79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
27.09.2021 справа № 914/2396/21
За позовом: Заступника керівника Прилуцької окружної прокуратури, м. Прилуки, Чернігівська область в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті, м. Київ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1», с. Ставчани, Пустомитівський район, Львівська область
про стягнення 4 391, 12 грн
Суддя Манюк П.Т.
За участю секретаря Чорної І.Б.
Представники сторін:
від прокуратури: Панькевич Р.В.
від позивача: не з'явився
від відповідача: Співак Я.І. - представник.
Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся в Господарський суд Львівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» про стягнення 4 391, 12 грн.
Ухвалою суду від 10.08.2021 відкрито провадження у справі № 914/2396/21 за правилами спрощеного позовного провадження та розгляд справи призначено на 06.09.2021. Ухвалою суду від 06.09.2021 розгляд справи відкладено на 27.09.2021.
В судове засідання, яке відбулося 27.09.2021, прокурор з'явився, позовні вимоги підтримав, просив їх задоволити з підстав викладених у позовній заяві та у відповіді на відзив.
Представник позивача в судове засідання 27.09.2021 не з'явився, причин неявки не повідомив.
В судове засідання 27.09.2021 представник відповідача з'явився, позовні вимоги заперечив, просив відмовити у їх задоволенні з підстав викладених у відзиві на позовну заяву та у запереченнях на відповідь на відзив.
Враховуючи те, що зібраних в матеріалах справи доказів достатньо для з'ясування обставин справи і прийняття судового рішення, в судовому засіданні 27.09.2021 оголошено вступну та резолютивну частину судового рішення у справі.
Позиція прокурора та позивача.
Заступник керівника Прилуцької окружної прокуратури звернувся в Господарський суд Львівської області в інтересах держави в особі Державної служби України з безпеки на транспорті (надалі позивач) з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (надалі відповідач) про стягнення 4 391, 12 грн.
В обґрунтування позовних вимог, прокурор посилається на те, що на підставі направлення на перевірку № 006878 від 27.11.2020 та щотижневого графіка проведення рейдових перевірок Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки у період з 30.11.2020 по 06.12.2020, посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрнсбезпеки 01.12.2020, під час здійснення документального габаритно-вагового контролю, що передбачений п.п. 5-1 п. 2 Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879, а саме - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу, проведено перевірку транспортного засобу, що належить відповідачу та встановлено перевищення граничної загальної маси транспортного засобу, про що складено акт від 01.12.2020 № 256808.
Цього ж дня відповідачу проведено нарахування плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування (розрахунок № 033565) до акту № 256808 на загальну суму 128,6 Євро, що становить 4 391,12 грн. за курсом НБУ.
Незважаючи на те, що відповідно до п. 31 Порядку, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати, внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки, а саме - Північне міжрегіональне управління Укртрансбезпеки, у визначений вище термін відповідач зазначені кошти добровільно не сплатив.
Такі обставини, на думку прокурора, є підставою для захисту інтересів держави у судовому порядку, у зв'язку з чим він звернувся до суду з цим позовом.
Позиція відповідача.
Заперечуючи позовні вимоги представник відповідача посилається на те, що працівниками Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки вагові параметри транспортного засобу відповідача у спосіб встановлений законодавством не визначалися, оскільки вагове обладнання не використовувалося, транспортний засіб не зважувався. В якості підтвердження факту порушення відповідачем вагових параметрів, позивачем вказано товарно-транспортну накладну від 01.12.2020 року, яка була надана працівникам Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки водієм транспортного засобу відповідача. У зв'язку з тим, що Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки при визначенні розміру плати було використано товарно-транспортну накладну, яка не може вважатися належним доказом ваги вантажу, то розрахунок від 01.12.2020 року № 033565 складений невірно та не відповідає вимогам законодавства.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд прийшов до висновків про те, що позовні вимоги підлягають до задоволення виходячи з таких мотивів.
Статтею 33 Закону України “Про автомобільні дороги” передбачено, що рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 4 ст. 48 Закону України “Про автомобільний транспорт” у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п'яти відсотків.
Постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 103 затверджено Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті (надалі Положення), відповідно до п. 1 якого Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті.
За приписами п.п. 2, 15, 27 п. 5 Положення, Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого: державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному, міському електричному, залізничному транспорті; габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.
У відповідності до абзацу першого п. 8 Положення, Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи.
