Харківський окружний адміністративний суд
61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710
Харків
28 вересня 2021 року Справа №520/3446/21
Харківський окружний адміністративний суд у складі судді Ніколаєвої О.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Кепітал Груп ЛТД»
до Головного управління ДПС в Харківській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,
Товариство з обмеженою відповідальність «Агро Кепітал Груп ЛТД» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Агро Кепітал Груп ЛТД») звернулося до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС в Харківській області (далі по тексту - відповідач, ГУ ДПС в Харківській області,), в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 №00004610510 про сплату штрафу у сумі 500 000,00 грн., яке прийняте ГУ ДПС у Харківській області на підставі акта про результати фактичної перевірки від 04.09.2020 №433/20/30/РРО/37461422.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що у відповідача були відсутні правові підстави для винесення спірною наказу, оскільки у ньому відсутні будь-які посилання на підстави та мету призначення перевірки. Позивач не здійснює діяльність із зберігання пального, а використовує придбаний гексан (у якості розчинника) у безперервному технологічному процесі виробництва соняшникової олії за адресою: Луганська область, місто Троїцьке, вулиця Чкалова, 16.
Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу передано на розгляд судді Ніколаєвій О.В.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи у адміністративній справі №520/3446/21.
Цією ж ухвалою відповідачу надано строк для подання письмового відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення копії ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідачем до суду надано відзив на позовну заяву, згідно з яким ГУ ДПС в Харківській області просить відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що у ході фактичної перевірки встановлено, що позивачем здійснювалось зберігання пального у місяцях, на які не отримувалась відповідна ліцензія на право зберігання пального. Вказує, що фактична перевірка позивача проведена на підставах, визначених у підпунктах 80.2.2, 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, у зв'язку з наявністю інформації, яка свідчить про порушення платником податків законодавства та здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 28.09.2021 здійснено заміну відповідача у справі №520/3446/21 з Головного управління ДПС у Харківській області (код ЄДРПОУ: 43143704) на Головне управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (код ЄДРПОУ: 43983495).
Розглянувши надані сторонами документи, дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Харківський окружний адміністративний суд встановив наступне.
З матеріалів справи судом встановлено, що посадовими особами відповідача на підставі підпунктів 80.2.2, 80.2.5 пункту 82.2 статті 82 Податкового кодексу України видано наказ від 25.08.2020 №2679 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Агро Кепітал Груп ЛТД» з 26.08.2020 тривалістю відповідно до вимог пункту 82.3 статті 82 Податкового кодексу України у частині обліку, ліцензування, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Вказаний наказ про проведення перевірки, отримано директором позивача.
Внаслідок проведеної перевірки відповідачем складено акт перевірки від 04.09.2020 №433/20/30/РРО/37461422.
Вказаний акт перевірки отримано та ознайомлено директора ТОВ «Агро Кепітал Груп ЛТД» - Вареника В.Б., який підписано 04.09.2020 із зауваженнями.
З акту вбачається, що у ході проведення перевірки встановлено зберігання пального код УКТЗЕД 2710122500 без наявної ліцензії на право зберігання пального, а саме, підприємством отримано паливо (N-Гексан) згідно акцизної накладної від 27.04.2020, в якій зазначено адресу місця зберігання пального, яке не є акцизним складом на якому суб'єкт господарювання - платник податку зберігає пальне виключно для потреб власного споживання чи промислової переробки - місто Харків, вулиця Данилевського 38, офіс 7.
Відповідно до висновку акту перевірки встановлено порушення статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» у частині зберігання пального без придбання відповідної ліцензії на право зберігання пального.
На підставі акту перевірки, контролюючим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 №00004610510 про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 500 000,00 грн. у зв'язку з встановленням порушення позивачем вимог статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пальним».
Не погоджуючись з вказаним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вказаним позовом
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Спеціальним законодавчим актом, який регулює спірні правовідносини, є Податковий кодекс України та Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Відповідно до приписів підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.
Контролюючі органи на підставі підпункту 20.1.10 пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України мають право здійснювати контроль за додержанням законодавства з питань регулювання обігу готівки (крім банків), порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги), за наявністю ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів, за додержанням порядку приймання готівки для подальшого переказу (крім приймання готівки банками), за дотриманням суб'єктами господарювання установлених законодавством обов'язкових вимог щодо забезпечення можливості розрахунків за товари (послуги) з використанням електронних платіжних засобів.
