Вимога
Залишено без розгляду
UA-2021-10-21-013432-b.b1
Проект Договору
Шановний Замовник! 1) Положення пункту 5.19., 9.4. проекту «протягом 10 (десяти) робочих днів з дати отримання Замовником бюджетних асигнувань» встановлюють невизначений строк остаточних розрахунків, що суперечить п 4.12. ПРРЕЕ, де вказано, що плата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію вноситься не пізніше 20 числа наступного місяця, якщо договором не встановлено іншого терміну. Рахунок за спожиту електричну енергію оплачується: протягом 5 робочих днів від дня отримання рахунка непобутовим споживачем; в інший термін, передбачений договором, але не пізніше 20 календарного дня після закінчення розрахункового періоду. Положення вказаних пунктів проекту суперечать ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов’язання. Також, ВС/КГС в черговий раз зазначив, що відсутність бюджетного фінансування (бюджетних коштів) не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (ВС КГС, справа № 916/1345/18, 07.11.19). Отже, п. 5.19., 9.4. договору пропонуємо видалити. 2) П. 6.1.10., а саме термін в 10 календарних днів до дати розірвання не можливо реалізувати, оскільки ПРРЕЕ передбачений інший термін для дострокового розірвання договору (зміни постачальника), п. 3.2.5. ПРРЕЕ, Ініціювання споживачем розірвання у разі зміни електропостачальника договору має відбуватися одночасно з ініціюванням ним початку процедури зміни електропостачальника, передбаченої главою 6.1 розділу VI цих Правил. У таких випадках датою припинення договору вважається дата фактичної зміни електропостачальника або набуття споживачем статусу учасника ринку двосторонніх договорів, або остаточного припинення користування електричною енергією на об'єкті за відповідними точками комерційного обліку. 3) П. 6.1.3. ПРРЕЕ, зміна електропостачальника за ініціативою споживача має бути завершена протягом періоду, що починається з дня повідомлення споживачем нового електропостачальника про наміри змінити попереднього електропостачальника, але у строк, що не перевищує 21 календарний день з дня вказаного повідомлення. Отже, п. 6.1.12. пропонуємо привести у відповідність ПРРЕЕ та зазначити строк для дострокового розірвання «за 21 календарний день». Термін в 60 календарних днів та попередження про відключення за 20 робочих днів не відповідає ПРРЕЕ, жодних обмежень щодо терміну для ініціювання процедури припинення/обмеження електропостачання ПРРЕЕ не містять, окрім пп. 2, п. 7.5. ПРРЕЕ, де зазначено, припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється: електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення. Отже, п. 8.1. пропонуємо викласти в редакції: «Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об’єкта Споживача від електропостачання у випадку наявності у Споживача заборгованості за оплату поставленої (спожитої) електричної енергії в порядку розділу VII ПРРЕЕ». Також, п. 5.17. пропонуємо викласти в редакції: «Якщо Замовник не здійснив оплату за цим Договором у передбачені Договором строки, крім випадків визначених у пункті 5.19. Договору або не допустив представників Постачальника до розрахункових засобів комерційного обліку електричної енергії, що розташовані на території Замовника, Постачальник має право здійснити заходи з припинення постачання електричної енергії Замовнику за умови попередження Замовника у порядку розділу VII ПРРЕЕ». 4) Проект договору не містить розміру відповідальності за пророчення виконання зобов’язання Споживачем (замовником), що робить вочевидь невигідним умови співпраці Сторін Договору, відсутність мотивації у Споживача здійснювати вчасно розрахунки тощо. Відповідно до пп. 8, п. 5.2.1. ПРРЕЕ, електропостачальник має право, на стягнення пені та застосування інших санкцій за несвоєчасну оплату спожитої електричної енергії відповідно до вимог законодавства. Згідно з вимогами абз. 3, ч. 2, ст. 231 ГК України, у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості. Пункт 9.2. пропонуємо доповнити: «У разі порушення Споживачем строків оплати, Споживач сплачує Постачальнику пеню в розмірі 0,1 відсотка несплаченої суми за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково штраф у розмірі 7 % від суми боргу.». 5) Враховуючи територіальну віддаленість місцезнаходження Постачальника та Cпоживача, на вимогу абзацу 3, п. 3.2.1. ПРРЕЕ де вказано, що електропостачальник під час розробки форми договору має передбачити можливість обміну документами, що оформлюються на виконання умов договору, з використанням мережі Інтернет без застосування електронного цифрового підпису, пропонуємо пункт 14.6. викласти в наступній редакції: «Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані на офіційну електронну адресу сторін, зазначену в реквізитах договору ,рекомендованим листом, вручені кур'єром або особисто за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення, дата надіслання листа на електронну пошту/декілька за наявності або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача. Листування елетронною поштою може здійснюватися Сторонами Договору без застосування електронного цифрового підпису.»
Шановний учасник!
Закупівля електричної енергії здійснюється Комісією відповідно до Закону України "Про публічні закупівлі" (далі – Закон) із застосуванням процедури відкритих торгів.
Договір про закупівлю – господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару (пункт 6 частини першої статті 1 Закону).
