Неповний склад технічного завдання
В зв’язку з відсутністю повної інформації про предмет закупівлі у складі технічного завдання у Додатку 3 Тендерної документації, затвердженої рішенням Тендерного комітету №35 від 15.03.2021р., для коректного складання ціни пропозицїі, з метою забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвиток добросовісної конкуренції, згідно ЗУ «Про публічні закупівлі». Наполягаємо додати наступну інформацію: типи та марки матеріалів виробів та конструкцій, назначені проектувальником безпосередньо для проекту «Реконструкція навчального корпусу Краматорської спеціальної школи №18 Донецької обласної ради» (1 черга), який розроблений з урахуванням особливостей будівлі, пройшов експертизу та має позитивний експертний висновок, роботи по якому є предметом закупівлі по оголошеним відкритим торгам UA-2021-03-15-011351-b.
Додаткова інформація була внесена до тендерної документації.
Уточнення щодо кошторису
В Додатку № 6 до ТД зазначено що довідка видана учаснику в тому, що він дійсно оглянув об’єкт та обсяги робіт (послуг) з метою коректного розрахунку кошторисної документації (локального кошторису тощо) щодо предмета закупівлі. Чи потрібно подавати кошторисну документації (локальний кошторис тощо) в складі тендерної пропозиції, так як інформація щодо необхідності кошторису більше ніде не зазначена?
Учасник у складі своєї пропозиції повинен надати договірну ціну, відповідно до ДСТУ Б Д. 1.1-1:2013 «Правила призначення вартості будівництва» із зазначенням загальної вартості за найменуванням витрат (без розрахунку) з пояснювальною запискою, локальні кошториси, відомість ресурсів до локального кошторису, розрахунок загальновиробничих витрат.
Дискримінаційна вимога
В Тендерній пропозиції міститься вимога "2.15. Довідка про огляд об’єкту та ознайомлення з обсягами визначених робіт (довідка надається після виїзду учасника для ознайомлення на місці з об’єктом)." Вважаємо, що дана вимога порушує щонайменше права учасників, які територіально перебувають поза межами місцезнаходження об’єкту, що потребує додаткових витрат, тому є дискримінаційною та обмежує коло потенційних учасників. Зауважуємо, що згідно частини першої статті 3 Закону України «Про публічні закупівлі» одним із принципів здійснення закупівлі є недискримінація учасників, тому тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводить до дискримінації учасників. Крім того, огляд об'єкту учасника з замовником до аукціону, прямо порушує норми чинного законодавства у сфері публічних закупівель, адже замовник та учасник (без ідентифікації особи) має право на електронне спілкування лише на веб-порталі Уповноваженого органу, а не при особистій зустрічі, з складанням паперового акту огляду. Відповідно до статті 12 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) замовник здійснює процедуру закупівлі - відкриті торги, шляхом використання електронної системи закупівель. Електронна система закупівель повинна бути загальнодоступною та гарантувати недискримінацію, рівні права під час реєстрації всім заінтересованим особам та рівний доступ до інформації всім особам, обмін і збереження інформації та документів має відбуватися з гарантуванням непорушності даних про учасників і їхніх пропозицій під час проведення процедури закупівлі та їх конфіденційність до моменту розкриття тендерних пропозицій. Крім того, факт відсутності Учасника на об'єкті до аукціону, не має жодної підстави для відхилення тендерної пропозиції, визначеною статтею 30 Закону. Повністю усвідомлюємо, що відповідно до частини другої статті 22 Закону документація може містити також іншу інформацію, відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити, але вимога замовника, що зазначена вище, повністю суперечить нормам Закону України «Про публічні закупівлі». Враховуючи вище наведені положення законодавства, вимога тендерної документації про складання двостороннього акту огляду об'єкту до електронного аукціону, грубо порушує передбачені статтею 3 Закону України «Про публічні закупівлі» принципи недискримінації учасників, добросовісної конкуренції, максимальної економії та ефективності, запобігання корупційним діям і зловживанням та має бути виключена шляхом внесення відповідних змін до умов документації. Також додатково повідомляю, що вимога тендерної документації щодо обов’язкового обстеження об’єкту в період уточнень з підписанням у Замовника акту огляду, була визнана як дискримінаційна рішеннями Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель: 1. Рішення від 13.12.2019 №18550 2. Рішення від 13.05.2020 № 9264 3. Рішення від 29.05.2020 № 10669 4. Рішення від 12.02.2021 № 2596-р/пк-пз Є ще багато рішень АМКУ, в яких встановлено, що така вимога замовника є дискримінацією. Навіщо змушувати учасників звертатися до АМКУ, затягувати процедуру закупівлю, коли й так зрозуміло, що скарга учасника щодо огляду об’єкта буде задоволена АМКУ. З огляду на вищевикладене, просимо внести зміни до Тендерної документації. У разі ігнорування даної вимоги, ми змушені будемо звернутися до Антимонопольного комітету України.
