Звертаємо увагу, що Замовник не наділений правом довільно застосовувати будь-які норми законодавства поза межами предмета регулювання відповідної процедури.
Чому у своїй відповіді Ви посилаєтесь на статтю 61 Закону України «Про запобігання корупції» та Рішення НАЗК № 734, якщо оголошена Вами процедура здійснюється виключно в межах законодавства у сфері публічних закупівель? Звертаємо увагу, що Замовник не наділений правом довільно застосовувати будь-які норми законодавства поза межами предмета регулювання відповідної процедури. За такою логікою можливо вимагати від учасників необмежене коло документів, які не мають жодного відношення ані до предмета закупівлі, ані до вимог Закону України «Про публічні закупівлі», що є неприпустимим. Відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» Замовник має право включати до тендерної документації іншу інформацію виключно у випадках, коли її наявність прямо передбачена законодавством, що регулює здійснення публічних закупівель. Водночас частиною четвертою цієї ж статті прямо заборонено встановлення дискримінаційних вимог, які обмежують конкуренцію або призводять до нерівного ставлення до учасників. Посилання Замовника на Закон України «Про запобігання корупції» та методичні рекомендації НАЗК не може слугувати правовою підставою для встановлення додаткових вимог у тендерній документації, оскільки зазначені акти не регулюють процедури закупівлі та не передбачають обов’язку учасників надавати відповідні документи як умову участі. У зв’язку з викладеним наполегливо рекомендуємо Замовнику керуватися виключно нормами законодавства, що регулюють його діяльність у сфері публічних закупівель, та невідкладно усунути вимоги, які виходять за межі повноважень Замовника і мають очевидні ознаки дискримінаційних.
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ абсолютно безкоштовно! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Перегляньте свої вимоги!!!! На підставіі яких нормативно правових актів ви готували тендерну документацію, так як зазначена інформація є відкрито доступною та публічною, зокрема через офіційний вебсайт НЕК «Укренерго» (https://ua.energy/datahub/). Що стосовно цього нам каже законодавець?
Доброго дня! Звертаємо увагу Замовника на те, що в Додатку 6 до тендерної документації встановлено дискримінаційну, необґрунтовану та таку, що суперечить вимогам чинного законодавства України, умову щодо наданняоригінал або копію листа від НЕК Укренерго з підтвердженням реєстрації представника учасника на інформаційно-комунікаційній платформі Датахаб в ролі постачальника електричної. Зазначена інформація є відкрито доступною та публічною, зокрема через офіційний вебсайт НЕК «Укренерго» (https://ua.energy/datahub/), на якому оприлюднюється перелік зареєстрованих на платформі Датахаб постачальників, включно з даними про відповідальних осіб. Таким чином, вимога щодо надання окремого листа від НЕК «Укренерго» дублює вже наявну у відкритому доступі інформацію, не має об’єктивного підґрунтя. Відповідно до частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не може містити вимог щодо подання документального підтвердження відомостей, які є відкрито доступними у державних реєстрах або оприлюднені у формі відкритих даних. Закон прямо забороняє встановлювати до учасників вимоги про надання документів, якщо така інформація доступна у вільному доступі. Крім того, згідно з пунктом 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 № 1178, замовник не вимагає документального підтвердження інформації, якщо вона є публічною, оприлюднена у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації», міститься у відкритих публічних електронних реєстрах з вільним доступом або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом автоматичного обміну з іншими державними інформаційними системами та реєстрами. Отже, встановлена у тендерній документації вимога про обов’язкове надання листа від НЕК «Укренерго» з підтвердженням реєстрації представника на платформі Датахаб є такою, що не відповідає вимогам законодавства, порушує принципи відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації учасників. У зв’язку з викладеним, вимагаємо виключити відповідну вимогу з тендерної документації та привести її положення у відповідність до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178.
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ абсолютно безкоштовно! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У зв’язку з викладеним вимагаємо надати офіційне письмове обґрунтування із зазначенням: який саме вид аудиту Ви називаєте “антикорупційним”; яким нормативно-правовим актом України врегульовано порядок його проведення; яким органом або суб’єктом господарювання він має здійснюватися, на підставі якої ліцензії або сертифікації; яким чином такий аудит впливає на здатність учасника здійснювати постачання електричної енергії
Доброго дня. Звертамо Вашу увагу, що чинне законодавство України не містить жодного нормативно-правового визначення терміна “антикорупційний аудит”, не встановлює: форми та змісту такого аудиту; вимог до суб’єкта, який має право його проводити; порядку чи процедури його проведення; обов’язковості надання результатів такого аудиту в межах процедур публічних закупівель; вимоги до сертифікації “аудитора”, який нібито має виконувати відповідні дії. Жоден закон, у тому числі Закон України «Про запобігання корупції», Закон України «Про аудиторську діяльність», Закон України «Про публічні закупівлі» та підзаконні акти, не містять поняття “антикорупційний аудит” як інструменту підтвердження спроможності учасника закупівлі. Згідно з: частиною 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація не може містити вимог, що не передбачені законодавством; пунктом 29 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, при закупівлі електричної енергії Замовнику прямо заборонено вимагати будь-які