Поточний ремонт по заміні вікон та дверей на об’єктах Каховського водопровідного комплексу

Відповідь на звернення Уповноваженою особою ДЕРЖАВНОГО ПРОМИСЛОВОГО ПІДПРИЄМСТВА «КРИВБАСПРОМВОДОПОСТАЧАННЯ» (далі - ДПП "КПВП", замовник) розглянуто запит Східного офісу Держаудитслужби про надання пояснень в рамках триваючого моніторингу процедури закупівлі: «Поточний ремонт по заміні вікон та дверей на об’єктах Каховського водопровідного комплексу» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-04-10-010127-a) та повідомляється наступне. 1. Щодо обґрунтування розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі та очікуваної вартості повідомляємо наступне. Враховуючи зміст запитуваної інформації та те, що Закон України «Про публічні закупівлі» чи Постанова 1178 не містить зобов’язуючих норм щодо змісту та форми обґрунтування, як окремого, чітко визначеного законодавством документа, стосовно розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, визначення очікуваної вартості, а також обов’язку щодо оприлюднення такої інформації (документа) на сторінці власного веб-сайту, уповноважена особа Замовника дійшла висновку, що в правову основу зазначеного запиту покладено припис пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 (далі – Постанова), яким вказану Постанову доповнено згідно з Постановою КМ №1266 від 16.12.2020. У зв’язку з наведеним уповноважена особа Замовника вважає за необхідне зазначити, що не вбачає правових підстав поширення дії вказаної норми на закупівлю «Поточний ремонт по заміні вікон та дверей на об’єктах Каховського водопровідного комплексу» (інформацію опубліковано в електронній системі закупівель за номером ID: UA-2023-04-10-010127-a) оскільки закупівля здійснюється за рахунок власних коштів ДПП "КПВП", без залучення коштів державного бюджету. Підтвердженням того висновку, що вимоги пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 не розповсюджуються на закупівлі ДПП "КПВП", які здійснюються за рахунок власних коштів (отриманих у результаті комерційної господарської діяльності) є наступне: 1) Одночасно із введенням у дію пункту 4-1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про ефективне використання державних коштів» від 11.10.2016 № 710 було доповнено Додаток до вказаної Постанови. Назва вказаного Додатку розкриває предмет регулювання Постанови: «Заходи щодо ефективного та раціонального використання державних коштів, передбачених для утримання органів державної влади та інших державних органів, утворених органами державної влади підприємств, установ та організацій, які використовують кошти державного бюджету». Додаток Постанови доповнено пунктом 26, який передбачає: «Забезпечення прозорості обґрунтування очікуваної вартості предмета закупівлі, розміру бюджетного призначення, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі» та кореспондує з пунктом 4-1 Постанови. 2) Пункт 4-1 Постанови передбачає забезпечення обґрунтування: 1) технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, 2) розміру бюджетного призначення, 3) очікуваної вартості предмета закупівлі, а також оприлюднення зазначених обґрунтувань на веб-сайті. Визначений у пункті 4-1 Постанови перелік слід розглядати виключно у наведеній нормою формі, тобто у сукупності вказаних документів/інформації. Сукупність вказаних документів/інформації вказує на те, що правова норма може застосовуватися виключно до процедури із використанням бюджетних коштів, на це вказує така ознака, як необхідність обґрунтування «бюджетного призначення». В свою чергу використання під час відповідної закупівлі власних коштів ДПП «КПВП» унеможливлює обґрунтування «бюджетного призначення» та, відповідно, виключає розповсюдження Пункту 4-1 Постанови на таку закупівлю. Слід зазначити, що за умови розповсюдження обумовленої норми, як на процедуру використання бюджетних коштів, так і на процедуру використання власних коштів підприємством державного сектору економіки, її зміст мав би викладатися у спосіб пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України «Про публічні закупівлі»: «розмір бюджетного призначення та/або очікувана вартість предмета закупівлі». Саме сполучник «або» у приведеній для прикладу нормі Закону вказує, що вона (норма) застосовується як до закупівлі із використанням бюджетних коштів так і до закупівлі із використанням власних коштів відповідним замовником. Відсутність сполучника «або» є суттєвим та тлумачиться уповноваженою особою Замовника однозначно: Пункт 4-1 Постанови стосується виключно процедури закупівлі із використанням бюджетних коштів. 