Електрична енергія

Шановний Замовник, звертаємо Вашу увагу, що тендерною документацією встановлено неправомірні вимоги щодо надання у складі пропозиції учасника документів, а саме: учасники у складі своєї тендерної пропозиції повинні надати лист, що виданий (адресований) на ім’я учасника від ДП «Держзовнішінформ» про те, що Державне підприємство «Державний інформаційно-аналітичний центр моніторингу зовнішніх товарних ринків» має повноваження надавати державним органам, установам, організаціям та іншим суб’єктам господарювання тощо на їх замовлення, відповідну обґрунтовану цінову інформацію належним чином оформлену документом (експертний висновок/цінова довідка) на відповідні товари. Дана вимога є дискремінацією учасників. Вважаємо дану вимогу дискримінаційною та просимо внести зміни до тендерної документації. Підтвердження ціни є копія (роздруківки з вебсайтів) Звітів про результати роботи РДН та про діяльність ОР за відповідний календарний місяць або період, які оприлюднюються відповідно до законодавства АТ «ОПЕРАТОР РИНКУ» https://www.oree.com.ua або опубліковані місячні індекси базового навантаження на РДД в торговій зоні «ОЕС Україна», що оприлюднюються на веб-сайті Українська енергетична біржа (https://www.ueex.com.ua/), - або довідки або висновки Торгово-промислової палати України, - або довідки або висновки Української регіональної торгово-промислової палати, - або довідки, або висновки ДП «ДЕРЖЗОВНІШІНФОРМ», - або довідки, або висновки державної служби статистики України тощо.

Шановний Учаснику у відповідь на Вашу вимогу повідомляємо наступне. Відповідно до п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою КМУ № 1178 від 12 жовтня 2022 р., тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Умови тендерної документації є однаковими для усіх потенційних учасників, які мають намір прийняти участь у цих відкритих торгах без виключення. Стосовно вимоги визначеної у пункті 18 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», надалі - Закон, юридичні особи незалежно від форм власності та громадяни забезпечують проведення профілактичних дезінфекційних заходів у жилих, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи надані в користування, здійснюють інші заходи з метою недопущення розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках. Тобто виходячи із дефініції вказаної статті Закону, юридичні особи незалежно від виду їх економічної діяльності зобов’язані проводити відповідні заходи. З огляду на вказане, а також враховуючи те, що Вами не наведено підстав, неможливості виконати законодавчо обґрунтованих вимог Замовника за тендерною документацією у Замовника, наразі відсутні підстави для задоволення вимоги в цій частині та внесення змін у тендерну документацією про які зазначає Учасник. Стосовно вимог визначених у пунктах 19-22 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції. Відповідно до ст. 29 КЗпП України, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника, зокрема серед іншого про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис. Приписами ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів. Відповідно до Державних санітарних норм правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», що затверджені Наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, лабораторні дослідження умов праці дозволяють роботодавцю встановити наявність або відсутність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Пунктом 1.1. Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 67 від 25.01.2012 року «Про затвердження Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників», (далі – Наказ), встановлено, що загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (далі - Вимоги) встановлюють вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), безпечного використання працівниками засобів праці, забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці, регулювання взаємовідносин з охорони праці між підприємствами у випадку залучення до виконання робіт працівників інших підприємств. Згідно з п. 1.2. Наказу, дія цих Вимог поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності і видів діяльності. Приписами п. 2.2. розділу ІІІ. Вимог, встановлено, що упродовж робочого часу в робочих приміщеннях забезпечується мікроклімат, що відповідає фізіологічним потребам організму працюючих, із врахуванням енергетичних витрат на виконувану роботу згідно з ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». В силу ст. 2 Закону України «Про охорону праці», надалі – Закон, дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Згідно ст. 15 Закону, на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці; На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку; На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Приписами ст. 41, 42 Закону, у разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа; Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Відповідно до Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 56 від 21.03.2007 року «Про затвердження Типового положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці», типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці поширюється на підприємства, установи, організації будь-якої форми власності та виду діяльності; Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці обираються на підприємствах, де немає професійної спілки, для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці; Уповноважені з питань охорони праці в місячний термін після обрання за рахунок роботодавця проходять навчання з охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511. Ба більше, як вже зазначалось вище, ст. 13 Закону на роботодавця також покладено обов'язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, в тому числі вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Крім цього, п. 5 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 р., № 337, передбачено, що у разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов’язаний терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я. Відповідно до п. 2.4 розділу II. Вимог, у разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків роботодавець повинен вжити термінових заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим. Відповідно до п. 4.5 розділу IV Вимог за рішенням роботодавця створюється одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткуванням і матеріалами. Крім того, засоби, необхідні для надання першої допомоги, повинні бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці. Пунктом 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р., № 15, передбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії. В тематичний план та програму навчання з питань охорони праці посадових осіб входить тема 7 «Надання першої медичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку». Як підсумок, необхідність забезпечити робочі місця аптечками випливає із зазначених вимог законодавства. Отже, постачальник електричної енергії, окрім вимог законодавства України, що регулюють питання постачання електричної енергії, зобов’язаний виконувати вимоги іншого законодавства України, яке обов’язкове для усіх суб’єктів господарювання, що використовують найману працю будь-якої форми власності та виду діяльності. Таким чином, включення вказаних вимог до умов тендерної документації, передбачене законодавством, та дозволяє Замовнику зробити висновки про ступінь надійності контрагента і впевненості у своєчасному отриманні товару, що є предметом закупівлі. З огляду на вказане, дана вимога не є дискримінаційною умовою тендерної документації, а враховуючи те, що Вами не наведено підстав, неможливості виконати законодавчо обґрунтовані вимоги Замовника за тендерною документацією у останнього, наразі відсутні підстави для задоволення вимоги та внесення змін у тендерну документацією про які зазначає Учасник.