Відповідно до п. 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.1994 № 198, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.
Згідно п. 4 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001 № 30, рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, виданим перевізникові уповноваженим підрозділом Національної поліції, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.
Процедура здійснення габаритно-вагового контролю регламентується Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 № 879 (надалі Порядок).
Пунктом 3 Порядку встановлено, що габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансбезпекою, її територіальними органами та уповноваженими підрозділами Національної поліції.
Згідно з п.п. 3 п. 2 Порядку, великовагові та великогабаритні транспортні засоби - транспортні засоби, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні навантаження на вісь (осі) та загальна маса або габарити яких перевищують один з параметрів, які зазначені у пункті 22.5. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 № 1306. При цьому транспортний засіб не може вважатися великоваговим та/або великогабаритним, якщо його параметри не перевищують нормативи більш як на 2 відсотки.
Відповідно до п. 22.5. Правил дорожнього руху: за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів -11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Рух транспортних засобів та їх составів з навантаженням на одиночну вісь понад 11 т, здвоєні осі - понад 16 т, строєні осі - понад 22 т або фактичною масою понад 40 т (для контейнеровозів - навантаження на одиночну вісь - понад 11 т, здвоєні осі - понад 18 т, строєні осі - понад 24 т або фактичною масою понад 44 т, а на встановлених Укравтодором і Національною поліцією для них маршрутах - понад 46 т) у разі перевезення подільних вантажів автомобільними дорогами забороняється.
Згідно з пунктами 26-28, 31-1 Порядку, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень. Якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у п'ятикратному розмірі. У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається, виходячи з параметру з найбільшим перевищенням. Кошти, стягнені за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів, спрямовуються в установленому порядку до Державного бюджету України.
Згідно з п. 41 Порядку, дії або бездіяльність учасників відносин у сфері габаритно-вагового контролю можуть бути оскаржені в установленому порядку.
Судом встановлено, що під час проведеного документального габаритно-вагового контролю посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки на автомобільній дорозі М-01 (Київ-Чернігів-Нові Яриловичі) 124 км встановлено факт перевезення належним відповідачу автомобілем марки МАN, модель ТGА 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , причіп (напівпричіп) - марки DIJKSTRA, модель - DRVO 11-24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , вантажу із перевищенням вагових обмежень, визначених Правилами дорожнього руху України, без дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документу про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, а саме - надання послуг з перевезення вантажу з перевищенням вагових обмежень за маршрутом смт. Холми (Корюківський р-н) - с. Хортиця (Запорізький р-н), пройдена відстань - 643 км., повна маса транспортного засобу становила 41,8 тонн при нормативно допустимій - 40 тонн.
Посадовими особами Північного міжрегіонального управління Укртрансбезпеки проведений документальний габаритно-ваговий контроль вказаного транспортного засобу, з метою визначення його загальної маси, що здійснювався шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу. За результатами проведеного документального габаритно-вагового контролю складено акт про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів від 01.12.2020 № 033565, у якому зазначено, що фактична повна маса транспортного засобу складає 41,8 т., яка визначена шляхом додавання: 7,84 т. + 8,86 т. + 25.1 т., з яких 7,84 т. - маса транспортного засобу марки МАN, модель ТGА 18.440, реєстраційний номер НОМЕР_1 , вказана у Свідоцтві про реєстрацію даного транспортного засобу НОМЕР_3 ; 8,86 т. - маса н/причіп-цистерни-Е DIJKSTRA, модель - DRVO 11-244, реєстраційний номер НОМЕР_2 , що зазначена у Свідоцтві про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_4 ; 25,1 т. - маса нетто, що зазначена в товарно-транспортній накладній на переміщення спирту етилового від 01.12.2020 № 01278, перевізником якого є відповідач. Вказана обставина також зафіксована в довідці про результати здійснення габаритно-вагового контролю № 050513 від 01.12.2020.
Таким чином, у даному випадку має місце перевищення повної маси транспортного засобу на 1, 8 т. (41,8 т. - 40 т.).
На підставі вказаної довідки та акту, проведено розрахунок від 01.12.2020 № 033565 плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд в розмірі 128, 6 євро.
Пунктом 27 Порядку передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Таким чином, сума 128, 6 євро станом на 01.12.2020, тобто на день проведення розрахунку за офіційним курсом, встановленим Національним банком України, еквівалентна - 4 391, 12 грн.
