П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
30 вересня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/839/21
Місце ухвалення рішення суду 1 інстанції: м. Херсон;
Дата складання повного тексту рішення суду 1 інстанції:
29.04.2021 року;
Головуючий в 1 інстанції: Варняк С.О.
П'ятий апеляційний адміністративний суд в складі колегії:
Головуючого судді - Єщенка О.В.
суддів - Димерлія О.О.
- Шляхтицького О.І.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області на рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулась до суду першої інстанції з позовом, в якому просила:
визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року №152/20 та призначення довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року №152/20, у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді з урахуванням стажу судді 27 (двадцять сім) років 4 (чотири) місяці 1 (один) день, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
В обґрунтування позову зазначено, що позивач є суддею у відставці, з березня 2017 року перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України у Херсонській області та одержує довічне грошове утримання, яке, виходячи зі стажу роботи 27 років 4 місяці 1 день, має складати 90% від суддівської винагороди. Однак, під час перерахунку у січні 2021 року відповідно до положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII Управлінням зменшено відсотковий розмір довічного грошового утримання судді у відставці з 90 % до 50% від відповідного грошового забезпечення працюючого судді. Посилаючись на те, що призначення довічного грошового утримання та його перерахунок є різними процедурами соціальних гарантій судді, відсотковий показник розміру грошового утримання визначається під час його призначення та є незмінним, позивач вимушений звернутись до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Суд визнав протиправним та скасував рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року №152/20 та призначення довічного грошового утримання судді у відставці у розмірі 50% суддівської винагороди працюючого судді.
Зобов'язав Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року № 152/20, у розмірі 90% суддівської винагороди працюючого судді з урахуванням стажу судді 27 (двадцять сім) років 4 (чотири) місяці 1 (один) день, починаючи з 19.02.2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум.
Стягнув на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області сплачений судовий збір у сумі 908 грн.
Проаналізувавши положення закону про судоустрій, конституційного та конвенційного законодавства, суд першої інстанції виходив з того, що забезпечення державою належної оплати праці судді є запорукою дотримання гарантій права особи на розгляд справи незалежним і безстороннім судом, збереження справедливого балансу між потребами державного інтересу та необхідністю захистити права особи. Визначені Конституцією та законами України гарантії незалежності суддів є невід'ємним елементом їх статусу, поширюються на всіх суддів та є необхідною умовою здійснення правосуддя неупередженим, безстороннім і справедливим судом. Такими гарантіями є надання суддям за рахунок держави матеріального забезпечення, зокрема суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, розмір якого повністю залежить від суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
З огляду на те, що застосування іншого підходу стосовно обчислення відсоткового розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці буде порушенням принципу незалежності суддів, гарантованого ст. 126 Конституції України, суд першої інстанції визначив, що проведення позивачу перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді із зменшенням відсоткового розміру грошового утримання суддів не може відповідати критерію обґрунтованості та правомірності.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення та ухвалити нове про відмову задоволенні позову у повному обсязі.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт посилається на те, що судом першої інстанції не надано належної правової оцінки нормам законодавства, що регулює спірні правовідносини, та обставинам справи і помилково не враховано, що довічне грошове утримання судді у відставці має розраховуватись, виходячи з відсоткових розмірів суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді згідно вимог ст. 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII. Вказані положення закону були дотримані відповідачем у повній мірі, а тому у суду першої інстанції не виникло правових підстав для задоволення адміністративного позову.
У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 посилається на необґрунтованість доводів апелянта, правильність висновків суду першої інстанції та відсутність обставин для скасування судового рішення.
Судом першої інстанції з'ясовано та як встановлено під час апеляційного розгляду, відповідно до рішення Вищої ради правосуддя від 23.02.2017 року №309/0/15-17 ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Херсонської області у зв'язку з поданням заяви про відставку.
Відповідно до наказу апеляційного суду Херсонської області від 07.03.2017 року №22-ОС ОСОБА_1 звільнено з посади судді апеляційного суду Херсонської області 07.03.2017 року у зв'язку з поданням заяви про відставку.
09.03.2017 року ОСОБА_1 призначено довічне грошове утримання судді у відставці у розмірі 90 % від суддівської винагороди.
26.02.2020 року Херсонським апеляційним судом видано на ім'я позивача Довідку за №152/20 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, згідно якої суддівська винагорода, яка враховується при перерахунку щомісячного довічного грошового утримання ОСОБА_1 станом на 18.02.2020 року складає 196 537 грн.
27.02.2020 позивач звернулась до ГУ ПФУ в Херсонській області із заявою про перерахунок довічного грошового утримання на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 року №152/20.
