Справа № 450/3630/14-ц Головуючий у 1 інстанції: Добош Н.Б.
Провадження № 22-ц/811/157/21 Доповідач в 2-й інстанції: Левик Я. А.
Категорія:64
21 вересня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі:
головуючого-судді: Левика Я.А.,
суддів: Савуляка Р.В., Шандри М.М.,
секретарка: Скакун І.А.,
за участі в судовому засіданні представника позивача АТ КБ «Приватбанк» - Жарського І.Р., представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Львові цивільну справу за апеляційною скаргою Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області в складі судді Добош Н.Б. від 23 вересня 2020 року у справі за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.07.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про виселення, -
рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2020 року заяву ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.07.2015 року по цивільній справі № 450/3630/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про виселення, - задоволено.
Рішення Пустомитівського районного суду від 21 липня 2015 року у справі № 450/3630/14-ц за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про виселення з житлового будинку АДРЕСА_1 , скасовано за нововиявленими обставинами та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог - відмовлено.
Суд зазначив, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Вказане рішення оскаржило АТ «Приватбанк».
В апеляційній скарзі просять скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами - відмовити; судові витрати покласти на відповідачів.
Вказують, що з рішенням банк незгідний, вважають, що воно є незаконним, винесеним з порушенням норм процесуального та матеріального права, за недоведеністю обставин, що мають значення, та з невідповідністю висновків суду обставинам справи. Зазначають, що обставини, на які посилається Відповідач в своїй заяві, не можуть слугувати підставою для перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки: на момент винесення рішення судом першої інстанції про задоволення позовної заяви Банку, обставини, на які посилається відповідач (а саме рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 липня 2016 року по справі №450/4389/13-ц) не існувало. Отже, такі обставини не можуть бути визнані як нововиявлені. Крім того, підставою для виселення є рішення суду про звернення стягнення, яке на даний час чинне. Зауважують, що відповідно до ч.4 ст. 423 ЦПК України, не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляді справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом. Будь яких інших фактичних даних (доказів), що у встановленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення Відповідач у заяві про перегляд рішення за нововиявленими обставинами не навів, тому суд не мав підстав для задоволення заяви ОСОБА_3 про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами по справі №450/3630/14-ц.
В судове засідання окрім представника позивача АТ КБ «Приватбанк» - Жарського І.Р., представника третьої особи ОСОБА_1 - ОСОБА_2 , решта учасників справи не з'явилися, однак суд вважав за можливе проводити розгляд справи у їх відсутності, зважаючи на те, що такі повідомлялись про час та місце судового розгляду належним чином, обґрунтованих клопотань про відкладення розгляду справи від них до суду не надходило, доказів поважності причин неявки суду представлено не було, зважаючи на вимоги ч.2 ст. 372 ЦПК України.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача на підтримання апеляційної скарги, представника третьої особи - в заперечення скарги, дослідивши матеріали справи, оцінивши мотиви осіб, що беруть участь у справі в межах доводів заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами, заперечення на заяву, відзиву на заяву, апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав.
