Синильна кислота - 3
Дякуємо за уточнення. Проте зазначене пояснення лише поглиблює невизначеність. Ви вказали, що Замовник не вимагає проведення випробувань на HCN відповідно до стандарту EN 14387, але водночас зазначили, що Учасник повинен “документально підтвердити здатність фільтра забезпечувати захист від HCN”. Просимо уточнити: 1. Яким саме документом Учасник повинен підтверджувати цей захист — сертифікатом про експертизу зразка, протоколом випробувань, звітом виробника, експертним висновком чи іншим документом? 2. Якими нормативними документами регламентовано вимогу до такого підтвердження, якщо в стандарті ДСТУ EN 14387:2017 (на який спирається Технічний регламент ЗІЗ) методика випробувань на HCN не передбачена? 3. Якщо Замовник вважає такий захист критично важливим, чому відповідні параметри, речовини та методики не зазначено в технічних вимогах тендерної документації, щоб забезпечити рівні умови для всіх учасників? Вимога “документального підтвердження” без визначення конкретного виду документа та стандарту, за яким проводиться підтвердження, є невизначеною та такою, що не може бути об’єктивно перевірена.
Замовник повторно наголошує, що ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004 + А1:2008, IDT) дійсно не містить стандартної методики випробування фільтрів на дію синильної кислоти (HCN). У зв’язку з цим Замовник не вимагає проведення таких випробувань у межах зазначеного стандарту і не встановлює обов’язку надання сертифіката або протоколу випробувань на HCN.
Водночас вимога щодо «документального підтвердження здатності фільтра забезпечувати захист від HCN» має інформаційно-довідковий характер і спрямована виключно на підтвердження наявності технічного рішення або конструктивної технології сорбенту, що забезпечує фільтрацію ціанідвмісних сполук (наприклад — імпрегнації на основі міді, срібла, хрому або інших каталізаторів окиснення HCN).
Тому для підтвердження цієї здатності Учасник може надати будь-який із перелічених документів:
- офіційний паспорт або технічний опис виробу виробника із зазначенням призначення фільтра (у тому числі захист від HCN або «ціанідів»);
- технічну специфікацію або експертний висновок від виробника чи акредитованої лабораторії;
- сертифікат експертизи типу (модуль B), у якому зазначено відповідний тип захисту (якщо він містить розширений перелік випробуваних речовин);
- або інший документ, що містить технічне підтвердження заявлених властивостей.
Така гнучкість передбачена для забезпечення недискримінаційності умов і рівного доступу учасників, оскільки в межах чинних європейських стандартів EN 14387 та EN 13274 відсутня уніфікована методика для HCN.
Отже, вимога Замовника:
- не є технічною вимогою до випробувань, а лише уточненням щодо функціонального призначення фільтра;
- не передбачає обов’язкового виду документа;
- спрямована на запобігання поданню виробів, які не мають активного сорбенту для ціанідних сполук.
Повторне подання ідентичних запитань із формально зміненими формулюваннями розцінюється як спроба маніпулятивного тиску та затягування процедури закупівлі, оскільки Замовник уже надав повне і нормативно вичерпне пояснення.
Позиція Замовника залишається незмінною:
- Вимога документального підтвердження здатності фільтра забезпечувати захист від HCN є законною, технічно коректною та недискримінаційною,
- не передбачає обмеження кола учасників,
- і має на меті гарантувати реальну функціональну придатність засобів захисту для використання у надзвичайних ситуаціях CBRN характеру.
ДСТУ ISO 9001:2015 - 4
Шановний Замовнику! Дякуємо за надану відповідь. Водночас зазначаємо, що у Вашому поясненні фактично підтверджено, що сертифікат ДСТУ ISO 9001:2015: - не є вимогою до продукції, - не входить до системи оцінки відповідності, і не передбачений Технічним регламентом ЗІЗ (постанова КМУ №771) як обов’язковий документ. Таким чином, зазначена Вами вимога не має нормативного підґрунтя і прямо суперечить пункту 2 частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», який забороняє встановлення у технічних специфікаціях умов, що не пов’язані з предметом закупівлі. Більше того, посилання на пункт 24 постанови КМУ №1178 не може бути підставою для включення до тендерної документації вимоги, яка не передбачена чинним технічним регламентом і не має безпосереднього відношення до характеристик продукції. Наголошуємо: відповідно до вимог Технічного регламенту ЗІЗ, оцінка системи якості виробництва здійснюється виключно в межах процедури сертифікації нотифікованим або уповноваженим органом. Наявність окремого сертифіката ISO 9001 не є доказом виконання вимог цих модулів. Просимо надати конкретне пояснення: 1. На якій законній підставі Замовник вважає, що добровільний стандарт ДСТУ ISO 9001:2015 може бути обов’язковою умовою участі в державній закупівлі? 2. Замовник розуміє, що встановлення такої вимоги виходить за межі чинного Технічного регламенту та порушує принцип недискримінації учасників, визначений ч.3 ст.5 Закону України «Про публічні закупівлі»?
Замовник діє виключно у межах і спосіб, визначених законодавством України, та має право формувати технічні, якісні та функціональні вимоги до предмета закупівлі відповідно до п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р.
Зазначений пункт надає Замовнику право встановлювати додаткові вимоги, якщо вони спрямовані на забезпечення надійності, безпечності та стабільної якості товарів, що є ключовими для засобів індивідуального захисту, призначених для збереження життя і здоров’я людей.
Вимога щодо сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 не є технічною характеристикою продукції, а є організаційним показником надійності виробника, який підтверджує впровадження системи управління якістю. Це не суперечить Закону України «Про публічні закупівлі», оскільки:
- пункт 2 частини 4 статті 22 Закону стосується умов, які не пов’язані з предметом закупівлі,
тоді як наявність системи управління якістю напряму пов’язана з гарантуванням стабільності характеристик продукції та контролем виробничих ризиків;
- вимога поширюється однаково на всіх учасників, незалежно від країни походження продукції,
і не створює переваг чи обмежень, що підтверджує відсутність дискримінації (ч.3 ст.5 Закону).
