уточнення
Чи можуть учасники замість міжнародних сертифікатів ISO 9001:2015 – система менеджменту якості, ISO 14001:2015- система екологічного менеджменту та ISO 45001:2018 – система менеджменту охорони здоров’я та безпеки праці з міжнародно визнаною акредитацією (UKAS, DakkS та інші) надавати аналогічні національні сертифікати ДСТУ ISO?. Відповідно до Закону України "Про ліцензування певних видів господарської діяльності", та Кодексу цивільного захисту України, господарська діяльність з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення здійснюється на підставі отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення. Отримання додаткових сертифікатів для можливості надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення не передбачено жодним нормативно-правовим актом. Таким чином Замовник не має права вимагати документи, які не є обов’язковими під час здійснення діяльності. Вичерпний та законний перелік вимог, обов’язкових для виконання ліцензіатом, та вичерпний перелік підтвердних документів, для одержання ліцензії на провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення визначають Ліцензійні умови, затверджені Постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2016 року № 852 "Деякі питання ліцензування господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення"; Для прикладу хочемо зазначити, що у частині «Національний вступ» сертифікатів які вимагає Замовник, зазначено наступне: «Дані стандарти можуть застосовувати всі організації, які мають на меті розробити та виконувати передбачені стандартами політику і завдання, ураховуючи правові й інші вимоги». Тобто, момент номер один, «МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИ», а не «ЗОБВ’ЯЗАНІ». Далі у цьому ж вступі зазначається, що «Дані стандарти, як і інші стандарти, не призначено для збільшення чи змінення правових вимог щодо організації». Тобто дані стандарти не можуть утворювати або припиняти певні правові наслідки для суб’єкта господарювання, зокрема, й в такий спосіб – як створення перешкоди для прийнятті участі у закупівлі (тобто дискримінації). У тексті самих стандартів у розділі « Сфера застосування» також зазначено: «Цей стандарт організація може використовувати ». Знову ж таки «МОЖЕ ВИКОРИСТОВУВАТИ», а не «ЗОБОВ’ЯЗАНІ». Тобто ми бачимо, що дані стандарти мають виключно рекомендаційний характер, і це є право будь-якого суб’єкта господарювання, а не обов’язок. А все що не є обов’язковим не може вимагатися, оскільки набуває ознак дискримінації, і прямо порушує принцип недискримінації учасників, яким визначено, що Замовник не може встановлювати дискримінаційні вимоги до учасників (ст. 3 та 5 ЗУ «Про публічні закупівлі»). Також у розділі 2 «Нормативні посилання» зазначених ДСТУ передбачено, що «Нормативних посилань немає». Тобто жодним чинним нормативно-правовим актом в Україні не регулюється дане питання та не передбачена обов’язкова наявність сертифікатів Встановлюючи вимоги щодо надання сертифікатів, Замовник лобіює інтереси учасника Процедури закупівлі, який має відповідні документи. Відповідно до п.4 ст. 22 Закону «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.» Просимо видалити дану вимогу з ТД
Згідно зі статтею 1 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) тендерною документацією є документація щодо умов проведення тендеру, що розробляється та затверджується замовником і оприлюднюється для вільного доступу в електронній системі закупівель.
Згідно зі статтею 22 Закону у тендерній документації зазначаються, серед іншого: один або декілька кваліфікаційних критеріїв відповідно до статті 16 цього Закону, підстави, встановлені статтею 17 цього Закону, інформація про спосіб підтвердження відповідності учасників установленим критеріям і вимогам згідно із законодавством; інформація про необхідні технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі, у тому числі відповідна технічна специфікація; інформація про маркування, протоколи випробувань або сертифікати, що підтверджують відповідність предмета закупівлі встановленим замовником вимогам (у разі потреби).
Крім того, ч.3 статті 22 Закону передбачає, що тендерна документація може містити іншу інформацію, яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
Зокрема, до тендерних умов включено необхідність надання саме сертифікатів ISO 9001:2015, ISO 14001:2015, ISO 45001:2018 з міжнародно визнаною акредитацією. Водночас в тендерних умовах не зазначено єдиний акредитаційний орган, який видав сертифікати, а тому дана вимога не призводить до дискримінації Учасників тендерної закупівлі.
Отже, з урахуванням вищезазначеного, Закон не обмежує Замовника щодо змісту тендерної документації встановленням лише кваліфікаційних критеріїв, а замовник, в свою чергу, має право встановлювати вимоги щодо іншої інформації, яка, на думку замовника має бути включена до тендерної документації, за винятком, тої що обмежує конкуренцію та може призвести до дискримінації учасників, тому зміни до тендерних умов вноситися не будуть.