Із змісту оскаржуваного рішення вбачається, що суд першої інстанції, посилаючись, зокрема, на ст. 423 ЦПК України, п.3 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» від 30.03.2012 року №4, ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року, §27, 28 рішення ЄСПЛ від 18 листопада 2004 року у справі PRAVEDNAYA v. RUSSIA, № 69529/01, ч.1,2 ст. 40 ЗУ «Про іпотеку», ч.1 ст. 216, ч.1 ст. 236 ЦК України, та задовольняючи заяву, виходив з того, що 17.06.2011 року рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області у справі № 2-1316/371/11 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа ОСОБА_6 про звернення стягнення на заставлене майно згідно іпотечного договору № LVNRGA0000000003 від 22.09.2008р., а саме: житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 208,90 кв.м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LNRGA0000000003 від 22.09.2008р. шляхом продажу вказаного предмету іпотеки ПАТ КБ «Приватбанк», а також надання ПАТ КБ «Приватбанк» всіх повноважень, для здійснення продажу, виселено ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в будинку АДРЕСА_1 зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м.Пустомити. Рішенням Пустомитівського районного суду від 21 липня 2015р. у справі № 450/3630/14-ц за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про виселення позовні вимоги були задоволені та виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 з житлового будинку АДРЕСА_1 . Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 01.12.2015 року дане рішення суду першої інстанції було залишено в силі. Рішенням Пустомитівського районного суду від 08.08.2014року за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , ПАТ КБ «Приватбанк», третьої особи ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та визнання договору іпотеки недійсним позовні вимоги були задловолені частково, визнано недійсним договір іпотеки, укладений 22.09.2008року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрований за № 3926, в частині 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий № 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарськиї будівель по АДРЕСА_1 . Даним рішенням визнано право власності ОСОБА_8 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянку кадастровий № 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 . Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20.04.2015 р. рішення Пустомитівського районного суду від 08.08.2014 року у даній справі скасовано та ухвалено нове рішення, яким у позові ОСОБА_8 відмовлено. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.09.2015 р. у даній справі ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20.04.2015 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.07.2016року у даній справі позовні вимоги задоволено частково, визнано недійсним договір іпотеки, укладений 22.09.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрований за № 3926, в частині 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий № 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарськиї будівель по АДРЕСА_1 . Даним рішенням визнано право власності ОСОБА_8 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянку кадастровий № 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарськиї будівель по АДРЕСА_1 . Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15.11.2016 р. рішення Пустомитівського районного суду від 22.07.2016року у даній справі залишено без змін. Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 р. у даній справі ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15.11.2016р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції. Постановою Львівського апеляційного суду від 11.02.2019 року рішення Пустомитівського районного суду від 22.07.2016 року у даній справі залишено без змін. Постановою Верховного суду від 12.02.2020 року рішення Пустомитівського районного суду від 22.07.2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11.02.2019 року у справі № 450/4389/13-ц залишено без змін. Суд встановив, що відповідно до Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна № 223831058 від 14.09.2020р. право власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 зареєстроване 31.07.2020р. за ОСОБА_8 , підстава реєстрації рішення суду 450/4389/13-ц, виданий 22.07.2016р. Пустомитівським районним судом Львівської області. Також в даній довідці містяться відомості про права власності за датою внесення запису 18.04.2008р. ОСОБА_1 на даний житловий будинок, підстава виникнення власності: свідоцтво про право власності від 18.04.2008р., видане Сороки-Львівською сільською радою Пустомитівського району Львівської області на підставі рішення виконкому № 75 від 27.03.2008 р. У мотивувальній частині рішенні Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.07.2015р. у справі №450/3630/14-ц судом зазначалось наступне: що стосується вимог відповідача ОСОБА_3 та третіх осіб ОСОБА_1 та ОСОБА_6 , щодо недоцільності прийняття рішення по даній справі до вирішення спору ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , ПАТ КБ «Приватбанк», третя особа ОСОБА_6 про поділ майна подружжя, який перебуває на розгляді Вищого спеціалізованого суду України, суд вважає безпідставними, оскільки рішення у справі, яка розглядається не позбавить сторін у разі встановлення Вищим