ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ"

Товариство з обмеженою відповідальністю «Мультіплекс-Холдинг» створене шляхом об'єднання вкладів учасників i зареєстроване Печерською районною у мiстi Києві державною адміністрацією 03.03.2004 року. У зв'язку зі зміною місцезнаходження ТОВ «Мультіплекс-Холдинг» 21.05.2008 року отримало нове свідоцтво про державну реєстрацію серії А01 № 263514, яке зареєстровано Печерською районною державною адміністрацією. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» створене внаслідок реорганізації шляхом перетворення ТОВ «Мультіплекс-Холдинг» у ПАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ». ПАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» є правонаступником ТОВ «Мультіплекс-Холдинг» і зареєстроване за номером в ЄДР 1 070 145 0000 045312 (виписка з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців серії ААВ №066959 від 13.12.2011р.). Печерською районною у м. Києві державною адміністрацією 13 грудня 2011 року зареєстровано статут ПАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» у новій редакції, пов’язаній із зміною організаційно-правової форми. В 2017 році Товариство, у зв’язку з приведенням своєї діяльності у відповідність до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» від 17.09.2008 № 514-VI зі змінами, відповідно до Рішення річних Загальних зборів акціонерів Товариства від 20 квітня 2017 року (Протокол № 9), змінило тип і найменування. ПУБЛІЧНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» було перейменовано в ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ». Зміни статуту були зареєстровані приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Красовським О.О. 21.11.2017 року (реєстраційний номер справи 1_070_045312_34). Ідентифікаційний код суб`єкта підприємницької діяльності в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій 32850366. Місцезнаходження Товариства: 01021, м. Київ, вул. Інститутська, буд. 28. Товариство в своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України «Про акціонерні товариства», Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України, іншими законодавчими актами України та Статутом.

Середньооблікова чисельність штатних працівників облікового складу ПрАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» за 2020 рік складає 520 осіб; з них працюючих за сумісництвом – 438 осіб. Фонд оплати праці за 2020 рік склав 15 014 тис. грн. Крім того, для забезпечення ефективної роботи філій та структурних підрозділів підприємства ПрАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» наймає профільних спеціалістів за договорами підряду, що сприяє забезпеченню підприємства кваліфікаційними працівниками та заощадженню фінансів Товариства.

Емітент не належе до будб-яких об'єднань підприємств

Емітент не проводить спільну діяльність з іншими організаціями, підприємствами, установами.

Пропозий щодо реєорганізації з боку третіх осіб до емітента не надходило.