дискримінаційна вимога
В ТД наявна вимога "Учасник, в період уточнень, повинен отримати лист погодження від територіального органу ДСНС України про включення до складу комісії щодо перевірки якості оброблення об'єктів, згідно предмету закупівлі, представників територіального органу ДСНС України.". Зазначена вимога є дискримінаційною оскільки при передбаченні даної вимоги Замовник ймовірно керується ДБН.В.2.5.-56:2014 в якому зазначено: И.1. Мета перевірки СПЗ – визначення відповідності змонтованої системи вимогам проектної документації та її працездатність. И.1.2. Для перевірки відповідності СПЗ Замовником робіт може бути створена комісія з представників Замовника, проектної, монтувальної, пультової і обслуговуючої організацій, представників третьої сторони тощо. Комісія створюється не пізніше ніж у п’ятиденний строк після одержання повідомлення від монтувальної організації про закінчення робіт. Порядок та тривалість роботи комісії визначається Замовником робіт. Органом, який може виступати у якості третьої сторони, є інспекційний орган згідно з ДСТУ ISO\IEC 17020. У будівлях і спорудах, де роботи з монтування СПЗ здійснюються за рахунок державного фінансування, до роботи комісії у якості третьої сторони доцільно включати представників інспекційного органу виконавчої влади, який має повноваження державного контролю і нагляду у сфері пожежної безпеки. Представники третьої сторони повинні бути компетентними, що підтверджується наявністю кваліфікаційного сертифікату відповідального виконавця окремих видів робіт (послуг), пов’язаних із створенням об’єктів архітектури за напрямком експертизи в частині дотримання вимог пожежної та техногенної безпеки. Тобто, як бачимо, перевірка відповідності систем протипожежного захисту, змонтованих на об’єкті, МОЖЕ бути ініційована та здійснюватися за бажанням Замовника. Таким чином, бачимо, що даним питанням займається Замовник за своїм бажанням, і коло залучених суб’єктів визначає сам же Замовник самостійно. Тоді виникає питання: чому потенційні учасники (виконавці робіт) повинні подати у складі пропозиції документ від органу, який перевіряє відповідність систем протипожежного захисту, якщо не відомо чи захоче Замовник ініціювати таку перевірку взагалі? І чи виграє учасник даний тендер також невідомо. Виходить, що учасник наперед повинен домовитися з інспекційним органом про надання послуг, які ймовірно (можливо, скоріше за все, а може й ні) будуть надані. Що прямо суперечить 11 статті 26 Закону України «Про публічні закупівлі», відсутність документів, що не передбачені законодавством для учасників - юридичних, фізичних осіб, у тому числі фізичних осіб - підприємців, у складі тендерної пропозиції/пропозиції, не може бути підставою для її відхилення замовником, тим більше, якщо ці документи не передбачені «Ліцензійними вимогами» згідно яких Виконавцям робіт надаються повноваження займатися відповідним видом діяльності «Протипожежного призначення»! Вимагаємо не ЛОБІЮВАТИ інтереси конкретного учасника та видали дану дискимінаційну вимогу, або ми будемо вимушені звернутися до АМКУ для прийняття рішення!
Доброго дня. На Ваше звернення повідомляємо наступне. Замовником згідно вимог Додатку 2 до ТД передбачено надання Учасником процедури закупівлі листа погодження від територіального органу ДСНС України про включення до складу комісії по огляду змонтованого обладнання на об’єкті, згідно предмету закупівлі, представників територіального органу ДСНС України.
Вважаємо, що вказана вимога жодним чином не порушує принципи здійснення публічних закупівель та аргументовано включена до вимог ТД, адже будь який Учасник тендерної процедури не позбавлений права звернутися до територіального органу ДСНС з відповідним листом.
Крім того, відповідно до И.1.2. ДБН.В.2.5.-56:2014 для оцінки (перевірки) відповідності СПЗ замовником робіт може бути створена комісія з представників замовника, проектної, монтувальної, пультової і обслуговуючої організацій та представників третьої сторони тощо. Порядок та тривалість роботи комісії визначається замовником робіт.
Враховуючи вищевикладене, замовником прийнято рішення зазначити в тендерній документації надання учасниками листа погодження від територіального органу ДСНС України про включення до складу комісії по огляду змонтованого обладнання на об’єкті, згідно предмету закупівлі.
В даному випадку для контролю за якісним використанням бюджетних коштів нами як Замовником торгів прийнято рішення про включення до складу робіт представників територіального органу ДСНС не як представників третьої сторони (інспекційного органу), а як фахівців, що здійснювали заходи державного нагляду (контролю) щодо навчального закладу та надавали відповідний припис для усунення виявлених порушень, в тому числі щодо необхідності обладнання систем протипожежного захисту.
Відповідно до вимог ч.3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.