Шановний Учаснику у відповідь на Вашу вимогу повідомляємо наступне. Відповідно до п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою КМУ № 1178 від 12 жовтня 2022 р., тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Умови тендерної документації є однаковими для усіх потенційних учасників, які мають намір прийняти участь у цих відкритих торгах без виключення. Стосовно вимоги визначеної у пункті 18 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», надалі - Закон, юридичні особи незалежно від форм власності та громадяни забезпечують проведення профілактичних дезінфекційних заходів у жилих, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи надані в користування, здійснюють інші заходи з метою недопущення розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках. Тобто виходячи із дефініції вказаної статті Закону, юридичні особи незалежно від виду їх економічної діяльності зобов’язані проводити відповідні заходи. З огляду на вказане, а також враховуючи те, що Вами не наведено підстав, неможливості виконати законодавчо обґрунтованих вимог Замовника за тендерною документацією у Замовника, наразі відсутні підстави для задоволення вимоги в цій частині та внесення змін у тендерну документацією про які зазначає Учасник. Стосовно вимог визначених у пунктах 19-22 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції. Відповідно до ст. 29 КЗпП України, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника, зокрема серед іншого про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис. Приписами ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів. Відповідно до Державних санітарних норм правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», що затверджені Наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, лабораторні дослідження умов праці дозволяють роботодавцю встановити наявність або відсутність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Пунктом 1.1. Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 67 від 25.01.2012 року «Про затвердження Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників», (далі – Наказ), встановлено, що загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (далі - Вимоги) встановлюють вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), безпечного використання працівниками засобів праці, забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці, регулювання взаємовідносин з охорони праці між підприємствами у випадку залучення до виконання робіт працівників інших підприємств. Згідно з п. 1.2. Наказу, дія цих Вимог поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності і видів діяльності. Приписами п. 2.2. розділу ІІІ. Вимог, встановлено, що упродовж робочого часу в робочих приміщеннях забезпечується мікроклімат, що відповідає фізіологічним потребам організму працюючих, із врахуванням енергетичних витрат на виконувану роботу згідно з ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». В силу ст. 2 Закону України «Про охорону праці», надалі – Закон, дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Згідно ст. 15 Закону, на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці; На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку; На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Приписами ст. 41, 42 Закону, у разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа; Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Відповідно до Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 56 від 21.03.2007 року «Про затвердження Типового положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці», типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці поширюється на підприємства, установи, організації будь-якої форми власності та виду діяльності; Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці обираються на підприємствах, де немає професійної спілки, для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці; Уповноважені з питань охорони праці в місячний термін після обрання за рахунок роботодавця проходять навчання з охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511. Ба більше, як вже зазначалось вище, ст. 13 Закону на роботодавця також покладено обов'язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, в тому числі вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Крім цього, п. 5 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 р., № 337, передбачено, що у разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов’язаний терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я. Відповідно до п. 2.4 розділу II. Вимог, у разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків роботодавець повинен вжити термінових заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим. Відповідно до п. 4.5 розділу IV Вимог за рішенням роботодавця створюється одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткуванням і матеріалами. Крім того, засоби, необхідні для надання першої допомоги, повинні бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці. Пунктом 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р., № 15, передбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії. В тематичний план та програму навчання з питань охорони праці посадових осіб входить тема 7 «Надання першої медичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку». Як підсумок, необхідність забезпечити робочі місця аптечками випливає із зазначених вимог законодавства. Отже, постачальник електричної енергії, окрім вимог законодавства України, що регулюють питання постачання електричної енергії, зобов’язаний виконувати вимоги іншого законодавства України, яке обов’язкове для усіх суб’єктів господарювання, що використовують найману працю будь-якої форми власності та виду діяльності. Таким чином, включення вказаних вимог до умов тендерної документації, передбачене законодавством, та дозволяє Замовнику зробити висновки про ступінь надійності контрагента і впевненості у своєчасному отриманні товару, що є предметом закупівлі. З огляду на вказане, дана вимога не є дискримінаційною умовою тендерної документації, а враховуючи те, що Вами не наведено підстав, неможливості виконати законодавчо обґрунтовані вимоги Замовника за тендерною документацією у останнього, наразі відсутні підстави для задоволення вимоги та внесення змін у тендерну документацією про які зазначає Учасник.