У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами та координуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Податковий контроль відповідно до підпункту 62.1.3 пункту 62.2 статті 62 Податкового кодексу України здійснюється шляхом перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.
Умови, порядок допуску посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичних перевірок, строки проведення перевірок та оформлення їх результатів визначені статтями 75, 80, 81 Податкового кодексу України.
Згідно з абзацом 1 пункту 75.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.
Відповідно до підпункту 75.1.3 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами).
Статтею 80 Податкового кодексу України визначено порядок проведення фактичної перевірки, а саме:
- фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи) (пункт 80.1);
- фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції під розписку до початку проведення такої перевірки, та за наявності хоча б однієї з таких підстав:
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації від державних органів або органів місцевого самоврядування, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності патентів, ліцензій та інших документів, контроль за наявністю яких покладено на контролюючі органи, виробництва та обігу підакцизних товарів (підпункт 80.2.2 пункту 80.2);
у разі наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства в частині виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та цільового використання спирту платниками податків, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, пального (підпункт 80.2.5 пункту 80.2);
- допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу (пункт 80.5);
- фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції (пункт 80.7);
- порядок оформлення результатів фактичної перевірки встановлено статтею 86 цього Кодексу (пункт 80.10).
Пунктом 81.1 статті 81 Податкового кодексу України визначено, що посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:
направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;
копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;
службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Непред'явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред'явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.
Відмова платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) від допуску до перевірки на інших підставах, ніж визначені в абзаці п'ятому цього пункту, не дозволяється.
При пред'явленні направлення платнику податків та/або посадовим (службовим) особам платника податків (його представникам або особам, які фактично проводять розрахункові операції) такі особи розписуються у направленні із зазначенням свого прізвища, імені, по батькові, посади, дати і часу ознайомлення.
У разі відмови платника податків та/або посадових (службових) осіб платника податків (його представників або осіб, які фактично проводять розрахункові операції) розписатися у направленні на перевірку посадовими (службовими) особами контролюючого органу складається акт, який засвідчує факт відмови. У такому випадку акт про відмову від підпису у направленні на перевірку є підставою для початку проведення такої перевірки.
Згідно з абзацом 2 пункту 81.3 статті 81 Податкового кодексу України керівники і відповідні посадові особи юридичних осіб та фізичні особи - платники податків під час перевірки, що проводиться контролюючими органами, зобов'язані виконувати вимоги контролюючих органів щодо усунення виявлених порушень законів про оподаткування і підписати акт (довідку) про проведення перевірки та мають право надати заперечення на цей акт (довідку).
Суд зазначає, що встановлені главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок є законодавчими гарантіями дотримання прав платників податків під час контролю за дотриманням вимог податкового та іншого законодавства, який здійснюється контролюючими органами (в розумінні Податкового кодексу України) в процесі адміністрування податків і зборів. Відповідні гарантії спрямовані на забезпечення нормального перебігу господарської діяльності платників податків, а так само на надання можливості платникові податків висловити свою незгоду із неправомірним, на його думку, проведенням контрольних заходів щодо такого платника.
Недотримання встановлених статтями 73, 75-81 Податкового кодексу України приписів порушує відповідні гарантії захисту прав та інтересів платника податків, а отже, є порушенням суб'єктивних прав останнього в адміністративних правовідносинах.
Системний аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що фактична перевірка суб'єкта господарювання може бути проведена при дотриманні таких умов, як наявність підстав для проведення фактичної перевірки та пред'явлення посадовими особами податкового органу необхідного пакету документів.
У наказі відповідача від 25.08.2020 №2679 «Про проведення фактичної перевірки ТОВ «Агро Кепітал Груп ЛТД» підставою визначено підпункти 80.2.2 та 80.2.5 пункту 80.2 статті 80 Податкового кодексу України, тобто отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення платником податків вимог законодавства, контроль за яким покладено на контролюючі органи, зокрема, щодо наявності ліцензій, щодо виробництва, обліку, зберігання та транспортування спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, цільового використання спирту, обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками, а також здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального.