Суттєві положення облікової політики 1. Основні (або основи) оцінки, застосовані при складанні фінансової звітності Далі наведено основні принципи облікової політики, що були застосовані при складанні цієї звітності. Ці принципи облікової політики застосовувались послідовно до всіх періодів. Ця фінансова звітність підготовлена на основі історичної собівартості та справедливої вартості або амортизаційної собівартості окремих фінансових інструментів відповідно до МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Оцінка справедливої вартості здійснюється з використанням методів оцінки фінансових інструментів, дозволених МСФЗ 13 «Оцінки за справедливою вартістю». Такі методи оцінки включають використання справедливої вартості як ціни, яка була б тримана за продаж активу, або сплачена за передачу зобов'язання у звичайній операції між учасниками ринку на дату оцінки. Зокрема, використання біржових котирувань або даних про поточну ринкову вартість іншого аналогічного за характером інструменту, аналіз дисконтованих грошових потоків або інші моделі визначення справедливої вартості. Передбачувана справедлива вартість фінансових активів і зобов’язань визначається з використанням наявної інформації про ринок і відповідних методів оцінки. 2. Загальні положення щодо облікових політик 2.1. Основа формування облікових політик Облікові політики - конкретні принципи, основи, домовленості, правила та практика, застосовані Товариством при складанні та поданні фінансової звітності. МСФЗ наводить облікові політики, які, за висновком РМСБО, дають змогу скласти таку фінансову звітність, яка міститиме доречну та достовірну інформацію про операції, інші події та умови, до яких вони застосовуються. Такі політики не слід застосовувати, якщо вплив їх застосування є несуттєвим. 2.2. Інформація про зміни в облікових політиках Товариство обирає та застосовує свої облікові політики послідовно для подібних операції, інших подій або умов, якщо МСФЗ конкретно не вимагає або не дозволяє визначення категорії статей, для яких інші політики можуть бути доречними. Облікова політика Товариства встановлена відповідно до вимог МСФЗ/МСБО станом на 31.12.2020р. – на звітну дату фінансової звітності за МСФЗ, та установкам Постійного комітету з інтерпретації фінансової звітності. З 1 січня 2018 року Товариство застосовує МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами». Товариство отримує основний дохід від роздрібної торгівлі, оренді кінообладнання, оренда приміщень кінотеатрів. Застосування МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» на відображення результатів діяльності мало не суттєвий вплив. З 1 січня 2018 року Товариство застосовує МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Товариство використовує можливість не перераховувати порівняльну інформацію за попередні періоди у зв’язку зі змінами класифікації та оцінки (включаючи зменшення корисності); зміни в балансовій вартості фінансових активів та фінансових зобов'язань, що виникають у результаті застосування МСФЗ 9, визнані шляхом коригування вхідного залишку нерозподіленого прибутку на 1 січня 2018 року. Класифікація та оцінка фінансових інструментів, наявних у Товариства, не зазнала суттєвого впливу від застосування цього стандарту. Враховуючи класифікацію фінансових активів, що використовується Товариством, розрахунок очікуваних кредитних збитків застосовується до фінансових активів, що оцінюються за амортизованою вартістю. 2.3. Форма та назви фінансових звітів Перелік та назви форм фінансової звітності Товариства відповідають вимогам, встановленим НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності». 2.4. Методи подання інформації у фінансових звітах Товариство подає єдиний Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід, у якому прибутки або збитки та інший сукупний дохід подаються у двох розділах. Згідно НП(С)БО 1 Звіт про прибутки та збитки та інший сукупний дохід передбачає подання витрат, визнаних у прибутку або збитку, за класифікацією, основаною на методі "функції витрат" або "собівартості реалізації", згідно з яким витрати класифікують відповідно до їх функцій як частини собівартості чи, наприклад, витрат на збут або адміністративну діяльність. Проте, оскільки інформація про характер витрат є корисною для прогнозування майбутніх грошових потоків, то ця інформація наведена в п. 6.2 – 6.5 цих Приміток. Представлення грошових потоків від операційної діяльності у Звіті про рух грошових коштів здійснюється із застосуванням прямого методу, згідно з яким розкривається інформація про основні класи надходжень грошових коштів чи виплат грошових коштів. Інформація про основні види грошових надходжень та грошових виплат формується на підставі облікових записів Товариства. 3. Облікові політики щодо фінансових інструментів 3.1. Визнання та оцінка фінансових інструментів Товариство визнає фінансовий актив або фінансове зобов'язання у балансі відповідно до МСФЗ, коли і тільки коли воно стає стороною контрактних положень щодо фінансового інструмента. Операції з придбання або продажу фінансових інструментів визнаються із застосуванням обліку за датою розрахунку. За строком виконання фінансові активи та фінансові зобов’язання поділяються на поточні (зі строком виконання зобов’язань до 12 місяців) та довгострокові (зі строком виконання зобов’язань більше 12 місяців). Товариство класифікує фінансові активи як такі, що оцінюються у подальшому або за амортизованою собівартістю, або за справедливою вартістю на основі обох таких чинників: а) моделі бізнесу суб’єкта господарювання для управління фінансовими активами; та б) характеристик контрактних грошових потоків фінансового активу. Товариство визнає такі категорії фінансових активів: •фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку; •фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю. Товариство визнає такі категорії фінансових зобов'язань: •фінансові зобов'язання, оцінені за амортизованою собівартістю; •фінансові зобов'язання, оцінені за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку. Під час первісного визнання фінансового активу або фінансового зобов'язання Товариство оцінює їх за їхньою справедливою вартістю . При припиненні визнання фінансового активу повністю різниця між: а) балансовою вартістю (оціненою на дату припинення визнання) та б) отриманою компенсацією (включаючи будь-який новий отриманий актив мінус будь-яке нове взяте зобов’язання) визнають у прибутку або збитку. Фінансовий актив оцінюється за амортизованою собівартістю, якщо він придбавається з метою одержання договірних грошових потоків і договірні умови фінансового активу генерують грошові потоки, котрі є суто виплатами основної суми та процентів на непогашену частку основної суми. Товариство визнає резерв під збитки для очікуваних кредитних збитків за фінансовим активом, який обліковується за амортизованою вартістю. Облікова політика щодо подальшої оцінки фінансових інструментів розкривається нижче у відповідних розділах облікової політики. 3.2. Грошові кошти та їхні еквіваленти Грошові кошти складаються з готівки в касі та коштів на поточних рахунках у банках. Еквіваленти грошових коштів – це короткострокові, високоліквідні інвестиції, які вільно конвертуються у відомі суми грошових коштів і яким притаманний незначний ризик зміни вартості. Інвестиція визначається зазвичай як еквівалент грошових коштів тільки в разі короткого строку погашення, наприклад, протягом не більше ніж три місяці з дати придбання. Грошові кошти та їх еквіваленти можуть утримуватися, а операції з ними проводитися в національній валюті та в іноземній валюті. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів здійснюється за справедливою вартістю, яка дорівнює їх номінальній вартості. Первісна та подальша оцінка грошових коштів та їх еквівалентів в іноземній валюті здійснюється у функціональній валюті за офіційними курсами Національного банку України (НБУ). У разі обмеження права використання коштів на поточних рахунках в у банках (наприклад, у випадку призначення НБУ в банківській установі тимчасової адміністрації тощо) ці активи можуть бути класифіковані у складі інших непоточних активів. У випадку прийняття НБУ рішення про ліквідацію банківської установи та відсутності ймовірності повернення грошових коштів, визнання їх як активу припиняється і їх вартість відображається у складі збитків звітного періоду. 3.3. Фінансові активи, що оцінюються за амортизованою собівартістю До фінансових активів, що оцінюються за амортизованою собівартістю, Товариство відносить депозити, дебіторську заборгованість, у тому числі позики. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за амортизованою собівартістю, застосовуючи метод ефективного відсотка. Застосовуючи аналіз дисконтованих грошових потоків, Товариство використовує одну чи кілька ставок дисконту, котрі відповідають переважаючим на ринку нормам доходу для фінансових інструментів, які мають в основному подібні умови і характеристики, включаючи кредитну якість інструмента, залишок строку, протягом якого ставка відсотка за контрактом є фіксованою, а також залишок строку до погашення основної суми та валюту, в якій здійснюватимуться платежі. Товариство оцінює станом на кожну звітну дату резерв під збитки за фінансовим інструментом у розмірі, що дорівнює: - 12-місячним очікуваним кредитним збиткам у разі, якщо кредитний ризик на звітну дату не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання; - очікуваним кредитним збиткам за весь строк дії фінансового інструменту, якщо кредитний ризик за таким фінансовим інструментом значно зріс із моменту первісного визнання. У випадку фінансових активів кредитним збитком є теперішня вартість різниці між договірними грошовими потоками, належними до сплати на користь Товариства за договором; і грошовими потоками, які Товариство очікує одержати на свою користь. Станом на кожну звітну дату Товариство оцінює, чи зазнав кредитний ризик за фінансовим інструментом значного зростання з моменту первісного визнання. При виконанні такої оцінки Товариство замість зміни суми очікуваних кредитних збитків використовує зміну ризику настання дефолту (невиконання зобов'язань) протягом очікуваного строку дії фінансового інструмента. Для виконання такої оцінки Товариство порівнює ризик настання дефолту (невиконання зобов'язань) за фінансовим інструментом станом на звітну дату з ризиком настання дефолту за фінансовим інструментом станом на дату первісного визнання, і враховує при цьому обґрунтовано необхідну та підтверджувану інформацію, що є доступною без надмірних витрат або зусиль, і вказує на значне зростання кредитного ризику з моменту первісного визнання. Товариство може зробити припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом не зазнав значного зростання з моменту первісного визнання, якщо було з'ясовано, що фінансовий інструмент має низький рівень кредитного ризику станом на звітну дату. У випадку фінансового активу, що є кредитно-знеціненим станом на звітну дату, але не є придбаним або створеним кредитно-знеціненим фінансовим активом, Товариство оцінює очікувані кредитні збитки як різницю між валовою балансовою вартістю активу та теперішньою вартістю очікуваних майбутніх грошових потоків, дисконтованою за первісною ефективною ставкою відсотка за фінансовим активом. Будь-яке коригування визнається в прибутку або збитку як прибуток або збиток від зменшення корисності. Дебіторська заборгованість Безумовна дебіторська заборгованість визнається як актив тоді, коли Товариство стає стороною договору та, внаслідок цього, набуває юридичне право одержати грошові кошти. Первісна оцінка