Справа № 712/5564/21
Провадження № 2-п/712/44/21
30 вересня 2021 року м. Черкаси
Соснівськийрайонний суд м. Черкаси у складі:
головуючого/судді - Троян Т.Є.
при секретарі - Ліпатової Н.Г., Шевченко О.П.
за участі представника позивача - Топор А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси справуза заявою представника Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про перегляд заочного рішення по справі № 712/5564/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа: Центральне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна
В провадженні Соснівського районного суду м. Черкаси перебувала цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа: Центральне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна.
Заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа: Центральне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності (розпорядження) майном шляхом зняття арешту з Ѕ частини нежитлового приміщення, загальною площею 198,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)Чміль А.В. від 30.11.2020 року, номер запису про обтяження: 39441114.
13 серпня 2021 року на адресу Соснівського районного суду м. Черкаси від відповідача Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», надійшла заява про перегляд заочного рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2021 року. Представник відповідача вважає, що ухвалене рішення підлягає скасуванню, оскільки відповідач не був належним чином повідомлений про розгляд справи та суд прийняв рішення за неповно встановленими обставинами при неправильній оцінці доказів. Так, згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 16.05.2021 р. №256672431 право власності на об'єкта нерухомого майна за реєстраційним номером 110284171101 зареєстровано за позивачем - ОСОБА_1 , при цьому в даній довідці зазначена площа 263,1 кв.м., й обтяження на вказаному об'єкті нерухомості відсутні. Детальний опис нерухомості відсутній в довідці, матеріали справи не містять технічних
характеристик нерухомості, а тому ідентифікувати нерухомість у суду була відсутня можливість. Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності заборон відчуження об'єктів нерухомого майна від 03.12.2020 р. №235315659, котра наявна в матеріалах справи на право власності на нежитлове приміщення загальною площею 198,5 кв.м., що знаходиться за адресою АДРЕСА_1 реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна 26795862 не зареєстровано за ОСОБА_1 відповідно ч. 4 ст. 334 ЦК України, а зареєстровано за ОСОБА_3 1/2 частини приміщення та за ТОВ “Агенство нерухомості “Март” також на 1/2 частини приміщення. И обтяження накладено на 1/2 частини приміщення, що належить саме ОСОБА_3 .
Отже, в спорі наявні об'єкти нерухомості з різними реєстраційними номерами та різною площею за однією адресою, крім того, право власності на об'єкт нерухомості, котрий належить ОСОБА_3 за Позивачем ніколи зареєстровано не було. На об'єкти нерухомості, що належать Позивачу обтяження не накладались.
В судове засідання представник Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» не з'явився, був повідомлений належним чином про розгляд справи.
Представника позивача - ОСОБА_4 заперечував проти задоволення заяви, вказував на те, що судом досліджені були всі докази в повному обсязі, були дотримані відповідно до вимог ЦПК України, в матеріалах справи наявні відповідні довідки з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, з яких вбачається, що власником будь-яких приміщень за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_2 не являється, а номер об'єкту 26795862 існував у старому Реєстрі прав власності на нерухоме майно. Після перенесення запису про цей об'єкт до нового Єдиного державного реєстру речових прав на нерухоме майно у 2018 році, цьому ж самому об'єкту було присвоєно новий номер - 110284171101. Вказував, що заявникомне доведено поважності причин неявки в судове засідання, він був належним чином повідомлений про розгляд справи, та докази, на які посилається заявник спростовуються матеріалами справи, якібули досліджені в судовому засіданні, а тому підстави для задоволення заяви відсутні.
Відповідно до ч.1 ст.287 ЦПК України заява про перегляд заочного рішення розглядається в судовому засіданні. Неявка осіб, належним чином повідомлених про дату, час і місце засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Суд, дослідивши матеріали справи та матеріали заяви про перегляд заочного рішення, у їх сукупності, вважає, що вимоги заявника про скасування заочного рішення необґрунтовані, обставини, викладені в заяві, не підтверджуються наявними в матеріалами справи доказами.
Частина 1 статті 81 ЦПК України передбачає, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст.284 ЦПК України, заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Згідно із положеннями ст.285 ЦПК України, у заяві про перегляд заочного рішення повинно бути зазначено, зокрема: обставини, що свідчать про поважність причин неявки в судове засідання і неповідомлення їх суду, посилання на докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Як встановлено судом, заочним рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 20 липня 2021 року позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа: Центральне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна задоволено. Усунуто перешкоди ОСОБА_1 у здійсненні права власності (розпорядження) майном шляхом зняття арешту з Ѕ частини нежитлового приміщення, загальною площею 198,5 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Київській області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Київ)Чміль А.В. від 30.11.2020 року, номер запису про обтяження: 39441114.
