ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1
29 вересня 2021 року м. Київ № 640/13181/21
Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Шевченко Н. М. розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремі-Аврора» до Державної архітектурно-будівельної інспекції України про визнання протиправними та скасування наказу, приписів та постанов,
До Окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремі-Аврора» (надалі по тексту також - позивач, ТОВ «Ремі-Аврора») із позовною заявою до Державної архітектурно-будівельної інспекції України (надалі по тексту також - відповідач, ДАБІ України), в якому просить визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №21211 від 15.07.2019 про продовження позапланових перевірок; визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України за № С-1907/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19 липня 2019 року; визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України за № С-1907/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19 липня 2019 року; визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України за № С-1907/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19 липня 2019 року; визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №3-0208/2/1010-2022/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 серпня 2019 року; визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №3-0208/3/1010-2023/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 серпня 2019 року; визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №3-0208/1/10/10-2021/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 серпня 2019 року; стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремі-Аврора» (код ЄДРПОУ 34384822) за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно - будівельної інспекції України (код ЄДРПОУ 37471912) сплачені судові витратну розмірі 37933,00 грн, з яких: 17933,00 грн судового збору та 20000,00 грн витрат на правову допомогу.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відсутні докази на підтвердження ознайомлення позивача з наказом №62П від 20.03.2019 щодо проведення позапланової перевірки, наказом №212П від 15.07.2019 про продовження позапланових перевірок, докази пред'явлення посвідчення та направлення уповноваженими особам позивача, при цьому наказ №212П від 15.07.2019 було винесено в порушення строку, встановленого п. 7 Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою КМУ за №553 від 23 травня 2011 року, ТОВ «Ремі-Аврора» не було присутнє під час розгляду справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та не отримувало від відповідача зазначених в позовній заяві наказів, направлень, актів, протоколів та приписів, враховуючи відсутність жодних доказів на підтвердження наявності уповноважених осіб позивача під час проведення позапланової перевірки та складання актів від 19.07.2019 про недопуск посадових осіб відповідача до проведення перевірки вважаємо, що у відповідача були відсутні правові підстави для складення у відношенні позивача оскаржуваних приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил за №С- 1907/3, №С-1907/5, № С-1907/1 від 19 липня 2019 року, та винесення спірних постанов від 02.08.2019 року за №3-0208/2/1010-2022/02, №3-0208/3/1010-2023/02, №3-0208/1/10/10- 2021/02, якими ТОВ «Ремі-Аврора» визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності».
Відповідач заперечував проти задоволення позовних вимог, зазначивши у відзиві, що процедуру здійснення державного архітектурно-будівельного контролю не порушено, натомість відмова позивача у допуску посадових осіб Департаменту до проведення перевірки є безпідставною та неправомірною. Як наслідок, відповідачем правомірно прийнято приписи про усунення порушень законодавства та постанови.
Вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи, суд зазначає наступне.
Департаментом на підставі звернення громадської організації «Стоп Корупції» від 10.01.2019 (вх. № Департаменту від 10.01.2019 №1010-1001/15) видано наказ № 62П від 20.03.2019 щодо проведення позапланової перевірки та наказу № 212П від 15.07.2019 про продовження позапланових перевірок на об'єктах «індивідуальний житловий будинок» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Вишнева, 39, «індивідуальний житловий будинок» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Вишнева, 42, «індивідуальний житловий будинок» за адресою: Київська обл., м. Буча, вул. Вишнева, 43.
На виконання зазначеного наказу, було видано направлення про проведення позапланового заходу від 20.03.2019 №151.19/01, направлення про проведення позапланового заходу від 20.03.2019 № 152.19/01, направлення про проведення позапланового заходу від 20.03.2019 №150.19/01, відповідно до яких були направлені посадові особи Департаменту для проведення зазначеної перевірки, а саме: головний інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Коваль Володимир Анатолійович та головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Рубан Олександр Олександрович.
Строк проведення перевірки було продовжено на підставі наказу від 15.07.2019 № 212П про продовження позапланової перевірки. На виконання зазначеного наказу видані направлення про проведення позапланового заходу від 15.07.2019 № 150.19/01/П, направлення про проведення позапланового заходу від 15.07.2019 №151.19/01/П, направлення про проведення позапланового заходу від 15.07.2019 №152.19/01/П.
