"Капітальний ремонт асфальтового покриття (благоустрій) прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вулиця Забіли Віктора, 3 у Голосіївському районі міста Києва". код ДК 021:2015 - 45453000-7 (Капітальний ремонт і реставрація)

Доброго дня! Ви втмагаєте посвідчення відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг) пов’язаних із створенням об’єкта архітектури, якщо зазначений в довідці відповідно до пункту 2.1 за відповідною посадою/кваліфікацією. Надайте роз'яснення нормативно-правовового документу щодо даної вимоги.

Відповідно до чинного законодавства капітальні ремонти проводяться на підставі розробленої і затвердженої проектної документації яка пройшла експертизу (стаття 31 ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" Наказ Мінрегіону від 16.05.2011 № 45, Постанова КМУ від 11 травня 2011 року № 560, ДБН В.2.3-4:2015 ДБН В.2.3-5:2018). Повідомте чи є у вас виготовлений проект будівництва? На підставі чого складено відомість обсягів робіт? Якщо нема проекту – поясніть причини з посиланням на норми законодавства і ДБН.

У тендерній документації, опублікованій Замовником для відкритих торгів на закупівлю "Капітальний ремонт асфальтового покриття (благоустрій) прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вулиця Забіли Віктора, 3 у Голосіївському районі міста Києва", зокрема, в пункті 3 додатку 2 тендерної документації, встановлена вимога щодо наявності аналогічного договору виключно з предметом закупівлі за конкретним кодом класифікатора ДК 021:2015 — (ДК 021:2015:45453000-7). Однак, відповідно до законодавства, а саме статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник зобов’язаний забезпечити недискримінаційний підхід до учасників та рівне ставлення до них. Встановлення вимоги надавати договір виключно з ідентичним кодом за ДК 021:2015 не є об’єктивно обґрунтованим, оскільки код класифікатора носить допоміжний характер для ідентифікації предмета закупівлі, але не визначає сутність виконаних робіт чи наданих послуг. Суть аналогічного договору повинна визначатися за характером робіт, обсягом, складністю та іншим релевантним критерієм, а не формальною відповідністю коду. Такий підхід виключає можливість участі в процедурі потенційних учасників, які мають необхідний досвід, але з договорами, оформленими за іншим близьким або родинним кодом ДК 021:2015, що є необґрунтованим обмеженням конкуренції. Згідно пункту 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Про дискримінацію даного критерію також свідчить і практика АМКУ, безпосередньо рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 24532-р/пк-пз від 29.10.2021 з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель (далі — Колегія), а саме питання «аналогічності» договору, який містив код ДК 021:2015 відмінний від того, який був предметом процедури закупівлі, Колегія розглянувши скаргу, визнала договір аналогічним незважаючи на різні коди ДК 021:2015, оскільки саме предмет закупівлі – був аналогічним (схожим, подібним). Також в постанові Третього апеляційного адміністративного суду №160/7498/19 від 23.06.2020, було зазначено наступне, що встановлення в тендерній документації вимоги щодо надання аналогічних договорів саме із відображенням певного коду Єдиного державного класифікатора ДК 021:2015 в аналогічних договорах, що повинні надати учасники, може бути розцінено як дискримінація, оскільки учасники не можуть передбачити вибір кодування за вказаним класифікатором з боку замовників і до того ж можуть бути надані копії аналогічних договорів з приватними контрагентам, де взагалі не буде вказаний код класифікатора, але по суті товару, робіт чи послуг договір буде відповідати вимогам замовника. Таким чином установлення такої вимоги обмежує коло потенційних учасників, і надає необґрунтовані переваги іншим суб’єктам господарювання. Отже враховуючи вище вказане та практику АМКУ вимагаємо привести тендерну документацію у відповідність до чинного законодавства та внести зміни до тендерної документації шляхом вилучення дискримінаційної вимоги. В іншому випадку, ми змушені будемо подавати скаргу в Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою усунення дискримінаційних умов.

