Справа № 308/10175/21
3/308/5817/21
01 жовтня 2021 року м. Ужгород
Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Зарева Н.І., за участю особи, що притягається до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , адвоката Холмогорової Л.В., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, що надійшла з Управління патрульної поліції в Закарпатській області ДПП про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , мешканця АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КУпАП,
Двадцять третього липня 2021 року о 21 годині 05 хвилин на автодорозі М-06, 806 км. ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки BMW, д.н.з. НОМЕР_1 , в стані алкогольного сп'яніння. Огляд на стан сп'яніння, у встановленому законом порядку зі згоди водія, проводився із застосуванням приладу «Драгер».
Згідно з актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів та чеком тестування на алкоголь № 827 від 23.07.2021 до протоколу ДПР18 № 268750, результат тестування позитивний - 0,51 %.
Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9 а Правил дорожнього руху України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП.
У судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненному правопорушенні заперечив, вказав, що працівники поліції поставились до нього упереджено, не маючи підстав для зупинки транспортного засобу. Зазначив, що алкогольних напоїв він не вживав, про що також свідчить протокол медичного освідчення № 738 від 23.07.2021 року. З врахуванням наведеного просив суд закрити провадженння у справі у зв'язку з відсутністю в його діях скаладу адміністративного правопорушення.
Адвокат Холмогорова Л.В у судовому засіданні вину свого довірителя заперечила, підтримала подані через канелярію суду письмові заперечення від 29 вересня 2020 року та вказала, що причин для зупинки транспортного засобу у поліцейських не було, що підтверджується рішенням Ужгородського міськрайонного суду № 308/10174/21 від 15.09.2021 за позовом ОСОБА_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАО № 4529611 від 23.07.2021 у справі про адміністративне правопорушення за ч. 5 ст. 121 КУпАП. Таким чином, працівники поліції проявили до її підзахисного упереджене ставлення та за відсутності підстав для огляду особи на стан сп'яніння, передбачених Інструкцією, вирішили протестувати його на стан сп'яніння з метою виявлення факту вживання алкоголю без явних ознак. Крім того, додала, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Захисник зазначила також, що ОСОБА_1 погодився на проходження процедури огляду на стан сп'яніння, однак з результатами тесту згідно чеку «Drager ALKOTEST»: 0,51 %, не згідний, оскільки газоаналізатор відобразив незначну похибку при роботі (про можливість похибки у відсотковому відношенні зазначено в інструкції) з тих підстав, що ОСОБА_2 мав проблеми із здоров'ям, про що вказав у протоколі про адміністративне порушення ДПР18 № 268750 у графі «пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності», при цьому вказав, що алкогольні напої не вживав.
Також адвокат вказала, що у зв'язку з тим, що в ОСОБА_1 були сумніви, щодо коректної роботи газоаналізатора, яким робилося тестування, він вирішив пройти огляд на стан сп'яніння у найближчому медичному закладі, а саме в КНП «Закарпатський обласний МЦПЗ та M3» в межах двогодинного проміжку часу (передбаченого Інструкцією) о 22 год. 35 хв., який проводив лікар Закарпатського наркодиспансеру ОСОБА_3 , в ході якого встановлено, що ознак сп'яніння у гр. ОСОБА_2 не виявлено, запах алкоголю чи іншої речовини з рота відсутній, дослідження проводилось на приладі Drager 6820, тремтіння повік, язика, пальців рук - відсутнє, пальце-носову пробу виконує точно, рухова сфера не порушена, шкіра обличчя та слизові очей чисті, мова не порушена. Наведене підтверджується протоколом медичного освідчення № 738 від 23.07.2021, тому вважає, що Протокол серії ДПР 18 № 268750 не може бути доказом вини ОСОБА_1 у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП. Провадження у справі просив закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю події та складу адміністративного правопорушення.
Дослідивши фактичні обставини справи, оцінивши належним чином зібрані у справі докази у їх сукупності суддя прийшов до наступних висновків.
Згідно з ч. 4 ст. 266 КУпАП, огляд осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, здійснюється в закладах охорони здоров'я не пізніше двох годин з моменту встановлення підстав для його здійснення. Огляд у закладі охорони здоров'я та складення висновку за результатами огляду проводиться в присутності поліцейського.
Відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП, огляд особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, проведений з порушенням вимог цієї статті, вважається недійсним.
Протокол медичного освідчення для встановлення факту вживання алкоголя та стану сп'яніння від 23.07.2021 № 738 «Закарпатського обласного медичного центру психологічного здоров'я та медицини залежностей» Закарпатської обласної ради, згідно з яким ОСОБА_1 був оглянутий 23.07.2021 року о 22:35 год. та в ході огляду встановлено, що він тверезий, суддя до уваги не взяв, так як зазначений медичний огляд проведено з порушенням встановленого порядку, а саме у відсутності поліцейського, присутність якого є обов'язковою, а тому такий огляд відповідно до ч. 5 ст. 266 КУпАП є недійсним.
