1/2264
ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
про залишення позовної заяви без руху
29 вересня 2021 року м. Київ № 640/26767/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючої судді Клочкової Н.В., ознайомившись з позовною заявою і доданими до неї матеріалами
Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку
до Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)
про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
До Окружного адміністративного суду міста Києва надійшла позовна заява Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку (надалі - позивач), адреса: 04053, місто Київ, вулиця Січових Стрільців, будинок 17 до Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (надалі - відповідач), адреса: 01032, місто Київ, вулиця Саксаганського, будинок 110, в якій позивач просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) щодо невчинення дій, передбачених статтею 39 Закону України «Про виконавче провадження»;
- зобов'язати Шевченківський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) невідкладно винести постанову про закінчення виконавчого провадження №65386098, на підставі пункту 4 частини 1 статті 39 Закону України «Про виконавче провадження» та вжити всіх заходів, передбачених частиною 1 статті 40 Закону України «Про виконавче провадження».
Підставою позову вказано порушення прав та інтересів позивача, внаслідок вчинення протиправних дій суб'єктом владних повноважень.
Згідно з частиною 2 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя відкриває провадження в адміністративній справі на підставі позовної заяви, якщо відсутні підстави для залишення позовної заяви без руху, її повернення чи відмови у відкритті провадження у справі.
Статтею 94 КАС України визначено порядок подання письмових доказів та вимоги до них.
Відповідно до частини другої вказаної статті письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Частинами четвертою, п'ятою статті 94 КАС України визначено, що копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.
Порядок засвідчення копій документів визначений пунктом 5.27 Національного стандарту України, затвердженого Державним комітетом з питань технічного регулювання та споживчої політики № 55 від 07 квітня 2003 року "ДСТУ 4163-2003", відповідно до якого відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.
Серед іншого, відповідно до пункту 8 розділу 10 зазначених Правил копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку.
Однак, позивач до позовної заяви додав копії документів, які належно не засвідчені.
Оскільки під засвідченням копії документа слід розуміти саме засвідчення відповідності копії оригіналу відповідного документу, відсутність на копії належної відмітки про її засвідчення дає підстави вважати її такою, що не посвідчена в установленому порядку.
Таким чином, позивачу слід надати засвідчені копії документів, додані до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи.
У відповідності до частини 3 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Проте, позивачем до позовної заяви не додано документ про сплату судового збору.
Натомість з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивач просить відстрочити сплату судового збору за подання даного позову.
Розглянувши зазначене клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку, суд виходить з наступного.
За визначенням статті 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом судовий збір включається до складу судових витрат.
Відповідно до підпункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством.
Згідно з частиною 1 статті 133 Кодексу адміністративного судочинства України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
У відповідності до частини 2 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про судовий збір» враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
З вказаного вище вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку не є суб'єктом, на яких розповсюджується дія законодавства щодо зменшення розміру судового збору, звільнення від його сплати, відстрочення або розстрочення його сплати.
Враховуючи той факт, що позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження того, що на теперішній час існують перешкоди для сплати останнім судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі, тобто, не підтверджено наявності обставин, які б давали суду можливість переконатись у скрутному матеріальному становищі позивача, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення вказаного клопотання.
Більш того, суд зауважує, що чинним законодавством суд не наділений повноваженнями самостійно обирати, або звільнити позивача від сплати судового збору, або відстрочити його сплату, або надати розстрочку у його сплаті.
Так, у преамбулі Закону України «Про судовий збір» визначено правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про судовий збір» судовий збір перераховується у безготівковій або готівковій формі.
Пунктом 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано суб'єктом владних повноважень, юридичною особою або фізичною особою - підприємцем ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет України на 2021 рік» установлена у 2021 році прожитковий мінімум на одну особу в розрахунку на місяць у розмірі для працездатних осіб з 01 січня 2021 року - 2 270 гривень.
З аналізу позовних вимог заявлених позивачем у позовній заяві вбачається, що позивачем заявлено одну вимогу не майнового характеру.
З урахуванням розміру заявлених вимог та наведених положень законодавства, ставка судового збору за звернення до суду з вказаним адміністративним позовом становить 2 270,00 грн.
Також, суд вважає за необхідне звернути увагу, що відповідно до частини 1 та 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Статтею 72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Відповідно до приписів статі 73 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Частиною 1 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Так, відповідно до приписів частини 4 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що позивач зобов'язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
З аналізу матеріалів справи судом встановлено, що предметом оскарження в даній справі є дії/бездіяльність Шевченківського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) у межах виконавчого провадження №65386098.
При цьому, суд вважає за необхідне звернути увагу, що з аналізу наданих позивачем документів до позовної заяви вбачається, що позивачем не було надано до суду належним копій матеріалів виконавчого провадження №65386098, у зв'язку з чим суд позбавлений можливості встановити учасників такого виконавчого провадження, його предмет, належність позивача до сторін такого виконавчого провадження тощо.
Таким чином, з урахуванням викладеного вище, суд вважає за необхідне, для підтвердження існування виконавчого провадження за №65386098 та для підтвердження факту належності позивача до учасників цього виконавчого провадження, зобов'язати позивача надати до суду копії наявних документів виконавчого провадження №65386098.
Відповідно до частини 1 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
Таким чином, враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без руху.
Вказані недоліки позивачами можуть бути усунуті у п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків шляхом подання до суду:
- належним чином засвідчених копій документів, доданих до позовної заяви у відповідній кількості до учасників справи;
- оригіналу документу про сплату судового збору за звернення до суду з адміністративним позовом немайнового характеру у розмірі 2270,00 грн (отримувач коштів - УК у Печерському районі міста Києва, код отримувача (код ЄДРПОУ) - 38004897, рахунок отримувача - UA908999980313181206084026007, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, код класифікації доходів бюджету - 22030101);
- копії належним чином засвідчених документів виконавчого провадження №65386098 для підтвердження існування вказаного виконавчого провадження та для підтвердження факту, що позивач є стороною вказаного виконавчого провадження.
Керуючись статтями 5, 160, 161, 169, 248, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. У задоволенні клопотання Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб з питань безпосереднього виведення ПАТ «ВІЕЙБІ БАНК» з ринку залишити без руху.
3. Встановити позивачу п'ятиденний строк з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків.
4. Попередити позивача про те, що у випадку неусунення недоліків позовної заяви позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.
5. Копію ухвали невідкладно надіслати особі, що звернулись із позовною заявою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Н.В. Клочкова