Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, буд. 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
про повернення позову
29 вересня 2021 р. справа № 520/11425/21
Cуддя Харківського окружного адміністративного суду Сліденко А.В., розглянувши питання прийняття до розгляду позову Товариства з обмеженою відповідальністю агрофірма "Геліантус" до Головного управління ДПС у Харківській області Державна податкова служба України про Головного управління ДПС у Харківській області, Державної податкової служби України про 1) визнання протиправними дій ДПС щодо нереєстрації податкової накладної за №26 від 03.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ агрофірма «Геліантус»; 2) визнання протиправними дії ДПС щодо нереєстрації податкової накладної за №27 від 03.08.2020 року в Єдиному реєстрі податкових накладних, поданої ТОВ агрофірма «Геліантус»; 3) скасування рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної №47407/22662121/2 від 02.09.2020 р.; 4) скасувати рішення Комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ГУ ДПС у Харківській області за результатами розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних податкової накладної № 47376/22662121/2 від 02.09.2020 р.; 5) зобов'язати ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №26 від 03.08.2020 року подану ТОВ агрофірма «Геліантус»; 6) зобов'язання ДПС України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну за №27 від 03.08.2020 року подану ТОВ агрофірма «Геліантус», -
встановив:
Ухвалою від 25.06.2021р. позов було залишено без руху у зв'язку з недоліками в оформленні матеріалів адміністративного позову у вигляді ознак несвоєчасного звернення до суду; визначення в якості відповідачів 3-х окремих суб'єктів владних повноважень і заявлення вимоги лише до одного з них; неконкретизації позовних вимог; відсутності доказів сплати судового збору в повному обсязі; відсутності доказів наявності у особи повноважень на підписання позову.
Ухвалою від 03.08.2021р. строк на усунення недоліків позову було продовжено.
16.08.2021р. до суду надійшла заява про усунення недоліків позову, якою усунуті недоліки в частині сплати судового збору, визначення кола відповідачів та конкретизації вимог до них, а також підтвердження повноважень особи на підписання позову, до якої також долучений уточнений позов у кількості примірників відповідно до кількості учасників справи.
Того ж дня до суду надійшла заява про поновлення строку звернення до суду із даним позовом, в обґрунтування якої заявник зазначає, що на підприємстві змінилося керівництво, і через тривалий процес прийняття справ новим директором не встигло вчасно звернутися із даним позовом.
Судом було встановлено, що заявником у межах даної справи оскаржуються рішення, прийняті владним суб'єктом за результатами розгляду скарг позивача на рішення про відмову в реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних .
При цьому, за визначеною ст.201 Податкового кодексу України процедурою реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі за текстом - Реєстр) календарна дата прийняття ДПС України рішень за адміністративними скаргами на відмову в реєстрації перелічених вище податкових накладних - 02.09.2020р., означає, що сама подія вчинення контролюючим органом відмови у реєстрації податкової накладної в Реєстрі мала місце до цієї дати.
У відповідності до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 20.11.2020р. у справі №1.380.2019.006517, оскільки Податковий кодекс України не встановлює спеціального строк звернення до суду з позовом про оскарження рішень контролюючих органів, які не стосуються нарахування грошових зобов'язань платника податків, а відтак до позовів про визнання протиправними рішень контролюючого органу про відмову в реєстрації податкових накладних застосовується загальні строки звернення до суду , визначені нормами ст. 122 КАС України.
За правилом ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
У свою чергу, ч. 4 ст. 122 КАС України встановлено, що якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.
У силу правових висновків постанови Верховного Суду від 12.08.2021р. у справі №360/5460/19: загальний строк звернення до суду, визначений статтею 122 КАС України, становить шість місяців з дня, коли особа дізналася, або повинна була дізнатися про порушення своїх прав; У постановах від 10 червня 2021 року у справі № 805/4179/18-а, від 26 травня 2021 року у справі № 320/1778/20, від 28 травня 2021 року у справі №521/21455/16-а, від 31 березня 2021 року у справі № 240/12017/19, від 21 лютого 2020 року у справі № 340/1019/19 Верховний Суд викладав тлумачення поняття «повинен був дізнатися», вжите у статті 122 КАС України, зазначаючи, що його необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені; Для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів; Верховний Суд неодноразово зазначав, що незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду; Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування всіх обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 2 та частини четвертої статті 9 КАС України, відповідно до змісту якого суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Тобто, цей принцип зобов'язує суд до активної ролі в судовому процесі для належного встановлення обставин у справі, що розглядається.
До суду у межах цієї справи заявник звернувся 24.06.2021р., про що свідчить відбиток штампу реєстрації вхідної кореспонденції Харківського окружного адміністративного суду, тобто по минуванню 10 місяців з дати винесення оскаржуваних рішень.
При цьому, у заяві про поновлення строку заявник визнав, що раніше вже звертався до суду з аналогічними вимогами у межах справи №520/2214/21, проте знову ж таки через зміну керівництва не встиг вчасно виконати вимоги ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Ухвалою від 17.08.2021р. клопотання про поновлення строку було залишено без задоволення, а строк на усунення недоліків позову продовжено.
