Придніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/4902/20
Провадження № 2/711/609/21
21 вересня 2021 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.
при секретарі: Слабко Ю.М., Гладиш О.Ю.
за участі:
позивачки ОСОБА_1
представника позивачки ОСОБА_2
відповідачки ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, -
Позивачка - фізична особа-підприємець « ОСОБА_1 » звернулась до Придніпровського районного суду м. Черкаси з позовом до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою.
В обґрунтування позову вказує, що 09.01.2020 року на перехресті вул. Пастерівська та вул. Чіковані в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 , під керуванням водія ОСОБА_4 , та транспортного засобу NISSAN TІIDA д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 , внаслідок чого належний їй (позивачці) автомобіль ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 зазнав технічних ушкоджень.
На місці ДТП, керуючись статтею 33.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було складено повідомлення про ДТП (європротокол). Винним в ДТП, згідно європротоколу, визнано ОСОБА_3 .
На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія транспортного засобу NISSAN TIІDA д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/6383228 у страховій компанії ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС».
Також, позивачка вказує, що 06.03.2020 року ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» на її картковий рахунок було перераховано належне їй страхове відшкодування в розмірі 27 823 грн. 53 коп. Таким чином, компенсація їй (позивачці) була виплачена в повному обсязі, тому, претензій до ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» вона не має.
Разом з тим, відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/6383228, укладеного між ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» та ОСОБА_3 , передбачено франшизу, в розмірі 1000 грн. Відтак, вказана сума має бути відшкодована позивачці саме відповідачкою ОСОБА_3 .
Крім того, частиною 2.2. ст. 22 ЦК України передбачено, що збитками є доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Вказує, що вона (позивачка) є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно, що підтверджується Витягом з єдиного державного реєстру юридичних осіб, та, відповідно до Витягу, видом її господарської діяльності є: Код 49.32 - надання послуг таксі, а належний їй транспортний засіб ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 , до настання дорожньо-транспортної пригоди, використовувався як таксі, що підтверджується Витягом № 168 від 20.02.2018 року, виданим Державною службою України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА), що приносило їй певний дохід, необхідний для прожиття її сім'ї. Оскільки в результаті дорожньо-транспортної пригоди, належний їй транспортний засіб був пошкоджений, і на той час, кошти, необхідні для проведення ремонтних робіт, в неї були відсутні, тому, в період з 09.01.2020 року по 06.03.2020 року (дата сплати ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» страхового відшкодування) даний автомобіль не використовувався за призначенням, та, відповідно, не приносив жодних доходів.
Відповідно до книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп які не є платниками податку на додану вартість) № 18230100766, загальний розмір доходу, в період з 01.01.2019 року по 01.01.2020 року, отриманого в результаті використання трьох автомобілів в якості таксі, склав 591 380 грн. Середньомісячний дохід отриманого за рахунок діяльності одного автомобіля, в період з 01.01.2019 року по 01.01.2020 року, слід розраховувати наступним чином: (591 380 грн. : 12 міс.) : 3 = 16 427 грн. 22 коп. Отже, зважаючи на викладене, розмір утраченої вигоди, в період з 09.01.2020 року по 06.03.2020 року, необхідно розраховувати наступним чином: 16 427 грн. 22 коп. х 2 міс. = 32 854 грн. 44 коп.
Також зазначає, що вказані збитки понесені нею в результаті протиправних дій відповідачки ОСОБА_3 , тому, і підлягають компенсації за її рахунок.
Крім того, оскільки вона (позивачка) не є фахівцем в галузі права, вона звернулась до ФОП « ОСОБА_2 », за наданням комплексної консультації з питання правового регулювання - процедури подання документів в ПрАТ СК «Брокбізнес» у відповідності до Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» та отримання страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 09.01.2020 року внаслідок ДТП, в якій пошкоджений належний їй транспортний засіб ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 , та було сплачено згідно договору про надання юридичних послуг №109/20 від 31.01.2020 року 1 500 грн., а також за підготування та подання даної позовної заяви до суду нею сплачено згідно договору про надання юридичних послуг № 152/20 від 25.06.2020 року 1000 грн.
