Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
30 вересня 2021 року № 520/13383/21
Суддя Харківського окружного адміністративного суду Зоркіна Ю.В., розглянувши за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , іпн. НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (м. Харків, пл. Свободи, 5, Держпром 3 під, ЄДРПОУ 14099344) про визнання дій протиправними , скасування рішення та зобов'язання вчинити дії,
установив
Позивач звернулася до суду з зазначеним позовом, у якому з урахуванням уточнення вимог просить суд:
визнати протиправними дії та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківської області 963240852769 від 27.01.2021 про перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно Закону України «Про судоустрій і статус суддів», виходячи зі стажу судді 25 років та 60 % суддівської винагороди, яка складає 134 002.50 грн.;
визнати протиправними дії відповідача щодо відмови в зарахуванні до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, періоду роботи державним нотаріусом Чугуївської міської державної нотаріальної контори, що складає 2 роки 00 місяців 00 днів;
зобов'язати відповідача: при обчисленні розміру щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці зарахувати до стажу роботи на посаді судді, який дає право на відставку та отримання щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці період роботи державним нотаріусом Чугуївської міської державної нотаріальної контори, що складає 2 роки 00 місяців 00 днів, здійснити перерахунок та виплату за весь час, починаючи з 19 лютого 2020 року різниці між виплаченим щомісячним довічним грошовим утриманням судді у відставці в розмірі 60 % суддівської винагороди, який працює на відповідній посаді, та перерахованим у розмірі 64 % суддівської винагороди судді з урахуванням раніше виплачених сум.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідно до пункту 34 розділу ХІІ Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання), вважає, що має право на зарахування до стажу роботи на посаді судді двох років за юридичною спеціальністю. Позивач акцентував увагу на тому, що відповідно до частини 2 статті 137 Закону №1402-VIII до стажу роботи на посаді судді зараховується стаж роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право на призначення на посаду судді, при цьому статтею 8 Закону СРСР від 04.08.1989 №328-І "Про статус суддів в СРСР", який був чинний на момент призначення позивача на посаду судді, було передбачено, що народним суддею може бути громадянин СРСР, який має стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше 2 років. Отже, з урахуванням викладеного, позивач вважає, що має загальний стаж роботи на посаді судді понад 27 років, а саме: 1) робота на посаді судді - 25 років 08 місяців 07 днів; 2) робота за юридичною спеціальністю - 2 роки. Натомість відповідачем проведено перерахунок грошового утримання судді у відставці без урахування зазначених двох років роботи за юридичною спеціальністю.
У відзиві на адміністративний позов представник відповідача заперечував проти позовних вимог та просив відмовити в їх задоволенні у повному обсязі, посилаючись на те, що статтею 137 Закону України №1402-VIII « Про судоустрій і статус суддів» чітко визначено роботу, яка підлягає зарахуванню до стажу роботи судді, що дає право на перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці. При цьому зарахування інших видів діяльності, окрім наведених у цій статті, не передбачено та суперечить вимогам чинного законодавства.
Дослідивши долучені до матеріалів справи документи, перевіривши оскаржувані рішення (дії) відповідача на відповідність положенням ч.2 ст.2 КАС України, суд зазначає наступне.
Судом встановлено, що позивач з 3 вересня 1991 року по квітень 2000 року працювала суддею Чугуївського міського народного суду Харківської області.
Постановою Верховної Ради України «Про обрання суддів» від 17 квітня 2000 року № 1570-ІІІ ОСОБА_1 обрано суддею Харківського обласного суду.
Рішенням Вищої Ради Правосуддя від 11 травня 2017 року №1114/0/15- 17 у зв'язку з поданням заяви про відставку та відповідно до пункту 4 частини 6 статті 126, статті 131 Конституції України, статей 116, 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», пункту 34 розділу XII «Прикінцевих та перехідних положень» Закону України «Про судоустрій і статус суддів» позивача звільнено з посади судді Апеляційного суду Харківської області.
Наказом голови Апеляційного суду Харківської області від 23 травня 2017 року №04-03/57-ОС позивача відраховано зі штату Апеляційного суду Харківської області.