За змістом частини другої статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі" проєкт договору про закупівлю є невід’ємною частиною тендерної документації.
При цьому договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України з урахуванням особливостей, визначених Законом (частина перша статті 41 Закону).
З урахуванням вказаного слід зазначити наступне.
1. Щодо пунктів 5.19, 9.4 проєкту договору (додаток 4 до тендерної документації на закупівлю електричної енергії з урахуванням передачі та розподілу) (далі – проєкт Договору).
Відповідно до пункту 12 статті 2 Бюджетного кодексу України бюджетні установи – органи державної влади, органи місцевого самоврядування, а також організації, створені ними у встановленому порядку, що повністю утримуються за рахунок відповідного державного бюджету чи місцевого бюджету. Бюджетні установи є неприбутковими.
Частиною першою статті 36 Закону України "Про Центральну виборчу комісію" встановлено, що фінансування Центральної виборчої комісії, її Секретаріату, патронатної служби здійснюється за рахунок коштів Держаного бюджету України.
Таким чином проєкт Договору повинен відповідати вимогам, зокрема, бюджетного законодавства України.
Частиною першою статті 614 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.
При цьому особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання (частина друга статті 614 Цивільного кодексу України).
Таким чином наявність вини є необхідною умовою настання відповідальності за порушення зобов'язання.
Згідно з частиною третьою статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, які між іншим, належать до загальних засад цивільного законодавства.
За змістом частини четвертої статті 219 Господарського кодексу України сторони зобов'язання можуть передбачити певні обставини, які є підставою для звільнення їх від господарської відповідальності.
У зв'язку з цим не може вважатися порушенням передбаченого проєктом Договору зобов'язання, а відтак мати наслідком сплату штрафних санкцій, відсутність коштів на єдиному казначейському рахунку та/або несплата вартості поставленої електричної енергії Державною казначейською службою України за наданим Центральною виборчою комісією платіжним дорученням з будь-яких інших причин.
2. Щодо пункту 6.1.10 проєкту Договору.
Звертаємо увагу, що наведене у пункті 6.1.10 проєкту Договору положення, не стосується питання зміни електропосточальника, передбаченого у пункті 3.2.5 Правил роздрібного ринку електричної енергії затверджених Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14 березня 2018 року № 312 (далі – Правила № 312).
3. Щодо пунктів 8.2, 10.2 проєкту Договору.
Пунктом 8.1 проєкту Договору передбачено, що Постачальник має право звернутися до оператора системи з вимогою про відключення об'єкта Замовника від електроживлення у випадку порушення Замовником строків оплати за спожиту електричну енергію за цим Договором більше ніж на 60 календарних днів, при цьому письмово попередивши Замовника про таке відключення за 20 робочих днів.
За змістом пункту 7.5 Правил № 312 припинення повністю або частково постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за умови попередження споживача не пізніше ніж за 10 робочих днів до дня відключення у разі, зокрема, наявності заборгованості з оплати за спожиту електричну енергію відповідно до умов договору з електропостачальником.
Однією із засад цивільного законодавства є свобода договору (пункт 3 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 6 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог вказаного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 Цивільного кодексу України).
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Враховуючи вказане встановлення конкретних строків попередження споживача про припинення повністю або частково постачання електричної енергії в межах, встановлених Правилами № 312 і уточнення інформації про наявну заборгованість відповідає нормам законодавства з питань публічних закупівель, цивільного законодавства тощо.
При цьому звертаємо увагу, що Центральна виборча комісія є державним органом, фінансування якого здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Відповідно Комісія будує свою діяльність на принципах довгострокового та короткострокового планування, в тому числі відповідно до помісячного розпису державного бюджету. З іншого боку закупівля Комісією товарів, робіт та послуг має відбуватися відповідно до Закону, який встановлює порядок та строки здійснення процедур закупівлі, а також з урахуванням критерію ефективного та раціонального використання бюджетних коштів. Зважаючи на викладене, необхідною умовою є визначення в договорах про закупівлю конкретних строків реалізації сторонами передбачених такими договорами прав та обов'язків відповідно.
4. Щодо доповнення проєкту Договору пунктом 9.2.
Пунктом 9.1 проєкту Договору передбачено, що за невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та законодавством.
Відповідно до частини першої статті 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених Господарським кодексом України, іншими законами та договором.
З огляду на вказане, Центральна виборча комісія у разі наявності її вини в порушенні умов Договору, зобов'язана буде на вимогу контрагента сплатити передбачені законом штрафні санкції, незалежно від того чи є застереження про це у проєкті Договору.
5. Щодо пункту 14.6 проєкту Договору.
Звертаємо увагу, що пунктом 3.2.1 Правил № 312 встановлено, що електропостачальник під час розробки форми договору має передбачити, зокрема, можливість обміну документами, що оформлюються на виконання умов договору, з використанням мережі Інтернет без застосування електронного цифрового підпису. Разом з тим, пунктом 14.6 проєкту Договору регулюється питання обміну повідомленнями Сторонами договору, що є іншими правовідносинами, ніж передбачені вказаним пунктом Правил № 312.
Зважаючи на наведене вище, вважаємо, що відсутні підстави для внесення змін до тендерної документації в частині проєкту Договору.