дебіторської заборгованості здійснюється за справедливою вартістю. Після первісного визнання подальша оцінка дебіторської заборгованості відбувається за амортизованою вартістю. Поточну дебіторську заборгованість без встановленої ставки відсотка Товариство оцінює за сумою первісного рахунку фактури, якщо вплив дисконтування є несуттєвим. .3.4. Фінансові активи, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку До фінансових активів, що оцінюються за справедливою вартістю, з відображенням результату переоцінки у прибутку або збитку, відносяться паї (частки) господарських товариств. Після первісного визнання Товариство оцінює їх за справедливою вартістю. Справедлива вартість акцій, які внесені до біржового списку, оцінюється за біржовим курсом організатора торгівлі. Якщо акції мають обіг більш як на одному організаторі торгівлі, при розрахунку вартості активів такі інструменти оцінюються за курсом на основному ринку для цього активу або, за відсутності основного ринку, на найсприятливішому ринку для нього. За відсутності свідчень на користь протилежного, ринок, на якому Товариство зазвичай здійснює операцію продажу активу, приймається за основний ринок або, за відсутності основного ринку, за найсприятливіший ринок. При оцінці справедливої вартості активів застосовуються методи оцінки вартості, які відповідають обставинам та для яких є достатньо даних, щоб оцінити справедливу вартість, максимізуючи використання доречних відкритих даних та мінімізуючи використання закритих вхідних даних. Якщо є підстави вважати, що балансова вартість суттєво відрізняється від справедливої, Товариство визначає справедливу вартість за допомогою інших методів оцінки. Відхилення можуть бути зумовлені значними змінами у фінансовому стані емітента та/або змінами кон’юнктури ринків, на яких емітент здійснює свою діяльність, а також змінами у кон’юнктурі фондового ринку. Справедлива вартість акцій, обіг яких зупинено, у тому числі цінних паперів емітентів, які включені до Списку емітентів, що мають ознаки фіктивності, визначається із урахуванням наявності строків відновлення обігу таких цінних паперів, наявності фінансової звітності таких емітентів, 3.5. Зобов'язання. Кредити банків Поточні зобов’язання – це зобов’язання, які відповідають одній або декільком із нижченаведених ознак: •Товариство сподівається погасити зобов’язання або зобов’язання підлягає погашенню протягом дванадцяти місяців після звітного періоду; •Товариство не має безумовного права відстрочити погашення зобов’язання протягом щонайменше дванадцяти місяців після звітного періоду. Поточні зобов’язання визнаються за умови відповідності визначенню і критеріям визнання зобов’язань. Первісно кредити банків визнаються за справедливою вартістю, яка дорівнює сумі надходжень мінус витрати на проведення операції. У подальшому суми фінансових зобов'язань відображаються за амортизованою вартістю за методом ефективної ставки відсотку, та будь-яка різниця між чистими надходженнями та вартістю погашення визнається у прибутках чи збитках протягом періоду дії запозичень із використанням ефективної ставки відсотка. 3.6. Згортання фінансових активів та зобов'язань Фінансові активи та зобов'язання згортаються, якщо Товариство має юридичне право здійснювати залік визнаних у балансі сум і має намір або зробити взаємозалік, або реалізувати актив та виконати зобов'язання одночасно. 4. Облікові політики щодо основних засобів та нематеріальних активів 4.1. Визнання та оцінка основних засобів Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання його у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 6000 грн. Малоцінні необоротні матеріальні активи вартістю менше 6000 грн. не відносяться до основних засобів і для цілей складання фінансової звітності обліковуються як МНМА. Якщо об’єкт відповідає визначенню активу Товариство відносить його до окремої групи. Не готові до експлуатації об'єкти, які плануються до використання в складі основних засобів, до моменту початку експлуатації значаться в складі класу придбані, але не готові до експлуатації основні засоби. Для кожної групи основних засобів Товариство визначає ліквідаційну вартість, строк корисного використання та методи нарахування амортизації. Дані оцінки переглядаються щорічно, якщо очікування відрізняються від попередніх оцінок, зміну (зміни) слід відображати як зміну в обліковій оцінці відповідно до МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки». Товариство визначає наступні групи основних засобів: Найменування групи основних засобів Ліквідаційна вартість, грн. Строк корисного використання, рік Метод нарахування амортизації Наступна оцінка Будівлі, споруди та передавальні пристрої 0 15 прямолінійний історична Машини та обладнання З них: Комп’ютери, офісна техніка 0 5 прямолінійний історична 0 5 прямолінійний історична Транспортні засоби 0 5 прямолінійний історична Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 0 4 прямолінійний історична Інші основні засоби 0 10 прямолінійний історична Первісно Товариство оцінює основні засоби за собівартістю. Товариство використовує історичну собівартість для відображення основних засобів у фінансовій звітності, тобто облік основних засобів за первісною (історичною) вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації і збитків від знецінення. 4.2. Подальші витрати. Товариство не визнає в балансовій вартості об'єкта основних засобів витрати на щоденне обслуговування, ремонт та технічне обслуговування об'єкта. Ці витрати визнаються в прибутку чи збитку, коли вони понесені. В балансовій вартості об'єкта основних засобів визнаються такі подальші витрати, які задовольняють критеріям визнання активу. 4.3. Амортизація основних засобів. Товариство використовує прямолінійний метод нарахування амортизації. Товариство починає амортизацію активу, з наступного місяця, коли він стає придатним для використання, тобто коли він доставлений до місця розташування та приведений у стан, у якому він придатний до експлуатації у спосіб, визначений управлінським персоналом. Капітальні вкладення в орендовані приміщення амортизуються протягом терміну їх корисного використання. Амортизацію активу припиняють на одну з двох дат, яка відбувається раніше: на дату, з якої актив класифікують як утримуваний для продажу, або на дату, з якої припиняють визнання активу. Залишкова вартість, строки корисної служби та методи нарахування амортизації активів переглядаються наприкінці кожного звітного року та коригуються при необхідності. 4.4. Нематеріальні активи Нематеріальні активи оцінюються за собівартістю за вирахуванням будь-якої накопиченої амортизації та будь-яких накопичених збитків від зменшення корисності. Амортизація нематеріальних активів здійснюється із застосуванням прямолінійного методу. Нематеріальні активи, які виникають у результаті договірних або інших юридичних прав, амортизуються протягом терміну чинності цих прав. Товариство визнає наступні групи нематеріальних активів та строки дії права користування ними: Групи нематеріальних активів Строки дії права користування Група1. Права користування природними ресурсами Відповідно до правовстановлюючого документа Група2. Права користування майном Відповідно до правовстановлюючого документа Група3. Права на комерційні позначення Відповідно до правовстановлюючого документа Група4. Права на об’єкти промислової власності Відповідно до правовстановлюючого документа, але не менше як 5 років Група5. Авторське право та суміжні з ним права Відповідно до правовстановлюючого документа, але не менше як 2 роки Група6. Інші нематеріальні активи Відповідно до правовстановлюючого документа Якщо відповідно до правовстановлюючого документа строк дії права користування не встановлено, Товариство визначає такий строк самостійно в інтервалі 2-10 років. .5. Зменшення корисності основних засобів та нематеріальних активів На кожну звітну дату Товариство оцінює, чи є якась ознака того, що корисність активу може зменшитися. Товариство зменшує балансову вартість активу до суми його очікуваного відшкодування, якщо і тільки якщо сума очікуваного відшкодування активу менша від його балансової вартості. Таке зменшення негайно визнається в прибутках чи збитках, якщо актив не обліковують за переоціненою вартістю згідно з МСБО 16. Збиток від зменшення корисності, визнаний для активу (за винятком гудвілу) в попередніх періодах, Товариство сторнує, якщо і тільки якщо змінилися попередні оцінки, застосовані для визначення суми очікуваного відшкодування. Після визнання збитку від зменшення корисності амортизація основних засобів коригується в майбутніх періодах з метою розподілення переглянутої балансової вартості необоротного активу на систематичній основі протягом строку корисного використання. .6. Облікові політики щодо непоточних активів, утримуваних для продажу Товариство класифікує непоточний актив як утримуваний для продажу, якщо його балансова вартість буде в основному відшкодовуватися шляхом операції продажу, а не поточного використання. Непоточні активи, утримувані для продажу, оцінюються і відображаються в бухгалтерському обліку за найменшою з двох величин: балансовою або справедливою вартістю з вирахуванням витрат на операції, пов'язані з продажем. Амортизація на такі активи не нараховується. Збиток від зменшення корисності при первісному чи подальшому списанні активу до справедливої вартості за вирахуванням витрат на продаж визнається у звіті про фінансові результати. 7. Облікові політики щодо оренди Фінансова оренда - це оренда, за якою передаються в основному всі ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив. Товариство як орендар на початку строку оренди визнає фінансову оренду як активи та зобов'язання за сумами, що дорівнюють справедливій вартості орендованого майна на початок оренди або (якщо вони менші за справедливу вартість) за теперішньою вартістю мінімальних орендних платежів. Мінімальні орендні платежі розподіляються між фінансовими витратами та зменшенням непогашених зобов'язань. Фінансові витрати розподіляються на кожен період таким чином, щоб забезпечити сталу періодичну ставку відсотка на залишок зобов'язань. Непередбачені орендні платежі відображаються як витрати в тих періодах, у яких вони були понесені. Політика нарахування амортизації на орендовані активи, що амортизуються, узгоджена із стандартною політикою Товариства щодо подібних активів. Оренда активів, за якою ризики та винагороди, пов'язані з правом власності на актив, фактично залишаються в орендодавця, класифікується як операційна оренда. Дохід від оренди за угодами про операційну оренду Товариство як орендодавець визнає на прямолінійній основі протягом строку оренди. Затрати, включаючи амортизацію, понесені при отриманні доходу від оренди, визнаються як витрати. Первісні прямі витрати, понесені Товариством при веденні переговорів та укладанні угоди про операційну оренду, додаються до балансової вартості активу, що надається в оперативну оренду та визнаються як витрати протягом строку оренди за прямолінійною основою, як дохід від оренди. Сукупна вартість пільг (витрат на заохочення), що надаються орендарям, відображається як зменшення орендного доходу протягом строку оренди за лінійним методом. Орендні платежі Товариства як орендаря за угодою про операційну оренду визнаються як витрати на прямолінійній основі протягом строку оренди. Товариство надає в суборенду приміщення на умовах операційної оренди. 8. Облікові політики щодо запасів Товариство включає до складу запасів товари та матеріали (в т.