документи, не визначені законодавством, у тому числі такі, що не мають жодного відношення до предмета закупівлі. Встановлена Вами вимога щодо надання “антикорупційного аудиту” є не лише безпідставною, а й протиправною, оскільки: відсутній об’єкт правового регулювання — такого виду аудиту у правовій системі України не існує; не визначено орган чи суб’єкт, який має повноваження проводити такий аудит; відсутній нормативний акт, що передбачає необхідність його надання у сфері постачання електричної енергії; вимога жодним чином не пов’язана з предметом закупівлі, що суперечить принципу пропорційності, закріпленому у статті 5 Закону. У зв’язку з викладеним вимагаємо надати офіційне письмове обґрунтування із зазначенням: який саме вид аудиту Ви називаєте “антикорупційним”; яким нормативно-правовим актом України врегульовано порядок його проведення; яким органом або суб’єктом господарювання він має здійснюватися, на підставі якої ліцензії або сертифікації; яким чином такий аудит впливає на здатність учасника здійснювати постачання електричної енергії; яким чином ця вимога узгоджується зі статтею 22 Закону та пунктом 29 Особливостей № 1178. У разі ненадання належної відповіді та невилучення незаконної вимоги з тендерної документації ми будемо вимушені звернутися до: Антимонопольного комітету України; Державної аудиторської служби України; для належної правової оцінки дій Замовника та притягнення відповідальних осіб до передбаченої законодавством відповідальності. Додатково звертаємо Вашу увагу, що відповідно до статті 164-14 Кодексу України про адміністративні правопорушення за порушення законодавства у сфері публічних закупівель, у тому числі встановлення дискримінаційних вимог та вимагання документів, не передбачених законодавством, до уповноваженої особи Замовника може бути застосовано адміністративну відповідальність у вигляді штрафу. Окрім того, у разі умисного внесення до тендерної документації вимог, що мають ознаки зловживання службовим становищем, перешкоджають конкуренції або створюють корупційні передумови, дії уповноваженої особи можуть містити ознаки складу кримінальних правопорушень, передбачених, зокрема, статтями 364, 365 та 367 Кримінального кодексу України (зловживання владою або службовим становищем, перевищення влади або службових повноважень, службова недбалість), що тягне за собою кримінальну відповідальність. Таким чином, уповноважена особа Замовника несе персональну адміністративну та кримінальну відповідальність за прийняті рішення, у тому числі за встановлення незаконних вимог у тендерній документації та ухилення від їх усунення після офіційного звернення учасника.
На виконання статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
Відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2017 № 734 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб» (надалі – Рішення № 734) кожна юридична особа, насамперед та, що виконує або має намір долучитися до виконання робіт та надання послуг за рахунок коштів державного бюджету, повинна мати відповідну систему менеджменту протидії корупції. Антикорупційні програми націлені на формування такої системи, допомагаючи юридичним особам не допустити або знизити втрати від причетності їх працівників до отримання чи пропозицій неправомірної вигоди та інших корупційних практик, сприяють довірі в ділових відносинах, покращують їх репутацію. Також відповідно до Рішення № 734 з урахуванням міжнародної практики заходи з мінімізації корупційних ризиків можна умовно розділити на індивідуальні заходи (у фінансовій та нефінансовій сферах) та колективні заходи. Індивідуальні заходи юридичної особи, заходи у фінансовій сфері можуть включати, зокрема, проведення періодичних, незалежних зовнішніх фінансових аудитів та ротацій на регулярній основі осіб або організацій, які виконують такий аудит. Для підтвердження здійснення учасником індивідуальних заходів у сфері антикорупційного законодавства, та з метою надання підтвердження відповідності діяльності учасника вимогам вказаного законодавства, Учасник у складі пропозиції надає висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, що свідчить, зокрема, про наявність та дотримання антикорупційної політики в учасника та дотримання ним антикорупційного законодавства та міжнародних стандартів у сфері запобігання корупції, зокрема, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що ратифіковані Україною, статей 61, 62, 64 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі: відсутність фактів вчинення (участі у вчиненні) посадовими та службовими особами учасника, іншими особами, які виконують роботу та перебувають з учасником у трудових відносинах, корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи (учасника), відсутність фактів поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи (учасника); підтвердження наявності в антикорупційних документах учасника вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядку їх виконання (застосування), зокрема, порядку проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи (учасника), а також порядку регулярного звітування уповноваженої особа, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми учасника перед засновниками (учасниками) юридичної особи (учасника).
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
У вимозі пункту 2.13 Додатку № 6 до тендерної документації Замовник суперечить як сам собі, так і вимогам чинного законодавства
Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку Замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до Розділу 1.7. «Невиконання зобов’язань» «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1168, ймовірність набуття статусу «Преддефолтний» або «Дефолтний» може призвести до неможливості виконання договору в частині постачання товару – електричної енергії. Таким чином, Замовник вправі встановити дану вимогу для уникнення вищезазначених обставин.