спеціалізованим судом України у справі, яка ним розглядається, істотних для справи обставин, які не були і могли бути відомі суду на час розгляду справи, права звернутись до суду в порядку глави 4 розділу 5 ЦПК України. Таким чином суд зазначив, що однією з підстав прийняття рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.07.2015р. у справі №450/3630/14-ц було наявність чинного договору іпотеки: Іпотечного договору № № LVNRGA0000000003 від 22.09.2008р., посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрований за № 3926. Згідно рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.07.2016 р. у справі №450/4389/13-ц, залишеного без змін постановою Верховного суду від 12.02.2020р. визнано недійсним договір іпотеки, укладений 22.09.2008року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою О.Я. та зареєстрований за № 3926, в частині 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий № 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 . Таким чином суд вважав, що обставина щодо недійсності договору іпотеки в частині 1/2 частки житлового будинку та земельної ділянки, укладений 22.09.2008року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк» є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом та не була і не могла бути відома особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи з підстав викладених вище. Суд зазначив, що покликання відповідача ОСОБА_3 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.07.2016р. у справі 450/4389/13-ц є підставне, тому суд дійшов висновку про обґрунтованість заяви. Оскільки наявні обставини, які встановлені судом, та віднесені законом до нововиявлених обставин і відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 423 ЦПК України, дають підстави для перегляду рішення суду від 21 липня 2015р. у зв'язку із нововиявленими обставинами. Представник АТ КБ «Приватбанк» покликався на чинність рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки, як підставу прийняття рішення, яке переглядається. Однак суд вважав, що приписи ст.40 ЗУ «Про іпотеку» вказують про можливість виселення з предмету іпотеки, тобто, з житлового будинку чи житлового приміщення, що передані в іпотеку. Суд при розгляді даної заяви встановив існування на час розгляду справи №450/3630/14-ц обставини недійсності договору іпотеки в частині 1/2 частки житлового будинку та земельної ділянки, укладеного 22.09.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», а відтак відсутності предмету іпотеки в цій частині. Враховуючи викладене вище, суд вважав, що у задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про виселення з житлового будинку АДРЕСА_1 необхідно відмовити за правилами розгляду заяви за нововиявленими обставинами згідно ст. 429 ЦПК України, оскільки суд встановив факт відсутності підстав для задоволення позову, а рішення суду вважав, що необхідно скасувати. На підставі викладеного, суд дійшов висновку про необхідність задоволення заяви про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим відповідно до ч. 3 ст. 429 ЦПК України, вважав, що рішення Пустомитівського районного суду від 21липня 2015 р. у справі № 450/3630/14-ц потрібно скасувати та ухвалити нове рішення у справі, яким у задоволенні позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про виселення з житлового будинку АДРЕСА_1 , слід відмовити
Колегія суддів вважає, що такі висновки суду першої інстанції обставинам, що мають значення та вимогам закону не відповідають, обставини які суд вважав встановленими не доведені, а тому рішення суду підлягає скасуванню.
ПАТ КБ „Приват Банк” звернулося в суд з позовом до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , у якому після уточнення позовних вимог просили:
?виселити ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з житлового будинку, предмету іпотеки, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
В обґрунтування своїх вимог представник позивача покликається на те, що 22.09.2008 року між Публічним акціонерним товариством комерційний банк «ПриватБанк» та ОСОБА_6 було укладено кредитний договір №LVNRGA0000000003. Відповідно до п. 8.1. кредитного договору Банк надав ОСОБА_6 кредит у вигляді кредитної лінії у розмірі 128777,08 Долар США строком до 22.09.2028 р., а ОСОБА_6 зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
Рішенням Пустомитівського районного суду м. Львова від 21 липня 2015 року, яке залишене без змін ухвалою Львівського апеляційного суду від 01 грудня 2015 року, позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк „Приватбанк” до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 - задоволено. Виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 з житлового будинку АДРЕСА_1 . Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 в користі публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» 243 грн. 60 коп. судового збору.
09.08.2016 ОСОБА_3 подав суду заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами, позивач: ПАТ КБ «Приватбанк», відповідачі: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи, що не заявляє самостійних вимог: ОСОБА_6 , ОСОБА_1 , у якій просив:
?скасувати рішення Пустомитівського районного суду Львівської області по справі №450/3630/14-ц про виселення ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 із житлового будинку АДРЕСА_1 .
