Питання про порушення принципу дискримінації учасників
Для забезпечення дотримання основних принципів здійснення процедури публічних закупівель викладених в ЗУ "Про публічні закупівлі", передбачених ст. 3 Принципи здійснення закупівель, а саме добросовісна конкуренція серед учасників та недискримінація учасників, просимо Вас, розділити предмет закупівлі: Фармацевтична продукція - код Основного словника національного класифікатора України ДК 021:2015 "Єдиний закупівельний словник"– 33600000-6(«Паклітаксел», «Карбоплатин», «Вінорельбін», «Іринотекан», «Бендамустин», «Ритуксимаб», «Гемцитабін», «Капецитабін», «Доцетаксел», «Доксорубіцин») на окремі лоти. 15 найменувань лікарських засобів в одному переліку штучно унеможливлює доступ суб’єктів господарювання до зазначених торгів, оскільки участь в закупівлі може прийняти лише компанія, яка має повний перелік препаратів, що створює монопольне становище для окремих учасників ринку та суперечить принципу недискримінації учасників. Зсилаємось на раніше вами проведений аукціон оголошення №UA-2017-03-09-000599-c, який відбувся 20.04.2017 р. в якому позиції були розділені на лоти, що надало можливість для участі в торгах більшої кількості компаній та економії бюджету. В інакшому випадку наша компанія буде змушена звернутися з оскарженням даної процедури до АМКУ.
Тендерним комітетом вимогу щодо усунення порушень та приведення ТД до вимог Закону, розглянуто. За результатами розгляду вимоги можемо повідомити наступне.
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454, із змінами, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН).
У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
У випадку проведення даних відкритих торгів, поділ предмета закупівлі не є раціональним, адже згідно клінічних протоколів лікування онко хворих передбачені відповідні схеми лікування, за якими під час лікування одночасно використовуються декілька лікарських засобів. Тому, закупівля даних лікарських засобів цілісним предметом в першу чергу обґрунтована схемами застосування хіміопрепаратів, які призначаються циклічно(систематично) по 3-4 препарати одночасно для кожного з онко хворих пацієнтів. Відсутність одно з засобів призведе до неможливості (або несвоєчасності ) застосування інших препаратів, що в свою чергу ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнта.
Як показує досвід проведення двох попередніх відкритих торгів в поточному році, розподіл на лоти по принципу «один лот – одна МНН» збільшує ризик відміни (відхилення, оскарження) та не укладення договору на поставку в частині окремих лікарських засобів (лотів). При цьому слід зауважити, що відсутність або не своєчасне забезпечення пацієнтів диспансеру лікарськими засобами ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнтів в цілому.
Також, однією із підстав «не лотової» закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику та зменшує ризики відміни торгів.
Одним з принципів здійснення державних закупівель відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є максимальна економія та ефективність.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Отже, діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Крім того, додатково повідомляємо, що замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В нашому випадку, поділ предмета закупівлі не був передбачений.
Всі потенційні учасники торгів, після оприлюднення відповідного оголошення, можуть надати свою пропозицію, яка буде прийнята і розглянута замовником відповідно до діючого законодавства, а якщо в них немає можливості надати свою пропозицію на торги згідно оприлюдненого оголошення та тендерної документації, то це не означає що замовник зобов’язаний змінити вид предмета закупівлі на їх запит чи запит будь-якого іншого суб’єкта.
Розділення предмета закупівлі на ЛОТи
Просимо розділити закальний предмет закупівлі на окремі лоти, за принципом один лот-одне МНН Дякуємо
Тендерним комітетом вимогу щодо усунення порушень та приведення ТД до вимог Закону, розглянуто. За результатами розгляду вимоги можемо повідомити наступне.
Відповідно до Порядку визначення предмета закупівлі, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 17.03.2016 № 454, із змінами, під час здійснення закупівлі лікарських засобів предмет закупівлі визначається за показником третьої цифри Єдиного закупівельного словника із зазначенням у дужках міжнародної непатентованої назви лікарського засобу (далі - МНН).
У разі якщо предмет закупівлі лікарських засобів містить два та більше лікарських засобів, замовником у дужках зазначається МНН кожного лікарського засобу. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за МНН, за формою випуску, за дозуванням, за обсягом та/або за місцем поставки лікарських засобів.
Отже, за нормами діючого законодавства Замовник має право (може) визначити окремі частини предмета закупівлі. Тобто, чинне законодавство не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб.
У випадку проведення даних відкритих торгів, поділ предмета закупівлі не є раціональним, адже згідно клінічних протоколів лікування онко хворих передбачені відповідні схеми лікування, за якими під час лікування одночасно використовуються декілька лікарських засобів. Тому, закупівля даних лікарських засобів цілісним предметом в першу чергу обґрунтована схемами застосування хіміопрепаратів, які призначаються циклічно(систематично) по 3-4 препарати одночасно для кожного з онко хворих пацієнтів. Відсутність одно з засобів призведе до неможливості (або несвоєчасності ) застосування інших препаратів, що в свою чергу ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнта.
Як показує досвід проведення двох попередніх відкритих торгів в поточному році, розподіл на лоти по принципу «один лот – одна МНН» збільшує ризик відміни (відхилення, оскарження) та не укладення договору на поставку в частині окремих лікарських засобів (лотів). При цьому слід зауважити, що відсутність або не своєчасне забезпечення пацієнтів диспансеру лікарськими засобами ставить під загрозу життя та здоров’я пацієнтів в цілому.
Також, однією із підстав «не лотової» закупівлі, є доцільність придбання даної продукції у одного постачальника, оскільки це позитивно впливає на формування цінової політики на зазначену продукцію (витрати по транспортуванню, підхід до цінової політики, тощо), на ритмічність і своєчасність здійснення поставок Замовнику та зменшує ризики відміни торгів.
Одним з принципів здійснення державних закупівель відповідно до ст. 3 Закону України «Про публічні закупівлі» є максимальна економія та ефективність.
Згідно з ч. 2 ст. 20 Закону України «Про публічні закупівлі», під час проведення процедури відкритих торгів тендерні пропозиції мають право подавати всі зацікавлені особи. Стаття 43 Господарського кодексу України передбачає свободу підприємництва, тобто можливість без обмежень самостійно здійснювати будь-яку підприємницьку діяльність, не заборонену законом.
Отже, діюче законодавство не містить обмежень щодо участі у відкритих торгах виробників, посередників, фізичних осіб-підприємців, торговців товарами, в той же час виробники товарів не обмежені в можливості здійснювати торгівлю іншими товарами.
Крім того, додатково повідомляємо, що замовник торгів визначає предмет закупівлі самостійно, а не за погодженням з усіма чи окремими учасниками процедури закупівлі, які взагалі не мають права впливати на тендерний комітет щодо вибору предмета закупівлі чи його обґрунтування. В нашому випадку, поділ предмета закупівлі не був передбачений.
Всі потенційні учасники торгів, після оприлюднення відповідного оголошення, можуть надати свою пропозицію, яка буде прийнята і розглянута замовником відповідно до діючого законодавства, а якщо в них немає можливості надати свою пропозицію на торги згідно оприлюдненого оголошення та тендерної документації, то це не означає що замовник зобов’язаний змінити вид предмета закупівлі на їх запит чи запит будь-якого іншого суб’єкта.