Тому, просить суд стягнути з відповідачки ОСОБА_3 на її користь: в рахунок відшкодування майнової шкоди, франшизу, в розмірі 1 000 грн.; упущену вигоду, в розмірі 32 854 грн. 44 коп.; понесені та документально підтверджені судові витрати, витрачені на отримання юридичної консультації по виплаті страхового відшкодування та підготування позовної заяви - 2 500 грн., а також понесені і документально підтверджені судові витрати - судовий збір в сумі 878 грн. 80 коп.
Ухвалою Придніпровського районного суду м. Черкаси від 12.08.2020 року позовну заяву фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, визначено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам встановлено строк для подачі заяв по суті справи.
07.09.2020 року відповідачкою ОСОБА_3 до суду подано заперечення на позов, в яких остання вказує, що відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності № АМ/6383228, дійсно передбачена франщиза в розмірі 1 000 грн., і вона ніяким чином не уникала цієї відповідальності, просто позивачка ОСОБА_1 не виходила на контакт з нею (відповідачкою) та не намагалася врегулювати дане питання в досудовому порядку. Тому, вона (відповідачка) згодна вирішити це питання добровільно. Щодо позовних вимог про відшкодування упущеної вигоди, то зазначає, що позивачкою не надано жодних належних доказів, що саме за вказаний період вона б мала отримати дохід і саме на цьому транспортному засобі, якби не сталася дорожньо-транспортна пригода. Також, вказує, що матеріали справи не містять жодних документальних підтверджень доходів позивачки, а отже, і заподіяних їй збитків у вигляді упущеної вигоди. Шкода, завдана внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, була відшкодована позивачці страховою компанію, а не отриманий дохід ніяким чином нею (позивачкою) не підтверджується. Сума збитків, яку позивачка просить стягнути, обґрунтовується нею лише умовними припущеннями, а в наданих письмових доказах вбачається низка суперечностей. Щодо витрат позивачки на отримання юридичної консультації по виплаті страхового відшкодування та підготування позовної заяви в розмірі 2 500 грн., то вказані витрати взагалі не відносяться до судових витрат і не підлягають стягненню.
В судовому засіданні 16.09.2020 року та 08.04.2021 року позивачка ОСОБА_1 та її представник - ОСОБА_2 підтримували позовні вимогти в повному обсязі. В судовому засіданні 21.09.2021 року позивачка ОСОБА_1 пояснила, що відповідачкою їй відшкодована франшиза в розмірі 1 000 грн., тому вона вже не просить стягнути із відповідачки вказану суму. Таким чином, позовні вимоги вона підтримує частково та просить стягнути з відповідачки ОСОБА_5 на її користь в рахунок відшкодування майнової шкоди, упущену вигоду в розмірі 32 854 грн. 44 коп., а також, понесені нею судові витрати, а саме понесені нею витрати на отримання юридичної консультації по виплаті страхового відшкодування та підготування позовної заяви в сумі 2 500 грн. та судовий збір в розмірі 878 грн. 80 коп.
В судовому засіданні відповідачка ОСОБА_5 просила відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 в зв'язку з його безпідставністю, недоведеністю належними доказами та з урахуванням викладеного у письмових запереченнях на позовну заяву.
Заслухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Згідно зі статтею ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.
В судовому засіданні встановлено, що 09.01.2020 року на перехресті вул. Пастерівська та вул. Чіковані в м. Черкаси сталася дорожньо-транспортна пригода за участю транспортного засобу ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 , належного позивачці ОСОБА_1 , та транспортного засобу NISSAN TIІDA д.н.з. НОМЕР_2 , під керуванням водія ОСОБА_3 - відповідачки у справі, внаслідок чого належний позивачці автомобіль ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 зазнав технічних ушкоджень.
На місці дорожньо-транспортної пригоди, керуючись статтею 33.2. Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», було складено повідомлення про ДТП (європротокол). Винною в дорожньо-транспортній пригоді, згідно європротоколу, є відщповідачка ОСОБА_3 (а.с. 7).
На момент дорожньо-транспортної пригоди відповідальність водія транспортного засобу NISSAN TIІDA д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована, згідно полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності у страховій компанії ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС», тому, 06.03.2020 року ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» на картковий рахунок позивачки ОСОБА_1 було перераховано належне їй страхове відшкодування в розмірі 27 823 грн. 53 коп. (а.с. 8).
