Використання старопридатних матеріалів
Чи можна використовувати старопридатні рейки, кріплення та шпалі 2 групі придатності?
Тендерною документацією Замовника передбачено використання тільки нових матеріалів та виробів.
Дозвіл/Декларація на вантажо-розвантажувальні роботи
Доброго дня, шановний Замовнику! З огляду на вимогу ТД щодо надання Переможцем дозволу на виконання робіт підвищеної небезпеки або Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з відміткою про реєстрацію у територіальному органі Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки а саме: вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів, постало питання, якщо у разі дані роботи виконуватимуться не переможцем, а суб’єктом господарювання-надавачем транспортних послуг за відповідним договором послуг з переможцем, що підтверджуватиметься учасником в частині наявності техніки та обладнання відповідно до цього договору про надання транспортних послуг при поданні тендерної пропозиції, чи буде вважатись належним подання вищезазначених дозвільних документів Переможцем, виданих на ім’я суб’єкта господарювання-надавача транспортних послуг для укладання договору між Замовником та Переможцем?
Відповідно до п.7. Технічних вимог Переможець під час укладання договору надає дозвіл на виконання робіт підвищеної небезпеки або Декларації відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства з питань охорони праці з відміткою про реєстрацію у територіальному органі Держпраці на виконання робіт підвищеної небезпеки а саме:
- вантажо-розвантажувальні роботи за допомогою машин і механізмів.
У разі, якщо вантажо-розвантажувальні роботи будуть надаватись субпідрядною організацією, що буде підтверджено довідкою про залучення субпідрядника/співвиконавця (з зазначенням конкретних обсягів робіт учасника та субпідрядника), відповідний дозвіл/декларацію необхідно надати від субпідрядної організації.
План фінансування будівництва
Шановний Замовнику! Порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об’єкта будівництва визначається Загальними умовами укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 (далі – Загальні умови). Згідно з п. 17 Загальних умов строки виконання робіт (будівництва об'єкта) встановлюються договором підряду і визначаються датою їх початку та закінчення. Невід'ємною частиною договору підряду є календарний графік виконання робіт, в якому визначаються дати початку та закінчення всіх видів (етапів, комплексів) робіт, передбачених договором підряду. При цьому відповідно до п. 83 Загальних умов фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором. Відповідно до п. 84. Загальних умов план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо Ознайомившись з проектом договору, викладеним у Додатку №3 до ТД, виявлено, що даний проект договору містить лише графік виконання робіт (Додаток №2), в той час як план фінансування робіт відсутній, що суперечить Загальним умовам та свідчить про ризик недотримання графіку потенційним Виконавцем у зв’язку з відсутністю інформації про фінансування робіт, та, як наслідок, загрозу застосування Замовником штрафних санкцій. Для належного формування графіка виконання робіт просимо внести зміни до тендерної документації, зокрема до проекту договору, доповнивши його планом фінансування, з урахуванням того, що об’єкт є перехідним з конкретизацією передбачених коштів на кожен рік будівництва.
Повідомляємо Вам, що форма проекту договору про закупівлю робіт затверджена Наказом ПАТ "Центренерго" №39 11.03.2025р.. Форма проекту договору не може бути змінена.
