«Будівництво питного водоводу д/у 315 мм від центральних мереж КП «Дніпроводоканал» у м. Підгородне Дніпровського району Дніпропетровської області»

Шановний Замовник! Пунктом 6 Тендерної документації від учасників вимагається надати документальне підтвердження відповідності тендерної пропозиції технічним, якісним, кількісним та іншим вимогам, встановленим у Додатку №3. У Додатку № 3 міститься Пояснювальна записка, яка, зокрема, містить показники, що використовуються при розрахунку кошторисної документації, в т.ч. відсотки для визначення ліміту коштів на утримання служби замовника, відсотки для визначення ліміту коштів на здійснення технічного нагляду. Вказані показники носять пояснювальний та калькуляційний характер і не є технічними, якісними або кількісними характеристиками предмета закупівлі, проте формулювання п. 6 у поєднанні з Додатком №3 створює ризик тлумачення, що учасник зобов’язаний включити ці показники до своєї пропозиції та надати документальне підтвердження відповідності саме цих показників, що фактично виходить за межі предмета закупівлі. Просимо внести до тендерної документації відповідні зміни з чітким формулюванням для повного розуміння та дати чітку відповідь на питання "Чи є Пояснювальна записка Додатку № 3 та, відповідно, усі зазначені в ньому показники частиною технічних, якісних або кількісних вимог до предмета закупівлі, обов’язкових для застосування та документального підтвердження згідно з п.6 Тендерної документації?". Заздалегідь вдячні за відповідь.

Ознайомившись з попередньою відповіддю, вважаємо рішення Замовника про можливість відхилення пропозиції через формулювання одиниці вимірювання «фланець» замість «шт.» необґрунтованим та таким, що суперечить принципам недискримінації учасників та добросовісної конкуренції. 1. Сутність одиниці вимірювання: • У технічному завданні передбачено використання одиниці «шт.», що є загальноприйнятою формою обліку кількості виробів. • Водночас зазначення «фланець»(«засувка» і т.п.) як одиниці вимірювання не змінює суті предмета закупівлі, оскільки фактично йдеться про той самий виріб у кількісному вираженні. • Таким чином, різниця має виключно лексичний характер і не впливає на зміст пропозиції. 2. Відсутність впливу на ціну та якість: • Незалежно від формулювання («шт.» чи «фланець», «засувка»), кількість товару, його технічні характеристики та ціна залишаються ідентичними. • Це не створює жодних ризиків для Замовника щодо виконання договору. 3. Особливості програмного забезпечення: • Одиниці вимірювання у кошторисній документації автоматично формуються програмним комплексом АВК, який використовується для складання проектно-кошторисної документації відповідно до чинних нормативів і вимог. • Саме ця програма видає одиницю «фланець» як результат розрахунку на підставі бази Державних кошторисних норм України, що підтверджує технічну коректність та відповідність стандартам. • Таким чином, використання формулювання «фланець» є наслідком роботи сертифікованого програмного забезпечення і не може розглядатися як порушення вимог тендерної документації. 4. Норми законодавства: • Відповідно до абзацу 2 підпункту 2 пункту 44 Особливостей, підставою для відхилення є невідповідність пропозиції умовам тендерної документації, яка має істотний характер. • У даному випадку відмінність у формулюванні одиниці вимірювання не є істотною невідповідністю, оскільки не змінює предмет закупівлі та не впливає на можливість його поставки. 5. Принципи закупівель • Закон України «Про публічні закупівлі» закріплює принципи добросовісної конкуренції, недискримінації учасників та максимальної економії бюджетних коштів. • Відхилення пропозиції через формальну відмінність у позначенні одиниці вимірювання суперечить цим принципам та призводить до необґрунтованого обмеження конкуренції. Виходячи з вищевикладеного, просимо Вас переглянути свій підхід щодо відхилення подібних пропозицій, так як вони відповідають вимогам тендерної документації. Зазначення одиниці вимірювання «фланець», «засувка» замість «шт.» є результатом роботи програмного комплексу АВК, не є істотною невідповідністю та не впливає на предмет закупівлі. У протилежному випадку ми залишаємо за собою право на оскарження та/або звернення до контролюючих органів та громадських організацій, які нададуть розголосу наведеній невідповідності вимог тендерної документації.