Замовник повністю усвідомлює, що ISO 9001 не є документом оцінки відповідності в межах Технічного регламенту ЗІЗ (Постанова КМУ № 771 від 27.08.2008 р.), але одночасно зазначає, що наявність сертифіката ISO 9001 не замінює, а доповнює процедуру підтвердження відповідності, засвідчуючи належну організацію виробництва та контроль якості.
Така практика відповідає міжнародним підходам і застосовується у більшості процедур закупівель у країнах ЄС.
Отже, вимога щодо наявності у виробника сертифіката ISO 9001:2015 є:
- законною — встановлена в межах Постанови КМУ № 1178;
- обґрунтованою — спрямована на забезпечення стабільної якості та безпечності предмета закупівлі;
- недискримінаційною — застосовується до всіх учасників без винятку.
Повторне подання аналогічних звернень із формально зміненими формулюваннями розцінюється як свідоме маніпулювання процедурою та спроба штучного затягування строків проведення закупівлі.
Замовник залишає за собою право повідомити Держаудитслужбу та Антимонопольний комітет України про можливі ознаки зловживання правом на подання звернень, що може мати наслідки, передбачені чинним законодавством.
Позиція Замовника залишається незмінною:
- Вимога щодо наявності у виробника сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 є правомірною,
- відповідає принципам ефективності, безпечності та якості,
- і не порушує положень Закону України «Про публічні закупівлі».
Лицева частина - 2
Дякуємо за роз’яснення — тепер зрозуміло, що нумерація «3–4» справді вигадана, але при цьому подана як «внутрішня логіка виробника». Відповідь у стилі “ми самі не зрозуміли, але звучить упевнено” викликає, щонайменше, посмішку. Разом із тим зазначаємо, що використання умовної або “орієнтовної внутрішньої” нумерації, якої не існує в жодному нормативному документі, створює неоднозначність при оцінці пропозицій і потенційно відкриває шлях до суб’єктивного трактування вимог. Адже стандарт ДСТУ EN 136:2003 дійсно не визначає конкретних номерів типорозмірів, але вимагає забезпечення герметичності лицьової частини шляхом наявності достатньої кількості розмірів для різних антропометричних параметрів користувачів. А отже, логічно, щоб Замовник чітко визначив діапазон, а не посилався на “внутрішню нумерацію”, якої не існує в нормативному полі.
Замовник повторно звертає увагу, що вимога «лицьова частина має бути різних типорозмірів не менше двох (3 — найменший, 4 — найбільший)» встановлена з метою забезпечення належного прилягання маски до облич користувачів із різними антропометричними параметрами, як того вимагає ДСТУ EN 136:2003.
Цей стандарт дійсно не визначає конкретної кількості чи нумерації типорозмірів, а встановлює лише обов’язковий результат — герметичність і відсутність підсосу повітря під час випробувань (пп. 7.16 та 7.20 ДСТУ EN 136:2003). Тобто нормативом визначено функціональну мету — щільне прилягання, а не конкретну систему позначень розмірів.
Наведені у вимозі позначення «3–4» мають довідковий характер і використовуються лише як приклад виробничої маркування, прийнятої у ряді європейських виробників (зокрема, для позначення середнього та великого розмірів). Замовник чітко визначив суть вимоги — наявність не менше двох типорозмірів, що повністю відповідає положенням стандарту й гарантує можливість правильного підбору маски під форму обличчя користувача.
Водночас Замовник не встановлює жодної фіксованої шкали чи обмеження за позначенням, тому будь-яка інша система нумерації (1–2, S–M, S–L тощо) є прийнятною, якщо забезпечується виконання ключових вимог герметичності та зручності використання.
Отже:
- вимога Замовника є обґрунтованою, технічно коректною і не створює неоднозначності;
- вона не обмежує коло учасників і не надає переваг будь-якому виробнику;
- використання фрази «внутрішня нумерація виробника» означає допущення альтернативних систем позначення, а не плутанину у критеріях оцінки.
Повторне звернення з аналогічними аргументами Замовник розцінює як маніпулятивну спробу затягування процедури закупівлі, оскільки попередня відповідь уже містила повне технічне пояснення з посиланням на нормативні пункти.
Позиція Замовника залишається незмінною:
- Вимога щодо наявності не менше двох типорозмірів лицьової частини є законною, технічно обґрунтованою та недискримінаційною,
- відповідає положенням ДСТУ EN 136:2003,
- і спрямована виключно на забезпечення герметичності та безпечності використання засобів індивідуального захисту.
Синильна кислота
У технічних вимогах зазначено, що фільтр має забезпечувати захист від бойових отруйних речовин, зокрема синильної кислоти (HCN). Звертаємо увагу, що відповідно до положень ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT) ефективний захист від HCN можливий лише за умови застосування спеціальної імпрегнації сорбенту, яка забезпечує окиснення та фіксацію ціанідів. Водночас ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004 + A1:2008, IDT) взагалі не регламентує методики випробувань або вимоги до захисту від HCN, тому перевірка ефективності фільтра за цим стандартом є технічно неможливою. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення: Яким чином Замовник планує перевіряти відповідність фільтрів вимогам на захист від синильної кислоти (HCN)?
