ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "СТРАХОВА КОМПАНІЯ "ФОРТЕ ЛАЙФ"

Протягом звітного року змін в організаційній структурі не відбувалось.

На 31.12.2018 року в компанії працює 28 штатних працівників Фонд оплати праці 1 526 тис.грн., збільшено у порівнянні з минулим періодом на 63,6%. Основна мета роботи з персоналом – забезпечення ефективної роботи працівників на кожному робочому місці та створення комфортних умов праці. У 2018 році : - було прийнято на роботу – 17 працівників; - створено департамент по розвитку каналів продажу; - для підвищення якості надання послуг створено департамент сервісного обслуговування; - для впровадження сучасних комунікацій в компанії працює фахівець з інтернет- маркетингу. Ведеться робота по постійному підвищенню професійних навиків працівників Компанії.

Товариство не входить до об'єднаннь.

Спiльної дiяльностi у Товариства з iншими органiзацiями, пiдприємствами, установами у звiтному перiодi не було.

Пропозицiї щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб ненадходили.

СУТТЄВІ АСПЕКТИ ОБЛІКОВИХ ПОЛІТИК. Загальні положення стосовно облікових політик. Облікова політика Компанії - це сукупність визначених, в межах чинного законодавства, принципів та процедур, основ, правил, домовленостей та практики, що використовуються для складання та подання фінансової звітності. Облікова політика Компанії грунтується на вимогах нормативно-правових актів України та правилах бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності за Міжнародними стандартами фінансової звітності. Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Компанії відповідно до вимог МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ. Компанія обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операцій, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. Елементами фінансової звітності Товариства є активи, зобов'язання та власний капітал (відображенні в балансі (звіті про фінансовий стан)), доходи і витрати (характеризують результати господарської діяльності і відображені в звіті про фінансові результати (звіті про сукупний дохід)). Елементи фінансової звітності визнаються, якщо існує ймовірність збільшення або зменшен¬ня майбутніх економічних вигод, пов'язаних із статтею; вартість або собівартість статті можна достовірно оцінити чи визначити. Перелік та назви форм фінансової звітності Товариства подаються у відповідності із вимогами, що встановлені НП(С)БО 1 "Загальні вимоги до фінансової звітності". У Звіті про фінансові результати (Звіт про сукупний дохід); який підготовлений згідно з НП(С)БО 1, витрати подаються за функціональною ознакою. Враховуючи корисність для прогнозування майбутніх грошових потоків в даних примітках наведена інформація у розрізі видів витрат. Фінансова звітність складається за принципом нарахування, крім звіту про рух грошових коштів. Представлення грошових потоків у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу з розкриттям інформації про основні класи надходжень та виплат грошових коштів на підставі облікових записів Компанії. Ця фінансова звітність підготовлена на основі історичної собівартості, за винятком оцінки за справедливою вартістю окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" з використанням методів оцінки, встановлених МСФЗ 13 "Оцінка за справед¬ливою вартістю". Основи оцінки, застосовані при складанні фінансової звітності. Ця фінансова звітність підготовлена на основі історичної собівартості та справедливої вартості або амортизованої собівартості окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 "Фінансові інструменти". Оцінка справедливої вартості здійснюється з використан¬ням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 "Оцінки за справедли¬вою вартістю". Такі методи оцінки включають використання справедливої вартості як ціни, яка була б отримана за продаж активу, або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Зокрема, використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість з інших відкритих джерел, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов’язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки. Основа формування облікових політик Облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані суб'єктом господарювання при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим. Облікова політика Товариства розроблена та затверджена керівництвом Товариства відповідно до вимог МСБО 8 "Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки" та інших чинних МСФЗ, зокрема, МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" та МСФЗ 15 "Дохід від договорів з клієнтами Інформація про зміни в облікових політиках. Компанія обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших події або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. З 1 січня 2018 року МСФЗ 9 "Фінансові інструменти" має нову редакцію, яка перед¬бачає зміну підходів до зменшення корисності фінансових інструментів. Класифікація та оцінки фінансових інструментів Компанії не зазнало суттєвого впливу від застосування даного стандарту, окрім коригувань , висвітлених в Примітках 17.5.3 та 17.5.4. Враховуючи класифікацію фінансових активів, що використовується Компанією, розрахунок очікуваних кредитних збитків застосовується до фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю. Інформація про вплив кредитних ризиків наведена у Примітках 17.5 та 17.8. ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО СТРАХОВИХ КОНТРАКТІВ. Страхові премії (страхові платежі) визнаються у складі доходу від страхування відповідно до Правил страхування та умов відповідних договорів страхування (страхових контрактів) з урахуванням періоду страхового покриття за такими контрактами Належні (отримані) страхові премії (страхові платежі) визнаються в як виручка з дати прийняття ризику на страхування відповідно до періоду та обсягу відповідальності за дого¬ворами страхування(страховими контрактами) згідно з Правилами страхування, умовами до¬говорів страхування та структурою прийнятих на страхування ризиків. Розрахунки зі страху¬вальниками за страховими преміями здійснюються виключно в безготівковій формі. Належні до сплати перестрахові премії зменшують дохід від страхових премій (страхових платежів) у розрізі відповідних договорів страхування (страхових контрактів) за відповідними ризиками. Ризик дожиття не перестраховується. Зобов’язання перестраховика відображаються як часта перестраховика в страхових резервах. 7. Облікові політики щодо страхових виплат та викупних сум. Страхові виплати, сплачені(належні до сплати) вигодонабувачам за договорами стра¬хування(страховими контрактами) визнаються у складі витрат страхової діяльності. Викупні суми, сплачені (належні до сплати), розраховуються актуарно згідно з "Методикою формування резервів із страхування життя", затвердженої Розпорядженням Держфінпослуг 27.01.2004 №24 (198/8797). належать до собівартості реалізованих послуг звітного періоду і здійснюються у разі дострокового припинення договорів страхування ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО СТРАХОВИХ РЕЗЕРВІВ. Розрахунок страхових резервів та частки перестраховика у страхових резервах здійснюється актуарними методами з урахуванням таблиць смертності та захворюваності на підставі "Положення про формування резервів із страхування життя" (далі - Положення), розробленого відповідно до вимог Закону України "Про страхування" (85/96-ВР), та "Методики формування резервів із страхування життя", затвердженої Розпорядженням Держфінпослуг 27.01.2004 №24 (надалі - Методика) (198/8797). Під розрахунком (формуванням) страхових резервів мається на увазі оцінка обсягу страхових зобов'язань. Страхові резерви із страхування життя є оцінкою вартості грошових зобов'язань страховика за договорами страхування життя та майбутніх витрат для забезпечення їх виконання. Резерви із страхування життя поділяються на 1. Резерви довгострокових зобов'язань (математичні резерви), які в свою чергу поділяються на: 1.1. Резерв нетто-премій. 1.2. Резерв витрат на ведення справи. 1.3. Резерв вирівнювання. 1.4. Резерв бонусів. 2. Резерви належних страхових виплат, які в свою чергу поділяються на: 2.1. Резерв заявлених, але неврегульованих збитків. 2.2. Резерв збитків, що виникли, але не заявлені. Найбільш істотну частину страхових резервів Компанії складає резерв нетто-премій. Схематично розрахунок резерву нетто-премій можна описати так: це актуарна вартість потоку майбутніх страхових виплат за вирахуванням актуарної вартості потоку майбутніх страхових нетто-премій. Компанія створює страхові резерви, щоб відобразити оцінку зо¬бов’язань, що виникли за договорами страхування: резерв довгострокових зобов’язань (мате¬матичні резерви) та резерв належних виплат. Резерв належних виплат формується у випадку, якщо на звітну дату має місце не вре¬гульований страховий випадок, тобто страховий випадок, щодо якого не прийняте рішення про розмір страхової виплати, та становить до 100% від очікуваної страхової виплати. На кожну звітну дату керівництво Компанії визначає достатність (адекватність) визнаних страхових зобов’язань за допомогою оцінки майбутніх грошових потоків від страхових договорів і порівняння цих розрахунків прогнозуючого грошового потоку з балансовою вартістю зобов’язань за вирахуванням відкладених аквізиційних витрат. При виконанні цих тестів використовуються поточні найкращі оцінки всіх майбутніх потоків грошових коштів по договорах страхування і пов’язані з цим витрати, такі, як витрати на врегулювання збитків і інвестиційній дохід від активів, які забезпечують виконання договору страхування. Якщо тест покаже, що врахована сума зобов’язань недостатня, то різниця відноситься до витрат звітного періоду, при цьому Компанія формує допоміжні технічні резерви. Тест на адекватність зобов’язань застосовується до валової суми резервів, тобто вплив перестрахування не береться до уваги. В звітному періоді Компанія зазначила розмір резервів з урахуванням проведеної перевірки адекватності зобов’язань. Перевіркою встановлено, що Additional LAT-reserve (Додатковий LAT-резерв) від'ємний, тобто формування додаткового резерву не потрібно ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО ФІНАНСОВИХ АКТИВІВ. Визнання фінансових активів здійснюється відповідно до вимог МСФЗ тільки тоді, коли Компанія стає стороною договірних відносин щодо фінансового активу. Операції з придбання/продажу фінансового активу проводяться на дату операції. За терміном виконання фінансові активи діляться на поточні (термін виконання до 12 місяців) та довгострокові (термін виконання понад 12 місяців). Первісне визнання фінансових активів здійснюється за справедливою вартістю. Подальша оцінка здійснюється відповідно до наступної класифікації: 1. За амортизованою собівартістю, якщо фінансовий актив утримується з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу ге¬нерують у певні дати грошові потоки, які є виключно процентами на непогашену частку основної суми та виплатами основної суми. 2. За справедливою вартістю через інший сукупний дохід, якщо фінансовий актив утримується з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, які є виключно про¬центами на непогашену частку основної суми та виплатами основної суми, але, окрім цього, отримання грошових потоків можливе шляхом продажу фінансового активу. 