ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
30 вересня 2021 року м. Київ №640/14187/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Шейко Т.І.,
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовомОСОБА_1
доГоловного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
провизнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві, у якому просив суд:
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зарахувати до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах (Список №1) період роботи ОСОБА_1 з 07.01.1987 р. по 24.09.1991 p., з 02.10.1991 р. по 12.01.1994 р. та призначити ОСОБА_1 пенсію за віком на пільгових умовах з 22.03.2021 року за Списком № 1 відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
В обґрунтування позову позивачем зазначено, що Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві протиправно відмовило у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV, оскільки останнє прийнято на підставі хибних висновків відповідача. При цьому, позивачем зазначено, що він має достатній стаж для призначення пенсії на пільгових умовах за Списком №1, а доводи відповідача та висновки, покладені останнім на підставу рішення про відмову в призначенні пенсії за вислугу років є протиправними та такими, що порушують його права. Зазначені обставини зумовили звернення позивача до суду з даним позовом.
Ухвалою суду від 25 травня 2021 року відкрито провадження в даній адміністративній справі, розгляд якої вирішено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.
Відповідач надав відзив на позов, в якому в задоволенні позову просив відмовити. У відзиві відповідач зазначив, що позивачем не надано всіх необхідних документів, які підтверджують пільговий стаж, зокрема, документи, що підтверджують проведення атестації робочого місця, робота на якому дає право на призначення пільгової пенсії за Списком №1.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та відзив, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
У позовній заяві ОСОБА_1 вказано, що він, враховуючи відпрацьований час, набув право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1.
22 березня 2021 року позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві з заявою про призначення пенсії із долученням до неї пакету необхідних документів, що підтверджується копією заяви про призначення пенсії разом з розпискою-повідомленням до неї.
Листом №2600-0303-8/56584 від 02 квітня 2021 року Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку з відсутністю необхідного стажу, передбаченого статтею 114 Закону України» Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
При цьому зазначено, що відповідно до статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» право на пенсію за віком на пільгових умовах надається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах. Працівникам, які не мають стажу роботи з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого абзацами першим і п'ятнадцятим - двадцять третім цього пункту відповідного страхового стажу пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 цього Закону чоловікам - на 1 рік за кожний повний рік такої роботи. Також зазначено, що до спеціального страхового стажу не зарахований стаж з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року та з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року у повному обсязі, оскільки позивачем не надано доказів проведення атестації робочих місць, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам Окружний адміністративний суд міста Києва виходить з наступного.
У положеннях статті 46 Конституції України закріплено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбаченим законом.
Відповідно до статті 51 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що пенсії за вислугу років встановлюються окремим категоріям громадян, зайнятих на роботах, виконання яких призводить до втрати професійної працездатності або придатності до настання віку, що дає право на пенсію за віком.
Пунктом 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року №1058-IV встановлено, що на пільгових умовах пенсія за віком призначається працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, - після досягнення 50 років і за наявності страхового стажу не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах.
За відсутності стажу роботи, встановленого абзацом першим цього пункту, у період до 1 квітня 2024 року пенсія за віком на пільгових умовах призначається за наявності на дату досягнення віку, встановленого абзацами першим і третім - тринадцятим цього пункту, страхового стажу: з 1 квітня 2019 року по 31 березня 2020 року - не менше 22 років 6 місяців у чоловіків.
Положеннями статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачені пенсії за віком на пільгових умовах.
Так, відповідно до пункту «а» частини першої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці - за Списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.
Водночас, суд зазначає, що постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 затверджено Список №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах (додається).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994 року №773 внесені зміни і доповнення до списків №1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
В подальшому постановою Кабінету Міністрів України від 16 січня 2003 року №36 «Про затвердження списків виробництв, робіт, професій, посад і показників, зайнятість в яких дає право на пенсію за віком пільгових умовах»:
а) затверджені: Список № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах; Список № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, зайнятість в яких повний робочий день дає право на пенсію за віком на пільгових умовах;
б) визнані такими, що втратили чинність: постанова Кабінету Міністрів України від 11 березня 1994 року №162 та постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 1994 року №773.
Відповідно до пункту 3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом №383 від 18 листопада 2005 року Міністерства праці та соціальної політики України при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. При цьому, до пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Крім того суд зазначає, що до пільгового стажу позивача зараховується весь період роботи на посадах передбачених списками №1 незалежно від дати внесення цієї посади чи професії до Списків.
Також суд звертає увагу, що положеннями статті 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності такої книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.
З наявних в матеріалах справи доказів, а саме записів в трудовій книжці, вбачається, що позивач працював:
- з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року на посаді терміста на печах у цеху №16 Київського виробничого об'єднання ім. Артема;
- з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року на посаді терміста, постійно занятого біля печей на гарячих роботах.
Відтак суд наголошує, що записи трудової книжки позивача підтверджують право працівника на врахування відповідного пільгового стажу роботи для призначення пенсії за Списком №1.
Більше того, відповідно до довідки, що підтверджує наявність трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 22 вересня 2020 року №052-2460, виданої Державною акціонерною холдинговою компанією «Артем», яка є правонаступником Київського виробничого об'єднання ім. Артема, підтверджується зайнятість ОСОБА_1 з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року на посаді терміста на печах у цеху №16 Київського виробничого об'єднання ім. Артема. (спеціальний стаж 4 роки 8 місяців 18 днів).
Крім цього, довідкою про підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів від 01 вересня 2020 року №152-34, виданою Державним підприємством «Жулянський машинобудівний завод «ВІЗАР» підтверджується період роботи позивача з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року на посаді терміста, постійно занятого біля печей на гарячих роботах.
