Справа № 752/17297/20
Провадження № 2/752/3151/21
Іменем України
(заочне)
02.09.2021 року Голосіївський районний суд міста Києва
у складі головуючого по справі судді - Мазура Ю.Ю.
за участю секретаря - Воробйова І.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання розірвати договори, -
У вересні 2020 позивач ОСОБА_1 звернулась до Голосіївського районного суду м. Києва з позовом до АТ «Акцент-Банк», про розірвання договору №ABHORS240280063949 від 07.12.2019 року з моменту укладання; до ФОП ОСОБА_2 про розірвання договору №СХ-1422L від 07.12.2019 року щодо організації роботи з виготовлення та передання у власність ПВХ-конструкції з моменту укладення.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що позивач уклала договір № СХ-1422L з фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 щодо організації роботи з виготовлення та передання у власність ПВХ-кострукції. В момент підписання зазначеного договору позивач не мала фізичної можливості його прочитати, оскільки начеб-то ФОП ОСОБА_2 попросила підписати швидше, тому що вона дуже поспішає. Водночас позивачем було підписано заяву позичальника АВНОRS240280063949 з Акціонерним товариством «Акцент-Банк» та інші додаткові документи, що додаються до заяви, в якому позивач звернулась з проханням отримати строковий кредит. Ознайомившись з договором виконавця та документами наданими АТ «Акцент-Банк», позивач вирішила відмовитись, на що отримала відмову.
Враховуючи викладене, позивач просить зобов'язати фізичну особу-підприємця ОСОБА_2 розірвати договір №СХ-1422L від 07.12.2019 року щодо організації роботи з виготовлення та передання у власність ПВХ-конструкції з моменту укладення; розірвати з Акціонерним товариством «Акцент-Банк» договір №ABHORS240280063949 від 07.12.2019 року з моменту укладення.
Ухвалою судді Голосіївського районного суду м. Києва від 25.09.2020 відкрито провадження по даній цивільній справі.
Ухвалою Голосіївського районного суду м. Києва від 13.07.2021 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Позивач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленогму законом порядку. Представник позивача подав заяву про розгляд справи у його відсутністьта зазначив, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Відповідач в судове засідання не з'явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлений в установленогму законом порядку, причин неявки суду не повідомив, про дату час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку.
В ході справи до розгляду були встановлені обставини та причини неявки відповідача до суду, які відповідно до ст. 280 ЦПК України слугували підставою для заочного розгляду даної справи. Наявні у справі докази дають можливість розглянути справу по суті.
Судом встановлено, що 07.12.2019 між ОСОБА_1 та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 було укладено договір №СХ-1422L від 07.12.2019 року щодо організації роботи з виготовлення та передання у власність ПВХ-конструкції на загальну суму 18894,00 грн.
Відповідно до п. 1.1. договору, замовник доручає, а виконавець зобов'язується організувати роботи з виготовлення та передання у власність ПВХ-конструкції за розцінками виконавця.
У п. 2.1. договору, визначено, що вартість виробів становить 18894,00 грн.
Зокрема, у п.2.3. договору зазначено, що борг до передання у власність становить 1000,00 грн. Також у п. 2.4. договору визнано, що вартість виробів оплачена у сумі 178494 грн.
Згідно п. 3.2. договору, після виконання п. 3.1. договору виконавець зобов'язується передати у власність замовника виготовлені вироби упродовж 30 днів. У разі, якщо вироби мають нестандартну комплектацію, термін передання у власність замовника виготовлених виробів збільшується до 40 робочих днів.
Пунктом 3.5 договору визначено, що замовник повідомляється про передання виробів за добу. Замовник зобовязаний прийняти готові вироби особисто або забезпечити присутність свого представника. У разі якщо передання виробів не було проведено (холостий виїзд) з вини замовника, вартість повторного передання оплачується замовником і становить 1000 грн.
Відповідно до п. 3.6. договору, виконавець має право на дострокове передання виробів цим договором (за погодженням із замовником). У цьому випадку замовник зобов'язується прийняти вироби і забезпечити їх збереження до моменту виконання умов договору.