У технічних вимогах зазначено, що фільтр має забезпечувати захист від бойових отруйних речовин, зокрема синильної кислоти (HCN). Звертаємо увагу, що відповідно до положень ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT) ефективний захист від HCN можливий лише за умови застосування спеціальної імпрегнації сорбенту, яка забезпечує окиснення та фіксацію ціанідів. Водночас ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004 + A1:2008, IDT) взагалі не регламентує методики випробувань або вимоги до захисту від HCN, тому перевірка ефективності фільтра за цим стандартом є технічно неможливою. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення: Яким чином Замовник планує перевіряти відповідність фільтрів вимогам на захист від синильної кислоти (HCN)?
Звернення
Шановний Замовнику! Ви зазначили, що «Замовник не вимагає, щоб випробування на HCN проводилися саме в рамках стандарту EN 14387, адже такий метод у цьому стандарті не передбачено», і водночас вимагає документально підтвердити, що фільтр “реально забезпечує захист від бойових або промислових отруйних речовин”. Виникає цілком логічне запитання: якщо метод випробувань на HCN не передбачено чинним стандартом, то яким саме нормативним документом Замовник керується, вимагаючи підтвердження захисту від HCN? Чи не виглядає це як спроба “вигадати власну методику” просто для того, щоб вона була прописана на папері? Нагадуємо, що протигазові фільтри належать до засобів індивідуального захисту ІІІ категорії ризику відповідно до Технічного регламенту ЗІЗ (Постанова КМУ №771). Це означає, що будь-які перевірки або критерії ефективності мають ґрунтуватися виключно на стандартах або затверджених методиках, а не на довільних формулюваннях “фільтр має бути здатним нейтралізувати HCN”. Водночас, предметом закупівлі визначено «протигаз фільтруючий цивільного призначення», тоді як CBRN-захист від бойових отруйних речовин (зарин, іприт, фосген, хлорціан, HCN тощо) належить до засобів спеціального або військового призначення, що сертифікуються за окремими процедурами. Стандарт ДСТУ EN 14387:2021 допускає можливість випробувань на визначені речовини (у тому числі бойові) лише для фільтрів типу SX, якщо це прямо зазначено виробником і виконано відповідні випробування згідно стандарту. Однак у тендерній документації така вимога не конкретизована — відсутній перелік речовин, тип фільтра, форма документального підтвердження та методика перевірки. У зв’язку з цим просимо надати роз’яснення: 1. На підставі якого нормативного документа встановлено вимогу до цивільного фільтра забезпечувати CBRN-захист від бойових отруйних речовин? 2. Яким саме документом учасник має “документально підтвердити” здатність фільтра нейтралізувати HCN
Замовник діє виключно у межах чинного законодавства України, зокрема відповідно до:
- Закону України “Про публічні закупівлі”,
- Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого Постановою КМУ № 771 від 27.08.2008 р.,
- ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004 + A1:2008, IDT),
- та п. 24 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 р., який дозволяє Замовнику визначати додаткові якісні характеристики предмета закупівлі для забезпечення безпечності, надійності та функціональної придатності виробу.
Замовник не вимагає проведення випробувань на HCN у межах стандарту EN 14387, оскільки така методика дійсно не передбачена в ньому.
Натомість Замовник встановлює вимогу документально підтвердити, що запропонований фільтр функціонально здатний забезпечити захист від отруйних сполук, включаючи HCN або подібні ціанідні сполуки, з урахуванням їхньої можливої наявності у промислових або аварійних умовах.
Ця вимога має функціональний характер і жодним чином не створює “нової методики” чи “власних стандартів”. Замовник не втручається у процес оцінки відповідності, а лише просить підтвердження, що виріб має документально заявлену здатність до нейтралізації таких сполук, відповідно до технічної інформації виробника.
Для підтвердження цієї здатності Учасник може надати:
- технічний опис, паспорт або інструкцію виробника, у яких прямо вказано призначення фільтра (наприклад, “захист від HCN”, “ціанідів”, “CBRN-речовин” тощо);
- сертифікат експертизи типу (модуль B) або декларацію відповідності, якщо в них зазначено застосовність фільтра для CBRN або аналогічних речовин;
- висновок виробника чи офіційного дистриб’ютора, який підтверджує наявність імпрегнованого сорбенту, що забезпечує адсорбцію/окиснення ціанідів.
Таким чином, Замовник не встановлює жодного нового нормативного стандарту, а лише вимагає підтвердження фактичної функціональної властивості виробу, яка вже може бути задекларована виробником у технічних документах.
Вимога не має ознак дискримінації, оскільки:
- не вимагає випробувань за неіснуючим методом;
- не визначає форму документа строго;
- не обмежує участь жодного виробника, який має належним чином задокументовану технічну специфікацію.
Щодо зауваження про “цивільний” чи “CBRN”-характер фільтра, Замовник зазначає, що предмет закупівлі визначено як “протигаз фільтруючий цивільного призначення”, однак його застосування у потенційно небезпечних зонах (аварії на підприємствах, НС техногенного або хімічного характеру) передбачає потребу у підвищеному рівні захисту, зокрема від сполук, що належать до категорії бойових або високотоксичних.
Такі вимоги не змінюють категорії продукції, а лише підвищують рівень функціональної безпеки, що цілком узгоджується із Законом України «Про захист населення від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру».
Повторне подання аналогічних звернень з різними формулюваннями, які не містять нових технічних аргументів, Замовник розцінює як навмисну спробу маніпуляції та затягування процедури закупівлі, що суперечить принципам ч.3 ст.5 та ст.22 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Позиція Замовника залишається незмінною:
- Вимога про документальне підтвердження здатності фільтра забезпечувати захист від HCN має функціональний, а не нормативний характер;
- Вона є законною, технічно виправданою та недискримінаційною;
- Учасник може надати будь-який документ виробника, що підтверджує заявлену властивість, без проведення додаткових випробувань.
