Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) на території Комунального закладу загальної середньої освіти “Лиманський ліцей №1” Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Космонавтів, 10 за кодом ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель

ЗАПЕРЕЧЕННЯ до висновку про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2025-08-05-009449-a У результаті проведення Південним офісом Держаудитслужби моніторингу процедури закупівлі UA-2025-08-05-009449-a – «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) на території Комунального закладу загальної середньої освіти "Лиманський ліцей №1" Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Космонавтів, 10. за кодом ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель» виявлено наступні порушення: 1) за результатами аналізу питання розміщення інформації про закупівлю встановлено порушення вимог пункту 15 Порядку № 1082. 2) за результатами аналізу питання розгляду тендерних пропозицій встановлено порушення вимог абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей. Відділ освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області (далі- Замовник) із вказаним висновком не погоджується і керуючись частиною 8 статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі- Закон) надає свої аргументовані заперечення: 1. Щодо обґрунтування оприлюднення 01.09.2025 в електронній системі закупівель додатка № 3 «Інформація про ціни на матеріальні ресурси» та додатка «Договірна ціна» до договору від 27.08.2025 № 97 у форматі XLS(X), а не у машинозчитувальному форматі текстових даних (TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML) відповідно до пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 (зі змінами). Додаток № 3 «Інформація про ціни на матеріальні ресурси» та додаток «Договірна ціна» містять значні обсяги числових показників, розрахунків та таблиць, які первісно формуються та ведуться у форматі електронних таблиць (XLS/XLSX). Саме цей формат є робочим стандартом для програмного комплексу кошторисного ціноутворення. Оприлюднення у форматі XLS(X) дозволяє: зберегти точну структуру розрахунків (таблиць, формул, посилань); уникнути втрат або викривлення числових даних; забезпечити можливість їх машинної обробки та перевірки (XLSX є відкритим структурованим форматом XML). Не зважаючи на те, що п. 15 Порядку прямо наводить перелік рекомендованих форматів (TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML), формат XLSX також відповідає міжнародним критеріям машинозчитуваного структурованого формату (оскільки базується на відкритому стандарті Office Open XML). Таким чином, використання XLSX не суперечить меті норми – забезпеченню доступності даних для автоматизованої обробки. Конвертація додатків, що містять велику кількість таблиць, формул і розрахунків, у текстові формати (DOCX, TXT, RTF тощо) призводить до: спотворення структури документів; ускладнення сприйняття та перевірки інформації; можливих технічних помилок у даних. Із наведеного вище, можемо зробити висновок, що оприлюднення додатків до договору у форматі XLS(X) здійснено з метою забезпечення повноти, достовірності та можливості подальшої машинної обробки даних, що повністю відповідає принципам відкритості та прозорості, закріпленим Законом України «Про публічні закупівлі», і не суперечить суті вимоги п. 15 Порядку. Також варто зауважити, що в аналогічній ситуації, що склалась в закупівлі по предмету «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) на території Комунального закладу загальної середньої освіти “Лиманський ліцей №1” Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Космонавтів, 10 за кодом ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель», ідентифікатор закупівлі UA-2025-04-29-012130-a, Південний офіс держаудитслужби не вбачає порушенням розміщення додатка № 3 «Інформація про ціни на матеріальні ресурси» та додатка «Договірна ціна» до договору від 27.08.2025 № 97 у форматі XLS(X) а не у машинозчитувальному форматі текстових даних (TXT, RTF, MD, ODT, DOC(X), (X)HTML) відповідно до пункту 15 Порядку розміщення інформації про публічні закупівлі, затвердженого наказом Мінекономіки від 11.06.2020 № 1082, Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 липня 2020 р. за № 610/34893 (зі змінами). 2. Щодо обґрунтування рішення щодо відповідності тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-МАРКА» (далі – ТОВ «БУД-МАРКА») вимогам підпункту 4.1. пункту 4 Додатка 5 до тендерної документації та Додатку 3 «Технічна специфікація (вимоги)» до тендерної документації, тоді як зазначеним учасником у складі тендерної пропозиції на підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим характеристикам предмета закупівлі надано підсумкову відомість ресурсів, в якій відсутні труби чавунні напірні розтрубні, клас А, діаметр умовного проходу 100 мм, товщина стінки 8,3 мм (зворотнiй матерiал) в кількості 110 м., які передбачені відомістю ресурсів Додатка 3 до ТД. У відомості ресурсів Додатка 3 дана позиція передбачена саме як зворотний матеріал, тобто такий, що утворюється під час демонтажу і не підлягає закупівлі як новий ресурс.