Послуги медичної лабораторії, ДК 021:2015: 85145000-7

Замовником у Тендерній документації встановлена Вимога щодо надання учасником копії Сертифіката за стандартом ISO 9001:2015 в сфері медичних послуг в області клініко-лабораторної діагностики. Cтандарт ISO 9001:2015 містить вимоги до системи управління якістю та доповнює вимоги до продукції та послуг в не залежності до галузевої приналежності та не містить вимог до сертифікату в сфері медичних послуг в області клініко-лабораторної діагностики. Частиною четвертою статті 22 Закону України «Про публічні закупівлі» (далі – Закон) встановлено, зокрема, що тендерна документація не повинна містити вимог, що обмежують конкуренцію та призводять до дискримінації учасників. Законодавство України, не передбачає обов’язковість отримання та наявності сертифіката ISO 9001:2015 для юридичних чи фізичних осіб, які можуть надавати послуги в цій сфері. Сертифікація системи управління якістю на відповідність вимогам стандарту ISO 9001:2015 є добровільною, не віднесена до законодавчо регульованої сфери та не може вимагатись замовником від учасника закупівлі в обов’язковому порядку. Замовник вимагаючи не передбачений Законодавством України документ ставить Учасників у різне становище в даній процедурі закупівлі, причому одних в гірше (ті учасники, що не мають такого сертифікату, і до того ж не зобов’язані його отримувати), а інших – у вигідніше становище, автоматично збільшуючи шанси на визнання переможцем конкретної процедури закупівлі. За таких умов, участь у процедурі закупівлі зможуть взяти лише учасники, які зможуть надати вищезазначений сертифікат, що є дискримінаційним до Учасників, у т. ч. тих, що не зобов’язані мати та / або не мають сертифікат на систему управління якістю. Європейський суд з прав людини дав роз’яснення визначенню дискримінація: “Відмінність у поводженні є дискримінаційною, якщо вона “не має об’єктивного і розумного виправдання”, тобто якщо вона не переслідує “законної мети” або відсутня “розумна відповідність використовуваних засобів і переслідуваної мети”. Отже, з дискримінацію можна охарактеризувати, як протилежність рівності, що являє собою різне ставлення одних осіб до інших через наявність або відсутність у них певних ознак. Виходячи з наведеного можна зробити висновок, що для кваліфікації дискримінації необхідно встановити: чи мало місце різне ставлення до осіб (розрізнення), чи призвело воно до обмеження або позбавлення прав особи, за якою ознакою здійснювалось розрізнення, та чи була ознака об’єктивно виправданою або чи мала вона раціональне обґрунтування. Тобто “дискримінація” у застосуванні до процедур закупівель – це суб’єктивне ставлення Замовника торгів до Учасників, що має метою чи наслідком обмеження, позбавлення передбачених законом прав, надання переваг на підставі ознак, які не мають раціонального обґрунтування або не є об’єктивно виправданими. Вважаємо дану вимогу такою, що звужує коло учасників та суперечить вимогам законодавства в сфері публічних закупівель, позбавляє права учасників на добросовісну конкуренцію та недискримінацію учасників. Враховуючи вищевикладене, вищезазначена вимога є дискримінаційною, тому вбачається корупційна складова в даній вимозі, яка висунута під конкретного учасника даної процедури закупівлі. Вимагаємо, дотримуючись принципу недискримінації учасників, виключити дану вимогу з Тендерної документації, в іншому випадку змушені будемо звернутись зі скаргою до Антимонопольного Комітету України.