Відповідно до пункту 5.4 частини 5 розділу ІІІ тендерної документації встановлено вимогу щодо надання фінансової звітності за 4 останніх календарних років. Також, відповідно до підпункту 5.5.3 частини 5 розділу ІІІ тендерної документації визначено, що розмір середньорічного отриманого обороту (середнє арифметичне значення річних оборотів коштів) учасника процедури закупівлі за останні 5 років становить менше ніж 50 % від початкової вартості договорів, укладених в рамках НКПВУ та/або ПВУ та які не завершені на день подання пропозиції такого учасника. За умови, що мікропідприємства, малі підприємства та непідприємницькі товариства, подають річну фінансову звітність усім органам, визначеним у п. 2 Порядку №419, згідно з календарем подання форм на 2026 рік. Граничним днем подання фінансової звітності за 2025 рік для цих категорій є 2 березня 2026 року, просимо надати пояснення щодо визначення поняття «останній календарний рік» та «відповідний звітний податковий період (рік)», який саме рік мається на увазі 2024 чи 2025?

Згідно з тендерною документацією, договірна ціна формується відповідно до розділу V «Визначення вартості об’єкта будівництва при складанні ціни пропозиції учасника процедури закупівлі (договірної ціни)» кошторисних норм України «Настанова з визначення вартості будівництва», затверджених наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 01.11.2021 № 281 (зі змінами та доповненнями). Водночас з 19.11.2025 р. набрала чинність Постанова Кабінету Міністрів України № 1512 «Деякі особливості визначення вартості будівництва в умовах воєнного стану» (далі – Постанова № 1512), положеннями якої передбачено розрахунок усереднених показників для визначення розміру кошторисного прибутку, адміністративних витрат та загальновиробничих витрат згідно з відсотковими показниками. Яким саме, з вищезазначених нормативних документів має керуватись учасник при визначенні розміру кошторисного прибутку, адміністративних витрат та загальновиробничих витрат у договірній ціні?

