Непропорційність штрафних санкцій за прострочення (п. 7.2 проекту договору)
Згідно з пунктом 7.2 проекту договору: «Замовник має право стягнути з Виконавця пеню у розмірі 1 відсотка вартості всіх Послуг за цим Договором, за кожний день прострочення, а за прострочення понад двадцять днів Замовник має право стягнути з Виконавця штраф у розмірі п`ятдесяти відсотків вказаної вартості». Таке формулювання викликає серйозні застереження через свою непропорційність і надмірність, оскільки фраза «вартість послуг за цим договором» без уточнення може тлумачитись як повна сума договору, незалежно від обсягу порушення. Наприклад: у випадку затримки виконання повірки одного лічильника вартістю 3 000 грн в межах договору на 3 000 000 грн, пеня за один день прострочення становитиме 30 000 грн — у десять разів більше за вартість фактично затриманої послуги. А якщо прострочення по цьому ж одному лічильнику перевищить 20 днів, Виконавець буде зобов’язаний сплатити штраф у 1 500 000 грн (50% від вартості договору) — що у 500 разів перевищує вартість фактичного порушення. Таке положення: • Порушує принцип пропорційності, передбачений статтею 5 Закону України «Про публічні закупівлі»; • Суперечить пункту 4 статті 231 Господарського кодексу України, згідно з яким розмір санкцій має бути обґрунтованим і співмірним до обсягу зобов’язань; • Може використовуватись як інструмент тиску на учасників, що звужує коло потенційних виконавців і стримує добросовісну конкуренцію. З огляду на викладене, просимо Замовника: • внести зміни до пункту 7.2 проекту договору; • чітко зазначити, що штрафні санкції мають нараховуватись від вартості лише тієї частини послуг, по якій допущено порушення, а не від загальної суми договору.
Стаття 611 ЦК України передбачає, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, зокрема - сплата неустойки. Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з вимогами ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного Кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Господарським кодексом України закріплено право сторін на власний розсуд формулювати умову договору про штрафні санкції (з дотриманням правил ч.1 ст. 231 ГК України), їх розмір, спосіб обчислення, підстави застосування, співвідношення із збитками.
Згідно з ч. 1 ст. 548 ЦК України виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.
Одним із видів забезпечення виконання зобов`язань відповідно ст. 546, ст. 549 ЦК України та ст. 199 ГК України, є неустойка (штраф, пеня), розмір якої визначається відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.
Пунктом 4 ст. 231 ГК України визначено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).
Щодо атестата акредитації за ТР ЗВТ
Добрий день! Просимо уточнити, для яких саме робіт за предметом закупівлі потрібен атестат акредитації за Технічним регламентом ЗВТ (Постанова КМУ № 163). Формуємо бюджет і розглядаємо залучення субпідрядника з таким документом. Будемо вдячні, якщо вкажете орієнтовний відсоток робіт, на які поширюється ця вимога (щоб розуміти — до 20% чи більше).
Ваше запитання в роботі. Зміни буде внесено.
Запит щодо джерела формування персоналу для виконання повірки
У пункті 1.2.1 тендерної документації передбачено, що Учасник повинен надати довідку про наявність персоналу не менше 5 осіб для підтвердження відповідності критеріям, затвердженим наказом Мінекономрозвитку №1242 від 30.06.2020. Просимо надати роз’яснення: Чи весь зазначений персонал (не менше 5 осіб) повинен бути працівниками саме Учасника? Чи допускається, щоб частина персоналу була залучена через субпідрядника, який має відповідне свідоцтво про уповноваження? Це уточнення необхідне для належного формування довідки та прорахунку структури виконавців.
Ваше запитання в роботі. Зміни буде внесено.
Вимога надання свідоцтва на виконання послуг з ремонту і технічного обслуговування ЗВТ (Додаток 2, Розділ IV, п.п. 4.3)
У п. 4.1 тендерної документації вимагається надати: «Свідоцтва на виконання зазначених видів послуг: Послуги з ремонту і технічного обслуговування вимірювальних, випробувальних і контрольних приладів.» Просимо надати роз’яснення: 1. Який саме документ має на увазі Замовник під терміном «свідоцтво»? 2. Яким нормативним актом передбачено існування такого документа як обов’язкового для виконання вказаних видів послуг? 3. Чи буде вважатись такою, що відповідає вимогам, пропозиція учасника, який має відповідний досвід і матеріально-технічну базу, але не має окремого документа з назвою «свідоцтво»? Обґрунтування: Послуги з ремонту та технічного обслуговування ЗВТ не ліцензуються та не потребують окремих «свідоцтв». Вимога щодо надання такого документа не має чіткого нормативного підґрунтя та може трактуватись по-різному, що створює ризик дискримінації учасників. Пропонуємо: Виключити або конкретизувати вимогу п. 4.1, чітко вказавши, який саме документ вимагається, ким він видається та на підставі якого нормативного акта. У разі неможливості — просимо вилучити цю вимогу як таку, що не відповідає принципу недискримінації.
Ваше запитання в роботі. Зміни буде внесено.
Субпідрядник
Доброго дня, шановний замовнику! Чи може учасник для підтвердження відповідності вимогам розділу IV додатку 2 до тендерної документації надати документи, видані субпідряднику (співвиконавцю), якого учасник планує залучати?
Доброго дня. Учасник для підтвердження відповідності вимогам розділу IV додатку 2 до тендерної документації може надати документи, видані субпідряднику (співвиконавцю), якого учасник планує залучати?
Вимога щодо надання атестата акредитації за технічним регламентом ЗВТ (Додаток 2, Розділ IV, п.п. 4.3)
Відповідно до пункту 4.3 тендерної документації, Учасник повинен надати: «Копію дійсного атестата про акредитацію, виданого національним органом з акредитації (або міжнародною акредитаційною установою), який підтверджує компетентність учасника у сфері технічний регламент засобів вимірювальної техніки, затверджений Постановою КМУ від 24 лютого 2016 року №163…» Просимо надати роз’яснення щодо мети зазначеної вимоги, а саме: 1. Яким чином акредитація відповідно до Постанови КМУ № 163, що регламентує процедури оцінки відповідності нових ЗВТ перед введенням в обіг, є релевантною до предмета закупівлі, який охоплює технічне обслуговування, ремонт та повірку приладів, що вже перебувають в експлуатації? 2. Чи може бути визнаним таким, що відповідає умовам, Учасник, який має чинне Свідоцтво про уповноваження на проведення повірки ЗВТ (відповідно до Закону України «Про метрологію та метрологічну діяльність»), але не має акредитації за Технічним регламентом? Обґрунтування запиту: Технічний регламент ЗВТ (Постанова КМУ № 163) регламентує процедури оцінки відповідності нових засобів вимірювальної техніки перед введенням в обіг. У свою чергу, повірка ЗВТ, що перебувають в експлуатації, регулюється Законом України «Про метрологію та метрологічну діяльність» та здійснюється уповноваженими органами, які мають відповідне Свідоцтво. Відтак, вимога щодо надання атестата акредитації за Технічним регламентом є надмірною і може безпідставно обмежити коло потенційних учасників. Пропонуємо: Виключити вимогу п. 4.3 як надмірну або надати нормативно обґрунтоване пояснення доцільності її застосування в межах цього тендеру із посиланням на конкретні положення чинного законодавства, які передбачають обов’язкову наявність цього документа для надання таких послуг.
Ваше запитання в роботі. Зміни буде внесено.
