Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
29 вересня 2021 р. Справа № 520/10455/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Шевченко О.В., розглянувши в письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, ОСОБА_1 , з адміністративним позовом до Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення IX сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №153 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки»;
- зобов'язати Оскільську сільську раду Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання від 13.04.2021 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Оскільської сільської ради.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем протиправно прийнято рішення від 19 травня 2021 року №153 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», яке підлягає скасуванню.
Ухвалою суду відкрито спрощене провадження по справі в порядку, передбаченому статтею 262 Кодексу адміністративного судочинства України та запропоновано відповідачу надати відзив на позов.
Копія ухвали про відкриття спрощеного провадження надіслана та вручена відповідачу, що підтверджується матеріалами справи.
Представником Оскільської сільської ради надано до суду відзив на позов, в якому заперечував проти задоволення позовних вимог зазначивши, що 22 січня 2019 року право власності на земельну ділянку, площею 11,3923 га, кадастровий номер 6322888000:01:000:0508, до складу якої входить земельна ділянка, площею 2.0000 га, зареєстровано за Оскільською сільською об'єднаною територіальною громадою в особі Оскільської сільської ради, код ЄДРПОУ 04399766. Земельну ділянку, комунальної форми власності, площею 11,3923 га, кадастровий номер 63228888000:01:000:0508, рішенням XLIV сесії Оскільської сільської ради VIII скликання від 25.06.2020 року №20 “Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ та сіножатей”, зарезервовано для громадських потреб. Зважаючи на що, оскаржуване рішення від 19 травня 2021 року №153 прийнято Оскільською сільською радою згідно положень Регламенту, затвердженого рішенням ІІ сесії Оскільської сільської ради VІІ скликання від 22 грудня 2020 року.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні докази, судом встановлено наступне.
Судом встановлено, що позивач, ОСОБА_1 звернувся до Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області із заявою від 13.04.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства, орієнтовною площею 2,0000 га, із земель комунальної власності Оскільської сільської ради.
До вказаної заяви були долучені усі визначені чинним законодавством документи, зокрема:
- копія паспорта та РНОКПП, посвідчення УБД;
- графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, яке роздруковані з публічної кадастрової карти України (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508).
Листом Оскільської сільської ради від 25.05.2021 року №02-04-13/476 повідомлено позивача, що згідно наданих ним графічних матеріалів, дана ділянка є частиною земельної ділянки загальною 11.3923 га (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508), яка зарезервована для громадських пасовищ та сіножатей рішенням XLIV сесії Оскільської сільської ради VIII скликання від 25.06.2020 року №20 “Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ та сіножатей”.
Рішенням XLIV сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VIII скликання від 25.06.2020 року №20 “Про резервування земельних ділянок для громадських пасовищ та сіножатей” зарезервовано земельні ділянки, із земель сільськогосподарського призначення, розташовані за межами населених пунктів на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, переданих у комунальну власність Оскільській сільській об'єднаній територіальній громаді згідно наказу Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 25.09.2018 р. № 6873 - СГ «Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність», під громадські пасовища.
Так, рішенням IX сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №153 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» відмовлено гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для подальшої передачі у власність), площею до 2,0000 га, за рахунок земельної сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508), розташованої за межами населених пунктів на тери торії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка рішенням XLIV сесії Оскільської сільської ради VIII скликання від 25 червня 2020 року № 20 зарезервована під громадські пасовища та сіножаті.
Не погоджуючись із зазначеним рішенням IX сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №153 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки», позивач звернувся до суду з адміністративним позовом.
По суті спірних правовідносин, слід зазначити наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Статтею 144 Конституції України передбачено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території. Рішення органів місцевого самоврядування з мотивів їх невідповідності Конституції чи законам України зупиняються у встановленому законом порядку з одночасним зверненням до суду.
Суб'єктивне право на земельну ділянку виникає і реалізується на підставах і в порядку, визначених Конституцією України, Земельним Кодексом України та іншими законами України, що регулюють земельні відносини.
Відповідно до статті 12 Земельного кодексу України (далі - ЗК України), до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад, передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.
У відповідності до частини 1 статті 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.
Частиною 6 статті 118 ЗК України також передбачено, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.
У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, клопотання подається до Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.
Згідно із частиною 7 вказаної статті, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.
Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 18.10.2018 у справі №806/1316/18 зазначив, що перелік підстав для відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки, який визначений частиною 7 статті 118 ЗК України, є вичерпним. При цьому, чинним законодавством не передбачено право суб'єкта владних повноважень відступати від положень статті 118 ЗК України.
Відповідно до ч.5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Таким чином, відповідачем протиправно винесено оскаржуване рішення, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для подальшої передачі у власність), площею до 2,0000 га, за рахунок земельної сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508), розташованої на тери торії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства у зв'язку з тим, що дана земельна ділянка рішенням XLIV сесії Оскільської сільської ради VIII скликання від 25 червня 2020 року № 20 зарезервована під громадські пасовища та сіножаті, що не передбачено частиною 7 статті 118 ЗК України.
Щодо тверджень відповідача про резервування земельної ділянки (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508) під громадські пасовища та сіножаті, суд також зазначає наступне.
Згідно зі статтею 19 ЗК України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.
Земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадян чи юридичних осіб, можуть перебувати у запасі.
Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів 23.07.2010 року № 548 затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель.
КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів (п.3 розд. 1 Класифікації).
Секція К "Землі запасу, резервного фонду та загального користування" включає розділ 16 підрозділ 16.00, до якого відносяться землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) (розділ ІІ Класифікації).
Відповідно до відомостей, що міститься у Публічній кадастровій карті України (https://map.land.gov.ua), земельна ділянка (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508), розташована в Ізюмському районі Харківської області, є ділянкою комунальної власності з цільовим призначенням 16:00 - Землі запасу (земельні ділянки кожної категорії земель, які не надані у власність або користування громадянам чи юридичним особам) Землі запасу площа 11.3923 га.
Таким чином, земельна ділянка кадастровий номер 6322888000:01:000:0508 відноситься до земель запасу.
Крім того, землі резервного фонду відносяться до розділ 17 (підрозділ 17.00) згідно розділу ІІ Класифікації.
Суд звертає увагу, що разом із заявою від 13.04.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства позивач надавав графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, яке роздруковані з публічної кадастрової карти України (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508), до яких у відповідача відсутні зауваження.
Враховуючи викладене вище, оскаржуване рішення IX сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №153 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню в судовому порядку.
З приводу позовної вимоги про зобов'язання Оскільську сільську раду Ізюмського району Харківської області на найближчій сесії повторно розглянути клопотання від 13.04.2021 року ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею до 2,0000 га із земель комунальної власності Оскільської сільської ради, слід зазначити наступне.
Пунктом “а” частини 1 статті 12 Земельного кодексу України визначено, що до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить розпорядження землями територіальних громад.
Згідно статті 26 Закону України від 21 травня 1997 року № 280/97 ВР “Про місцеве самоврядування в Україні” (Закон № 280/97-ВР), виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради вирішуються, зокрема, питання регулювання земельних відносин.
Оскільки клопотання позивача від 13.04.2021 року відповідачем в порядку, визначеному ЗК України та Законом №280/97-ВР не розглянуто, отже відповідач в цій частині діяв не на підставі, поза межами повноважень та у спосіб, що суперечить Конституції та законам України.
Відтак, позовні вимоги в цій частині також обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Вказане повністю узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 27 березня 2018 року по справі №463/3375/15-а (адміністративне провадження №К/9901/15205/18), що враховується при вирішенні даної справи відповідно до частини 5 статті 242 КАС України.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ОСОБА_1 у повному обсязі.
Розподіл судових витрат відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивача звільнений від сплати судового збору.
Керуючись ст. ст. 2, 6-10, 13, 14, 77, 139, 205, 242-246, 250, 255, 257-262, 293, 295, п.п.15.5 п.15 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_1 ) до Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області (код ЄДРПОУ 04399766, адреса: 64340, Харківська область, Ізюмський район, с.Оскіл, вул. Слобідська буд. 1) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення рішення IX сесії Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області VІІІ скликання від 19 травня 2021 року №153 «Про відмову гр. ОСОБА_1 в наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки».
Зобов'язати Оскільську сільську раду Ізюмського району Харківської області на найближчому пленарному засіданні повторно розглянути клопотання ОСОБА_1 від 13.04.2021 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (для подальшої передачі у власність), площею до 2,0000 га, за рахунок земельної сільськогосподарського призначення (кадастровий номер 6322888000:01:000:0508), розташованої за межами населених пунктів на території Оскільської сільської ради Ізюмського району Харківської області, для ведення особистого селянського господарства.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя Шевченко О.В.