визначений предмет закупівлі за своїми технічними характеристиками не відповідає вимогам чинного законодавства
Шановний замовнику!
Ми проаналізували затверджену вами тендерну документацію та умови процедури закупівлі і вбачаємо ряд серйозних порушень.
Насамперед, визначений вами предмет закупівлі за своїми технічними характеристиками не відповідає вимогам чинного законодавства. Так, відповідно до статті Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі – Закон про ЧАЕС) потерпілі діти забезпечуються відповідно до фізіологічних норм, встановлених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, продуктами харчування, а також харчовими додатками, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму, в порядку, передбаченому статтею 30 цього Закону. У свою чергу відповідно до пункту 11 частини 1 статті 30 цього Закону потерпілим дітям, зазначеним у пунктах 1-6 статті 27 цього Закону, та їх батькам надаються такі гарантовані державою компенсації та пільги: безплатне харчування учнів середніх загальноосвітніх шкіл, професійно-технічних закладів освіти, студентів коледжів та технікумів (училищ), розташованих на територіях радіоактивного забруднення (пункти 2, 3, 4 статті 2 цього Закону), а також дітей, евакуйованих із зони відчуження, дітей, які є особами з інвалідністю внаслідок Чорнобильської катастрофи, і тих, які проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення. Дітям, які не харчуються в зазначених навчальних закладах, а також за всі дні, коли вони не відвідували ці заклади, до досягнення повноліття виплачується грошова компенсація у порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.
Окрім того, відповідно до ч. 3 ст. 6 Закону України «про охорону дитинства» держава гарантує дитині право на охорону здоров’я, безоплатну кваліфіковану медичну допомогу в державних і комунальних закладах охорони здоров’я, сприяє створенню безпечних умов для життя і здорового розвитку дитини, раціонального харчування, формуванню навичок здорового способу життя. З цією метою держава вживає заходів, зокрема, щодо боротьби з хворобами і недоїданням, у тому числі шляхом надання дітям доступу до достатньої кількості якісних харчових продуктів та чистої питаної води. Конвенція про права дитини від 20.11.1989, ратифікована Україною, у частині 2 статті 6 зобов’язує держав-учасниць забезпечувати у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини. Згідно з пунктом «f» частини 2 статті 24 цієї Конвенції держави-учасниці домагаються повного здійснення права дитини, зокрема, на користування найбільш досконалими послугами та засобами відновлення здоров’я, для чого, серед іншого, вживають заходів щодо розробки превентивних заходів з охорони здоров'я. У свою чергу саме до повноважень місцевих державних адміністрацій (до складу якої входить і шановний замовник) у сфері освіти та охорони здоров’я належить відповідно до статті 22 Закону України «Про місцеві державні адміністрації» належить вжиття заходів щодо запобігання інфекційним захворюванням, епідеміям, епізоотіям та ліквідації їх наслідків.
Отже, як свідчать названі норми Закону про ЧАЕС та інших законодавчих актів, потерпілі від аварії на ЧАЕС діти мають отримати не будь-яке харчування, а специфічне – з урахуванням їх правого статусу, заподіяної здоров’ю шкоди, підвищеного повсякденного ризику для здоров’я у зв’язку з проживанням на забруднених територіях. Так діти мають отримувати дієтичне харчування, розраховане на досягнення визначених законом цілей, а саме – виведення радіонуклідів з організму, попередження захворюваності, відновлення здоров’я. Однак, ви, шановний замовник, як і у минулому році, не дотримуєтесь зазначених вище норм. Звертаємо увагу, що дотримання законодавства стосовно прав дітей, потерпілих від аварії на ЧАЕС, вже було предметом контролю з боку Рахункової палати України не далі як минулого року. Так, у Звіті Рахункової палати України про результати аудиту ефективності використання коштів державного бюджету на безоплатне харчування дітей, потерпілих від Чорнобильської катастрофи, затвердженому рішенням Рахункової палати від 11.07.2017 № 14-3 (http://www.ac-rada.gov.ua/doccatalog/document/16752798/zvit_14-3_2017.pdf?subportal=main), вказано, що «в організації безоплатного харчування потерпілих дітей були недоліки та упущення, що призводили до незабезпечення збалансованого та повноцінного харчування». Співставлення тендерної документації у поточній та попередніх процедурах закупівлі аналогічних послуг свідчить про неврахування вами раніше наданих висновків контролюючих органів, що в свою чергу ставить під сумнів законність чергової процедури закупівлі.