ч. будівельні матеріали, запасні частини, паливо, інші), що були придбані та утримуються для використання в ході звичайної діяльності та можуть бути використані для перепродажу, якщо потреба у власному використанні перестала існувати. Собівартість запасів при їх вибутті та оцінці кінцевих залишків Товариство визначає: - за формулою « ідентифікованої собівартості» – для запасів, що використовуються для будівництва і ремонтів основних засобів, в т.ч. будівельні матеріали і запасні частини; - за формулою « ціни продажу» – для товарних запасів, призначених до продажу в роздрібній торгівлі (для кінцевого споживача); - за формулою «перше надходження – перший видаток» – для інших матеріальних запасів. На дату фінансової звітності запаси оцінюють за найменшою з двох величин: собівартістю чи чистою вартістю реалізації. 9. Облікові політики щодо податку на прибуток Витрати з податку на прибуток являють собою суму витрат з поточного та відстроченого податків. Поточний податок визначається як сума податків на прибуток, що підлягають сплаті (відшкодуванню) щодо оподаткованого прибутку (збитку) за звітний період. Поточні витрати Товариства за податками розраховуються з використанням податкових ставок, чинних (або в основному чинних) на дату балансу. Відстрочений податок розраховується за балансовим методом обліку зобов'язань та являє собою податкові активи або зобов'язання, що виникають у результаті тимчасових різниць між балансовою вартістю активу чи зобов'язання в балансі та їх податковою базою. Відстрочені податкові зобов'язання визнаються, як правило, щодо всіх тимчасових різниць, що підлягають оподаткуванню. Відстрочені податкові активи визнаються з урахуванням імовірності наявності в майбутньому оподатковуваного прибутку, за рахунок якого можуть бути використані тимчасові різниці, що підлягають вирахуванню. Балансова вартість відстрочених податкових активів переглядається на кожну дату й зменшується в тій мірі, у якій більше не існує ймовірності того, що буде отриманий оподаткований прибуток, достатній, щоб дозволити використати вигоду від відстроченого податкового активу повністю або частково. Відстрочений податок розраховується за податковими ставками, які, як очікується, будуть застосовуватися в періоді реалізації відповідних активів або зобов'язань. Товариство визнає поточні та відстрочені податки як витрати або дохід і включає в прибуток або збиток за звітний період, окрім випадків, коли податки виникають від операцій або подій, які визнаються прямо у власному капіталі або від об'єднання бізнесу. Товариство визнає поточні та відстрочені податки у капіталі, якщо податок належить до статей, які відображено безпосередньо у власному капіталі в тому самому чи в іншому періоді. 3.10. Облікові політики щодо інших активів та зобов’язань 3.10.1. Забезпечення Забезпечення визнаються, коли Товариство має теперішню заборгованість (юридичну або конструктивну) внаслідок минулої події, існує ймовірність (тобто більше можливо, ніж неможливо), що погашення зобов'язання вимагатиме вибуття ресурсів, котрі втілюють у собі економічні вигоди, і можна достовірно оцінити суму зобов'язання (забезпечення майбутніх витрат на відпустки). 3.10.2. Виплати працівникам Товариство визнає короткострокові виплати працівникам (заробітну плату) як витрати та як зобов'язання після вирахування будь-якої вже сплаченої суми. 3.10.3. Пенсійні зобов'язання Товариство не має схем пенсійного забезпечення, крім участі у державній пенсійній системі страхування України, що передбачає розрахунок і сплату поточних внесків роботодавця як відсотка від поточних загальних виплат працівникам. Витрати за внесками до державної системи страхування відображаються у звітному періоді, до якого відноситься відповідна заробітна плата. 3.11. Інші застосовані облікові політики, що є доречними для розуміння фінансової звітності 3.11.1 Доходи та витрати Доходи та витрати визнаються за методом нарахування. Дохід – це збільшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді надходження чи збільшення корисності активів або у вигляді зменшення зобов’язань, результатом чого є збільшення чистих активів, за винятком збільшення, пов’язаного з внесками учасників. Дохід визнається у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та критеріям визнання. Визнання доходу відбувається одночасно з визнанням збільшення активів або зменшення зобов’язань. Дохід від продажу фінансових інструментів, інвестиційної нерухомості або інших активів визнається у прибутку або збитку в разі задоволення всіх наведених далі умов: а)Товариство передало покупцеві суттєві ризики і винагороди, пов’язані з власністю на фінансовий інструмент, інвестиційну нерухомість або інші активи; б)за Товариством не залишається ані подальша участь управлінського персоналу у формі, яка зазвичай пов’язана з володінням, ані ефективний контроль за проданими фінансовими інструментами, інвестиційною нерухомістю або іншими активами; в)суму доходу можна достовірно оцінити; г)ймовірно, що до Товариства надійдуть економічні вигоди, пов’язані з операцією; та ґ)витрати, які були або будуть понесені у зв’язку з операцією, можна достовірно оцінити. Дохід від продажу товарів визнається в момент передачі ризиків і вигід від володіння товаром. Дохід від надання послуг відображається в момент виникнення незалежно від дати надходження коштів і визначається, виходячи із ступеня завершеності операції з надання послуг на дату балансу. Оцінку ступеня завершеності операцій на кінець звітного періоду Товариство здійснює за методом вивчення виконаних робіт, які мають бути надані за договором. Дивіденди визнаються доходом, коли встановлено право на отримання коштів. Витрати – це зменшення економічних вигід протягом облікового періоду у вигляді вибуття чи амортизації активів або у вигляді виникнення зобов’язань, результатом чого є зменшення чистих активів, за винятком зменшення, пов’язаного з виплатами учасникам. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки за умови відповідності визначенню та одночасно з визнанням збільшення зобов’язань або зменшення активів. Витрати негайно визнаються у звіті про прибутки та збитки, коли видатки не надають майбутніх економічних вигід або тоді та тією мірою, якою майбутні економічні вигоди не відповідають або перестають відповідати визнанню як активу у звіті про фінансовий стан. Витрати визнаються у звіті про прибутки та збитки також у тих випадках, коли виникають зобов’язання без визнання активу. Витрати, понесені у зв'язку з отриманням доходу, визнаються у тому ж періоді, що й відповідні доходи. 3.11.2. Витрати за позиками Витрати за позиками, які не є частиною фінансового інструменту та не капіталізуються як частина собівартості активів, визнаються як витрати періоду. Товариство капіталізує витрати на позики, які безпосередньо відносяться до придбання, будівництва або виробництва кваліфікаційного активу, як частина собівартості цього активу. 3.11.3. Операції з іноземною валютою Товариство при первісному визнанні перераховує операції в іноземній валюті у функціональну валюту (гривню) із застосуванням поточного обмінного курсу НБУ на дату операції. Монетарні статті переоцінюються за поточним обмінним курсом на кожну дату їх повного або часткового погашення заборгованості. Залишки монетарних активів та зобов’язань на кінець звітного періоду, виражені в іноземній валюті, перераховуються у функціональну валюту за курсом НБУ на звітну дату. Залишки грошових коштів, заборгованість за отриманими та виданими кредитами, включаючи нараховані проценти, цінні папери, номіновані в іноземній валюті, переоцінюються Товариством на кожну дату здійснення операцій, а також на кінець кожного звітного періоду. Залишки немонетарних статей, які оцінюються за історичною вартістю в іноземній валюті, перераховуються за обмінним курсом, що діяв на дати первісних операцій. Немонетарні статті, які обліковуються за справедливою вартістю, перераховуються за обмінним курсом, що діє на дату визначення справедливої вартості. Курсові різниці, що виникли в результаті зміни валютних курсів за період після первісного визнання операції в обліку до закінчення звітного періоду, відображаються Товариством у звіті про прибутки та збитки як дохід або збиток від курсових різниць. Витрати на проценти за кредитами у іноземній валюті визнаються Товариством за курсом на дату нарахування цих процентів. 3.11.4. Умовні зобов'язання та активи. Товариство звичайно не визнає умовне зобов’язання. Товариство розкриває інформацію про умовне зобов’язання, якщо можливість вибуття ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди, не є віддаленою. Товариство не визнає умовні актив. Умовні активи не визнаються у фінансовій звітності, оскільки це може спричинити визнання доходу, який може бути ніколи не отриманим. Проте, коли з’являється цілковита впевненість у отриманні доходу, тоді пов’язаний з ним актив не є умовним активом і його визнання є належним. Товариство розкриває інформацію про умовний актив, коли надходження економічних вигід є ймовірним. 4. Істотні облікові судження, оцінні значення і допущення Операції, що не регламентуються МСФЗ Товариством не здійснювались. Істотні облікові судження та інші основні джерела невизначеності в оцінках на звітну дату Під час застосування облікової політики Товариства від керівництва вимагається робити професійні судження, оцінки та припущення щодо балансової вартості активів та зобов’язань, які неможливо отримати з інших джерел. Ці оцінки та пов’язані з ними припущення базуються на історичному досвіді та інших факторах, які вважаються важливими. Фактичні результати можуть відрізнятися від таких оцінок. Такі оцінки та пов’язані з ними припущення переглядаються на постійній основі. За результатами переглядів облікові оцінки визнаються в тому періоді, в якому здійснюється перегляд оцінки, якщо переглянута оцінка виникає лише на цей період, або у періоді перегляду та майбутніх періодах, якщо переглянута оцінка впливає як на поточний, так і на майбутній періоди. Істотні судження у процесі застосування облікової політики У процесі застосування облікової політики Товариства керівництво прийняло певні судження, окрім тих, які вимагають використання оцінок, які мають найістотніший вплив на суми, визнані у фінансовій звітності. Основні джерела невизначеності оцінок Нижче наведені основні припущення стосовно майбутнього та інші основні джерела невизначеності оцінок на кінець звітного періоду, щодо яких існує значний ризик, що вони стануть причиною суттєвих корегувань балансової вартості активів та зобов’язань протягом наступного фінансового року: Безперервність діяльності Керівництво Товариства здійснило оцінку щодо його можливості подальшої безперервної діяльності та впевнилось, що Товариство має ресурси для продовження діяльності у осяжному майбутньому. До того ж, керівництву не відомо про будь-які значні невизначеності, що можуть викликати значну невпевненість у можливості Товариства здійснювати безперервну діяльність. Таким чином, складання фінансової звітності було продовжено виходячи з принципу безперервності діяльності. Судження щодо справедливої вартості фінансових інструментів Підставою для визначення справедливої вартості фінансових інструментів є їх ринкова вартість, а саме оцінна вартість, визначена на біржі (при наявності). Наявність опублікованих цін котирування на активному ринку є найкращим свідченням судження щодо справедливої вартості. В разі відсутності котирувань, визначення справедливої вартості здійснюється згідно договірної вартості, що сформувалась на позабіржовому ринку. Нестабільність фондового ринку України може привести до зниження справедливої вартості фінансових інструментів, знецінення яких Товариство визнає у збитках

