Справа №705/2622/21
2/705/1836/21
24 вересня 2021 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області у складі головуючого судді Піньковського Р.В., розглянувши в порядку спрощеного провадження справуза позовом Акціонерного товариства «Універсалбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -
До Уманського міськрайонного суду Черкаської області звернулося Акціонерне товариство «Універсал банк» в особі представника Мєшнік К.І. з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в жовтні 2017 року позивачем запущено новий проект monobank, в рамках якого відкриваються поточні рахунку клієнтам, спеціальним платіжним засобом яких є платіжні картки monobank. Особливістю вказаного проекту є той факт, що банківське обслуговування здійснюється дистанційно без відділень. Попередня ідентифікація відбувається за допомогою завантаження копії паспорту та рнокпп у мобільний додаток, а видача платіжної картки після верифікації фізичної особи здійснюється або у точці видачі, або спеціалістом банку, що виїжджає за адресою, зазначеною клієнтом. Разом із встановлення на платіжній картці кредитного ліміту надається послуга - переведення витрати у розстрочку. За рахунок здійснення зазначеної операції стає доступним попередньо використаний кредитний ліміт.
Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ «Універсалбанк» опубліковані на офіційному сайті банку та постійно доступні для ознайомлення.
Банк надає клієнту кредит, на суму якого нараховуються відсотки. Клієнт зобов'язаний щомісяця сплачувати мінімальний платіж у розмірі та в термін, зазначені у мобільному додатку. При несплаті щомісячного мінімального платежу клієнт повинен сплатити штраф згідно з тарифами.
22.02.2018 року ОСОБА_1 звернувся до банку з метою отримання банківських послуг, у зв'язку з чим підписав анкету-заяву до договору про надання банківських послуг від 22.02.2018 року, підтвердивши, що ознайомлений та отримав примірники у мобільному додатку документів, що складають Договір та зобов'язується виконувати його умови.
Крім того, ОСОБА_1 зазначив в заяві наступне: прошу вважати наведений зразок мого власноручного підпису або його аналоги (у тому числі мій електронний/електронний цифровий підпис) обов'язковим при здійсненні операцій за всіма рахунками, які відкриті або будуть відкрити мені в банку. Я засвідчую генерацію ключової пари з особистим ключем та відповідним йому відкритим ключем, яка буде використовуватися для накладення електронного цифрового підпису у мобільному додатку з метою засвідчення моїх даних згідно з договором. Також я визнаю, що електронний цифровий підпис є аналогом власноручного підпису та його накладення має рівнозначні юридичні наслідки із власноручним підписом на документах та паперових носіях. Я підтверджую, що всі наступні правочини (у тому числі підписання договорів, угод, листів, повідомлень) можуть вчинятися мною та/або банком з використанням електронного цифрового підпису (п.6). Усе листування щодо цього договору просив здійснювати через мобільний додаток або через інші дистанційні канали, відповідно до умов договору (п.11).
Відповідно до п. 5.16 Умов і правил обслуговування фізичних осіб у разі порушення терміну сплати щомісячного мінімального платежу понад 90 днів вся заборгованість за кредитом вважається простроченою. На залишок простроченої заборгованості банк нараховує, а клієнт сплачує штраф у розмірі згідно із тарифами але не більше 50% від суми, одержаної клієнтом кредиту. При цьому діє відсоткова ставка за користування кредитом у розмірі 0,00001% річних.
Свої зобов'язання позивачем було виконано, а саме на підставі укладеного Договору відповідач отримав кредит у розмірі 40000 грн. у виді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок, спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 . Відповідач же не надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, тому у нього утворилася заборгованість, яка станом на 22.12.2020 року становить 100041,70 грн.
Оскільки відповідач в добровільному порядку не бажає виконувати своїх зобов'язань по договору та погасити виниклу заборгованість, вимушені звернутися до суду з вказаним позовом та просять суд стягнути з відповідача на користь позивача заборгованість у розмірі 100041,70 грн. та судові витрати у розмірі 2270,00 грн.
Ухвалою судді від 11.08.2021 року, після надходження до суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження, а також роз'яснено відповідачу його право подати відзив на позовну заяву або пред'явити зустрічний позов до позивача у строк 15 днів з дня отримання копії ухвали судді про відкриття провадження у справі. Також суддею визначено строки для подання позивачем відповіді на відзив та подання відповідачем заперечень. Розгляд справи був призначений на 24 вересня 2021 року без повідомлення сторін.
Відповідачу було направлено копію ухвали судді та примірник позовної заяви рекомендованим листом та у відповідності до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України відповідач вважається таким, що належним чином повідомлений про розгляд справи.
Станом на день розгляду справи відповідач відзив на позовну заяву або зустрічну позовну заяву не подав.