Лицева частина
У технічних вимогах зазначено: «Лицева частина для більш точного прилягання її до обличчя повинна бути різних типорозмірів не менше 2-х (3 — найменший, 4 — найбільший)». Просимо надати роз’яснення, якою логікою нумерації користувався Замовник. Якщо найменший розмір позначено як 3, а найбільший — 4, це означає, що передбачено також існування типорозмірів 1 і 2, а отже фактично маска повинна виготовлятися щонайменше у чотирьох типорозмірах, а не у двох, як зазначено у вимозі.
Нумерація типорозмірів, наведена у тендерній документації (3 — найменший, 4 — найбільший), є орієнтовною внутрішньою класифікацією виробника і не визначається жодним пунктом стандарту ДСТУ EN 136:2003. Зазначений стандарт не встановлює фіксованої кількості типорозмірів масок, а натомість вимагає забезпечення щільного прилягання лицьової частини до обличчя користувача та герметичності незалежно від антропометричних особливостей. Таким чином, вимога Замовника про наявність не менше двох типорозмірів спрямована на виконання вимог герметичності та безпечності, визначених ДСТУ EN 136:2003, і не є встановленням конкретної номенклатури розмірів (1–4). Замовник не обмежує учасників щодо системи позначень типорозмірів — допускається будь-яка внутрішня система виробника, якщо вона забезпечує належне прилягання маски до обличчя осіб з різними параметрами.
ДСТУ ISO 9001:2015 - 6
У Вашій відповіді зазначено, що відповідно до Технічного регламенту ЗІЗ (постанова КМУ №771) оцінка відповідності може включати елементи перевірки системи якості виробництва, і тому сертифікат ISO 9001 нібито підтверджує стабільність процесів. Звертаємо увагу, що це твердження є технічно та юридично некоректним, оскільки: 1. Модулі B, C2 та D, передбачені Технічним регламентом ЗІЗ, мають чітко визначені процедури оцінки відповідності, які проводяться уповноваженим (акредитованим) органом, а не сторонньою системою менеджменту. Модуль B — це експертиза типу (випробування зразка); Модуль C2 — це контроль готової продукції під наглядом акредитованого органу; Модуль D — це сертифікація системи якості виробництва, але в межах конкретного технічного регламенту, а не за стандартом ДСТУ ISO 9001. 2. ДСТУ ISO 9001:2015 не є еквівалентом або підтвердженням модуля D, оскільки: модуль D регламентує систему якості лише щодо продукції, на яку поширюється технічний регламент; ДСТУ ISO 9001 має загальний управлінський характер і не підтверджує відповідність процесів вимогам безпеки ЗІЗ; наявність ДСТУ ISO 9001 не звільняє виробника від проходження модулів B, C2 або D. 3. Жоден пункт Технічного регламенту ЗІЗ не визнає сертифікат ДСТУ ISO 9001 доказом стабільності або відповідності процесів — такі функції виконують протоколи випробувань і сертифікати, видані акредитованими органами, відповідно до додатків Регламенту. Таким чином, твердження Замовника про те, що сертифікат ДСТУ ISO 9001 “підтверджує здатність виробника підтримувати стабільність процесів, необхідних для виконання вимог Регламенту”, не відповідає змісту Технічного регламенту ЗІЗ і є підміною понять. Просимо уточнити, яким саме пунктом Технічного регламенту (постанова КМУ №771) передбачено можливість визнання ДСТУ ISO 9001:2015 як підтвердження виконання модулів B, C2 або D.
Замовник діє виключно у межах чинного законодавства України, у тому числі відповідно до:
- Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 р. (п.24) — яка надає право Замовнику встановлювати додаткові якісні характеристики, спрямовані на підвищення безпечності, надійності та стабільності постачання продукції.
Вимога про наявність сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) не має на меті підміняти модулі оцінки відповідності (B, C2, D), передбачені Технічним регламентом ЗІЗ (Постанова КМУ № 771 від 27.08.2008 р.).
Замовник не ототожнює ISO 9001 із процедурами модулів, а зазначає, що наявність такого сертифіката є підтвердженням того, що виробник має впроваджену систему управління якістю, сумісну з вимогами модулів D або C2, тобто — здатну забезпечити належний внутрішній контроль виробництва, відстежуваність партій і реагування на невідповідності.
Зокрема:
- Модуль D Технічного регламенту передбачає перевірку системи якості виробництва уповноваженим органом для конкретної продукції;
- ISO 9001 — підтверджує, що виробник уже має стандартизовану систему управління якістю, яка забезпечує процеси контролю, документації та коригувальних дій.
Таким чином, вимога Замовника не підміняє регламентні модулі, а доповнює їх, надаючи впевненість у тому, що виробник працює за міжнародно визнаними процедурами контролю якості.
Це не є доказом виконання модулів B, C2 або D, але є додатковим критерієм довіри до виробника, який підтверджує здатність підтримувати сталість якості продукції у часі.
Посилання на пункт 24 Постанови №1178 є цілком правомірним, оскільки зазначена норма прямо дозволяє враховувати такі характеристики під час формування технічних вимог, якщо це обґрунтовано специфікою предмета закупівлі. Засоби індивідуального захисту — це продукція підвищеної відповідальності, тому критерії організаційної стабільності виробника є виправданими і законними.
Повторне подання аналогічних запитань із формально зміненими формулюваннями розцінюється Замовником як навмисне маніпулювання процесом закупівлі та спроба штучного затягування строків, що суперечить принципам ч.3 ст.5 та ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі».
Замовник залишає за собою право звернутися до Антимонопольного комітету України та Держаудитслужби з відповідним повідомленням у разі продовження подання ідентичних звернень з ознаками зловживання правом на звернення.
Позиція Замовника залишається незмінною:
Вимога щодо наявності сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 є законною, пропорційною та недискримінаційною.