Інформація щодо статусу «Преддефолтний» на сайти НЕК Укренерго надається на поточну дату. Тому дана інформація не міститься у відкритому доступі та замовник не має змоги перевірити що учасник перебував у статусі «Преддефолтний» у минулому. Вимогами тендерної документації не передбачено відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він набував в статусі «Преддефолтний» у минулому, тому учасник може надати гарантійний лист в якому зазначити що станом на поточну дати не перебуває в статусі «Преддефолтний» або «Дефолтний», але зазначити що у періоді 2023-2025 р. набував в статусі «Преддефолтний» із зазначенням причини. Дана інформація не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
Встановлення дискримінаційної, необґрунтованої та незаконної вимоги щодо обов’язкової наявності сертифікату відповідності ISO
Доброго дня. Просимо надати обґрунтування, якими саме нормативно-правовими актами або вимогами чинного законодавства ви керувалися при встановленні в тендерній документації вимоги щодо надання сертифікатів систем управління відповідно до стандартів ISO. Встановлені вами вимоги у своїй сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі лише обмеженого кола суб’єктів господарювання, які попередньо набули відповідних сертифікатів або відповідають неправомірно сформованим критеріям. Такі умови фактично унеможливлюють участь інших потенційних учасників, що порушує принципи відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначаємо, що вимога щодо обов’язкової наявності сертифікатів ISO не передбачена жодним нормативно-правовим актом України у сфері публічних закупівель і створює необґрунтовані бар’єри для участі потенційних учасників. Предметом закупівлі є електрична енергія (код ДК 021:2015 – 09310000-5), яка відповідно до чинного законодавства є стандартизованим товаром, якість якого визначається виключно положеннями національного стандарту. Згідно з наказом Національного органу стандартизації ДП «УкрНДНЦ» від 23.05.2024 № 179, чинним національним стандартом, що регламентує технічні характеристики електричної енергії, є ДСТУ EN 50160:2023 «Характеристики напруги електричної енергії, що постачається в електричних мережах загального призначення», який набрав чинності з 01.03.2025. Зазначений стандарт гармонізований із європейським EN 50160 і встановлює виключно фізико-технічні параметри електричної енергії, зокрема допустимі відхилення напруги в межах 207–253 В. Це єдиний нормативний документ, який визначає вимоги до якості електричної енергії як товару. Водночас, Законом України «Про ринок електричної енергії» не передбачено обов’язку щодо сертифікації електричної енергії або вимог до постачальників щодо наявності сертифікатів ISO. Таким чином, обов’язок учасників процедури закупівлі надавати у складі тендерної пропозиції сертифікати відповідності ISO не встановлений ні профільним законом, ні Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, ні будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (у редакції, чинній на дату оголошення закупівлі), у разі здійснення закупівлі електричної енергії ви не маєте права застосовувати пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону, а також не можете встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Отже, встановлення вами вимоги щодо наявності сертифікатів ISO є таким, що виходить за межі ваших повноважень, суперечить імперативним нормам чинного законодавства та має дискримінаційний характер. У зв’язку з викладеним просимо внести відповідні зміни до тендерної документації. У разі невиконання цієї вимоги та неприведення тендерної документації у відповідність до вимог законодавства, буде подано скаргу до Антимонопольного комітету України в порядку, передбаченому статтею 18 Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник здійснює дану закупівлю у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Предметом цієї закупівлі є ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія», яка є специфічним товаром та її постачання нерозривно пов’язане з наданням електропостачальником відповідних послуг споживачу.
Функції національного органу стандартизації виконує Державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” відповідно до Розпорядження КМУ від 26.11.2014 р. № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації».
З метою вибору надійного, відповідального та добросовісного постачальника, діяльність якого відповідає вимогам чинного законодавства України, замовник зазначає інші вимоги до учасника закупівлі (майбутнього постачальника) згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону, зокрема, щодо необхідності підтвердження впровадження ним та підтвердження їхньої відповідності системам управління (менеджменту), а саме:
- ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203);
- ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203);
- ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2021 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 26.12.2019 р. № 502);
- ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 15.09.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 03.06.2020 р. №104);
- ISO/ІЕС 27001:2015 (ISO/ІЕС 27001:2013) «Інформаційні технології. Методи захисту системи управління інформаційною безпекою. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2017 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2015 р. №193);
- ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016) «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 р. №507);
- ДСТУ ISO 28000:2008 «Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги» (ISO 28000:2007) (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2009 року відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.08.2008 р. №268);
Звертаємо вашу увагу, що вимоги тендерної документації щодо підтвердження учасниками впровадження та їхньої відповідності вищезазначеним системам управління (менеджменту) не є кваліфікаційним критерієм або вимогами до предмета закупівлі (вимогами щодо сертифікації електричної енергії) у розумінні Закону та цієї тендерної документації, а як зазначено вище, включені до тендерної документації керуючись абзацом першим частини третьої статті 22 Закону. Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною.
Надайте офіційне нормативне обґрунтування вимоги щодо надання антикорупційного аудиту
Доброго дня. Перш за все, пропонуємо розібрати зміст встановленої Вами вимоги, а також просимо надати офіційні пояснення для Учасників, які вперше стикаються з умовою щодо проведення так званого «антикорупційного аудиту». У пункті 2.10 Додатку № 6 до тендерної документації 2.10 Учасник має підтвердити дотримання антикорупційної програми надавши висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника що свідчить, дотримання вимог антикорупційної програми та чинного законодавства у сфері запобігання та боротьби з корупцією. Висновок (звіт) повинен бути виданий сертифікованим фахівцем у 2025 р. На підтвердження учасник у складі тендерної пропозиції надає сертифікат уповноваженої особи що здійснив аудит або лист пояснення з інформацією (з посиланням) для можливості перевірки сертифікату (ів) замовником самостійно». Просимо пояснити, відповідно до якої статті Закону України «Про публічні закупівлі» або пункту Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, Замовник має право вимагати: • проведення антикорупційного аудиту, • надання висновку чи звіту про такий аудит, • надання сертифікату особи, що здійснила такий аудит. Звертаємо увагу, що жодна норма законодавства у сфері публічних закупівель не містить терміна «антикорупційний аудит» та не встановлює обов’язку суб’єктів господарювання здійснювати або підтверджувати проходження такого аудиту. Відповідно до законодавства, що регулює аудиторську діяльність в Україні: • у переліку видів аудиту (фінансовий, ініціативний, податковий, екологічний, комплаєнс-аудит тощо) відсутній «антикорупційний аудит», • жодного затвердженого стандарту, методики, порядку його проведення або вимог до суб’єктів, які мають право його здійснювати, не існує. Таким чином, Замовник фактично вимагає документ, форма та зміст якого нормативно не встановлені, що порушує принципи недискримінації учасників частина 4 статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі». У Вашій вимозі не визначено, яким саме повинен бути документ, що підтверджує «антикорупційний аудит». Просимо надати: 1. Приклад зазначеного документа, 2. Вимоги до його форми, змісту, структури, 3. Нормативний акт, яким затверджено порядок проведення такого аудиту або вимоги до аудитора. Без цих роз’яснень Учасник може надати будь-який документ у довільній формі, що: • створює правову невизначеність, • порушує принцип рівного доступу, • наділяє Замовника дискреційними повноваженнями щодо оцінки документів на власний розсуд. Враховуючи викладене, просимо: 1. Надати офіційне нормативне обґрунтування вимоги щодо надання антикорупційного аудиту або 2. Внести зміни до тендерної документації, виключивши пункт 2.8 як такий, що не ґрунтується на законі, суперечить принципам відкритості та недискримінації та встановлює неможливі до виконання умови.
