Вимога
Вирішена
UA-2022-06-09-006951-a.b1
Дискримінаційні вимоги до учасників
Шановний замовник. Ви встановили вимогу до учасників "- сертифікат відповідності на послуги з проєктування, монтування, технічного обслуговування та ремонту систем охоронної сигналізації (відповідність вимогам ДСТУ CLC/TS 50131-7:2014, ДСТУ 4030-2001, ДСТУ EN 16763:2017).". Вимагаємо прибрати зану дискримінаційну вимогу, оскільки дані сертифікати видає лише один орган і лише "своїм" компаніям. В прописаних даних дискримінаційних вимогах вбачається корупційна складова!!! У разі ігнорування, звернемося до відповідних інстанцій та громадських організацій для припинення поширення корупційних дій в нашій країні у такий нелегкий час!
Шановний учаснику! Повідомляємо, що категорично не погоджуємось із інформацією, що зазначена у вимозі, із наступних міркувань.
Згідно з Законом України "Про технічні регламенти та оцінку відповідності"; від
15.01.2015 № 124-VІІІ будь якому постачальнику послуг надано право провести їх оцінку
відповідності у формі сертифікації на відповідність заявленим вимогам. Оцінка відповідності
- процес доведення того, що визначені вимоги, які стосуються продукції, процесу, послуги,
системи, особи чи органу, були виконані.
Таким чином, сертифікат відповідності - це документ, що підтверджує виконання
визначених вимог, які стосуються об’єкта оцінки відповідності.
Метою будь-яких закупівель є, в першу чергу, придбання надійних та якісних товарів,
робіт і послуг. Для підтвердження відповідності продукції, закупівля яких планується,
вимогам щодо їх якості, у відповідності до вимог п.1 ст. 268 Господарського Кодексу України,покупець може вимагати від постачальників, у тому числі, сертифікат відповідності. У свою чергу постачальник, з метою підтвердження встановлених вимог до товарів, робіт чи послуг, які він пропонує на ринку, може звернутись до будь-якого спеціалізованого органу з оцінки відповідності, який в установленому порядку акредитований національним органом України з акредитації у відповідній сфері.
Не сертифікована продукція може поступатися за якістю аналогічній за
кваліфікаційними критеріями та характеристиками сертифікованій.
Сертифікація в Україні здійснюється відповідно до Закону України «Про технічні
регламенти та оцінку відповідності» від 15.01.2015 № 124-VIII (далі — Закон № 124).
Так, за частиною 1 статті 1 Закону № 124 сертифікація — підтвердження
відповідності третьою стороною, яке стосується продукції, процесів, послуг, систем або
персоналу.
Як відомо, з 01.01.2018 сертифікація в Україні є необов’язковою. Відповідно до
наказу Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.01.2018 № 93,
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16.02.2018 за № 194/31646, про визнання
такими, що втратили чинність, деяких наказів, скасовано накази Державного комітету
України по стандартизації, метрології та сертифікації, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики та Міністерства економічного розвитку і торгівлі України, які регламентували положення обов’язкової сертифікації.
Згідно з пунктом 4 частини 1 та частиною 4 статті 5 Закону № 922 закупівлі
здійснюються за такими принципами: недискримінація учасників та рівне ставлення до них. Замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Згідно з позицією Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного
комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних
закупівель (далі — Колегія АМКУ), що викладена, зокрема, в рішеннях від 09.09.2020 №
16980-р/пк-пз, від 01.06.2020 № 10800-р/пк-пз, від 23.10.2019 № 15333-р/пк-пз та інших, не є дискримінацією встановлення умови надання учасниками у складі тендерної пропозиції
згаданих документів (сертифікатів відповідності, сертифікатів якості тощо). Питанням
оскарження відповідно до цих рішень було те, що за твердженнями учасників така умова є
дискримінаційною, і виконати її можуть лише ті учасники, які вже мають виготовлені такі
сертифікати. Таким чином, можливість встановлення замовниками в документації умови
надання учасниками у складі пропозиції сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості
передбачена нормами чинного законодавства, зокрема Законом № 922, та в свою чергу не є дискримінаційною і не заборонена іншими нормативно-правовими актами. Законом або будь-яким іншим нормативно-правовим актом не передбачено виключного переліку необхідних документів для надання послуг, що є предметом закупівлі, тому вимога замовника щодо наявності зазначеного в документації сертифікату відповідності не є дискримінаційною. Наявність відповідного сертифікату, який видається компетентним органом після комплексної перевірки послуг що надаються підприємством, в певній мірі підтверджує кваліфікацію учасника і гарантує те, що послуги які будуть ним надані будуть відповідати Національному стандарту. Також, звертаємо увагу, що отримати необхідний сертифікат відповідності встановленим вимогам може будь-який суб’єкт господарювання, незалежно від організаційно-правової форми власності за умови його відповідності стандартам якості. Замовником проаналізовано практику рішень Колегії АМКУ щодо вимог замовників стосовно різного роду сертифікатів, при цьому з'ясовано, що Колегія АМКУ не бачить в діях замовників дискримінаційних дій та порушень ЗУ «Про Публічні закупівлі», у разі якщо сертифікат відповідає предмету закупівлі. Даний сертифікат повністю відповідає предмету закупівлі, таким чином Замовник не має підстав вносити зміни до тендерної документації в цій частині. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду Верховного суду згідно з постановою від 24.06.2020 у справі № 826/15639/17 (далі — постанова № 826/15639/17) виклала позицію, що, хоча виробництво не підлягає обов’язковій сертифікації, це не позбавляє учасника можливості отримати сертифікат у добровільному порядку з тим, щоб дотриматися умов конкурсу (торгів).
Враховуючи вищезазначене, Замовник, цим самим, прагне до співробітництва з
Учасниками, які в своїй діяльності керуються та дотримуються стандартів, які забезпечують впевненість Замовників в якості та безпечності наданих послуг. Це надає додаткову впевненість Замовнику в тому, що надані учасником послуги, відповідатимуть вимогам нормативних актів, будуть виконуватися якісно та професійно, а сам Учасник постійно вживає відповідні заходи з поліпшення якості послуг, які він надає.
І на останнє: Постановою Верховного Суду України від 29.01.2021 по справі №
640/1042/19 зазначено, що незгода суб’єкта господарювання з умовами тендерної
документації закупівлі, в якій він має намір взяти участь, як і невідповідність тендерної
пропозиції суб’єкта господарювання вказаним вимогам, не є підставою для визначення умов тендерної документації дискримінаційними. Таким чином, можливість встановлення замовниками в документації умови надання учасниками у складі пропозиції сертифікатів відповідності передбачена нормами чинного законодавства, зокрема Законом № 922, та в свою чергу не є дискримінаційною і не заборонена іншими нормативно-правовими актами.