3) Висновок уповноваженої особи Замовника щодо того, що Пункт 4-1 Постанови стосується виключно процедури закупівлі із використанням бюджетних коштів власне підтверджується і Міністерством фінансів України на офіційному сайті: https://mof.gov.ua/uk/news/kabmin_priiniav_rishennia_pro_zmini_do_poriadku_provedennia_perevirok_zakupivel-2603 Так, Міністерством фінансів України 16.12.2020 було зазначено: «Сьогодні на засіданні Уряду прийнято рішення щодо внесення змін до Порядку проведення перевірок закупівель*, підготовлених Мінфіном та Державною аудиторською службою. Постановою унормовуються підстави для здійснення перевірки закупівель органами державного фінансового контролю, а також забезпечується приведення їх у відповідність до норм Закону України «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та деяких інших законодавчих актів України щодо вдосконалення публічних закупівель». Прийнятим рішенням врегульовано питання отримання інформації органами державного фінансового контролю для складання протоколів про адміністративні правопорушення у разі встановлення під час перевірок закупівель порушень законодавства, що передбачають адміністративну відповідальність. Окрім того постановою прийнято норму, яка забезпечить прозорість та обґрунтованість формування очікуваної вартості предмету закупівель/розміру бюджетного призначення. Мета прийняття такої норми – підвищення достовірності бюджетного планування, його зв’язку з плануванням публічних закупівель, обґрунтованості під час визначення технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, а також потреби у бюджетних ресурсах на закупівлю». * постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанов Кабінету Міністрів України від 1 серпня 2013 р. № 631 і від 11 жовтня 2016 р. № 710». Крім того додатково просимо звернути увагу на наступне. У якості підстави проведення моніторингу закупівлі Східним офісом Держаудитсужби зазначено: «виявлені органом державного фінансового контролю ознаки порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель в інформації, оприлюдненій в електронній системі закупівель». Зазначена підстава передбачена Законом України «Про публічні закупівлі» у пункті 4 частини 2 статті 8 Закону та кореспондує з пунктом 7 частини 1 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі»: електронна система закупівель – інформаційно-телекомунікаційна система, яка має комплексну систему захисту інформації з підтвердженою відповідністю згідно із Законом України «Про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах», що забезпечує проведення закупівель, створення, розміщення, оприлюднення, обмін інформацією і документами в електронному вигляді, до складу якої входять веб-портал Уповноваженого органу, авторизовані електронні майданчики, між якими забезпечено автоматичний обмін інформацією та документами. Слід зазначити, що наведені веб-портали не є веб-сайтами замовника, а до складу документів, які мають оприлюднюватися відповідно до статті 10 Закону України «Про публічні закупівлі» «Оприлюднення інформації про закупівлю» не належать обґрунтування розміру витрат, технічних та якісних характеристик предмета закупівлі, та очікуваної вартості. Такі документи/вимоги/інформація у Законі України «Про публічні закупівлі» чи Особливостях відсутні, чим створено конфлікт між нормами різних за статусом нормативно-правових актів: Закону та Постанови Кабінету Міністрів. Подібні правові колізії вирішуються тлумаченням правовідносин на користь вищого за статусом нормативно-правового акта (Закону). Відповідно до абз. 15 частини 1 статті 3 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» державний нагляд (контроль) здійснюється за принципом презумпції правомірності діяльності суб’єкта господарювання у разі, якщо норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або якщо норми різних законів чи різних нормативно-правових актів допускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов’язків суб’єкта господарювання та/або повноважень органу державного нагляду (контролю). Враховуючи вищезазначене та відповідно до ст. 19 Конституції України, вважаємо, що у Східного офісу Держаудитслужби відсутня правова підстава витребувати обумовлену інформацію, а у уповноваженої особи Замовника, відповідно, обов’язок її надавати. Додатково повідомляємо, що розмір очікуваної вартості було розраховано за допомогою програмного комплексу, з урахуванням вимог нормативних документів у сфері стандартизації (Кошторисні норми України «Настанова з визначення вартості будівництва» (зі змінами)), з урахуванням ринкових цін на якісні будівельні матеріали, що можуть застосовуватися при наданні послуг, зазначених в дефектних актах та орієнтовно становить 4 635 926,00 грн, що відповідає розміру очікуваної вартості. Технічні та якісні характеристики предмета закупівлі визначені відповідно до потреб замовника та з урахуванням вимог законодавства, та складені на підставі затверджених дефектних актів. 