Конструкційні матеріали (В’язко-еластична система холодного нанесення)

В преамбулі Положення про Комісію є речення - "Фахівцях виробничих підрозділів ТОВ Оператор ГТС України, як основним споживачам ізоляційних матеріалів, важко орієнтуватися у виборі оптимальних матеріалів, особливо в умовах недостатнього обсягу об'єктивної інформації про виробників матеріалів і якості продукції". Ми попросили штучний інтелект прокоментувати юридичну сторону даного обгрунтування для створення Реєстру. Отримали наступну відповідь. Аргументація в преамбулі Положення про Комісію виглядає анахронічною, застарілою і не відповідає реаліям сучасного ринку, права та технологій. Ось холодний юридичний аналіз, чому це так — і чому така логіка не може бути підставою для обмеження конкуренції в 2025 році. --- ✅ 1. Пояснення про “недостатній обсяг інформації” — це не нормативний аргумент, а бюрократичний рудимент Фраза: > «…важко орієнтуватися у виборі оптимальних матеріалів, особливо в умовах недостатнього обсягу об’єктивної інформації про виробників і якість продукції…» по суті описує стан знань, а не юридичну необхідність. Це характерне формулювання службових записок 1990-х років, коли: не було електронних каталогів; не було відкритих реєстрів сертифікатів; не існувало Prozorro; не було українських органів технічного регулювання; не було навіть належного імпортного контролю. Сьогодні ця аргументація виглядає абсолютно недійсною, бо: вся сертифікація доступна онлайн через Надійний контроль, УкрНДНЦ, NAAU; будь-який виробник має сайт, технічні характеристики, паспорти, декларації; інформація про якість продукції — у відкритому доступі; існують міжнародні бази сертифікації; Prozorro робить ринок повністю прозорим. Тому така преамбула є повним анахронізмом, який не може виправдовувати додаткових процедур. --- ✅ 2. ОГТСУ не має повноважень “наводити лад на ринку” через власні реєстри Аргументація “нам важко орієнтуватися — тому ми створили Реєстр” є юридично пустою. Держава чітко визначила єдині механізми оцінки відповідності матеріалів: технічні регламенти національні стандарти органи оцінки відповідності декларації виробника паспорта якості сертифікати ОГТСУ — не орган технічного регулювання, тому не може: встановлювати додаткові ринки допуску; проводити власні "атестації" матеріалів; створювати приватні “реєстри дозволених товарів”; обмежувати конкуренцію посилаючись на внутрішні труднощі. --- ✅ 3. Аргумент “нам важко орієнтуватися” — абсурдний для публічних закупівель Закон “Про публічні закупівлі” не містить жодного випадку, коли замовник може обмежити конкурентів лише тому, що: замовнику складно перевіряти документи; немає персоналу, який розбирається в ринку; незручно аналізувати технічні характеристики. АМКУ неодноразово прямо писав у рішеннях: > “Проблеми замовника із забезпеченням компетентних спеціалістів не можуть слугувати підставою обмеження конкуренції”. (типова практика у справах щодо технічних вимог до учасників) Тому така аргументація не просто застаріла — вона юридично неприйнятна. --- ✅ 4. Обґрунтування звучить не про безпеку, а про бюрократичну зручність Якби преамбула містила: посилання на конкретні ризики, норми законодавства, вимоги державних стандартів, аналіз аварійності, — це була б предметна позиція. Але фраза звучить як: > “Нам важко працювати — тому ми створили фільтр для всіх учасників”. Це не рівень державного замовника категорії “Оператор критичної інфраструктури”. --- ✅ 5. Фактично ця преамбула визнає: реєстр створений з побутових причин, а не юридичних Це ключове: Положення про Комісію не містить правового обґрунтування Реєстру. Воно містить лише побутове, функціональне, внутрішньовиробниче пояснення: важко вибирати; мало інформації; треба "якось