Вона не замінює регламентних процедур оцінки відповідності, а підтверджує наявність у виробника впровадженої системи управління якістю, що забезпечує контрольованість процесів та стабільність якості продукції.
Синильна кислота - 2
Дякуємо за відповідь, у якій Ви, очевидно, вирішили дотриматись принципу дзен-філософії — «краща відповідь на запитання — це саме запитання». Ми розуміємо, що питання випробувань на синильну кислоту (HCN) може викликати певні труднощі, однак просимо все-таки надати не повтор запиту, а конкретне роз’яснення, яким саме документом, пунктом стандарту чи методикою передбачено перевірку фільтра на HCN, якщо така вимога заявлена в технічних умовах. Бо поки складається враження, що Замовник просто захопився цитуванням учасників, а не процедурою перевірки ЗІЗ ОТЖЕ У технічних вимогах зазначено, що фільтр має забезпечувати захист від синильної кислоти (HCN). Звертаємо увагу, що відповідно до положень ДСТУ EN 14387:2021 (EN 14387:2021, IDT) ефективний захист від HCN можливий лише за умови спеціальної імпрегнації сорбенту, яка забезпечує окиснення та фіксацію ціанідів. Водночас ДСТУ EN 14387:2017 (EN 14387:2004 + A1:2008, IDT) взагалі не містить положень або методики випробувань на HCN, тому перевірка ефективності фільтра за цим стандартом є технічно неможливою. Оскільки у тендерній документації не зазначено, за яким саме стандартом або методикою передбачається перевірка захисту від HCN, просимо надати роз’яснення: Яким чином Замовник планує підтверджувати відповідність фільтрів вимогам на захист від синильної кислоти (HCN), якщо стандарт, який це регламентує, у ТД не вказаний? Ми, звісно, цінуємо креативний підхід Замовника, але перевірка фільтрів «за відчуттями» поки не передбачена жодним ДСТУ
Шановний учасник! Перша відповідь була помилкова!
Замовник включив вимогу щодо захисту від синильної кислоти (HCN) як практичний показник ефективності фільтра, який повинен забезпечувати реальний захист у випадках надзвичайних ситуацій, пов’язаних з хімічними або бойовими отруйними речовинами.
Це не означає, що Замовник буде проводити окремі випробування саме на HCN. Мова йде про те, що фільтр має конструктивно та технологічно бути здатним нейтралізувати такі речовини, як HCN або хлорціан (ClCN), що є типовими для CBRN-загроз.
Перевірка відповідності вимогам Замовника буде здійснюватися на підставі офіційних документів, які подає учасник, зокрема:
• сертифіката відповідності засобу індивідуального захисту за Технічним регламентом ЗІЗ (Постанова КМУ № 771 від 27.08.2008 р.);
• технічного опису та специфікації виробника, де зазначено хімічні речовини, від яких забезпечується захист.
Замовник не вимагає, щоб випробування на HCN проводилися саме в рамках стандарту EN 14387, адже такий метод у цьому стандарті не передбачено. Головне — щоб учасник підтвердив документально, що фільтр реально забезпечує захист від бойових або промислових отруйних речовин, у тому числі синильної кислоти, як частини комплексного CBRN-захисту.
ДСТУ ISO 9001:2015
У технічних вимогах зазначено обов’язкову наявність у виробника сертифіката на систему управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015. Звертаємо увагу, що зазначений стандарт регулює виключно внутрішню систему менеджменту підприємства, а не властивості, розробку чи безпечність продукції. Він взагалі не має жодного відношення до самої продукції. Наявність або відсутність сертифіката ISO 9001:2015 жодним чином не впливає на відповідність засобів індивідуального захисту вимогам Технічного регламенту ЗІЗ (постанова КМУ № 771), який передбачає оцінку саме виробу, а не адміністративних процесів підприємства. Просимо надати нормативне обґрунтування встановленої вимоги та пояснити: Яким пунктом Технічного регламенту ЗІЗ (постанова КМУ № 771) або будь-якого іншого чинного нормативного акта України передбачено обов’язкову наявність сертифіката ISO 9001:2015 для участі у закупівлі? Яким чином сертифікат ISO 9001:2015 впливає на безпечність або ефективність конкретного виробу, якщо оцінка відповідності проводиться відповідно до модулів Технічного регламенту ЗІЗ, які вже охоплюють перевірку виробничого контролю? Чи не вважає Замовник, що встановлення такої вимоги виходить за межі предмета оцінки відповідності та може обмежувати конкуренцію серед учасників, які мають чинні сертифікати відповідності на виріб, але не мають ISO 9001? Просимо надати посилання на конкретні нормативні документи, якими Замовник керувався при встановленні цієї вимоги.
Вимога про наявність у виробника чинного сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) встановлена Замовником не як вимога до продукції, а як підтвердження того, що виробництво ведеться за стандартизованими процедурами контролю якості, простежуваності та управління ризиками.
ISO 9001 — це міжнародно визнаний стандарт, який визначає вимоги до системи управління якістю на підприємстві. Його основна мета — гарантувати стабільність процесів виробництва, контроль невідповідностей, ведення документації, управління ресурсами, навчання персоналу та регулярні внутрішні аудити. .
Тобто наявність сертифіката ISO 9001 свідчить про те, що виробник забезпечує постійну якість своїх виробів, незалежно від конкретної партії чи моделі, що особливо важливо при закупівлі засобів індивідуального захисту, які стосуються безпеки людей.
Вимога про наявність сертифіката ISO 9001 передбачена в межах права Замовника, визначеного пунктом 24 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 («Порядок визначення технічних специфікацій до предмета закупівлі»), який дозволяє зазначати додаткові характеристики, що підтверджують якість, безпечність або надійність товарів.
