Електрична енергія

Шановний Учасник, на Вашу вимогу повідомляємо, що постановою КМУ від 12.10.2022 р. №1178 «Про затвердження особливостейздійснення публічних закупівельт оварів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (із змінами) (далі - Особливості) та Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначено правові та економічні засади, а також порядок та умови здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є, зокрема, створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників є першим принципом. Також звертаємо увагу, що однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісноїт ендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприя євисокому рівню конкуренції на ринках торгівлі, а положення тендерної документації захищають інтереси, як замовників, так і постачальників. Відповідно до вимог п. 8.3.6 Правил роздрібного ринку електричноїенергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного цими Правилами та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим Регулятором. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежновід того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником. Відповідно до 8.3.17 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Учасники роздрібного ринку, якіо бслуговують 50000 споживачів та більше, повинні створити центри обслуговування споживачів, які, у тому числі, приймають звернення/скарги/претензії споживачів, надають роз'яснення та інформацію, передбачену законодавством. У центрі обслуговування споживачів має бути організоване єдине вікно для прийому та видачі документів щодо надання послуг учасниками роздрібного ринку, а також може бути створений інформаційно-консультаційний центр та кол-центр, які функціонують відповідно до вимог, установлених Регулятором. Для учасників роздрібного ринку, які обслуговують менше 50000 споживачів, створення центрів обслуговування споживачів не є обов'язковим. У такому разі функції центра обслуговування споживачів, зокрема щодо забезпечення дотримання визначеного цими Правилами порядку розгляду звернень/скарг/претензій споживачів, покладаються на окремий структурний підрозділ (посадову особу) учасника роздрібного ринку. Тобто, споживачмає право на особистий прийом та на оперативне вирішення проблемних питань, які можуть виникнути в процесі виконання договору постачання електричної енергії. Територіальна віддаленість електропостачальника робить фактично неможливим реалізацію прав споживача електричної енергії, оскільки відрядження потребують значних витрат робочого часу та коштів. В такому випадку не може навіть йти мова про оперативне вирішення будь-яких проблемних питань на місці. Ситуація ускладняється обмежувальними заходами, пов’язаними з введенням воєнного стану. Крім того, споживач електричної енергії має законодавчо закріплене право при укладанні договору на постачання електричної енергії обирати зручний для нього спосіб отримання платіжних, розрахункових та ін. документів, отримання необхідної інформації та зручний для нього спосіб оплати за спожиту електричну енергію. Для нашої установи такими способами є використання персональної сторінки споживача на веб-сайті електропостачальника і можливість отримання рахунків, первинних розрахункових та ін. документів і усієї необхідної передбаченої законодавством інформації безпосередньо у електропостачальника. При цьому очевидно, що у разі значної територіальної віддаленості постачальник аелектрично їенергії від місцезнаходження об’єкта постачання електроенергії та місця діяльності установи, реалізація такого права буде економічно недоцільною і практично неможливою, оскільки потребуватиме витрачання додаткових коштів та робочого часу на відрядження до електропостачальника. Наразі це знову ж таки є проблемою, з огляду на ускладнену ситуацію, пов’язану з введенням воєнного стану. Чинне законодавство не надаєе лектропостачальникам права нав’язувати споживачам способи отримання рахунків, первинних розрахункових та ін. документів і усієї необхідної передбаченої законодавством інформації, а також ускладнювати реалізацію права споживача на особистий прийом посадовими особами. Будь-який електропостачальник має право та можливість відкрити свій територіальний підрозділ на території будь-якої області України. Наразі на території України існує велика кількість центрів обслуговування споживачів та інших структурних підрозділів електропостачальників, які забезпечуют ьпроведенняособистого прийому споживачів, видачу рахунків, первинних розрахункових та ін. документів, отже жодного обмеження можливості потенційних Постачальників взяти участь у зазначеній закупівлі немає. Вважаємо, що намір Замовника реалізувати свої законодавчо закріплені права споживача жодним чином не порушують принципи, встановлені в ст. 5 Закону України «Про публічнізакупівлі». Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що призводять до дискримінації учасників, у т.ч. потенційних. Однак Законом визначення не наведено. Фактично його сформульовано і деталізовано Верховним Судом (далі – ВС) у Постанові від 29.01.2021 р. по справі № 640/1042/19 (№К/9901/688/20), де вказано, що дискримінація передбачає створення нерівних умов для конкретної особи або групи осіб середі нших. У цій справі ВС зазначив, що дискримінації не було, адже вимоги конкурсної документації поширювались не лише на певного суб’єкта або конкретну группу суб’єктівг осподарювання, а на всіх потенційних учасників конкурсних торгів і були обов’язкові до виконання всіма потенційними учасниками. Отже, вимоги тендерноїд окументації є ґрунтовними, неупередженими та недискримінаційними по відношенню до всіх У часників процедури закупівлі.

