Справа № 752/9992/21
Провадження № 2/752/6590/21
іменем України
(заочне)
30 вересня 2021 року місто Київ
Голосіївський районний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Кирильчук І. А.,
за участю секретаря Сінчук І. А.,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
У січні 2021 року ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду міста Києва з указаним позовом, у якому просила розірвати шлюб, укладений між нею та ОСОБА_2 , зареєстрований 27 квітня 2016 року Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, актовий запис № 259, свідоцтво серії НОМЕР_1 ; після розірвання шлюбу залишити прізвище " ОСОБА_1 ".
Позовна заява мотивована тим, що 27 квітня 2021 року у Голосіївському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві видано свідоцтво серії НОМЕР_1 , актовий запис № 259, про реєстьрацію шлюбу ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .
У пеірод шлюбу у подружжя народилася дочка ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , свідоцтво про народження серії НОМЕР_2 , видане Голосіївським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.
Спільне життя з відповідачем не склалося через відсутність взаєморозуміння між подружжям, взаємоповаги, розходження поглядів на сімейні відносини та сімейні обов'язки з ведення спільного господарства та виховання дітей. Між сторонами постійно виникають сварки.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просила суд задовольнити позов та розірвати шлюб укладений між нею та ОСОБА_2 .
Ухвалою судді Голосіївського районного суду міста Києва від 28 травня 2021 року у справі відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін в приміщенні Голосіївського районного суду міста Києва.
Вказаною ухвалою сторонам встановлено строки подання відповідних заяв по суті.
Надалі, у зв'язку із відсутністю будь-яких даних про отримання відповідачем копії ухвали про відкриття провадження у справі та позовної заяви з додатками, що позбавляє відповідача права на подання відзиву на позовну заяву та заяв по суті спору, тому вирішено подальший розгляд справи здійснювати з викликом сторін до судового розгляду на 30 вересня 2021 року, про що постановлено ухвалу від 20 вересня 2021 року.
Позивач у судове засідання не з'явилася, у заяві від 30 вересня 2021 року просила розгляд справи проводити за її відсутності, позовні вимоги пітримує в повному обсязі, просить їх задоволтнити та не застосовувати заходи щодо примирення подружжя. Проти ухвалення заочного рішення не заперечує.
Відповідач про дату та місце судового розгляду повідомлявся у порядку, передбаченому частиною одинадцятою статті 128 ЦПК України, через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про причини неявки суд не повідомив, відзиву та письмових пояснень з приводу позовних вимог не надав.
Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі викладеного, судовий розгляд справи здійснюється за правилами спрощеного позовного провадження на підставі наявних у суду матеріалів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу з ухваленням заочного рішення відповідно до положень статті 280 ЦПК України.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд приходить до наступного.
Відповідно до статті 1 Сімейного кодексу України (далі - СК України) побудова сімейних відносин відбувається на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємоповаги та підтримки.
Відповідно до положень статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.
За змістом положень частини другої статті 36 та статті 51 СК України, шлюб не може бути підставою для надання особі пільг чи переваг, а також для обмеження її прав та свобод, які встановлені Конституцією України. Дружина та чоловік мають рівне право на повагу до своєї індивідуальності, своїх звичок та уподобань.
Дружина та чоловік зобов'язані спільно піклуватися про побудову сімейних відносин між собою та членами сім'ї на почуттях взаємної любові, поваги, дружби, взаємодопомоги. Дружина та чоловік відповідальні один перед одним, перед іншими членами сім'ї за свою поведінку в ній (стаття 55 СК України).
За правилом частини другої статті 104 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання.
Відповідно до частини третьої статті 105 СК України шлюб припиняється внаслідок його розірвання за позовом одного з подружжя на підставі рішення суду, відповідно до статті 110 цього Кодексу.
Статтею 5 Протоколу № 7 Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року встановлено, що кожен із подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу в шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Судом установлено, що 27 квітня 2016 року ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб у Голосіївському районному у місті Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, про що складено актовий запис № 259 та видано свідоцтво серії НОМЕР_1 .
