Справа № 766/6306/21
н/п 2/766/9947/21
28 вересня 2021 року Херсонський міський суд Херсонської області у складі:
головуючого судді Булах Є.М.,
секретар судового засідання Яковлєва О.М.,
справа №766/6306/21; провадження №2/766/9947/21
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Херсоні за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за
позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», поданим представником за довіреністю Кіріченко Віталієм Михайловичем в інтересах позивача (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д)
до
відповідачів ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ),
ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2
предмет та підстави позову: про стягнення заборгованості
учасники справи: не з'явилися
негайно після закінчення судового розгляду по суті, перебуваючи в нарадчій кімнаті, ухвалив рішення про наступне та,-
встановив:
І. Виклад позиції позивача та відповідача.
19 квітня 2021 року представник позивача звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідачів заборгованості за період з 02.03.2018 по 02.03.2021 року у розмірі 1 881, 54 дол. США, що за курсом 28, 00 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02.03.2021 року складає 52 406, 48 грн. станом на 02.03.2021 року за кредитним договором №08546 від 18.02.2008 року.
В обґрунтування позовних вимог вказує, що 18.02.2008 року між позивачем та ОСОБА_1 ( далі по тексту - Відповідач-1)укладено кредитний договір №08546, за умовами якого позивач зобов'язався надати Відповідачу-1 кредит у розмірі 80 000, 00 дол. США на термін до 17.02.2023 року, а останній зобов'язався повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.
В забезпечення виконання зобов'язань за Договором №08546 між позивачем та ОСОБА_2 укладено договір поруки.
Позивач взяті на себе за кредитний договір №08546 зобов'язання виконав у повному обсязі - видав Відповідачу-1 кредит у розмірі 80 000, 00 дол. США. Однак, Відповідач-1в порушення умов договору, взяті на себе зобов'язання не виконав, погашення заборгованості у визначені строки та розмірі не здійснив. У зв'язку з чим, за період з 02.03.2018 по 02.03.2021 року має заборгованість у розмірі 1 881, 54 дол. США, яка складається з:
1 881, 54 дол. США - 3% річних від простроченої суми.
Вимога про виконання зобов'язання, пред'явлена до поручителя, залишена без задоволення.
Оскільки відповідачі продовжують ухилятися від виконання своїх зобов'язань і не погашають заборгованість, позивач змушений звернутись до суду з даним позовом.
Відповідачі відзиву на позов не подали, були належним чином повідомлені про судовий розгляд справи.
ІІ. Процесуальні дії суду у справі.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 07.07.2021 року позовну заяву залишено без руху з наданням позивачу 5-денного строку для усунення недоліків.
Заявою від 19.07.2021 року позивач на виконання вимог ухвали про залишення позову без руху подав заяву на усунення недоліків.
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 21.07.2021 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Судове засідання призначено на 13.09.2021 року.
У зв'язку з неявкою відповідачів розгляд справи відкладено на 28.09.2021 року.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, 28.09.2021 року подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, проти винесення заочного рішення не заперечував.
У судове засідання у час призначений для розгляду справи за суттю, відповідачі повторно не з'явилися. Про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, зокрема шляхом направлення судових повісток про виклик за відомим суду зареєстрованим у встановленому законом порядком місцем їх проживання, опублікування оголошень на офіційному веб-сайті судової влади України: https://court.gov.ua/unknown/sud2125.
ЄСПЛ у рішенні у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» (№12307/16) визначив, що якщо повістку було направлено за однією з відомих адрес, а особа ухиляється від її отримання, то особа може стежити за ходом справи з офіційних джерел, таких як веб - сторінка суду, а тому право такої особи на справедливий суд, гарантоване ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод порушено не було.
Як передбачено п.2 ч. 7 ст. 128 ЦПК України у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається: фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи місця перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку.
Положеннями ст.174 ЦПК України закріплено, що при розгляді справи судом у порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їх представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідачі будучи повідомленими належним чином про розгляд справи відносно них, відзиву на позов не подали про причини неможливості вчинення процесуальних дій суду не повідомлено.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
На підставі ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з'явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.