Відповідно, у підсумковій відомості ресурсів, яку учасник формує для підтвердження вартості закупівлі, такі матеріали можуть не відображатися, оскільки вони не є витратними. У складі тендерної пропозиції ТОВ «БУД-МАРКА» подано кошторисну документацію (договірну ціну, локальні кошториси, пояснювальну записку), яка у комплексі підтверджує виконання вимог Додатку 3. В цих документах враховані технічні та кількісні параметри робіт, що унеможливлює виключення чи ігнорування цієї позиції на етапі виконання договору. Відсутність «зворотних матеріалів» у підсумковій відомості ресурсів є формальною неточністю, яка не змінює змісту тендерної пропозиції та не впливає на якісні, технічні чи кількісні характеристики предмета закупівлі. Відповідно до ч. 16 ст. 29 Закону України «Про публічні закупівлі» формальні (несуттєві). Технічна специфікація передбачає використання певних матеріалів і дотримання характеристик, а не обов’язкове дублювання кожної позиції «зворотних матеріалів» у підсумковій відомості. Фактично, вимога щодо матеріалів, які підлягають закупівлі та монтажу, учасником виконана. Із наведеного вище, можемо зробити висновок, що під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БУД-МАРКА» встановлено, що у підсумковій відомості ресурсів, наданій у складі пропозиції, відсутня позиція «труби чавунні напірні розтрубні, клас А, Ø100 мм, товщина стінки 8,3 мм (зворотний матеріал), 110 м», передбачена відомістю ресурсів Додатка 3 тендерної документації. Водночас зазначені труби у проектно-кошторисній документації віднесені до категорії зворотних матеріалів, що утворюються внаслідок демонтажу та не підлягають закупівлі як нові ресурси. На підтвердження відповідності предмета закупівлі технічним та якісним вимогам учасником надано договірну ціну, локальні кошториси та пояснювальну записку, які у комплексі підтверджують виконання вимог Додатку 3 до тендерної документації. Таким чином, відсутність зазначеної позиції у підсумковій відомості ресурсів є формальною неточністю, що не впливає на технічні, якісні та кількісні характеристики предмета закупівлі. Тендерна пропозиція ТОВ «БУД-МАРКА» відповідає вимогам підпункту 4.1 пункту 4 Додатка 5 та Додатку 3 до тендерної документації Також варто зауважити, що в аналогічній ситуації, що склалась в закупівлі по предмету «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) на території Комунального закладу загальної середньої освіти “Лиманський ліцей №1” Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Космонавтів, 10 за кодом ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель», ідентифікатор закупівлі UA-2025-04-29-012130-a, Південний офіс держаудитслужби не вбачає порушенням умов тендерної документації не включення до підсумкової відомості, що подана учасником у складі тендерної пропозиції, зворотних матеріалів. Та не вбачає, що тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-МАРКА» не відповідає вимогам підпункту 4.1. пункту 4 Додатка 5 до тендерної документації та Додатку 3 «Технічна специфікація (вимоги)» 3. Щодо обґрунтування рішення щодо відповідності тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі ТОВ «БУД-МАРКА» вимогам підпункту 4.1. пункту 4 Додатка 5 до тендерної документації, тоді як у складі тендерної пропозиції зазначеного учасника надано, зокрема пояснювальну записку та розрахунок договірної ціни, які виконані не у відповідності до вимог положення пункту 5.3 розділу V «Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01 листопада 2021 року № 281 (зі змінами та доповненнями) (далі – Настанова). Слід зазначити, що пунктом 5.3 розділу V Настанови визначено, що вартість людино-години, яка відповідає середньому нормативному розрядові робіт або за видами робіт, або по об’єкту будівництва в цілому, визначається виходячи з середньомісячної заробітної плати на одного працівника в режимі повної зайнятості, яку учасник процедури закупівлі (підрядник) планує отримувати на об’єкті замовлення, з урахуванням показника середньомісячної норми тривалості робочого часу, встановленого центральним органом виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального захисту, соціального діалогу. З урахуванням Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 14 липня 2025 року № 478/2025, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 15 липня 2025 року № 4524-IX, продовжити строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 07 серпня 2025 року строком на 90 діб, показник середньомісячної норми тривалості робочого часу на 2025 рік становить 173,17 людино-години. Проте учасник ТОВ «БУД-МАРКА» у складі тендерної пропозиції надав пояснювальну записку до договірної ціни на Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) на території Комунального закладу