Судом встановлено, що згідно з позицією відповідача, яка викладена у відзиві на позов, до ГУ ДПС у Харківській області надійшов лист ДПС України від 11.08.2020 №13939/7/99-00-07-05-03-07, в якому повідомлено, що ДПС проведено аналіз баз даних та встановлено перелік суб'єктів господарювання, зокрема - позивача, які не реєструють акцизні склади, не отримували ліцензії на право оптової, роздрібної торгівлі та зберігання пального.
Верховний Суд в постанові від 04.03.2021 у справі №803/1171/17 визнав, що окремі дефекти оформлення наказу про призначення податкової перевірки, зокрема, відсутність або неповнота посилань на конкретні пункти чинного законодавства, не повинні розглядатися як підстава для визнання спірного наказу протиправним, якщо зі змісту такого наказу видається за можливе ідентифікувати передбачену законодавством фактичну підставу для призначення відповідної перевірки. Крім того, наявність службової записки з викладенням інформації, яка свідчить про можливі порушення платником податків законодавства, контроль за яким покладено на органи державної податкової служби, може розглядатись як передбачена підпунктом 80.2.5 пункту 80.5 статті 80 Податкового кодексу України підстава для проведення фактичної перевірки та відповідно може мати наслідком прийняття оскаржуваних наказів.
Крім того, Верховний Суд у постанові від 24.04.2021 у справі №805/3809/15-а зазначив, що здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального є самостійною обставиною, з якою законодавець пов'язує право контролюючого органу проводити фактичні перевірки суб'єктів господарювання за умови дотримання процедурних питань (прийняття наказу, вручення наказу, направлень, пред'явлення службових посвідчень) та не вимагає наявності та/або отримання в установленому законодавством порядку інформації про порушення вимог законодавства.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин апеляційний суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у вищезазначеній постанові Верховного Суду.
Зважаючи на встановлені обставини, суд погоджується з твердженнями представника відповідача, що у ГУ ДПС у Харківській області були наявні підстави для проведення фактичної перевірки (податкового контролю) позивача на підставі наказу від 25.08.2020 №2679.
З вказаних мотивів судом відхиляються твердження позивача про відсутність у контролюючого органу підстав для проведення фактичної перевірки, результати проведення якої оформлені актом від 04.09.2020 №433/20/30/РРО/37461422.
Також з описаних документів судом встановлено, що уповноваженій особі позивача перед проведенням фактичної перевірки вручено копію вказаного наказу, пред'явлено посвідчення та ознайомлено з направленнями на перевірку.
За таких обставин суд дійшов висновку, що ГУ ДПС у Харківській області при проведенні фактичної перевірки позивача у повній мірі дотримано встановлені главою 8 розділу ІІ Податкового кодексу України правила щодо призначення та проведення перевірок.
Оцінюючи доводи відповідача про порушення позивачем вимог частини 1 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та правомірності спірного податкового повідомлення-рішення суд зазначає таке.
За визначенням, наведеним у статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального», ліцензія (спеціальний дозвіл) - документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку;
місце зберігання пального - місце (територія), на якому розташовані споруди та/або обладнання, та/або ємності, що використовуються для зберігання пального на праві власності або користування;
зберігання пального - діяльність із зберігання пального (власного або отриманого від інших осіб) із зміною або без зміни його фізико-хімічних характеристик.
Відповідно до частин 1, 8 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництву і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» оптова торгівля пальним та зберігання пального здійснюються суб'єктами господарювання (у тому числі іноземними суб'єктами господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) всіх форм власності за наявності ліцензії.
Суб'єкти господарювання (у тому числі іноземні суб'єкти господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) отримують ліцензії на право оптової торгівлі пальним та зберігання пального на кожне місце оптової торгівлі пальним або кожне місце зберігання пального відповідно, а за відсутності місць оптової торгівлі пальним - одну ліцензію на право оптової торгівлі пальним за місцезнаходженням суб'єкта господарювання (у тому числі іноземного суб'єкта господарювання, який діє через своє зареєстроване постійне представництво) або місцезнаходженням постійного представництва.