Також у вищезазначеній довідці наявна інформація щодо проведення атестації робочих місць, на яких працював позивач, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах.
За правилами пункту 4.2 Порядку застосування Списків №1 і №2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України 18.11.2005 № 383, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 за №1451/11731, результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умов і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах. У разі докорінної зміни умови і характеру праці для підтвердження права на пенсію за віком на пільгових умовах має бути проведена позачергова атестація.
Враховуючи вищевикладене суд зазначає, що своєчасно проведена атестація робочих місць за умовами праці є одним із заходів соціального захисту працівників, який має сприяти реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації.
Відповідно до Роз'яснень про проведення атестації робочих місць за умовами праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 21.08.2000 року №205, в окремих випадках за скрутного фінансово-економічного стану, що склався на підприємстві з незалежних від нього причин, для проведення атестації робочих місць, де не сталися докорінні зміни умов і характеру праці у зв'язку з впровадженням нових технологій, засобів виробництва, матеріалів, реконструкцією існуючих об'єктів, приміщень тощо, можливе використання результатів санітарно-гігієнічних досліджень факторів виробничого середовища і трудового процесу, отриманих під час попередньої атестації, за умови реалізації технічних і організаційних заходів щодо поліпшення умов праці та оздоровлення працівників за результатами попередньої атестації робочих місць і дотримання всіх інших вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці.
Таким чином, атестація має проводитися у передбачені пунктом 4 Порядку проведення атестації строки, а відповідальність за своєчасність та якість її проведення покладається на керівника підприємства, організації. Разом з цим, якщо чергова атестація була проведена з порушенням передбачених пунктом 4 Порядку проведення атестації строків, а працівник до її проведення виконував роботу, яка дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, цей період його роботи має бути зарахований до пільгового стажу за результатами попередньої атестації.
Основна ж мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.
Під час розгляду справи встановлено, що первинна атестація робочого місця позивача проводилась вчасно.
Згідно наведених вище довідок, наданих роботодавцями ОСОБА_1 , позивач працював в особливо шкідливих та важких умовах. Згідно замірів факторів виробничого середовища і трудового процесу умови праці з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року та з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року позивач працював в зазначених умовах, тобто в межах законодавчо визначених періодах атестації умов праці.
Суд зазначає, що під час розгляду справи до суду не надано доказів внесення змін до Списку №1, а тому підстави для не врахування пільгового стажу при призначенні пенсії позивачу відсутні.
Зазначена позиція суду відповідає висновкам Верховного Суду, викладеним у постанові від 24.09.2020 року по справі № 2040/6395/18.
Враховуючи вищевикладене суд приходить до висновку, що період роботи позивача на посадах передбачених Списком №1 за спірні періоди з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року та з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року підлягає зарахуванню до пільгового стажу за Списком №1, у зв'язку з чим наявні підстави для задоволення позовних вимог позивача про визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови у зарахуванні відповідних періодів роботи за Списком №1 з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року та з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року до пільгового стажу для призначення пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1, відповідно до пункту 1 частини другої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 №1058-IV та зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві при призначенні пенсії за віком на пільгових умовах за Списком №1 ОСОБА_1 зарахувати до пільгового стажу за Списком №1 період його роботи за відповідними професіями, передбаченими Списками №1, у період з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року та з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року до пільгового стажу.
Стосовно позовних вимог позивача про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві призначити йому пенсію за віком на пільгових умовах за Списком №1, суд зазначає наступне.
При розгляді даної справи не встановлювалась та не досліджувалась наявність загального трудового стажу у ОСОБА_1 для призначення відповідної пенсії.
Більше того, вирішення питань що призначення пенсії відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відноситься до компетенції органів Пенсійного фонду України (дискреційні повноваження), тому адміністративний суд не може підміняти своїм рішенням рішення суб'єкта владних повноважень, тобто, суд не вправі втручатися у дискреційні повноваження контролюючого органу при нарахуванні, чи обрахунку, чи зобов'язання врахувати, самостійно обраховані позивачем доходи, при обрахунку розміру пенсії позивача, окрім вказівки суду на усунення тих порушень, які були наведені вище, оскільки таке втручання виходить за межі завдань адміністративного судочинства, встановлених статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України.
У зв'язку з викладеним суд приходить до висновку, що вимоги позивача щодо зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в місті Києві призначити позивачу пенсію на пільгових умовах за Списком №1 задоволенню не підлягають.
В той же час, враховуючи вищенаведене в сукупності суд дійшов висновку про необхідність зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 02 квітня 2021 року, з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, та обов'язковим зарахуванням періодів роботи з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року та з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року до пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцію та законами України.
Згідно частини першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Частиною другою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Таким чином позовні вимоги є частково обґрунтованими, а відтак такими, що підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 2, 72-77, 139, 241-246, 251 Кодексу адміністративного судочинства України суд -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо відмови ОСОБА_1 в призначенні пенсії на пільгових умовах по Списку № 1 та у зарахуванні до пільгового стажу трудового стажу періодів роботи з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року та з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повторно розглянути заяву позивача від 02 квітня 2021 року з урахуванням висновків суду, викладених у даному рішенні, та обов'язковим зарахуванням до пільгового трудового стажу періодів роботи з 07 січня 1987 року по 24 вересня 1991 року та з 02 жовтня 1991 року по 12 січня 1994 року.
4. Стягнути на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, 16, код ЄДРПОУ 42098368) понесені судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 454,00 грн.
Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржено до Шостого апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, встановлені статтями 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Т.І. Шейко