Шановний Учасник, на Вашу вимогу повідомляємо, що постановою КМУ від 12.10.2022 р. №1178 «Про затвердження особливостейздійснення публічних закупівельт оварів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (із змінами) (далі - Особливості) та Законом України “Про публічні закупівлі” (далі – Закон) визначено правові та економічні засади, а також порядок та умови здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави, територіальних громад та об’єднаних територіальних громад. Метою Закону є, зокрема, створення конкурентного середовища та розвиток добросовісної конкуренції. При цьому закупівлі здійснюються за принципами, визначеними статтею 5 Закону, серед яких добросовісна конкуренція серед учасників є першим принципом. Також звертаємо увагу, що однією з передумов успішного проведення публічних закупівель та виконання договору є підготовка якісноїт ендерної документації. Відсутність у ній дискримінаційних умов сприя євисокому рівню конкуренції на ринках торгівлі, а положення тендерної документації захищають інтереси, як замовників, так і постачальників. Відповідно до вимог п. 8.3.6 Правил роздрібного ринку електричноїенергії, затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Учасники роздрібного ринку мають здійснювати особистий прийом споживачів, реєстрацію та збереження звернень/скарг/претензій споживачів та додатків до них відповідно до порядку, визначеного цими Правилами та/або положенням про інформаційно-консультаційний центр по роботі зі споживачами електричної енергії, затвердженим Регулятором. Учасники роздрібного ринку мають виконувати функції, які виконує інформаційно-консультаційний центр, незалежновід того, чи створено учасником роздрібного ринку такий центр. Забезпечення виконання такої роботи може виконуватись відповідним структурним підрозділом (сектором) учасника роздрібного ринку чи окремим його працівником. Відповідно до 8.3.17 Правил роздрібного ринку електричної енергії, що затверджені Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 312, Учасники роздрібного ринку, якіо бслуговують 50000 споживачів та більше, повинні створити центри обслуговування споживачів, які, у тому числі, приймають звернення/скарги/претензії споживачів, надають роз'яснення та інформацію, передбачену законодавством. У центрі обслуговування споживачів має бути організоване єдине вікно для прийому та видачі документів щодо надання послуг учасниками роздрібного ринку, а також може бути створений інформаційно-консультаційний центр та кол-центр, які функціонують відповідно до вимог, установлених Регулятором. Для учасників роздрібного ринку, які обслуговують менше 50000 споживачів, створення центрів обслуговування споживачів не є обов'язковим. У такому разі функції центра обслуговування споживачів, зокрема щодо забезпечення дотримання визначеного цими Правилами порядку розгляду звернень/скарг/претензій споживачів, покладаються на окремий структурний підрозділ (посадову особу) учасника роздрібного ринку. Тобто, споживачмає право на особистий прийом та на оперативне вирішення проблемних питань, які можуть виникнути в процесі виконання договору постачання електричної енергії. Територіальна віддаленість електропостачальника робить фактично неможливим реалізацію прав споживача електричної енергії, оскільки відрядження потребують значних витрат робочого часу та коштів. В такому випадку не може навіть йти мова про оперативне вирішення будь-яких проблемних питань на місці. Ситуація ускладняється обмежувальними заходами, пов’язаними з введенням воєнного стану. Крім того, споживач електричної енергії має законодавчо закріплене право при укладанні договору на постачання електричної енергії обирати зручний для нього спосіб отримання платіжних, розрахункових та ін. документів, отримання необхідної інформації та зручний для нього спосіб оплати за спожиту електричну енергію. Для нашої установи такими способами є використання персональної сторінки споживача на веб-сайті електропостачальника і можливість отримання рахунків, первинних розрахункових та ін. документів і усієї необхідної передбаченої законодавством інформації безпосередньо у електропостачальника. При цьому очевидно, що у разі значної територіальної віддаленості постачальник аелектрично їенергії від місцезнаходження об’єкта постачання електроенергії та місця діяльності установи, реалізація такого права буде економічно недоцільною і практично неможливою, оскільки потребуватиме витрачання додаткових коштів та робочого часу на відрядження до електропостачальника. Наразі це знову ж таки є проблемою, з огляду на ускладнену