Відповідно до полісу обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, укладеного між ПрАТ «СК «БРОКБІЗНЕС» та ОСОБА_3 , передбачено франшизу в розмірі 1 000 грн., обов'язок відшкодувати покладався на вину особу, та яка в ході розгляду справи була сплачена відповідачкою ОСОБА_3 позивачці ОСОБА_1 через відділення АТ «Укрпошта». Вказана обставина визнана позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні, в зв'язку з чим остання відмовилась від позовної вимоги про стягнення франшизи.
Звертаючись до суду з даним позовом в частині стягнення з відповідачки ОСОБА_3 упущеної вигоди, позивачка ОСОБА_1 , посилається на пункт 2 ч. 2 ст. 22 ЦК України. При цьому, зазначає, що вона є особою, яка забезпечує себе роботою самостійно і вказаний транспортний засіб - ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 вона використовувала для надання послуг таксі, що приносило їй певний дохід, необхідний для прожиття її сім'ї. Оскільки після дорожньо-транспортної пригоди вона не могла використовувати цей автомобіль за призначенням, тому вона втратила свою вигоду, розмір якої за період з 09.01.2020 року по 06.03.2020 року складає 32 854 грн. 44 коп.
Статтею 22 ЦК України визначено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Згідно з частинами першою-третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).
Позивачкою ОСОБА_1 в судовому засіданні не доведено належним та допустимими доказами, що внаслідок дій відповідачки ОСОБА_3 вона (позивачка) не отримала доходи, які вона могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода), а саме - доходи від використання транспортного засобу ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 за призначенням (надання послуг таксі, як про це зазначено в позові). При цьому, суд зазначає, що позивачкою не доведено, що вищевказаний транспортний засіб - ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 до настання дорожньо-транспортної пригоди використовувався саме для надання послуг таксі, як і не доведено розміру доходів, який вона (позивачка) реально могла б отримувати від використання такого транспортного засобу за призначенням. Додані позивачкою ОСОБА_1 до позову докази, а саме Витяг №168 від 20.02.2018 року, виданий Державною службою України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА)(а.с. 10) лише свідчить про вид господарської діяльності ФОП ОСОБА_1 - перевезення пасажирів, небезпечних вантажів та небезпечних відходів автомобільним, залізничним, морським та річковим транспортом, міжнародних перевезень пасажирів та вантажів автомобільним транспортом. Однак даний витяг не вказує, що такі перевезення здійснювалися саме транспортним засобом - автомобілем ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 . При цьому, суд враховує, що в позовній заяві сама позивачка зазначала про наявність в неї трьох транспортних засобів.
Разом з тим, позивачкою не доведений і розмір недоотриманого доходу, оскільки з книги обліку доходів (для платників єдиного податку першої, другої та третьої груп які не є платниками податку на додану вартість) №18230100766 (а.с. 11-17) не вбачається що в ній відображається саме облік доходів ФОП ОСОБА_1 . Крім того, з даної книги не вбачається, які саме доходи в ній обліковуються, отримані від надання послуг таксі, чи від іншої діяльності. Якщо навіть і доходи, отримані від надання послуг таксі, то не вбачається від використання скількох саме транспортних засобів. Сама ж позивачка зазначає, що це доходи від використання трьох транспортних засобів, тому вирахувавши щомісячний дохід, вона розділила його саме на три транспортні засоби та відповідно отримала щомісячний дохід від використання одного транспортного засобу. Вказані розрахунки є також безпідставними, оскільки факт отримання доходу (який обліковується в Книзі обліку доходів), саме від трьох транспортних засобів, а не від більшої чи меншої їх кількості, не доводиться належними доказами, як і не доводиться факт отримання такого доходу саме від надання послуг таксі та і ще з використанням транспортного засобу - автомобіля ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 . А, в силу ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, оцінюючи належність, допустимість і достовірність кожного доказу окремо, а також враховуючи принципи змагальності, в силу яких кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, та в силу яких кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, а саме упущеної вигоди в розмірі 32 854 грн. 44 коп.
