90520000- 8 «Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами» (Послуга із захоронення біологічних відходів ((Послуга зі збирання, перевезення та знешкодження медичних відходів категорії В))

ПОЗОВНА ЗАЯВА про визнання протиправним та скасування висновку про результати моніторингу закупівлі від 15.04.2025 року№ UA-2025-02-10-009861-а Через електронну систему публічних закупівель «ProZorro», Замовником (Позивачем) - Комунальним некомерційним підприємством «Київська міська клінічна лікарня №8» виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) (надалі – КНП «КМКДЦ») 10.02.2025 року було оголошено процедуру закупівлі «90520000- 8 «Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами» (Послуга із захоронення біологічних відходів ((Послуга зі збирання, перевезення та знешкодження медичних відходів категорії В))», ідентифікатор закупівлі UA-2025-02-10-009861-a, інформацію про яку опубліковано в інформаційно-телекомунікаційній системі закупівель Prozorro за номером ID: UA-2025-02-10-009861-a. Згідно реєстру отриманих пропозицій в даній процедурі прийняли участь ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» та ТОВ «НВК «УКРЕКОПРОМ». За результатами розгляду тендерної пропозиції учасника ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» встановлено повну відповідність пропозицій технічним вимогам, визначеним у тендерній документації, та відповідність учасника кваліфікаційним критеріям та іншим умовам тендерної документації, переможцем даних торгів було обрано ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» з остаточною ціновою пропозицією - 1 521 600,00 грн. 14.03.2025 року з ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» було укладено договір надання послуг № 59/2240. За результатами моніторингу 15.04.2025 року було складено Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-10-009861-a, яким було встановлені порушення Комунальним некомерційним підприємством «КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №8"ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ(КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) законодавства у сфері закупівель, та Північним офісом Держаудитслужби зобов’язано здійснити заходи щодо усунення виявленихпорушень шляхом припинення зобов’язань за договором, тапротягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновкуоприлюднити через електронну систему закупівель інформаціюта/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. В обґрунтування позовних вимог Позивач – Комунальне некомерційне підприємство «КИЇВСЬКА МІСЬКА КЛІНІЧНА ЛІКАРНЯ №8" ВИКОНАВЧОГО ОРГАНУ КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ (КИЇВСЬКОЇ МІСЬКОЇ ДЕРЖАВНОЇ АДМІНІСТРАЦІЇ) зазначає, що висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-10-009861-a є незаконним, таким, що ґрунтується виключно на суб`єктивних висновках посадової особи контролюючого органу та не відповідають дійсності, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку не відповідає вимогам чинного законодавства України з огляду на наступні обставини. Спірний висновок від 15.04.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-10-009861-a опубліковано 15 квітня 2025 року, а кінцевий строк його оскарження, відповідно до інформації, яка міститься на сайті (https://prozorro.gov.ua/tender/ UA-2025-02-10-009861-a) – 30.04.2025 року. Так, Північним офісом Держаудитслужби був проведений моніторинг вказаної закупівлі, за результатами якого складено висновок про результати моніторингу закупівлі № UA-2025-02-10-009861-а. За результатами якого встановлено невідповідність тендерної пропозиції ТОВ«ОЛЕСТАС ЕКО» вимогам тендерної документації, а саме зазначено: «тендерна пропозиція ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» не відповідає вимогам Додатку 3 «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» до ТД в частині здійснення операції з оброблення відходу D15 (зберігання перед здійсненням операцій, визначених у позиціях D1-D14» для відходу за кодом (20 01 21*).Згідно з абзацом 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція, не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації. Однак, у порушення абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178, Замовником не відхилено тендерну пропозицію - ТОВ«ОЛЕСТАС ЕКО», а, натомість, укладено з ним договір про надання послуг від 14.03.2025 року № 59/2240 на суму1 521 600,00 грн. з ПДВ. З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, Північний офіс Держаудитслужбизобов’язує здійснити заходи, щодо усунення виявлених порушень, шляхом припинення зобов’язань за договором, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку, оприлюднити через електронну систему закупівель, інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування регламентується Постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178. Ці особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель (далі - закупівлі) товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі” (далі - замовники), із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування. Тендерну документацію для проведення цієї процедури закупівлі