Рішенням ГУ ПФУ в Херсонській області від 04.03.2020 року №08/03-16 ОСОБА_1 відмовлено у перерахунку щомісячного грошового довічного утримання згідно вищезазначеної довідки.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, позивач оскаржив його в судовому порядку.
Рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі №540/2031/20 визнано протиправним та скасовано рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області від 04.03.2020 року №08/03-16 про відмову у перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з її заявою від 27.02.2020 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Херсонській області здійснити ОСОБА_1 , як судді у відставці, перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання відповідно до довідки Херсонського апеляційного суду № 152/20 від 26 лютого 2020 року, з урахуванням фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020 року.
Постановою П'ятого апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2020 року рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2020 року по справі №540/2031/20 змінено, виклавши пункт 3 резолютивної частини рішення в наступній редакції:
"Зобов'язати повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 27.02.20 про перерахунок та виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 на підставі довідки Херсонського апеляційного суду від 26.02.2020 № 152/20, з урахуванням правової оцінки, наданої судом.".
Змінюючи рішення суду першої інстанції щодо розміру щомісячного грошового утримання, апеляційним судом визначено, що цей розмір також врегулюваний статею 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016 - щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Для застосування розміру 90 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, про який зазначає апелянт, немає ніякої підстави, оскільки зазначений розмір був передбачений Законом України «Про судоустрій і статус суддів» №2453-VI від 07.07.2010. Але, з 18.02.2020 з моменту проголошення Рішення КСУ №2-р/2020 від 18.02.2020, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» № 2453-VI від 07.07.2010 в частині регулювання щомісячного грошового утримання, остаточно втратив чинність.
Діючим Законом, передбачені інші розміри суддівської винагороди та розмір відсотків від неї, для нарахування щомісячного грошового утримання.
Неможливо використовувати для обрахунку щомісячного грошового утримання одночасно складові, які передбаченні для різних формул обрахунку грошового утримання.
Вимога позивача про зобов'язання відповідача здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання з урахуванням 90 % суддівської винагороди працюючого судді є передчасною, оскільки ані в заяві про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, ані в рішенні відповідача про відмову у здійсненні такого перерахунку, не йшлося про відсотковий розмір довічного грошового утримання позивача.
В свою чергу зазначено, що відповідач має повторно розглянути заяву позивача щодо перерахунку щомісячного довічного утримання судді виходячи з розрахунку стажу судді, який прямо врегульовано частиною 4 статті 142 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» №1402-VIII від 02.06.2016.
На виконання рішення суду від 22.12.2020 року по справі №540/2031/20 з 19.02.2020 року позивачу здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового забезпечення, виходячи з розміру із розміру суддівської винагороди, яка враховуються при перерахунку довічного грошового утримання суддям у відставці.
Відповідно до рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області №965220193667 від 05.01.2021 року відповідач зменшив розмір щомісячного довічного грошового утримання з 90 % суддівської винагороди до 50 % суддівської винагороди.
Не погоджуючись із зменшенням відсоткового розміру довічного грошового утримання судді у відставці, посилаючись на необґрунтованість та неправомірність дій відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом за захистом своїх прав та інтересів.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.
Організацію судової влади та здійснення правосуддя в Україні, що функціонує на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів і забезпечує право кожного на справедливий суд, визначає Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року №1402-VIII.
Пунктом 2 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII визнано таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом, Закон України «Про судоустрій і статус суддів» від 07.07.2010 року №2453-VI, крім положень, зазначених у пунктах 7, 23, 25, 36 цього розділу.
Разом з цим, відповідно до ч. 1 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII судді, який вийшов у відставку, після досягнення чоловіками віку 62 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", виплачується пенсія на умовах, визначених зазначеним Законом, або за його вибором щомісячне довічне грошове утримання. До досягнення зазначеного віку право на пенсію за віком або щомісячне довічне грошове утримання мають чоловіки 1955 року народження і старші після досягнення ними такого віку: 1) 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 2) 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.
За правилами ч. 3 вказаної статті Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Відповідно до ч.ч. 4, 5 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII у разі зміни розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного грошового утримання.
Пенсія або щомісячне довічне грошове утримання судді виплачується незалежно від заробітку (прибутку), отримуваного суддею після виходу у відставку. Щомісячне довічне грошове утримання суддям виплачується органами Пенсійного фонду України за рахунок коштів Державного бюджету України.
Слід зазначити, що Прикінцевими та перехідними положеннями Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII врегульовано і певні особливості визначення розміру суддівської винагороди та щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці.
Зокрема, за правилами п. 22 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII право на отримання суддівської винагороди у розмірах, визначених цим Законом, мають судді, які за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердили відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді) або призначені на посаду за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом.