Відповідно до п. 31-1 Порядку, перевізник зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту визначення плати внести її та повідомити про це відповідний територіальний орган Укртрансбезпеки.
З посиланнями представника відповідача, що Північним міжрегіональним управлінням Укртрансбезпеки при складанні акту було використано товарно-транспортну накладну, яка не може вважатися належним доказом, що підтверджує масу вантажу, суд не погоджується та зазначає наступне.
Згідно із пунктом 5-1 п. 2 Порядку, документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу.
Документом за допомогою якого можна визначити масу вантажу є товарно-транспортна накладна, оскільки інших документів, які б підтверджували масу вантажу на момент перевірки, перевізник не представив.
Щодо твердження відповідача про помилковість вказаних у товарно-транспортній накладній даних, суд зазначає наступне.
Відповідачем разом із відзивом на позовну заяву було додано лист ДП «Холминський спиртовий завод», у якому стверджується, про завантаження 23 300 кг спирту, а не 25 100 кг. Разом із листом було додано свідоцтво про повірку ваг. В той же час, відповідачем не надано жодного документу, які б підтверджували факт здійснення такого зважування, чек зважування, талону зважування або будь- якого іншого документу.
Посилання відповідача на судову практику у даному випадку не підлягають застосуванню, оскільки стосуються не тотожних правовідносин. У висновках наведених відповідачем (а саме у постанові КАС ВС від 31.07.2019 у справі № 802/518/17-а та постанові КАС ВС від 28.02.2019 у справі № 802/518/17- а), йде мова про те, що за певних обставин відомості із товарно-транспортної накладної можна не брати до уваги, надавши перевагу іншим доказам, в той же час відповідачем у даній справі не вказано інших доказів, які б підтверджували масу вантажу на момент перевірки.
За своєю правовою природою плата за проїзд великоваговим транспортним засобом є не штрафною санкцією, а сумою відшкодування матеріальних збитків державі внаслідок руйнування автомобільних доріг загального користування. Спірні відносини виникли між сторонами у справі з приводу відшкодування шкоди (стягнення збитків, в тому числі й на користь держави). Такі висновки суду відповідають висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у її постанові від 06 червня 2018 р. у справі № 820/1203/17.
Підставою для представництва Прилуцькою окружною прокуратурою інтересів держави в особі позивача став лист останнього від 05.03.2021 № 1099/19/23-21, що надійшов до Прилуцької окружної прокуратури 12.03.2021, яким проінформовано, що стягнення вищевказаної плати в судовому порядку не проводилося, тому висловлено прохання вжити заходів прокурорського реагування та розглянути можливість представництва інтересів держави в особі Укртрансбезпеки в судовому порядку.
За таких обставин, суд визнає обґрунтованими аргументи прокурора про наявність у нього підстав для звернення із позовом у справі до суду з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів держави в особі органу, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах - Державної служби України з безпеки на транспорті. З питань представництва прокурором інтересів держави в особі позивача в суді суд також враховує висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у її постанові від 26.05.2020 р. у справі № 912/2385/18.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Відповідно до частин 1, 3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про обгрунтованість позовних вимог прокурора та про необхідність їх задоволення у повному обсязі.
Відшкодування витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору, відповідно до ст. 129 ГПК України, покладається на відповідача повністю.
Керуючись ст. ст. 2, 13, 74, 76, 77, 78, 86, 124, 126, 129, 236-241, 327 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
вирішив:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (81118, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, код ЄДРПОУ 32602104) на користь Державного бюджету України (р/р № UА 188999980313181216000025739, код отримувача 37972475, Казначейство України у м. Чернігів, КБК 22160100) плату за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, в сумі 4 391,12 грн.
3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Транс-Сервіс-1» (81118, Львівська область, Пустомитівський район, с. Ставчани, код ЄДРПОУ 32602104) на користь Чернігівської обласної прокуратури (14000, м. Чернігів, вулиця Князя Чорного, 9, код ЄДРПОУ 02910114; банк отримувача - Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача - UА 248201720343140001000006008) 2 270, 00 грн судового збору.
4. Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили в порядку та строки, визначені статтею 241 ГПК України, та може бути оскаржено до Західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 256, 257 ГПК України.
Веб-адреса Єдиного державного реєстру судових рішень, розміщена на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повне рішення складено 30 вересня 2021 року.
Суддя П.Т. Манюк