Основною діяльністю ПрАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» є створення та облаштування кінотеатрів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, діяльність ресторанів (барів), рекламна діяльність, надання в оренду рухомого та нерухомого майна. У 2020 році Товариство акцентувало свою діяльність на роздрібній торгівлі, оренді кінообладнання, оренда приміщень кінотеатрів. На сьогоднішній день, ПрАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» найбільша мережа кінозалів в Україні, що значною мірою зумовило зростання обороту роздрібної торгівлі та рекламної діяльності. На даний час, Товариство експлуатує 23 багатозальних кінотеатрів (134 кінозалів) у містах Києва, Кривого Рогу, Миколаєва, Хмельницького, Житомира, Херсона, Маріуполя, Дніпра, Запоріжжя, Полтави, Харкова, Львова, Чернігова, Одеси та 2 кінотеатри в Черкасах і 1 кінотеатр у місті Луцьк знаходяться в оперативному управлінні. Мережа кінотеатрів «Multiplex» знаходиться в активному стані розвитку. Мережа кінотеатрів ПрАТ «Мультіплекс-Холдинг» перша на ринку України обладнала свої зали найсучаснішим обладнанням. На даний момент кінотеатри використовують пасивні 3D системи, Depth Q, Volfoni, Master Image та інших передових брендів в цій галузі. Принципова відмінність пасивної системи від активної полягає в тому, що для перегляду фільму використовуються окуляри з поляризаційним склом, пасивні окуляри є набагато легшими від активних, що сприяє більш комфортному перегляду фільмів. Як результат, зображення має високу яскравість, чіткість і контрастність. До того ж, 3D-ефект спостерігається з будь-якого місця в залі і не залежить від положення голови глядача. Товариство використовує екрани з підвищеною відбиваючою здатністю від світового лідера Harkness Hall, які забезпечують найвищу якість зображення у разі застосування цифрових проекторів у форматі 3D і 2D. Спеціальна конструкція рами екрану з автоматичними рухливими кашетами забезпечує ідеальну геометрію зображення на екрані незалежно від формату, в якому знятий фільм. Новинкою є використання «парящих» рам для екранів, які дають можливість зробити зображення максимально масштабним (майже на всю стіну). Компанією встановлено в залах крісла підвищеного комфорту з приводом на дистанційному керуванні, за допомогою якого глядач може самостійно вибрати максимально зручне положення для перегляду. Використовується сучасне акустичне обладнання, одне з кращих європейських брендів: Euro Sound та Magnet. Все обладнання сертифіковане компанією Dolby. Вся конструкція стін - єдине інженерне рішення, спрямоване на досягнення в залі звучання, якого домагалися звукорежисери при випуску фільму. В 2015 році Компанія відкрила українським глядачам зал з інноваційною системою подвійної проекції TWINS. Подвійна проекційна система TWINS працює наступним чином – два синхронізовані промені подаються окремо для кожного ока. Такий підхід дозволяє демонструвати як 2D, так і 3D-фільми в 4К форматі на величезних екранах без втрати якості та яскравості зображення. У грудні 2016 року ПрАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» відкрив перший кінозал IMAX у м. Дніпро, а у 2017 році відкрилась друга черга кінозалів IMAX щоб наші глядачі змогли насолодитися найчіткішою картинкою, найякіснішим звуком, глибоким та об'ємним 3D. Технологія IMAX - це комплекс самого передового кінопроекційного обладнання, завдяки якому зображення поширюється за область геометричного розпізнавання, включає периферійний зір, що змушує глядачів повірити в реальність того, що відбувається на екрані та надпотужна акустична система з ідеально налаштованим звуком для кожного фільму. У 2016 році мережа кінотеатрів «Multiplex» зайняла І місце у рейтинговому голосуванні Української народної премії та була визнана кращою найсуворішим в Україні журі - українськими споживачами. Українська народна премія - це наймасштабніший в Україні щорічний конкурс, в межах якого перед українськими споживачами постає важливе та відповідальне завдання – визначення кращих товарів та послуг шляхом он-лайн голосування. (www.ukrainian-choice.com). Виправдавши довіру глядачів ПрАТ «Мультіплекс-Холдинг» підтвердило: •лідерські позиції на ринку; •професійність керівництва та менеджменту компанії; •ефективну організаційну структуру; •злагодженості бізнес процесів; •неперевершену якість товарів та послуг.