Таким чином, враховуючи згоду представника позивача про розгляд справи у його відсутності у заочному порядку із ухвалення рішення при заочному розгляді справи на підставі поданих позивачем документів та повторної неявки у судове засідання належним чином повідомлених про день, час та місце судового розгляду справи відповідачів і відсутності будь-яких заяв від них, суд вважає за можливе постановити розглянути справу за відсутності учасників справи із ухваленням заочного рішення, крім того, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
У відповідності до ч. 8 ст.279 ЦПК України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Розглянувши подані позивачем документи, з'ясувавши фактичні обставини, оцінивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що надані позивачем докази та повідомлені ним обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, є достатніми для прийняття рішення у справі в порядку спрощеного позовного провадження, як це передбачено ст. 279 ЦПК України.
Інші процесуальні дії (забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, зупинення і поновлення провадження тощо) не застосовувались.
ІІІ. Фактичні обставини справи, встановлені судом та зміст правовідносин.
18 лютого 2008 року між позивачем та Відповідачем-1 укладено кредитний договір №08546, за умовами якого банк зобов'язався надати кредит шляхом видачі готівки через касу на загальну суму 80 000, 00 дол. США. на строк до 18.02.2023 року, який може бути змінено відповідно до п. п. 2.3.3, 2.4.1 договору (п.1,1, 1.2, 1.3, 2.1.1 кредитного Договору)
У разі порушення позичальником будь-якого із зобов'язань, передбачених умовами кредитного Договору, в т.ч. при порушенні цільового використання кредиту, банк на свій розсуд має права змінити умови договору і договору про видачу Траншів - вимагати від позичальника дострокового повернення кредиту, виплати процентів за користування ним, виконання інших зобов'язань за Договором і договором про видачу траншів в повному об'ємі шляхом направлення повідомлення. В цю дату позичальник зобов'язується по всім договорам про видачу траншів повернути банку суму кредиту в повному об'ємі, проценти за фактичний строк користування ним, повністю виконати інші зобов'язання по договору і договорам про видачу траншів (п. 2.3.3 кредитного Договору)
Відповідач-1 зобов'язався здійснювати погашення кредитів, процентів та винагород в порядку і строки згідно графіку погашення кредиту, процентів і винагород, які складаються по кожному договору по видачі траншу окремо та є невід'ємною частиною кожного договору про видачу траншу (п. 2.2.3 кредитного Договору)
Виконання зобов'язань за даним договором та договорам про видачу Траншів забезпечується нерухомістю, особистим майном (п. 3 кредитного Договору)
Додатком №1 до кредитного договору №08546 від 18.02.2008 року визначено графік погашення кредиту і процентів.
Факт отримання Відповідачем-1 грошових коштів за кредитним договором №08546 від 18.02.2008 року підтверджено заявкою на видачу готівки №08546 від 19.02.2008 року.
18 лютого 2008 року між позивачем та Відповідачем-2 укладено Договір №08546, за умовами якого ОСОБА_2 надала поруку перед кредитором за виконання Відповідачем-1 своїх обов'язків згідно кредитного договору №08546 від 18.02.2008 року. Поручитель відповідає перед кредитором за виконання обов'язків за Кредитним договором в тому ж розмірі, що й боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків (п. 1,2 Договору поруки).