загальної середньої освіти «Лиманський ліцей №1» Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Космонавтів, 10, у якій зазначено, що середньомісячна заробітна плата на 1 робітника в режимі повної зайнятості (при середньомісячній нормі тривалості робочого часу) складає 171,75 людино-годин. Відхилення у розрахунках (171,75 год. замість 173,17 год.) не є підставою для визнання тендерної пропозиції такою, що не відповідає вимогам тендерної документації та Настанови, оскільки воно має формальний (несуттєвий) характер і не впливає на зміст пропозиції. Відхилення складає лише 1,42 години на місяць, що є менше ніж 1% від нормативного показника (0,82%). Це не впливає на реальність розрахунків, не змінює структури ціни і не впливає на технічні, якісні чи кількісні характеристики предмета закупівлі. Закон України «Про публічні закупівлі» дозволяє Замовнику не відхиляти пропозицію у випадках, коли невідповідність має формальний характер і не впливає на зміст пропозиції. Використання показника 171,75 замість 173,17 не змінює суті договірної ціни, не створює штучної переваги учаснику і не спотворює обсяги робіт. Учасник сформував пояснювальну записку та розрахунки у відповідності до Настанови, проте використав неточний показник норми тривалості робочого часу. Оскільки принципово методика дотримана, а відхилення мінімальне, Замовник має право визнати пропозицію такою, що відповідає вимогам. Відхилення пропозиції через похибку <1% суперечило б принципам ст. 5 Закону («максимальна економія та ефективність», «недискримінація учасників»), адже воно не впливає на спроможність учасника виконати договір. Із наведеного вище, можемо зробити висновок, що під час розгляду тендерної пропозиції ТОВ «БУД-МАРКА» встановлено, що у пояснювальній записці до договірної ціни зазначено показник середньомісячної норми тривалості робочого часу 171,75 людино-годин замість 173,17 людино-годин, визначених уповноваженим органом на 2025 рік. Зазначена розбіжність становить менше 1% і не впливає на визначення середньомісячної заробітної плати, структуру договірної ціни, технічні чи якісні характеристики предмета закупівлі. Відповідно до частини 16 статті 29 Закону України «Про публічні закупівлі» така невідповідність відноситься до формальних (несуттєвих) помилок, які не змінюють суті тендерної пропозиції. Таким чином, пропозиція ТОВ «БУД-МАРКА» у цілому відповідає вимогам підпункту 4.1 пункту 4 Додатка 5 та Додатку 3 до тендерної документації, а також положенням Настанови з визначення вартості будівництва». Також варто зауважити, що в аналогічній ситуації, що склалась в закупівлі по предмету «Нове будівництво захисної споруди цивільного захисту (протирадіаційне укриття) на території Комунального закладу загальної середньої освіти “Лиманський ліцей №1” Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області за адресою: Одеська обл., Роздільнянський р-н, смт Лиманське, вул. Космонавтів, 10 за кодом ДК 021:2015-45210000-2 Будівництво будівель», ідентифікатор закупівлі UA-2025-04-29-012130-a, Південний офіс держаудитслужби не вбачає відхилення у розрахунках робочого часу (171,75 год. замість 173,17 год.) порушенням умов тендерної документації. Та не вбачає, що тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі товариства з обмеженою відповідальністю «БУД-МАРКА» не відповідає вимогам підпункту 4.1. пункту 4 Додатка 5 до тендерної документації та Додатку 3 «Технічна специфікація (вимоги)». 4. Щодо належної оцінки Висновку в частині правомірності зобов'язання усунути виявлені порушення шляхом припинення зобов'язань за договором через укладання додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України. Висновком про результати моніторингу закупівлі Південний офіс Держаудитслужби області зобов'язує здійснити заходи щодо усунення виявлених порушень шляхом припинення зобов'язань за Договором від 27.08.2025 № 97 через укладання додаткової угоди з дотриманням положень Господарського кодексу України і Цивільного кодексу України та протягом п'яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему оприлюднити інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів. Згідно із ст. 19 Конституції України, органи державної влади та їх особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що чітко передбаченні Конституцією та Законами України. Окрім того, відповідно до пункту 5 ч.7 ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі» у висновку обов'язково зазначаються, зокрема, зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. Згідно п. 19 ч. 1 ст. 4 КАС України індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських рішень або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк. Оскільки висновок за результатами проведеного моніторингу публічних закупівель встановлює для Замовника певні обов'язки, такий висновок с актом індивідуальної дії, що приймається Південним офісом Держаудитслужби в межах наданих йому повноважень та на виконання покладених на нього завдань, тому має бути перевірений судом на відповідність п.