Крім того, згідно з Технічним регламентом засобів індивідуального захисту (Постанова КМУ № 771 від 27.08.2008 р.), оцінка відповідності виробу (модулі В, С2, D тощо) може включати елементи перевірки системи якості виробництва. Саме тому наявність сертифіката ISO 9001 підтверджує здатність виробника підтримувати стабільність процесів, необхідних для виконання вимог Регламенту.
Водночас, ця вимога не є дискримінаційною, оскільки:
• сертифікація ISO 9001 є добровільною та доступною для будь-якого виробника в Україні чи за кордоном;
• вона не обмежує коло учасників, а лише підтверджує рівень організації виробництва;
• сертифікат може бути виданий будь-яким акредитованим органом, що діє відповідно до стандарту ISO/IEC 17021-1.
Таким чином, Замовник вимагає наявність сертифіката ISO 9001:2015 не для перевірки властивостей конкретного фільтра чи маски, а для гарантії того, що виробник має стабільну, контрольовану та прозору систему виробництва, яка забезпечує незмінну якість та безпечність продукції.
ДСТУ ISO 9001:2015 - 5
У Вашій відповіді зазначено, що сертифікат ISO 9001:2015 нібито «гарантує, що виробник має стабільну, контрольовану та прозору систему виробництва, яка забезпечує незмінну якість та безпечність продукції». Звертаємо увагу, що жоден орган сертифікації ДСТУ ISO 9001 не перевіряє процеси виробництва, технічні характеристики виробів чи їхню безпечність. Цей стандарт виключно регулює документообіг, управління персоналом, розподіл відповідальності та механізми внутрішніх аудитів у межах підприємства. Фрази «забезпечує якість» або «гарантує безпечність» у тексті ДСТУ ISO 9001:2015 відсутні взагалі, адже оцінка безпечності продукції здійснюється лише через процедуру оцінки відповідності згідно з Технічним регламентом ЗІЗ (постанова КМУ №771). Таким чином, наведене Вами твердження є некоректним і технічно безпідставним, оскільки підмінює поняття «система менеджменту якості» поняттям «система контролю якості продукції», що мають абсолютно різну природу. Вимагаючи наявність ДСТУ ISO 9001:2015, Замовник фактично оцінює внутрішню організацію підприємства, а не предмет закупівлі, чим порушує пункт 2 частини 4 статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі», який забороняє встановлення вимог, не пов’язаних із технічними чи якісними характеристиками товару. Просимо надати уточнення, на якій правовій підставі Замовник ототожнює сертифікацію системи менеджменту (ДСТУ ISO 9001:2015) із підтвердженням стабільності та безпечності продукції, якщо такі положення відсутні як у стандарті, так і в Технічному регламенті ЗІЗ.
Замовник діє у межах своїх повноважень, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» та Постановою Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р., якою регламентовано право Замовника визначати додаткові технічні, якісні або функціональні характеристики предмета закупівлі, якщо вони спрямовані на забезпечення його якісних та безпечних властивостей.
Вимога щодо наявності у виробника сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) є допоміжною вимогою до учасника, а не до самого товару. Вона встановлюється для підтвердження належної організації процесів виробництва, зокрема:
- управління ризиками, невідповідностями та рекламаціями;
- контролю технологічних процесів і процедур постачання;
- документованого управління якістю продукції на всіх етапах — від закупівлі сировини до випуску готового виробу.
Так, стандарт ISO 9001 не визначає технічні характеристики конкретного товару, але саме його застосування забезпечує системність контролю, що дозволяє досягати стабільності показників продукції, заявлених у технічних умовах та сертифікатах відповідності. Це прямо випливає зі змісту розділів 7, 8 і 9 ISO 9001, які регулюють операційне управління, моніторинг і постійне вдосконалення системи якості.
Вимога про наявність сертифіката ISO 9001 не є порушенням пункту 2 частини 4 статті 22 Закону, оскільки вона пов’язана з предметом закупівлі через забезпечення стабільної якості та простежуваності виробництва. Замовник не ототожнює ISO 9001 із оцінкою відповідності за Технічним регламентом ЗІЗ, а застосовує її як додатковий критерій надійності виробника, що відповідає європейській практиці закупівель у сфері CBRN та PPE.
Замовник вкотре наголошує, що:
- вимога є однаковою для всіх учасників, незалежно від країни походження продукції;
- приймаються сертифікати, видані будь-яким акредитованим органом згідно з ISO/IEC 17021-1;
- вимога не створює переваг чи обмежень, а лише підтверджує відповідальність та зрілість виробника.
Повторне подання аналогічних звернень з формально зміненими формулюваннями є проявом свідомої маніпуляції та спробою штучного затягування закупівлі, що може розцінюватися як перешкоджання законному проведенню процедури.
Замовник залишає за собою право звернення до Держаудитслужби та Антимонопольного комітету України у разі продовження подання однотипних безпідставних запитань.
Позиція Замовника залишається незмінною:
Вимога щодо сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 є законною, пропорційною, недискримінаційною та спрямована виключно на забезпечення якісності, безпечності й надійності предмета закупівлі.
