Фармацевтична продукція

Повідомляємо, що в замовника відсутня технічна можливість, щодо скасування рішення про відхилення вашої пропозиції. В зв'язку із цим, по завершенню терміну оскарження рішення, Замовником буде прийнято рішення. щодо відміни торгів по зазначеному лоту, в порядку ст. 32 Закону, через неможливість усунення порушень, що виникли, в процесі проведення процедури закупівлі, та повторно оголошено закупівлю, по зазначеному лоту.

Відповідно до пункту 39 частини першої статті 1 Закону частина предмета закупівлі (лот) - визначена замовником частина товарів, робіт чи послуг, на яку в межах єдиної процедури закупівлі/спрощеної закупівлі учасникам дозволяється подавати тендерні пропозиції/пропозиції або пропозиції на переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі. Згідно наказу Міністерства економічного розвитку та торгівлі України 15.04.2020 №708 «Про затвердження порядку визначення предмета закупівлі» , Предмет закупівлі товарів і послуг визначається замовником згідно з пунктами 21 і 34 частини першої статті 1 Закону та за показником четвертої цифри Єдиного закупівельного словника. Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за показниками четвертої-восьмої цифр Єдиного закупівельного словника, обсягом, номенклатурою, місцем поставки товарів, виконання робіт або надання послуг. Також Замовник може визначити окремі частини предмета закупівлі (лоти) за міжнародною непатентованою назвою лікарського засобу, формою випуску, дозуванням, обсягом та/або місцем поставки лікарських засобів. Чинне законодавство України не зобов’язує, а залишає за Замовником торгів альтернативу вибору визначати чи не визначати частини предмета закупівлі, а у разі поділу предмета закупівлі на частини (лоти) залишає право за замовником поділ предмета закупівлі на лоти відповідно до його потреб. Поділ на лоти приведе до незацікавленості учасників подавати свої тендерні пропозиції через незначну кількість товару та відповідно до ситуації, коли процедура закупівлі буде відмінена через подання на участь у торгах менше двох тендерних пропозицій та/або відсутності поданих тендерних пропозицій за окремими позиціями (лотами) із незначним обсягом. Додатково проаналізувавши по суті вимоги Скаржника, вважаємо, що ці обставини так званої "ексклюзивності" виробників зовсім не свідчить про те, що даними лікарськими засобами в Україні торгує лише одна особа. Відповідно до пункту 3 Загальної частини Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з виробництва лікарських засобів, оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами, імпорту лікарських засобів (крім активних фармацевтичних інгредієнтів), затверджених Постановою КМУ № 929 від30.11.2016р. зазначено, що "оптова торгівля лікарськими засобами - це діяльність з придбання лікарських засобів у виробників лікарських засобів або інших суб’єктів господарювання, що мають відповідну ліцензію, зберігання, транспортування та продажу лікарських засобів з аптечних складів (баз) іншим суб’єктам оптової або роздрібної торгівлі лікарськими засобами, які отримали на це відповідні ліцензії, виробникам лікарських засобів, безпосередньо лікувально- профілактичним закладам або юридичним особам, структурними підрозділами яких є лікувально-профілактичні заклади". Тобто, поставки лікарських засобів на медичні заклади (установи) здійснюють особи, що мають ліцензії на оптову торгівлю лікарськими засобами (аптечні склади). Згідно даних Державної служби України з лікарських засобів та контролю за наркотиками, а саме Реєстру місць провадження діяльності з оптової та роздрібної торгівлі лікарськими засобами в кожній області країни мається декілька десятків аптечних складів, які здійснюють поставки лікарських засобів у медичні заклади. В Україні немає заборони на придбання будь-яким суб’єктом (аптечними складами) лікарських засобів за позиціями, які Скаржник зазначив як ексклюзивні, для подальшої реалізації/продажу цих лікарських засобів на адреси медичних закладів (установ). Таким чином, будь-яка особа, що має ліцензію на оптову/роздрібну торгівлю має змогу придбати лікарські засоби, що зазначені в Додатку № 5 до тендерної документації, а потім реалізовувати/продавати іншим особам, а також/або приймати участь в тендерних закупівлях, запропонувавши такий товар із своєю ціною. За таких умов, участь у Процедурі закупівлі зможуть взяти будь-які суб'єкти господарювання, які можуть запропонувати за наведеною вище позицією продукцію вказаного виробника, що не є обмеженням конкуренції чи дискримінацією по відношенню до інших суб'єктів господарювання, у тому числі, Скаржника. Щодо авторизаційних листів, повідомляємо, що зазначена вимога не є дискримінаційною, так як, відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України, «Про публічні закупівлі», тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації. Надання авторизаційних листів чи інших документів, що підтверджують правовідносини учасника із виробником або дистриб’ютором є широко поширена як у приватних закупівлях, так і у публічних закупівлях, що розміщується у системі PROZORRO. Авторизаційний лист від виробника або офіційного представництва виробника є документальним підтвердженням щодо надання учасником гарантій поставки товару відповідно до вимог тендерної документації. Зазначена вимога сформована з метою визначення найбільш надійного постачальника, який вчасно поставить якісний товар, а у випадку, якщо товар має іноземне походження – то доставить його, відповідно до норм Митного законодавства. Цим Замовник не порушує принципів здійснення закупівель, а саме: недискримінації учасників, так як учасники, які постійно займаються зазначеним видом діяльності і здійснюють постачання фармацевтичної продукції мають зазначені документи від виробників.

Доброго дня, Повідомляємо, що замовником внесено зміни до тендерної документації, відповідно до зазначених у зверенні позицій.