ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
23 вересня 2021 року м. Київ № 640/15576/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі:
головуючого судді Аблова Є.В.,
при секретарі судового засідання Васильєвій Ю.В.
за участю представників сторін:
представників відповідача 1: Оперчук О.О.
представників відповідача 2: Бойко М.А.
представника позивача: Колесника О.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали адміністративної справи
за позовом Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море»
до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі
Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві
про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетної заборгованості та пені, -
На підставі частини шостої статті 250 Кодексу адміністративного судочинства України в судовому засіданні 23 вересня 2021 року проголошено вступну та резолютивну частини рішення.
До Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (далі по тексту - позивач, ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море») з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (далі по тексту - відповідач-1, ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (далі по тексту - відповідач-2, ГУ ДКС України у м. Києві, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просить суд:
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі щодо невнесення інформації про суми податку на додану вартість в загальному розмірі 9 165 944,81 грн. (дев'ять мільйонів сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 81 копійка), що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість;
- стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 14309008) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 9 165 944,81 грн (дев'ять мільйонів сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 81 копійка);
- стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (Ідентифікаційний код юридичної особи: 14309008) пеню за порушення строків відшкодування узгодженої суми податку на додану вартість на підставі судових рішень у справах №2а-438/11/25/0170, №2а-9697/11/0170/4, №2а-14195/12/0170/29, №801/6372/13-а, №826/10245/18 у розмірі 382 542,26 грн (триста вісімдесят дві тисячі п'ятсот сорок дві гривні, 26 копійок) за період з 24.12.2020 по 23.07.2021».
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивачем в судовому порядку підтверджено своє право на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 9 165 944, 81 (3 041 005,00 + 1 277 348,00 + 736 005,00 + 2 359 043,00 + 658 511, 81 + 1 094 032,00=9 165 944, 81), оскільки винесені податковим органом податкові повідомлення-рішення №0000132304/0 від 20.12.2010, №0000682304 від 30.10.2012, №0000311504 від 10.12.2012, №0000151504 від 11.06.2013 року, №0000111504 від 20.05.2013, якими позивачу зменшено заявлені до повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ, ВАТ «ФСК «Море» оскаржено до суду. Позови ВАТ «ФСК «Море» розглядались у справах №2а-438/11/25/0170, №2а-9697/11/0170/4, №2а-14195/12/0170/29, №801/6372/13-а, №826/10245/18, №810/5237/14 по результатам розгляду яких податкові повідомлення-рішення №0000132304/0 від 20.12.2010, №0000121504 від 15.06.2012, №0000682304 від 30.10.2012, №0000311504 від 10.12.2012, №0000151504 від 11.06.2013, №0000111504 від 20.05.2013 скасовані як протиправні, і, фактично, підтверджено право Товариства на бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 9 165 944,81 грн. Враховуючи вимоги пункту 200.15 cт. 200, п. 56 підрозділу 2 розділу XX ПК України, відповідач зобов'язаний був на наступний робочий день після отримання судових рішень у справах №2а-438/11/25/0170, №2а-9697/11/0170/4, №2а-14195/12/0170/29, №801/6372/13-а, N9826/10245/18, №810/5237/14 внести до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування дані щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування платника. Разом з тим, відповідачем не вчинено жодних дій та не вжито жодних заходів щодо виконання вимог статті 200 Податкового кодексу України та внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, що, на думку позивача, свідчить про протиправну бездіяльність відповідача та призводить до обмеження прав ВАТ «ФСК «Море».
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 11 червня 2021 року відкрито провадження в адміністративній справі №640/15576/21 в порядку загального позовного провадження. Призначено підготовче засідання.
Вказаною ухвалою суду відповідачам надано п'ятнадцятиденний строк з дня вручення їм даної ухвали для надання відзиву на позовну заяву, який повинен відповідати вимогам статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, або заяву про визнання позову.