було розроблено та затверджено Рішенням (протоколом) уповноваженої особи від 22.01.2025 № 28 у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Постанова), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості). Замовником (позивачем) визначено предмет цієї закупівлі згідно Єдиного закупівельного словника (затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 р. № 1749 (зі змінами) (далі - Єдиний закупівельний словник) за ДК 021:2015: 90520000-8 - Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами. Визначення предмету закупівлі є дискреційним повноваженням замовника торгів, який визначає предмет закупівлі самостійно відповідно до своїх потреб. Додаток № 3 до тендерної документації містив інформацію про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі код 90520000- 8 «Послуги у сфері поводження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечними відходами» (Послуга із захоронення біологічних відходів ((Послуга зі збирання, перевезення та знешкодження медичних відходів категорії В)), а саме: № з/п Найменуваннявідходів Од.виміру Кількість 1. ДК 021:2015 90520000- 8 «Послуги у сферіповодження з радіоактивними, токсичними, медичними та небезпечнимивідходами» (Послугаіззахороненнябіологічнихвідходів ((Послугазізбирання, перевезення та знешкодженнямедичнихвідходівкатегорії В)) – 18 01 03 шт. 7200 мішків по 50л 2 Хімічні препарати, що складаються або містять речовини (непридатні для використання фармацевтичні препарати) 18 01 06 кг 800 3 Люмінесцентні лампи 20 01 21 шт. 8000 Також, були передбачені документи, які необхідно було надати учасникам для участі у цій процедурі закупівлі, зокрема: Виконавець для пакування медичних відходів надає тару екомішки для вторинного паковання відходів. 1. Учасник до тендерної пропозиції надає копії документів, що підтверджують наявність в нього відповідних мішків/пакетів (договір на постачання, накладна, сертифікат або паспорт якості) Згідно Наказу МОЗ України №1602 від 06.09.2022 Про затвердження Змін до Державних санітарно-протиепідемічних правил і норм щодо поводження з медичними відходами, пункт 17 розділу V якого визначає: Ємності (контейнери, мішки/пакети) вторинного пакування відходів повинні відповідати Технічному регламенту з підтвердження відповідності пакування, бути виготовлені з матеріалів, стійких до механічного впливу, високих та низьких температур. Єдиним документом Технічного регламенту з підтвердження відповідності пакування є Декларація про відповідність пакування Технічному регламенту з підтвердження відповідності пакування (пакувальних матеріалів) та відходів пакування, форма/бланк якої розроблена та є державним документом (Додаток 2 до пункту 7.1.1 Технічного регламенту з підтвердження відповідності пакування (пакувальних матеріалів) та відходів пакування). 2. Учасник бере на себе зобов’язання своєчасно вивозити накопичувані відходи по заявці (заявка надається факсом, ел.поштою). (Надати гарантійний лист у довільній формі). 3. Учасник бере на себе зобов’язання власними силами здійснювати завантаження медичних відходів у спеціалізований автотранспорт, вивезення та утилізацію. Транспортні витрати входять до вартості послуг. (Надати гарантійний лист у довільній формі) Надати копію ліцензії на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, з зазначенням у ній конкретного виду та коду відходів, відповідно до Національного переліку відходів і додатків 8, 9 до Базельської конвенції про контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням, та конкретного виду операції, відповідно до вимог Закону України «Про управління відходами». Ліцензія (витяг) Державної служби України з безпеки на транспорті (УКРТРАНСБЕЗПЕКА) на перевезення небезпечних вантажів та небезпечних відходів. Надається у вигляді сканкопії з оригіналу (файл з розширенням «*.pdf» ) Документ про відповідність пакування Технічному регламенту з підтвердження відповідності пакування (пакувальних матеріалів) та відходів пакування відповідно до наказу від 24.12.2004р. №289. ДЕРЖАВНОГО КОМІТЕТУ УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ТЕХНІЧНОГО РЕГУЛЮВАННЯ ТА СПОЖИВЧОЇ ПОЛІТИКИ Надається у вигляді сканкопії з оригіналу (файл з розширенням «*.pdf» ) Копія ліцензії/наказу про видачу ліцензії на провадження господарської діяльності з перевезення небезпечних відходів автомобільним транспортом, виданої Державною службою України з безпеки на транспорті, яка буде дійсною на весь період надання послуг з предмету закупівлі; Учасник має надати у складі пропозиції Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, який містить коди відходів згідно Національного переліку відходів, що є предметом закупівлі. Копію атестату виробництва, який підтверджує, що стан виробництва з оброблення (відновлення, видалення включаючи підготовку відходів до таких операцій) вилученої з обігу неякісної продукції (види продукції згідно додатку), забезпечує стабільність процесу видалення відповідно до вимог ЗУ «Про управління з відходами» (Відповідно до ст.55 ЗУ ««Про охорону навколишнього середовища»). Інформація в довільній формі про наявність власного або орендованого спеціалізованого транспортного засобу; копія свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу; свідоцтво ДОПНВ про підготовку водіїв транспортних засобів, які перевозять небезпечні вантажі (їх кількість повинна відповідати кількості автомобілів, що будуть задіяні у наданні послуг); Лист-згода про те, що учасник несе відповідальність у випадку порушення процедури управління з небезпечними відходами. Копія діючого на момент подачі пропозиції сертифікату ISO 9001-2015 «Системи управління якістю. Вимоги» (ISO 9001-2015 IDT). 