На виконання статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
Відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2017 № 734 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб» (надалі – Рішення № 734) кожна юридична особа, насамперед та, що виконує або має намір долучитися до виконання робіт та надання послуг за рахунок коштів державного бюджету, повинна мати відповідну систему менеджменту протидії корупції. Антикорупційні програми націлені на формування такої системи, допомагаючи юридичним особам не допустити або знизити втрати від причетності їх працівників до отримання чи пропозицій неправомірної вигоди та інших корупційних практик, сприяють довірі в ділових відносинах, покращують їх репутацію. Також відповідно до Рішення № 734 з урахуванням міжнародної практики заходи з мінімізації корупційних ризиків можна умовно розділити на індивідуальні заходи (у фінансовій та нефінансовій сферах) та колективні заходи. Індивідуальні заходи юридичної особи, заходи у фінансовій сфері можуть включати, зокрема, проведення періодичних, незалежних зовнішніх фінансових аудитів та ротацій на регулярній основі осіб або організацій, які виконують такий аудит. Для підтвердження здійснення учасником індивідуальних заходів у сфері антикорупційного законодавства, та з метою надання підтвердження відповідності діяльності учасника вимогам вказаного законодавства, Учасник у складі пропозиції надає висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, що свідчить, зокрема, про наявність та дотримання антикорупційної політики в учасника та дотримання ним антикорупційного законодавства та міжнародних стандартів у сфері запобігання корупції, зокрема, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що ратифіковані Україною, статей 61, 62, 64 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі: відсутність фактів вчинення (участі у вчиненні) посадовими та службовими особами учасника, іншими особами, які виконують роботу та перебувають з учасником у трудових відносинах, корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи (учасника), відсутність фактів поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи (учасника); підтвердження наявності в антикорупційних документах учасника вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядку їх виконання (застосування), зокрема, порядку проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи (учасника), а також порядку регулярного звітування уповноваженої особа, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми учасника перед засновниками (учасниками) юридичної особи (учасника).
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Катерина Кирпичник! Як уповноважена особа Замовника ви несете персональну відповідальність за правомірність своїх дій відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. У зв’язку з цим вимагаємо надати офіційні роз’яснення та нормативне обґрунтування встановленої вами вимоги
Катерина Кирпичник! Як уповноважена особа Замовника ви несете персональну відповідальність за правомірність своїх дій відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» та Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178. У зв’язку з цим вимагаємо надати офіційні роз’яснення та нормативне обґрунтування встановленої вами вимоги щодо надання Учасником висновку (звіту) про проведення антикорупційного аудиту антикорупційної програми. Вимагаємо надати: 1. Посилання на конкретні норми законодавства, які надають вам право вимагати від Учасника: • проходження антикорупційного аудиту; • надання звіту/висновку антикорупційного аудиту; • підтвердження відповідності антикорупційної програми Учасника будь-яким стандартам або зовнішнім вимогам. Зазначаємо, що Законом України «Про публічні закупівлі» та іншими нормативно- правовими актами не передбачено обов’язку Учасників мати антикорупційний аудит чи подавати результати такого аудиту. 2. Посилання на нормативно-правовий акт, який визначає: • яким саме органом повинен бути сертифікований фахівець, що здійснює антикорупційний аудит у 2025 році; • який саме сертифікат уповноважена особа аудитора має обов’язково мати; • які державні стандарти або критерії регулюють кваліфікацію такого аудитора. Просимо також пояснити, на якій законній підставі ви визначаєте перелік дозволених чи обов’язкових сертифікацій аудиторів. 3. Нормативне обґрунтування критеріїв оцінки Просимо надати перелік критеріїв, за якими Замовник буде оцінювати наданий «звіт антикорупційного аудиту», із зазначенням конкретних норм законодавства, що встановлюють такі критерії або методики. Оскільки чинне законодавство України не містить жодного визначеного поняття “антикорупційний аудит”, не встановлює його форму, зміст, порядок проведення, сертифікацію аудитора чи обов’язковість надання відповідних звітів для участі у публічних закупівлях, просимо обґрунтувати ваші дії відповідно до вимог статті 22 Закону та пункту 29 Особливостей № 1178, які прямо забороняють включення до тендерної документації вимог, не передбачених законодавством. У разі ненадання нормативного обґрунтування або відмови у приведенні вимог у відповідність до законодавства залишаємо за собою право звернутися до АМКУ та ДАСУ для встановлення факту порушення та притягнення винних осіб до відповідальності.