14 липня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві до суду надійшов відзив на позовну заяву, з якого вбачається, що відповідач-2 зазначає про відсутність зловживання під час виконання владних управлінських функцій, що, у свою чергу, виключає підстави вважати протиправною бездіяльність Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві у виконанні свої повноважень. Так, зокрема, відповідач-2 зазначає, що до ГУ ДКС України у м. Києві не надходила інформація про узгоджені суми бюджетного відшкодування ПДВ по ВАТ «ФСК «Море» за вказаний період у вигляді платіжних доручень, відповідно, не було підстав для перерахування.
19 липня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва від Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі до суду надійшов відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач-1, з огляду на те, що на супроводженні в ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі відсутні зазначені позивачем судові справи у зв'язку з тим, що ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» перебувала на обліку в Автономній Республіці Крим та перевірки проводились контролюючим органом за місцем обліку платника, будь-які матеріали перевірки не передавались до відповідача-1, тому останній не може надати правову оцінку щодо можливості виконання рішень Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі. Відтак, на думку відповідача-1, останній не має юридичної та технічної можливості виконати судові постанови, оскільки відсутні законодавчі підстави та право для внесення сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
23 липня 2021 року через відділ документального обігу, контролю та забезпечення розгляду звернень громадян (канцелярію) Окружного адміністративного суду міста Києва до суду надійшла відповідь позивача на відзиви відповідачів, в яких позивач наголошує, що оскільки Головне управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі визнає факт набуття судоми рішеннями у справах №2а-438/11/25/0170, №2а-9697/11/0170/4, №2а-14195/12/0170/29, №801/6372/13-а, №826/10245/18, №810/5237/14 за результатами розгляду яких податкові повідомлення-рішення №0000132304/0 від 20.12.2010, №0000121504 від 15.06.2012, №0000682304 від 30.10.2012, №0000311504 від 10.12.2012, №0000151504 від 11.06.2013, №0000111504 від 20.05.2013 законної сили, якими фактично, підтверджено право Товариства на бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 9 165 944, 81 грн., тому останні є обов'язковими до виконання відповідачем-1 як правонаступником податкових органів, які здійснювали контроль за діяльністю позивача. Відтак, на думку позивача, відповідачем-1 вимоги пункту 200.15 статті 200 ПК України не виконано.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 серпня 2021 року клопотання представника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09 вересня 2021 року клопотання представника Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду задоволено.
Відповідно до Протоколу судового засідання від 16.09.2021 судом оголошено ухвалу про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до розгляду по суті.
У судовому засіданні 23.09.2021 представник позивача просив суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Представники відповідачів просили суд відмовити у задоволенні позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд міста Києва, -
Як вбачається з матеріалів справи, Відкрите акціонерне товариство «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», за твердженнями позивача, до 01.03.2014 мало місцезнаходження на території Автономної Республіки Крим та, як зареєстрований платник податку на додану вартість, за наслідками здійснення господарської діяльності подавало декларації з заявами про відшкодування з державного бюджету відповідних сум ПДВ, а саме за періоди: вересень 2010, квітень 2011, вересень 2012, березень 2013.
Податкові декларації та заяви про повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ ВАТ «ФСК «Море» подавались до Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби в період з 2010 по 2013.
Податковим органом в період з 2010 по 2013 проведено перевірки ВАТ «ФСК «Море» щодо правомірності бюджетного відшкодування з ПДВ. По результатам здійснених перевірок виносились податкові повідомлення-рішення №0000132304/0 від 20.12.2010, №0000682304 від 30.10.2012, №0000311504 від 10.12.2012, №0000151504 від 11.06.2013 року, №0000111504 від 20.05.2013, якими позивачу зменшено заявлені до повернення суми бюджетного відшкодування з ПДВ.
ВАТ «ФСК «Море» вищевказані податкові повідомлення-рішення оскаржено до суду. Позови ВАТ «ФСК «Море» розглядались у справах №2а-438/11/25/0170, №2а-9697/11/0170/4, №2а-14195/12/0170/29, №801/6372/13-а, №826/10245/18, №810/5237/14, за результатами розгляду яких податкові повідомлення-рішення №0000132304/0 від 20.12.2010, №0000121504 від 15.06.2012, №0000682304 від 30.10.2012, №0000311504 від 10.12.2012, №0000151504 від 11.06.2013, №0000111504 від 20.05.2013 скасовані як протиправні, і, фактично, підтверджено право Товариства на бюджетне відшкодування ПДВ на загальну суму 9 165 944,81 грн.