3. За справедливою вартістю через прибуток або збиток, якщо фінансовий актив утримується з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують у певні дати грошові потоки, які є виключно про¬центами на непогашену частку основної суми та виплатами основної суми, але, окрім цього, отримання грошових потоків можливе шляхом продажу фінансового активу– якщо оцінка за справедливою вартістю усуває або значно зменшує неуз¬годженість обліку. 4. За справедливою вартістю через прибуток або збиток – в усіх інших випадках. МЗФЗ 9 застосовується з 01 січня 2018 р. ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО ОСНОВНИХ ЗАСОБІВ. Основні засоби Компанії враховуються і відображаються в фінансовій звітності Компанії у відповідності з МСБО 16 "Основні засоби". Основними засобами визнаються матеріальні активи, очікуваний термін корисного використання яких більше одного року та вартість яких перевищує 6 000 гривень. Дані матеріальні активи використовуються Компанією в процесі основної діяльності, а саме, надання послуг зі страхування та оренди, для здійснення адміністративних і соціальних функцій. Первісна оцінка основних засобів здійснюється за собівартістю. Амортизація основних засобів нараховується прямолінійним методом з використанням таких щорічних норм: - будівлі-3%; - машини та обладнання – 33%; - транспортні засоби – 20%; - інші – 10-50%. Амортизація активу починається з наступного місяця після введення в експлуатацію. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують, як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Так як для групи основних засобів "Нерухоме майно" справедливу вартість можна достовірно оцінити, до них застосовується модель визначення справедливої вартості шляхом переоцінки. ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО НЕМАТЕРІАЛЬНИХ АКТИВІВ Нематеріальні активи Компанії враховуються і відображаються в фінансовому звіті згідно МСБО 38 "Нематеріальні активи". Нематеріальними активами визнаються контрольовані суспільством немонетарні активи, які не мають матеріальної форми та можуть бути ідентифіковані окремо від підприємства на протязі періоду більше 1 року (або операційного циклу) для виробництва, торгівлі, в адміністративних цілях або передачі в оренду іншим особам. Об’єкти нематеріальних активів класифікуються за різними групами: - Патенти - Авторські права (в т.ч. на програмне забезпечення) - Ліцензії - Торгові марки, включаючи бренди і назви публікацій. Програмне забезпечення, яке є невід’ємним і необхідним для забезпечення роботи основних засобів, враховується у складі цих основних засобів. Нематеріальні активи оцінюються по первинній вартості (собівартості), яка включає в себе вартість придбання і витрати пов’язані, з доведенням нематеріальних активів до експлуатації. Наступні витрати на нематеріальні активи збільшують собівартість нематеріальних активів, якщо: - існує вірогідність того, що ці витрати призведуть до генерування активом майбут¬ніх економічних вигод, які перевищать його первинно оцінений рівень ефектив¬ності; - ці витрати можна достовірно оцінити і віднести до відповідного активу. Якщо наступні витрати на нематеріальний актив необхідні для підтримки первинної оціненої ефективності активу, вони визнаються витратами періоду. Нематеріальні активи амортизуються прямолінійними методом на протязі очікуваного терміну їх використання, але не більше 20 років. Нарахування амортизації починається в місяці, наступному після введення нематеріального активу в експлуатацію. Очікуваний строк корисного використання нематеріального активу визначається при його постановці на облік виходячи з: - очікуваного морального зносу, правових або інших обмежень відносно термінів використання або інших факторів; - термінів використання подібних актів. Нематеріальні активи, що обліковуються на балансі компанії, а саме, комп’ютерне програмне забезпечення, є такими, для яких існує активний ринок і їх справедливу вартість можна достовірно оцінити. ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО ГРОШОВИХ КОШТІВ ТА ЇХ ЕКВІВАЛЕНТІВ Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках в банках. Еквіваленти грошових коштів - це короткострокові(до 6 місяців), високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються в грошові кошти і мають незначний ризик зміни вартості. Грошові кошти та їх еквіваленти утримуються в національній та іноземній валютах. Грошові кошти та їх еквіваленти визнаються за умови відповідності критеріям виз¬нання активами. Подальша оцінка грошових коштів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Подальша оцінка еквівалентів грошових коштів, представлених депозитами, здійснюється за амортизованою собівартістю. ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО ДЕБІТОРСЬКОЇ ЗАБОРГОВАНОСТІ Дебіторська заборгованість визнається як актив, коли Компанія стає стороною контрактних положень щодо цього інструменту. Дебіторська заборгованість первісно оцінюється за справедливою вартістю. Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості відбувається за амортизованою вартістю. Для цілей фінансової звітності дебіторська заборгованість класифікується як поточна (отримання, якої очікується протягом поточного року або операційного циклу) або як довгострокова (дебіторська заборгованість, яка не може бути класифікована як поточна). Поточну дебіторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Компанія оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. У разі суттєвого впливу фактору часу можливе дисконтування суми довгострокової дебіторської заборгованості. ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО ІНШИХ АКТИВІВ І ЗОБОВ’ЯЗАНЬ Забезпечення. Забезпечення визнаються якщо у Компанії виникає юридичне або обгрунтоване зобов’язання в результаті зобов’язуючої події та існує ймовірність відтоку коштів для виконання цього зобов’язання. Виплати працівникам. Компанія визнає короткострокові виплати працівникам як вит¬рати та як зобов’язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. Компанія визнає як забезпечення – резерв відпусток, який формується щоквартально виходячи з фонду оплати праці і фактично відпрацьованого часу працівниками. Пенсійні зобов’язання. Компанія розраховує суму Єдиного соціального внеску, яка має бути сплачена за рахунок коштів Компанії (як добуток відсоткової ставки та суми нарахованої заробітної плати), яка включається до складу витрат в періоді, в якому працівниками була нарахована відповідна заробітна плата. Зобов'язання Компанії, класифікуються на довгострокові (термін погашення понад 12 місяців) і поточні (термін погашення до 12 місяців). Довгострокові зобов'язання (крім відкладених податків на прибуток) відображаються залежно від вигляду або по вартості, що амортизується або за дисконтованою вартістю. Поточні зобов’язання враховується і відображається по амортизованій вартості отриманих активів або послуг. Компанія здійснює переведення частини довгострокової кредиторської заборгованості до складу короткострокової, коли за станом на звітну дату за умовами договору до повернення частини суми боргу залишається менше 365 днів. ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВИЗНАННЯ ДОХОДІВ ТА ВИТРАТ Доходи та витрати визнаються за методом нарахування. Дохід – це збільшення економічних вигод протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення чистих активів, за винятком збільшення, пов’язаного із внесками учасників. Дохід визнається, якщо його суму можна визначити з достатнім рівнем точності, існує ймовірність отримання майбутніх економічних вигод. Дохід від продажу фінансових інструментів або інших активів визнається у прибутку або збитку, якщо Компанія передає покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов'язані з власністю на актив та не залишає за собою ефективного контролю за цими активами, якщо суму доходу та витрати, які мають бути понесені у зв’язку із продажем можна достовірно оцінити та якщо існує ймовірність надходження економічних вигід, пов’язаних із цією операцією. Дохід, який виникає в результаті використання третіми сторонами активів Товариства (фінансові доходи, які включають відсотки та дивіденди), визнається у прибутку або збитку коли встановлено право на отримання коштів. Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов’язаного із виплатами учасникам. Витрати Товариства визнаються водночас із збільшенням зобов'язань або зменшенням активів, а також у випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати обліковуються за методом нарахування. ОБЛІКОВІ ПОЛІТИКИ ЩОДО ВИТРАТ З ПОДАТКУ НА ПРИБУТОК Витрати з податку на прибуток визначаються і відображаються у фінансовій звітності Компанії відповідно до МСБО 12 "Податки на прибуток". Витрати з податку на прибуток, що відображаються в звіті про фінансові результати, складаються з сум поточного і відстроченого податку на прибуток. Поточний податок на прибуток визначається виходячи з оподатковуваного прибутку за рік, розрахованого згідно норм податкового законодавства України. Відстрочений податок на прибуток розраховується в сумі, яка, як очікується, буде сплачена або відшкодована у зв'язку з наявністю різниці між балансовою вартістю активів і зобов'язань тих, що відображують в фінансовій звітності, і відповідними податковими базами активів і зобов'язань. Відстрочений податок на прибуток розраховується за тимчасовими різницями з використанням балансового методу обліку. Відстрочені податкові активи і зобов'язання розраховуються за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовні в періоді, коли будуть реалізовані активи або погашені зобов’язання на основі податкових ставок, що діяли на звітну дату, або про введення яких в дію в найближчому майбутньому було достовірно відомо за станом на звітну дату. Відстрочені податкові активи відображаються тільки в тому випадку, якщо існує вірогідність того, що наявність майбутнього оподатковуваного прибутку дозволить реалізувати відкладені податкові активи або якщо вони можуть бути зараховані проти існуючих відкладених податкових зобов'язань. Відстрочені податкові зобов’язання – це сума податку на прибуток, що підлягає сплаті у майбутніх періодах відповідно до тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові зобов’язання відображаються в обліку, коли є вірогідність, що в рамках звичайної діяльності тимчасові різниці призведуть до виникнення зобов’язання сплатити податок на прибуток у майбутніх періодах, коли підприємство відшкодує балансову вартість активу.

Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ФОРТЕ ЛАЙФ" здійснює діяль¬ність зі страхування життя у відповідності до безстрокової ліцензії Серія АЕ №284268 від 09.01.2014 року. Операційна діяльність проводиться в офісних приміщеннях, розташованих за адресою м. Київ, вул. Дмитрівська, будинок 46, літера А, що належать Компанії на правах власності. За даною адресою здійснюється обслуговування клієнтів, забезпечено доступність для осіб з інвалідністю та інших мало мобільних груп населення відповідно до державних будівельних норм, правил і стандартів.

Протягом звітного періоду вартість активів збільшилась в цілому на 82 558 тис.грн., в основному за рахунок збільшення вартості основних засобів, поточних фінансових інвестицій та грошових коштів.

Основні засоби розташовані за адресою мiсцезнаходження товариства. Утримання активiв здiйснюється за власнi кошти Товариства. На думку Емiтента екологiчнi питання не позначаються на використаннi активiв пiдприємства. Планiв капiтального будiвництва у товариства немає у зв'язку з нестачею фiнансування. Удосконалення основних засобiв планується при наявностi коштiв. Володiння ОЗ здiйснюється на правах власностi на постiйнiй основi. Первiсна вартiсть основних засобiв 64327 тис.грн.; Нараховано знос - 5646 тис.грн. Суттєвi змiни у вартостi основних засобiв обумовлені надходженням (+ 16272 тис.грн.) та переоцінкою (+ 19203 тис.грн.) нерухомого майна.