На виконання статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» юридичні особи забезпечують розробку та вжиття заходів, які є необхідними та обґрунтованими для запобігання і протидії корупції у діяльності юридичної особи.
Згідно з частиною другою статті 61 Закону України «Про запобігання корупції» для виявлення та усунення корупційних ризиків у діяльності юридичної особи можуть залучатися незалежні експерти, зокрема для проведення аудиту.
Відповідно до Рішення Національного агентства з питань запобігання корупції від 22.09.2017 № 734 «Про затвердження Методичних рекомендацій щодо підготовки та реалізації антикорупційних програм юридичних осіб» (надалі – Рішення № 734) кожна юридична особа, насамперед та, що виконує або має намір долучитися до виконання робіт та надання послуг за рахунок коштів державного бюджету, повинна мати відповідну систему менеджменту протидії корупції. Антикорупційні програми націлені на формування такої системи, допомагаючи юридичним особам не допустити або знизити втрати від причетності їх працівників до отримання чи пропозицій неправомірної вигоди та інших корупційних практик, сприяють довірі в ділових відносинах, покращують їх репутацію. Також відповідно до Рішення № 734 з урахуванням міжнародної практики заходи з мінімізації корупційних ризиків можна умовно розділити на індивідуальні заходи (у фінансовій та нефінансовій сферах) та колективні заходи. Індивідуальні заходи юридичної особи, заходи у фінансовій сфері можуть включати, зокрема, проведення періодичних, незалежних зовнішніх фінансових аудитів та ротацій на регулярній основі осіб або організацій, які виконують такий аудит. Для підтвердження здійснення учасником індивідуальних заходів у сфері антикорупційного законодавства, та з метою надання підтвердження відповідності діяльності учасника вимогам вказаного законодавства, Учасник у складі пропозиції надає висновок (звіт) про проведення антикорупційного аудиту в учасника, що свідчить, зокрема, про наявність та дотримання антикорупційної політики в учасника та дотримання ним антикорупційного законодавства та міжнародних стандартів у сфері запобігання корупції, зокрема, Кримінальної конвенції про боротьбу з корупцією (ETS 173) та Конвенції Організації Об’єднаних Націй проти корупції, Цивільної конвенції про боротьбу з корупцією, що ратифіковані Україною, статей 61, 62, 64 Закону України «Про запобігання корупції», у тому числі: відсутність фактів вчинення (участі у вчиненні) посадовими та службовими особами учасника, іншими особами, які виконують роботу та перебувають з учасником у трудових відносинах, корупційних правопорушень, пов’язаних з діяльністю юридичної особи (учасника), відсутність фактів поведінки, яка може бути розціненою як готовність вчинити корупційне правопорушення, пов’язане з діяльністю юридичної особи (учасника); підтвердження наявності в антикорупційних документах учасника вичерпного переліку та опису антикорупційних заходів, стандартів, процедур та порядку їх виконання (застосування), зокрема, порядку проведення періодичної оцінки корупційних ризиків у діяльності юридичної особи (учасника), а також порядку регулярного звітування уповноваженої особа, відповідальної за реалізацію антикорупційної програми учасника перед засновниками (учасниками) юридичної особи (учасника).
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Встановлення дискримінаційної, необґрунтованої та незаконної вимоги щодо обов’язкової наявності сертифікату відповідності ISO
Доброго дня. Просимо надати обґрунтування, якими саме нормативно-правовими актами або вимогами чинного законодавства ви керувалися при встановленні в тендерній документації вимоги щодо надання сертифікатів систем управління відповідно до стандартів ISO. Звертаємо увагу, що вимоги щодо стандартів ISO передбачені пунктами 3.5, 3.6, 3.7, Додатку № 6 до тендерної документації. Просимо пояснити, що саме Замовник має намір підтвердити для себе такою значною кількістю сертифікатів ISO, зважаючи на те, що вони повністю не відносяться до предмета закупівлі. Встановлення зазначених вимог свідчить про орієнтацію на конкретного учасника, який попередньо отримав саме такі сертифікати. Встановлені вами вимоги у своїй сукупності створюють передумови для допуску до участі у процедурі закупівлі виключно обмеженого кола суб’єктів господарювання, які заздалегідь набули відповідні сертифікати або відповідають неправомірно сформованим критеріям. Такі умови фактично унеможливлюють участь інших потенційних учасників, що порушує принципи відкритості, добросовісної конкуренції та недискримінації, визначені статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі». Зазначаємо, що вимога щодо обов’язкової наявності сертифікатів ISO не передбачена жодним нормативно-правовим актом України у сфері публічних закупівель та створює необґрунтовані бар’єри для участі потенційних учасників. Обов’язок учасників процедури закупівлі надавати у складі тендерної пропозиції сертифікати відповідності стандартам ISO не встановлений ані профільним законом, ані Ліцензійними умовами провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії споживачу, ані будь-яким іншим нормативно-правовим актом. Крім того, відповідно до пункту 29 Особливостей здійснення публічних закупівель, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 року № 1178 (у редакції, чинній на дату оголошення закупівлі), у разі здійснення закупівлі електричної енергії Замовник не має права застосовувати пункти 1 і 2 частини другої статті 16 Закону, а також встановлювати вимоги до предмета закупівлі, які не передбачені відповідним національним стандартом. Отже, встановлення вимоги щодо наявності сертифікатів ISO виходить за межі повноважень Замовника, суперечить імперативним нормам чинного законодавства та має дискримінаційний характер. У зв’язку з викладеним просимо внести відповідні зміни до тендерної документації. Додатково звертаємо увагу на практику Антимонопольного комітету України, зокрема на закупівлю UA-2025-10-28-015358-a та відповідне рішення органу оскарження.