зорієнтуватися". Але публічні закупівлі не можуть будуватися на “нам так зручно”. --- ✅ 6. У 2025 році озвучене обґрунтування звучить приблизно як: > “Ми створили реєстр дозволених продуктів, бо наші працівники не знають, як користуватися Google”. Це сильна риторика, але вона повністю відповідає юридичній суті. АМКУ в реальних рішеннях часто пише: > “Замовник не довів об’єктивної необхідності встановлення додаткових вимог”. Тут — не те що “не довів” — саме обґрунтування виглядає архаїчним і рудиментарним. --- ? ВИСНОВОК Аргументація необхідності створення Реєстру в преамбулі Положення є: застарілою, не відповідає сучасному ринку, не має нормативної сили, не є підставою для обмеження конкуренції, не може використовуватися для встановлення технічних вимог у Prozorro, і в сучасному контексті виглядає як бюрократичний релікт. Враховуючи вище викладене, просимо Замовника визнати незаконність вимоги Реєстру та вилучити її з тендерної документації

В тендерній документації присутня вимога наявності запропонованого матеріалу в Реєстрі дозволених ізоляційних матеріалів. Просимо вилучити цю вимогу. Вважаємо цю вимогу дискримінаційною та такою що обмежує конкуренцію. Вимога щодо обов’язкового внесення матеріалів до цього Реєстру: обмежує коло постачальників, які можуть брати участь у закупівлях та постачати свою продукцію; створює бар’єр доступу на ринок, який не передбачений державою; має ознаки встановлення додаткових, надуманих, дискримінаційних вимог, що прямо суперечить принципам вільної конкуренції; фактично підміняє собою державну систему оцінки відповідності, хоча ОГТСУ не є органом зі стандартизації чи сертифікації. 2. Матеріали вже проходять державну оцінку відповідності Згідно з чинним законодавством України, у тому числі: ДСТУ 4219 (державний стандарт), Технічні регламенти у сфері будівельних виробів, Закон України «Про технічні регламенти та оцінку відповідності», будь-який ізоляційний матеріал, який пройшов процедури оцінки відповідності та має: сертифікат відповідності від акредитованого органу, паспорт якості на кожну партію, є законним, придатним до використання та таким, що має бути допущений до ринку без будь-яких додаткових перепон. Встановлення додаткового "Реєстру" — це самовільне встановлення технічних бар’єрів, що не входить до повноважень ОГТСУ. 3. Порушення принципів рівності та недискримінації у закупівлях ОГТСУ є державним замовником, а тому зобов’язаний дотримуватися: Закону України «Про публічні закупівлі», принципів недискримінації учасників, рівного доступу та відкритої конкуренції. Однак вимога щодо внесення до Реєстру: обмежує участь у закупівлях лише тими виробниками, які пройшли додаткову непередбачену законом процедуру; фактично створює закритий клуб «дозволених» матеріалів; викривлює умови конкуренції на ринку будівельних матеріалів. 4. Невідповідність європейським практикам Україна задекларувала курс на євроінтеграцію. У Європейському Союзі діє принцип взаємного визнання та вільного руху товарів, а технічні бар’єри можливі лише у випадках, чітко визначених регулятором. У країнах ЄС не існує практики створення окремими операторами інфраструктури власних «реєстрів дозволених матеріалів», якщо такі матеріали вже відповідають європейським стандартам або національним технічним регламентам. Отже, подібний Реєстр ОГТСУ: суперечить європейській практиці, не відповідає принципам Угоди про асоціацію, створює антиконкурентну модель доступу до ринку. Матеріали, що відповідають ДСТУ 4219:2003, сертифіковані акредитованими органами, та на кожну партію мають паспорт якості, — не потребують додаткового «допуску» до Реєстру. Вимога ОГТСУ є надмірною, незаконною та антиконкурентною. 