Джерела та порядок фінансування робіт, план фінансування
Доброго дня! З огляду на Вашу відповідь на попереднє зауваження щодо відсутності плану фінансування як додатку до проекту договору: «…форма проекту договору про закупівлю робіт затверджена Наказом ПАТ "Центренерго" №39 11.03.2025р.. Форма проекту договору не може бути змінена», зазначаємо, що Загальні умови укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 (далі – Загальні умови) відповідно до Цивільного кодексу України визначають порядок укладення та виконання договорів підряду на проведення робіт з нового будівництва, реконструкції, реставрації та капітального ремонту об’єкта будівництва. Згідно з п. 2 Загальних умов Загальні умови є обов'язковими для врахування під час укладення та виконання договорів підряду в будівництві незалежно від джерел фінансування робіт, а також форми власності замовника та підрядника (субпідрядників). Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Крім того Загальними умовами визначено, що істотні умови - умови договору, визнані істотними за законом і необхідні для договорів підряду в будівництві, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін досягнуто згоди. Згідно з п. 5 Загальних умов істотними умовами договору підряду є зокрема джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта). Відповідно до п. 83 Загальних умов фінансування робіт (будівництва об'єкта) проводиться за планом, який складається замовником, узгоджується з інвестором (головним розпорядником бюджетних коштів) та підрядником і є невід'ємною частиною договору підряду. План фінансування будівництва складається на підставі титулу будови (об'єкта), проекту організації будівництва з урахуванням календарних графіків виконання робіт і порядку проведення розрахунків за виконані роботи. Сторони узгоджують план фінансування будівництва у порядку, визначеному договором. Відповідно до п. 84. Загальних умов план фінансування будівництва складається на весь період будівництва за роками, а на поточний рік - за місяцями з визначенням джерел та напрямів фінансування (видами витрат). Щомісячний розподіл коштів для перехідних об'єктів будівництва щороку узгоджується сторонами у визначені договором підряду строки. Відповідно до договору підряду замовник має право у визначені строки уточнити план фінансування будівництва на поточний рік з урахуванням наявних у нього коштів, обсягів фактично виконаних робіт тощо. Тобто, джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта) як істотна умова договору підряду деталізується у плані фінансування будівництва. Водночас проект договору не містить такої істотної умови як джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта) та додатку – плану фінансування, що деталізує дану умову. Відповідно до ч.1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Відповідно до ч.ч. 1-2 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Відсутність плану фінансування як невід'ємної частини договору підряду суперечить безпосередньо Цивільному кодексу України та Загальним умовам, а наказ ПАТ "Центренерго" №39 11.03.2025р. не має вищої юридичної сили над актами цивільного законодавства. Враховуючи вищевикладене, повторно просимо внести зміни до тендерної документації, зокрема до проекту договору, доповнивши його в частині джерел та порядку фінансування робіт і планом фінансування, з урахуванням того, що об’єкт є перехідним з конкретизацією передбачених коштів на кожен рік будівництва.
На порталі Prozorro Трипільською ТЕС запропоновано проект договору, який відповідає вимогам чинного законодавства та не обмежує конкуренцію. Згідно з частиною 1 статті 638 Цивільного кодексу України, договір вважається укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Одже, в разі незгоди з основними умовами проекту договору буде вважатись, що Сторони не дійшли згоди щодо усіх істотних умов договору.
Усунення порушення - неврахування норм пунктів 5, 83 Постанови № 668
Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону України «Про публічні закупівлі», п. 17 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених Законом України «Про публічні закупівлі». Відповідно до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що ВИЗНАЧЕНІ ЗАКОНОМ ЯК ІСТОТНІ або Є НЕОБХІДНИМИ ДЛЯ ДОГОВОРІВ ДАНОГО ВИДУ, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Згідно з п. 5 Загальних умов укладення та виконання договорів підряду в капітальному будівництві, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2005 р. № 668 договір підряду укладається у письмовій формі. ІСТОТНИМИ УМОВАМИ ДОГОВОРУ ПІДРЯДУ є: найменування та реквізити сторін; місце і дата укладення договору підряду; предмет договору підряду; договірна ціна; строки початку та закінчення робіт (будівництва об'єкта); права та обов'язки сторін; порядок забезпечення виконання зобов'язань за договором підряду; умови страхування ризиків випадкового знищення або пошкодження об'єкта будівництва; порядок забезпечення робіт проектною документацією, ресурсами та послугами; порядок залучення субпідрядників; вимоги до організації робіт; порядок здійснення замовником контролю за якістю ресурсів; умови здійснення авторського та технічного нагляду за виконанням робіт; ДЖЕРЕЛА ТА ПОРЯДОК ФІНАНСУВАННЯ РОБІТ (БУДІВНИЦТВА ОБ'ЄКТА); порядок розрахунків за виконані роботи; порядок здачі-приймання закінчених робіт (об'єкта будівництва); гарантійні строки якості закінчених робіт (експлуатації об'єкта будівництва), порядок усунення недоліків; відповідальність сторін за порушення умов договору підряду; порядок врегулювання спорів; порядок внесення змін до договору підряду та його розірвання. Відтак повторно наголошуємо, що проект договору, що є додатком до тендерної документації щодо даної закупівлі за ідентифікатором UA-2025-10-16-011127-a не містить істотної умови - джерела та порядок фінансування робіт (будівництва об'єкта) відповідно до п. 5 Загальних умов та відсутній план фінансування робіт, який має бути невід’ємною частиною договору відповідно до п. 83 Загальних умов. Звертаємо Вашу увагу, що органом державного фінансового контролю – Державною аудиторською службою України неодноразово підтверджено, що є порушенням законодавства в сфері публічних закупівель: в частині невідповідності тендерної документації вимогам законодавства у сфері закупівель неврахування норм пунктів 5, 83 Постанови № 668 та, як наслідок, укладення такого договору не відповідає законодавству у сфері закупівель, як приклад - Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі № UA-2023-09-06-004844-a. Для усунення документально підтверджених порушень законодавства у сфері публічних закупівель слід внести зміни до тендерної документації, зокрема до проекту договору, доповнивши його в частині джерел та порядку фінансування робіт і планом фінансування, з урахуванням того, що об’єкт є перехідним з конкретизацією передбачених коштів на кожен рік будівництва.
