Вимога
Відхилено
UA-2020-11-03-002478-c.b3
Вимога
Небаланси
ПОСТАНОВОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ від 30.09.2015 № 2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» відповідно до статей 4 та 33 Закону України "Про ринок природного газу", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено Кодекс газотранспортної системи (далі – Кодекс). У розділі XIV Кодексу визначено, що Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба. Тобто у цьому розділі Кодексу виписано вимоги до врегулювання відносин з питання балансування між замовниками послуг транспортування (тобто потенційним постачальником газу, як замовників закупівлі – споживача постачальника, і оператором газотранспортної системи). КНП ТРФМЦ ТОР в цій закупівлі є замовником закупівлі – споживачем постачальника, замовника послуг транспортування. Підрозділ 6 розділу XIV Кодексу визначає обсяг добового небалансу та плату за добовий небаланс. Так, п.1 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу зазначено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу. П.9 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу визначає порядок розрахунку маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу для кожної газової доби. В п.11 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу визначає порядок розрахунку маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої не погоджений Регулятором. Саме тоді і застосовуються критерії, які зазначені у п. 13 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу щодо величин корегування. При цьому п.15 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1611 від 26.08.2020) передбачає, що у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 3 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу. А у випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 3 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу. Таким чином зміни внесені Постановою НКРЕКП від 26.08.2020 №1611 до Кодексу газотранспортної системи України щодо розміру величини корегування небалансів, стосуються правовідносин Замовників послуг транспортування природного газу (постачальників природного газу) та Оператора газотранспортної системи і не мають відношення до Споживачів природного газу. При цьому ПОСТАНОВОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ від 30.09.2015 № 2496 затверджено ПРАВИЛА постачання природного газу (далі – Правила), які розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). П. 5 розділу ІІ цих Правил передбачено, які істотні та обов'язкові для цього виду умови повинен містити Договір постачання природного газу, в т. ч. річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення. Як бачимо, Правила не встановлюють для Споживачів природного газу чіткого значення допустимого відхилення. Вважаємо, що надана замовником редакція проекту Договору (Додаток 6) не суперечить вимогам чинного законодавству та не може вважатися дискримінаційною тому, що не порушує права учасників-постачальників. Вважаємо внесення змін до тендерної документації недоцільним.
Вимога
Відхилено
UA-2020-11-03-002478-c.c4
Постанова НКРЕКП №1611
Шановний Замовнику! Повідомляємо, що 1 вересня 2020 року набула чинності Постанова НКРЕКП №1611 від 26.08.2020 року. Вказаною Постановою внесено зміни до Кодексу газотранспортної системи України, щодо розміру величини коригування небалансів. Відповідно, станом на сьогодні у випадку позитивного або негативного небалансу, допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює +/- 3% від обсягу природного газу поданого та відібраного на точках входу/виходу з газотранспортної системи у відповідну газову добу. У зв'язку з чим просимо внести відповідні правки в Проект договору, а саме наступну редакцію: "Добовий обсяг відбору (споживання) газу Споживачем не повинен відрізнятись від підтвердженого обсягу газу більш ніж на ±3%" З повагою,
ПОСТАНОВОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ від 30.09.2015 № 2493 «Про затвердження Кодексу газотранспортної системи» відповідно до статей 4 та 33 Закону України "Про ринок природного газу", Положення про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затвердженого Указом Президента України від 10 вересня 2014 року № 715, Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, затверджено Кодекс газотранспортної системи (далі – Кодекс). У розділі XIV Кодексу визначено, що Замовники послуг транспортування відповідають за збалансованість своїх портфоліо балансування протягом періоду балансування для мінімізації потреб оператора газотранспортної системи у вчиненні дій із врегулювання небалансів, передбачених цим Кодексом. Періодом балансування є газова доба. Тобто у цьому