Заяву мотивував тим, що Пустомитівським районним судом Львівської області було прийнято рішення від 21 липня 2015 року у справі № 450/3630/14-ц , яким задоволено позов та виселено ОСОБА_3 , ОСОБА_5 , ОСОБА_4 із житлового будинку АДРЕСА_1 . Підставою для прийняття рішення стало невиконання умов договору іпотеки, укладеного між ОСОБА_1 та ПАТ «Приватбанк» 22.09.2008 року в забезпечення договору кредитування укладеного 22.09.2008 року між ОСОБА_6 та ПАТ «Приватбанк», за яким ОСОБА_1 передала в іпотеку банку житловий будинок АДРЕСА_1 не, Пустомитівського району Львівської області. Проте, 33 липня 2016 року Пустомитівським районним судом Львівської області було прийнято рішення по справі № 450/4389/13-ц, яким було задоволено позовні вимоги ОСОБА_8 та визнано недійсним договір іпотеки, укладений 22.09.2008року між ОСОБА_1 та ПАТ «Приватбанк», отже було скасовано підставу за якою було винесено оскаржуване рішення. Вважає, що рішення по справі № 450/4389/13-ц є підставою для перегляду рішення суду у даній справі та просить скасувати рішення від 21 липня 2015 року у справі № 450/3630/14-ц про виселення.
Відповідно до ст. 423 ЦПК України, рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що призвели до ухвалення незаконного рішення у даній справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Підставами для перегляду судових рішень у зв'язку з виключними обставинами є:
1) встановлена Конституційним Судом України неконституційність (конституційність) закону, іншого правового акта чи їх окремого положення, застосованого (не застосованого) судом при вирішенні справи, якщо рішення суду ще не виконане;
2) встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов'язань при вирішенні даної справи судом;
3) встановлення вироком суду, що набрав законної сили, вини судді у вчиненні злочину, внаслідок якого було ухвалено судове рішення.
Не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами:
1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи;
2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову.
Відповідно до п.п. 3, 4, 6 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №4 від 30.03.2012 року «Про застосування цивільного процесуального законодавства при перегляді судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами» (що регулює схожі за своїм змістом правовідносини), нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи та існували на час розгляду справи, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин (частина друга статті 361 ЦПК). Необхідними умовами нововиявлених обставин, визначених пунктами 1, 2 частини другої статті 361 ЦПК, є те, що вони існували на час розгляду справи; ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи; вони входять до предмета доказування у справі та можуть вплинути на висновки суду про права та обов'язки осіб, які беруть участь у справі. Для визначених пунктами 3, 4 частини другої статті 361 ЦПК нововиявлених обставин необхідними умовами є те, що вони існували на час розгляду справи, але підстави виникли після ухвалення рішення у справі (зокрема, шляхом скасування судового рішення, яке стало підставою для його ухвалення), спростовують обставини, встановлені судом на час розгляду справи, та мають важливе значення для її розгляду. Нововиявлені обставини мають підтверджуватися фактичними даними (доказами), що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Суд має право скасувати судове рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини можуть вплинути на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається. Вирішуючи питання про наявність нововиявлених обставин, суд повинен розмежовувати нововиявлені обставини та нові обставини. Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані з вимогою в цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими обставинами і можуть бути підставою для пред'явлення нової вимоги (зокрема, погіршення майнового стану відповідача після ухвалення рішення про стягнення з нього аліментів). Судам необхідно розрізняти нові докази та докази, якими підтверджуються нововиявлені обставини, оскільки нові докази не можуть бути підставою для перегляду судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами. При вирішенні питання про перегляд судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами суд має виходити з визначених частиною другою статті 361 ЦПК підстав, перелік яких є вичерпним і розширеному тлумаченню не підлягає, та дотримання заявником умов, що містяться в статтях 362, 364 ЦПК. Судове рішення не може переглядатись у зв'язку з нововиявленими обставинами у разі якщо обставини, передбачені частиною другою статті 361 ЦПК, відсутні, а є підстави для перегляду судового рішення в апеляційному чи касаційному порядку або Верховним Судом України, а також якщо обставини, визначені частиною другою статті 361 ЦПК, були або могли бути відомі заявникові на час розгляду справи.
Також, із практики ЄСПЛ вбачається таке:
«42. Суд повторює, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (див. рішення суду у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania) [ВП], №28342/95, п. 61, ECHR1999-VII).
43. Цей принцип передбачає повагу до остаточності судових рішень та наполягає на тому, щоб жодна сторона не могла вимагати перегляду остаточного та обов'язкового судового рішення просто задля нового розгляду та постановлення нового рішення у справі. Відступи від цього принципу є виправданими лише тоді, коли вони обумовлюються обставинами суттєвого та неспростовного характеру (див. рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), № 52854/99, п. 52, ECHR 2003-Х).