У п. 4.1. зазначено, що у разі невиконання замовником п. 3.1. договору цей договір вважається розірваним і всі його положення недійсними.
Пунком 7.6. договору визначено, що замовник повідомлний про неможливість розірвання цього договору згідно з додатком № 3 до постанови КМУ від 19.03.1994 № 172 затвердженого переліку товарів неналежної якості, що не підлягають обміну і поверненню. Згідно з цим, переліком скло, нарізае або розкроєне під розмір, визначений покупцем (замовником), поверненню не підлягає. ПВХ-конструкції, виготовлені на замовлення і під розмір замовника, з огляду на зміст ст. 184 ЦК України, є річчю, позначеною індивідуальними ознаками, незамінною.
З матеріалів справи вбачається, що 07.12.2019 позивач звернулась до АТ «Акцент-Банк» щодо отримання кредиту, на підтвердження надала рахунок № НОМЕР_1 від 07.12.2019 від ФОП ОСОБА_3 . Того ж дня позивачу було погоджено кредит, та сторони уклали кредитний договір у формі Заяви позичальника № АВН0RS240280063949. Банк видав ОСОБА_1 грошові кошти на кредитний рахунок в розмірі 18520,29 грн.
На виконання умов договору про надання споживчого кредиту від 07.12.2019 № АВН0RS240280063949, укладеного з позивачем, АТ «Акцент-Банк» 07.12.2019 перерахувало на р/р НОМЕР_2 , одержувач ФОП ОСОБА_3 , суму в розмірі 17894,00 грн., призначення платежу: оплата за ІПН НОМЕР_3 , ОСОБА_1 згідно рахунку-фактури № 111219 від 07.12.2019.
В п.2 Заяви визначено, що строк кредиту 36 місяців, 07.12.2019 до 06.12.2022 включно. Зокрема, зазначено в п. 3 Заяви, що відсоткова ставка (фіксована) 0,12% річних.
Пунктами 5, 6, 7 Заяви передбачено, що щомісячна винагорода за надання фінансового інструменту 626,29 грн. Позичальник, при здійсненні погашення за кредитом, сплачує Банку за розрахунково-касове обслуговування платню в розмірі, вказаному на Умовах та Правах Банку. Щомісячний платіж у сумі 1163,63 грн, період сплати 07 число даного місяця, починаючи з наступного місяця автоматично з карти.
Пунктами 10-12 Заяви, передбачено, що сума авансового внеску за товар, яка сплачується за рахунок власних коштів позичальника становить 1000,00 грн. Сукупна вартість кредитування з урахуванням вартості усіх супутніх послуг зазначена в довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною цієї заяви. Платежі з повернення кредиту, сплати відсотків за його використання та інших платежів за цією Заявою здійснюються щомісячно, рівними частинами у сумах, в порядку та на умовах, що зазначені в Заяві та відповідно до Графіку платежів, який є невід'ємним додатком до цієї Заяви. Максимальний розмір вимоги, яке забезпечується предметом застави, складає 41890,65 грн.
13.12.2019 позивач написала заяву про розірвання договору виконавцеві, на яку отримала 24.12.2019 відждповідь, а також претензію від 24.12.2019, на яку отримала 10.01.2020 відповідь, зі змісту якої випливає, що вироби відповідно до умов договору вже готові, а тому якщо позивач не отримає вироби, зобовязана буде сплатити 1000,00 грн відповідно до п.3.5. договору, а також відповідно до п. 4.1. договору у випадку невиконання замовником своїх зобов'язань він має сплатити неустойку у розмірі 0,1% від суми діючого договору за кожен день прострочення на розсуд виконавця.
16.12.2019 позивачем було повторно написано заяву про розірвання споживчого кредиту, на якій знаходиться відмітка про прийняття відповідачем-1.