За твердженнями позивача, незважаючи на визнання протиправними податкових повідомлень-рішень №0000132304/0 від 20.12.2010, №0000121504 від 15.06.2012, №0000682304 від 30.10.2012, №0000311504 від 10.12.2012, №0000151504 від 11.06.2013, №0000111504 від 20.05.2013 щодо зменшення сум бюджетного відшкодування з ПДВ судовими рішеннями у справах №2а-438/11/25/0170, №2а-9697/11/0170/4, №2а-14195/12/0170/29, №801/6372/13-а, №826/10245/18, №810/5237/14, які набрали законної сили, в порушення вимог ст. 200 Податкового кодексу України, кошти позивачу не повернуті, що стало підставою звернення за захистом до суду.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.
У відповідності до частини другої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі по тексту також - КАС України) у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з ч. 2 ст. 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об 'єднаннями на всій території України.
Судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також: для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами (частина друга статті 370 КАС України).
Згідно з ч. 4 ст. 78 КАС України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1ст.14 Податкового кодексу України (далі по тексту - ПК України) бюджетне відшкодування - це відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.
Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків закріплено у статті 200 ПК України.
Згідно п. 200.1 ст. 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.
За приписами п. 200.2 ст. 200 Податкового кодексу України при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.
Пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:
а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу -
б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету
Згідно п. 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному контролюючому органу податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Відповідно до п. 200.9 ст. 200 Податкового кодексу України форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.
У строк, передбачений абзацом першим пункту 76.3 статті 76 цього Кодексу, контролюючий орган проводить камеральну перевірку даних податкової декларації або уточнюючих розрахунків (в разі їх подання) (п. 200.10 ст. 200 Податкового кодексу України).
Контролюючий орган має право протягом 60 календарних днів, що настають за граничним строком подання податкової декларації, а в разі якщо така податкова декларація надана після закінчення граничного строку - за днем її фактичного подання провести документальну перевірку платника податку в разі, якщо розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено за рахунок від'ємного значення, сформованого за операціями: за періоди до 1 липня 2015 року, що не підтверджені документальними перевірками; з придбання товарів/послуг за період до 1 січня 2017 року у платників податку, що використовували спеціальний режим оподаткування, визначений відповідно до статті 209 цього Кодексу. У визначені цим пунктом терміни проводяться також документальні перевірки, передбачені підпунктом 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 цього Кодексу (п. 200.11 ст. 200 Податкового кодексу України).
Разом з тим, відповідно до п. 200.12 ст. 200 Податкового кодексу України зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відповідно до визначених дат у вказану пункті.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
Пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України передбачено, що на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Аналіз зазначених норм свідчить про чітко визначений законодавством порядок повернення сум податку на додану вартість за умови підтвердження податковим органом сум бюджетного відшкодування шляхом проведення відповідних перевірок.
Крім того, суд звертає увагу, що за приписами пункту 200.15 статті 200 Податкового кодексу України у разі коли за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний внести відповідні дані до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Разом з тим, суд зауважує, що до 01.01.2017 частина 1, 2 пункту 200.15 статті 200 ПК України діяли в іншій редакції, ніж наведено вище, а саме: «…у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або контролюючий орган розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, контролюючий орган не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів. Орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.
Після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження контролюючий орган протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету».
Водночас, Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» №1797-VIII (набрав чинності з 01.01.2017 року) змінений порядок здійснення бюджетного відшкодування, який не передбачає надання контролюючим органом висновку про відшкодування та його направлення до органу державного казначейства, оскільки таке відшкодування здійснюється в автоматичному порядку на підставі інформації, відображеної в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Суд зазначає, що зміна порядку здійснення бюджетного відшкодування не звільняє контролюючий орган від виконання свого обов'язку щодо повернення узгодженої суми податку на додану вартість позивачу у передбачений законодавством спосіб.