За останні п'ять років придбання або відчуження активів не було.

Товариство визнає матеріальний об'єкт основним засобом, якщо він утримується з метою використання його у процесі своєї діяльності, надання послуг, або для здійснення адміністративних і соціально-культурних функцій, очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких більше одного року та вартість яких більше 6000 грн. Малоцінні необоротні матеріальні активи вартістю менше 6000 грн. не відносяться до основних засобів і для цілей складання фінансової звітності обліковуються як МНМА. Якщо об’єкт відповідає визначенню активу Товариство відносить його до окремої групи. Не готові до експлуатації об'єкти, які плануються до використання в складі основних засобів, до моменту початку експлуатації значаться в складі класу придбані, але не готові до експлуатації основні засоби. Для кожної групи основних засобів Товариство визначає ліквідаційну вартість, строк корисного використання та методи нарахування амортизації. Дані оцінки переглядаються щорічно, якщо очікування відрізняються від попередніх оцінок, зміну (зміни) слід відображати як зміну в обліковій оцінці відповідно до МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки». Товариство визначає наступні групи основних засобів: Найменування групи основних засобів Ліквідаційна вартість, грн. Строк корисного використання, рік Метод нарахування амортизації Наступна оцінка Будівлі, споруди та передавальні пристрої 0 15 прямолінійний історична Машини та обладнання З них: Комп’ютери, офісна техніка 0 5 прямолінійний історична 0 5 прямолінійний історична Транспортні засоби 0 5 прямолінійний історична Інструменти, прилади, інвентар (меблі) 0 4 прямолінійний історична Інші основні засоби 0 10 прямолінійний історична Первісно Товариство оцінює основні засоби за собівартістю. Товариство використовує історичну собівартість для відображення основних засобів у фінансовій звітності, тобто облік основних засобів за первісною (історичною) вартістю за вирахуванням накопиченої амортизації і збитків