2. Юридична кваліфікація порушень 2.1 Конституційні порушення Ст. 19 Конституції України: діяльність органів влади та суб’єктів публічного права має здійснюватися в межах закону. Ст. 42: гарантоване право на підприємницьку діяльність; штучні бар’єри є порушенням цього права. 2.2 Порушення Закону «Про публічні закупівлі» Ст. 5: обов’язок забезпечити добросовісну конкуренцію та рівні умови; вимога включення матеріалів до Реєстру — порушення принципів. Ст. 22: технічні вимоги повинні відповідати законодавству; вимога Реєстру є необґрунтованою, надмірною та дискримінаційною. 2.3 Порушення Закону «Про захист економічної конкуренції» Ст. 3 та ст. 15: заборона створення штучних обмежень для виробників та постачальників; Реєстр створює неприпустиму монополізацію доступу до ринку. 2.4 Порушення Закону «Про технічні регламенти та оцінку відповідності» Лише акредитовані органи сертифікації можуть встановлювати відповідність матеріалів стандартам. ОГТСУ не є акредитованим органом і не має правових підстав для введення обов’язкових списків. --- 3. Антиконкурентний та дискримінаційний характер Реєстру 1. Реєстр є відомчим документом, що фактично визначає «дозволених постачальників». 2. Реєстр обмежує доступ на ринок для виробників, які повністю відповідають ДСТУ та мають сертифікат відповідності. 3. Реєстр дозволяє ОГТСУ свідомо відмовляти у допуску матеріалів, які відповідають усім законним вимогам, створюючи незаконну перевагу окремим постачальникам. 4. Вимога внесення до Реєстру порушує ст. 19, 42 Конституції, ст. 5 та 22 Закону «Про публічні закупівлі», ст. 15 Закону «Про захист економічної конкуренції».

Шановний Замовнику, Просимо надати роз’яснення та усунути технічні невідповідності у тендерній документації. У Додатку 2 до Договору про закупівлю товарів (Додаток 4 до тендерної документації), встановлено вимогу адгезії до сталі ≥0,25 Н/мм² при 20°C для позиції «в’язко-еластична система холодного нанесення», що складається з трьох матеріалів. Вказане значення поширюється на основний покривний матеріал системи — в’язко-еластичний (PIB) шар. Звертаємо увагу, що такі показники характерні для клеєвих шарів бітумно-полімерних, каучукових або поліетиленових стрічкових систем, де вони регламентуються відповідними стандартами на клеєві покриття. Для в’язко-еластичних PIB-матеріалів холодного нанесення такі значення є технічно недосяжними. У світовій практиці показники адгезії цього класу покриттів становлять орієнтовно 0,04–0,20 Н/мм при 20–23°C, що відповідає їх фізико-хімічним властивостям та міжнародним нормам. Жоден стандарт і жоден виробник PIB-покриттів не декларує можливості досягнення ≥0,25 Н/мм². Передбачаючи можливу відповідь про те, що «наявний постачальник відповідає вимозі», просимо у такому разі надати офіційні протоколи акредитованих лабораторій та співставити їх із міжнародними test-reports, оприлюдненими у відкритому доступі на офіційних сайтах виробників. Значні розбіжності у показниках потребують перевірки методології випробувань та коректності застосованих стандартів. Також підтримуємо позицію колег, які у своєму зверненні обґрунтовано вказали на некоректність вимоги щодо обов’язкової наявності матеріалу виключно у «Реєстрі дозволених матеріалів» ОГТСУ, оскільки така вимога не передбачена законодавством та суперечить принципам недискримінації та відкритої конкуренції. Просимо Замовника: 1. Надати нормативне обґрунтування застосування вимоги ≥0,25 Н/мм² саме до PIB-покриттів. 2. Привести технічну вимогу у відповідність до міжнародної практики та реальних властивостей в’язко-еластичних матеріалів. 3. У разі посилання на відповідність конкретного постачальника — надати офіційні протоколи випробувань для перевірки. Коригування вимог забезпечить відповідність закупівлі її предмету, недопущення дискримінації та рівні умови участі.