Підпунктом 5.3. пункту 5 Розділу ІІІ Тендерної документації та Додатком 7 до тендерної документації передбачено наступне: «Відповідний досвід роботи: НЕ МЕНШЕ 2 ВИКОНАНИХ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ (у тому числі договорів субпідряду) протягом останніх 7 років з урахуванням, що клас наслідків (відповідальності) об’єкта за аналогічним договором повинен бути не нижче класу наслідків об’єкта за предметом закупівлі.» Вищевказана вимога замовника щодо надання НЕ МЕНШЕ 2 ВИКОНАНИХ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ НЕОБҐРУНТОВАНА, ОБМЕЖУЄ КОНКУРЕНЦІЮ ТА ПРИЗВОДИТЬ ДО ДИСКРИМІНАЦІЇ УЧАСНИКІВ. А саме: В ст.5. Закону України «Про публічні закупівлі» від 25 грудня 2015 року №922-VIII (далі – Закон №922-VIII) встановлені наступні принципи здійснення публічних закупівель: «Стаття 5. Принципи здійснення публічних закупівель та недискримінація учасників 1. Закупівлі здійснюються за такими принципами: 1) ДОБРОСОВІСНА КОНКУРЕНЦІЯ СЕРЕД УЧАСНИКІВ; 2) максимальна економія, ефективність та пропорційність; 3) ВІДКРИТІСТЬ ТА ПРОЗОРІСТЬ НА ВСІХ СТАДІЯХ ЗАКУПІВЕЛЬ; 4) НЕДИСКРИМІНАЦІЯ УЧАСНИКІВ ТА РІВНЕ СТАВЛЕННЯ ДО НИХ; 5) об’єктивне та неупереджене визначення переможця процедури закупівлі/спрощеної закупівлі; 6) ЗАПОБІГАННЯ КОРУПЦІЙНИМ ДІЯМ І ЗЛОВЖИВАННЯМ. 2. Учасники (резиденти та нерезиденти) всіх форм власності та організаційно-правових форм беруть участь у процедурах закупівель/спрощених закупівлях на рівних умовах. 3. Замовники забезпечують вільний доступ усіх учасників до інформації про закупівлю, передбаченої цим Законом. 4. ЗАМОВНИКИ НЕ МАЮТЬ ПРАВА ВСТАНОВЛЮВАТИ ЖОДНИХ ДИСКРИМІНАЦІЙНИХ ВИМОГ ДО УЧАСНИКІВ. 5. Замовники, учасники процедур закупівлі, суб’єкт оскарження, а також їхні представники повинні добросовісно користуватися своїми правами, визначеними цим Законом. Забороняється зловживання правами, у тому числі правом на оскарження рішень, дії чи бездіяльності замовника.». Згідно з частиною четвертою статті 22 Закону №922-VIII, ТЕНДЕРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ НЕ ПОВИННА МІСТИТИ ВИМОГ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ КОНКУРЕНЦІЮ ТА ПРИЗВОДЯТЬ ДО ДИСКРИМІНАЦІЇ УЧАСНИКІВ, а також вимог щодо документального підтвердження інформації про відповідність вимогам тендерної документації, якщо така інформація є публічною, що оприлюднена у формі відкритих даних згідно із Законом України "Про доступ до публічної інформації" та/або міститься у відкритих єдиних державних реєстрах, доступ до яких є вільним. Також, просимо замовника врахувати наступне: абзацом першим частини третьої статті 22 Закону №922-VIII передбачено, що, цитуємо: «Тендерна документація може містити іншу інформацію, ВИМОГИ ЩОДО НАЯВНОСТІ ЯКОЇ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ ТА яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.». Тобто, ПЕРШ ЗА ВСЕ МАЮТЬ БУТИ ПЕРЕДБАЧЕНІ ЗАКОНОДАВСТВОМ ВИМОГИ ЩОДО НАЯВНОСТІ ІНФОРМАЦІЇ, яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації, а не включати до тендерної документації будь-що на розсуд замовника. Статтею 19 Конституції України встановлено, що «Правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких НІХТО НЕ МОЖЕ БУТИ ПРИМУШЕНИЙ РОБИТИ ТЕ, ЩО НЕ ПЕРЕДБАЧЕНО ЗАКОНОДАВСТВОМ. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.» ДИСКРИМІНАЦІЙНА ВИМОГА щодо надання НЕ МЕНШЕ 2 ВИКОНАНИХ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ прямо порушує вимоги частини четвертої статті 22 Закону №922-VIII, та є такою, що ОБМЕЖУЄ КОНКУРЕНЦІЮ ТА ПРИЗВОДИТЬ ДО ДИСКРИМІНАЦІЇ УЧАСНИКІВ. Таким чином, через встановлену замовником ДИСКРИМІНАЦІЙНУ ВИМОГУ участь в даній закупівлі зможуть прийняти ЛИШЕ ТІ УЧАСНИКИ, якими у складі тендерної пропозиції буде надано НЕ МЕНШЕ 2 ВИКОНАНИХ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ, що Є ДИСКРИМІНАЦІЙНИМ по відношенню до інших суб’єктів господарювання, зокрема до новостворених потенційних учасників закупівлі, які мають тільки один виконаний належним чином аналогічний договір. Наявність у потенційного учасника ЛИШЕ ОДНОГО ВИКОНАНОГО аналогічного договору зовсім не означає, що такий учасник не має досвіду виконання аналогічних робіт, оскільки обсяги та вартість виконаних аналогічних робіт за ОДНИМ аналогічним договором МОЖУТЬ У ДЕКІЛЬКА РАЗІВ ПЕРЕВИЩУВАТИ ЗАЗНАЧЕНІ В ТЕХНІЧНОМУ ЗАВДАННІ до даної закупівлі. Нагадуємо замовнику про сталу практику розгляду скарг Антимонопольним комітетом України з аналогічних питань, яка склалася на даний час. В своїх рішеннях Антимонопольний комітет України чітко зазначає, що ЗАМОВНИКИ НЕОБҐРУНТОВАНО ВСТАНОВЛЮЮТЬ ВИМОГУ щодо надання НЕ МЕНШЕ ДВОХ ДОГОВОРІВ для підтвердження досвіду виконання аналогічного договору, такі дії замовника порушують вимоги частини четвертої статті 22 Закону №922-VIII, відповідно до якої ТЕНДЕРНА ДОКУМЕНТАЦІЯ НЕ ПОВИННА МІСТИТИ ВИМОГ, ЩО ОБМЕЖУЮТЬ КОНКУРЕНЦІЮ ТА ПРИЗВОДЯТЬ ДО ДИСКРИМІНАЦІЇ УЧАСНИКІВ, а також порушують принципи здійснення публічних закупівель, визначених статтею 5 Закону №922-VIII, зокрема: НЕДИСКРИМІНАЦІЯ УЧАСНИКІВ (рішення Антимонопольного комітету України №1279-р/пк-пз від 16.03.2017р, №1002-р/пк-пз від 03.03.2017, №1207-р/пк-пз від 14.03.2017, №11180-р/пк-пз від 21.05.2021 тощо). Враховуючи вищевикладене, вимагаємо від замовника внести відповідні зміни до тендерної документації, ВИДАЛИВШИ дискримінаційну вимогу щодо надання НЕ МЕНШЕ 2-х ВИКОНАНИХ АНАЛОГІЧНИХ ДОГОВОРІВ. Крм того, заертаючи увагу на те, що останнім часом збільшились випадки дискваліфікації через невідповідність вимогам ТД щодо досвіду, просимо чітко прописати поняття "Аналогічний догоір" з конкретизацією чинників його відповідності. Дякуємо!