Згідно підпункту 200.7.1 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України (в чинній редакції) формування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування здійснюється на підставі баз даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує податкову і митну політику, та центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів.
Відповідно до підпункту 200.7.2 пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України заяви про повернення сум бюджетного відшкодування автоматично вносяться до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування протягом операційного дня їх отримання у хронологічному порядку їх надходження.
Повернення узгоджених сум бюджетного відшкодування здійснюється у хронологічному порядку відповідно до черговості внесення до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування.
Як вже зазначалося судом, п. 200.12 статті 200 Податкового кодексу України визначено порядок узгодження зазначеної у заяві суми бюджетного відшкодування, зокрема, зазначена у заяві сума бюджетного відшкодування вважається узгодженою в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування з однієї із таких дат: а) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення перевірки, в разі, якщо контролюючим органом внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про відсутність порушень під час такої перевірки; б) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку проведення камеральної перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату початку та закінчення проведення перевірки даних, зазначених у податковій декларації або уточнюючому розрахунку, з обов'язковою відміткою щодо виду перевірки (камеральна, документальна); в) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для складення акта перевірки, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату складення акта перевірки; г) з дня, наступного за днем закінчення граничного строку, передбаченого цим Кодексом для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення, в разі, якщо контролюючим органом не внесені до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування відомості про дату та номер податкового повідомлення-рішення; ґ) з дня визнання протиправним та/або скасування податкового повідомлення-рішення.
У випадках, передбачених підпунктами «б» і «в» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування в автоматичному режимі на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
У випадках, передбачених підпунктами «а», «г» і «ґ» цього пункту, інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування контролюючим органом на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та перераховується органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, у строки, передбачені пунктом 200.13 цієї статті, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до Державного бюджету України.
При цьому, відповідно до п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України на підставі даних Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, після дня набуття статусу узгодженої суми бюджетного відшкодування перераховує таку суму з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету, протягом п'яти операційних днів.
Більш того, підрозділ 2 Розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України Законом №1797 доповнений пунктами 52 та 56, які визначають, що до 10.01.2017 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, зобов'язаний на підставі реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування платникам податку, які відповідають та які не відповідають критеріям, визначеним пунктом 200.19 статті 200 цього Кодексу, в редакції, що діяла до 01.01.2017, сформувати єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування у хронологічному порядку їх надходження.
Формування, ведення, бюджетне відшкодування та офіційне публікування Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
До 1 лютого 2017 року центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову та митну політику, формує у хронологічному порядку надходження заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
Формування, ведення та офіційне публікування Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеного у цьому пункті, здійснюються у порядку, визначеному статтею 200 цього Кодексу.
Відшкодування узгоджених сум податку на додану вартість, зазначених у такому реєстрі, здійснюється в хронологічному порядку відповідно до черговості надходження заяв про повернення таких сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість в межах сум, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік. Розподіл сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість, визначених законом про Державний бюджет на відповідний рік, між Тимчасовим реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, зазначеним у цьому пункті, та Реєстром заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість здійснюється Кабінетом Міністрів України.
Так, Постановою Кабінету Міністрів України від 25.01.2017 №26 був затверджений Порядок ведення Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість (далі - Порядок №26), який, згідно з пунктом 3 Постанови, набирає чинності з 1 квітня 2017 року.
Постановою КМУ №26 встановлено, що до набрання чинності Порядком бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість за заявами, включеними до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, сформованого згідно з пунктом 52 підрозділу 2 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України, здійснюється у порядку, що діяв до 1 січня 2017 року.
За приписами пункту 6 Порядку №26 інформація про узгодженість бюджетного відшкодування та його суму відображається в Реєстрі органом ДФС на наступний робочий день після виникнення такого випадку.
Пунктом 12 Порядку №26 передбачено, що узгоджена сума бюджетного відшкодування стає доступною органу Казначейства для виконання на наступний операційний день за днем її відображення в Реєстрі та перераховується органом Казначейства у строки, передбачені пунктом 200.13 статті 200 Податкового кодексу України, на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку та/або на бюджетні рахунки для перерахування у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.