Відповідно до ст. 6, ст 627 (Свобода договору) Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладання договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
1. Свобода договору передбачає свободу в укладенні договору, неприпустимість примусу щодо вступу у договірні відносини.
2. Свобода договору передбачає можливість вільного вибору особою, яка бажає укласти договір, майбутнього контрагента.
3. Свобода договору включає можливість сторін вільно визначати характер (вид, тип) договору, який вони укладають. Це означає, що сторони за своїм вибором вправі укладати як договори, що передбачені цивільним законодавством (тобто врегульовані законодавством договірні форми), так і такі, які хоч і не передбачені цивільним законодавством, але не суперечать його загальним засадам (див. ст. 6 ЦК і коментар до неї).
4. Свобода договору означає можливість сторін вільно визначати умови (зміст) договору, який вони укладають (див. ст. 628 ЦК і коментар до неї).
Трипільською ТЕС запропоновано проект договору, який не суперечить вимогам чинного законодавства.
Щодо п.9.4. проекту договору
Згідно з п. 9.4. проекту договору (Додаток №3 до ТД) визначено, що якщо Виконавець не зареєстрував ПН/РК в ЄРПН до закінчення граничного строку реєстрації податкових накладних, передбаченого ПКУ, Замовник має право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості Робіт (матеріалів, використаних для виконання робіт) на суму, що відповідає сумі незареєстрованих ПН/РК, а саме – загальній сумі коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку на додану вартість, до моменту реєстрації такої ПН/РК в ЄРПН. Згідно з пп. 14.1.181. п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України (далі – ПК України) податковий кредит - сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу Відповідно до п. 201.1. ст. 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов’язань платник податку зобов’язаний скласти податкову накладну в електронній формі з використанням кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису, уповноваженої платником особи відповідно до вимог Закону України "Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги" та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Згідно з п. 201.10 ст. 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов’язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою. Водночас згідно з п. 20.2. ст. 20 ПК України центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Механізм зупинення реєстрації податкових накладних встановлено п. 20.2. ст. 20 ПК України, з урахуванням порядків з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджених потсановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165 та віднесено до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Відтак складання та відправка на реєстрацію до ЄРПНН є підтвердженням належного виконанням Виконавцем умов договору, при цьому сама реєстрація податкової накладної в ЄРПНН належить до компетенції податкових органів, а внаслідок зупинення реєстрації такої накладної Замовник не отримує своєчасно суму податкового кредиту. Відтак зупинення реєстрації податкової накладної не залежить від волі Виконавця, а п. 9.4 проекту договору з урахуванням вищезазначеного створює передумови для безпідставного призупинення виконання своїх зобов'язань по оплаті Замовником на всю суму виконаних робіт, а не сум податку на додану вартість, що відноситься до податкового кредиту – у розмірі 20% від вартості виконаних робіт на підставі первинних документів відповідно до яких складається податкова накладна. Відтак просимо внести зміни до п. 9.4 проекту договору, в наступній редакції: «Якщо Виконавець не зареєстрував ПН/РК в ЄРПН до закінчення граничного строку реєстрації податкових накладних, передбаченого ПКУ, Замовник має право призупинити виконання своїх зобов'язань по оплаті вартості Робіт (матеріалів, використаних для виконання робіт) на суму податку на додану вартість, що відноситься до податкового кредиту на підставі податкової накладної, до моменту реєстрації такої ПН/РК в ЄРПН».
Якщо Виконавець не зареєстрував ПН/РК в ЄРПН до закінчення граничного строку реєстрації податкових накладних, передбаченого ПКУ, Замовник призупинить виконання своїх зобов'язань по оплаті тільки на суму податку на додану вартість.