З метою уникнення і мінімізації ризиків, пом’якшення їх наслідків на виконання Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, №295 від 04.02.2014 р. в Компанії проведено заходи щодо організації і функціонування системи управління ризиками, зокрема, Рішенням Наглядової Ради від 28.05.2014 року затверджено Стратегію управління ризиками та призначено відповідального за оцінку ризиків, забезпечення дотримання вимог платоспроможності з урахуванням прийнятих ризиків. Відповідальність за практичну реалізацію системи управління ризиками покладено на Генерального директора. Відповідальний працівник, на якого покладено функції оцінки ризиків, підпорядкований та підзвітний безпосередньо Генеральному директору. При здійсненні управління ризиками Компанія систематизує ризики за класифікацією згідно з Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №295 від 04.02.2014 р. : 1) андеррайтинговий ризик. - ризик збільшення рівня смертності - ризик, викликаний коливанням показників смертності, у разі, якщо зростання показників смертності призводить до зростання вартості зобов’язань страховика; - ризик збільшення тривалості життя - ризик, викликаний коливанням показників смертності, у разі, якщо спадання показників смертності призводить до зростання вартості зобов’язань страховика; - ризик непрацездатності та шкоди здоров’ю - ризик, викликаний коливанням показників тим¬ча¬сової втрати працездатності, встановлення інвалідності або отримання травматичних ушкоджень та/або функціональних розладів здоров’я; - ризик збільшення витрат на ведення справи - ризик, викликаний зростанням видатків, пов’яза¬них з обслуговуванням договорів страхування та перестрахування; - ризик зміни розміру ануїтетів - ризик, викликаний коливаннями розміру ануїтетів у зв’язку зі змінами законодавства або змінами станів здоров’я застрахованих осіб; - ризик передчасного припинення дії договорів - ризик, викликаний коливаннями спів¬від¬но¬шен¬ня кількості достроково припинених договорів страхування до загальної кількості укладених договорів; - катастрофічний ризик - ризик, викликаний неточністю прогнозів настання надзвичайних подій та оцінок їх наслідків. 2) ринковий ризик, що включає: - ризик інвестицій в акції - ризик, пов’язаний із чутливістю вартості активів, зобов’язань та фінансових інструментів страховика до коливання ринкової вартості акцій; - ризик процентної ставки - ризик, пов’язаний із чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до коливання вартості позикових коштів; - валютний ризик - ризик, пов’язаний із чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до коливання курсів обміну валют; - ризик спреду - ризик, пов’язаний із чутливістю активів та зобов’язань страховика до коливання різниці в доходності між облігаціями підприємств та державних облігацій України з тим самим (або близьким) терміном до погашення; - майновий ризик - ризик, пов’язаний із чутливістю вартості активів та зобов’язань страховика до коливання ринкових цін на нерухомість; - ризик ринкової концентрації - ризик, пов’язаний із недостатньою диверсифікованістю портфеля активів або у зв’язку зі значним впливом одного або кількох емітентів цінних паперів на стан активів; 3) ризик дефолту контрагента - ризик неспроможності контрагента (перестраховика, боржника та будь-якого дебітора) виконати взяті на себе будь-які договірні зобов’язання перед страховиком; 4) операційний ризик - ризик фінансових втрат страховика, що виникає через недоліки управління, процесів оброблення інформації, контрольованості, безперервності роботи, надійності технологій, а також помилки та несанкціоновані дії персоналу. В результаті проведеного стрес-тестування