Також звертаємо увагу на те, що обсяг закупівлі у дійсності є невизначеним. Так, згідно з пунктом 5 додатку № 2 до тендерної документації «послуги з харчування дітей по трьом віковим категоріям полягають у забезпеченні одноразовим харчуванням (обідом) в межах виконання не менше 33,5 % добової медичної (фізіологічної) норми харчування». У такому формулюванні залишається невизначеним, який саме відсоток добової норми харчування має забезпечити учасник процедури закупівлі, що зрештою призведе до порушення правил конкуренції та неможливості справедливої оцінки пропозицій: тендерна пропозиція одного учасника буде розрахована на 33,5 % добової норми, другого – на 40,5 %, третього – на 42 %, четвертого – на 35 % і т.д. При цьому ви, шановний замовнику, залишаєте повністю на розсуд учасників набір продуктів та меню без жодних критеріїв (причому допускається як тижневе, так і двотижневе меню – тобто знову ж таки, одні учасники нададуть тижневе меню, а інші – двотижневе, що унеможливить об’єктивний розгляд пропозицій). Як наслідок, фактично, оголошується закупівля послуг невизначеного об’єму та невизначеного змісту: будь-яка їжа з будь-яких продуктів на будь-який відсоток добової норми (аби не менше 33,5%), що унеможливлює проведення справжньої конкурентної процедури закупівлі.
Окрім того, до складу тендерної документації входить форма калькуляції (додаток 3), яку неможливо коректно заповнити. Так, четвертий стовпчик форми калькуляції називається «Співвідношення у відсотковому вираженні», однак не вказано базу порівняння (немає ані формули, ані жодного словесного пояснення), тобто не зрозуміло, як порахувати це відсоткове співвідношення, на яке число слід ділити. Не кажучи вже про те, що взагалі не зрозуміло, у яких одиницях виміру має поставити учасник значення у рядок «Відсоткове значення розміру націнки до вартості сировини, %», колонка «Розмір витрат, грн.»: таки у відсотках чи гривнях? Не зрозуміло, і те, на які категорії учасник має розділити витрати на організацію харчування (ці категорії не поіменовані); чи повинно бути саме 7 категорій (стільки рядків пронумеровано), чи учасник має орієнтуватися на власні засади організації бухгалтерського обліку.
Також, шановний замовнику, окремі аспекти установлених вами кваліфікаційних вимог не відповідають чинному законодавству. Так, пунктом 5 розділу ІІІ тендерної документації установлено, що учасник має надати довідку у довільній формі та підтвердні документи про право власності, зокрема, на спеціалізовані автомобілі, які будуть використовуватись для транспортування продуктів харчування. Однак, вітчизняне законодавство не містить визначення спеціалізованих автомобілів. Разом з тим, організація надання кейтерингових послуг не вимагає використання жодних спеціалізованих транспортних засобів: достатньо, щоб транспортний засіб в установленому порядку проходив санобробку, його водій – медогляд, а готова їжа транспортувалася у призначених для цього ємностях зі щільними кришками. Однак тендерна документація не містить однозначної вказівки щодо обов’язкового надання учасниками документів щодо санобробки власних/орендованих транспортних засобів, як і доказів проходження медогляду водієм чи іншими працівниками учасника, безпосередньо задіяними до роботи з харчовими продуктами. У свою чергу невизначеність (нечіткість) умов тендерної документації унеможливлює їх неухильне виконання, створює умови для зловживань, різночитань і перекручувань інформації, а отже призводить до порушення конкурентних засад торгів.
З урахуванням викладеного вище та керуючись ст. 23 Закону України «Про публічні закупівлі» просимо вас, шановний замовник, усунути порушення чинного законодавства в частині визначення предмета закупівлі та кваліфікаційних вимог і невідкладно внести зміни до тендерної документації, а в разі неможливості – відмінити тендер.
Хочемо відзначити, що наша закупівля здійснюється та регулюється відповідно до положень Закону України «Про публічні закупівлі», а не Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Порядок визначення предмета закупівлі врегульовано Порядком визначення предмета закупівлі, затвердженим наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 17.03.2016 року № 454, зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 25 березня 2016 року за № 448/28578. Відповідно до цього порядку Предмет закупівлі послуг визначається замовником згідно з пунктами 17 і 32 частини першої статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» та на основі національного класифікатора України ДК 021:2015 “Єдиний закупівельний словник”, затвердженого наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 23 грудня 2015 року № 1749, за показником четвертої цифри основного словника із зазначенням у дужках конкретної назви товару чи послуги. Тому предмет закупівлі відповідає нормам чинного законодавства.
Ні ст. 30 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", ні іншими нормативно-правовими актами не затверджено переліку харчових додатків, які сприяють виведенню радіонуклідів з організму. Водночас на виконання Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та з метою забезпечення громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, продуктами харчування і виплати часткової компенсації їх вартості постановою Кабінету Міністрів України від 21 травня 1992 р. № 258 «Про норми харчування та часткову компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» затверджено розроблені Міністерством охорони здоров'я України норми харчування для дітей у шкільних закладах. Додатком № 3 до вказаної постанови встановлено норми харчування дітей у шкільних закладах, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Ваше трактування про порушення управлінням вимог рішення Рахункової палати від 11.07.2018 року є безпідставним, оскільки воно стосується та адресовувалось Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини, Кабінету Міністрів України, Мінсоцполітики для усунення недоліків, на їхню думку, чинного законодавства. Варто нагадати, що відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Станом на час оголошення закупівлі рекомендації, що були запропоновані Рахунковою палатою суб’єктам законодавчої ініціативи, не внесені в чинні нормативно-правові акти. Таким чином, управління здійснює свою діяльність в порядку, визначеному чинним законодавством.