Вимагається мати інженера-проектувальника в частині кошторисної документації Порядок розроблення проектів будівництва визначений ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" Наказ Мінрегіону від 16.05.2011 № 45, Постанова КМУ від 11 травня 2011 року № 560, ДБН В.2.3-4:2015 ДБН В.2.3-5:2018, ДБН А.2.2-3:2014, ДБН Б.2.2-5:2011 КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва", ЗУ Про благоустрій населених пунктів, а також роз'ясненнями МІНРЕГІОНБУДУ в листі від 11.03.2014 № 7/15-2747. Згідно вказаних нормативних документів – проектні роботи на капітальний ремонт проводяться Замовником будівництва шляхом залучення компетентних організацій. Зокрема, такі організації мусять мати інженерів-проектувальників, в тому числі у частині кошторисної документації. Відповідно до Постанови КМУ від 23 травня 2011 р. № 554 затверджено: - Порядок проведення професійної атестації виконавців ОКРЕМИХ видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури; - Перелік видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, виконавці яких проходять професійну атестацію: 1. Розроблення містобудівної документації. 2. Архітектурне та інженерно-будівельне проектування. 3. Експертиза та обстеження у будівництві. 4. Технічний нагляд. 5. Інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва. 8. Виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Технічне завдання не містить жодної роботи із вищевказаного переліку. Отже, професійну атестацію мусять проходити лише особи, які виконують роботи чи надають послуги з вищевказаного переліку, зокрема інженер проектувальник щодо проектування і щодо кошторисної документації (коли проектування відбувається в одну стадію згідно ДБН В.2.3-4:2015 ДБН В.2.3-5:2018, ДБН А.2.2-3:2014 ДБН Б.2.2-5:2011) Відповідно до ЗУ "Про ціни і ціноутворення" стаття 7 частина 2 - При обчисленні вартості будівництва об’єктів (крім автомобільних доріг загального користування), що будуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, та вартості розроблення містобудівної документації (крім вартості робіт із землеустрою, що проводяться при розробленні містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою) застосовуються кошторисні норми України щодо ціноутворення у будівництві, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури. Відповідно до Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 - 2.5.Вартість будівництва визначається: 1) на етапі передпроектних робіт, зокрема при визначенні очікуваної вартості будівництва (в т.ч. у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника) — шляхом застосування даних щодо вартості об’єктів-аналогів та/або на підставі укрупнених кошторисних норм та/або укрупнених показників вартості будівництва (видів робіт, конструктивних елементів тощо) з приведенням до поточного рівня цін; 2) на етапі проектування — у складі інвесторської кошторисної документації; 3) на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною)); 4) на стадії проведення взаєморозрахунків — шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі. ЗАПИТАННЯ: ЯКІ СТАДІЇ ПРОЕКТУВАННЯ ВИКОНАНІ ЗАМОВНИКОМ ДЛЯ ПРОВЕДЕННЯ ЗАКУПІВЛІ?