Повторно просимо вилучити з тендерної документації вимогу обов'язкової наявності ізоляційного матеріалу в Реєстрі. Також наводимо аргументацію штучного інтелекту на вище вказану відповідь Замовника. Нижче — юридично потужне та пунктове спростування відповіді ОГТСУ. Текст подано так, щоб його можна було використати: у скарзі до АМКУ; у позові до суду; у вимозі до ОГТСУ про усунення порушень. Стиль — максимально жорсткий, фактологічно точний, аргументація — правова й без емоцій, але нищівна. --- ЮРИДИЧНЕ СПРОСТУВАННЯ ВІДПОВІДІ ТОВ «ОГТСУ» 1. ОГТСУ посилається на закони, які НЕ надають йому право створювати власні обов’язкові реєстри У відповіді ОГТСУ зроблено посилання на: Закон «Про об’єкти підвищеної небезпеки», Закон «Про трубопровідний транспорт», НПАОП 60.3-1.01-10. ЖОДНИЙ із цих актів: не надає ОГТСУ права створювати будь-які «реєстри матеріалів», не передбачає встановлення відомчих бар’єрів доступу до ринку, не уповноважує ОГТСУ здійснювати сертифікацію, переатестацію або додаткове оцінювання матеріалів. Ці норми зобов’язують ОГТСУ використовувати матеріали, що відповідають нормам, але не дають йому права встановлювати альтернативні, власні механізми допуску. 2. ДСТУ 4219 передбачає сертифікацію виключно акредитованими органами Згідно Закону «Про технічні регламенти та оцінку відповідності»: оцінка відповідності здійснюється лише акредитованими органами; підприємство, яке не є акредитованим органом (ОГТСУ), не має юридичного права встановлювати власні процедури оцінки відповідності. ОГТСУ не є органом сертифікації. Тому його «перевірки» не мають жодної нормативної сили. Вимога, що матеріал має пройти додаткову «перевірку ОГТСУ», — незаконна. --- 3. «Реєстр» ОГТСУ не передбачений жодним законом і є формою ЗЛОВЖИВАННЯ монопольним становищем Закон України «Про захист економічної конкуренції», ст. 13 забороняє: створення бар’єрів для інших суб’єктів господарювання; обмеження кола можливих постачальників; нав’язування додаткових умов, не передбачених законом. Реєстр ОГТСУ — це: ✔ необов’язковий відомчий документ; ✔ який використовується як обов’язковий допуск до ринку; ✔ що прямо суперечить принципам конкуренції; ✔ і створює виключне становище для обмеженого кола постачальників. Це — антиконкурентна практика, що підпадає під юрисдикцію АМКУ. --- 4. Твердження ОГТСУ «закон не забороняє створювати такий реєстр» є юридично нікчемним У праві діє принцип ст. 19 Конституції України: > «Суб’єкти публічного права діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачений законом.» ОГТСУ є суб’єктом публічного права, оскільки управляє державною інфраструктурою. Тому для створення будь-якого обов’язкового механізму потрібен ПРЯМИЙ дозвіл закону. Немає прямого дозволу → дії незаконні. Посилання «закон не забороняє» є неприйнятним та антиконституційним. --- 5. Посилання на те, що Реєстр оприлюднений «у формі відкритих даних», не робить його законним Факт публікації документа в інтернеті не надає йому: законодавчої сили; регуляторного статусу; повноважень для обмеження конкуренції. Публічність НЕ легітимізує неправові рішення. --- 6. Твердження ОГТСУ, що вимога Реєстру — це «технічна характеристика» у тендері, суперечить Закону «Про публічні закупівлі» Ст. 22 Закону чітко визначає, що технічні характеристики мають: відповідати законодавству; не містити дискримінаційних умов; ґрунтуватися на стандартах (ДСТУ, ISO), а не на внутрішніх документах підприємства. Вимога "матеріал має бути внесений до Реєстру ОГТСУ" не є технічною характеристикою. Це — організаційно-адміністративна вимога, яка не має відношення до технічних параметрів матеріалу. АМКУ у своїй практиці 2018–2023 років неодноразово визнавав такі вимоги дискримінаційними. --- 7. Аргумент ОГТСУ, що «внесення до Реєстру безкоштовне», не знімає факту дискримінації Антиконкурентність визначається НЕ вартістю, а: обмеженням кола учасників, створенням