ДК 021:2015: 79710000-4 — Охоронні послуги

Відповідно до абзацу 4 пункту 1 статті 1 Закону України «Про охоронну діяльність», визначено, що охорона майна - діяльність з організації та практичного здійснення заходів охорони, спрямованих на забезпечення недоторканності, цілісності визначених власником і належних йому будівель, споруд, територій, акваторій, транспортних засобів, валютних цінностей, цінних паперів та іншого рухомого і нерухомого майна, з метою запобігання та/або недопущення чи припинення протиправних дій щодо нього, для збереження його фізичного стану, припинення несанкціонованого власником доступу до нього та забезпечення здійснення власником цього майна всіх належних йому повноважень стосовно нього. Водночас, згідно статті 1 Закону України «Про музеї та музейну справу» визначено поняття охорони музеїв, що це система правових, організаційних та фінансово-економічних заходів, що забезпечують недоторканність музейного приміщення і музейного зібрання, що в свою чергу визначено як (музейне зібрання) сукупність музейних колекцій та музейних предметів, а також пов'язаних з ними бібліотечних фондів, архівів, каталогів та наукової документації музею. Згідно ч.3 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. При цьому, згідно з листом Мінекономрозвитку від 07.02.2017 № 3302-06/3812-06 «Щодо розробки тендерної документації», вимоги тендерної документації та перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність таким вимогам, визначаються замовником самостійно, виходячи зі специфіки предмета закупівлі, керуючись принципами здійснення закупівель, закріпленими у статті 5 Закону та з дотриманням законодавства в цілому. Оскільки послуги, що закуповуються для потреби КЗ "Черкаський обласний краєзнавчий музей" ЧОР є саме послугами для забезпечення охорони музею, а отже у Замовника є об’єктивні та обґрунтовані підстави вимагати від потенційних учасників документального підтвердження наявності досвіду саме з фізичної охорони музеїв, а небудь-якого іншого майна/території. А тому скарга задоволенню не підлягає. Окрім цього, що згідно п. 27 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про публічні закупівлі» суб’єкт оскарження в органі оскарження (далі - суб’єкт оскарження) - фізична чи юридична особа, яка звернулася до органу оскарження з метою захисту своїх прав та охоронюваних законом інтересів з приводу рішення, дії чи бездіяльності замовника, що суперечать законодавству у сфері публічних закупівель і внаслідок яких порушено право чи законні інтереси такої особи. Ви ж у свою чергу ніяким чином не довели що права Вас як учасника порушені та умови є дискримінаційними. Якщо Учасник виявив вимоги, що на його думку є дискримінаційними чи такими, що порушують його права, відповідно до ст. 18 Закону він може подати скаргу до органу оскарження. Кваліфікація дискримінаційних умов тендерної документації належить виключно до повноважень Антимонопольного комітету України. Законодавством України у сфері публічних закупівель не визначено поняття дискримінації та її форм. Однак, міжнародним правом в цій сфері закріплено чіткі рамки, якими держави повинні керуватися на національному рівні. Європейський суд з прав людини дав роз'яснення визначенню дискримінація: «Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона «не має об'єктивного і розумного виправдання», тобто якщо вона не переслідує «законної мети» або відсутня «розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети». Отже, дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Разом з тим, не завжди різне ставлення являє собою дискримінацію. Якщо підставою для різного ставлення є об'єктивно виправдані ознаки або ті, які мають раціональне обґрунтування, то дискримінація відсутня. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об'єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто «дискримінація» у застосуванні до процедур закупівель - це суб'єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об'єктивно виправданими. Отже, на підставі вище викладеного, звертаємо Вашу увагу, що вимоги тендерної документації стосуються всіх Учасників, які мають намір взяти участь у даній закупівлі. Отже, вимога про наявність в учасника зазначених аналогічних договорів є цілком обґрунтованою, та не може бути виключена з Тендерної документації.