Водночас слід зауважити, що у зв'язку з набранням чинності Порядком №26, з 01.04.2017 року втратив чинність Порядок ведення реєстрів заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2016 року №68, яким було встановлено, що реєстри формуються Державною фіскальною службою за даними: прийнятих територіальними органами Державної фіскальної служби податкових декларацій з податку на додану вартість (далі - податкові декларації) або уточнюючих розрахунків з податку на додану вартість (далі - уточнюючі розрахунки), передбачених абзацом четвертим пункту 50.1 статті 50 Кодексу, та заяв, поданих у складі податкових декларацій або уточнюючих розрахунків; податкової інформації, зібраної та отриманої органами доходів і зборів, відповідно до глави 7 Кодексу.
Аналіз наведених норм свідчить про те, що Реєстри заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, які діяли як до 01.04.2017 року, так і після цієї дати, передбачають його інформаційне наповнення саме контролюючими органами, зокрема, внесення інформації про узгоджену за результатом судового оскарження суму бюджетного відшкодування, яка підлягає перерахуванню платнику податків.
Таким чином, у разі внесення заяви про бюджетне відшкодування до Реєстру відповідно до Порядку №68, така інформація мала бути включена у сформований до 10.01.2017 року єдиний Реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та у Тимчасовий реєстр заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 01.02.2016 року, за якими станом на 01.01.2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
У свою чергу, бюджетне відшкодування за такими заявами до 01.04.2017 року повинно здійснюватися у раніше визначеному порядку, тобто зі складанням контролюючим органом відповідного висновку та його наданням територіальному органу Державної казначейської служби України.
З 01.04.2017 передумовою для отримання платником податків належної йому суми бюджетного відшкодування є відображення органом ДФС в Реєстрі інформації про її узгодження.
Судом встановлено, що заявлена позивачем сума бюджетного відшкодування не була відображена контролюючим органом в Реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та тимчасовому реєстрі заяв про повернення суми бюджетного відшкодування, поданих до 1 лютого 2016 року, за якими станом на 1 січня 2017 року суми податку на додану вартість не відшкодовані з бюджету.
За наслідком дослідження матеріалів справи, судом встановлено, що судами АР Крим було розглянуто адміністративні справи, за результатом чого винесені рішення, в яких задоволено позовні вимоги ВАТ «ФСК «Море», зокрема: Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 23.07.2013 у справі №2а-483/11/25/0170, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 25.02.2014, позов ВАТ ФСК «Море» задоволено частково, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000132301/0 від 20.12.2010 в частині зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 658 511,81 грн.; Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 08.10.2013 у справі №2а-14195/12/0170/29, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 05.03.2014, позов ВАТ ФСК «Море» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000311504 від 10.12.2012, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 2 359 043,00 грн.; Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 06.03.2014 у справі №801/6372/13-а, яка не оскаржувалась до апеляційного суду, що підтверджується листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 №02.5-12/6754/2020, позов ВАТ «ФСК «Море» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000151504 від 11.06.2013, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 736 005,00 грн.; Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 20.03.2014 у справі №2а-9697/11/0170/4, яка не оскаржувалась до апеляційного суду, що підтверджується листом Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.11.2020 №02.5-12/6754/2020, позов ВАТ «ФСК «Море» задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000682304 від 30.12.2012, яким зменшено суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 277 348,00 грн. Крім того, 12.06.2020 рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва у справі №826/10245/18, залишеним без змін Шостим апеляційним адміністративним судом постановою від 16.11.2020, задоволено позов ВАТ «ФСК «Море», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000111504 від 20.05.2013, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 3 041 005,00 грн. Разом з цим, 19.10.2020 Рішенням Київського окружного адміністративного суду у справі №810/5237/14, залишеного без змін Шостим апеляційним адміністративним судом постановою від 26.04.2021, задоволено позов ВАТ «ФСК «Море», визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення №0000121504 від 15.06.2012, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 1 094 032,00 грн.