річної звітності за 2018 рік відповідно до Розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг №484 від 13.02.2014р було виявлено наступне: 1. Підвищення/зниження обмінного курсу іноземних валют відносно гривні на 25% могло б призвести до зниження/підвищення величини нетто-активів на 10,6%, так як певна частина страхових зобов’язань розраховано в іноземній валюті. Однак таке зменшення не призвело б до невиконання нормативів щодо достатності капіталу та платоспромож¬ності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика. 2. Зниження ринкових цін на нерухомість на 25% призвело б до суттєвих змін величини нетто-активів, тому що питома вага нерухомості в активах балансу на звітну дату є суттєвою, однак таке зменшення не призвело б до невиконання нормативів щодо достатності капіталу та платоспроможності, ліквідності, прибутковості, якості активів та ризиковості операцій страховика. 3. Зростання очікуваної смертності на 15% досить суттєво збільшує розмір необхідного резерву, а спадання рівня смертності на 20% так само суттєво зменшує зобов’язання за рахунок переваги ризику смерті над ризиком дожиття в портфелі Компанії. Вплив стресів суттєво зріс і в черговий раз змінив напрямок в порівнянні з попереднім роком у зв’язку з передачею нового страхового портфелів. Зростання захворюваності має найбільший вплив на страхові резерви, хоча слід зазначити, що враховуючи особливості формування резервів за ризиками на випадок захворювань, інвалідності та тимчасової непрацездатності, зростання рівня захворюваності не чинить впливу на загальний розмір резерву. Але для адекватного врахування майбутнього підвищеного рівня травматизму і захворюваності резерв за додатковими ризиками необхідно було б суттєво підвищити (саме така оцінка була зазначена в якості впливу на резерв). Управління ключовими ризиками: - Андеррайтингові ризики: контроль за збалансованістю страхового портфеля(баланс між ризиком смерті та дожиття), вчасна актуалізація тарифів, постійний контроль змін показників смертності як у портфелі Компанії, так і в країні загалом. - Ринкові ризики: диверсифікація розміщення активів Компанії; дотримання принципу розміщення активів виключно в прийнятні(Розпорядження Нацкомфінпослуг №859 від 07.06.2018 р.), для зменшення впливу валютного ризику дотримання відповідності між валютними активами і валютними зобов’язаннями. - Ризик дефолту контрагента – поглиблене вивчення контрагента на етапі встановлення ділових відносин та постійний моніторинг в процесі співробітництва. - Операційний ризик: постійна робота внутрішнього аудитора, персональна відповідальність виконавців, контроль управлінського персоналу. - Функції внутрішнього аудиту в Компанії покладено на окрему посадову особу, що проводить внутрішній аудит. Внутрішній аудитор у своїй роботі підпорядкований Наглядовій Раді та організаційно не залежить від інших підрозділів Компанії. Порядок діяльності, статус та повноваження внутрішнього аудитора визначені Положенням про службу внутрішнього аудиту, затвердженим рішенням Наглядової Ради 26 грудня 2012 р. За результатами внутрішнього аудиту поточної діяльності Компанії внутрішній аудитор щоквартально складає звіт та надає його Наглядовій раді. Істотними проблемами, що впливають на діяльність Товариства є фінансово-економічні проблеми. Серед них інфляційні процеси (підвищення цін на енергоресурси, на товарно-матеріальні цінності та інше), зменшення купівельної спроможності громадян, здороження кредитних ресурсів, а також система оподаткування, зокрема - непрямі податки до бюджету, які не пов'язані з виробничою діяльністю товариства, а саме, земельний податок, податок на нерухомість.