Після реєстрації шлюбу позивач змінила своє дошлюбне прізвище « ОСОБА_1 » на прізвище свого чоловіка « ОСОБА_1 ».
Надалі, у подружжя народилась дитина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва серії НОМЕР_2 від 06 березня 2018 року виданого Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві.
Відповідно до статті 16 Загальної декларації прав людини від 10 грудня 1948 року чоловіки і жінки користуються однаковими правами щодо одруження під час шлюбу та під час його розірвання.
Відповідно до частини першої статті 110 СК України позов про розірвання шлюбу може бути пред'явлений одним із подружжя.
Суд з'ясовує фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, бере до уваги наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя. Суд постановляє рішення про розірвання шлюбу, якщо буде встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечило б інтересам одного з них, інтересам їхніх дітей, що мають істотне значення.
Позивач скористалася даним правом та звернулася до суду з указаним позовом, наполягає на розірванні шлюбу.
Збереження шлюбу можливе на паритетних засадах, на почуттях взаємної любові та поваги, взаємодопомоги та підтримки, тобто на тому, що є моральною основою шлюбу, а позивач не має намір зберігати шлюб з відповідачем.
Відповідно до статті 111 СК України суд вживає заходів щодо примирення подружжя, якщо це не суперечить моральним засадам суспільства.
Як роз'яснено у пункті 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 21 грудня 2007 року за № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», проголошена Конституцією України охорона сім'ї державою полягає, зокрема, в тому, що шлюб може бути розірвано в судовому порядку лише за умови, якщо встановлено, що подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечитиме інтересам одного з них чи інтересам їх дітей. Із цією метою суди повинні уникати формалізму при вирішенні позовів про розірвання шлюбу, повно та всебічно з'ясовувати фактичні взаємини подружжя, дійсні причини позову про розірвання шлюбу, враховувати наявність малолітньої дитини, дитини-інваліда та інші обставини життя подружжя, забезпечувати участь у судовому засіданні, як правило, обох сторін, вживати заходів до примирення подружжя.
Сторони не виявили бажання примиритись.
Згідно положень частини третьої та четвертої статті 56 СК України кожен з подружжя має право припинити шлюбні відносини. Примушування до припинення шлюбних відносин, примушування до їх збереження є порушенням права дружини, чоловіка на свободу та особисту недоторканість і може мати наслідки, встановлені законом.
Перешкод для розірвання шлюбу, визначених частиною другою статті 110 СК України, судом не встановлено.
Суд дійшов висновку, що причини, з яких позивач наполягає на розірванні шлюбу, а відповідач заперечень проти цього суду не подав, є обґрунтованими, подальше спільне життя подружжя і збереження сім'ї стали неможливим, оскільки сторони не підтримують сімейно-шлюбних стосунків, спільного господарства не ведуть, разом не проживають, поновлювати сімейно-шлюбні відносини наміру не мають. За таких умов подальше спільне життя подружжя і збереження шлюбу суперечить інтересам сторін та моральним засадам суспільства, тому наявні підстави для задоволення позову.
Оскільки судом задоволено позовні вимоги, то відповідно до статей 141-142 ЦПК України судові витрати у вигляді сплати судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
Згідно з частиною другою статті 114 СК України у разі розірвання шлюбу судом шлюб припиняється у день набрання чинності рішенням суду про розірвання шлюбу.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 24, 55, 56, 110, 112, 113 СК України, статтею 19, 141-142, частиною четвертою статті 206, статтями 265, 354, 355 ЦПК України, суд,
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, задовольнити.
Розірвати шлюб, укладений між ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , зареєстрований Голосіївським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 259, свідоцтво серії НОМЕР_1 .
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 суму судового збору у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень.
Шлюб вважати розірваним з моменту набрання рішенням суду законної сили.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Київського апеляційного суду або через Голосіївський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відомості про учасників справи:
позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_3 .
відповідач - ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , остання відомова адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .
Суддя І. А. Кирильчук