44. Ця справа стосується рішення щодо нового розгляду справи, провадження у якій було закінчено остаточним рішенням, у зв'язку з нововиявленими обставинами на вимогу сторони провадження. Така процедура сама по собі не суперечить принципові юридичної визначеності в тій мірі, в якій вона використовується для виправлення помилок правосуддя (див. рішення від 18 листопада 2004 року у справі «Правєдная проти Росії» (Pravednaya v. Russia), №. 69529/01, пп. 27-28, та рішення від 6 грудня 2005 року у справі «Попов проти Молдови» № 2 (Popov v. Moldova № 2), № 19960/04, п. 46). Однак, Суд повинен визначити, чи була така процедура застосована у спосіб, сумісний зі статтею 6 Конвенції.» (вказане є цитатою рішення ЄСПЛ у справі «Желтяков проти України» (заява №4994/04) від 9.06.2011 року)».
З матеріалів справи вбачається, що рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 17.06.2011 року у справі № 2-1316/371/11 за позовом ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_7 , третя особа ОСОБА_6 про звернення стягнення, - позов задоволено: звернуто стягнення на заставлене майно згідно Іпотечного Договору № LVNRGA0000000003 від 22.09.2008 року, а саме: житловий будинок та земельну ділянку загальною площею 208,90 кв. м., який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , в рахунок погашення заборгованості за кредитним договором № LVNRGA0000000003 від 22.09.2008 року, в розмірі 148 611 ( сто сорок вісім тисяч шістсот одинадцять) доларів США 61 цент., що еквівалентно в національній валюті згідно розпорядження НБУ від 30.09.2010 року, становить 1171966 ( один мільйон сто сімдесят одну тисячу дев'ятсот шістдесят шіст) гривень 06 коп., шляхом продажу вказаного майна, а також наданням ПАТ КБ „ПриватБанк” всіх повноважень, для здійснення продажу.
Виселено ОСОБА_1 , яка зареєстрована та проживає в будинку АДРЕСА_1 , зі зняттям з реєстраційного обліку у відділі у справах громадянства, іміграції та реєстрації фізичних осіб УМВС України м. Пустомити.
Вказане рішення набрало законної сили та таке є чинним.
22.11.2013 року ОСОБА_8 звернувся в суд з цивільним позовом до ОСОБА_1 , ПАТ «КБ «Приватбанк», третьої особи ОСОБА_6 в якому просив:
?визнати за ним право власності на 1/2 частину будинковолодіння та земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 та визнати недійсним договір іпотеки від 22.09.2008 року, укладений між ОСОБА_1 та ПАТ КБ «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Пустомитівського районного нотаріального округу Моісєєвою О.Я., зареєстрованого в реєстрі за №3956.
Свої вимоги мотивував тим, що він із відповідачем ОСОБА_1 перебуває у зареєстрованому шлюбі з 14.06.1966 року. За час шлюбу вони разом збудували житловий будинок АДРЕСА_1 та набули право власності на земельну ділянку площею 0,0800 га, призначену для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських споруд. В листопаді 2013 року йому стало відомо з листа ВДВС Пустомитівського району Львівської області про рішення Пустомитівського районного суду Львівської області, з якого він дізнався про те, що відповідачка без його відома і згоди уклала оспорюваний договір іпотеки, згідно умов якого передала в іпотеку належний їм житловий будинок та земельну ділянку. Наголошував на тому, що він від своєї власності не відмовлявся, своєї згоди на передачу в іпотеку майна, що є у спільній сумісній власності подружжя не надавав, і за таких умов, вважає договір іпотеки недійсним.
Рішенням Пустомитівського районного суду від 08.08.2014року за позовом ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , ПАТ КБ «Приватбанк», третьої особи ОСОБА_6 про поділ майна подружжя та визнання договору іпотеки недійсним у справі №450/4389/13-ц, позовні вимоги ОСОБА_8 - задоволено частково.
Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 22 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством «Комерційний банк «Приватбанк», посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою Ольгою Ярославівною та зареєстрований за №3956, в частині 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 . Визнано право власності ОСОБА_8 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 .
Рішенням Апеляційного суду Львівської області від 20.04.2015 р. у справі №450/4389/13-ц рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 08 серпня 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення, яким в позові ОСОБА_8 до ОСОБА_1 , Публічного акціонерного товариства Комерційний банк “Приватбанк”, третя особа - ОСОБА_6 , про поділ майна подружжя та визнання договору іпотеки недійсним - відмовлено.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.09.2015 р., касаційну скаргу ОСОБА_8 задоволено частково. Рішення Пустомитівського районного суду від 08.08.2014року та ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 20.04.2015 р. скасовано, справу передано на новий розгляд до суду першої інстанції.
Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 22.07.2016 року позовні вимоги ОСОБА_8 - задоволено частково. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 22 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою Ольгою Ярославівною та зареєстрований за №3956, в частині 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 . Визнано право власності ОСОБА_8 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 .
Ухвалою Апеляційного суду Львівської області від 15 листопада 2016 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» відхилено. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 липня 2016 року залишено без змін.
Ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 27.09.2017 р. ухвалу Апеляційного суду Львівської області від 15.11.2016р. скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.
Постановою Львівського апеляційного суду від 11.02.2019 року апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» - залишено без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 липня 2016 року - залишено без змін.
Постановою Верховного суду від 12 лютого 2020 року касаційну скаргу Акціонерного товариства Комерційного банку «ПриватБанк» залишено без задоволення. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 22 липня 2016 року та постанову Львівського апеляційного суду від 11 лютого 2019 року залишено без змін.
Підставою для перегляду рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 липня 2015 року за нововиявленими обставинами, заявник ОСОБА_3 вважає ту обставину, що була встановлена рішенням Пустомитівського районного суду від 22 липня 2016 року, а саме встановлення недійсності договору іпотеки, що укладений 22.09.2008 року між ОСОБА_1 та ПАТ «Приватбанк».
Однак таку обставину не слід вважати нововиявленою, тобто такою, щоне була встановлена судом та не була і не могла бути відома заявнику на час розгляду справи.
Так, вказана обставина дійсно не була, однак могла бути встановленою судом у даній справі у випадку посилання на таку заявника, як сторони по справі, а, крім цього, така була відомою заявнику на час розгляду справи, оскільки він, як представник позивача, посилався на таку у справі №450/4389/13 про визнання недійсним договору іпотеки.
Так, ще 8.08.2014 року заявник ОСОБА_3 був присутній під час проголошення рішення Пустомитівського районного суду Львівської області у справі №450/4389/13-ц, яким позовні вимоги його довірителя ОСОБА_8 - задоволено частково. Визнано недійсним договір іпотеки, укладений 22 вересня 2008 року між ОСОБА_1 та Публічним акціонерним товариством "Комерційний банк "Приватбанк", посвідчений приватним нотаріусом Моісєєвою Ольгою Ярославівною та зареєстрований за №3956, в частині 1/2 частки житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 . Визнано право власності ОСОБА_8 на 1/2 частку житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки кадастровий номер 4623686900:02:002:0132 для будівництва та обслуговування житлового будинку і господарських будівель по АДРЕСА_1 та такий долучав вказане рішення до матеріалів справи (Т.1 а.с.33-34, 42-44). Крім цього, він брав участь у справі 450/4389/13-ц принаймні з грудня 2013 року (заява та довіреність (Т.1 а.с. 19-20 справи 450/4389/13-ц).
Також, підставою для ухвалення рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21 липня 2015 року було рішення Пустоитівського районного суду Львівської області від 17.06.2011 року про звернення стягнення на заставне майно та виселення ОСОБА_1 із спірного будинку, на яке містяться посилання у рішенні суду. Згадане ж рішення не скасоване та є чинним.
Зважаючи на вказане, обставини, які ОСОБА_3 вважав нововиявленими не слід вважати такими, тому оскаржуване рішення слід скасувати.