Щодо вашого трактування про невизначеність відсотку добової медичної норми харчування повідомляємо, шо в тендерній документації прямо вказано, що послуги з харчування полягають у забезпеченні не менше 33,5 % добової медичної (фізіологічної) норми харчування відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України 21.05.1992 № 258 «Про норми харчування та компенсацію вартості продуктів для осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», та у порядку, встановленому Постановою Кабінету Міністрів України від 02.02.2011 №116 «Про затвердження Порядку надання послуг з харчування дітей у дошкільних, учнів у загальноосвітніх та професійно-технічних навчальних закладах, операції з надання яких звільняються від обкладення податком на додану вартість». Тобто продукти та норми їх споживання передбачені вищевказаним нормативно-правовим актом. Учасник розраховує, виходячи з вартості продуктів харчування, кількості діто-днів харчування, норму харчування для однієї дитини на день, враховуючи суму закупівлі. Встановлення конкреткного розміру добової фізіологічної норми харчування для закупівлі даного виду послуг не передбачено чинним законодавством. Це суб’єктивне твердження може розцінюватись як дискримінація учасників. А основним критерієм оцінки закупівлі є ціна відповідно до тендерної документації та ст. 28 Закону України «Про публічні закупівлі».
Щодо додатку 3 форми калькуляції. Колонка «Співвідношення у відсотковому вираженні» передбачає відношення витрат до суми пропозиції. Рядок «Відсоткове значення розміру націнки до вартості сировини, %», колонка «Розмір витрат, грн.» у взаємозв’язку передбачають подання інформації в гривнях. Витрати по організації харчування учасник заповняє на власний розсуд, незалежно від пронумерованих рядків, вказуючи всі витрати, що він понесе під час організації надання послуг.
Також щодо меню. Чинни законодавством не передбачено, яким має бути меню: тижневим чи двотижневим. Відповідно до ч. 4 ст. 22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Встановлення якоїсь конкретної вимоги, не передбаченої законодавством, з боку замовника, призведе до обмеження кола учасників і, як наслідок, до дискримінації. Тому замовником пропонується надати документи на розсуд учасника.
На ваше заувження щодо відсутності у вітчизняному законодавстві визначення «спеціалізований автомобіль», повідомляємо, що відповідно до Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні,
затверджених наказом Міністерства транспорту України 14.10.97 року № 363, спеціалізований автомобіль - автомобіль, який за своєю конструкцією та обладнанням призначений для перевезення вантажів певних категорій.
Щодо вашого суб’єктивного трактування, що організація надання кейтерингових послуг не вимагає використання жодних спеціалізованих транспортних засобів, достатньо, щоб транспортний засіб у встановленому поряду проходив санобробку, його водій – медогляд, а готова їжа транспортувалася у призначених для цього ємностях із щільними кришками, повідомляємо, що згідно ч.2 ст.26 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» від 24.02.1994 №4004-ХІІ працівники підприємств харчової промисловості, громадського харчування і торгівлі, інших підприємств, установ, організацій, професійна чи інша діяльність яких пов'язана з обслуговуванням населення і може спричинити поширення інфекційних захворювань, виникнення харчових отруєнь, повинні проходити обов'язкові попередні (до прийняття на роботу) і періодичні медичні огляди. Згідно ст. 17 Закону України «Про охорону праці» роботодавець зобов'язаний за свої кошти забезпечити фінансування та організувати проведення попереднього (під час прийняття на роботу) і періодичних (протягом трудової діяльності) медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі. Згідно постанови КМУ від 23.05.2001 р. № 559 «Про затвердження переліку професій, виробництв та організацій, працівники яких підлягають обов'язковим профілактичним медичним оглядам, порядку проведення цих оглядів та видачі особистих медичних книжок» передбачено, що до вказаного переліку входять водії чи інші працівники, що безпосередньо задіяні в роботі з харчовими продуктами. Управління здійснює закупівлю послуг з харчування дітей, а не працівників. Учасник (надавач послуг) самостійно добирає собі персонал відповідно до законодавства. Також це питання врегульовано ст 169 кодексу законів про працю України. Питання санообробки транспортного засобу врегульовано вимогами до спеціалізованих автомобілів, на що було звернуто увагу вище.
Відповідно до ч. 1 ст. 16 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник вимагає від учасників подання ними документально підтвердженої інформації про їх відповідність кваліфікаційним критеріям. Законом передбачено право замовника самостійно визначати кваліфікаційні критерії учасників, що встановлені ч. 2 ст. 16 Закону. При встановленні такого кваліфікаційного критерію, як наявність обладнання та матеріально-технічної бази, зміст інформації, яку необхідно підтвердити, а також перелік документів, якими учасник повинен підтвердити свою відповідність зазначеному критерієві, визначається замовником самостійно, виходячи із специфіки предмета закупівлі з урахуванням ч. 3 ст. 5 Закону та дотриманням принципів, закріплених у ст. 3 Закону. Тендерна документація сформована таким чином, щоб не обмежувати коло учасників закупівлі та не допускати дискримінації.