Відтак, в судовому порядку ВАТ «ФСК «Море» підтверджено своє право на бюджетне відшкодування ПДВ на суму 9 165 944, 81 грн. (3 041 005,00 + 1 277 348,00 + 736 005,00 + 2 359 043,00 + 658 511, 81 + 1 094 032,00=9 165 944, 81).
За твердженнями позивача, для захист своїх прав та інтересів, враховуючи зміст діючих вимог ст. 200 ПК України, ВАТ «ФСК «Море» листом від 11.12.2020 №001/К/1211 надіслало правонаступнику Феодосійської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим, а саме відповідачу-1 судові рішення, які набрали законної сили у справах за позовами ВАТ «ФСК «Море», якими податкові повідомлення-рішення податкового органу №0000132304/0 від 20.12.2010, №0000121504 від 15.06.2012, №0000682304 від 30.10.2012, №0000311504 від 10.12.2012, №0000151504 від 11.06.2013, №0000111504 від 20.05.2013 року визнані протиправними та скасованими.
За інформацією Акціонерного товариства «Укрпошта», 15.12.2020 відповідачем було отримано судові рішення у справах №2а-438/11/25/0170, №2а-9697/11/0170/4, №2а-14195/12/0170/29, №801/6372/13-а, №826/10245/18, якими розгляд судових справ було завершено. Рішення у справі №810/5237/14 після її розгляду Шостим апеляційним адміністративним судом також було отримано відповідачем. Зазначене не заперечуються відповідачем-1.
Крім того, як зазначає позивача, на запит представника ВАТ «ФСК «МОРЕ», адвоката Гудій В.В., щодо надання інформації, чи включено дані заяв ВАТ «ФСК «Море» про повторне повернення сум бюджетного відшкодування сум ПДВ до Тимчасового реєстру, відповідач-1 листом від 28.12.2020 № 12534/10/21-22-07-03-10 повідомив, що він не має технічної та юридичної можливості виконати судові постанови, з огляду на відсутність законодавчого механізму відшкодування сум ПДВ, включених до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування. Тобто, дані заяв ВАТ «ФСК «Море» про поверне повернення сум бюджетного відшкодування сум ПДВ не були внесені до відповідного реєстру.
З урахуванням наведеного та зважаючи на встановлені під час розгляду адміністративної справи обставини, суд дійшов висновку, що у даному випадку правомірність заявлення позивачем до бюджетного відшкодування суми від'ємного значення податку на додану вартість підтверджена вищевказаними рішеннями суду.
Окремо суд вважає за необхідне зазначити щодо доводів Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі про те, що на супроводженні в ГУ ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі відсутні зазначені судові справи у зв'язку з тим, що ВАТ «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» перебувала на обліку в Автономній Республіці Крим та перевірки проводились контролюючим органом за місцем обліку платника, будь-які матеріали перевірки не передавались до відповідача-1, тому останній не може надати правову оцінку щодо можливості виконання рішень Головним управлінням ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі, що позбавляє останнього юридичної та технічної можливості виконати судові постанови.
Так, судом встановлено, що Феодосійську об'єднану державну податкову інспекцію Автономної Республіки Крим Державної податкової служби реорганізовано шляхом приєднання до новоутвореної Генічеської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Херсонській області.
Постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 2018 №1200 «Про утворення Державної податкової служби України та Державної митної служби України» утворено Державну податкову службу України та визначено, що Державна податкова служба є правонаступником прав та обов'язків реорганізованої Державної фіскальної служби у відповідних сферах діяльності.
Постановою Кабінету Міністрів України № 537 від 19 червня 2019 року «Про утворення територіальних органів Державної податкової служби» реорганізувано Головне управління ДФС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі шляхом приєднання до Головного управління ДІІС у Херсонській області, АРК та м. Севастополі.
З урахуванням наведених вище правових норм, суд вважає обґрунтованими доводи позивача щодо того, що відповідачем - не вжито заходів щодо виконання вимог статті 200 Податкового кодексу України та внесення даних до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування щодо узгоджених сум бюджетного відшкодування, що свідчить про протиправну бездіяльність останнього та призводить до обмеження прав ВАТ «ФСК «Море».
