Справа № 640/17463/20 Суддя (судді) першої інстанції: Іщук І.О.
30 вересня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
Головуючого судді Коротких А.Ю.,
суддів Сорочка Є.О.,
Федотова І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулась до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року адміністративний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо неприйняття відповідного рішення ОСОБА_1 за результатами розгляду заяви від 26.03.2020 року. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) повторно розглянути заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) від 26.02.2020 року про призначення пенсії по інвалідності, та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду у встановленому порядку, з урахуванням висновків суду. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись із прийнятим рішенням суду першої інстанції, Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві звернулось з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову, якою у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю. Свої вимоги апелянт мотивує тим, що судом першої інстанції при постановленні оскаржуваного рішення неповно досліджено обставини, що мають значення для справи та неправильно застосовано норми матеріального права.
У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 311 КАС України суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).
Предметом апеляційного оскарження є судове рішення, яке прийняте судом першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, у зв'язку з чим колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження.
Згідно зі ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши наявні докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.
Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в місті Києві.
Відповідно до довідки до акту огляду медико-соціальної експертної комісії серії 12ААБ № 433099 позивачу встановлено другу групу інвалідності з 08 січня 2020 року по 01 лютого 2021 року.
Через веб-портал Пенсійного фонду позивач звернулася до відповідача із заявою від 27.03.2020 року із заявою про призначення пенсії по інвалідності.
Листом від 07.04.2020 року №2600-0314-8/43954 відповідач повідомив позивача про відсутність підстав призначення пенсії по інвалідності, оскільки відсутня відповідна заява. Також позивачу рекомендовано про необхідність особистого звернення до органу, що призначає пенсію або через її уповноваженого представника.
28.05.2020 року позивач повторно особисто звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії з 08.01.2020 року та зазначила, що постановою КМУ від 11.03.2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України короновірусу COVID-19» був встановлений з 12.03.2020 року на усій території України карантин, а постановою КМУ від 20.05.2020 року №392 карантин продовжено до 22.06.2020 року.
Листом від 26.06.2020 року №13679-13894/Ч-02/8-2600/20 відповідач повідомив про те, що відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності. Зазначивши, що відсутні підстави виплачувати пенсію з дня встановлення інвалідності (з 08.01.2020 року), оскільки заява про призначення даного виду пенсії позивачем була подана 14.05.2020, що є більш ніж три місячний термін, встановлений Законом.
Позивач, вважаючи дії відповідача протиправними, звернулась із даним позовом до суду.
Надаючи правову оцінку обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.
Частиною 1 статті 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (надалі - Закон №1058) встановлено, що відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника.
Відповідно до ч. 1 ст. 30 Закону №1058 пенсія по інвалідності призначається в разі настання інвалідності, що спричинила повну або часткову втрату працездатності за наявності страхового стажу, передбаченого статтею 32 цього Закону.
Відповідно до ст. 45 Закону № 1058 пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім випадків, коли пенсія по інвалідності призначається з дня встановлення інвалідності, якщо звернення за пенсією відбулося не пізніше трьох місяців з дня встановлення інвалідності;
У такому самому порядку призначається пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком, якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані на день встановлення інвалідності, і з дня виникнення такого права - якщо вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані в період після встановлення інвалідності до дня звернення за призначенням пенсії по інвалідності.
У разі коли вимоги частини другої статті 33 цього Закону виконані після призначення пенсії по інвалідності, пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначається з дня настання такого права, якщо звернення за призначенням пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком відбулося не пізніше трьох місяців з дня настання такого права.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що частиною першою статті 45 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено присічні строки для звернення за призначенням пенсії того чи іншого виду. Застережень щодо відступу від цих строків з будь-яких причин ні дана стаття, ні сам Закон не містять.
Разом з тим, жодних змін до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині строків подання заяв про призначення пенсії, чи продовження строків подання таких заяв внесено не було. Не вносились й зміни щодо зупинення строків подання заяв про призначення пенсії на період карантину.
Так, пунктом 1.9 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25.11.2005 року, передбачено, що днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви.
Якщо заява про призначення пенсії подається через вебпортал, днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).
Якщо заява пересилається поштою (крім випадків призначення (поновлення) пенсій), днем звернення за пенсією вважається дата, що зазначена на поштовому штемпелі місця відправлення заяви.
Тобто, законодавством передбачено кілька альтернативних способів подачі заяви про призначення пенсії: особисто чи через представника, через вебпортал, а також шляхом надіслання такої заяви поштою. Зазначене спростовує твердження позивача щодо неможливості звернутись із заявою про призначення пенсії у зв'язку з запровадженням карантинних заходів та самоізоляції.
Так, позивач звернулась вперше із заявою про призначення пенсії по інвалідності 23.03.2020 року, тобто у строк, який не первищує трьох місяців з дня встановлення інвалідності.
Відповідач, відмовляючи позивачу листом від 07.04.2020 року №2600-0314-8/43954, керувався ст. 16 Закону України «Про звернення громадян». Так, відповідачем надано роз'яснення щодо недоцільності призначення пенсії по інвалідності та наголошено на необхідності особистого звернення та/або через уповноваженого представника до органу, що призначає пенсію.
Отже, заява від 23.03.2020 року про призначення пенсії по інвалідності з 08.01.2020 безпідставно не розглянута по суті, за її наслідками не прийнято відповідне рішення у відповідності до Порядку №22-1 «Про затвердження Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Отже, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо необхідності зобов'язати відповідача повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 26.03.2020 року про призначення пенсії по інвалідності, та прийняти відповідне рішення за результатами її розгляду у встановленому порядку, з урахуванням висновків суду.
Щодо позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві виплатити ОСОБА_1 пенсію по інвалідності з 08.01.2020 року, колегія суддів зазначає наступне.
З огляду на відсутність прийнятого відповідачем рішення про наявність/відсутність підстав для призначення пенсії по інвалідності позивачу з 08.01.2020 року, судом не встановлено порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів позивача на момент його звернення до суду, а також суд не може вирішувати спори про події, які не відбулись у часі.
Отже, заявлена позовна вимога щодо виплати пенсії позивачу по інвалідності з 08.01.2020 року є передчасною та задоволенню не підлягає.
При цьому в разі незгоди позивача з діями відповідача щодо наявності чи відсутності підстав для обрахування розміру пенсії, за умов викладених позивачем у заяві, позивач не позбавлена права звернутись за захистом своїх прав до суду.
Вказаний висновок суду узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладеною у постанові від 20.05.2020 року у справі № 815/1226/18.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду першої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 325, 328 КАС України, суд
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена у випадках, передбачених пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду. В інших випадках постанова не підлягає касаційному оскарженню.
Головуючий суддя: Коротких А.Ю.
Судді: Сорочко Є.О.
Федотов І.В.