ДСТУ ISO 9001:2015 - 3
Шановний Замовнику! У Вашій відповіді зазначено, що «наявність сертифіката ISO 9001 свідчить, що виробник забезпечує постійну якість своїх виробів». Звертаємо увагу, що це твердження є помилковим і таким, що суперечить самому змісту стандарту ДСТУ ISO 9001:2015. Зазначений документ не оцінює якість продукції та не встановлює вимог до технологічних процесів виробництва, а лише визначає загальні принципи менеджменту якості — планування, документацію, внутрішні аудити, управління персоналом і ризиками. Іншими словами, ISO 9001 стосується системи управління підприємством, а не характеристик продукції, і тому не може бути доказом відповідності або постійної якості виробів. Таким чином, Ваше посилання на ISO 9001 як підтвердження стабільної якості продукції є некоректним з технічної точки зору та не має нормативного підґрунтя. Виходячи з цього, повторно просимо надати чітке пояснення: 1. Чи усвідомлює Замовник, що ISO 9001 не підтверджує властивості, безпечність або сталість якості конкретних виробів? 2. Чому Замовник ігнорує суть питання, підмінюючи поняття «менеджмент якості» поняттям «якість продукції», що є технічно і юридично різними категоріями? Зазначена вимога є порушенням закону, дискримінаційною та штучно звужує коло потенційних учасників, створюючи переваги для окремих постачальників. Такі дії порушують ч.3 ст.5 та ст.22 Закону України “Про публічні закупівлі” і можуть бути предметом перевірки Антимонопольного комітету України та Держаудитслужби.
Замовник підтверджує, що стандарт ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) дійсно не оцінює конкретні властивості виробу, однак саме він визначає структуровану систему управління якістю виробництва, що включає контроль технологічних процесів, управління ризиками, відстеження невідповідностей і постійне вдосконалення.
Наявність чинного сертифіката ISO 9001 є міжнародно визнаним підтвердженням, що виробник має впроваджену систему, здатну забезпечувати сталість характеристик продукції, передбачену його власними технічними умовами, стандартами та сертифікатами відповідності. Це прямо відповідає принципам розділів 5–8 стандарту ISO 9001, які стосуються планування, операційного контролю, оцінки ефективності та покращення процесів.
Вимога встановлена на підставі пункту 24 Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 р., який дозволяє Замовнику визначати додаткові якісні характеристики предмета закупівлі для гарантування безпечності та надійності поставленої продукції.
Таким чином, вимога є законною, недискримінаційною і однаковою для всіх учасників, незалежно від країни походження виробника. Приймаються сертифікати ISO 9001, видані будь-яким акредитованим органом, який діє відповідно до ISO/IEC 17021-1.
Наголошуємо, що це питання вже двічі отримувало офіційні роз’яснення (від 03.11 та 07.11 2025 р.), тому його повторне подання із формально зміненими формулюваннями вважається маніпуляцією та спробою безпідставного затягування процедури закупівлі.
Такі дії створюють перешкоди для реалізації принципів ефективності, відкритості та добросовісної конкуренції, визначених статтями 3, 5 та 22 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Замовник залишає за собою право повідомити Держаудитслужбу та Антимонопольний комітет України про факти систематичного подання ідентичних запитань з ознаками зловживання правом на звернення, що може розглядатися як умисне втручання у проведення відкритої закупівлі.
Отже, позиція Замовника залишається незмінною:
Вимога про наявність у виробника сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 є законною, обґрунтованою та спрямованою виключно на забезпечення якості, безпечності й надійності поставленої продукції, а не на обмеження конкуренції.
ДСТУ ISO 9001:2015 - 2
Просимо надати уточнення щодо логіки застосування вимоги про наявність у виробника сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015, якщо предметом закупівлі є імпортна продукція. Звертаємо увагу, що: ДСТУ ISO 9001:2015 є національним віддзеркаленням міжнародного стандарту ISO 9001:2015, який застосовується виключно добровільно і не є критерієм відповідності продукції вимогам безпеки; при ввезенні на територію України засобів індивідуального захисту (ЗІЗ) імпортного виробництва їх відповідність підтверджується сертифікатом експертизи типу (модуль B) та декларацією про відповідність, оформленими згідно з Технічним регламентом ЗІЗ (постанова КМУ №771); жоден нормативно-правовий акт України не передбачає обов’язкової наявності в іноземного виробника сертифіката ISO 9001:2015, виданого українським або будь-яким іншим органом сертифікації. Просимо надати відповідь: 1️⃣ Яким нормативно-правовим актом або пунктом Технічного регламенту ЗІЗ (постанова КМУ №771) передбачено обов’язкову наявність сертифіката ISO 9001:2015 у виробника засобів індивідуального захисту? 2️⃣ На підставі якого документа Замовник вважає можливим встановлення цієї вимоги як обов’язкової для імпортованої продукції, яка вже має чинну оцінку відповідності ? Зазначена вимога є дискримінаційною та штучно звужує коло потенційних учасників, створюючи переваги для окремих постачальників. Такі дії порушують ч.3 ст.5 та ст.22 Закону України “Про публічні закупівлі” і можуть бути предметом перевірки Антимонопольного комітету України та Держаудитслужби.
Замовник наголошує, що вимога про наявність у виробника сертифіката системи управління якістю ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) є законною, обґрунтованою та такою, що не суперечить чинному законодавству України у сфері публічних закупівель.
Відповідно до п. 24 Постанови Кабінету Міністрів України № 1178 від 12.10.2022 р., замовник має право встановлювати додаткові технічні, якісні або функціональні характеристики предмета закупівлі, якщо вони спрямовані на забезпечення належного рівня якості, безпечності та надійності продукції.
Саме у цьому контексті вимога щодо ISO 9001:2015 застосована як гарантія стабільності виробничих процесів, контролю якості та відтворюваності результатів виробництва, що має ключове значення при закупівлі засобів індивідуального захисту.
Стандарт ДСТУ ISO 9001:2015 є ідентичним міжнародному стандарту ISO 9001:2015, і визнаний в Україні як чинний національний нормативний документ. Його наявність підтверджує, що виробник — незалежно від країни походження — має впроваджену систему управління якістю, визнану на міжнародному рівні.
Жодним чином Замовник не вимагає сертифікат, виданий виключно українським органом — приймаються сертифікати ISO 9001, видані будь-яким акредитованим органом, який діє відповідно до стандарту ISO/IEC 17021-1, у тому числі іноземним.