Крім того, суд зважає на правову позицію Великої Палати Верховного Суду, викладеної в постанові від 12.02.2019 у справі №826/7380/15 щодо того, що у зв'язку з відсутністю функціонування тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість, є стягнення з Державного бюджету України через орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, на користь позивача заборгованості бюджету з відшкодування ПДВ.
Аналогічні правові висновки викладені в постановах Верховного Суду: від 16.04.2021 у справі №360/3866/18; від 01.04.2021 у справі 280/4453/18; від 14.01.2021 у справі 826/17808/16; від 17.12.2021 у справі 821/3133/15-а; від 20.08.2020 у справі № 2а-736/10/0870; від 14.07.2020 у справі № 820/3246/15; від 10.06.2020 у справі №640/1032/19.
З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог про визнання протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі щодо невнесення інформації про суми податку на додану вартість в загальному розмірі 9 165 944,81 грн., що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
Суд також зазначає, що відповідно до пункту 200.23 статті 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня нарівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.
Неподання органом державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету або не внесення до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість необхідних даних, що передбачені Порядком Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, затвердженого Постановою КМУ від 25.01.2017 року №26, та непогашення у зв'язку із цим заборгованості з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.
З урахуванням вимог п. 200.23 Податкового кодексу України, розрахунок пені здійснюється за формулою: сума заборгованості х 120 % облікової ставки НБУ / 365 днів х кількість днів прострочення.
Відповідно до 200.23 Податкового кодексу України на заборгованість нараховується 120% облікової ставки НБУ на день виникнення заборгованості.
Сума заборгованості - 8 071 912, 81 грн.
Дата розрахунку - з 24.12.2020 по 23.07.2021.
Розмір облікової ставки НБУ - 6 % (24.12.2020-04.03.2021), 6.5 % (05.03.2021 - 15.04.2021), 7,5% (16.04.2021-02.06.2021), 7,5% (03.06.2021 - 23.07.2021).
Отже, сума до відшкодування - 382 542, 26 грн.
З огляду на вказане, суд вбачає за належний розрахунок пені, наданий позивачем.
Таким чином, суд дійшов висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог та стягнення на користь позивача суми пені, нарахованої на суму бюджетної заборгованості з відшкодування ПДВ.
З урахуванням наведеного, зважаючи на відсутність механізму реального відшкодування платнику податків узгодженої суми бюджетного відшкодування вказаного податку, такі способи захисту порушеного права як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призведуть до ефективного відновлення права платника податків.
У контексті зазначеного суд повторно звертає увагу на те, що Велика Палата Верховного Суду суттєво змінила існуючий підхід та своєю постановою від 12 лютого 2019 року у справі № 826/7380/15 (далі -Постанова) відступила від усталеної практики ВСУ та запропонувала новий висновок, щодо застосування норм права у подібних правовідносинах.
Велика Палата Верховного Суду звернула увагу, що відповідно до частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, кожна юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Європейський суд з прав людини наголошував, що поняття майно у першій частині статті 1 Першого протоколу до Конвенції має автономне значення, яке не обмежується правом власності на речі матеріального світу та не залежить від формальної класифікації, прийнятої у національному законодавстві: деякі інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть розглядатися як майнові права, а отже, як майно (див. mutatis mutandis рішення у справі Бейелер проти Італії від 05 січня 2000 року) (Beyeler v. Italy, заява № 33202, § 100).
За певних обставин легітимне очікування на отримання активу також може захищатися статтею 1 Першого протоколу до Конвенції. Так, якщо суть вимоги особи пов'язана з майновим правом, особа, якій воно надане, може вважатися такою, що має легітимне очікування, якщо для такого права у національному законодавстві існує достатнє підґрунтя (див. mutatis mutandis рішення у справі Суханов та Ільченко проти України від 26 червня 2014 року (Sukhanov and Ilchenko v. Ukraine, заяви № 68385/10 та № 71378/10, § 35).