Судді, які на день набрання чинності цим Законом пройшли кваліфікаційне оцінювання та підтвердили свою здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді, до 01.01.2017 р. отримують суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів".
До проходження кваліфікаційного оцінювання суддя отримує суддівську винагороду, визначену відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів" (п. 23 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII).
З 07.11.2019 року у зв'язку із набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 року №193-IX, пункти 22, 23 «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII виключено.
Також, відповідно до положень п. 24 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII розмір посадового окладу судді, крім зазначеного у пункті 23 цього розділу, становить з 1 січня 2020 року:
а) для судді місцевого суду - 30 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року;
б) для судді апеляційного суду та вищого спеціалізованого суду - 50 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
За правилами п. 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII право на отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі, визначеному цим Законом, має суддя, який за результатами кваліфікаційного оцінювання підтвердив відповідність займаній посаді (здатність здійснювати правосуддя у відповідному суді), або призначений на посаду судді за результатами конкурсу, проведеного після набрання чинності цим Законом, та працював на посаді судді щонайменше три роки з дня прийняття щодо нього відповідного рішення за результатами такого кваліфікаційного оцінювання або конкурсу.
В інших випадках, коли суддя іде у відставку після набрання чинності цим Законом, розмір щомісячного довічного грошового утримання становить 80 відсотків суддівської винагороди, обчисленої відповідно до положень Закону України від 07.07.2010 р. № 2453-VI "Про судоустрій і статус суддів". За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді, але не може бути більшим ніж 90 відсотків суддівської винагороди судді, обчисленої відповідно до зазначеного Закону.
Рішенням Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення п. 25 розділу ХІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII із змінами.
Відповідно до ст. 152 Конституції України закони та інші акти за рішенням Конституційного Суду України визнаються неконституційними повністю чи в окремій частині, якщо вони не відповідають Конституції України або якщо була порушена встановлена Конституцією України процедура їх розгляду, ухвалення або набрання ними чинності.
Вказані положення Основного Закону кореспондуються із приписами ч. 1 ст. 91 Закону України «Про Конституційний Суд України» від 13.07.2017 року №2136-VIII.
Отже, з набранням чинності Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» та деяких законів України щодо діяльності органів суддівського врядування» від 16.10.2019 року №193-IX та з дня ухвалення Рішення Конституційного Суду України від 18 лютого 2020 року №2-р/2020 визначено, зокрема, єдиний порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, який врегульований у ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII.
При цьому, порядок обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання суддів у відставці, передбачений у ч. 3 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII, зводиться до виплати довічного грошового утримання у відповідному розмірі, що не є тотожнім порядку призначення таких виплат у конкретному розмірі.
Таким чином, виплата щомісячного грошового утримання судді у відставці проводиться у розмірі, передбаченому законом про судоустрій на момент відповідного розрахунку.
Згідно матеріалів пенсійної справи, стаж позивача для виходу складає 27 років 4 місяці 1 день, у тому числі на посаді судді - 20 років 2 місяці 14 днів; роботи в слідчих органах - 7 років 2 місяці 14 днів.
Отже відповідно до положень ч. 3 ст. 142 Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII до виплати підлягає щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді.
Вказані приписи закону відповідачем дотримано, чим спростовуються доводи позивача про неправомірність дій Управління під час виплати довічного грошового утримання судді у відставці.
Також, не є підтвердженими доводи позивача про зменшення обсягу та змісту існуючих прав у зв'язку із застосуванням вказаного показника відсоткового розміру довічного грошового утримання, оскільки розмір довічного грошового утримання, на який має право позивач згідно норм Закону України від 02.06.2016 року №1402-VIII є більшим за розмір, визначений на підставі положень Закону від 07.07.2010 року №2453-VI (який діяв на час виходу судді у відставку).
Враховуючи викладене, оскільки під час виплати довічного грошового утримання судді у відставці відповідач діяв на виконання своїх повноважень та з дотриманням чинного законодавства, колегія суддів не може погодитись із висновком суду першої інстанції про необґрунтованість адміністративного позову та наявність підстав для його задоволення.
З огляду на те, що висновки суду першої інстанції ґрунтуються на неправильному застосуванні норм матеріального права, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідно до ст. 317 КАС України підлягає скасуванню з ухваленням нового про відмову у задоволенні позову.
Керуючись ст.ст. 139, 308, 311, п. 1 ч. 1 ст. 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області - задовольнити.
Рішення Херсонського окружного адміністративного суду від 29 квітня 2021 року - скасувати.
Ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Херсонській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її прийняття, але може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного тексту постанови.
Головуючий суддя: О.В. Єщенко
судді: О.О. Димерлій
О.І. Шляхтицький