У випадку невиконання поручителем обов'язків боржника за Кредитним договором впродовж 5 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги кредитора, поручитель сплачує на користь кредитора пеню в розмірі 1% від суми заборгованості, яка зазначена у письмовій вимозі. (п. 5, 8 Договору поруки)
Згідно з наданим банком розрахунком, заборгованість Відповідача-1 за кредитним договором №08546 від 18.02.2008 року станом на 02.03.2021 року становить 22 120, 43 дол. США., з яких:
20 777, 21 дол. США - заборгованість за тілом кредиту,
0, 00 дол. США - заборгованість за простроченим тілом кредиту;
1 333, 34 дол. США - заборгованість за нарахованими відсотками;
1 236, 24 дол. США - заборгованість за простроченими відсотками;
0, 00 дол. США - заборгованість за комісією;
48, 24 дол. США - списано/ погашено пені;
9, 88 дол. США - загальна сума нарахованої пені;
Згідно з наданим банком розрахунком 3% річних за період з 02.03.2018 по 02.03.2021 року складає 1 871, 66 дол. США, що за курсом 28, 00 відповідно до службового розпорядження НБУ від 02.03.2021 року складає 52 406, 48 грн.
10.03.2021 року Банк направив до Відповідача-1 та Відповідача-2 повідомлення про погашення заборгованості за кредитним договором №08546 від 18.02.2008 року у розмірі 1 256, 00 дол. США простроченої заборгованості.
ІV. Оцінка Суду.
Згідно з ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
При вирішенні цивільного спору суд керується Конституцією України, законами України, міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, застосовує інші правові акти, враховує завдання цивільного судочинства, забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами, особливості предмета спору та ціну позову, складність справи, її значення для сторін та час, необхідний для розгляду справи, покладення доведення обставин, які мають значення для справи, саме сторонами, права яких є рівними, як і покладення саме на кожну сторону ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій та з урахуванням меж заявлених вимог та заперечень та обсягу поданих доказів.
Згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч.1,2 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами.
За змістом ст. ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Частиною першою ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти (ч.1 ст. 1048 ЦК України ).
Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України ).
Згідно із ч.1 ст. 633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.
За змістом ст. 634 цього Кодексу договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
За положеннями ст. 1048 ЦК України право кредитодавця нараховувати передбачені договором проценти за кредитом припиняється після спливу визначеного договором строку кредитування чи у разі пред'явлення до позичальника вимоги згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов'язання.
Такого висновку дійшла Велика Палата Верховного Суду у своїй постанові від 28.03.2018 року у справі № 444/9519/12.
Оскільки, відповідно до ст. 625 ЦК України відповідач має сплатити на користь позивача проценти за прострочення виконання грошового зобов'язання, суд не погоджується з заявленою позивачем до стягнення заборгованістю за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст. 625 ЦК України, з огляду на те, що позивачем та Відповідачем-1 погоджено строк дії кредитного договору №08546 від 18.02.2008 року - до 17.02.2023 року.
У зв'язку з неналежним виконанням Відповідачем-1 взятих на себе зобов'язань, позивач скористався обумовленим у п. 2.3.3 кредитного Договору правом дострокового повернення кредиту, що підтверджено повідомленням від 10.03.2021 року. Вказане свідчить про те, що право нараховувати заборгованість за кредитним договором №08546 від 18.02.2008 року у позивача виникло саме з 10.03.2021 року.
Доказів на підтвердження того, що позивачем раніше (а саме 02.03.2018 року) за судовим рішенням стягнуто з відповідачів заборгованість за кредитним договором №08546 від 18.02.2008 року, або пред'явлено до Відповідача-1 вимогу про дострокове повернення кредиту з підстав визначених п. 2.3.3 Договору, позивачем не надано та судом не встановлено.
На підставі викладеного суд доходить висновку, про відсутність підстав для нарахування позивачем 1 881, 54 дол. США заборгованості у вигляді 3% річних від простроченої суми в порядку ст. 625 ЦК України за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року, та відповідно законних підстав для стягнення вказаної суми з відповідачів судом не встановлено.
Крім того, за змістом ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно правового висновку КЦС у складі ВС у постанові від 30.01.2018 року у справі №161/16891/15-ц доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність».
Відповідно до ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.
Враховуючи п.2.1.1. Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженого Постановою НБ України№566 від 30.12.1998 року, підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи, які фіксують факти здійснення цих операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення та можуть складатися у паперовій формі та/або у вигляді електронних записів (у формі, яка доступна для читання та виключає можливість внесення будь-яких змін). У разі складання їх у вигляді електронних записів при потребі повинно бути забезпечене отримання інформації на паперовому носії.