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі Інтерсплав проти України від 09 січня 2007 року зазначив, що юридична особа-платник ПДВ мала достатньо підстав сподіватись на відшкодування цього податку, так само як і на компенсацію за затримку його виплати, та встановив, що заявник мав захищений статтею 1 Першого протоколу до Конвенції майновий інтерес (Intersplav v. Ukraine, заява № 803/02, § 31-32). Суд констатував порушення статті 1 Першого протоколу до Конвенції у справі з огляду на постійні затримки відшкодування і компенсації ПДВ у поєднанні із відсутністю ефективних засобів запобігання або припинення такої адміністративної практики, та зазначив, що і стан невизначеності щодо часу повернення коштів заявника порушували справедливий баланс між вимогами публічного інтересу та захистом права на мирне володіння майном (§ 40).
Оскільки податкове законодавство передбачає право позивача на повернення суми бюджетного відшкодування ПДВ, не відшкодовану платнику протягом визначеного законодавством строку, суд дійшов висновку, що позивач має майновий інтерес щодо відшкодування з бюджету ПДВ, які охоплюються поняттям майно в аспекті частини першої статті 1 Першого протоколу до Конвенції.
З урахуванням висновку Великої Палати Верховного Суду, що способи захисту, такі як зобов'язання контролюючого органу надати висновок про підтвердження заявленої платником податків суми бюджетного відшкодування або внести заяву товариства до Тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування не призводять до ефективного відновлення права платника податків, ефективним способом захисту, який забезпечить поновлення порушеного права позивача, є стягнення з Державного бюджету України через ГУ ДКС України у в місті Києві на користь позивача заборгованості бюджету із відшкодування ПДВ.
За приписами вимог пункту 4 частини першої статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії.
Відповідно до положень статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з нормами частин першої, другої статті 77 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановленим статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
На підставі викладеного, зважаючи на всі наведені обставини в їх сукупності та з урахуванням того, що відповідачами доводи позовної заяви не спростовані, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Керуючись статтями 2, 6, 8, 9, 77, 243 - 246, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
1. Адміністративний позов Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 47, код ЄДРПОУ 14309008) до Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73026, Херсонська область, м. Херсон, пр-т. Ушакова, буд 75, код ЄДРПОУ 43143201), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (01601, м. Київ, вул. Терещенківська, буд 11 а, код ЄДРПОУ 37993783) про визнання бездіяльності протиправною, стягнення бюджетної заборгованості та пені - задовольнити повністю.
2. Визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі щодо невнесення інформації про суми податку на додану вартість в загальному розмірі 9 165 944, 81 грн (дев'ять мільйонів сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 81 копійка), що підлягає відшкодуванню з бюджету на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море», до тимчасового реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість.
3. Стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України в місті Києві на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 47, код ЄДРПОУ 14309008) заборгованість бюджету із відшкодування податку на додану вартість в загальному розмірі 9 165 944, 81 грн (дев'ять мільйонів сто шістдесят п'ять тисяч дев'ятсот сорок чотири гривні 81 копійка).
3. Стягнути з Державного бюджету України на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 47, код ЄДРПОУ 14309008) пеню за порушення строків відшкодування узгодженої суми податку на додану вартість на підставі судових рішень у справах №2а-438/11/25/0170, №2а-9697/11/0170/4, №2а-14195/12/0170/29, №801/6372/13-а, №826/10245/18 у розмірі 382 542, 26 грн. (триста вісімдесят дві тисячі п'ятсот сорок дві гривні, 26 копійок) за період з 24.12.2020 по 23.07.2021.
4. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Херсонській області, Автономній республіці Крим та м. Севастополі (73026, Херсонська область, м. Херсон, пр-т. Ушакова, буд 75, код ЄДРПОУ 43143201) на користь Відкритого акціонерного товариства «Феодосійська суднобудівна компанія «Море» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 47, код ЄДРПОУ 14309008) судові витрати у розмірі 24 970, 00 грн. (двадцять чотири тисячі дев'ятсот сімдесят гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України в редакції Закону № 2147-VIII до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повний текст рішення суду складено 29 вересня 2021 року.
Суддя Є.В. Аблов