дискримінаційна вимога
В оголошенні закупівлі зазначена вимога «-обов’язково оглянути об’єкт, що підтвердити відповідним актом (актом огляду).» Дана вимога є незаконною та дискримінаційною. Замовник порушує право учасника на конфіденційність інформації, також дана вимога несе у собі корупційні ризики, адже для участі у тендері необхідно отримати акт з підписом керівника замовника та керівника учасника, який подає у складі пропозиції. Зазначена вимога порушує право Учасників та наступні принципи закупівель – максимальна економія та ефективність, запобігання корупційним діям та добросовісна конкуренція серед учасників. Адже після огляду об’єкту інформація про те, які учасники будуть брати участь у закупівлі стає неконфіденційною. Встановлення Замовником дискримінаційної вимоги щодо надання акту огляду об’єкту є необгрунтованою та такою, що суперечить вимогам Закону. Адже за таких умов, з підстав, незалежних від суб’єкта господарювання, Замовник може не підписати акт огляду, а також не узгодити з Учасником дату та час виїзду на об’єкт, що в подальшому може стати з незалежних від Учасника торгів підстав причиною відхилення такої Пропозиції, що є дискримінаційним по відношенню до суб’єктів господарювання. Ця вимога направлена саме на те, щоб Виконавці понесли максимум збитків. Адже з ще не отриманих прибутків сплачувати витрати на відрядження, пальне та амортизацію транспорту тільки для подачі пропозиції на тендер є некоректним. Просимо врахувати, що договір буде укладено тільки з одним Учасником, якого визнають переможцем - а поїздки повинні здійснити всі! Чи не бажаєте перенести обов'язкові відвідання об'єктів до вимог для переможця - після визнання переможцем та до укладення договору? Також додатково повідомляємо, що вимога тендерної документації щодо обов’язкового обстеження об’єкту з наданням акту огляду, була визнана як дискримінаційна рішеннями Постійно діючої адміністративної колегії Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері публічних закупівель: 1. Рішення від 13.12.2019 №18550 2. Рішення від 13.05.2020 № 9264 3. Рішення від 29.05.2020 № 10669 4. Рішення від 12.02.2021 № 2596-р/пк-пз Є ще багато рішень АМКУ, в яких встановлено, що така вимога замовника є дискримінацією. Навіщо змушувати учасників звертатися до АМКУ, затягувати процедуру закупівлю, коли й так зрозуміло, що скарга учасника щодо огляду об’єкта буде задоволена АМКУ. З огляду на вищевикладене, просимо внести зміни до Тендерної документації. У разі ігнорування даної вимоги, ми змушені будемо звернутися до Антимонопольного комітету України.
Вимога, щодо надання акту огляду дає можливість потенційним Учасникам оглянути об’єкт та ознайомитися з технічною документацією для максимально якісного результату та ефективності даної закупівлі та для того, щоб вірно обчислити свою цінову пропозицію.
Додатково повідомляємо, що відповідно до п.1.1 ДСТУ-Н Б В.1.2-18:2016 «Настанова щодо обстеження будівель і споруд для визначення та оцінки їх технічного стану» встановлені стандартні вимоги до обстеження будинків, будівель, споруд, лінійних об’єктів інженерно-транспортної інфраструктури для визначення та оцінки їх технічного стану з урахуванням положень «Порядку проведення обстеження прийнятих в експлуатацію об’єктів будівництва», затвердженого Кабінетом Міністрів України на виконання вимог Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності».
Згідно з п. 6.4 вищезазначеного ДСТУ підготовка до проведення обстеження є одним із етапів виконання обстеження об’єкта. Підготовка до проведення обстеження включає ознайомлення з об’єктом і прилеглою територією та забудовою.
Отже, вимога щодо попереднього огляду об’єкта є нормативно визначеним обов’язком для здійснення обстеження будівель і споруд, а також дозволяє Учаснику на місці оглянути можливості підключення до існуючих мереж і визначитись з порядком застосування наявної у Учасника матеріально-технічної бази і техніки, та відповідно мати можливість максимально точно скласти свою цінову пропозицію і не допустити в подальшому її безпідставного корегування, що безумовно відповідає принципу максимальної економії та ефективності, закріпленому у ст. 5 Закону України «Про публічні закупівлі».
Таким чином дана вимога не порушує права Учасників, що беруть участь у даній процедурі закупівлі на рівних умовах.
Дана закупівля є спрощеною закупівлею та принципи здійснення закупівель дотримані відповідно до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», а саме:
добросовісна конкуренція серед учасників, відкритість та прозорість на всіх стадіях закупівлі; недискримінацію учасників; об’єктивну та неупереджену оцінку цінових пропозицій; запобігання корупційним діям і зловживанням.