Первинні документи як у паперовій формі, так і у вигляді електронних записів повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання документа; назву підприємства (банку), від імені якого складений документ; місце складання документа; назву отримувача коштів; зміст операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру; суму операції (цифрами та прописом). Сума операції може бути відображена цифрами за відсутності на документі суми прописом, якщо цей документ формується за допомогою програмного забезпечення в автоматизованому режимі або якщо це передбачено нормативно-правовими актами Національного банку України; номери рахунків; назву банку (отримувача та платника коштів); посади та підписи осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення (підтвердження підпису на документі в електронному вигляді здійснюється за допомогою електронного коду працівника або електронного підпису).
Відповідно до п.5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління НБ України №254 від 18 червня 2003 року, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
З огляду на викладене та надаючи оцінку як доказу, суд сприймає наданий позивачем розрахунок заборгованості Відповідача-1 за кредитним договором №08546 від 18.02.2008 року станом на 02.03.2021 року, як такий, що не відповідає вимогам до первинних документів визначених ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» та Положенню про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України, затвердженому Постановою Правління НБ України №566 від 30.12.1998 року.
Отже, розрахунок банку не підтверджує існування кредитної заборгованості оскільки не є касовим документом та документом первинного бухгалтерського обліку відповідно до ст.9 ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». За наявними в матеріалах справи документами встановити та перевірити визначену позивачем суму заборгованості неможливо. Як і не можливо перевірити долучений до позову розрахунок 3% річних, позаяк відомостей про кредитора/позичальника/боржника, дати та номеру договору відповідно до якого він здійснений встановити не можливо. Оскільки, означений розрахунок у розумінні ст. 79 ЦПК України не є достовірним, а суд не має права ґрунтувати свої висновки на припущеннях, суд приходить до висновку, що позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження як наявності у відповідача-1 заборгованості у розмірі, вказаному у розрахунку вимог банку станом на 02.03.2021 року, так і права вимоги до обох відповідачів про стягнення заборгованості в порядку ст. 625 ЦК України за період з 02.03.2018 року по 02.03.2021 року, а тому позовні вимоги є такими, що задоволенню не підлягають.
V. Заходи забезпечення позову (заяви).
Заходи забезпечення позову (заяви) судом не застосовувалися.
VI. Розподіл судових витрат між сторонами.
Частиною першою ст.133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Оскільки суд відмовляє у задоволенні позовних вимог, відсутні правові підстави для стягнення з відповідача судових витрат, понесених позивачем на оплату судового збору.
Керуючись ЗУ «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», ст. ст. 207, 526, 530, 625, 626, 628, 633, 638, 1048, 1054, 1055 ЦК України, керуючись ст.ст.12, 19, 76-81, 141, 259, 263-265, 274-284 ЦПК України, суд,-
У задоволенні позову Акціонерного товариства Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» (ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд. 50) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ), ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) про стягнення заборгованості - відмовити.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.
Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України.
Згідно загального порядку оскарження, дане рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Херсонського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відповідно до п.3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК України, під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), суд за заявою учасників справи та осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов'язки (у разі наявності у них права на вчинення відповідних процесуальних дій, передбачених цим Кодексом), поновлює процесуальні строки, встановлені нормами цього Кодексу, якщо визнає причини їх пропуску поважними і такими, що зумовлені обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином. Суд може поновити відповідний строк як до, так і після його закінчення. Суд за заявою особи продовжує процесуальний строк, встановлений судом, якщо неможливість вчинення відповідної процесуальної дії у визначений строк зумовлена обмеженнями, впровадженими у зв'язку з карантином.
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Відомості про учасників справи згідно п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України:
Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК», ЄДРПОУ 14360570, місцезнаходження: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д;
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 ;
Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 .
Повний текст рішення складено 28.09.2021 року.
Суддя Є.М. Булах