Згідно з пунктом 6. Розділу ІІІ Тендерної документації, «Інформація про відповідність запропонованої пропозиції технічним вимогам, встановленим замовником у Додатку 3 до цієї тендерної документації, повинна бути підтверджена наступними документами, поданими і підписаними у складі тендерної пропозиції:…», зокрема і «проектом календарного графіку виконання робіт». Відповідно до підпункту 4.4. Розділу І Тендерної документації , строк виконання робіт – ДО 30.06.2027 РОКУ, докладно встановлені у Додатках 3 «Технічне завдання». Проте, в Додатку 3 до тендерної документації в Експертному звіті (Позитивному) щодо розгляду проектної документації на будівництво, тривалість будівництва становить 9 місяців (тобто, роботи можна завершити ще до кінця 2026 року). Просимо Замовника надати роз'яснення, який загальний строк виконання робіт враховувати при формуванні проекту календарного графіку виконання робіт: до 30.06.2027 чи 9 місяців?

Виявлені зауваження щодо вузла обліку не є додатковими роботами, що виникають у процесі виконання договору, а є(може бути) помилкою (невідповідністю) проектно-кошторисної документації (ПКД). Відповідно, такі недоліки підлягають виправленню в межах коригування ПКД до початку виконання робіт або шляхом внесення змін у проектну документацію замовником, а не кваліфікації їх як додаткових робіт підрядника. Зауваження стосуються невідповідності технічних рішень вузла обліку вимогам проекту/норм та логіки проєктного рішення, тобто мають характер дефекту ПКД, а не нових робіт, що виникають у процесі виконання. П. 28 Постанови КМУ № 668 від 01.08.2005 передбачає право замовника вносити зміни у проектну та кошторисну документацію у разі виявлення додаткових робіт, але це стосується саме додаткових робіт, а не виправлення помилок проєкту. Якщо проблема є помилкою ПКД, її виправлення має бути здійснене замовником шляхом коригування ПКД та кошторису до початку робіт або оформленням відповідних змін, які не повинні перекладатися на підрядника як «додаткові роботи». Якщо вже на етапі підготовки тендерної документації відома невідповідність ПКД, проведення тендеру без усунення цієї невідповідності ставить учасників у нерівні умови та створює ризики для коректного визначення обсягу та вартості робіт. Це підриває принципи прозорості та добросовісної конкуренції. Для спростування вище зазначених припущень просимо Вас оприлюднити проєктно-кошторисну документації шляхом внесення відповідних змін до тендерної документації.