Шановний Учаснику у відповідь на Вашу вимогу повідомляємо наступне. Відповідно до п. 28 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, що затверджені Постановою КМУ № 1178 від 12 жовтня 2022 р., тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей. Згідно ч. 3 ст. 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Умови тендерної документації є однаковими для усіх потенційних учасників, які мають намір прийняти участь у цих відкритих торгах без виключення. Стосовно вимоги визначеної у пункті 18 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції. Відповідно до ст. 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», надалі - Закон, юридичні особи незалежно від форм власності та громадяни забезпечують проведення профілактичних дезінфекційних заходів у жилих, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи надані в користування, здійснюють інші заходи з метою недопущення розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках. Тобто виходячи із дефініції вказаної статті Закону, юридичні особи незалежно від виду їх економічної діяльності зобов’язані проводити відповідні заходи. З огляду на вказане, а також враховуючи те, що Вами не наведено підстав, неможливості виконати законодавчо обґрунтованих вимог Замовника за тендерною документацією у Замовника, наразі відсутні підстави для задоволення вимоги в цій частині та внесення змін у тендерну документацією про які зазначає Учасник. Стосовно вимог визначених у пунктах 19-22 розділу ІІІ. Інструкція з підготовки тендерної пропозиції. Відповідно до ст. 29 КЗпП України, до початку роботи роботодавець зобов’язаний в узгоджений із працівником спосіб поінформувати працівника, зокрема серед іншого про наявність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я, а також про право на пільги і компенсації за роботу в таких умовах відповідно до законодавства і колективного договору - під підпис. Приписами ст. 13 ЗУ «Про охорону праці», роботодавець зобов’язаний створити на робочому місці в кожному структурному підрозділі умови праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечити додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, а саме: організовує проведення аудиту охорони праці, лабораторних досліджень умов праці, оцінку технічного стану виробничого обладнання та устаткування, атестацій робочих місць на відповідність нормативно-правовим актам з охорони праці в порядку і строки, що визначаються законодавством, та за їх підсумками вживає заходів до усунення небезпечних і шкідливих для здоров’я виробничих факторів. Відповідно до Державних санітарних норм правил «Гігієнічна класифікація праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу», що затверджені Наказом МОЗ України від 08.04.2014 № 248, лабораторні дослідження умов праці дозволяють роботодавцю встановити наявність або відсутність на робочому місці небезпечних і шкідливих виробничих факторів, які ще не усунуто, та можливі наслідки їх впливу на здоров’я. Пунктом 1.1. Наказу Міністерства надзвичайних ситуацій України № 67 від 25.01.2012 року «Про затвердження Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників», (далі – Наказ), встановлено, що загальні вимоги стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників (далі - Вимоги) встановлюють вимоги щодо створення безпечних і нешкідливих умов праці шляхом належного облаштування робочих місць і виробничих, санітарно-побутових та інших приміщень на підприємстві, в установі, організації (далі - підприємство), безпечного використання працівниками засобів праці, забезпечення навчання працівників і залучення їх до вирішення питань охорони праці, регулювання взаємовідносин з охорони праці між підприємствами у випадку залучення до виконання робіт працівників інших підприємств. Згідно з п. 1.2. Наказу, дія цих Вимог поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від форм власності і видів діяльності. Приписами п. 2.2. розділу ІІІ. Вимог, встановлено, що упродовж робочого часу в робочих приміщеннях забезпечується мікроклімат, що відповідає фізіологічним потребам організму працюючих, із врахуванням енергетичних витрат на виконувану роботу згідно з ДСН 3.3.6.042-99 «Санітарні норми мікроклімату виробничих приміщень». В силу ст. 2 Закону України «Про охорону праці», надалі – Закон, дія цього Закону поширюється на всіх юридичних та фізичних осіб, які відповідно до законодавства використовують найману працю, та на всіх працюючих. Згідно ст. 15 Закону, на підприємстві з кількістю працюючих 50 і більше осіб роботодавець створює службу охорони праці відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці; На підприємстві з кількістю працюючих менше 50 осіб функції служби охорони праці можуть виконувати в порядку сумісництва особи, які мають відповідну підготовку; На підприємстві з кількістю працюючих менше 20 осіб для виконання функцій служби охорони праці можуть залучатися сторонні спеціалісти на договірних засадах, які мають відповідну підготовку. Приписами ст. 41, 42 Закону, у разі відсутності професійної спілки на підприємстві громадський контроль за додержанням законодавства про охорону праці здійснює уповноважена найманими працівниками особа; Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці мають право безперешкодно перевіряти на підприємствах виконання вимог щодо охорони праці і вносити обов'язкові для розгляду роботодавцем пропозиції про усунення виявлених порушень нормативно-правових актів з безпеки і гігієни праці. Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці діють відповідно до типового положення, що затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони праці. Відповідно до Наказу Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 56 від 21.03.2007 року «Про затвердження Типового положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці», типове положення про діяльність уповноважених найманими працівниками осіб з питань охорони праці поширюється на підприємства, установи, організації будь-якої форми власності та виду діяльності; Уповноважені найманими працівниками особи з питань охорони праці обираються на підприємствах, де немає професійної спілки, для здійснення громадського контролю за додержанням законодавства про охорону праці; Уповноважені з питань охорони праці в місячний термін після обрання за рахунок роботодавця проходять навчання з охорони праці відповідно до Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 № 15, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 15.02.2005 за № 231/10511. Ба більше, як вже зазначалось вище, ст. 13 Закону на роботодавця також покладено обов'язок створення на робочому місці в кожному структурному підрозділі умов праці відповідно до нормативно-правових актів, а також забезпечення додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. З цією метою роботодавець забезпечує функціонування системи управління охороною праці, в тому числі вживає термінових заходів для допомоги потерпілим, залучає за необхідності професійні аварійно-рятувальні формування у разі виникнення на підприємстві аварій та нещасних випадків. Роботодавець несе безпосередню відповідальність за порушення зазначених вимог. Крім цього, п. 5 Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві, затвердженим постановою КМУ від 17.04.2019 р., № 337, передбачено, що у разі настання нещасного випадку безпосередній керівник робіт чи інша уповноважена особа підприємства (установи, організації) зобов’язаний терміново організувати надання першої домедичної допомоги потерпілому та забезпечити у разі потреби його направлення до закладу охорони здоров’я. Відповідно до п. 2.4 розділу II. Вимог, у разі виникнення на підприємстві надзвичайних ситуацій і нещасних випадків роботодавець повинен вжити термінових заходів для надання першої медичної допомоги потерпілим. Відповідно до п. 4.5 розділу IV Вимог за рішенням роботодавця створюється одне або кілька приміщень для надання першої медичної допомоги, забезпечених необхідним устаткуванням і матеріалами. Крім того, засоби, необхідні для надання першої допомоги, повинні бути в наявності у всіх тих місцях, де цього вимагають умови праці. Пунктом 3.1 Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з охорони праці, затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 26.01.2005 р., № 15, передбачено, що працівники під час прийняття на роботу і в процесі роботи, а також учні, курсанти, слухачі та студенти під час трудового і професійного навчання проходять на підприємстві за рахунок роботодавця інструктажі, навчання та перевірку знань з питань охорони праці, надання першої допомоги потерпілим від нещасних випадків, а також правил поведінки у разі виникнення аварії. В тематичний план та програму навчання з питань охорони праці посадових осіб входить тема 7 «Надання першої медичної допомоги потерпілим у разі нещасного випадку». Як підсумок, необхідність забезпечити робочі місця аптечками випливає із зазначених вимог законодавства. Отже, постачальник електричної енергії, окрім вимог законодавства України, що регулюють питання постачання електричної енергії, зобов’язаний виконувати вимоги іншого законодавства України, яке обов’язкове для усіх суб’єктів господарювання, що використовують найману працю будь-якої форми власності та виду діяльності. Таким чином, включення вказаних вимог до умов тендерної документації, передбачене законодавством, та дозволяє Замовнику зробити висновки про ступінь надійності контрагента і впевненості у своєчасному отриманні товару, що є предметом закупівлі. З огляду на вказане, дана вимога не є дискримінаційною умовою тендерної документації, а враховуючи те, що Вами не наведено підстав, неможливості виконати законодавчо обґрунтовані вимоги Замовника за тендерною документацією у останнього, наразі відсутні підстави для задоволення вимоги та внесення змін у тендерну документацією про які зазначає Учасник.