п. 1, 3 ч. 2 ст. 2 КАС України. Загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як акта правозастосування, с його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб'єктом владних повноважень конкретних підстав його прийняття (фактичних i юридичних), а також переконливих i зрозумілих мотивів його прийняття. Верховний Суд у Постанові від 05.03.2020 у справі № 640/467/19 зазначив, що висновок про результати моніторингу закупівлі, який є індивідуально-правовим та породжує права і обов`язки для позивача, має відповідати вимогам, визначеним ст.2 КАС України. Також Верховним Судом акцентує увагу на тому, що з метою виконання вимоги щодо обґрунтованості спірного Висновку, відповідачу не достатньо вказати у його змісті на факт відповідного правопорушення. Відповідач зобов`язаний навести опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого(их) за результатами моніторингу закупівлі, із зазначенням: -структурної одиниці нормативно-правового акта, норми якої порушено, його виду, найменування суб`єкта нормотворення, дати прийняття та його реєстраційного індексу (крім законів), заголовка, а в разі відсилання до зареєстрованого нормативно-правового акта - також дати і номера його державної реєстрації в Міністерстві юстиції України. При зазначенні структурної одиниці закону зазначається тільки її заголовок (крім законів про внесення змін); -найменування та реквізитів документів, на підставі яких зроблено висновок про наявність порушення (у разі потреби також деталізуються суть та обставини допущення порушення). Згідно ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку, Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту Виконання зобов'язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов'язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов'язані певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін. При цьому, відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 214 ЦК України встановлено, що особи, які вчинили дво- або багатосторонній правочин, мають право за взаємною згодою сторін, а також у випадках, передбачених законом, відмовитися від нього, навіть i в тому разі, якщо його умови повністю ними виконані. Відмова від правочину вчиняється у такій самій формі, в якій було вчинено правочин. Правові наслідки відмови від правочину встановлюються законом або домовленістю сторін. Водночас, договором підряду від 27.08.2025 № 97, визначено право на дострокове розірвання даного договору з боку Замовника, зокрема в підпунктом 6.2.1. пункту 6.2. розділу 6, зазначено, що Замовник має право достроково розірвати Договір у разі невиконання зобов’язань Підрядником, повідомивши його про це у строк 10 днів. Окрім того, пунктом 12.3 та 12.4 розділу 12 договору підряду від 27.08.2025 № 97, визначено умови при яких Замовник має право достроково розірвати цей Договір та у випадку істотного порушення Підрядником умов цього Договору, письмово попередивши про це Підрядника не пізніше ніж за 10 днів до розірвання. Істотним є таке порушення Підрядником Договору, коли внаслідок завданої цим шкоди Замовник значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору (порушення вимог проектно-кошторисної документації щодо виконання робіт, затримка у виконанні робіт, що унеможливлює їх вчасне завершення, тощо); 12.4. Замовник має право в односторонньому порядку розірвати цей Договір, повідомивши Підрядника не менше ніж за 10 робочих днів до розірвання Договору, у наступних випадках: - Підрядник набув статусу особи, зареєстрованої в країні, яка не є прийнятною згідно вимог Рамкової угоди, та / або він особисто або його кінцевий бенефіціарний власник став особою, до якої застосовано обмежувальні заходи у вигляді санкції Європейського Союзу та така особа потрапила у санкційні списки Європейського Союзу; - Підрядник не надав підтвердження про походження товарів та/або матеріальних ресурсів в складі закупівлі робіт за цим Договором, або надав підтвердження про походження товарів та/або матеріальних ресурсів в складі закупівлі робіт за цим Договором, із країни, яка не є прийнятною згідно вимог Рамкової угоди. Таким чином, розірвання укладеного із переможцем процедури закупівлі договору можливе лише за взаємною згодою сторін. Окрім того, одностороння відмова від договору та невиконання його умов зі сторони замовника може мати стягнення із Замовника штрафних санкцій та понесення в майбутньому судових та інших витрат. Договір про закупівлю, укладений із ТОВ «Буд-Марка», містить вичерпний перелік обставин за яких договір може бути розірваний в односторонньому порядку за ініціативи Замовника. При цьому, вжиття Замовником неправомірних заходів щодо розірвання договору матиме для нього негативні наслідки. Варто зазначити, що на сьогоднішній день ТОВ «Буд-Марка» своєчасно та належним чином виконує роботи за Договором від 27.08.2025 № 97. Аналогічна позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі Касаційного адміністративного суду по справі № 120/1297/20-а від 21.01.2021. Так, у п.48 Постанови зазначено, що усунення виявлених під час проведення моніторингу закупівлі недоліків у запропонований в висновку спосіб, а саме шляхом розірвання договору, призведе до порушення прав та інтересів третьої особи - учасника закупівлі та матиме негативні наслідки для репутації позивача, що непропорційним у співвідношенні з виявленими недоліками. Висновок про результати моніторингу процедури закупівлі про зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства шляхом розірвання договору є надмірним заходом, а Південний офіс Держаудитслужби не має повноважень встановлювати такі вимоги. Так, статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні від 26.01.1993 №2939-ХІІ визначені права органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти підконтрольним суб'єктам обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства (пункт 7 частини першої статті 10), порушувати перед відповідними державними органами питання про визнання недійсними договорів, укладених із порушенням законодавства, у судовому порядку стягувати у дохід держави кошти, отримані підконтрольними установами за незаконними договорами, без установлених законом підстав та з порушенням законодавства (пункт 8 частини першої статті 10), звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження i використання активів (пункт 10 частини першої статті 10), при виявлені збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку (пункт 13 частини першої статті 10). Відповідно до пункту 1 Положення про Південний офіс Держаудитслужби, затвердженого наказом Держаудитслужби від 02.06.2016 №23, Південний офіс Держаудитслужби підпорядковується Держаудитслужбі та є її міжрегіональним територіальним органом. Відповідно до Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №43 від 03.02.2016, Держаудитслужба є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю Згідно із пунктом 3 пункту 3 вказаного Положення одним із основних завдань Держаудитслужби є здійснення державного фінансового контролю, спрямованого на оцінку ефективного, законного, цільового, результативного використання та збереження державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, досягнення економії бюджетних коштів. Тобто, втручання органу державного фінансового контролю в публічні закупівлі є виправданим у разі, якщо виявлене порушення має негативний вплив для бюджету (зайве витрачання бюджетних коштів). Статтею 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» передбачено право органу державного фінансового контролю, зокрема, пред'являти керівникам та іншим особам підприємств , установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства. Варто зазначити, що вказаним Законом, ні іншими нормативно-правовими актами безпосередньо не встановлено право органів фінансового контролю вимагати припинення укладених договорів. Крім того, Законом №922 не передбачено, що укладений договір за тендерною пропозицією, яка повністю відповідає вимогам тендерної документацій, підлягає розірванню. Таким чином, жодним нормативно-правовим документом не визначено право Держаудитслужби визначати перевіряючий особі шляхи усунення встановлених порушень в ході проведення моніторингу закупівель шляхом розірвання договору, оскільки дані дії можливо лише вчинити сторонами договору в межах вирішення господарських взаємовідносин, або за угодою сторін чи на підставі відповідного рішення суду. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації4 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи i цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення. При цьому, Відповідачем не враховано принцип співмірності наслідків такого реагування тим порушенням, які виявлені та ризикам, які вони утворюють, а також дотримання справедливого балансу між інтересами суб'єктів господарювання, безпосередніх отримувачів виконаних робіт та i публічними інтересами. Як свідчить зміст висновку про результати моніторингу закупівлі, в ньому взагалі не йде мова про неефективне, незаконне, нецільове, тощо використання бюджетних коштів, що не узгоджується із вимогою Південного офісу Держаудитслужби про припинення укладеного за результатами закупівлі договору. Також, у висновку про результати моніторингу закупівлі відсутні будь-які застереження щодо вартості робіт, що дає підстави зробити висновок про підтвердження відповідності такої вартості ринковим цінам. Південним офісом Держаудитслужби не висувається претензій до запропонованої переможцем торгів пропозиції в частині невідповідності реаліям ринку, тобто запропоновану пропозицію можна вважати прийнятною та такою, що не призведе до завдання збитків бюджету. Конституційний Суд України у Рішенні від 25 січня 2012 року З-рп/2012 (справа 111/2012) зазначив, що одним із елементів верховенства права е принцип пропорційності, який серед