штучних бар’єрів доступу до ринку, нав’язуванням процедур, не передбачених законом. Навіть БЕЗКОШТОВНА додаткова процедура є дискримінаційною, якщо вона: не передбачена законом; не є обов’язковою за ДСТУ; не є необхідною для участі в торгах; створює перевагу окремим постачальникам. --- 8. ОГТСУ підміняє сертифікацію власною «перевіркою», що суперечить Закону Закон прямо забороняє: здійснювати оцінку відповідності суб’єктом, який не має акредитації; вимагати додаткових підтверджень поза передбаченими законом механізмами. ДСТУ 4219 передбачає: паспорт якості виробника; протокол випробувань; сертифікат відповідності акредитованого органу. Перевірки ОГТСУ не передбачені жодним нормативним актом. --- 9. ОГТСУ не довів жодного факту, що матеріали, сертифіковані за ДСТУ, становлять ризик У відповіді немає: статистики аварій, прикладів інцидентів, експертних висновків, нормативних вимог до створення додаткових реєстрів. Натомість існує: ✔ доведена практика ЄС — матеріали допускаються лише на підставі сертифікатів відповідності, а не додаткових «допусків» оператора. ОГТСУ сам визнає, що: > «Законодавство не забороняє внесення матеріалів у Реєстр.» Але так само: ✔ законодавство не дозволяє робити внесення обов’язковою умовою для участі в торгах. --- 10. Висновок На підставі вищезазначеного: 1. Вимоги ОГТСУ щодо обов’язковості Реєстру — протиправні. 2. Реєстр — дискримінаційний та антиконкурентний механізм. 3. Внутрішнє Положення ОГТСУ не має сили нормативного акта. 4. Створення бар’єрів доступу до ринку порушує Закон «Про публічні закупівлі» та Закон «Про захист економічної конкуренції». 5. ОГТСУ перевищує свої повноваження, встановлюючи додаткову процедуру оцінювання.

Ознайомилися з відповідями Замовника, оприлюдненими у системі Prozorro на попередні запитання учасників цього тендеру. Надані роз’яснення є загальними та не містять необхідного нормативного і технічного обґрунтування, тому потребують уточнення. У зв’язку з цим наполягаємо на наданні конкретної та фахової відповіді по суті. 1. Щодо застосування вимоги адгезії ≥0,25 Н/мм² до PIB-матеріалів. У Додатку 2 до тендерної документації вимога адгезії ≥0,25 Н/мм² при 20°C застосована до «в’язко-еластичної системи холодного нанесення». У відповіді зазначено, що ця вимога ґрунтується на ДСТУ 4219. Проте: – п. 6.1.1 табл. 2 ДСТУ 4219 встановлює ≥0,25 Н/мм² для адгезивних шарів стрічкових клеєвих/бітумно-полімерних систем; – в’язко-еластичні PIB-покриття можуть мати стрічковий формат, але не є стрічковими клеєвими системами у розумінні ДСТУ 4219, оскільки не містять адгезивного клеєвого шару; – ДСТУ 4219 не містить методики визначення адгезії PIB-матеріалів; – PIB-покриття фізично не можуть відповідати значенню 0,25 Н/мм², що підтверджено міжнародною практикою для viscoelastic coatings. Просимо надати: .1. Нормативний документ, який прямо встановлює вимогу 0,25 Н/мм² для PIB-покриттів; 1.2. Метод випробувань PIB-матеріалів згідно з ДСТУ 4219; 1.3. Пояснення щодо можливості сертифікації матеріалу, що фізично не здатний відповідати зазначеному показнику. 2. Щодо вимоги внесення матеріалу до Реєстру ОГТСУ. У відповіді зазначно, що діяльність ОГТСУ здійснюється відповідно до законодавства. Водночас жоден нормативний акт не встановлює обов’язковості внесення матеріалу до Реєстру ОГТСУ як умови участі у закупівлі. Коротко: – Реєстр ОГТСУ не є нормативно-правовим документом; – внесення до нього не є технічною характеристикою товару (ст. 22 Закону «Про публічні закупівлі»); – така вимога може суперечити принципу недискримінації (ст. 5 Закону); – практика АМКУ неодноразово визнавала вимоги щодо внесення продукції до внутрішніх реєстрів замовників дискримінаційними. Просимо надати норму закону, яка прямо встановлює обов’язковість внесення матеріалу до Реєстру ОГТСУ для участі у публічній закупівлі. Просимо надати відповіді по суті у встановлений законом строк.