Замовник здійснює дану закупівлю у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Предметом цієї закупівлі є ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія», яка є специфічним товаром та її постачання нерозривно пов’язане з наданням електропостачальником відповідних послуг споживачу.
Функції національного органу стандартизації виконує Державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” відповідно до Розпорядження КМУ від 26.11.2014 р. № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації».
З метою вибору надійного, відповідального та добросовісного постачальника, діяльність якого відповідає вимогам чинного законодавства України, замовник зазначає інші вимоги до учасника закупівлі (майбутнього постачальника) згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону, зокрема, щодо необхідності підтвердження впровадження ним та підтвердження їхньої відповідності системам управління (менеджменту), а саме:
- ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203);
- ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203);
- ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2021 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 26.12.2019 р. № 502);
- ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 15.09.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 03.06.2020 р. №104);
- ISO/ІЕС 27001:2015 (ISO/ІЕС 27001:2013) «Інформаційні технології. Методи захисту системи управління інформаційною безпекою. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2017 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2015 р. №193);
- ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016) «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 р. №507);
- ДСТУ ISO 28000:2008 «Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги» (ISO 28000:2007) (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2009 року відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.08.2008 р. №268);
Звертаємо вашу увагу, що вимоги тендерної документації щодо підтвердження учасниками впровадження та їхньої відповідності вищезазначеним системам управління (менеджменту) не є кваліфікаційним критерієм або вимогами до предмета закупівлі (вимогами щодо сертифікації електричної енергії) у розумінні Закону та цієї тендерної документації, а як зазначено вище, включені до тендерної документації керуючись абзацом першим частини третьої статті 22 Закону. Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною
щодо вашої відповіді Шановна Уповна особа Катерина Кирпичник!!!!!
Наведена Вами аргументація із посиланням на статтю 61 Закону України «Про запобігання корупції» та Рішення НАЗК № 734 є маніпулятивною та юридично необґрунтованою, оскільки зазначені норми не встановлюють обов’язку учасників процедур публічних закупівель проходити антикорупційний аудит або надавати аудиторські висновки як умову участі у закупівлі. Жодна норма чинного законодавства у сфері публічних закупівель не надає Замовнику повноважень вимагати такі документи. Предметом даної закупівлі є електрична енергія (ДК 021:2015 – 09310000-5) — стандартизований товар, технічні та якісні характеристики якого визначаються виключно національним стандартом ДСТУ EN 50160:2023. Відповідно до пункту 29 Особливостей, затверджених постановою КМУ № 1178, під час закупівлі електричної енергії Замовнику прямо заборонено встановлювати будь-які вимоги до предмета закупівлі або до учасників, які не передбачені відповідним національним стандартом. Антикорупційна програма може вимагатися лише у випадку, якщо очікувана вартість закупівлі дорівнює або перевищує 20 млн грн. Водночас вимога щодо проведення або підтвердження антикорупційного аудиту не передбачена ні Законом України «Про публічні закупівлі», ні Особливостями, а отже є прямим перевищенням повноважень Замовника. Встановлення такої вимоги не має жодного відношення до предмета закупівлі, передбачає додаткові та необґрунтовані фінансові витрати для учасників, штучно обмежує конкуренцію та свідчить ПРО ОРІЄНТАЦІЮ ПРОЦЕДУРИ ЗАКУПІВЛІ НА ЗАЗДАЛЕГІДЬ ВИЗНАЧЕНЕ КОЛО СУБЄКТІВ ГОСПОДАРЮВАННЯ, ЯКІ ВСЕ ВОЛОДІЮТЬ ВІДПОВІДНИМ ДОКУМЕНТОМ. Ви як Уповноважена особа розумієте які норми ви порушуєте. Звернемо увагу, щодо ваших дій Державну аудиторську службу України та інших уповноважених органів для перевірки правомірності, у тому числі на предмет зловживання службовим становищем та штучного обмеження конкуренції.
Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей. Відповідно до частини 3 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити також іншу інформацію та вимоги, які замовник вважає за необхідне до неї включити. Жоден учасник не позбавлений можливості отримати зазначений вами документ абсолютно безкоштовно! Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Звертаємо вашу увагу, щодо вашої вимоги в тендерній документації сертифікатів ISO
Звертаємо вашу увагу, щодо вашої вимоги в тендерній документації сертифікатів ISO. Надаємо приклади аналогічної практики Антимонопольного комітету України, який уже визнавав подібні вимоги незаконними та дискримінаційними, а саме: • № 6270-р/пк-пз від 10.05.2023 (№ ID UA-2023-04-26-009178-a); • № 1117-р/пк-пз від 01.02.2023 (№ ID UA-2023-01-10-006734-a); • № 13858-р/пк-пз від 31.08.2023 (№ ID UA-2023-08-17-012915-a); • № 11818-р/пк-пз від 30.07.2025 (№ ID UA-2025-07-15-003259-a); • № 12327-р/пк-пз від 11.08.2025 (№ ID UA-2025-07-28-000031-a); • № 12644-р/пк-пз від 15.08.2025 (№ ID UA-2025-08-01-009680-a); Крім того, аналіз практики Державної аудиторської служби України свідчить про аналогічний підхід. Зокрема, за результатами моніторингу UA-M-2023-10-31-000010 у закупівлі UA-2022-11-30-006578-a встановлено порушення, оскільки тендерна документація була складена з порушенням вимог пунктів 3, 28 та 29 Особливостей № 1178, зокрема під час проведення відкритих торгів для закупівлі електричної енергії були застосовані положення пунктів 1 та 2 частини другої статті 16 Закону та встановлено вимоги до предмета закупівлі, не передбачені відповідним національним стандартом для електричної енергії. Також наказом Міністерства економіки України від 07.05.2024 № 11712 затверджено примірну тендерну документацію щодо здійснення публічних закупівель у сфері електроенергетики на період дії правового режиму воєнного стану та протягом 90 днів після його припинення або скасування. Зазначена примірна тендерна документація не містить жодних вимог щодо сертифікатів ISO, що ще раз підтверджує їхню дискримінаційність та протиправність. У разі невжиття Вами відповідних заходів ми будемо змушені звернутися до Антимонопольного комітету України буде у нас з вами ще одне роз'яснення стосовно сертифікатів, якщо для вас зоконодавчі докази не є підставою для внесення змін. Дякую.
Замовник здійснює дану закупівлю у відповідності до вимог Закону України «Про публічні закупівлі» (надалі – Закон) з урахуванням положень постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 «Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування» (далі – Особливості).
Предметом цієї закупівлі є ДК 021:2015: 09310000-5 «Електрична енергія», яка є специфічним товаром та її постачання нерозривно пов’язане з наданням електропостачальником відповідних послуг споживачу.
Функції національного органу стандартизації виконує Державне підприємство “Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості” відповідно до Розпорядження КМУ від 26.11.2014 р. № 1163-р «Про визначення державного підприємства, яке виконує функції національного органу стандартизації».
З метою вибору надійного, відповідального та добросовісного постачальника, діяльність якого відповідає вимогам чинного законодавства України, замовник зазначає інші вимоги до учасника закупівлі (майбутнього постачальника) згідно з абзацом першим частини третьої статті 22 Закону, зокрема, щодо необхідності підтвердження впровадження ним та підтвердження їхньої відповідності системам управління (менеджменту), а саме:
- ISO 9001:2015 «Системи управління якістю. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203);
- ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.07.2016 року відповідно до наказу Державного підприємства "Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості" від 21.12.2015 № 203);
- ISO 45001:2019 (ISO 45001:2018) «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2021 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 26.12.2019 р. № 502);
- ISO 50001:2020 (ISO 50001:2018) «Системи енергетичного менеджменту. Вимоги та настанова щодо використання» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 15.09.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 03.06.2020 р. №104);
- ISO/ІЕС 27001:2015 (ISO/ІЕС 27001:2013) «Інформаційні технології. Методи захисту системи управління інформаційною безпекою. Вимоги» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2017 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2015 р. №193);
- ISO 37001:2018 (ISO 37001:2016) «Системи управління щодо протидії корупції. Вимоги та настанови щодо застосування» (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2020 року відповідно до наказу Державного підприємства «Український науково-дослідний і навчальний центр проблем стандартизації, сертифікації та якості» від 18.12.2018 р. №507);
- ДСТУ ISO 28000:2008 «Системи управління безпекою ланцюга постачання. Вимоги» (ISO 28000:2007) (ДСТУ прийнято та введено в дію з 01.01.2009 року відповідно до наказу Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 04.08.2008 р. №268);
Звертаємо вашу увагу, що вимоги тендерної документації щодо підтвердження учасниками впровадження та їхньої відповідності вищезазначеним системам управління (менеджменту) не є кваліфікаційним критерієм або вимогами до предмета закупівлі (вимогами щодо сертифікації електричної енергії) у розумінні Закону та цієї тендерної документації, а як зазначено вище, включені до тендерної документації керуючись абзацом першим частини третьої статті 22 Закону. Пунктом 28 Особливостей визначено, що тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей.
Отже, замовником при складанні цієї тендерної документації дотримано вимоги чинного законодавства, тендерна документація не містить вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників.
Тендерної документації сертифікатів відповідності чи сертифікатів якості не є дискримінаційною. Таким чином, Замовник має на меті співпрацювати з добросовісним учасником, який керується у своїй діяльності міжнародними стандартами. Ця вимога не обмежує конкуренцію та не вбачається як дискримінаційною.