Зазначення одиниці вимірювання «фланець» замість «шт.» не змінює змісту пропозиції та не впливає на кількісні чи якісні характеристики предмета закупівлі. «Фланець» є конкретним виробом, який за своєю природою вимірюється у штуках. Тобто, фактично учасник підтвердив постачання необхідної кількості одиниць товару, лише використав іншу форму позначення. • Кількість товару залишається ідентичною. • Технічні характеристики не змінені. • Вартісні показники не спотворені. • Замовник отримує той самий результат – постачання необхідних фланців у визначеній кількості. • Відповідно до ст. 5 Закону, замовник має забезпечувати недискримінацію учасників та об’єктивну оцінку пропозицій. • Формальна відмінність у позначенні одиниці вимірювання не може бути підставою для відхилення, якщо вона не впливає на зміст пропозиції та не створює ризику для виконання договору. Дійсно, існують випадки, коли органи контролю визнавали заміну одиниці вимірювання невідповідністю. Однак у таких рішеннях йшлося про ситуації, де зміна одиниці вимірювання призводила до різного тлумачення кількості чи вартості. У даному випадку такої проблеми немає, адже «фланець» як товар завжди вимірюється у штуках. п 43 Особливостей передбачає, що невідповідності, які не впливають на зміст пропозиції, можуть бути усунені. Тут йдеться саме про формальну різницю у позначенні, яка не змінює суті. Відтак, така невідповідність підлягає виправленню або ж взагалі не повинна розглядатися як порушення. Відхилення пропозиції учасника через використання позначення «фланець» замість «шт.» є надмірно формальним підходом, що суперечить принципам добросовісної конкуренції та економії бюджетних коштів. Замовник має оцінювати реальний зміст пропозиції, а не формальні відмінності у позначеннях. Для можливості детального прорахунку пропозиції прохання оприлюднити проектну документацію, на яку Ви посилаєтесь, з метою уникнення додаткових питань. Дякуєм

В підпункті 5.4. та підпункті 5.5.3. підпункту 5.5. Розділу ІІІ Тендерної документації надано визначення «річного обороту», а саме: «Під річним оборотом (тотожним обсягу річного доходу) розуміються доходи учасника протягом року: 1) ДЛЯ УЧАСНИКА ЮРИДИЧНОЇ ОСОБИ - СУМА У РЯДКУ 2280 ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗА ВІДПОВІДНИЙ ПОВНИЙ РІК 2) для учасника фізичної особи-підприємця: обсяг доходу за відповідний звітний податковий період (рік).» Замовником зазначається, що для ЮРИДИЧНИХ ОСІБ річний оборот – це СУМА У РЯДКУ 2280 ЗВІТУ ПРО ФІНАНСОВІ РЕЗУЛЬТАТИ ЗА ВІДПОВІДНИЙ ПОВНИЙ РІК. Проте, РЯДОК 2280 наявний тільки у Фінансовій звітності МАЛОГО ПІДПРИЄМСТВА (Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 25 «Спрощена фінансова звітність» (пункт 4 розділу I)). Водночас, РЯДОК 2280 ВІДСУТНІЙ в Звіті про фінансові результати (Звіті про сукупний дохід) (Форма № 2, Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності»), тобто у фінансовій звітності суб’єктів великого підприємництва. Враховуючи вищевикладене та для запобігання непорозумінь при визначенні розміру середньорічного обороту, просимо замовника також конкретизувати суму(-и) якого(-их) рядка (-ів) Звіту про фінансові результати (Звіту про сукупний дохід) (Форма № 2, Додаток 1 до Національного положення (стандарту) бухгалтерського обліку 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності») потрібно брати учасникам, які є суб’єктами великого підприємництва.