Таким чином, вимога не є дискримінаційною, а носить загальний та універсальний характер, однаковий для вітчизняних і закордонних виробників.
Водночас, Замовник зазначає, що всі питання, які вже отримали детальні роз’яснення у попередніх відповідях (від 03.11.2025 р.), повторно подаються з ідентичним змістом і аргументацією, що свідчить про маніпулятивний характер запиту, спрямований на затягування процедури закупівлі та створення формального приводу для подання безпідставних скарг до органів контролю.
Замовник залишає за собою право повідомити органи моніторингу публічних закупівель про повторне подання аналогічних звернень з метою штучного перешкоджання проведенню процедури.
При цьому Замовник діє виключно у межах та у спосіб, передбачений законом, з дотриманням принципів статей 3, 5 та 22 Закону України «Про публічні закупівлі», зокрема принципів недискримінації учасників, добросовісної конкуренції та відкритості закупівельного процесу.
Маска
Яка маска Вам потрібна? ШМП чи МП-04?
Доброго дня шановний учасник.
ІНФОРМАЦІЯ ПРО НЕОБХІДНІ ТЕХНІЧНІ, ЯКІСНІ ТА КІЛЬКІСНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ ПРЕДМЕТА ЗАКУПІВЛІ РОЗМІЩЕНА У ДОДАТКУ 2
ДО ТЕНДЕРНОЇ ДОКУМЕНТАЦІЇ
ДСТУ ISO 9001:2015 - 7
У Вашій відповіді зазначено, що вимога щодо наявності сертифіката ISO 9001:2015 «не є дискримінаційною», оскільки «не обмежує коло учасників, а лише підтверджує рівень організації виробництва». Звертаємо увагу, що таке тлумачення суперечить положенням ч. 4 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”, якою прямо заборонено встановлення вимог, що не пов’язані з предметом закупівлі або необґрунтовано обмежують конкуренцію. 1. Сертифікат ДСТУ ISO 9001 не підтверджує технічні, експлуатаційні чи безпекові характеристики засобів індивідуального захисту — він лише засвідчує формальну наявність у підприємства процедур управління документацією, персоналом і ризиками. 2. Відсутність цього сертифіката жодним чином не впливає на якість чи безпечність конкретної продукції, якщо виріб має чинний сертифікат експертизи типу (модуль B) та декларацію відповідності згідно з Технічним регламентом ЗІЗ (постанова КМУ №771). 3. Вимога ДСТУ ISO 9001 автоматично усуває від участі іноземних виробників, які мають європейські сертифікати (модулі B+D або B+C2), але не проходили окрему сертифікацію ДСТУ ISO 9001 в Україні. Отже, зазначена вимога є фактичним обмеженням кола учасників і створює дискримінаційні умови участі, що суперечить принципам ст. 5 та ч. 4 ст. 22 Закону України “Про публічні закупівлі”.
Замовник діє у межах повноважень, визначених законодавством, і формує вимоги до предмета закупівлі відповідно до:
- Закону України «Про публічні закупівлі»;
- Постанови КМУ № 1178 від 12.10.2022 р. (пункт 24), що прямо надає Замовнику право встановлювати додаткові якісні чи функціональні характеристики, необхідні для гарантування належного рівня якості, надійності й безпечності товару.
Вимога щодо наявності сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 (ISO 9001:2015, IDT) не є технічною характеристикою продукції, а є організаційним показником стабільності та надійності виробника.
Метою цієї вимоги є підтвердження того, що виробник має впроваджену систему управління якістю, яка забезпечує:
- простежуваність процесів виготовлення;
- внутрішній контроль невідповідностей;
- управління ризиками;
- стабільність технологічних операцій і належну документацію.
Такі елементи прямо впливають на сталість характеристик готової продукції та якість поставок.
Водночас Замовник не ототожнює сертифікацію ISO 9001 із процедурами оцінки відповідності за Технічним регламентом ЗІЗ (Постанова КМУ № 771), а застосовує її як додатковий критерій надійності постачальника.
Аргументи про нібито дискримінаційність вимоги є безпідставними, оскільки:
1️. Сертифікація ISO 9001 є міжнародною і може бути отримана будь-яким виробником у будь-якій країні, акредитованим органом відповідно до ISO/IEC 17021-1;
2️. Замовник не вимагає сертифіката, виданого українським органом — приймаються документи будь-якого міжнародно визнаного сертифікаційного центру;
3️. Вимога є однаковою для всіх учасників та спрямована на зниження ризиків постачання неякісної чи нестабільної продукції, що відповідає принципам ст. 5 Закону.
Таким чином, вимога ISO 9001:2015:
- пов’язана з предметом закупівлі через забезпечення стабільної якості та контролю виробництва;
- не обмежує конкуренцію, оскільки є загальнодоступною для виконання будь-яким виробником;
- сприяє захисту інтересів держави та кінцевих користувачів у частині отримання надійних та безпечних засобів індивідуального захисту.
Замовник зазначає, що подання численних ідентичних звернень із формально зміненими формулюваннями, які не містять нових обставин, має ознаки свідомого маніпулювання процедурою та спроби затягування проведення закупівлі.
Такі дії створюють перешкоди реалізації принципів ефективності, об’єктивності та добросовісної конкуренції, визначених ст. 3 та 5 Закону.
У разі продовження подання однотипних безпідставних звернень Замовник залишає за собою право повідомити Держаудитслужбу України та Антимонопольний комітет України про можливі ознаки зловживання правом на звернення.
Позиція Замовника залишається остаточною:
Вимога щодо наявності сертифіката ДСТУ ISO 9001:2015 є законною, обґрунтованою та недискримінаційною;
Вона спрямована на забезпечення належного рівня організації виробництва та стабільної якості продукції, що має безпосередній вплив на безпечність та ефективність поставок.