6.2. Копія діючого на момент подачі пропозиції сертифікату відповідності Учасника системи екологічного управління ISO 14001:2015 IDT), «Система екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування». 6.3. Копія діючого на момент подачі пропозиції сертифікату відповідності Учасника ISO 45001:2018 «Системи менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці. Отже, додаток 3 до тендерної документації «Інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі та технічна специфікація до предмета закупівлі» не містив жодних вимог, щодо надання підтвердження наявності конкретної чи конкретних операцій або сукупності операцій з оброблення відходів, у тому числі – надання підтвердження учасниками наявності саме операції D15 для саме відходів за кодом (20 01 21), як зазначає Держаудитслужба у своєму висновку. Тобто, тендерна документація, не містила вимог надання учасниками підтвердження щодо наявності в дозволі на оброблення відходів операції D15 для відходів за кодом (20 01 21), ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО», у складі пропозиції, у відповідності до вимог Додатку 3 до тендерної документації було надано: - Копію ліцензії на право провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами, з зазначенням у ній конкретного виду та коду відходів, відповідно до Національного переліку відходів і додатків 8,9 до Базельської конвенціїпро контроль за транскордонним перевезенням небезпечних відходів та їх видаленням та конкретного виду операцій, відповідно до вимог Закону України «Про управління відходами». - Дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів, який містить коди відходів, згідно Національного переліку відходів, що є предметом закупівлі. Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 27 Закону України «Про управління відходами»суб’єкт господарювання у сфері управління відходами для провадження господарської діяльності з управління небезпечними відходами зобов’язаний:мати дозвіл на здійснення операцій з оброблення відходів та ліцензію на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами. Наданий ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» дозвіл на здійснення операцій, з оброблення відходів та ліцензія на здійснення господарської діяльності з управління небезпечними відходами повністю відповідають вимогам тендерної документації, Закону України «Про управління відходами» та містять підтвердження інформації відповідно до вимог Додатку 3 до тендерної документації. ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО» надало всі необхідні дозвільні документи для надання послуг, відповідно до укладеного Договору №59-2240 від 14.03.2025 року. А тому, замовником не було допущено порушень абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей № 1178 та правомірно укладено договір з ТОВ «ОЛЕСТАС ЕКО». Так, предметом оскарження є висновок про результати моніторингу процедури закупівлі від 15.04.2025 року про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-02-10-009861-a, у пункті 3 якого зазначено, що Північний офіс Держаудитслужби зобов`язує позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень у встановленому законом порядку, зокрема, шляхом припинення зобов’язань за договором, та протягом п’яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Відповідно до ст. 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-ХІІ контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування. Моніторинг закупівлі здійснюється за місцезнаходженням органу державного фінансового контролю. Правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади визначені "Про публічні закупівлі" від 25.12.2015 № 922-VIII, в редакції, чинній станом на час виникнення спірних правовідносин. Порядок здійснення моніторингу процедур публічних закупівель визначений статтею 8 Закону № 922-VIII. За правилами ч. 1 ст. 8 Закону № 922-VIII моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи. Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії. Згідно із ч. 2 ст. ст. 8 Закону № 922-VIII рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник. Повідомлення про прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі (ч. 3 ст. 8 Закону № 922-VIII). Строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель (ч. 4 ст. 8 Закону № 922-VIII). Протягом строку проведення моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю, відповідальна за проведення моніторингу процедури закупівель, має право через електронну систему закупівель запитувати у замовника пояснення (інформацію, документи) щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі. Усі такі запити про надання пояснень автоматично оприлюднюються електронною системою закупівель. Замовник протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення запиту про надання пояснень щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі, повинен надати відповідні пояснення (інформацію, документи) через електронну систему закупівель. Замовник у межах строку здійснення моніторингу процедури закупівлі має право з власної ініціативи надавати пояснення щодо прийнятих рішень та/або вчинених дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу процедури закупівлі (ч. 5 ст. 8 Закону № 922-VIII). За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (ч. 6 ст. 8 Закону №922-VIII). Згідно із ч. 7 ст. 8 Закону № 922-VIII у висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю. Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення. Частиною 8 ст. 8 Закону № 922-VIII передбачено, що замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку. Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень. Відповідно до ч. 10 ст. 8 Закону № 922-VIII у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження. Форму висновку про результати моніторингу закупівлі визначено Порядком заповнення форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 08.09.2020 № 552 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 01.10.2020 за № 958/35241 (далі - Порядок № 552). У розділі ІІІ Порядку № 552 "Порядок заповнення констатуючої частини форми висновку" зазначено, що у пункті 1 зазначаються: 1) дата закінчення моніторингу процедури закупівлі відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі"; 2) питання, що стало предметом аналізу дотримання замовником законодавства у сфері публічних закупівель, перелік проаналізованих документів та інформації, інші дії органу державного фінансового контролю, яких було вжито відповідно до законодавства для забезпечення проведення моніторингу процедури закупівлі; 3) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу процедури закупівлі. У пункті 2 заповнюється висновок про наявність чи відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель за кожним із питань, що аналізувалися. У разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Таким чином, із аналізу наведених вище положень Закону № 922-VIII та Порядку №552 слідує, що Держаудитслужба та її територіальні органи наділені повноваженнями щодо здійснення контролю за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі. За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі. У висновку обов`язково зазначаються, зокрема, опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У разі виявлення порушення, пункт 3 має містити посилання на структурну одиницю компетенційного нормативно-правового акту, на підставі якого орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення, а також зобов`язання щодо їх усунення. Водночас, підставою для початку моніторингу був наказ Північного офісу Держаудитслужби від 24.03.2025 № 122 Про початок здійснення моніторингу закупівлі, однак не вбачається, яка саме ознака взагалі стала підставою для проведення спірного моніторингу. Отже, статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред’являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов’язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Проте ні вказаним Законом, ні іншим нормативно-правовим актом безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення зобов’язань за договором. Зауважуємо, що реалізація суб`єктами публічної адміністрації своїх повноважень, які є законодавчо визначеними, що випливає з положень ч.2 ст.19 Конституції України, здійснюється в межах відповідної законної дискреції. У свою чергу, під дискреційними повноваженнями слід розуміти надання органу або посадовій особі повноважень діяти на власний розсуд в межах закону. Зокрема, дискреційні повноваження полягають у тому, що суб`єкт владних повноважень може обирати у конкретній ситуації альтернативне рішення, яке є законним. Дискреційні повноваження - це комплекс прав і зобов`язань представників влади як на державному, так і на регіональному рівнях, у тому числі представників суспільства, яких уповноважили діяти від імені держави чи будь-якого органу місцевого самоврядування, що мають можливість надати повного або часткового визначення і змісту, і виду прийнятого управлінського рішення. Під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин, та яке захистить або відновить порушене право. Отже, замовником (позивачем) в межах наданих йому дискреційних повноважень було розроблено тендерну документацію для проведення цієї процедури закупівлі, затверджено Рішенням (протоколом) уповноваженої особи у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням положень Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» (далі - Постанова), на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості). Предмет цієї закупівлі визначено відповідно до Єдиного закупівельного словника (затвердженого наказом Мінекономрозвитку України від 23.12.2015 р. № 1749 (зі змінами) у відповідності до потреби Замовника (позивача). Щодо встановленого позивачу способу усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов’язань за договором, повідомляємо наступне. Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини першої статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. В силу норм статті 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. Частиною сьомою статті 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів. Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї зі сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є, відповідно, розірваним або зміненим. Висновок Північного офісу Держаудитслужби не відповідає критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір про закупівлю з переможцем публічної закупівлі, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб’єктів — сторін договору про закупівлю, отже є незаконним, таким, що ґрунтується виключно на суб`єктивних висновках посадової особи контролюючого органу та не відповідають дійсності, а зміст зобов`язання щодо усунення порушення у сфері публічних закупівель, яке міститься у висновку не відповідає вимогам чинного законодавства України. Зокрема, критерій пропорційності передбачає, що не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов’язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у спосіб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини. Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішення ЄСПЛ у справах "Спорронґ і Льоннрот проти Швеції" від 23 вересня 1982 року, "Джеймс та інші проти Сполученого Королівства" від 21 лютого 1986 року, "Щокін проти України" від 14 жовтня 2010 року, "Сєрков проти України" від 07 липня 2011 року, "Колишній король Греції та інші проти Греції" від 23 листопада 2000 року, напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті "суспільний", "публічний" інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону нормативно-правового акту, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким і передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення "суспільного", "публічного" інтересу втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якої б вимагало таких заходів. Поняття "суспільний інтерес" має широке значення (рішення від 23 листопада 2000 року в справі "Колишній король Греції та інші проти Греції"). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по собі правильне застосування законодавства, безперечно, становить "суспільний інтерес" (рішення ЄСПЛ від 02 листопада 2004 року у справі "Трегубенко проти України"). Критерій "пропорційності" передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. "Справедлива рівновага" передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою, визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе "індивідуальний і надмірний тягар". При цьому з питань оцінки "пропорційності" ЄСПЛ, як і з питань наявності "суспільного", "публічного" інтересу, визнає за державою досить широку "сферу розсуду", за винятком випадків, коли такий "розсуд" не ґрунтується на розумних підставах. Отже, з огляду на практику ЄСПЛ, оскаржуваний висновок не відповідає критерію "пропорційності", оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття, чого в висновку відповідачем зроблено не було. Захід реагування у вигляді зобов`язання розірвати укладений договір, що на теперішній час виконується, є виключним заходом, обрання якого є можливим у разі, якщо виявлені порушення реально створюють загрозу корупційним діям і зловживанням. Однак, встановлені відповідачем порушення, які спростовано позивачем фактичними обставинами, носять виключно формальний характер, оскільки не пов`язані із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції. Втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим виключно у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). Однак, у висновку про результати моніторингу закупівлі не йдеться про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою відповідача про розірвання укладеного за результатами проведеного тендеру договору. Крім того, з висновку Північного офісу Держаудитслужби про результати моніторингу закупівлі UA-2024-12-20-004634-a від 13 березня 2025 року вбачається, що Північний офіс Держаудитслужби зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом розірвання договору послуг та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Відповідачем не обґрунтовано такий спосіб усунення недоліків закупівлі, як розірвання договору послуг та не зазначено причинно-наслідкового зв`язку між розірванням такого договору і встановленими порушеннями. У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин. При цьому, чинним законодавством не передбачено такої підстави для розірвання договору, як вимога Держаудитслужби про вчинення таких дій, таке зобов`язання Відповідача порушує загальні принципи укладення та припинення (розірвання) договорів передбачених Цивільним Кодексом України та Господарським Кодексом України. Таким чином, на підставі викладених обставин, вимога відповідача про зобов'язання замовника вжити заходів щодо розірвання укладеного за результатами проведеної процедури закупівлі договору з суто формальних причин не спрямована на досягнення легітимної мети та не є співмірною з не