Відповідача АТ КБ «Приватбанк» про розгляд справи було належним чином повідомлено.
Згідно ч.8 ст.178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Зважаючи на ці обставини, суд керується ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка, згідно з частиною першою статті 9 Конституції України, є частиною національного законодавства України та визначає, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Строки, встановлені ЦПК України, є обов'язковими для судів та учасників судових процесів, оскільки визначають тривалість кожної стадії процесу або час, протягом якого має бути вчинено процесуальну дію. Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.
Таким чином, оскільки відповідачами були проігноровані судові виклики, представник АТ КБ «Приватбанк» в судове засідання при первісному розгляді справи не з'явився, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався, будь-яких заяв, клопотань стосовно пред'явлених вимог від представника банку не надходило, було вирішено питання щодо ухвалення рішення, на підставі наявних в матеріалах доказів в порядку ст.280-283 ЦПК України.
Відповідно до ст.288 ЦПК України, заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та (або) не повідомив про причини неявки, а також не подав відзив на позовну заяву з поважних причин, і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи, тобто докази, якими відповідач обґрунтовує свої заперечення проти вимог позивача.
Суд враховує також те, що скасування заочного рішення можливе за наявності наступних обставин: поважні причини неявки в судове засідання, про які відповідач не зміг завчасно повідомити суд; наявність доказів, які мають істотне значення для правильного вирішення справи та можуть вплинути на ухвалене заочне рішення.
Тобто лише за сукупності цих двох умов можна говорити про наявність підстав для скасування заочного рішення і призначення справи для розгляду в загальному порядку. Поважними причинами неявки можуть бути хвороба, тривале відрядження, інші обставини, наслідком яких стало неотримання судової повістки про виклик до суду, що об'єктивно перешкоджають явці до судового засідання, які, безумовно, повинні бути підтверджені документально відповідними доказами, тобто, повинні додаватися до заяви про перегляд заочного рішення. Крім того, відповідач має подати документи, що свідчать про неможливість повідомити суд про причини неявки у судове засідання. Наявність вищенаведених обставин повинна бути у їх сукупності, при відсутності хоча б однієї з них заочне рішення скасуванню не підлягає.
Таким чином, суд вважає, що заявник (відповідач) належним чином був повідомлений, не довів поважності причин неявки в судове засідання, мав можливість реалізувати свої процесуальні права і доводити свої заперечення при розгляді справи, однак, в повній мірі та, відповідно до вимог чинного законодавства, не скористався зазначеними правами.
Заявником не наведено суду доказів, які б мали істотне значення для правильного вирішення справи, які не було враховано судом.
Доводи відповідача щодо того, що нерухомість за реєстраційним номером 26795862 не зареєстрована за ОСОБА_1 , а зареєстровано за ОСОБА_3 спростовується матеріалами справи, зокрема інформацією з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності заборон відчуження, відповідно до якої відсутній власник вказаного майна ОСОБА_3 , які вже досліджувались при розгляді справи.
За таких обставин, враховуючи вищевикладене, та приймаючи до уваги те, що відповідач про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, проте, не вчиняв ніяких дій щодо реалізації своїх прав та обов'язків з метою захисту своїх інтересів, всі посилання в заяві фактично зводяться до незгоди з рішенням суду, до переоцінки доказів, які були досліджені судом, суд вважає, що заяву про перегляд заочного рішення від 20 липня 2021 року слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст.280, 288, Цивільно-процесуального кодексу України, суд,-
Заяву представника Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк» про перегляд заочного рішення від 20.07.2021 року по справі № 712/5564/21 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , Акціонерного товариства Комерційного банку «Приватбанк», третя особа: Центральне міжрегіональне Управління Міністерства юстиції (м. Київ), про зняття арешту з майна залишити без задоволення.
Роз'яснити відповідачу Акціонерному товариству Комерційному банку «Приватбанк», що у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку, встановленому ЦПК України. У цьомуразі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Повний текст ухвали виготовлений 04.10.2021 року.
Головуючий Т.Є.Троян