Добрий день! При детальному вивченні Технічного завдання виявлено, що у Відомості обсягів та Експертному звіті (додаток 3 до тендерної документації) відсутня будь-яка інформація щодо наявності та розташування існуючих підземних і наземних інженерних комунікацій у зоні прокладання проєктованого трубопроводу. З огляду на те, що значна частина будівництва здійснюється в межах міської забудови така невизначеність ускладнює погодження проєктних рішень з експлуатуючими організаціями, створює ризики виникнення перешкод під час виконання будівельно-монтажних робіт та в подальшому може вплинути на терміни реалізації проєкту, а також може призвести до суттєвого збільшення вартості робіт унаслідок необхідності додаткових узгоджень, перенесення або захисту комунікацій. Наполегливо просимо Вас надати чітку відповідь про наявність чи відсутність комунікацій в межах проєктного трубопроводу, та, у разі їх наявності, внести наступні уточнення та доповнення до тендерної документації, додавши актуальні дані про існуючі інженерні мережі (плани, схеми, викопіювання) та чітко визначивши порядок взаємодії з експлуатуючими організаціями та обов’язки кожної зі сторін в цьому процесі (Замовник-Підрядник).

У відомості обсягів робіт відсутній детальний перелік робіт, пов’язаних із забезпеченням функціонування лічильника води (водоміра) як електронного приладу, що потребує підключення до системи електропостачання, зокрема, не передбачені: • Прокладання кабельних ліній від джерела живлення до місця встановлення водоміра. • Монтаж захисної та комутаційної апаратури (автоматичні вимикачі, запобіжники, щитки). • Підключення живлення до водоміра з урахуванням вимог електробезпеки. • Організація заземлення (за необхідності відповідно до технічних характеристик обладнання). • Виконання пусконалагоджувальних робіт та перевірка працездатності обладнання після монтажу. Не виключено, що проєктом може бути передбачене автономне живлення водоміра (наприклад, за рахунок вбудованих батарей або акумуляторів). Однак у тендерній документації відсутні будь-які уточнення щодо цього. Відсутність цієї інформації створює ризики неповноти проєктних рішень та може призвести до суттєвих додаткових витрат і затримок у процесі введення об’єкта в експлуатацію. Вбачаємо за необхідне Замовнику чітко дати відповідь, чи є необхідність підключення водомірного вузла до електрозабезпечення(будь якого виду). У разі підтвердження такої необхідності внести зміни до тендерної документації та локального кошторису ЛК 02-01-05, передбачивши: • повний перелік електромонтажних робіт для підключення водоміра; • уточнення щодо можливого автономного живлення (тип, ресурс, порядок обслуговування); • вимоги до матеріалів та обладнання (кабель, захисна апаратура, щитки, заземлення); • пусконалагоджувальні роботи з оформленням відповідних актів; • інтеграцію цих робіт у загальний кошторис для забезпечення прозорості та реалістичності вартості проєкту.