З 24 травня 2017 року позивачка перебуває на обліку у відповідача як суддя у відставці і отримувала щомісячне довічне грошове утримання у розмірі 90 % від заробітної плати працюючого на відповідній посаді судді, обчисленої відповідно до Закону України від 07.07.2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів».
У зв'язку із зміною розміру складових суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді, 25 червня 2020 року позивач звернулась до відповідача із заявою про перерахунок довічного грошового утримання судді у відставці, до якої додала довідку від 17 березня 2020 року № 01-33/242/2020, видану Апеляційним судом Харківської області, про суддівську винагороду
Рішенням від 26 червня 2020 року за №852769 ГУ ПФУ в Харківській області відмовило позивачці в проведенні перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді на підставі вказаної довідки.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 08 вересня 2020 року у справі 520/9057/2020 визнано протиправними дії ГУ ПФУ в Харківській області щодо відмову в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці і зобов'язано здійснити перерахунок та виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці згідно довідки від 17 березня 2020 № 01-33/242/2020, виданої Апеляційним судом Харківської області, починаючи з 19 лютого 2020 року.
На виконання рішення суду до ГУ ПФУ в Харківській області 08.12.2020 проведено перерахунок та визначено розмір довічного грошового утримання позивачки із розрахунку 60 % суддівської винагороди працюючого судді, за наявності стажу роботи на посаді судді 25 років 8 місяців 07 днів.
Суд зазначає, що спірні правовідносини регулюються Конституцією України та Законом України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII, що діяв на час виходу позивачки у відставку та призначення їй щомісячного довічного грошового утримання (далі - Закон №1402-VIII).
Відповідно до ст. 116 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" від 02.06.2016 №1402-VIII (в редакції, що діяла на момент виходу позивачки у відставку та призначення йому щомісячного довічного грошового утримання) суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно до статті 137 цього Закону, має право подати заяву про відставку.
Статтею 137 Закону №1402-VIII визначено, що до стажу роботи на посаді судді зараховується робота на посаді: 1) судді судів України, арбітра (судді) арбітражних судів України, державного арбітра колишнього Державного арбітражу України, арбітра відомчих арбітражів України, судді Конституційного Суду України; 2) члена Вищої ради правосуддя, Вищої ради юстиції, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України; 3) судді в судах та арбітрів у державному і відомчому арбітражах колишнього СРСР та республік, що входили до його складу.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів» у зв'язку з прийняттям Закону України «Про Вищий антикорупційний суд» від 12 липня 2018 року № 2509-VIII статтю 137 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» доповнено частиною другою, згідно з якою до стажу роботи на посаді судді також зараховується стаж (досвід) роботи (професійної діяльності), вимога щодо якого визначена законом та надає право для призначення на посаду судді.
Відповідно до ч. 3 ст. 142 Закону України №1402-VIII щомісячне довічне грошове утримання виплачується судді у відставці в розмірі 50 відсотків суддівської винагороди судді, який працює на відповідній посаді. За кожний повний рік роботи на посаді судді понад 20 років розмір щомісячного довічного грошового утримання збільшується на два відсотки грошового утримання судді.
Водночас відповідно до абз. 4 п. 34 Розділу XII "Прикінцеві та перехідні положення" Закону №1402-VIII судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).
Отже, при обчисленні стажу роботи на посаді судді підлягають застосуванню норми законодавства, які були чинними на день призначення (обрання) відповідного судді. При цьому при обчисленні стажу, який дає право на відставку окремо слід застосовувати положення частини першої статті 137 зазначеного закону, положення частини другої цієї статті, як стаж, який зараховується додатково.
Такий висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду від 17.09.2020 у справі №9901/302/19.
Так, на дату обрання позивача на посаду народного судді (21.01.1993) діяв Закон СРСР від 04.08.1989 № 328-1 "Про статус суддів в СРСР", ч. 1 ст. 8 якого передбачалося, що народним суддею може бути обраний громадянин СРСР, який досяг на день виборів 25 років, має вищу юридичну освіту, стаж роботи за юридичною спеціальністю не менше двох років і склав кваліфікаційний екзамен.