Фiнансування дiяльностi Товариства здійснюється за рахунок власних коштів.

Укладених та не виконаних договорiв Товариство не має.

Страхова компанія "ФОРТЕ ЛАЙФ" здійснює діяльність зі страхування життя у відповід¬ності до безстрокової ліцензії Серія АЕ №284268 від 09.01.2014 року. Товариство працює з клієнтами в усіх регіонах України, щороку розширюється географія надання страхових послуг. На сьогоднішній день ми маємо клієнтів не лише в Україні, а й у ба¬гатьох країнах Європи – Білорусь, Росія, Грузія, Польща, Болгарія, Молдова, Литва. 2018 рік для СК "Форте Лайф" став одним з найважливіших. Ми модернізували корпоративний стиль, створили та успішно запустили новий сайт, закінчуємо розробку сучасного особистого кабінету клієнта. Для поліпшення обслуговування клієнтів створено CALL-центр. Кінець року відзначився головною подією – відкриттям тренінгового центру, на базі якого наші партнери мають змогу проводити внутрішні лекції та семінари, а також вдосконалювати свої знання програм страхування СК "Форте Лайф". Сильною стороною Товариства є програми страхування, адже методологи компанії розробляли їх із врахуванням сучасних потреб. Є програма страхування, в яку закладено фінан¬совий захист здоров’я матері та немовляти, є накопичувальне страхування для всіх членів ро¬дини, є інвестиційні пропозиції, є програми пенсійного накопичення. Усі і програми страхування є соціально актуальними. У 2014 році було розроблено про¬граму страхування для учасників АТО. За мету ставили фінансову підтримку осіб та членів їх¬ніх родин у зоні воєнних дій на території України, під час мобілізації чи військових навчань, під час громадських заворушень тощо. Ця програма страхування дає реальну можливість родичам, батькам, фондам та благодійно-спонсорським організаціям допомагати нашим захисникам та їхнім сім’ям. Програми страхування СК "ФОРТЕ ЛАЙФ" підходять як для сімейного, так і для корпо¬ративного страхування. Товариство в своїй діяльності орієнтується на людей із різними стат¬ками, запитами, потребами. Ще однією сильною стороною діяльності Товариства є довготривалі партнерські стосун¬ки з брокерськими компаніями, які продають страхові продукти "Форте Лайф". Товариство розробляє для партнерів ексклюзивні пропозиції, цікаву мотивацію, і це відчутно поліпшує нашу співпрацю та взаємодію. Оскільки "Форте Лайф" є українською компанією, Товариство зацікавлене в тому, щоб наші співвітчизники мали можливість отримати не тільки якісні та доступні страхові послуги, а й скористатися новими інструментами у сфері фінансових вкладень для себе, своїх дітей, власного бізнесу. Важливим показником надійності страхової компанії є виконання страхових зобов’язань перед клієнтами. Маємо позитивну динаміку: кількість виплат постійно зростає. Наприклад, за 5 років (з 2013 по 2017 рр.) клієнтам було виплачено більше 33 млн. гривень, тобто в середньому по 6,5 млн. на рік. Протягом 2018 року компанія виплатила клієнтам за різними ризиками понад 15 млн. гривень.

Товариство постійно проводить власні маркетингові дослідження страхового ринку, а також здійснює моніторинг різних аспектів діяльності компаній-конкурентів на ринку України. Значна увага в 2018 році приділялась розвитку та впровадженню сучасних каналів комунікацій з клієнтами, потенційними клієнтами, агентами, партнерами та іншими контрагентами. Товариство прагне зробити взаємодію з клієнтами й партнерами простою та комфорт¬ною, щоб співпраця з "Форте Лайф" була ефективною. Проводячи маркетингову роботу, оновлюючи сайт, дизайн рекламної продукції, Товариство працює над тим, щоб люди якомога більше знали про "Форте Лайф". З цією ж метою ми відкрили сучасний Тренінг-центр для наших партнерів-брокерів, і тепер регулярно проводимо навчальні семінари, знайомимо з новинами страхового ринку, пре¬зентуємо страхові програми компанії, навчаємо технікам та технологіям продажу, тощо. Крім власних тренерів, залучаємо до участі у семінарах і тренінгах спеціалістів міжнародного рівня. З метою залучення нових партнерів Товариство пропонує їм найкращі умови співпраці. Наразі Товариство ставить за мету скорочення дистанції між компанією та клієнтами. Для цього запрацював Сall-центр, а на сайті відкриті особисті кабінети страхувальників, де можна отримати персоніфіковану інформацію (приміром, про сплачені та чергові страхові внес¬ки), сформувати квитанції на оплату, оформити певні заяви та використати інші додаткові можливості. Основні напрямки впровадження новітніх технологій в 2018 році. - Розробка та впровадження електронного кабінету клієнта. Це об’єднання страхового продукту, технологій та сервісів для спрощення процесів продажів та придбання страхових полісів. - Забезпечення збору страхових платежів за рахунок впровадження ефективної агентської мережі. - Розширення можливостей для клієнтів сплачувати страхові платежі засобами різноманітних платіжних систем. - Впровадження нової системи обліку договорів страхування на базі 1С, що зумовить : - покращення технологічності оформлення договорів; - пришвидшення розрахунків з партнерами; - оптимізацію витрат на процес продажів та обліку договорів страхування; - прозорість процесів укладення та супроводу договорів страхування.

Iнша iнформацiя, яка може бути iстотною для оцiнки iнвестором фiнансового стану та результатiв дiяльностi емiтента вiдсутня.