Інформація щодо набуття суб’єктом ринку статусу «дефолтного» або «переддефолтного» є відкритою, публічною та офіційно оприлюднюється на ресурсах оператора системи передачі — НЕК «Укренерго», зокрема за посиланням: https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault
Шановний Замовнику! У тендерній документації Ви встановили вимогу щодо надання учасником Оригінал довідки від оператора системи передачі НЕК «Укренерго» видану у поточному місяці публікації закупівлі про те, що Учасник з початку роботи ринку електричної енергії – з 01.07.2019 року не знаходився в статусі «Дефолтний» та зазначена інформація не оприлюднювалась на сайті оператора системи передачі (НЕК «Укренерго»), відповідно до Правил ринку, затверджених Постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами). Звертаємо увагу, що Закон України «Про публічні закупівлі» прямо забороняє встановлювати вимоги до учасників щодо подання документів або інформації, якщо така інформація вже є у відкритому доступі. Крім того, відповідно до пункту 28 Особливостей здійснення публічних закупівель, замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення, якщо така інформація:є публічною; оприлюднена у формі відкритих даних відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації»; міститься у відкритих публічних електронних реєстрах із вільним доступом; або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами. Інформація щодо набуття суб’єктом ринку статусу «дефолтного» або «переддефолтного» є відкритою, публічною та офіційно оприлюднюється на ресурсах оператора системи передачі — НЕК «Укренерго», зокрема за посиланням: https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault Таким чином, Замовник має можливість самостійно та безперешкодно перевірити зазначену інформацію з офіційного джерела. У зв’язку з викладеним, вимога щодо надання учасником додаткового документа у вигляді гарантійного листа (довідки) про обставини, які вже підтверджуються відкритими державними та офіційними ресурсами, є безпідставною, надмірною та такою, що суперечить вимогам законодавства у сфері публічних закупівель, а також створює необґрунтований адміністративний бар’єр для учасників. Просимо виключити зазначену вимогу з тендерної документації та привести її у відповідність до норм чинного законодавства України.
Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку Замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до Розділу 1.7. «Невиконання зобов’язань» «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1168, ймовірність набуття статусу «Преддефолтний» або «Дефолтний» може призвести до неможливості виконання договору в частині постачання товару – електричної енергії. Таким чином, Замовник вправі встановити дану вимогу для уникнення вищезазначених обставин.
Інформація щодо статусу «Преддефолтний» на сайти НЕК Укренерго надається на поточну дату. Тому дана інформація не міститься у відкритому доступі та замовник не має змоги перевірити що учасник перебував у статусі «Преддефолтний» у минулому. Вимогами тендерної документації не передбачено відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він набував в статусі «Преддефолтний» у минулому, тому учасник може надати гарантійний лист в якому зазначити що станом на поточну дати не перебуває в статусі «Преддефолтний» або «Дефолтний», але зазначити що у періоді 2023-2025 р. набував в статусі «Преддефолтний» із зазначенням причини. Дана інформація не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
У вимозі пункту 2.13 Додатку № 6 до тендерної документації Замовник суперечить як сам собі, так і вимогам чинного законодавства
Доброго дня. У вимозі пункту 2.13 Додатку № 6 до тендерної документації Замовник суперечить як сам собі, так і вимогам чинного законодавства. Зокрема, у зазначеному пункті передбачено, що «Замовник не вимагає документального підтвердження інформації про відсутність підстав для відхилення тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі та/або переможця, визначених пунктом 47 Особливостей, у разі, коли така інформація є публічною, оприлюдненою у формі відкритих даних згідно із Законом України «Про доступ до публічної інформації», та/або міститься у відкритих публічних електронних реєстрах, доступ до яких є вільним, та/або може бути отримана електронною системою закупівель шляхом обміну інформацією з іншими державними системами та реєстрами». Водночас нижче Замовником встановлено вимогу щодо надання документального підтвердження інформації, яка є публічною та перебуває у відкритому доступі, а саме: оригіналу довідки від оператора системи передачі НЕК «Укренерго» про те, що Учасник з початку функціонування ринку електричної енергії — з 01.07.2019 року — не перебував у статусі «дефолтний», та що відповідна інформація не оприлюднювалась на офіційному вебсайті оператора системи передачі відповідно до Правил ринку, затверджених постановою НКРЕКП від 14.03.2018 № 307 (зі змінами). При цьому Замовник додатково вимагає, щоб така довідка була видана у 2025 році. Зазначаємо, що інформація про суб’єктів ринку, які мають статус «дефолтний», щоденно публікується на офіційному вебсайті НЕК «Укренерго» та є публічною, відкритою і загальнодоступною, зокрема за посиланням: https://wservice.ua.energy/entsoe/getdefault. У зв’язку з викладеним виникає обґрунтоване питання щодо мети встановлення саме вимоги про надання довідки як документа, оскільки відповідну інформацію Замовник має можливість перевірити самостійно з офіційних відкритих джерел. Таким чином, встановлення зазначеної вимоги є необґрунтованим, внутрішньо суперечливим та таким, що порушує принципи недискримінації учасників і відкритості закупівель.
Відповідно до ч.3 ст.22 ЗУ «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку Замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Відповідно до Розділу 1.7. «Невиконання зобов’язань» «Правил ринку», затверджених постановою НКРЕКП від 24.06.2019 №1168, ймовірність набуття статусу «Преддефолтний» або «Дефолтний» може призвести до неможливості виконання договору в частині постачання товару – електричної енергії. Таким чином, Замовник вправі встановити дану вимогу для уникнення вищезазначених обставин.
Інформація щодо статусу «Преддефолтний» на сайти НЕК Укренерго надається на поточну дату. Тому дана інформація не міститься у відкритому доступі та замовник не має змоги перевірити що учасник перебував у статусі «Преддефолтний» у минулому. Вимогами тендерної документації не передбачено відхилення тендерної пропозиції учасника у разі якщо він набував в статусі «Преддефолтний» у минулому, тому учасник може надати гарантійний лист в якому зазначити що станом на поточну дати не перебуває в статусі «Преддефолтний» або «Дефолтний», але зазначити що у періоді 2023-2025 р. набував в статусі «Преддефолтний» із зазначенням причини. Дана інформація не є підставою для відхилення тендерної пропозиції учасника.