2. Щодо «ненадання Переможцем документів для обґрунтування ціни його пропозиції та документи на підтвердження відповідності пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі» надаємо наступні пояснення. Відповідно до п.п. 31, 32 ст.1 Закону тендерна документація - документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель; тендерна пропозиція - пропозиція щодо предмета закупівлі або його частини (лота), яку учасник процедури закупівлі подає замовнику відповідно до вимог тендерної документації. Відповідно до ч.1 Розділу ІІІ. «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» Тендерні пропозиції подаються відповідно до порядку, визначеного статтею 26 Закону, крім положень частин четвертої, шостої та сьомої статті 26 Закону. Тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель шляхом заповнення електронних форм з окремими полями, де зазначається інформація про загальну вартість пропозиції, інші критерії оцінки (у разі їх встановлення замовником), шляхом завантаження необхідних документів через електронну систему закупівель, що підтверджують відповідність вимогам, визначеним замовником. Учасник відповідно до вимог цієї тендерної документації повинен надати у складі тендерної пропозиції: - Заповнену та підписану тендерну пропозицію за формою, наведеною у Додатку 4 до тендерної документації; - Інформацію та документи, що підтверджують відповідність учасника кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям – згідно Додатку 1 до цієї тендерної документації; - інформацією щодо відсутності підстав, установлених в пункті 44 Особливостей – згідно Додатку 1 до цієї тендерної документації; - інформацію та документи, що підтверджують відповідність предмету закупівлі технічним вимогам - згідно Додатку 2 до тендерної документації; - у разі якщо тендерна пропозиція подається об’єднанням учасників, до неї обов’язково включається документ про створення такого об’єднання; - іншою інформацією та документами, відповідно до вимог цієї тендерної документації та додатків до неї. Разом із тим відповідно до ч. 6 Розділу 3 ТД Учасники процедури закупівлі повинні надати у складі пропозицій документи (інформацію), які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником. Учасники закупівлі повинні надати у складі пропозицій інформацію та документи, які підтверджують відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником у Додатку № 2 цієї документації, окремо по кожному об’єкту, а саме: договірну ціну та пояснювальну записку до неї; локальний кошторис; підсумкову відомість ресурсів; розрахунок загально-виробничих витрат до локального кошторису; розрахунок прибутку та адміністративних витрат. Слід зазначити, що окремих вимог стосовно інформації щодо необхідних технічних, якісних та кількісних характеристик предмета закупівлі, а також відповідна технічна специфікація ТД замовника не містить, крім визначеного у вищенаведеному пункті 6 Розділу 3 ТД. Також звертаємо Вашу увагу на те, що містить виключні підстави для відхилення тендерної пропозиції встановлені в п.41 та 42 Особливостей, а саме: «41. Замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: 1) учасник процедури закупівлі: зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів відкритих торгів, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей; не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у складі своєї тендерної пропозиції, та/або змінив предмет закупівлі (його найменування, марку, модель тощо) під час виправлення виявлених замовником невідповідностей, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей; не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного абзацом п’ятим пункту 38 цих особливостей; визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог абзацу другого пункту 36 цих особливостей; є громадянином Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах); юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства України, кінцевим бенефіціарним власником, членом або учасником (акціонером), що має частку в статутному капіталі 10 і більше відсотків, якої є Російська Федерація/Республіка Білорусь, громадянин Російської Федерації/Республіки Білорусь (крім того, що проживає на території України на законних підставах), або юридичною особою, створеною та зареєстрованою відповідно до законодавства Російської