Економіка України за 2020 рік суттєво не зміцнилась. Значним фактором залишаються воєнні дії і наявність тимчасово неконтрольованої території. Таким чином, інвестиційний клімат України залишається не привабливим для іноземних інвесторів, хоча уряд України заклав до розрахунків основних фінансових документів країни стримане зростання економіки. Податкове, валютне та митне законодавство України може тлумачитися по-різному і часто змінюється. Подальший економічний розвиток України в значній мірі залежить від ефективності економічних, фінансових і монетарних заходів, що вживаються урядом, а також від змін у податковій, юридичній, законодавчій та політичній сферах. Керівництво Товариства не може передбачити всі тенденції, які могли б вплинути на економіку України, а також те, який вплив вони можуть мати на фінансове положення Товариства. Беручи до уваги усі фінансові, інвестиційні та політичні аспекти, Керівництво вважає, що воно вживає та буде вживати усіх необхідних заходів для підтримки економічної стабільності Товариства в умовах, що склалися.Нещодавній спалах коронавірусу (COVID-19) створив нові виклики для бізнес-середовища. Світова пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19) та запровадження Кабінетом Міністрів України карантинних та обмежувальних заходів, спрямованих на протидію її подальшого поширення в Україні, зумовили виникнення додаткових ризиків діяльності Товариства. Ці події можуть суттєво вплинути на подальшу діяльність Товариства та його фінансові результати, і наразі цей вплив неможливо достовірно оцінити. Керівництво Товариства не може передбачити всі тенденції, які могли б вплинути на економіку України, а також те, який вплив вони можуть мати на фінансове положення Товариства. Керівництво Товариства впевнене, що в поточній ситуації воно вживає всі необхідні заходи для забезпечення стабільності та подальшого розвитку Товариства. Окрім того, відповідно до Закону України від 06.04.2000 № 1645-ІІІ «Про захист населення від інфекційних хвороб», Закону України від 17.03.2020 №530-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення виникненню і поширенню корона вірусної хвороби (COVID-19)», Закону України від 30.03.2020 № 540-ІХ «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв’язку з поширенням корона вірусної хвороби (COVID-19)», постанову Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 (зі змінами) було запроваджено режим надзвичайної ситуації та карантину на всій території України з метою запобігання поширенню гострої вірусної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2.