19.07.2019 посадовою особою Департаменту складено акти про недопущення посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва.
Головним інспектором будівельного нагляду було складено протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-1907/3 від 19.07.2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-3-1907/5 від 19.07.2019, протокол про правопорушення у сфері містобудівної діяльності № 1-Л-З- 1907/1 від 19.07.2019, якими встановлено порушення з боку позивача ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», відповідальність за яке передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності». В протоколах повідомлено, що розгляд справи про правопорушення у сфері містобудівної діяльності відбудеться о 10:00 02.08.2019 у приміщенні Департаменту за адресою: 01133, м. Київ, бульв. Л. Українки, 26.
З метою усунення виявлених порушень було видано припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-1907/1, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-1907/3, припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил № С-1907/5 з вимогою усунути виявлені порушення до 01.08.2019 шляхом забезпечення доступу посадових осіб Департаменту на об'єкт будівництва, надати необхідні для проведення перевірки.
За результатами розгляду справи, головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Рубаном О.О. винесено відносно позивача постанову № 3-0208/3/1010-2023/02 від 02.08.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п. 2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 210,00 грн (п.2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб); постанову № 3- 0208/2/1010-2022/02 від 02.08.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п.2 ч.6 ст.2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 210,00 грн (п.2.ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб); постанову № 3- 0208/1/1010-2021/02 від 02.08.2019 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення у сфері містобудівної діяльності, відповідальність за яке передбачена п. 2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» та накладено штраф у розмірі 60 210,00 грн (п. 2 ч.6 ст. 2 Закону України «Про відповідальність за правопорушення у сфері містобудівної діяльності» встановлено, що суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб).
Відповідно до ч. 1 ст. 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
Так, постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2011 № 533 затверджено Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, яким визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об'єкта будівництва, та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
Відповідно до п. 1 Порядку № 533 під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб'єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об'єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 "Прикінцеві положення" Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Згідно з п. 7 Порядку № 533 позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є: подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; перевірка виконання суб'єктом містобудівної діяльності вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; вимога головного інспектора будівельного нагляду Держархбудінспекції щодо проведення перевірки за наявності підстав, встановлених законом; звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів, а у разі потреби може бути одноразово продовжений за письмовим рішенням керівника відповідного органу державного архітектурно-будівельного контролю чи його заступника не більше ніж на два робочих дні.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язана пред'явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
Пунктом 9 Порядку № 533 передбачено, що державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Відповідно до п. 11 Порядку №553 передбачено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право, серед іншого, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню; одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
Відповідно до п. 12 Порядку № 553 у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб'єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб'єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об'єкті під час перевірки складається відповідний акт.
Пунктом 16 Порядку № 553 встановлено, що за результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
Згідно з п. 17 Порядку № 553 у разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, крім акту перевірки, складається протокол разом з приписом усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил або приписом про зупинення підготовчих та будівельних робіт, які виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.
Відповідно до п. 20 Порядку № 553 протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
Відповідно до п. 21 Порядку № 553, у разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно- будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
П. 22 Порядку №553 визначено, що Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
Судом установлено, що позапланова перевірка позивача проходила на підставі наказу відповідача за № 62П від 20.03.2019 та на виконання якого того ж дня було видано направлення за №150.19/01, №151.19/01, №152.19/01 на проведення позапланової перевірки.
Зі змісту вказаних направлень вбачається, що строк проведення перевірки з 21 березня по 03 квітня 2019 року, тобто десять робочих днів, що відповідає приписам п.7 Порядку № 533.
У той же час убачається, що за закінченням строку проведення перевірки жодного документу в порядку п. 7 Порядку відповідачем не складалось та строк не продовжувався.
При цьому слід наголосити, що жодних дій з боку відповідача для реалізації запланованої перевірки не здійснено та не зазначено про будь-які підстави, які б перешкоджали контролюючому органу здійснити необхідні заходи.
У свою чергу, положення Порядку не передбачають можливості переривання строку проведення перевірки та можливості через тривалий проміжок часу поновлювати таку перевірку.
Таким чином, відповідачем в порушення вимог п. 7 Порядку 15.07.2019 видано наказ №212П про продовження позапланових перевірок.