Однак апеляційну скаргу слід задовольнити частково зважаючи на наступне.
Перегляд судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами має здійснюватися із дотриманням вимог статей 423-429 ЦПК України, які визначають підстави і порядок перегляду, коло суб'єктів звернення із заявою про перегляд судових рішень, об'єкти перегляду, а також компетенцію (процесуальні повноваження) судів, які здійснюють такий перегляд.
Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 423 ЦПК України рішення, постанова або ухвала суду, якими закінчено розгляд справи, що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами. Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи.
За змістом частини першої статті 425 ЦПК України заява про перегляд судового рішення суду першої інстанції з підстав, визначених частиною другою, пунктами 1, 3 частини третьої статті 423 цього Кодексу, подається до суду, який ухвалив судове рішення.
Відповідно до частин другої та третьої статті 429 ЦПК України справа розглядається судом за правилами, встановленими цим Кодексом для провадження, у суді тієї інстанції, яка здійснює перегляд.
За результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд може: відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі; задовольнити заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, скасувати відповідне судове рішення та ухвалити нове рішення чи змінити рішення; скасувати судове рішення і закрити провадження у справі або залишити позов без розгляду.
У частинах шостій та сьомій статті 429 ЦПК України передбачено, що з набранням законної сили новим судовим рішенням втрачають законну силу судові рішення інших судів у цій справі.
Судове рішення, ухвалене за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, може бути переглянуте на загальних підставах.
Верховний Суд у постановах від 19 вересня 2018 року у справі № 2-190/2011 (провадження № 61-35193св18), від 06 березня 2019 року у справі № 755/21917/14-ц (провадження № 61-24916св18), від 03 липня 2019 року у справі № 200/9663/16-ц (провадження № 61-40582св18), від 13 листопада 2019 року у справі № 2610/12441/2012 (провадження № 61-17970св18), від 02 липня 2020 року у справі № 619/3759/17 (провадження № 61-20833св19), від 13 січня 2021 року у справі № 370/890/15-ц (провадження № 61-3240св20) за результатами тлумачення наведених норм права зробив висновок, що ЦПК України не передбачено повноважень суду апеляційної інстанції скасовувати рішення суду першої інстанції і постановляти нове судове рішення з приводу розгляду заяви про перегляд у зв'язку з нововиявленими обставинами рішення суду, відмовляти у її задоволенні (залишати без задоволення), тобто розглядати таку заяву по суті, оскільки це належить до компетенції суду, судове рішення якого переглядається.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).
Верховний Суд у постанові від 02 липня 2020 року у справі № 619/3759/17 (провадження № 61-20833св19) зазначив, що у випадку встановлення апеляційним судом відсутності передбачених ЦПК України підстав для скасування рішення у зв'язку з новоявленими обставинами, необхідно виходити з того, що у цьому випадку суд, який розглядав заяву про перегляд судового рішення, має повноваження постановити ухвалу про відмову у задоволені такої заяви (частина третя статті 429 ЦПК України), отже апеляційний суд в межах своїх повноважень наділений компетенцією скасувати рішення суду першої інстанції, ухвалене за наслідками розгляду заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, і направити справу для розгляду до суду першої інстанції, до повноважень якого у цій справі віднесено вирішення питання щодо розгляду заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами по суті. Також суд апеляційної інстанції наділений правом за результатами апеляційного перегляду скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове судове рішення по суті спору.
Вказане відповідає правовій позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 03.03.2021 року у справі №462/3299/15-ц.
Враховуючи вказане, справу слід надіслати для розгляду до суду першої інстанції.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1-4, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -
апеляційну скаргу Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» - задовольнити частково.
Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 23 вересня 2020 року - скасувати, справу за заявою ОСОБА_3 про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 21.07.2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , треті особи ОСОБА_6 , ОСОБА_1 про виселення - надіслати для розгляду до суду першої інстанції.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст постанови складено 30 вересня 2021 року.
Головуючий: Я.А. Левик
Судді: Р.В. Савуляк
М.М. Шандра