Тобто нормами Закону СРСР від 04.08.1989р. №328-1 «Про статус суддів в СРСР», Закону України від 02.06.2016р. №1402-111 «Про судоустрій і статус суддів» з останніми змінами згідно із Законом № 2509-VIII від 12.07.2018р, з врахуванням роз'яснень, наданих спільним листом Вищої ради правосуддя, Верховного суду, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Ради суддів України, Державної судової адміністрації України, Національної школи суддів України (05.11.2018 №41783/0/9-18; 05.11.2018 №2664/0/2-18; №01-6757/18; 05.11.2018 №9рс-1112/18; 05.11.2018 №1-22433/18; №02/3878), передбачено, що до стажу роботи судді, що дає право на надбавку за вислугу років судді, який призначений вперше у 1990 році, може бути зараховано не більше двох років стажу професійної діяльності за спеціальністю після здобуття вищої освіти.
Аналогічна правова позиція викладена у Постановах Верховного суду від 21 січня 2021 у справі №560/499/19 та від 07 жовтня 2020 року у справі № 460/566/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Із долученої до матеріалів справи копії трудової книжки позивачки встановлено , що у період з 28.07.1984 по 18.09.1991 вона працювала державним нотаріусом Чугуївської міської нотаріальної контори (а.с.16-18)
Отже, з огляду на наведені обставини та законодавчі приписи, суд приходить до висновку, про протиправність рішення ГУ ПФУ в Харківській області в частині перерахунку щомісячного довічного утримання позивачки з 19.02.2020 без урахування при обчисленні відповідного стажу роботи на посаді судді двох років роботи за юридичною спеціальністю та визначення розміру довічного грошового утримання на рівні 60 % суддівської винагороди, працюючого судді.
Отже, обираючи належний спосіб захисту порушеного права позивачки, суд вважає за необхідне визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 08.12.2020 № 963240852789, яким проведено перерахунок довічного грошового утримання позивачки із розрахунку 60 % грошового утримання працюючого судді , тобто без зарахування до стажу роботи на посаді судді додаткових двох років роботи у сфері права, який вимагався законом як мінімальний для набуття ним права для призначення на посаду судді вперше та зобов'язання відповідача зарахувати даний період до стажу роботи судді.
Відповідно до ч. 1-2 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
При розв'язанні спору, суд зважає на практику Європейського суду з прав людини щодо застосування ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (рішення від 21.01.1999р. у справі Гарсія Руїз проти Іспанії, від 22.02.2007р. у справі Красуля проти Росії) і тому надав оцінку усім обставинам справи, котрі мають юридичне значення для правильного вирішення спору, та дослухався до усіх аргументів сторін, які ясно і чітко сформульовані та здатні вплинути на результат вирішення спору.
Оцінивши добуті по справі докази в їх сукупності за правилами ст.72-78, 90 КАС України, суд приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст. 139 КАС України.
Керуючись ст. 243-246, 250, 255, 257-263, 295, 297 КАС України, суд
вирішив
Адміністративний позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 08.12.2020 № 963240852769 щодо перерахунку з 19.02.2020 року ОСОБА_1 грошового утримання судді у відставці на підставі довідки Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області № 01-33/242/2020 від 17.03.2020 без урахування до стажу роботи на посаді судді 2 років 0 місяців 0 днів роботи за юридичною спеціальністю.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати до стажу роботи ОСОБА_1 на посаді судді 2 роки 0 місяців 0 днів роботи за юридичною спеціальністю та здійснити перерахунок і виплату щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 згідно з довідкою Територіального управління Державної судової адміністрації України в Харківській області № 01-33/242/2020 від 17.03.2020 з урахуванням стажу роботи на посаді судді 27 років 8 місяців 5 днів та фактично виплачених сум, починаючи з 19.02.2020.
В іншій частині вимог позов залишити без задоволення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене до Другого апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Суддя Зоркіна Ю.В.