Згідно із частинами 1, 2 статті 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим та зерновим дистилятом, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, дистилятом виноградним спиртовим, спиртом-сирцем плодовим, біоетанолом, алкогольними напоями, тютюновими виробами, рідинами, що використовуються в електронних сигаретах, пальним та зберігання пального посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.
До суб'єктів господарювання (у тому числі іноземних суб'єктів господарювання, які діють через свої зареєстровані постійні представництва) застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафів у разі, зокрема, оптової торгівлі пальним або зберігання пального без наявності ліцензії - 500000,00 гривень.
У ході проведення фактичної перевірки відповідачем встановлено, що згідно акцизної накладної від 27.04.2020 позивач придбав паливо (N-Гексан) код УКТЗЕД 2710122500.
Факт придбання N-Гексану також підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи договором поставки від 22.10.2013 №22/10, специфікацією від 25.04.2020 №50, видатковою накладною від 27.04.2020 №РН0000034, товарно-транспортною накладною від 26.04.2020 №18.
Акцизна накладна, підтверджуюча придбання позивачем 27.04.2020 у постачальника ТОВ «МХТК» N-Гексан у загальній кількості 25 969 т., є беззаперечним доказом придбання такого пального, але не доказом його зберігання в розумінні статті 1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального».
Позивач пояснює, що отриманий N-Гексан використовувався у власній господарській у якості розчинника у безперервному технологічному процесі виробництва соняшникової олії за адресою: Луганська область. м. Троїцьке, вул. Чкалова 16, де заходиться маслоекстракційний завод позивача.
Використання гексану у виробництві підтверджується актами про списання гексану на виробництво за квітень, травень, червень, липень 2020 року.
У свою чергу під час перевірки відповідачем не досліджено обставин зберігання та використання позивачем пального як за адресою: Луганська область, місто Троїцьке, вулиця Чкалова, 16, так і за адресою місто Харків вулиця Данилевського, 38, офіс 7, у матеріалах справи відсутні належні, допустимі, достовірні докази наявності ємності для зберігання пального для потреб власного споживання за вказаними адресами.
З огляду на викладене, зважаючи на частину 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, суд дійшов висновку, що Головним управлінням ДПС у Харківській області не доведено факт порушення позивачем частини 1 статті 15 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», за яке до позивача застосовано фінансову санкцію у вигляді штрафу в розмірі 500000 грн.
Відповідно до правової позиції Європейського суду з прав людини, викладеної в рішеннях у справах "Лелас проти Хорватії" (Lelas v. Croatia), "Пінкова та Пінк проти Чеської Республіки" (PincovdandPine v. The Czech Republic), "Ґаші проти Хорватії" (Gashiv. Croatia), "Трго проти Хорватії" (Trgo v. Croatia) щодо застосування принципу "належного урядування", випливає, що державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов'язків. Ризик будь-якої помилки державного органу повинен покладатися на саму державу, а помилки не можуть виправлятися за рахунок осіб, яких вони стосуються.
Таким чином, оскільки держава не виконала свій обов'язок із запровадження чіткого порядку отримання ліцензії у разі використання пального у виробничому технологічному процесі, що сприяло б юридичній визначеності у правовідносинах, які стосуються майнових інтересів суб'єктів господарювання, то негативні наслідки у вигляді штрафу не можуть покладатися на платника податків.
Підсумовуючи наведене, податкове повідомлення-рішення від 25.09.2020 №00004610510 про застосування штрафних санкцій в сумі 500000 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.
З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України, приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.
Розподіл судових витрат здійснити відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України.
Керуючись статтями 72-74, 77, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальність «Агро Кепітал Груп ЛТД» (вулиця Данилевського, будинок 38, офіс 7, місто Харків, 61058, код ЄДРПОУ: 37461422) до Головного управління ДПС в Харківській області (вулиця Пушкінська, 46, місто Харків, 61057, код ЄДРПОУ: 43983495) - задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Харківській області від 25.09.2020 №00004610510.
Стягнути з Головного управління ДПС у Харківській області за рахунок бюджетних асигнувань витрати по сплаті судового збору на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Агро Кепітал Груп ЛТД» у розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) гривень.
Рішення набирає законної сили у порядку, передбаченому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України та підлягає оскарженню у порядку та у строки, визначені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Повний текст рішення виготовлено 28.09.2021.
Суддя О.В. Ніколаєва