Федерації/Республіки Білорусь; або пропонує в тендерній пропозиції товари походженням з Російської Федерації/Республіки Білорусь (за винятком товарів, необхідних для ремонту та обслуговування товарів, придбаних до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 “Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України “Про публічні закупівлі”, на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування” (Офіційний вісник України, 2022 р., № 84, ст. 5176); 2) тендерна пропозиція: не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації, крім невідповідності у інформації та/або документах, що може бути усунена учасником процедури закупівлі відповідно до пункту 40 цих особливостей; є такою, строк дії якої закінчився; є такою, ціна якої перевищує очікувану вартість предмета закупівлі, визначену замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, якщо замовник у тендерній документації не зазначив про прийняття до розгляду тендерної пропозиції, ціна якої є вищою, ніж очікувана вартість предмета закупівлі, визначена замовником в оголошенні про проведення відкритих торгів, та/або не зазначив прийнятний відсоток перевищення або відсоток перевищення є більшим, ніж зазначений замовником в тендерній документації; не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону; 3) переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, визначених пунктом 44 цих особливостей; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником; надав недостовірну інформацію, що є суттєвою для визначення результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з абзацом другим пункту 39 цих особливостей. 42. Замовник може відхилити тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли: 1) учасник процедури закупівлі надав неналежне обґрунтування щодо ціни або вартості відповідних товарів, робіт чи послуг тендерної пропозиції, що є аномально низькою; 2) учасник процедури закупівлі не виконав свої зобов’язання за раніше укладеним договором про закупівлю із тим самим замовником, що призвело до застосування санкції у вигляді штрафів та/або відшкодування збитків протягом трьох років з дати їх застосування, з наданням документального підтвердження застосування до такого учасника санкції (рішення суду або факт добровільної сплати штрафу, або відшкодування збитків).» Окремо слід зазначити, що тендерною документацією не встановлена вимога щодо надання учасником «договірної ціни та пояснювальної записки до неї, розрахунку прибутку та адміністративних витрат на суму, яку Учасник вказує у файлі «Тендерна пропозиція (вікна, двері)» та у електронній системі закупівель, а саме 4 579 926 ,67 гривень», на яку посилається Східний офіс, а замість того учасником було надано вказані та інші передбачені умовами розрахунки окремо по кожному об’єкту, як того вимагали умови ТД. З урахуванням вищенаведеного, слід зазначити, що Учасником ТОВ "ТЕЛЛОР-ГРУП" надано необхідну інформацію та документи, як того вимагала ТД, а отже у Замовника були відсутні правові підстави для відхилення його ТП. Також слід зазначити що, вимогами Закону та Особливостей не передбачено можливість відхилення тендерної пропозиції учасника за невідповідність умовам ТД, що нею не встановлені. 3. Стосовно 3-го пункту запиту про надання пояснень. Предметом закупівлі (Ідентифікатор закупівлі: UA-2023-04-10-010127-a) була закупівля послуг з «Поточного ремонту по заміні вікон та дверей на об’єктах Каховського водопровідного комплексу». Поточний ремонт будівлі – комплекс ремонтно-будівельних робіт з метою відновлення її конструкцій та систем інженерного обладнання, а також підтримання експлуатаційних якостей, не пов'язаних зі зміною основних техніко-економічних показників. Відповідно до законів України "Про регулювання містобудівної діяльності", "Про архітектурну діяльність", ДБН А.2.2-3-2012 "Склад та зміст проектної документації на будівництво" будівництво - це нове будівництво, реконструкція, реставрація, технічне переоснащення, капітальний ремонт. Пунктом 1.1. Кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва» (далі – Настанова) зазначено: Ця Настанова визначає основні правила застосування кошторисних норм та нормативів з ціноутворення у будівництві для визначення вартості нового будівництва, реконструкції, капітального ремонту будинків, будівель і споруд будь-якого призначення, їх комплексів та частин, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури, а також реставрації пам’яток архітектури та містобудування (далі – будівництво). Виходячи з положень зазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт не відноситься до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві. Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. Враховуючи положення чинних законодавчих та нормативних документів у сфері будівництва, а також те що Замовник може поширити дію окремих положень Настанови на поточний ремонт, Замовником, у Розділі ІІІ. Інструкції з підготовки тендерної пропозиції, підрозділі 6. Інформація про технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі детально зазначено, які види витрат повинні враховуватись учасником при розрахунку ціни пропозиції шляхом складання договірної ціни. А саме: договірна ціна з пояснювальною запискою до неї; локальний кошторис; підсумкова відомість ресурсів; розрахунок загально-виробничих витрат до локального кошторису; розрахунок прибутку та адміністративних витрат, також зазначено вид договірної ціни – динамічна. У складі тендерної пропозиції учасника всі вищезазначені розрахунки враховані та надані, чим підтверджено відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником у Додатку № 2 до тендерної документації на закупівлю. Крім того зазначаємо, згідно з Настановою, кошти на покриття ризиків, пов’язаних з виконанням будівельних робіт враховуються у розмірі, визначеному на підставі обґрунтовувальних розрахунків підрядника, виходячи з сукупності цілого ряду факторів, розмір яких залежить, у тому числі від виду договірної ціни, що пропонується за умовами конкурсних торгів, та за динамічної договірної ціни не враховуються. Також, згідно положень Настанови, до складу ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни незалежно від її виду) включаються кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами, призначені на відшкодування збільшення вартості трудових та матеріально-технічних ресурсів, спричинене інфляцією, яка може відбутися протягом будівництва. Кошти на покриття додаткових витрат, пов’язаних з інфляційними процесами враховуються при новому будівництві, реконструкції, реставрації, технічному переоснащенні та капітальному ремонті в тривалих контрактах. Договір за результатами процедури закупівлі укладено 15.05.2023 р., строк надання послуг – 60 календарних днів з дати укладання договору. Поширення зазначеної норми Настанови Замовником на поточний ремонт, а саме включення замовником до видів витрат, які повинні враховуватись учасником при складанні договірної ціни інфляції, було б необґрунтованим у частині: виду будівництва, строку будівництва, структури робіт та призвело б до збільшення вартості і до не раціонального використання коштів. Виходячи з вищенаведеного, Переможець врахував всі передбачені тендерною документацією витрати у своїй ціновій пропозиції, надав відповідні розрахунки та підтвердив відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником у Додатку № 2 до тендерної документації на закупівлю. 4. Стосовно 4-го пункту запиту про надання пояснень. Виходячи з положень вищезазначених законодавчих та нормативних документів поточний ремонт не відноситься до будівництва, тому на нього не поширюються законодавчі та нормативні документи, що діють у будівництві. Вартість поточного ремонту має визначатися на підставі обґрунтованих трудових та матеріально-технічних ресурсів та їх вартості, обчисленої у поточному рівні цін. Відповідно до Вказівок щодо застосування ресурсних елементних кошторисних норм на ремонтно-будівельні роботи пункту 2.4 Окремі види ремонтно-будівельних робіт, які не охоплені збірниками РЕКНр, а технологія їх виконання аналогічна новому будівництву або реконструкції будинків, будівель і споруд, можуть нормуватися відповідно або за нормами збірників РЕКНб на нове будівництво із застосуванням до витрат труда робітників, зайнятих на ремонтно-будівельних роботах, і до часу експлуатації машин і механізмів коефіцієнта 1,15. Зазначаємо, так як Ресурсні елементні кошторисні норми на ремонтно-будівельні роботи використовуються застосовно до поточного ремонту, а вказаний пункт розповсюджується саме на капітальний ремонт, то відсутність застосування підвищувального коефіцієнта 1,15 до часу експлуатації машин і механізмів при поточному ремонті не є застосовним. Крім того, зазначена норма не є обов’язковою, так як у її визначені вона лише надає можливість її застосувати на розсуд підрядника, для збільшення вартості робіт. Виходячи з вищенаведеного, Переможець врахував всі передбачені тендерною документацією витрати у своїй ціновій пропозиції, надав відповідні розрахунки та підтвердив відповідність пропозиції учасника технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам до предмета закупівлі, установленим замовником у Додатку № 2 до тендерної документації на закупівлю.