Справа № 643/15626/21
Провадження № 1-в/643/488/21
28.09.2021 м. Харків
Московський районний суд м. Харкова у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1 ,
за участю секретаря - ОСОБА_2 ,
представника Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» - лікаря-психіатра ОСОБА_3 ,
прокурора - ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 ,
особи, відносно якої розглядається подання - ОСОБА_5 ,
розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Харкові в режимі відеоконференції з Комунальним некомерційним підприємством Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» подання заступника генерального директора Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_7 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі із звичайним типом нагляду відносно ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , -
Заступник генерального директора Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» (далі - Лікарня ) звернувся до суду з заявою, в якій просить продовжити застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі із звичайним типом нагляду відносно ОСОБА_5 .
В обґрунтування заяви зазначено, що ОСОБА_5 госпіталізований до лікарні 22.05.2015 року на підставі постанови Київського районного суду м. Полтави від 23.04.2015 року про застосування примусових заходів медичного характеру. 02.09.2021 року ОСОБА_5 пройшов медичний огляд комісією лікарів-психіатрів Лікарні. Комісія дійшла висновку, що ОСОБА_5 страждає на тяжкий психічний розлад у формі шизофренії параноїдної форми безперервного типу перебігу, внаслідок чого потребує продовження примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі із звичайним типом нагляду.
У судовому засіданні представник Лікарні лікар-психіатр ОСОБА_3 підтримала заяву про продовження примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі із звичайним типом нагляду відносно ОСОБА_5 та викладені в ній доводи. Зазначила, що стан ОСОБА_5 обумовлює його суспільну небезпеку, а також що амбулаторне лікування останнього в даний час є неможливим, оскільки він ухиляється від прийому ліків.
Прокурор в судовому засіданні вважав необхідним продовжити застосування примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 .
Захисник ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судовому засіданні зазначив, що покладається на розсуд суду у вирішенні питання про продовження примусових заходів медичного характеру відносно ОСОБА_5 .
ОСОБА_5 в судовому засіданні просив перевести його на амбулаторне лікування, посилався на строки давності. Зазначив, що вину не визнає та нікого не вбивав.
Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали справи, встановив наступне.
Згідно акту комісії лікарів-психіатрів на особу, яка перебуває на примусових заходах медичного характеру № 76/16 від 03.09.2021 року, складеного комісією лікарів Лікарні, ОСОБА_5 страждає хронічним психічним захворюванням у формі шизофренії параноїдної форми з безперервним типом перебігу. Незважаючи на активно проведену терапію, захворювання ОСОБА_5 носить безремісійний характер, зберігається галюцінаторно-параноїдна симптоматика, емоційно-вольові порушення, грубі структурно-логічні порушення мислення, відсутня критика до скоєного правопорушення, є груба соціально-трудова дезадаптація. У зв'язку з цим в теперішній час представляє соціальну небезпеку для оточуючих і потребує продовження примусових заходів медичного характеру в психіатричному стаціонарі із звичайним типом нагляду.
З вказаного акту та матеріалів справи також вбачається, що відносно ОСОБА_5 постановою Харківського районного суду Харківської області від 31.10.2005 року були застосовані примусові заходи медичного характеру у вигляді поміщення його в психіатричну лікарню із суворим типом нагляду. В подальшому згідно постанови Київського районного суду м. Полтави від 23.04.2015 року змінено примусові заходи медичного характеру на лікування в психіатричному закладі із звичайним наглядом.
Види, підстави застосування та мета примусових заходів медичного характеру визначені ст. 92-94 КК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 514 КПК України продовження, зміна або припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється на підставі ухвали суду, в межах територіальної юрисдикції якого застосовується цей захід чи відбувається лікування.
Згідно ч. 3 ст. 514 КПК України розгляд питання про продовження, зміну чи припинення застосування примусових заходів медичного характеру здійснюється за поданням представника медичного закладу (лікаря-психіатра), де тримається дана особа, у передбаченому статтею 95 Кримінального кодексу України та статтею 512 цього Кодексу порядку. До подання додається висновок комісії лікарів-психіатрів, який обґрунтовує необхідність продовження, зміни або припинення застосування таких примусових заходів. Відповідно до ч. 1 ст. 512 КПК України участь у судовому розгляді особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного характеру, не є обов'язковою.
Відповідно до ст. 19 Закону України «Про психіатричну допомогу», ст. 95 КК України, особи, до яких застосовані примусові заходи медичного характеру, підлягають огляду комісією лікарів-психіатрів не рідше одного разу на 6 місяців для вирішення питання про наявність підстав для звернення до суду із заявою про припинення, продовження або про зміну застосування таких заходів. Після проведення огляду представник закладу з надання психіатричної допомоги (лікар-психіатр), який надає особі психіатричну допомогу, направляє до суду за місцезнаходженням закладу з надання психіатричної допомоги заяву, до якої додається висновок комісії лікарів-психіатрів, що містить обґрунтування необхідності продовження зміни або припинення застосування примусового заходу медичного характеру відповідно. У подальшому продовження застосування примусового заходу медичного характеру проводиться кожного разу на строк, що не перевищує 6 місяців.
Згідно ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканність. Нікого не може бути позбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: е) законне затримання психічнохворих.
Згідно ч. 2 ст. 27 Закону України «Про психіатричну допомогу», виключно компетенцією лікаря-психіатра або комісії лікарів-психіатрів є встановлення діагнозу психічного розладу, прийняття рішення про необхідність надання психіатричної допомоги в примусовому порядку або надання висновку для розгляду питання, пов'язаного з наданням психіатричної допомоги в примусовому порядку.
У суду відсутні підстави ставити під сумнів кваліфікацію лікарів-психіатрів та їх висновки.
Заслухавши думку учасників судового розгляду, оцінивши надані докази, суд приходить до висновку щодо необхідності продовження застосування у відношенні ОСОБА_5 примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричного стаціонару із звичайним типом нагляду, оскільки останній продовжує становити суспільну небезпеку.
Доводи ОСОБА_5 щодо можливості амбулаторного лікування судом відхиляються, оскільки спростовуються сукупністю досліджених судом доказів, в тому числі актом комісії лікарів-психіатрів на особу, яка перебуває на примусових заходах медичного характеру.
Також суд враховує, що тривалість застосування примусових заходів медичного характеру визначається станом психічного здоров'я особи, відносно якої такі заходи застосовані, а не межами санкції відповідної статті КК України, якою передбачено суспільно-небезпечне діяння, вчинене зазначеною особою.
Керуючись ст. 369-372, 512, 514 КПК України, -
Подання заступника генерального директора Комунального некомерційного підприємства Харківської обласної ради «Обласна клінічна психіатрична лікарня № 3» ОСОБА_7 про продовження застосування примусових заходів медичного характеру у психіатричному стаціонарі із звичайним типом нагляду відносно ОСОБА_5 - задовольнити.
Продовжити ОСОБА_5 застосування примусових заходів медичного характеру в умовах психіатричного стаціонару із звичайним типом нагляду на строк 6 (шість) місяців.
Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного суду через Московський районний суд міста Харкова шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її проголошення. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що ухвала не набрала законної сили.
Повний текст ухвали буде проголошено в приміщенні Московського районного суду м. Харкова (м. Харків, пр. Ювілейний, буд. 38-Є) 30.09.2021 року о 13-00 год.
Суддя ОСОБА_1