ОГТСУ у своїх відповідях, обґрунтовуючи необхідність існування Реєстру, стверджує, що проведення додаткової перевірки захисних покриттів на відповідність вимогам ДСТУ 4219 є нібито критично важливим заходом для забезпечення якісної та безпечної експлуатації магістральних газопроводів. Зокрема, ОГТСУ посилається на потребу попередження корозійних пошкоджень, аварійних ситуацій, нещасних випадків та техногенних катастроф, а також на необхідність отримання «об’єктивної інформації» щодо матеріалів, застосовуваних при будівництві та ремонті газопроводів. Однак такі твердження не підтверджені жодними статистичними, технічними чи аналітичними даними, що робить наведені аргументи необґрунтованими, формальними та такими, що вводять в оману. ОГТСУ фактично використовує риторику «безпекової загрози» як універсальне пояснення, розраховане на те, що переважна більшість зацікавлених органів (АМКУ, Міністерство економіки, НКРЕКП), не володіючи спеціальними знаннями у сфері експлуатації магістральних газопроводів, не зможуть критично оцінити такі заяви. Водночас ОГТСУ: 1. Не надало жодного прикладу аварійної ситуації чи катастрофи на магістральних газопроводах України (з 1991 року), спричиненої застосуванням неякісних або невідповідних ізоляційних матеріалів. 2. Не навело жодних випадків техногенних катастроф у світовій практиці, які виникли саме через невідповідність ізоляційних матеріалів. За наявними даними, кількість таких випадків дорівнює нулю. 3. Не зверталося за відповідною інформацією до операторів магістральних трубопроводів країн ЄС, хоча саме такий порівняльний аналіз міг би підтвердити або спростувати необхідність установлення додаткових технічних бар’єрів. 4. Не надало жодного техніко-економічного обґрунтування ефективності та доцільності Реєстру, а тим більше – доказів того, що Реєстр забезпечує економію коштів держави. Навпаки, багаторічне існування Реєстру, яке обмежує конкуренцію та штучно монополізує ринок, призвело до значних економічних втрат для держави, обчислюваних мільярдами гривень. 5. Фактично не визнає чинність сертифікатів та протоколів випробувань, виданих акредитованими органами, натомість вимагає проходження власної, дублюючої процедури перевірки, при цьому не маючи акредитації на здійснення таких оцінок відповідності. Це робить результати перевірок ОГТСУ юридично та технічно сумнівними і такими, що не можуть вважатися «останньою інстанцією» у визначенні якості продукції. Таким чином, з огляду на відсутність будь-яких підтверджуючих даних про реальну безпекову або технічну ефективність Реєстру, а також зважаючи на відсутність належного обґрунтування та акредитації для здійснення дублюючих функцій оцінки відповідності, Реєстр не може вважатися інструментом підвищення безпеки чи ефективності експлуатації газотранспортної системи. Більше того, встановлення таких надмірних та невиправданих технічних бар’єрів суперечить принципам добросовісної конкуренції, вимогам законодавства України у сфері публічних закупівель та загальним підходам, що застосовуються у Європейському Союзі. У зв’язку з викладеним вимагаємо вилучити вимогу щодо обов’язковості внесення продукції до Реєстру ОГТСУ як таку, що є безпідставною, непропорційною та такою, що порушує законодавство України

