30 вересня 2021 року справа № 580/6351/21
м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Гаврилюка В.О.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області про визнання протиправною відмови та зобов'язання вчинити певні дії,
встановив:
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) подав позов до Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області (далі - Головне управління, відповідач), в якому просить:
- визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області в перерахунку, та зобов'язання відповідача здійснити перерахунок довічного грошового утримання, донарахувавши 8% до загального процентного розрахунку довічного грошового утримання судді у відставці, і виплачувати його у розмірі, передбаченому ЗУ від 2 червня 2016 року № 1402-VIII. довічного грошового утримання ОСОБА_1 на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-24/82/2020 від 20.02.2020 року, з дня звернення до суду;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок довічного грошового утримання судді в відставці, донарахувавши 8% до загального процентного розрахунку довічного грошового утримання судді в відставці, і виплачувати ОСОБА_1 щомісячне довічне грошове утримання в розмірі 80%, на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-24/82/2020 від 20.02.2020 року, з дня звернення до суду.
В обґрунтування позовних вимог зазначено те, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у справі № 580/3217/20 відповідач здійснив перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці із розрахунку 72% від середньомісячного грошового утримання працюючого судді, не врахувавши при цьому два роки строкової військової служби (1977-1979 роки) та роботу на посаді слідчого Тальнівського РВ внутрішніх справ Черкаської області з 30.06.1985 по 01.07.1987.
Позивач стверджує, що його стаж, який дає право на відставку судді, становить 37 років 7 місяців 23 дні, а тому під час перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці відповідач мав додатково врахувати такий стаж та нарахувати відповідне грошове утримання в розмірі 80%.
Ухвалою судді Черкаського окружного адміністративного суду від 31.08.2021 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у адміністративній справі, вирішено здійснити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
20 вересня 2021 року до суду надійшов письмовий відзив на адміністративний позов, в якому відповідач просив в задоволенні позову відмовити повністю, зазначивши при цьому, що на виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у адміністративній справі № 580/3217/20, позивачеві здійснено перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, розмір якого складає 150572,16 грн.
Також, відповідач зазначив, що позивач має стаж роботи на посаді судді 31 рік 09 місяців 01 день, підстави для перерахунку грошового утримання позивача як судді у відставці в розмірі 80% від заробітної плати працюючого судді згідно положень частини третьої статті 142 Закону №1402-VІІІ відсутні.
Розгляд справи по суті відповідно до частини 2 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) розпочато через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, повно, всебічно, об'єктивно дослідивши надані у справі докази, надавши їм юридичну оцінку, суд дійшов до такого висновку.
Суд встановив, що ОСОБА_1 отримує щомісячне грошове утримання судді у відставці, призначене відповідно до пункту 25 Прикінцевих та перехідних положень Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-111.
У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 28.02.2020 позивач звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України у Черкаській області із заявою про перерахунок щомісячного грошового утримання на підставі довідки про суддівську винагороду № 04-24/82/2020 від 20.02.2020, виданої Черкаським апеляційним судом.
Вказана довідка видана позивачеві відповідно до Додатку 2 до Порядку подання документів для призначення (перерахунку) і виплати щомісячного довічного грошового утримання суддям у відставці органами Пенсійного фонду України, затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України, про те, що станом на 01.01.2020 суддівська винагорода, яка враховується при призначенні/перерахунку його щомісячного довічного грошового утримання як судді у відставці, складає 208098,00 грн.
Рішенням Головного управління від 04.03.2020 позивачеві відмовлено у перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці. Вказану відмову відповідач обґрунтував тим, що рішенням Конституційного Суду України від 18.02.2020 № 2-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 25 розділу ХІІ “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 02.06.2016 № 1402-VIII та рекомендовано Верховній Раді України невідкладно привести положення законодавства України у відповідність, однак станом на 04.03.2020 відповідні зміни до Закону № 1402-VIII не внесено.
Вважаючи, що відмова відповідача є протиправною, позивач звернуся з позовом до суду.
Рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у адміністративній справі № 580/3217/20, зокрема обов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 відповідно до статті 142 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 № 1402-V111 на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-24/60/2020 від 20 лютого 2020 року з 19 лютого 2020 року та виплатити різницю між нарахованими та фактично отриманими сумами.
На виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2020 у адміністративній справі № 580/3217/20, Головне управління здійснило позивачеві перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, розмір якого складає 150572,16 грн.
У липні 2021 року позивач звернувся до Головного управління із заявою щодо перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці з 19.02.2020, виходячи з 80% суддівської винагороди.
Головне управління направило на адресу позивача лист № 5703-5856/Т-03/08-2300/21 від 13.08.2021, в якому зазначило, що законодавчих підстав для обчислення щомісячного грошового утримання судді у відставці в розмірі 80% суддівської винагороди немає, оскільки стаж позивача дає право на відставку судді, становить 37 років 7 місяців 23 дні, а стаж на посаді судді, для обчислення розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці - 31 рік 9 місяців 1 день, відсоток розрахунку щомісячного довічного грошового утримання від суддівської винагороди визначено відповідно до пункту 3 статті 142 Закону №1402, що діє на дату перерахунку розміру пенсії позивача - 72% (за 20 років - 50%, понад 20 років - 11 років*2%=22%=72%.
Позивач вважає таку відмову протиправною, а тому за захистом своїх прав, свобод та інтересів звернувся до суду.
Під час вирішення спору по суті, суд враховує таке.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
За правилами частини першої статті 116 Закону України “Про судоустрій і статус суддів” від 2 червня 2016 року № 1402-VIII (далі - Закон № 1402-VIII), суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 137 Закону № 1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України;
2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Водночас відповідно до пункту 34 Перехідних положень Закону № 1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
До набрання чинності Законом № 1402-VIII зазначені правовідносини регулювались Законом від 7 липня 2010 року № 2453-VI “Про судоустрій і статус суддів” (далі - Закон № 2862-ХІІ).
За правилами частини першої статті 120 Закону № 2453-VI, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається статтею 135 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Згідно із вимогами статті 135 Закону № 2453-VI до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді:
1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України;
2) члена Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;
3) судді у судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
До стажу роботи, що дає судді Конституційного Суду України право на відставку і виплату вихідної допомоги, зараховується також стаж іншої практичної, наукової, педагогічної роботи за фахом та стаж державної служби.
Водночас відповідно до пункту 11 Перехідних положень Закону № 2453-VI (в редакції, яка діяла до 28.03.2015 - набрання чинності Законом № 192-VIII, яким Закон № 2453-VI було викладно в новій редакції) судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день набрання чинності цим Законом.
До набрання чинності Законом № 2453-VI зазначені правовідносини регулювались Законом від 15.12.1992 № 2862-ХІІ “Про статус суддів” (далі - Закон № 2862-ХІІ).
Відповідно до частини першої статті 43 Закону № 2862-ХІІ кожен суддя за умови, що він працював на посаді судді не менше 20 років, має право на відставку, тобто на звільнення його від виконання обов'язків за власним бажанням або у зв'язку з закінченням строку повноважень.
Абзацом другим частини четвертої цієї статті передбачено, що до стажу роботи, що дає право на відставку судді та отримання щомісячного довічного грошового утримання, крім роботи на посадах суддів судів України, державних арбітрів, арбітрів відомчих арбітражів України, зараховується також час роботи на посадах суддів і арбітрів у судах та державному і відомчому арбітражі колишнього СРСР та республік, що раніше входили до складу СРСР, час роботи на посадах, безпосередньо повязаних з керівництвом та контролем за діяльністю судів у Верховному Суді України, в обласних судах, Київському і Севастопольському міських судах, Міністерстві юстиції України та підвідомчих йому органах на місцях, за діяльністю арбітражів у Державному арбітражі України, Вищому арбітражному суді України, а також на посадах прокурорів і слідчих за умови наявності у всіх зазначених осіб стажу роботи на посаді судді не менше 10 років.