20.09.2021р. підприємством подано до суду заяву про поновлення строку звернення до суду, де позивач знов посилається на обставини зміни керівництва ТОВ, а також на те, що ці події припали на час запровадження у державі "червоної зони" карантину, пов'язаного із розповсюдженням коронавірусної хвороби (COVID-19).
Визначаючись стосовно можливості визнання поважними наведених заявником причин пропуску строку звернення до суду із даним позовом, суддя в черговий раз зазначає, що за змістом ч.1 ст.122 і ч.1 ст.123 КАС України пропущений процесуальний строк може бути поновлений виключно за умови поважності причини пропуску та відсутності ознаки присікальності (преклюзивності).
У силу правового висновку постанови Верховного Суду від 21.04.2021р. у справі №640/25046/19 «Причина пропуску строку може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об'єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування. При цьому, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином. Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом. В свою чергу, поважною може бути визнано причину, яка носить об'єктивний характер, та не залежить від волевиявлення сторони і пов'язана з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.».
Отже, причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.
Частиною 5 ст.242 КАС України передбачено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Наведені заявником причини пропуску строку звернення до суду із даним позовом, пов'язані із зміною керівництва ТОВ ухвалою від 17.08.2021 р. вже були визнані судом не поважними.
У свою чергу, твердження позивача про вплив на роботу підприємства обмежувальних карантинних заходів, які також завадили вчасному зверненню до суду, не може бути визнане судом юридично спроможним, позаяк жодних доказів на підтвердження цієї обставини до матеріалів справи не подано, а Постановою КМУ від 11.03.2020р. №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 215 від 16.03.2020; № 239 від 25.03.2020; № 242 від 20.03.2020; № 255 від 02.04.2020; № 262 від 08.04.2020; № 284 від 15.04.2020; № 291 від 22.04.2020; № 313 від 29.04.2020; № 332 від 04.05.2020; № 343 від 04.05.2020; № 377 від 14.05.2020; № 392 від 20.05.2020; № 641 від 22.07.2020; № 760 від 26.08.2020; № 956 від 13.10.2020; № 1100 від 11.11.2020) та Постановою КМУ від 09.12.2020 р. № 1236 "Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" (із змінами, внесеними згідно з Постановами КМУ № 1301 від 23.12.2020; № 9 від 05.01.2021; № 25 від 18.01.2021; № 83 від 05.02.2021; № 123 від 27.01.2021; № 104 від 17.02.2021; № 154 від 24.02.2021; № 230 від 22.03.2021; № 270 від 24.03.2021; № 310 від 07.04.2021; № 329 від 07.04.2021; № 374 від 21.04.2021; № 405 від 21.04.2021; № 445 від 28.04.2021; № 474 від 14.05.2021; № 551 від 02.06.2021; № 583 від 02.06.2021; № 611 від 16.06.2021; № 657 від 23.06.2021; № 677 від 29.06.2021) обмеження у роботі суду не запроваджувалися, як не припинялася і робота операторів поштового зв'язку.
Отже, належних доказів поважності причин пропуску строку, які не дозволяли позивачу подати позовну заяву у встановлений законом строк без невиправданих зволікань, до суду не надано.
При цьому, суд зазначає, що положення ст.123 КАС України в частині недотримання визначеного ст.122 КАС України строку на звернення до суду кореспондують приписам ч.6 ст.161 КАС України.
Неусунення недоліків в оформленні позову в частині відсутності юридично умотивованого та документально доведеного клопотання про поновлення строку на звернення одночасно створює підстави для залишення позову без розгляду згідно з ч.3 ст.123 КАС України, ч.15 ст.171 КАС України, п.7 ч.1 ст.240 КАС України, п.8 ч.1 ст.240 КАС України.
Перелічені норми процесуального закону є ідентичними за змістом та наслідками, а тому застосування судом будь-якої з цих норм об'єктивно не здатне призвести до порушення прав та інтересів приватної особи.
Подібний правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду від 30.03.2021р. у справі №520/11044/19.
На тривалість виготовлення процесуального документу вплинула обставина знаходження судді Сліденка А.В. у щорічній відпустці протягом 10 робочих днів.
Керуючись ст.ст.8, 18, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 6-9, 123, 169, 241-243, 248, 256, 295 КАС України, суддя -
ухвалив:
1.Клопотання позивача від 20.09.2021р. про поновлення строку звернення до суду із даним позовом - залишити без задоволення.
2.Позов - повернути заявникові.
3.Роз'яснити, що повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
4.Копію ухвали надіслати заявникові разом із матеріалами позову.
5.Роз'яснити, що рішення підлягає оскарженню шляхом подання апеляційної скарги у строк згідно з ч. 1 ст. 295 КАС України, тобто протягом 15 днів з дати складення повного судового рішення, а набирає законної сили відповідно до ст. 256 КАС України, тобто негайно після підписання.
Суддя Сліденко А.В.