Згідно ч. 8 ст. 178 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Враховуючи, що в матеріалах справи достатньо даних про права та взаємовідносини сторін, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній матеріалів.
Суд, дослідивши та оцінивши наявні в справі докази в їх сукупності, вважає, що в матеріалах справи достатньо даних, для вирішення спору. Даний позов підлягає до задоволення частково, виходячи з наступного.
Згідно з приписами ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною 1 статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (частина 1 статті 1048 ЦК України).
Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).
Згідно ст. 1049 ЦК України позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Статтею 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Судом встановлено, що 22.02.2018 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву до Договору про надання банківських послуг, згідно якому відповідач отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на поточний рахунок у розмірі 40000 грн., спеціальним платіжним засобом якого є платіжна картка НОМЕР_1 .
Свої зобов'язання за Договором АТ «Універсал банк» виконав в повному обсязі, а саме на підставі укладеного Договору від 22.02.2018 року надав відповідачу можливість розпоряджатись кредитними коштами на умовах передбачених договором та в межах кредитного ліміту у розмірі 40000 грн., однак відповідач свої зобов'язання належним чином не виконав та в процесі користування кредитом на надав своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за борговими зобов'язаннями, в зв'язку з чим станом на 22.12.2021 року ОСОБА_1 заборгував АТ «Універсал банк» 100041,70 грн., що має відображення у відповідному розрахунку заборгованості за договором, який додається до позовної заяви.
Згідно з наданим банком розрахунком заборгованість відповідача за вказаним кредитним договором станом на 22.12.2020 року становить 100041,70 грн., в тому числі: загальний залишок заборгованості за наданим кредитом (тілом кредиту) 53005,78 грн. та заборгованість за пенею та комісією 47035,92 грн.
При цьому, Анкета-заява, копія якої додана позивачем до позовної заяви, не містить посилань на розмір кредиту, умови користування кредитом та його погашення, порядок нарахування та сплати відсотків за користування кредитом, порядок нарахування та сплати штрафу і пені за невиконання умов Договору, строк дії кредитного договору.
За загальним правилом тіло кредиту - це та сума коштів, яку позичальник отримав від банку. У цю суму не входять відсотки за кредитом, комісійні, пеня і штрафи через прострочення, витрати на оформлення паперів за кредитом, страховка тощо.
Так само, відповідно до положень Закону України «Про споживче кредитування» затверджено стандартизовану форму паспорта споживчого кредиту, у якому відображено, що загальна вартість кредиту для споживача за весь строк користування кредитом складається з тіла кредиту, відсотків, комісії та інших платежів.
При детальному дослідженні розрахунку заборгованості за договором №б/н від 22.02.2018 року, укладеним між Універсал Банк та клієнтом - ОСОБА_1 , судом встановлено, що залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) станом на 30.04.2019 року становить 41181,93 грн. і з 01.05.2019 нарахування зупинено, але з 01.05.2019 року в іншій графі, з'являється залишок простроченої заборгованості і знову ж таки рахується, як тіло кредиту в розмірі 53005,78 грн., вказану суму банк просить стягнути, як заборгованість за наданим кредитом (тілом кредиту). Прострочена заборгованість - це заборгованість не погашена в строк установлений договором за наданим кредитом. Суд звертає увагу, що з наданого позивачем розрахунку заборгованості є незрозумілим, яким чином було вирахувано залишок поточної заборгованості за наданим кредитом (тіло кредиту) та залишок простроченої заборгованості (тіло кредиту). Належних та допустимих доказів підтвердження таких розрахунків, на думку суду позивачем не надано.
Зважаючи на те, що наданий Банком розрахунок заборгованості не відображає реального руху коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 , не відображає реально отриману суму кредитних коштів від Банку з моменту підписання кредитного договору та повністю розраховані на суб'єктивний розсуд Банку, крім того позивачем не надано виписки по відповідному рахунку, яка могла бути належним та допустимим доказом, то за таких умов суд не бере до уваги вказані розрахунки як доказ наявності у відповідача заборгованості за простроченим тілом кредиту у розмірі 53005,78 грн.
Отже, у зв'язку з використанням відповідачем отриманого на картку ліміту та відповідно до Умов та Правил кредитування у відповідача згідно розрахунку виникла загальна заборгованість за простроченим тілом кредиту у розмірі 53005,78 грн., проте така заборгованість сформована зокрема за рахунок нарахування відсотків, пені та обов'язкових платежів, а не фактичного отримання (використання) коштів Банку.
Крім того, з наданого розрахунку заборгованості вбачається, що відповідач користувався кредитними коштами, чим фактично визнавав факт отримання ним кредитних коштів. Однак погашення за кредитним договором останній здійснював не в повній мірі, внаслідок чого закономірною є наявність заборгованості. Відповідачем існування заборгованості за тілом кредиту у зв'язку з користуванням кредитними коштами не спростовано, власного розрахунку суду не надано.