Щодо стосується вимог позивачки ОСОБА_1 про стягнення з відповідачки ОСОБА_3 на її користь судових витрат, суд приходить до наступного висновку.
В позовній заяві позивачка ОСОБА_1 просила стягнути з відповідачки ОСОБА_3 понесені нею судові витрати, що складаються зі сплати 2 500 грн. за надання правничої допомоги та 878 грн. 80 коп. судового збору при подачі позову до суду.
Частиною 1 ст. 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи, до яких зокрема належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 ЦПК України, у разі відмови позивача від позову понесені ним витрати відповідачем не відшкодовуються, а витрати відповідача за його заявою стягуються з позивача. Однак якщо позивач не підтримує своїх вимог унаслідок задоволення їх відповідачем після пред'явлення позову, суд за заявою позивача присуджує стягнення понесених ним у справі витрат з відповідача.
Позивачкою при зверненні до суду з даним позовом за вимогу майнового характеру було сплачено судовий збір в сумі 878 грн. 80 коп., що підтверджується квитанцією № 0.0.1765655909.1 від 13.07.2020 року.
Оскільки первісно пред'явлений позов відповідачка ОСОБА_3 визнала в частині відшкодування майнової шкоди - франшизи в сумі 1 000 грн. вже в ході розгляду справи, а в задоволенні решти позову позивачці судом було відмовлено, відповідно до ст. 142 ЦПК України, судовий збір, який підлягає до стягнення з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 складає 25 грн. 96 коп. (пропорційно до суми франшизи, яка визнана відповідачкою в ході розгляду справи, в зв'язку з чим позивачка відмовилася від цих вимог).
Разом з тим, відповідно до ст. 137 ЦПК України за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
З текстуального аналізу норми кодексів про витрати на професійну правничу допомогу вбачається, що такими є витрати, сплачені на надання послуг лише адвокатами, включаючи і діяльність помічників адвокатів, які були понесені у відповідності до укладеного договору про надання правової допомоги та в подальшому підтверджені належними доказами.
В даному випадку, позивачкою сплачені витрати за надання юридичних послуг в розмірі 2 500 грн. ФОП ОСОБА_2 , який не є адвокатом. Крім того, з наданих позивачкою Договорів про надання юридичних послуг вбачається, що кошти в розмірі 1 500 грн. вона мала сплатити ФОП ОСОБА_2 за надання комплексної консультації з питань правового регулювання процедури подання документів в ПрАТ СК «Брокбізнес» та отримання страхового відшкодування за страховим випадком, що стався 09.01.2020 року, внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, в якій пошкоджений належний їй транспортний засіб ЗАЗ СЕНС д.н.з. НОМЕР_1 , тому ці послуги взагалі не відносяться до судових витрат у даній справі. Кошти в розмірі 1 000 грн. позивачка мала сплатити за надання комплексної консультації з питання правового регулювання процедури підготування та подання позовної заяви з додатками до винної особи в дорожньо-транспортній пригоді, що сталась 09.01.2020 року, однак такі послуги надані не адвокатом. Тому, відповідно підстав для стягнення з відповідачки ОСОБА_3 таких витрат за надання юридичних послуг ФОП ОСОБА_2 , як судових витрат, немає. З інших підстав (зокрема як збитки), позивачка та її представник не просили стягнути з відповідачки такі витрати. А тому, з урахуванням викладеного вище, суд приходить до висновку про відмову в стягненні з відповідачки ОСОБА_3 на користь позивачки ОСОБА_1 витрат на правову допомогу в розмірі 2 500 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 11, 22 ЦК України, ст. ст. 12-13, 80, 81, 82, 83, 89, 95, 133, 137, 141, 259, 264-265, 268, 273 ЦПК України, суд, Законом України «Про судовий збір», суд, -
В задоволенні позовних вимог фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » до ОСОБА_3 про відшкодування шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою - відмовити.
Стягнути із ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП в матеріалах справи відсутній, зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь фізичної особи-підприємця « ОСОБА_1 » (РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстрованої за адресою: АДРЕСА_2 ) судовий збір в сумі 25 грн. 96 коп.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст судового рішення складено 28.09.2021 року.
Головуючий: В.М. Скляренко