розділі Кодексу виписано вимоги до врегулювання відносин з питання балансування між замовниками послуг транспортування (тобто потенційним постачальником газу, як замовників закупівлі – споживача постачальника, і оператором газотранспортної системи). КНП ТРФМЦ ТОР в цій закупівлі є замовником закупівлі – споживачем постачальника, замовника послуг транспортування. Підрозділ 6 розділу XIV Кодексу визначає обсяг добового небалансу та плату за добовий небаланс. Так, п.1 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу зазначено, що оператор газотранспортної системи розраховує обсяг добового небалансу для кожного портфоліо балансування замовників послуг транспортування природного газу за кожну газову добу. П.9 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу визначає порядок розрахунку маржинальної ціни продажу та маржинальної ціни придбання природного газу для кожної газової доби. В п.11 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу визначає порядок розрахунку маржинальної ціни продажу, маржинальної ціни придбання й середньозваженої ціни оператором газотранспортної системи використовується інформація про операції, що відбуваються на торговій платформі, вибір якої не погоджений Регулятором. Саме тоді і застосовуються критерії, які зазначені у п. 13 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу щодо величин корегування. При цьому п.15 підрозділу 6 розділу XIV Кодексу (зі змінами, внесеними згідно з Постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг № 1611 від 26.08.2020) передбачає, що у випадку позитивного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 3 % від обсягів природного газу, поданих на точках виходу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу. А у випадку негативного небалансу допустиме відхилення розраховується щоденно та дорівнює 3 % від обсягів природного газу, поданих на точках входу (за винятком віртуальної торгової точки) до газотранспортної системи у відповідну газову добу. Таким чином зміни внесені Постановою НКРЕКП від 26.08.2020 №1611 до Кодексу газотранспортної системи України щодо розміру величини корегування небалансів, стосуються правовідносин Замовників послуг транспортування природного газу (постачальників природного газу) та Оператора газотранспортної системи і не мають відношення до Споживачів природного газу. При цьому ПОСТАНОВОЮ НАЦІОНАЛЬНОЇ КОМІСІЇ, ЩО ЗДІЙСНЮЄ ДЕРЖАВНЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРАХ ЕНЕРГЕТИКИ ТА КОМУНАЛЬНИХ ПОСЛУГ від 30.09.2015 № 2496 затверджено ПРАВИЛА постачання природного газу (далі – Правила), які розроблені на виконання пункту 17 частини третьої статті 4 Закону України "Про ринок природного газу" та регулюють відносини, які виникають між постачальниками та споживачами природного газу, з урахуванням їх взаємовідносин з операторами газорозподільної системи/газотранспортної системи (далі - Оператори ГРМ/ГТС). П. 5 розділу ІІ цих Правил передбачено, які істотні та обов'язкові для цього виду умови повинен містити Договір постачання природного газу, в т. ч. річні, місячні та/або добові обсяги природного газу, у тому числі в розрізі точок комерційного обліку (за необхідності), та/або допустиме їх відхилення. Як бачимо, Правила не встановлюють для Споживачів природного газу чіткого значення допустимого відхилення. Вважаємо, що надана замовником редакція проекту Договору (Додаток 6) не суперечить вимогам чинного законодавству та не може вважатися дискримінаційною тому, що не порушує права учасників-постачальників. Вважаємо внесення змін до тендерної документації недоцільним.
Вимога
Вирішена
UA-2020-11-03-002478-c.a1
приведення у відповідність
Шановний Замовнику! У додатку 4 до тендерної документації Ви вимагаєте надати Сертифікат ДСТУ ISO 14001:2015 « Системи екологічного управління», а також на вибір чинний сертифікат ДСТУ OHSAS 18001:2010 « Системи управління гігієною та безпекою праці», або ISO 45001:2018 « Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги». Перш за все, відповідно до частини 1 статті 15 ЗУ « Про захист економічної конкуренції» антиконкурентними діями органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю є прийняття будь-яких актів (рішень, наказів, розпоряджень, постанов тощо), надання письмових чи усних вказівок, укладення угод або будь-які інші дії чи бездіяльність органів влади, органів місцевого самоврядування, органів адміністративно-господарського управління та контролю (колегіального органу чи посадової особи), які призвели або можуть призвести до недопущення, усунення, обмеження чи спотворення конкуренції. Одночасно, статтею 31 Господарського кодексу України регламентовано, що дискримінацією суб'єктів господарювання