При цьому, суд звертає увагу на те, що направлення на проведення позапланового заходу як від 20.03.2019 та і від 15.07.2019 не містять відмітки про ознайомлення з ним представником товариства. Відповідачем жодним чином не було зафіксовано факту вручення направлення на перевірку чи відмови у його отриманні чи підписанні.
Доказів розміщення на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформації про проведення позапланової перевірки в день її початку до матеріалів справи не подано (п.12 Порядку №553).
За таких обставин, наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 15.07.2019 № 212П про продовження позапланових перевірок є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.
З урахуванням встановлених обставин, оскільки відповідачем не доведено, що продовження перевірки є обґрунтованим та правомірним, про проведення перевірки позивач не був проінформований належним чином, доказів вручення відповідних направлень для проведення позапланового заходу не надано, отже посадові особи контролюючого органу не дотримались вимог вказаних норм законодавства в частині виконання обов'язків, передбачених статей 4, 7 Закону №877-V п.7, 12 Порядку №553.
Як наслідок, у товариства було право відмовити в допуску посадових осіб органу державного архітектурно - будівельного контролю на об'єкти будівництва.
Крім цього, доводи відповідача про присутність представників охорони ТОВ «Ремі-Аврора» при проведенні перевірки, які особисто відмовили у допуску до проведення перевірки та ненаданні необхідних документів, спростовуються поданими позивачем доказами.
Зокрема, в актах про недопущення посадових осіб зазначено, що перевірки проводились в присутності представників охорони позивача та що примірники актів відмовився отримувати керівник товариства ОСОБА_1 , однак у відповідних актах відсутні підписи представників охорони ТОВ «Ремі-Аврора» та не зазначено про відмову надати документи, що посвідчують особу, та про відмову від підписання актів, а доказів присутності ОСОБА_1 при перевірці не долучено, як і не надано доказів, що він був обізнаний щодо проведення перевірки та щодо складання будь-яких документів з її результатами.
Вказані обставини свідчить про формальне складення актів та відображення в них інформації.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності» правопорушеннями у сфері містобудівної діяльності є протиправні діяння (дії чи бездіяльність) суб'єктів містобудування - юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, що призвели до невиконання або неналежного виконання вимог, установлених законодавством, будівельними нормами, державними стандартами і правилами. Вчинення суб'єктами містобудування правопорушень у сфері містобудівної діяльності тягне за собою відповідальність, передбачену цим та іншими законами України.
Так, положеннями п. 1 ч. 3 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право, зокрема, безперешкодного доступу до місць будівництва об'єктів та до об'єктів, що підлягають обов'язковому обстеженню.
Підпункт 1 п. 11 Порядку № 533 містить положення аналогічного змісту.
У свою чергу, згідно з п. 2 ч. 6 ст. 2 Закону України "Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності" суб'єкти містобудування несуть відповідальність у вигляді штрафу за такі правопорушення: недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об'єкти будівництва, підприємства будівельної галузі для виконання покладених на них функцій - у розмірі тридцяти прожиткових мінімумів для працездатних осіб.
Таким чином, відповідальність, визначена наведеною нормою, настає зокрема у разі недопущення суб'єктом містобудування посадових осіб архітектурно-будівельної інспекції на об'єкт будівництва для здійснення ними заходів контролю, в тому числі шляхом проведення перевірки, за умови наявності в останніх законних підстав здійснювати ці заходи та дотримання ними процедури їх здійснення.
При цьому, Верховний Суд України у постанові від 27.01.2015 у справі №21-425а 14 висловив правову позицію, зі змісту якої випливає, що чинним законодавством встановлені умови та порядок прийняття контролюючими органами рішень про проведення перевірок, у тому числі її продовження. Невиконання вимог закону щодо процедури та порядку проведення перевірки призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.
Підсумовуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що оскаржувані приписи та постанови прийнято протиправно, необґрунтовано та формально.
Відповідно до положень ч. ч. 1 та 2 ст. 72 КАС України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
Згідно положень ст. 90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно із частинами першою, другою статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідачем, як суб'єктом владних повноважень, доведено правомірність та обґрунтованість прийнятого ним рішення та вчинених дій.