ситуацію, пов’язану з введенням воєнного стану. Чинне законодавство не надаєе лектропостачальникам права нав’язувати споживачам способи отримання рахунків, первинних розрахункових та ін. документів і усієї необхідної передбаченої законодавством інформації, а також ускладнювати реалізацію права споживача на особистий прийом посадовими особами. Будь-який електропостачальник має право та можливість відкрити свій територіальний підрозділ на території будь-якої області України. Наразі на території України існує велика кількість центрів обслуговування споживачів та інших структурних підрозділів електропостачальників, які забезпечуют ьпроведенняособистого прийому споживачів, видачу рахунків, первинних розрахункових та ін. документів, отже жодного обмеження можливості потенційних Постачальників взяти участь у зазначеній закупівлі немає. Вважаємо, що намір Замовника реалізувати свої законодавчо закріплені права споживача жодним чином не порушують принципи, встановлені в ст. 5 Закону України «Про публічнізакупівлі». Згідно з ч. 4 ст. 22 Закону, тендерна документація не повинна містити вимог, що призводять до дискримінації учасників, у т.ч. потенційних. Однак Законом визначення не наведено. Фактично його сформульовано і деталізовано Верховним Судом (далі – ВС) у Постанові від 29.01.2021 р. по справі № 640/1042/19 (№К/9901/688/20), де вказано, що дискримінація передбачає створення нерівних умов для конкретної особи або групи осіб середі нших. У цій справі ВС зазначив, що дискримінації не було, адже вимоги конкурсної документації поширювались не лише на певного суб’єкта або конкретну группу суб’єктівг осподарювання, а на всіх потенційних учасників конкурсних торгів і були обов’язкові до виконання всіма потенційними учасниками. Отже, вимоги тендерноїд окументації є ґрунтовними, неупередженими та недискримінаційними по відношенню до всіх У часників процедури закупівлі.

Шановний Учаснику! На ваше питання повідомляємо наступне. Замовник здійснює дану закупівлю у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів Українивід 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічніз акупівлі», на періоддії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення абос касування» (далі – Особливості). Предметом цієї закупівлі є ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія», яка є специфічним товаром та її постачання нерозривно пов’язане з наданням електропостачальником відповідних послуг споживачу. Отже, з метою вибору надійного, відповідального та добросовісного постачальника, діяльність якого відповідає вимогам чинного законодавства України, замовник зазначає інші вимоги до учасника закупівлі (майбутнього постачальника) згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону, зокрема, щодо необхідності підтвердження впровадження ним та підтвердження їхньої відповідності системам управління (менеджменту), а саме: - ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203); - ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Українськийнауково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203); - ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2021 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 26.12.2019 р. № 502); - ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 15.09.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 03.06.2020 р. №104); - ISO/ІЕС 27001:2015 (ISO/ІЕС 27001:2013) «Інформаційні технології. Методи ахисту системи управління інформаційною безпекою. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2017 року відповідно до наказу Державного підприємства «Українськийнауково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2015 р. №193); - ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016) «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанов щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 р. №507). Звертаємо вашу увагу, що вимоги тендерної документації щодо підтвердження учасниками впровадження та їхньої відповідності вищезазначеним системам управління (менеджменту) не є кваліфікаційним критерієм або вимогами до предмета закупівлі (вимогами щодо сертифікації електричної енергії) у розумінні Закону та цієї тендерної документації, а як зазначено вище, включені до тендерної документації керуючись абзацом першим частини третьої статті 22 Закону на підставі діючого законодавства. Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги Закону та Особливостей, зокрема і пункту 29 Особливостей. Враховуючи вищезазначене, у замовника відсутні підстави для внесення змін до тендерної документації в цій частині.