Справа № 766/10632/21
н/п 2/766/11094/21
28 вересня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Булах Є.М.,
секретар судового засідання Яковлєва О.М.,
справа №766/10632/21; провадження №2/766/11094/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за
позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», поданим представником за довіреністю Гребенюком Олександром Сергійовичем в інтересах позивача (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)
до
відповідача ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 )
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-
встановив:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
25 червня 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, в якій просив стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором №б/н від 27.08.2015 року в розмірі 49 902, 30 грн. та понесені судові витрати по оплаті судового збору.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що відповідач з метою отримання банківських послуг підписав Заяву № б/н від 27.08.2015 року та отримав кредитну картку. У подальшому розмір кредитного ліміту збільшився до 25 000, 00 грн.
Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг» та «Тарифами банку» складає між ним та банком договір про надання банківських послуг, що підтверджується підписом у заяві.
Щодо зміни кредитного ліміту, то банк керується п. 2.1.1.2.3, 2.1.1.2.4 Договору, де зазначено, що банк має право за власної ініціативи змінювати кредитний ліміт. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався погашати заборгованість за кредитом, відсотки за його використання, за перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах договору.
АТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором та угодою виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором. ОСОБА_2 не сплатив своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, а також іншими витратами відповідно до умов договору, у зв'язку з чим станом на 10.06.2021 року у відповідача виникла заборгованість в розмірі 67 338, 94 грн., з яких:
49 902, 30 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
в т.ч. 00,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
49 902, 30 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
0, 00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
17436,64 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625;
0, 00 грн. - нарахована пеня;
0,00 грн. - нараховано комісії.
Оскільки відповідач продовжує ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашає заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Відповідач відзиву на позов не подав, був належним чином повідомлений про судовий розгляд справи.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 06.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 26.07.2021 року.
У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 28.09.2021 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, до позовної заяви долучив клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідач повторно не з'явився. Про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем його проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
З довідок про доставку SMS на 28.09.2021 року встановлено, що відповідач будучи повідомленим належним чином про розгляд справи відносно нього, відзиву на позов не подав про причини неможливості вчинення процесуальних дій та не явки у судове засідання суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомленого про день, час та місце судового розгляду справи відповідача і відсутності будь-яких заяв від нього, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
Між позивачем та відповідачем укладений договір № б/н від 27.08.2015 року про надання банківських послуг шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг, згідно з умовами якого ОСОБА_1 отримав кредит, шляхом підписання анкети-заяви про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у ПриватБанку, отримавши платіжну картку та персональний ідентифікаційний номер для авторизації.
У заяві зазначено, що відповідач згоден з тим, що ця заява разом із Пам'яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами становить між ним та банком Договір про надання банківських послуг, а також, що він ознайомився та погодився з Умовами та Правилами надання банківських послуг і Тарифами банку, які були надані йому для ознайомлення в письмовому вигляді.
До позову Банк долучив Витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт «Універсальна», «Універсальна, 30 днів пільгового періоду», який відповідачем не підписано.
Згідно виписки клієнта АТ КБ «ПриватБанк» ОСОБА_1 та Довідки про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки, оформленої на ОСОБА_1 , останньому 28.08.2015 року встановлено кредитний ліміт у розмірі 2 800, 00 грн., який 30.06.2019 року зменшено до 0, 00 грн.
Згідно довідки АТ КБ «ПриватБанк» кредитну картку видану ОСОБА_1 27.08.2015 року неодноразово перевипущено, вчергове 08.02.2018 року до 01/22.
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором станом на 10.06.2021 року становить 67 338, 94 грн., з яких:
49 902, 30 грн. - заборгованість за тілом кредиту,
в т.ч. 00,00 грн. - заборгованість за поточним тілом кредиту;
49 902, 30 грн. - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
0,00 грн. - заборгованість за нарахованими відсотками;
0, 00 грн. - заборгованість за простроченими відсотками;
17436,64 грн. - заборгованість за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно з ст. 625;
0, 00 грн. - нарахована пеня;
0,00 грн. - нараховано комісії.
ІV. Оцінка Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України ).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку АТ «Акцент Банк»). Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст. ст. 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.
У анкеті-заяві, яка підписана відповідачем відсутні відомості про розмір кредитних коштів, умови і порядок їх надання та повернення.
Витягом з Умов та правил надання банківських послуг в АТ КБ «Приватбанк» та тарифами користування кредитною карткою «Універсальна», що надані позивачем на підтвердження позовних вимог, визначено, в тому числі: пільговий період користування коштами, права та обов'язки клієнта (позичальника) і банку, відповідальність сторін, зокрема пеня за несвоєчасне погашення кредиту та/або процентів, штраф за порушення строків платежів за будь-яким із грошових зобов'язань та їх розміри і порядок нарахування.
При цьому, матеріали справи не містять підтверджень, що саме ці Витяг з Тарифів та Витяг з Умов розумів відповідач, ознайомився і погодився з ними, підписуючи анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг у АТ КБ «Приватбанк», а також те, що вказані документи на момент підписання анкети-заяви містили умови щодо сплати неустойки у вигляді пені та штрафу саме у зазначених в цих документах розмірах і порядках нарахування, як про це наголошує позивач у позовній заяві.
За змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
У відповідності до ст. 76 ЦПК України суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За приписами ст. 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ч. 1 ст. 79 ЦПК України та ч. 6 ст. 81 ЦПК України докази мають відповідати ознакам достовірності, оскільки доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Згідно правового висновку КЦС у складі ВС у постанові від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Враховуючи п.2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою НБ України№566 від 30.12.1998 року, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).
Відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБ України №254 від 18 червня 2003 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Судом встановлено та актом відділу документального забезпечення і діловодства суду (канцелярії) від 25.06.2021 року підтверджено, що позивачем до позову не долучено виписку по рахунку, хоча позивачем і зазначено у описі додатків до позову, що такий доказ додається.
З огляду на викладене та надаючи оцінку як доказу, суд сприймає наданий позивачем розрахунок заборгованість за договором №б/н від 27.08.2015, укладеного між ПриватБанком та клієнтом - ОСОБА_1 , станом на 30.09.2019 року та станом на 10.06.2021 року, як такий, що не відповідає вимогам до первинних документів визначених ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженому Постановою Правління НБ України №566 від 30.12.1998 року.
Отже, розрахунок вимог банку не підтверджує існування кредитної заборгованості ОСОБА_1 перед Банком оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». За наявними в матеріалах справи документами встановити та перевірити визначену позивачем суму заборгованості неможливо, як і неможливо перевірити сам факт надання кредитних коштів позичальникові у відповідному розмірі.
На підставі викладено, суд приходить до висновку, що позивачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на підтвердження як надання кредитних коштів відповідачу, так і наявність у відповідача заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку вимог банку станом на 10.06.2021 року, а тому позивні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору.
Керуючись ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ст. ст. 207, 526, 530, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-284 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позовних вимог Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 .
Повний текст рішення складено 28.09.2021 року.
Суддя Є.М. Булах