Згідно частини першої ст. 3, ст. 12, ст. 30 Закону України «Про публічні закупівлі», ці пункти взагалі не мають жодного відношення щодо (Довідки про огляд об’єкту та ознайомлення з обсягами визначених робіт).
Щодо встановленої вимоги, а саме у п. 2.15. ТД (Довідка про огляд об’єкту та ознайомлення з обсягами визначених робіт (довідка надається після виїзду учасника для ознайомлення на місці з об’єктом), дає можливість потенційним Учасникам оглянути об’єкт та ознайомитися з проектною документацією для максимально якісного результату та ефективності даної закупівлі та для того, щоб вірно обчислити свою цінову пропозицію. Відповідно до Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва, затвердженого Постановою КМУ №257 від 12.04.2017 р., ДСТУ – Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» та інших нормативних та законодавчих вимог. Обстеження проводиться шляхом: проведення аналізу дефектів і пошкоджень, які змінили основні проектні та розрахункові характеристики будівельних конструкцій, інженерних мереж і систем за період експлуатації об’єкта; визначення фактичних експлуатаційних навантажень і впливів на будівельні конструкції, основи фундаменту, інженерні мережі і системи об’єкта; проведення аналізу причин виникнення дефектів і пошкоджень; узагальнення інформації про технічний стан будівельних конструкцій, мереж і систем об’єкта. Відповідно до п. 6.2.10.2 ДСТУ Б Д.1.1-1:2013 При аналізі ризиків, що можуть виникнути під час спорудження об'єкта будівництва, доцільно виділити ризики, пов'язані з проектною документацією. Зменшення таких ризиків можливо досягти шляхом детального вивчення проектної документації та усунення припущених помилок. Для цього підряднику доцільно обстежити будівельний майданчик з метою виявлення проблем, що можуть виникнути на будівельному майданчику (непередбачений стан ґрунту, наявність комунікацій та споруд, не нанесених на генеральному плані, тощо), та з'ясувати із замовником усі необхідні питання. Основною метою проведення обстеження є оцінка поточного технічного стану несучих конструкцій споруд, оцінка стану на відповідності основним вимогам до будівель і споруд, визначеним відповідним технічним регламентом, та вжиття обґрунтованих заходів до забезпечення надійності та безпеки під час експлуатації об’єктів протягом усього періоду їх існування. Враховуючи вищенаведене, з метою якісного та вчасного виконання робіт по проекту: «Реконструкція навчального корпусу Краматорської спеціальної школи № 18 Донецької обласної ради (1 черга)», відвідування об’єкта здійснює істотний вплив на кінцеву ефективність і економічну доцільність проведених робіт по вищенаведеному проекту. Тому повідомляєм, що дана вимога не порушує щонайменш права учасників, та не є дискримінаційною для потенційних учасників. На підставі Закону України “Про публічні закупівлі” (далі - Закон), який установлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади. Ураховуючи вимоги пункту 29 частини першої статті 1 Закону, тендерна документація розробляється та затверджується замовником і повинна містити перелік складових, визначених частиною другою статті 22 Закону, зокрема один або декілька кваліфікаційних критеріїв до учасників відповідно до статті 16 та інформацію про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям згідно із законодавством. При цьому, частиною третьою статті 22 Закону встановлено, зокрема, що тендерна документація може містити також іншу інформацію відповідно до законодавства, яку замовник вважає за необхідне до неї включити. Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Ураховуючи викладене, перелік документів, якими Учасник повинен підтвердити свою відповідність встановленим кваліфікаційним критеріям, визначається замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, з урахуванням частини третьої статті 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у статті 3 Закону, також витрати учасника, пов'язані з підготовкою та поданням тендерної пропозиції, учасник несе самостійно.
Отже, вимога щодо попереднього огляду об’єкта є нормативно визначеним обов’язком, для найякіснішого виконання робіт по проекту: «Реконструкція навчального корпусу Краматорської спеціальної школи № 18 Донецької обласної ради (1 черга)».