іншого означає, що заходи, передбачені в нормативно-правових актах, повинні спрямовуватися на досягнення легітимної мети та мають бути співмірними з нею. Додержання принципу пропорційності означає дотримання балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи i цілями, на досягнення яких спрямоване відповідне рішення (ст. 2 КАС України). В адміністративному судочинстві принцип верховенства права зобов'язує суд надавати законам та іншим нормативно-правовим актам тлумачення у cnociб, який забезпечує пріоритет прав людини при вирішенні справи. Тлумачення законів та нормативно-правових актів не може спричиняти несправедливих обмежень прав людини. Предметом регулювання ст. 1 Першого протоколу до Конвенцій про захист прав людини i основоположних свобод є втручання держави у право на мирне володіння майном. У практиці ЄСПЛ (серед багатьох інших, наприклад, рішень ЄСПЛ у справах «Спорронт i Льоннрот проти Швеції» від 23.09.82, «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства» від 21.02.86, «Щокін проти України» від 14.10.2010, «Сєрков проти України» від 07.07.2011 «Колишній король Греції та інші проти Греції» від 23.11.2000) напрацьовано три критерії, які слід оцінювати на предмет сумісності заходу втручання у право особи на мирне володіння майном із гарантіями ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, а саме: чи є втручання законним; чи має воно на меті «суспільний», «публічний» інтерес; чи є такий захід (втручання у право на мирне володіння майном) пропорційним визначеним цілям. Втручання держави у право на мирне володіння майном є законним, якщо здійснюється на підставі закону чи нормативно-правового акта, що має бути доступним для заінтересованих осіб, чітким i передбачуваним з питань застосування та наслідків дії його норм. Втручання є виправданим, якщо воно здійснюється з метою задоволення «суспільного», «публічного» інтересу. Втручання держави у право на мирне володіння майном може бути виправдано за наявності об'єктивної необхідності у формі суспільного, публічного, загального інтересу, який може включати інтерес держави, окремих регіонів, громад чи сфер людської діяльності. Саме національні органи влади мають здійснювати первісну оцінку наявності проблеми, що становить суспільний інтерес, вирішення якого б вимагало таких заходів. Поняття «суспільний інтерес» мас широке значення (Рішення від 23.11.2000 у справі «Колишній король Греції та інші проти Греції»). Крім того, ЄСПЛ також визнає, що й саме по cобі правильне застосування законодавства, безперечно, становить «суспільний інтерес» (рішення ЄСПJI від 02.11.2004 у справі «Трегубенко проти України»). Критерій «пропорційності» передбачає, що втручання у право власності розглядатиметься як порушення ст. 1 Першого протоколу до Конвенції, якщо не було дотримано справедливої рівноваги (балансу) між інтересами держави (суспільства), пов'язаними з втручанням та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. «Справедлива рівновага передбачає наявність розумного співвідношення (обґрунтованої пропорційності) між метою визначеною для досягнення, та засобами, які використовуються. Необхідного балансу не буде дотримано, якщо особа несе «індивідуальний і надмірний тягар». При цьому з питань оцінки пропорційності ЄСПЛ, як i з питань наявності «суспільного», «публічного» інтересу, визнає за державою досить широку «сферу розсуду», за винятком випадків, коли такий «розсуд» не ґрунтується на розумних обставинах. Отже, з огляду на практику ЄСПЛ, висновок не відповідає критерію «пропорційності», оскільки вимога припинити договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб'єктів - сторін договору. Зобов'язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у публічних закупівлях висновку, складеному за результатами моніторингу закупівлі не є пропорційним, оскільки його реалізація не матиме наслідком досягнення справедливого балансу між інтересами позивача, що зводиться до інтересів громадян, та публічними інтересами. Як зазначено в п. 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України», суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішенні судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони гуртуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачи як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення. Таким чином, висновок не спрямований на досягнення легітимної мети та не є співмірним з нею, оскільки суть «виявлених порушень» жодним чином не зачіпає бюджетні інтереси, а задоволення вимоги призведе до настання несприятливих наслідків, у зв'язку з чим, цей висновок не відповідає критеріям, встановленим частиною 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України та є протиправним. Враховуючи наведене повідомляємо, що Відділом освіти, культури, молоді та спорту Лиманської селищної ради Роздільнянського району Одеської області Висновок за результатами моніторингу закупівлі буде оскаржено в судовому порядку.