Справа № 545/2325/21
Провадження № 2-з/545/69/21
26.07.2021 року. Суддя Полтавського районного суду Полтавської області - Гальченко О.О., розглянувши матеріали заяви представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником в суді, -
До Полтавського районного суду Полтавської області 22.07.2021 року надійшла позовна заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича до Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит - Капітал» про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню, ухвалою судді від 26.07.2021 року відкрито провадження у справі.
До Полтавського районного суду Полтавської області також надійшла заява представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником в суді, яку суддя отримала 26.07.2021 року. Послався на те, що ОСОБА_1 через представника адвоката Калініна Сергія Костянтиновича звернувся до суду з позовом до ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПЗТАЛ», про визнання виконавчого напису нотаріуса таким, що не підлягає виконанню.
Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Баршацьким Ігорем Вікторовичем вчинено виконавчий напис № 11135 від 07Л 1.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАПІТАЛ» заборгованість в розмірі 21 125,00 грн.
На підставі спірного виконавчого напису, приватним виконавцем виконавчого округу Полтавської області Скрипником Володимиром Леонідовичем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 65279348 від 26.04.2021.
Відповідно до п. 6, 10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті, а особам, які беруть участь у справі, має бути гарантована реальна можливість захистити свої права при вирішенні заяви про забезпечення позову.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 29 червня 2006 року у справі "Пантелеєнко проти України" зазначив, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як за законом, так і на практиці.
При вирішенні справи "Каіч та інші проти Хорватії" (рішення від 17 липня 2008 року) Європейський Суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування.
Таким чином, обов'язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.
Отже, виходячи із специфіки вказаного виду забезпечення позову (зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку), зважаючи на наявність зв'язку між конкретним заходом забезпечення позову та предметом позовної вимоги, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позов, та наявності в спірних відносинах ризику утруднення та унеможливлення виконання рішення по даній справі, Позивач вимушений подати заяву про вжиття заходів щодо забезпечення позову.
Метою вжиття заходів забезпечення позову є охорона матеріально- правових інтересів позивача, які гарантують за його позовом реальне виконання позитивно прийнятого рішення, у разі прийняття такого. Забезпечення позову має бути спрямовано проти несумлінних дій відповідача, який може сховати майно, продати, знищити або знецінити його. Таким чином усуваються утруднення і неможливості виконання рішення.
Забезпечення позову покликано, не порушуючи принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, вжити негайних заходів, направлених на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкодити спричиненню значної шкоди заявнику.
Отже, невжиття заходів забезпечення позову може призвести до того, що кошти Позивача будуть стягнуті, а Позивач не зможе захистити або поновити свої права в межах цього судового провадження без нових звернень до суду, тому є всі підстави для задоволення заяви про забезпечення позову.
Разом з тим, відповідно до ч. 1 ст. 154 ЦПК України метою зустрічного забезпечення є забезпечення відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову.
Реалізація заходів зустрічного забезпечення є правом суду, а не його обов'язком, за винятком випадків, передбачених ч. З ст. 154 ЦПК України, в якій зазначено, що суд зобов'язаний застосовувати зустрічне забезпечення, зокрема, якщо позивач не має зареєстрованого в установленому законом порядку місця проживання (перебування) чи місцезнаходження на території України та майна, що знаходиться на території України, в розмірі, достатньому для відшкодування можливих збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові; або суду надані докази того, що майновий стан позивача або його дії щодо відчуження майна чи інші дії можуть ускладнити або зробити неможливим виконання рішення суду про відшкодування збитків відповідача, які можуть бути спричинені забезпеченням позову, у випадку відмови у позові.
Аналогічну правову позицію висловлено Верховним Судом у постанові від 10 квітня 2019 року в справі № 753/2380/18-ц, постанові від 30.05.2019 у справі № 456/2438/17.
Таким чином, з огляду на те, що заява про вжиття заходів забезпечення позову спрямована безпосередньо на зупинення стягнення на підставі виконавчого напису нотаріусу, який оскаржується в рамках даної судової справи, Позивач просить не застосовувати зустрічне забезпечення, оскільки відсутні підстави для його застосування, а вжиття заходів забезпечення позову не нестиме жодних збитків для Відповідача.
З метою недопущення спричинення значної шкоди заявнику та порушення принципів змагальності і процесуального рівноправ'я сторін, а також з урахуванням співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, є необхідність вжиття негайних заходів, направлених на ефективний захист та поновлення порушених/оспорюваних прав Позивача, за захистом яких він звернувся.
Позивач ставить питання про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі оскаржуваного виконавчого напису нотаріуса, що фактично тягне за собою зупинення виконавчого провадження. Статтею 34 Закону України "Про виконавче провадження" зазначено, що виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі: 2) зупинення судом стягнення на підставі виконавчого документа.
Згідно з приписами частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно до пункту 6 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку.
Прохав зупинити стягнення по виконавчому провадженню № 65279348 від 26.04.2021.відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича №11135 від 07.11.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАШТАЛ» заборгованість в розмірі 21 125,00 грн.
Дослідивши матеріали справи, суддя дійшов висновку про задоволення заяви з наступних підстав.
Відповідно до п.1 ч.1, ч.4 ст. 152 ЦПК України, заява про забезпечення позову може бути подана до подання позовної заяви. У разі подання заяви про забезпечення позову до подання позовної заяви заявник повинен пред'явити позов протягом десяти днів з дня постановлення ухвали про забезпечення позову.
П. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», роз'яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд ( суддя ) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.
Розглянувши заяву про забезпечення позову, приходжу до висновку, що невжиття заходів забезпечення позову може порушити права заявника утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, тому заява про вжиття заходів забезпечення позову підлягає задоволенню.
Враховуючи вищевикладене та керуючись ст. ст. 149-153 ЦПК України, суддя, -
Заяву представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Калініна Сергія Костянтиновича про забезпечення позову шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого документу, який оскаржується боржником в суді - задовольнити.
Вжити заходів забезпечення позову по справі № 545/2120/21 шляхом зупинення стягнення по виконавчому провадженню № 65279348 від 26.04.2021, відкритого на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Баршацького Ігоря Вікторовича №11135 від 07.11.2020, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «КРЕДИТ-КАШТАЛ» заборгованість в розмірі 21 125,00 грн. до набрання судовим рішенням у даній справі законної сили.
Ухвала підлягає негайному виконанню.
Копію ухвали суду направити учасникам справи протягом 2 днів з дня її складання.
Ухвала суду може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги протягом 15 днів з дня проголошення ухвали.
Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання.
Ухвала надрукована суддею та є оригіналом.
Суддя: О. О. Гальченко