Політика з фінансування діяльності емітента проводиться в повному обсязі та включає: кредитування, отримання позик.

Договори, які укладені, але не виконані знаходяться в провадженні та під контролем юридичного відділу емітента.

Основною діяльністю ПрАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» є створення та облаштування кінотеатрів, роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах, діяльність ресторанів (барів), рекламна діяльність, надання в оренду рухомого та нерухомого майна. У 2020 році Товариство акцентувало свою діяльність на роздрібній торгівлі, оренді кінообладнання, оренда приміщень кінотеатрів. На сьогоднішній день, ПрАТ «МУЛЬТІПЛЕКС-ХОЛДИНГ» найбільша мережа кінозалів в Україні, що значною мірою зумовило зростання обороту роздрібної торгівлі та рекламної діяльності. На даний час, Товариство експлуатує 26 багатозальних кінотеатрів (134 кінозалів) у містах Києва, Кривого Рогу, Миколаєва, Хмельницького, Житомира, Херсона, Маріуполя, Дніпра, Запоріжжя, Полтави, Харкова, Львова, Чернігова, Одеси та 2 кінотеатри в Черкасах і 1 кінотеатр у місті Луцьк знаходяться в оперативному управлінні.

Емітентом здійснюється постійний моніторинг новітніх технологій та розробок в галузі кіноіндустрії, які пов'язані з підвищенням якості роботи підприємства у цілому.

Протягом 2020 року Україна та більшість країн світу знаходиться в умовах світової загрози некерованого поширення коронавірусної інфекції COVID-19. Запровадження Кабінетом Міністрів України карантинних та обмежувальних заходів, спрямованих на протидію подальшому поширенню інфекції зумовили виникнення додаткових ризиків діяльності суб’єктів господарювання. Товариство, діяльність якого пов’язана із наданням в оренду площ під кінотеатри з метою показу кінофільмів та реалізацією супутніх товарів в кінотеатрах, зазнало суттєвого впливу на господарську діяльність та фінансові результати через тимчасове припинення діяльності кінотеатрів в 2020 році.