є надання окремим підприємцям податкових та інших пільг, які ставлять їх у привілейоване становище щодо інших суб'єктів господарювання. Таким чином, вимогою щодо надання вищезазначених Сертифікатів, Ви ставите учасників цієї процедури закупівлі у різне становище, при чому одних в гірше (ті учасники, що не мають сертифікатів ДСТУ ISO 14001:2015 « Системи екологічного управління» та ДСТУ OHSAS 18001:2010 « Системи управління гігієною та безпекою праці»/ ISO 45001:2018 « Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги» , і, в яких відсутній ОБОВ'ЯЗОК його отримувати), а інших – у вигідне становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. Отож, можна припустити те, що Замовник лобіює інтереси учасника Процедури закупівлі, який має відповідні документи та є заздалегідь визначеним переможцем . Відповідно до статті 5 Закону України «Про публічні закупівлі» одним із основоположних принципів здійснення публічних закупівель є недискримінація учасників та рівне ставлення до них, який в конкретному випадку є порушений. Крім того, просимо не давати відповідь, що будь-яке Товариство може отримати такі Сертифікати, адже з Вашого боку повинно бути розуміння того, що учасники, не маючи такого зобов’язання на законодавчо закріпленому рівні, завчасно не можуть передбачити Ваше бажання щодо наявності Сертифікатів в учасників і заздалегідь його отримати. Разом з тим, отримання таких Сертифікатів НЕ Є ОБОВ’ЯЗКОМ для учасників процедури закупівлі (передбачені закупівлею послуги учасники можуть надавати за наявності отриманої Ліцензії відповідно до Закону України «Про ліцензування видів господарської діяльності» та Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфера енергетики та комунальних послуг від 16 лютого 2017 р. № 201 «Про затвердження ліцензійних умов провадження господарської діяльності на ринку природного газу». Так, згідно з пунктом 3 статті 22 Закону України "Про публічні закупівлі": тендерна документація може містити іншу інформацію , яку Замовник вважає за необхідне до неї включити. Проте, в цій ж частині 3 статті 22 Закону зазначено, що інформація повинна бути передбачена до законодавством». А отримання додаткових сертифікатів для можливості надання послуг із постачання природного газу не передбачено і не закріплено на законодавчому рівні. Власне, у розділі 2 частині «Нормативні посилання» ДСТУ ISO 14001:2015, який вимагає Замовник, зазначено , що «нормативних посилань немає». Крім того, розділом 2 «Нормативні посилання» міжнародного стандарту ISO 45001: 2018, який є ще одним Сертифікатом, що вимагається Замовником визначено, що «нормативні посилання відсутні». Тобто, це підтверджує, що жодним чинним нормативно-правовим актом в Україні не регулюється дане питання та не передбачена обов’язкова наявність сертифікату ISO 14001:2015 «Системи екологічного управління» та сертифікату ISO 45001: 2018 «Системи управління охороною здоров’я та безпекою праці. Вимоги». Також, на прикладі ДСТУ ISO 14001:2015, хочемо зазначити, що у частині «Національний вступ» ДСТУ ISO 14001:2015, зазначено наступне: «Цей стандарт можуть застосовувати всі організації, які мають на меті розробити та виконувати екологічні політику і завдання, ураховуючи правові й інші вимоги». Власне, формулювання «МОЖУТЬ ЗАСТОСОВУВАТИ», не є тотожним «ЗОБВ’ЯЗАНІ». Тобто, очевидно, що даний стандарт має виключно рекомендаційний характер, і це є право будь-якого суб’єкта господарювання, а не його обов’язок. Одночасно, у Вступі ISO 14001:2015 зазначається, що «Цей стандарт, як і інші стандарти, не призначено для збільшення чи змінення правових вимог щодо організації». Отож, відповідний стандарт не може утворювати або припиняти певні правові наслідки для суб’єкта господарювання, зокрема, у такий спосіб ¬– як створення перешкоди для прийняття участі у тендерній закупівлі ( дискримінації). Що ж, знову ж повертаємось до статті 22 ЗУ «Про публічні закупівлі», а саме пункт 4, який передбачає, що «Тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників». Отже, Вимагаємо виключити вимогу щодо надання Сертифіката ДСТУ ISO 14001:2015 та сертифіката ДСТУ OHSAS 18001:2010/ ISO 45001:2018 з Тендерної документації як таку, що немає обґрунтування та законних підстав.
Доброго дня, шановний Учаснику! Найближчим часом до тендерної документації будуть внесені зміни.
Вимога
Вирішена
UA-2020-11-03-002478-c.b2
Вимога
Сертифікати
Доброго дня, шановний Учаснику! Найближчим часом до тендерної документації будуть внесені зміни.
Вимога
Вирішена
UA-2020-11-03-002478-c.c5
Дискримінаційні вимоги
Штучне обмеження кола ймовірних учасників
Доброго дня, шановний Учаснику! Найближчим часом до тендерної документації будуть внесені зміни.