При цьому суд бере до уваги, що банком в позовній заяві визнавався максимальний ліміт кредиту по даному договору, який був наданий позичальнику, та який складав 40000,00 грн. Видачу кредиту у більшому розмірі банком не доведено.
Таким чином, максимальна сума, яку позичальник міг фактично отримати (використати) за рахунок коштів Банку не могла перевищувати 40000 грн. Вказана обставина, в свою чергу, доводить безпідставність і необґрунтованість доводів Банку про те, що заборгованість відповідача саме за простроченим тілом кредиту становить 53005,78 грн., оскільки останній навіть теоретично не міг використати (отримати) коштів на суму більше, ніж кредитний ліміт, тобто 40000 грн.
З урахуванням наведеного, з ОСОБА_1 на користь АТ «Універсал Банк» підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту у розмірі 40000 грн., що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, яка закріплена в постанові від 28.04.2021 року №345/2633/20 №61-494св21.
Щодо позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за пенею та комісією в суму 47035,92 грн. суд зазначає наступне.
Згідно із частиною 1 статті 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом статті 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Суд враховує, що до позовної заяви не додані документи, які б підтверджували, що на момент підписання Анкети-заяви відповідач був ознайомлений саме з тими Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифами, як невід'ємними частинами спірного договору, витяги з яких долучено до позовної заяви.
При розгляді справи судом враховується правова позиція, викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17-ц, згідно якої Витяг з Умов обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" (ресурс: Умови обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" розміщені на офіційному сайті: https://www.monobank.ua/terms) та Тарифи, як невід'ємні частини спірного договору, які містяться в матеріалах даної справи не містять підпису відповідача, тому їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами шляхом підписання заяви-анкети. Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді ціну договору, яка встановлена у формі сплати процентів за користування кредитними коштами, а також відповідальність у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення термінів виконання договірних зобов'язань.
Необхідність доказування ознайомлення відповідача з Умовами обслуговування рахунків фізичної особи в АТ "Універсал Банк" та Тарифами обслуговування платіжних карток monobank підтверджується правовим висновком Верховного Суду України, зробленим у справі № 6-2320цс16 від 22.03.2017, в якій було скасовано рішення судів першої, апеляційної та касаційної інстанцій у зв'язку з тим, що «суд не встановив наявності належних і допустимих доказів, які б підтверджували, що саме ці Умови є складовою частиною укладеного між сторонами кредитного договору і що саме ці Умови мав на увазі відповідач, підписуючи заяву позичальника, та відповідно, чи брав на себе зобов'язання відповідач зі сплати винагороди та неустойки в разі порушення зобов'язання з повернення кредиту».
Таким чином, надані позивачем Умови та Правила надання банківських послуг в АТ "Універсал Банк" з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в довідці про умови кредитування, яка безпосередньо підписана позичальником і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.
У відповідності до вимог статей 76-81 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3)показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, що не стосуються предмета доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
За таких обставин без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та Правила надання банківських послуг в АТ "Універсал Банк", відсутність у анкеті-заяві домовленості сторін про сплату пені та комісії за несвоєчасне погашення кредиту, суд не може розцінювати як стандартну (типова) форму, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки не надано доказів на підтвердження вказаних позивачем обставин, а тому вважає за необхідне відмовити у задоволенні позовної вимоги про стягнення пені та комісії у розмірі 47035,92 грн.
Отже, з урахуванням встановлених обставин суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за основним кредитом у розмірі 40000 грн.
У відповідності до вимог ст. 141 ЦПК України судові витрати підлягають стягненню з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог, що дорівнює 908 грн. (40000/100041,70*2270=908).
Керуючись ст.ст. 509, 525-527, 530, 551, 610-612, 625, 634, 1048, 1049, 1054 ЦК України, ст.ст. 10, 13, 76-83, 140, 141, 258, 259, 263-266, 268, 273-279, 354 ЦПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) заборгованість за Договором про надання банківських послуг «Monobank» від 22.02.2018 року у розмірі 40000 (сорок тисяч) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_2 ; АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства «Універсал Банк» (ідентифікаційний код юридичної особи 21133352, 04114, м. Київ, вул. Автозаводська, 54/19) сплачений судовий збір у розмірі 908 (дев'ятсот вісім) гривень 00 копійок.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Копію рішення суду направити сторонам.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення до Черкаського апеляційного суду безпосередньо до суду апеляційної інстанції.
До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи через Уманський міськрайонний суд Черкаської області.
Суддя: Р. В. Піньковський