Вимагається мати інженера-проектувальника в частині кошторисної документації Порядок розроблення проектів будівництва визначений ЗУ "Про регулювання містобудівної діяльності" Наказ Мінрегіону від 16.05.2011 № 45, Постанова КМУ від 11 травня 2011 року № 560, ДБН В.2.3-4:2015 ДБН В.2.3-5:2018, ДБН А.2.2-3:2014, ДБН Б.2.2-5:2011 КНУ "Настанова з визначення вартості будівництва", ЗУ Про благоустрій населених пунктів, а також роз'ясненнями МІНРЕГІОНБУДУ в листі від 11.03.2014 № 7/15-2747. Згідно вказаних нормативних документів – проектні роботи на капітальний ремонт проводяться Замовником будівництва шляхом залучення компетентних організацій. Зокрема, такі організації мусять мати інженерів-проектувальників, в тому числі у частині кошторисної документації. Відповідно до Постанови КМУ від 23 травня 2011 р. № 554 затверджено: - Порядок проведення професійної атестації виконавців ОКРЕМИХ видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури; - Перелік видів робіт (послуг), пов'язаних із створенням об'єктів архітектури, виконавці яких проходять професійну атестацію: 1. Розроблення містобудівної документації. 2. Архітектурне та інженерно-будівельне проектування. 3. Експертиза та обстеження у будівництві. 4. Технічний нагляд. 5. Інжинірингова діяльність у сфері будівництва в частині координації дій всіх учасників будівництва. 8. Виконання робіт із технічної інвентаризації об’єктів нерухомого майна. Технічне завдання не містить жодної роботи із вищевказаного переліку. Отже, професійну атестацію мусять проходити лише особи, які виконують роботи чи надають послуги з вищевказаного переліку, зокрема інженер проектувальник щодо проектування і щодо кошторисної документації (коли проектування відбувається в одну стадію згідно ДБН В.2.3-4:2015 ДБН В.2.3-5:2018, ДБН А.2.2-3:2014 ДБН Б.2.2-5:2011) Відповідно до ЗУ "Про ціни і ціноутворення" стаття 7 частина 2 - При обчисленні вартості будівництва об’єктів (крім автомобільних доріг загального користування), що будуються із залученням бюджетних коштів, коштів державних і комунальних підприємств, установ та організацій, кредитів, наданих під державні гарантії, та вартості розроблення містобудівної документації (крім вартості робіт із землеустрою, що проводяться при розробленні містобудівної документації, яка одночасно є документацією із землеустрою) застосовуються кошторисні норми України щодо ціноутворення у будівництві, затверджені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері містобудування та архітектури. Відповідно до Кошторисних норм України "Настанова з визначення вартості будівництва", затвердженої Наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 - 2.5.Вартість будівництва визначається: 1) на етапі передпроектних робіт, зокрема при визначенні очікуваної вартості будівництва (в т.ч. у випадку, коли розроблення проектної документації покладається на підрядника) — шляхом застосування даних щодо вартості об’єктів-аналогів та/або на підставі укрупнених кошторисних норм та/або укрупнених показників вартості будівництва (видів робіт, конструктивних елементів тощо) з приведенням до поточного рівня цін; 2) на етапі проектування — у складі інвесторської кошторисної документації; 3) на стадії визначення ціни пропозиції учасника процедури закупівель (договірної ціни, яка може встановлюватися твердою або приблизною (динамічною)); 4) на стадії проведення взаєморозрахунків — шляхом уточнення окремих вартісних показників, визначених на попередніх стадіях, залежно від виду договірної ціни в порядку, обумовленому в договорі. ОСКІЛЬКИ МИ МАЄМО КОШТОРИСНКИА БЕЗ КВАЛІФІКАЦІЙНОГО СЕРТИФІКАТУ І НЕ МАЄМО ІНЖЕНЕРА ПРОЕКТУВАЛЬНИКА З СЕРТИФІКАТОМ І ПОСВІДЧЕННЯМ ТО ВИМОГА ДОКУМЕНТАЦІЇ Є ДИСКРИМІНАЦІЙНОЮ ПО ВІДОНОШЕННЮ ДО СКАРЖНИКА. ОСКІЛЬКИ ТЕХНІЧНЕ ЗАВДАННЯ ЗАКУПІВЛІ НЕ МІСТИТЬ ВІДОМОСТЕЙ ПРО ПОКЛАДАННЯ ПРОЕКТНИХ РОБІТ НА ПІДРЯДНИКА, ТО ВИМОГА НАЯВНІСТЬ В УЧАСНИКА ІНЖЕНЕРА-ПРОЕКТУВАЛЬНИКА НЕ ВІДПОВІДАЄ ПОТРЕБАМ ЗАКУПІВЛІ. ВИМАГАЄМО ВИДАЛИТИ ВИМОГУ ПРО НАЯВНІСТЬ ІНЖЕНЕРА-ПРОЕКТУВАЛЬНКИА У ЧАСТИНІ КОШТОРИСНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ ТА ЙОГО СЕРТИФІКАТУ, СВІДОЦТВА ПРО ПІДВИЩЕННЯ КВАЛІФІКАЦІЇ, ДОГОВОРУ СТРАХУВАННЯ ЦИВІЛЬНО – ПРАВОВОЇ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ПЕРЕД ТРЕТІМИ ОСОБАМИ ПРИ ЗДІЙСНЕННІ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ І СТРАХОВОГО ПОЛІСУ, А ТАКОЖ ПОСВІДЧЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОГО ВИКОНАВЦЯ ОКРЕМИХ ВИДІВ РОБІТ

Доброго дня! Пунктом 2.2 Додатку 2 Тендерною документацією, Замовником для відкритих торгів на закупівлю "Капітальний ремонт асфальтового покриття (благоустрій) прибудинкових територій та внутрішньоквартальних проїздів за адресою: вулиця Забіли Віктора, 3 у Голосіївському районі міста Києва", встановлена вимога що Учасник повинен надати для інженера у частині кошторисної документації: копії кваліфікаційного сертифікату, свідоцтва про підвищення кваліфікації, договору страхування цивільно – правової відповідальності перед третіми особами при здійсненні професійної діяльності і страхового полісу, а також посвідчення відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг) пов’язаних із створенням об’єкта архітектури (далі – Свідоцтво), якщо зазначений в довідці відповідно до пункту 2.1 за відповідною посадою/кваліфікацією. Питання яким чином дане Свідоцтво стосується предмета закупівлі? Опираючись на практику АМКУ вважаємо дану вимогу дискримінаційною та такою, що суттєво обмежує коло можливих учасників даної закуплі. Згідно з частиною 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі — Закон) замовники не мають права встановлювати жодних дискримінаційних вимог до учасників. Замовник зобов’язаний забезпечити недискримінаційний підхід до учасників та рівне ставлення до них. Пункт 4 статті 22 Закону зазначає, що Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Про дискримінацію даного критерію також свідчить і практика АМКУ, безпосередньо рішення Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України № 15410-р/пк-пз від 07.07.2021. Таким чином установлення такої вимоги обмежує коло потенційних учасників, і надає необґрунтовані переваги іншим суб’єктам господарювання. Отже враховуючи вище вказане та практику АМКУ вимагаємо привести тендерну документацію у відповідність до чинного законодавства та внести зміни до тендерної документації шляхом вилучення дискримінаційної вимоги. В іншому випадку, ми змушені будемо подавати скаргу в Антимонопольний комітет України як орган оскарження з метою усунення дискримінаційних умов.