Загальні положення У тендерній документації Замовника встановлено вимоги, які не відповідають чинному законодавству України, порушують принципи недискримінації учасників та добросовісної конкуренції, а також штучно обмежують коло потенційних учасників. Порушення №1. Неправомірна вимога підтвердження введення об’єкта в експлуатацію підрядником Відповідно до Додатку 7 тендерної документації, учасник повинен надати листи- відгуки з підтвердженням прийняття об’єкта в експлуатацію. Неправомірна вимога щодо підтвердження введення об’єкта в експлуатацію підрядником Суть порушення Відповідно до вимог Додатку 7 до тендерної документації, учасник повинен надати: листи-відгуки від замовників з додаванням підтверджуючих документів про прийняття в експлуатацію завершених об’єктів будівництва (або про готовність до експлуатації). Таким чином, Замовник фактично вимагає від учасника підтвердити введення об’єкта в експлуатацію як складову його досвіду. Норми законодавства Відповідно до: статті 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності»; Порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об’єктів, затвердженого постановою КМУ №461, введення об’єкта в експлуатацію здійснюється виключно замовником будівництва, а не підрядником. Підрядна організація: не є суб’єктом подання декларації про готовність; не отримує сертифікат готовності; не має повноважень щодо введення об’єкта в експлуатацію. Встановлення такої вимоги є неправомірним, оскільки: Підрядник не має юридичного впливу на факт введення об’єкта в експлуатацію. Введення об’єкта залежить від: рішень замовника; фінансування; змін проєктних рішень; обставин, не пов’язаних з якістю виконаних робіт. Учасник не може нести відповідальність за дії або бездіяльність замовника. Таким чином, вимога: не пов’язана безпосередньо з предметом закупівлі; порушує принцип пропорційності; є дискримінаційною. Порушення Закону України «Про публічні закупівлі» Зазначена вимога суперечить: ст. 5 Закону – принцип недискримінації учасників; ст. 16 Закону – кваліфікаційні критерії повинні стосуватися здатності виконати договір; ч. 4 ст. 22 Закону – заборона включення дискримінаційних умов. Належним підтвердженням досвіду є: договори підряду; акти КБ-2в, КБ-3; листи-відгуки про належне виконання робіт без вимоги введення об’єкта в експлуатацію. Порушення №2. Неправомірна вимога досвіду виключно на об’єктах СС2 Тендерна документація містить вимогу, що аналогічні договори мають бути виконані на об’єктах з класом наслідків не нижче СС2. Тендерною документацією встановлено, що: клас наслідків об’єкта за аналогічним договором повинен бути не нижче класу наслідків об’єкта за предметом закупівлі. Фактично Замовник виключає можливість підтвердження досвіду виконання аналогічних робіт на об’єктах СС1. Норми законодавства Закон України «Про публічні закупівлі»: не містить вимоги, що аналогічні договори мають бути виконані на об’єктах того ж класу наслідків; не встановлює пріоритету СС2 над СС1 при оцінці досвіду. Технічна необґрунтованість вимоги Будівництво водогону Ø315 мм включає: земляні роботи; укладання трубопроводів; улаштування колодязів; гідравлічні випробування. Зазначені роботи ідентичні як для об’єктів СС1, так і для СС2. Клас наслідків: не змінює технологію виконання робіт; визначається соціальними та експлуатаційними ризиками, а не складністю будівництва. Порушення принципів закупівель Встановлення вимоги досвіду виключно СС2: не має технічного обґрунтування; необґрунтовано обмежує конкуренцію; суперечить ст. 5 Закону (добросовісна конкуренція). Практика АМКУ Орган оскарження послідовно вказує, що: аналогічність договорів визначається характером і видом робіт, а не класом наслідків об’єкта, якщо технологія виконання робіт не відрізняється. Висновок по порушенню №2 Вимога щодо підтвердження досвіду виключно на об’єктах СС2 є дискримінаційною та підлягає зміні.4. Вимога На підставі викладеного, вимагаємо: 1) Виключити вимогу щодо підтвердження введення об’єкта в експлуатацію. 2) Дозволити підтвердження досвіду аналогічних робіт на об’єктах СС1 та/або СС2 3) Привести тендерну документацію у відповідність до законодавства України.

Добрий день. Будь ласка, додайте в тендерну документацію визначення щодо аналогічного договору (що замовник розуміє під аналогічним договором).