Крім того, сторона захисту, обгрунтовуючи свої заперечення щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, посилається на недотримання працівниками поліції порядку та підстав зупинки транспортного засобу, вказуючи на те, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 15.09.2021 в адміністративній справі № 308/10174/21 за позовом ОСОБА_1 постанова серії ЕАО №4529611 від 23.07.2021 про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАп та накладення адміністративного стягнення у виді штрафу скасована, а провадження закрито.
Однак, слід констатувати, що вказаним судовим рішенням не встановлено та не спростовано факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом, що має значення для кваліфікації його дій за диспозицією ч. 1 ст. 130 КУпАП.
Проходження особою, на вимогу поліцейського, огляду на стан сп'яніння та керування транспортним засобом у стані сп'яніння, жодним чином не пов'язане з причиною зупинки транспортного засобу під її керуванням.
Згідно з п. 1.2. Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, до ознак алкогольного сп'яніння, окрім інших, віднесено: запах алкоголю з ротової порожнини, нестійка хода, тобто ті ознаки, що були виявлені у ОСОБА_1 , які і стали підставою для інспектора поліції ініціювати проведення огляду водія на стан алкогольного сп'яніння.
Суддею не здобуто будь-яких даних, які б давали підстави вважати, що поліцейський був упереджений при складанні протоколу щодо ОСОБА_1 . Виконуючи свої функціональні обов'язки поліцейський діяв в межах наданих йому повноважень, протокол ним складено згідно вимог Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України, МОЗ України від 09. 11. 2015 № 1452/735.
Зі змісту відеозаписів з нагрудних камер працівників поліції вбачається, що водію на місці зупинки було оголошено про наявні в нього ознаки алкогольного сп'яніння, після чого запропоновано пройти огляд на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу поліцейським з використанням спеціально технічного приладу Драгер. Також, ОСОБА_1 було роз'яснено права та обов'язки відповідно до КУпАП, забезпечено право на юридичну допомогу, пред'явлено відповідні документи на технічний прилад Драгер, за допомогою якого здійснювався огляд на стан алкогольного сп'яніння, здійснення відео фіксації за допомогою бодікамер.
Крім того, як встановлено в результаті дослідження вищевказаного відеозапису, ОСОБА_1 не виявив бажання пройти огляд на стан алкогольного сп'яніння у закладі охорони здоров'я, а погодився на проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціального технічного засобу приладу Драгер, за наслідком якого видано чек, згідно з яким результат тестування позитивний - 0,51 %.
Докази у вигляді відеозаписів з нагрудних камер поліцейських, досліджені в ході розгляду справи, відповідають вимогам п. 5 Інструкції про застосування органами та підрозділами поліції технічних приладів і технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, засобів фото- і кінозйомки, затвердженої наказом МВС України 18. 12. 2018 № 1026, згідно якого, включення портативного відеореєстратора відбувається з момента початку виконання службових обов'язків або спеціальної поліцейської операції, а відеозйомка ведеться безперервно до її завершення, крім випадків, пов'язаних із виникненням у поліцейського особистого приватного становища, а тому є належними та допустимими.
Той факт, що відеозаписи є роздільними, а відеофіксація не здійснювалася безперервно, не свідчить про порушення працівниками поліції процедури освідчення, незаконність складеного протоколу і підстав піддавати сумніву зміст даних відеозаписів та вважати такі докази недопустимими, позаяк доказами відповідно до приписів ст. 251 КУпАП є, в тому числі, і показання технічних приладів чи технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису, тощо.
Таким чином, заперечення захисника та особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, щодо вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, не доводять відсутність події та складу адміністративного правопорушення в діях ОСОБА_1 та наявність підстав для закриття адміністративного провадження, передбачених ст. 247 КУпАП, та розцінюються суддею як намагання уникнути ОСОБА_1 відповідальності за вчинене адміністративне правопорушення, яке представляє особливу небезпеку для життя і здоров'я інших громадян під час дорожнього руху.
Окрім того, суддя зауважує, що у рішенні в справі «О'Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов'язки у правовому полі.
На підставі наведеного суддя прийшов до висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, що повністю підтверджується протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР 18 № 268750 від 23.07.2021, актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів, чеком приладу «Драгер» тест № 827, відносно особи, що тестується: ОСОБА_1 , результат тесту 0,51 %, а також матеріалами відео фіксації правопорушення, що долучені до матеріалів справи на електронному носії.
Обставин, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, суддею не встановлено.
При визначенні виду та розміру адміністративного стягнення, яке слід застосувати до ОСОБА_1 , суддя врахував характер та обставини вчиненого адміністративного правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, відсутність обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність за адміністративне правопорушення, та прийшов до висновку, що до ОСОБА_1 , слід застосувати адміністративне стягнення у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.
Крім того, з ОСОБА_1 належить стягнути в дохід держави судовий збір у розмірі 0,2 від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановлений п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір", оскільки, відповідно до ст. 40-1 КУпАП, у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення судовий збір підлягає стягненню з порушника.
Керуючись ч. 1 ст. 130, ст.ст. 283-285 КУпАП, п. 5 ч. 2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», суддя -
ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000,00 грн (сімнадцять тисяч гривень 00 копійок) з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік.
Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривень 00 копійок).
Постанова може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду через Ужгородський міськрайонний суд Закарпатської області протягом десяти днів з дня її винесення.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Н.І. Зарева