уточнення
Доброго дня, в оголошенні наявна вимога "Учасники у складі своєї тендерної пропозиції зобов’язані надати відповідне документальне підтвердження про наявність у штаті учасника не менше одного працівника, що має відповідним чином оформлене посвідчення про проходження навчання та перевірку знань про охорону праці та про об`єкти підвищеної небезпеки, Системи стандартів безпеки праці", уточніть будь ласка що це за навчання таке, та згідно якого нормативно правового акту воно встановлене?? надайте посилання на НПАОП!! Загального курсу з охорони праці та пожежної безпеки буде не достатньо?? не обмежуйте коло потенційних учасників закупівлі!
Доброго дня! Мається на увазі:
1. Посвідчення про проходження навчання з перевірки знань Законів України «Про охорону праці», «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про об’єкти підвищеної небезпеки»
2. «Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві (ДБН.А.3.2-2-2009)» НПАОП 45.2-7.02-12.
щодо буд. ліцензії
облаштування системи протипожежного захисту здійснюється на підставі Ліцензії ДСНС, що видана з дотриманням ліцензіатом ЛІЦЕНЗІЙНИХ УМОВ провадження господарської діяльності з надання послуг і виконання робіт протипожежного призначення*, що ЗАТВЕРДЖЕНІ постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2016 р. № 852. Будівельна ліцензія вже другий рік не видається. Згідно із постановами Кабінету Міністрів України від 13.03.2020 № 218 «Про ліквідацію Державної архітектурно-будівельної інспекції та внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України» та № 219 «Про оптимізацію органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» Держархбудінспекція з 18.03.2020 перебуває в стані припинення в результаті її ліквідації та не здійснює повноваження та функції органу ліцензування господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 23.12.2020 № 1340 «Деякі питання функціонування органів архітектурно-будівельного контролю та нагляду» утворено Державну інспекцію архітектури та містобудування України (далі – ДІАМ), до повноважень якої входить, зокрема, ліцензування видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками, та здійснення контролю за додержанням суб’єктами господарювання ліцензійних умов провадження видів господарської діяльності з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів із середніми (СС2) та значними (СС3) наслідками. Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 29.03.2021 № 303 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо удосконалення діяльності органів державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду» ДІАМ включено до Переліку органів ліцензування, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05.08.2015 № 609. Відповідно до пункту 13 Порядку здійснення заходів, пов’язаних з утворенням, реорганізацією або ліквідацією міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.10.2011 № 1074 (далі – Порядок), акт Кабінету Міністрів України про можливість забезпечення здійснення утвореним органом виконавчої влади повноважень та виконання функцій органу виконавчої влади, що припиняється, видається після здійснення заходів, пов’язаних з державною реєстрацією утвореного органу виконавчої влади як юридичної особи публічного права, затвердженням положення про нього, структури та штатного розпису його апарату, кошторису та заповненням 30 відсотків вакансій. Наразі здійснюються заходи з утворення ДІАМ відповідно до Порядку, після виконання яких зазначений орган зможе приступити до виконання покладених на нього завдань і функцій. Тому вимога щодо надання будівельної ліцензії є недоречною, та диксримінаційною для учасників, які не мають можливості отримати ліцензію.
1. Ліцензія на здійснення будівництва вимагається не для всіх об’єктів, а лише для тих, що належать за класом наслідків до об’єктів із середніми чи значними наслідками (СС2 або СС3). Відповідно до проектно-кошторисної документації та експертного звіту об’єкт будівництва відноситься до класу наслідків (відповідальності) СС2.
2. Відповідно п.9 ст.7 Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та п.1 ст. 371 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» - господарська діяльність з будівництва об’єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об’єктів з середніми (СС2) та значними наслідками (СС3), підлягає ліцензуванню за переліком видів робіт, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до п.5 ст. 14 Закону - оголошення про проведення спрощеної закупівлі та вимоги до предмету закупівлі не повинні містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Вимоги Замовника в даному оголошенні встановлені з урахуванням принципів здійснення публічних закупівель, що містяться в статті 5 Закону, та жодним чином не є дискримінаційними. Дискримінаційними вважаються вимоги, яким можуть відповідати лише один або декілька учасників.
Отже на підставі вищезазначеного надання будівельної ліцензії є обов’язковою та необхідною для даного виду робіт, оскільки на рівні закону вимога щодо отримання ліцензії для будівництва об’єктів СС2 та СС3 залишається чинною.