Встановлена замовником вимога щодо обов’язкового подання у складі тендерної пропозиції таких документів, як зведений кошторисний розрахунок, пояснювальна записка, локальні кошториси, підсумкова відомість ресурсів та детальна інформація про ціни на матеріальні ресурси, є такою, що не відповідає положенням Закону України "Про публічні закупівлі" та принципам здійснення закупівель. 1. Порушення принципу недискримінації учасників Вимога фактично зобов’язує учасників виконати значний обсяг проектно-кошторисних робіт ще до моменту визначення переможця, що створює надмірний фінансовий та часовий тягар для учасників та обмежує конкуренцію. 2. Вимога виходить за межі предмета закупівлі Закон передбачає підтвердження відповідності пропозиції технічним характеристикам, але не зобов’язує подавати повний кошторисний пакет, які є доцільними лише на етапі укладення договору. 3. Ризик порушення принципу пропорційності Надання детальної інформації про країну походження кожної позиції та розрахунок заготівельно-складських витрат на етапі тендеру є надмірним і невиправданим, адже на цьому етапі закупівля матеріалів не проводиться і в майбутньому при виконанні робіт і фактичній закупівлі є певний ризик що ця інформація не підтвердиться, а значить - може трактуватися як така, що ввела Замовника в оману. 4. Ризик механічних помилок При формуванні такої великої кількості документів можливе допущення механічної або технічної помилки (наприклад, описка, арифметична похибка, неточність у зазначенні одиниць виміру), що може стати формальним приводом для відхилення учасника, навіть якщо його пропозиція повністю відповідає технічним вимогам та є найбільш економічно вигідною. Такий підхід суперечить принципу добросовісної конкуренції та може призвести до необґрунтованого обмеження участі. 5. Альтернатива Для підтвердження відповідності пропозиції вважаємо, що достатньо надати технічну специфікацію та комерційну пропозицію за підписом учасника. Деталізовані кошторисні документи можуть бути надані лише після визначення переможця. У випадку, якщо Замовник наполягає на збереженні зазначеної вимоги всупереч принципам Закону про закупівлі та вважає її критичною для забезпечення прозорості та контролю за виконанням робіт, ми вважаємо за необхідне доповнити тендерну документацію додатковими матеріалами, які дозволять учасникам більш якісно та коректно сформувати свої пропозиції. Зокрема, доцільно надати: Основні технічні креслення робочого проєкту – це дозволить учасникам уникнути неоднозначного трактування технічного завдання, забезпечить єдність підходів до розрахунку обсягів робіт та ресурсів, а також мінімізує ризик допущення механічних помилок у кошторисах. Інвестиційний кошторис (в т.ч. модель програмного комплексу) – надання такого документа допоможе учасникам орієнтуватися у загальній структурі витрат, зрозуміти логіку формування бюджету та забезпечить більш точне та обґрунтоване складання договірної ціни. 7. Очікуваний ефект від доповнення документації Зменшення ризику механічних помилок: учасники матимуть чіткі вихідні дані, що мінімізує ймовірність арифметичних похибок чи неточностей у розрахунках. Підвищення рівня конкуренції: наявність креслень та інвестиційного кошторису зробить процес підготовки пропозицій більш прозорим та доступним для ширшого кола учасників. Забезпечення рівних умов: всі учасники отримають однакову інформацію для формування кошторисів, що унеможливить перевагу тих, хто має доступ до додаткових даних поза тендером. Пропорційність вимог: надання додаткових матеріалів дозволить збалансувати обсяг документів, які вимагаються від учасників, із реальними можливостями їх якісної підготовки. Таким чином, якщо Замовник вважає вимогу щодо подання кошторисної документації принциповою, то для забезпечення прозорості та справедливості процедури закупівлі необхідно доповнити тендерну документацію основними технічними кресленнями та інвестиційним кошторисом. Це дозволить нівелювати ризики, зазначені вище, та забезпечить більш якісну підготовку тендерних пропозицій. Вимога замовника щодо подання у складі тендерної пропозиції повного пакету кошторисної документації є такою, що порушує принципи недискримінації, пропорційності та добросовісної конкуренції, а також створює ризик необґрунтованого відсторонення учасників через можливі механічні помилки. Просимо замовника переглянути зазначену вимогу та привести тендерну документацію у відповідність до чинного законодавства.

Шановний Замовнику! Відповідно до технічного завдання (Додаток 3) до тендерної документації, у Локальних кошторисах: № 02-01-01 поз. № 74, 91, № 02-01-02 поз. № 218, 228, 245, 253, № 02-01-03 поз. № 401, 408, № 02-01-04 поз. № 513, 523, № 02-01-05 поз. № 638 («Приварювання фланців до сталевих трубопроводів…») зазначено одиницю виміру як «шт». Проте використовуючи програмний комплекс АВК-5, версією, яка діє станом на дату подання Тендерної пропозиції, існує пряма норма для використання даної роботи, одиницею виміру якої є «фланець». Просимо надати роз’яснення, яка саме одиниця виміру прийнятна для даної норми, та чи не буде помилкою та причиною для відхилення, якщо учасником буде замінено одиницю виміру «шт» на одиницю виміру «фланець»?

Додатком 1 до тендерної документації передбачено пункт "5. Загальний строк виконання робіт: ____ місяців." Який саме строк Замовником мається на увазі: строк, виконання робіт, визначений в оголошення про проведення відкритих торгів, а саме 30 червня 2027 або тривалість будівництва, визначена експертним звітом, що становить 9 місяців?