Справа № 539/3187/21
Провадження № 1-кп/539/252/2021
30 вересня 2021 року Лубенський міськрайонний суд
Полтавської області
у складі: головуючого судді ОСОБА_1
при секретарі ОСОБА_2
з участю прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
та потерпілої ОСОБА_5
розглянувши на підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лубни кримінальне провадження, яке надійшло з угодою про примирення між потерпілою та підозрюваним у кримінальному провадженні №12021175570000301 від 28.07.2021 по обвинуваченню:
ОСОБА_4 ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Кременчук Полтавської області, жителя АДРЕСА_1 , зареєстрованого за адресою АДРЕСА_2 , громадянина України, освіта середня, не одруженого, раніше не судимого:
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, -
27 липня 2021 року, близько 17 год. 30 хв. ОСОБА_4 , рухаючись на власному автомобілі «ВАЗ 21043» червоного кольору в с. Засулля Лубенського району Полтавської області по вул. Лугова, помітив, що біля паркану подвір'я під №3 знаходиться велосипед «Україна». В цей час у ОСОБА_4 виник умисел на викрадення вказаного велосипеда.
Так, ОСОБА_4 , реалізуючи свій злочинний умисел направлений на викрадення чужого майна, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, зупинив належний йому автомобіль «ВАЗ 21043» неподалік подвір'я АДРЕСА_3 , після чого підійшовши до паркану подвір'я, взяв до рук велосипед «Україна» та почав його вести до автомобіля. В цей час ОСОБА_5 спостерігаючи за вище зазначеними діями ОСОБА_4 , вийшла із подвір'я та підбігши до ОСОБА_4 , який стояв біля свого автомобіля тримаючи велосипед у руках, намагалась перешкодити діям останнього, вимагаючи повернути її велосипед, однак ОСОБА_4 в процесі викрадення, усвідомлюючи, що його дії переросли з таємного у відкрите заволодіння чужим майном, продовжив свої злочинні дії погрузивши велосипед до автомобіля та покинувши місце злочину, відкрито заволодів велосипедом марки «Україна», вартістю відповідно до висновку експерта № СЕ-19/117-21/9400-ТВ від 30.07.2021 - 550 грн. 00 коп.
В подальшому ОСОБА_4 розпорядився викраденим майном на власний розсуд чим спричинив потерпілій ОСОБА_5 майнової шкоди на загальну суму 550 грн. 00 коп.
Стороною обвинувачення дії, ОСОБА_4 кваліфіковані за ч.1 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна (грабіж).
03 серпня 2021 року між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 , в порядку, передбаченому ст.ст. 468, 469, 471 КПК України, укладено угоду про примирення, за умовами якої сторони дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення за ч.1 ст.186 КК України, та щодо наслідків умисного невиконання угоди про примирення, передбачених ст.476 КПК України.
Відповідно до угоди сторони погодились про попереднє призначення покарання ОСОБА_4 за ч.1 ст. 186 КК України, у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі. В угоді також зазначено, що ОСОБА_4 має бути звільнений від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на підставі ст. 75 КК України. В угоді також вказано, що підозрюваний повністю визнає свою вину у вчинені даного кримінального правопорушення.
На підставі п. 1 ч. 1 ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.
На підставі ч.1 ст. 469 КПК України угода про примирення може бути укладена за ініціативою потерпілого, підозрюваного або обвинуваченого. Домовленості стосовно угоди про примирення можуть проводитися самостійно потерпілим і підозрюваним чи обвинуваченим, захисником і представником або за допомогою іншої особи, погодженої сторонами кримінального провадження (крім слідчого, прокурора або судді).
На підставі ч. 3 ст. 469 КПК України угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.
Судом встановлено, що ОСОБА_4 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 186 КК України.
Прокурор у підготовчому судовому засіданні вважав, що при укладенні угоди про примирення дотримані вимоги та правила КПК України і КК України, просив угоду про примирення затвердити і призначити ОСОБА_4 узгоджене сторонами покарання.
ОСОБА_4 визнав себе винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України, в обсязі обвинувачення, погодився на застосування до нього узгодженого покарання у разі затвердження угоди та пояснив, що розуміє надані йому законом права, наслідки укладення та затвердження угоди про примирення, характер пред'явленого обвинувачення та вид покарання, який до нього буде застосований в результаті затвердження угоди про примирення і наполягає на затвердженні угоди про примирення.
Потерпіла ОСОБА_5 у судовому засіданні просила затвердити укладену угоду про примирення та призначити узгоджене покарання, пояснивши, що цивільний позов про відшкодування морально та майнової шкоди не заявлявся, розуміє, що при затверджені угоди про примирення вона буде позбавлена можливості вимагати притягнення обвинуваченого до кримінальної відповідальності за відповідне кримінальне правопорушення та вимагати відшкодування шкоди.
Судом встановлено, що сторони угоди розуміють наслідки її укладення та затвердження, визначені ст.473КПК України.
Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
З урахуванням наведеного вище, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про примирення, укладеної між сторонами. Характеризуючи дані ОСОБА_4 та його відношення до вчиненого, не дають підстав для не затвердження угоди.
Згідно п.1 ч.3 ст.314 КПК України при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду про примирення.
Перевіривши угоду про примирення на відповідність вимогам КПК та КК України, суд встановив, що кваліфікація дій ОСОБА_4 за ч.1 ст.186 КК України є правильною.
Умови угоди про примирення відповідають інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Витрати на проведення експертиз підлягають стягненню з ОСОБА_4 на користь держави.
Керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -
Затвердити угоду від 03 серпня 2021 року про примирення між підозрюваним ОСОБА_4 та потерпілою ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №12021175570000301 від 28.07.2021 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.186 КК України.
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст.186 КК України та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 03 серпня 2021 року покарання за ч.1 ст. 186 КК України у виді 2 (двох) років позбавлення волі.
Згідно ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 такі обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи, не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави 686 грн. 48 коп. за проведення судової експертизи №СЕ-19/117-21/9400-ТВ від 30.07.2021.
Вирок може бути оскаржений, з підстав, передбачених статтею 394 КПК України до Полтавського апеляційного суду через Лубенський міськрайонний суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, потерпілій та прокурору.
Суддя Лубенського
міськрайонного суду ОСОБА_1