Натомість, позивачем не доведено та не надано достатньо належних та допустимих доказів в підтвердження обставин, якими обґрунтовуються позовні вимоги.
Системно проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд вважає позовні вимоги є обґрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню.
Згідно з частинами першою та третьою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу слід зазначити наступне.
Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; 3) пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; 4) пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 5) пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи (ч. ч. 3- 5 ст. 134 КАС України).
На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано договір про надання правової допомоги від 29.03.2021 б/н, додаток до договору № 1 від 29.03.2021, акт здачі-приймання наданих послуг від 11.05.2021, детальний опис витрат, довідку про підтвердження здійснення оплати послуг з правової допомоги від 11.05.2021.
Відповідачем не надано заперечень щодо вимоги про відшкодування витрат на правничу допомогу.
Згдіно з акта прийняття-передачі виконаних послуг та детального опису витрат зазначено, що виконавець надав наступні послуги: проведення попередньої правової консультації з клієнтом (1 000,00 грн); підготовка та направлення адвокатського запиту з метою отримання інформації та документів у Департаменті Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (2 000,00 грн); проведення правової консультації з клієнтом за результатами отриманої на адвокатський запит відповіді та пошук судової практики з існуючих питань (2 000,00 грн); підготовка позовної заяви про визнання протиправними та скасування наказу про продовження позапланових перевірок, приписів про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил та постанов про накладення штрафу за правопорушення в сфері містобудівної діяльності (10 000,00 грн); підготовка заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду (2 000,00 грн); підготовка заяви про забезпечення адміністративного позову (2 000,00 грн); підготовка повідомлення про оскарження постанов Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області (1 000,00 грн).
Загальна вартість робіт (послуг) по представництву інтересів замовника становить без ПДВ 20 000, 00 (десять тисяч) грн.
Разом з тим, судові витрати за участь адвоката при розгляді справи підлягають сплаті лише в тому випадку, якщо вони сплачені адвокату стороною, котрій такі послуги надавались, та їх сплата підтверджується відповідними фінансовими документами.
У підтвердження здійсненної правової допомоги, необхідно долучати й розрахунок погодинної вартості правової допомоги, наданої у справі, який має бути передбачений договором про надання правової допомоги, та може міститися у акті приймання-передачі послуг за договором (постанова Верховного Суду від 07.04.2020 у справі №816/364/16).
Суд звертає увагу на те, що на підтвердження витрат, понесених на професійну правничу допомогу, мають бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг тощо), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16.
Натомість позивачем не надано погодинного розрахунку наданих послуг та не долучено належних доказів на підтвердження реальної сплати зазначених у сумі 20 000,00 грн витрат.
Таким чином, сума витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000,00 грн є не підтвердженою, з огляду на що, не підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 90, 139, 243, 245, 246, 255, 293, 295- 297 Кодексу адміністративного судочинства України,
1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремі-Аврора» задовольнити.
2. Визнати протиправним та скасувати наказ Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №21211 від 15.07.2019 про продовження позапланових перевірок.
3. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України за № С-1907/3 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19 липня 2019 року.
4. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України за № С-1907/5 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19 липня 2019 року.
5. Визнати протиправним та скасувати припис Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України за № С-1907/1 про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил від 19 липня 2019 року.
6. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №З-0208/2/1010-2022/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 серпня 2019 року.
7. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №З-0208/3/1010-2023/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 серпня 2019 року.
8. Визнати протиправною та скасувати постанову Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Київській області Державної архітектурно-будівельної інспекції України №З-0208/1/10/10-2021/02 про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 02 серпня 2019 року.
9. Стягнути судові витрати зі сплати судового збору за рахунок бюджетних асигнувань Державної архітектурно-будівельної інспекції України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ремі-Аврора» у розмірі 15 890,00 грн (п'ятнадцять тисяч вісімсот дев'яносто гривень 00 коп.).
10. У задоволенні вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу відмовити.
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Ремі-Аврора» (01033, .м Київ. вул. Жилянська, 31, код ЄДРПОУ 34384822)
Відповідач: Державна архітектурно-будівельна інспекція України (01133, м. Київ, б-р лесі Українки, 26, код ЄДРПОУ 37471912)
Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 КАС України та може бути оскаржене за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.
Суддя Н.М. Шевченко