14.01.2020 позивач отритмала відповідь від АТ «Акцент-Банк», в якій зазначенго, що вимогу позивача задовольнити неможливо. Однак, для вирішення даного питання просить надати позивача наступні документи: письмове підтвердження від магазину того, що товар не був доставлений позивачу, або акт повернення товару.
З відповідей відповідача-2, вбачається, що товар не було отримано, зокрема позивачем було подано заяву протягом 14 днів, а саме на 6 та повторно на 9 день з моменту підписання договору.
З листа ФОП ОСОБА_2 від 10.01.2020 адресованому ОСОБА_1 вбачається, що вироби замовлені позивачем вже доставлялись за її адресою 18.12.2019, про що начебто остання була повідомлена, але проігнорувала доставку, не відчинила двері і відповідно не прийняла товар.
Відповідно до п.1 ч.2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.
Згідно зі ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору (ст. 526 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з вимогами ч.1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.
Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною (стаття 638 ЦК України).
Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За вимогами частини 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив зобов'язання, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором.
Відповідно до вимог ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: припинення зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; зміна умов зобов'язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди.
Згідно ст. 837 ЦК України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 865 ЦК України за договором побутового підряду підрядник, який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується виконати за завданням фізичної особи (замовника) певну роботу, призначену для задоволення побутових та інших особистих потреб, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір побутового підряду є публічним договором.
Згідно з ч. 2 ст. 867 ЦК України замовник має право у будь-який час до здачі йому роботи відмовитися від договору побутового, підряду, сплативши підрядникові частину встановленої ціни роботи пропорційно роботі, фактично виконаній до повідомлення про відмову від договору, та відшкодувавши йому витрати, здійснені до цього моменту з метою виконання договору, якщо вони не входять до частини ціни роботи, яка підлягає сплаті. Умови договору, що позбавляють замовника цього права, є нікчемними.
Відповідно до статті 874 ЦК України у разі нез'явлення замовника за одержанням виконаної роботи або іншого ухилення замовника від її прийняття підрядник має право, письмово попередивши замовника, зі спливом двох місяців від дня такого попередження продати предмет договору побутового підряду за розумну ціну, а суму виторгу, з вирахуванням усіх належних підрядникові платежів, внести у депозит нотаріуса, нотаріальної контори на ім'я замовника. Підрядник має право у випадках, визначених частиною першою цієї статті, замість продажу предмета договору побутового підряду притримати його або вимагати відшкодування.
Відповідно до вимог п. 2 ч. 1 ст. 872 ЦК України, якщо підрядником були допущені істотні відступи від умов договору побутового підряду або інші істотні недоліки в роботі, виконаній із матеріалу замовника, він має право вимагати розірвання договору та відшкодування збитків.
Вказаними нормами матеріального права передбачено право суду розірвати укладені договори, а не визнати їх розірваними.
Відповідно до ч.3 ст. 865 ЦК України, до відносин за договором побутового підряду, не врегульованих цим Кодексом, застосовується законодавство про захист прав споживачів.
Відповідно до ч. 1 ст.10 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право відмовитися від договору про виконання робіт (надання послуг) і вимагати відшкодування збитків, якщо виконавець своєчасно не приступив до виконання зобов'язань за договором або виконує роботу так повільно, що закінчити її у визначений строк стає неможливим.
Згідно зі ст. 1050 та ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 цього Кодексу України.
Відповідно ч. 6 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» споживач має право протягом чотирнадцяти календарних днів відкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. Перебіг цього строку розпочинається з моменту передачі споживачеві примірника укладеного договору. Відкликання згоди оформлюється письмовим повідомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надіслати кредитодавцю до закінчення строку, зазначеного в абзаці першому цієї частини. З відкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержані згідно з договором. Споживач також сплачує відсотки за період між моментом одержання коштів та моментом їх повернення за ставкою, встановленою в договорі.
Відповідно до вимог статей 76-79 ЦПК України, доказуванню підлягають обставини (факти), які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у учасників справи, виникає спір. Доказування по цивільній справі, як і судове рішення не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, змістом яких є не допустити судовий процес у безладний рух.