Потужне спростування відповіді ОГТСУ 1️⃣ Посилання на законність Реєстру через «діючі норми та правила безпеки» ОГТСУ посилається на ЗУ «Про трубопровідний транспорт», НПАОП 60.3-1.01-10 та ДСТУ 4219 як обґрунтування необхідності Реєстру. Спростування: жодна з цих норм не містить зобов’язання створювати внутрішній Реєстр компанії. Законодавство передбачає використання матеріалів, сертифікованих компетентними органами, а не додаткових корпоративних реєстрів. Юридичний аргумент: вимога внесення матеріалу в Реєстр є додатковим бар’єром участі, що прямо обмежує конкуренцію та суперечить ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі» та ст. 6 ЗУ «Про захист економічної конкуренції». --- 2️⃣ Аргумент про «перевірку захисних покриттів» ОГТСУ: «Перевірка захисних покриттів на відповідність ДСТУ 4219 забезпечує безпечну експлуатацію». Спростування: 1. Виробники сертифікованих матеріалів надають паспорт якості та сертифікат відповідності, що є достатнім доказом. 2. Будь-яка додаткова перевірка через Реєстр є надмірною, дублює державну сертифікацію, і не обґрунтована науково чи юридично. 3. Така вимога фактично встановлює необґрунтовані технічні бар’єри для постачальників і суперечить принципам конкуренції та добросовісної участі в торгах. --- 3️⃣ «Відкрита форма даних Реєстру» і «немає оплати за внесення» ОГТСУ вказує, що Реєстр доступний у вільній формі і не потребує оплати. Спростування: відсутність плати не робить вимогу законною. Проблема не у фінансовому аспекті, а в обмеженні конкуренції та можливості участі постачальників, що порушує ЗУ «Про публічні закупівлі» та Закон «Про захист економічної конкуренції». --- 4️⃣ Посилання на «світову практику» (Shell, BP, Petronas, Siemens, ExxonMobil) ОГТСУ: «Реєстри створюються у світовій практиці для контролю якості та безпеки». Спростування: 1. Лише Petronas (Малайзія, угоди про асоціацію з Малайзією Україна не підписувала) є державною компанією; Shell, BP, Siemens, ExxonMobil — приватні корпорації, на яких не поширюються українські закони про публічні закупівлі. Посилання на їхню практику не може бути аргументом для державного замовника. 2. Навіть Petronas не має публічного реєстру дозволених матеріалів, що порівнянно з Реєстром ОГТСУ; їхні списки — внутрішні технічні документи, а не обов’язкові юридично акти. 3. Аргумент про «світову практику» у приватному секторі є юридично абсурдним, оскільки держава зобов’язана діяти у межах законодавства України, а не копіювати внутрішні процедури приватних компаній. --- 5️⃣ «Створення Реєстрів забезпечує стандартизацію та безпеку» Спростування: 1. Цей аргумент фактично штучний: стандартизація та безпека вже забезпечується ДСТУ 4219, державною сертифікацією та паспортами якості від виробника. 2. Використання Реєстру як інструменту технічного допуску — це фактично штучний бар’єр для нових постачальників, що суперечить Закону про публічні закупівлі. 3. Аргумент про «зменшення простоїв та складських проблем» є корпоративним внутрішнім міркуванням і не може служити підставою для встановлення обов’язкового Реєстру для всіх постачальників. --- 6️⃣ Акцент на штучний інтелект В останньому абзаці видно спробу створити «всесильний технічний і юридичний аргумент» за допомогою штучного інтелекту, чим фактично ОГТСУ визнає, що ні технічним, ні юридичним фахівцям не під силу самостійно розібратися у матеріалах/правових аспектах. Це можна подати як гумористичне, але сильне юридичне зауваження: навіть штучний інтелект не зміг обґрунтувати законність Реєстру. Просимо скасувати вимогу Реєстру.