Крім того, відповідно до статті 1 Указу Президента України від 10.07.1995 № 584/95 “Про додаткові заходи щодо соціального захисту суддів”, чинної на час набуття позивачем стажу роботи безпосередньо на посаді судді 10 років, до стажу роботи, що дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання, за умови роботи на посаді судді не менш як 10 років, зараховується, крім стажу трудової діяльності, визначеного законом, половина строку навчання у вищих юридичних навчальних закладах та період проходження строкової військової служби.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-XI “Про військовий обов'язок і військову службу” час проходження військової служби зараховується громадянам України до їх страхового стажу, стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.
Отже, в аспекті спірних правовідносин суд вважає за необхідне звернути увагу на те, що оскільки за змістом ст. 43 Закону № 2862-ХІІ до стажу роботи, що дає право на відставку судді, крім роботи на посадах суддів судів України, зараховується час роботи саме на посадах прокурорів і слідчих.
Це підтверджується також положеннями Закону України від 21.12.2016 № 1798-VIII “Про Вищу раду правосуддя”, яким були внесені зміни в Закон № 2453-VI, зокрема, пункт 34 Прикінцевих та перехідних положень доповнено абзацом четвертим такого змісту: “Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання)”.
Аналогічний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 серпня 2021 року у справі №369/2234/17 та від 23 вересня 2021 року у справі № 620/1944/20.
У справі, що розглядається суд встановив, що до загального стажу роботи позивача, який дає право на відставку, належить враховувати, крім роботи на посаді судді, період роботи на посаді слідчого Тальнівського районного відділу внутрішніх справ Черкаської області з 30.06.1985 по 01.07.1987 (що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 від 10.03.1977 та довідкою МВС України в Черкаській області № 14/7-Т-157 від 06.07.2021) та календарний період проходження строкової військової служби з 1977 року по 1979 року (що підтверджується трудовою книжкою ОСОБА_1 від 10.03.1977 та довідкою № 27 від 02.02.1980).
Отже, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, стаж роботи позивача на посаді судді, до якого, як вже було зазначено, зараховується календарний період проходження строкової військової служби та робота на посаді слідчого, дає йому право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання у розмірі 80% від суддівської винагороди (грошового утримання) судді, який працює на відповідній посаді.
Суд наголошує, що у довідці Черкаського апеляційного суду № 04-24/82/2020 від 20.02.2020 про суддівську винагороду для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 зазначено, що доплата за вислугу років становить 80%, що також є підтвердженням стаж роботи позивача на посаді судді, який дає судді право на відставку та одержання щомісячного грошового утримання у розмірі 80%.
Дата, з якої має буди здійснений перерахунок позивачеві довічного грошового утримання, а також документ про розмір грошового забезпечення, визначені в рішенні Черкаського окружного адміністративного суду від 21.09.2021 у адміністративній справі № 580/3217/20.
За вказаних обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є частково обґрунтованими, а вимоги такими, що належить задовольнити частково.
Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.
Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов'язані із прибуттям до суду; пов'язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов'язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов'язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.
Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Зважаючи на те, що позивач звільнений від сплати судового збору відповідно до Закону України “Про судовий збір” та не надав доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись статтями 9, 14, 73-77, 139, 242 - 246, 255, 295, підпунктом 15.5 пункту 15 частини 1 розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
вирішив:
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України в Черкаській області у проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-24/82/2020 від 20.02.2020 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Черкаській області здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 у розмірі 80% грошового забезпечення на підставі довідки Черкаського апеляційного суду про заробітну плату для обчислення щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці № 04-24/82/2020 від 20.02.2020.
У задоволенні іншої частини вимог відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснювати.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга може бути подана до Шостого апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд у строк, встановлений статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України з урахуванням вимог пункту 3 розділу VI Прикінцеві положення цього Кодексу.
Учасники справи:
1) позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );
2) відповідач - Головне управління Пенсійного фонду України у Черкаській області (18000, м. Черкаси, вул. Смілянська, 23, код ЄДРПОУ 21366538).
Рішення складене у повному обсязі та підписане 30.09.2021.
Суддя В.О. Гаврилюк