Таким чином, вивчивши матеріали справи, з'ясувавши обставин справи, які досліджені доказами, суд приходить до висновку, що відповідачем-2 ФОП ОСОБА_2 не надано належних та допустимих доказів, а саме: актів, які б підтверджували факт того, що позивачу доставлялись замовлені вироби, актів того, що вироби не прийняті позивачем, пояснення щодо безготівкового перерахування коштів позивачем на поточний рахунок ОСОБА_3 . Тому позов в частині розірвання договору з ФОП ОСОБА_2 , на індивідуальне замовлення на виготовлення вікон підлягає до задоволення.
Щодо вимоги позивача про розірвання договору з відповідачем-2 АТ «Акцент-Банк», суд зазначає наступне.
Відповідно до Закону України "Про споживче кредитування", положення якого поширюються на спірні правовідносини, цей Закон визначає загальні правові та організаційні засади споживчого кредитування в Україні відповідно до міжнародно-правових стандартів у цій сфері.
Згідно ст. 2 вищевказаного Закону метою цього Закону є захист прав та законних інтересів споживачів і кредитодавців, створення належного конкурентного середовища на ринках фінансових послуг та підвищення довіри до нього, забезпечення сприятливих умов для розвитку економіки України, гармонізація законодавства України із законодавством Європейського Союзу та міжнародними стандартами.
Згідно ч. ч. 1-3 ст. 15 Закону України "Про споживче кредитування" споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті. Якщо споживач подає повідомлення не особисто, воно має бути засвідчене нотаріально або подане і підписане представником за наявності довіреності на вчинення таких дій. Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов'язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.
Тобто, протягом 7 днів після звернення до Банку, позивач повинна була повернути отримані нею кредитні кошти та сплатити проценти, однак вона цього не зробила, належних та допустимих доказів на спростування викладеного суду надано не було.
Щодо тримання коштів, то отриані вони були позивачем та за її розпорядженням того ж дня перераховані з кредитного рахунку позивача на рахунок контрагента за договором про виготовлення МПК, що підтверджується копією меморіальних ордерів TR.13160998.1128738.69554 - з кредитного рахунку позивача на транзитний рахунок банку та TR.13160998.1128741.69554 - з транзитного рахунку банку на рахунок ОСОБА_3 .
Згідно зі ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.
Таким чином, відповідач-2 за кредитним договором, свої зобов'язання виконав в повному обсязі, істотного порушення умов договору, внаслідок якого позивач не змогла користуватись предметом договору, а саме - грошовими коштами, не допускав. Позивач отримала грошові кошти та свідомо розпорядилась ними, оплативши послуги, що підтверджується копієюб меморіальних ордерів.
Аналогічна позиція викладена в Постанові Київського апеляційного суду від 15.04.2021 по справі № 369/371/19.
Відповідно до ч.1 ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи в межах заявлених позовних вимог.
Крім того, відповідно до ст. 16 ЦК України, звертаючись до суду, позивач за власним розсудом обирає спосіб захисту.
Частиною 2 ст.16 ЦК України не передбачено такого способу захисту цивільних прав, як визнання розірваним укладеного договору.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання розірвати договори, підлягає частковому задоволенню.
Крім того, відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Акцент-Банк», фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про зобов'язання розірвати договори - задовольнити частково.
Договір № СХ-1422L від 07.12.2019 щодо організації роботи з виготовлення та передання у власність ПВХ-конструкції, укладений між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Тернівським МВ УМВС 17.04.2006) та ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) - розірвати з моменту укладення.
В решті позовних вимог - відмовити.
Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , паспорт серія НОМЕР_4 , виданий Тернівським МВ УМВС 17.04.2006) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , місце реєстрації та проживання: АДРЕСА_2 ) судовий збір в розмірі 840 (вісімсот сорок) грн 80 коп.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду через Голосіївський районний суд м. Києва шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя: Ю.Ю. Мазур