АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО "ОПЕРАТОР ГАЗОРОЗПОДІЛЬНОЇ СИСТЕМИ "ЖИТОМИРГАЗ"

Публiчне акцiонерне товариство по газопостачанню та газифiкацiї "ЖИТОМИРГАЗ" є новим найменуванням Вiдкритого акцiонерного товариство по газопостачанню та газифiкацiї "ЖИТОМИРГАЗ" , яке створене та дiє вiдповiдно до положень Цивiльного кодексу України, Господарського кодексу України, законiв України "Про акцiонернi товариства", "Про цiннi папери та фондовий ринок", а також iнших нормативно-правових актiв України. Товариство створене на пiдставi наказу Державного комiтету по нафтi i газу вiд 11 березня 1994 р. № 104 шляхом перетворення Державного пiдприємства по газопостачанню та газифiкацiї "Житомиргаз" у Вiдкрите акцiонерне товариство по газопостачанню та газифiкацiї "Житомиргаз" на пiдставi Указу Президента України "Про корпоратизацiю пiдприємств" вiд 15 червня 1993 року № 210/93. У 2015 роцi з метою виконання вимог законодавства України, зокрема, Закону України "Про засади функцiонування ринку природного газу", який дiяв до 01.10.2015, зокрема ст. 16, якою передбачено вiдокремлення функцiй транспортування, розподiлу та постачання природного газу, Публiчне акцiонерне товариство по газопостачанню та газифiкацiї "ЖИТОМИРГАЗ" (далi - ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ") припинило у червнi 2015 роцi свою дiяльнiсть в частинi постачання природного газу. Вiдповiдно до Постанови вiд 08.09.2015 №2284 Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про переоформлення лiцензiй на розподiл природного, нафтового газу i газу (метану) вугiльних родовищ, виданих ПАТ "ЛУГАНСЬКГАЗ", ПАТ "ЧЕРНIВЦIГАЗ", ПАТ "ХАРКIВГАЗ", ПАТ "ХАРКIВМIСЬКГАЗ" та ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ"" лiцензiю, видану ПАТ "Житомиргаз" вiд 19.03.2015 переоформлено на безстрокову. В результатi проведених змiн, 05.01.2015 було зареєстровано нову юридичну особу - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" (далi - ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ"). Вiдповiдно до постанови вiд 28.05.2015 № 1646 Нацiональної комiсiї , що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про видачу лiцензiї на постачання природного газу, газу (метану) вугiльних родовищ за регульованим тарифом ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" (далi - постанова вiд 28.05.2015 № 1646), видано ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" (код ЄДРПОУ 39577504, м. Житомир, вул. Фещенка-Чопiвського, буд. 35) лiцензiю на право провадження господарської дiяльностi з постачання природного газу, газу (метану) вугiльних родовищ за регульованим тарифом на територiї м. Житомир та Житомирської областi (крiм м. Коростишiв та Коростишiвського району), села Махаринцi Козятинського району, сiл Бухни та Морозiвка Погребищанського району Вiнницької областi з строком дiї з 01.07.2015 по 30.06.2020. Згiдно Постанови вiд 08.09.2015 №2283 Нацiональної комiсiї, що здiйснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг "Про переоформлення лiцензiй на постачання природного газу, газу (метану) вугiльних родовищ за регульованим тарифом, виданих ПАТ "ЛУГАНСЬКГАЗ", ТОВ "КИЇВОБЛГАЗ ЗБУТ", ТОВ "ЧЕРНIВЦIГАЗ ЗБУТ", ТОВ "ХАРКIВГАЗ ЗБУТ" та ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ"" лiцензiю, видану ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" переоформлено на безстрокову. Вiдповiдно до абзацу першого частини шостої Роздiлу VII Закону України "Про ринок природного газу", введеного в дiю з 01.10.2015, провадження дiяльностi з постачання та розподiлу природного газу здiйснюється на пiдставi чинних лiцензiй, що були виданi до дня введення в дiю цього Закону, протягом трьох мiсяцiв пiсля затвердження лiцензiйних умов на провадження вiдповiдного виду господарської дiяльностi згiдно з положеннями цього Закону. Лiцензiйнi умови провадження господарської дiяльностi з розподiлу природного газу затвердженi постановою НКРЕКП вiд 16.02.2017 №201, набрали чинностi з 26.03.2017. З метою приведення господарської дiяльностi з розподiлу природного газу у вiдповiднiсть до вимог законiв України "Про ринок природного газу", "Про лiцензування видiв господарської дiяльностi" та Лiцензiйних умов провадження господарської дiяльностi з розподiлу природного газу, затверджених постановою НКРЕКП вiд 16.02.2017 №201, ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" було подано до НКРЕКП заяву про отримання лiцензiї на право провадження господарської дiяльностi з розподiлу природного газу. На пiдставi Постанови НКРЕКП №847 вiд 29.06.2017 "Про видачу лiцензiї на розподiл природного газу ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ", ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" видано лiцензiю на право провадження господарської дiяльностi з розподiлу природного газу в межах територiї мiста Житомир та Житомирської областi (крiм мiста Коростишiв та Коростишiвського району), а також територiї сiл Бухни та Морозiвка Погребищанського району та села Махаринцi Козятинського району Вiнницької областi, де знаходиться газорозподiльна система, що перебуває у власностi, господарському вiданнi, користуваннi чи експлуатацiї ПУБЛIЧНОГО АКЦIОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА ПО ГАЗОПОСТАЧАННЮ ТА ГАЗИФIКАЦIЇ "ЖИТОМИРГАЗ". До органiзацiйної структури емiтента - ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" входять наступнi органи управлiння Товариством: Загальнi збори акцiонерiв, Наглядова рада, Ревiзiйна комiсiя, Правлiння Товариства. Загальнi збори є вищим органом управлiння Товариства. Наглядова рада є органом, який контролює та регулює дiяльнiсть Правлiння в межах компетенцiї, визначеної Статутом. Виконавчим органом Товариства, який здiйснює управлiння поточною дiяльнiстю Товариства, є Правлiння (колегiальний виконавчий орган). Ревiзiйна комiсiя є контролюючим органом, що здiйснює перевiрки фiнансово-господарської дiяльностi пiдприємства. До органiзацiйної структури ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ входять наступнi структурнi пiдроздiли: Центральна бухгалтерiя, Управлiння клiєнтського сервiсу, Управлiння iнформацiйних систем та технологiй, Управлiння з персоналу, Управлiння матерiально-технiчного забезпечення, Служба автотранспорту, Служба охорони працi та цивiльного захисту, канцелярський вiддiл та архiв, Бердичiвське вiддiлення, Житомирське вiддiлення, Коростенське вiддiлення, Новоград-Волинське вiддiлення, Овруцьке вiддiлення, Попiльнянське вiддiлення, Управлiння експлуатацiї, Виробничо-технiчний вiддiл, Служба експлуатацiї систем газопостачання, Аварiйно-диспетчерська служба, Служба контролю за виробництвом, Управлiння метрологiї, Вiддiл лабораторних вимiрiв, Вiддiл обслуговування вузлiв облiку газу, Вiддiл iнспектування, Вiддiл комерцiйного балансування, Вiддiл з продажiв, Вiддiл iнжинiрингу, Вiддiл капiтального будiвництва, Проектно-кошторисний вiддiл, Вiддiл бюджетування та контролю, Вiддiл економiчного планування, Вiддiл економiчної безпеки, Вiддiл охорони та iншi.

Згiдно консолiдованої звiтностi емiтента середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб) в 2018 р: 2194чол. Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб): 96 чол. Середня кiлькiсть працiвникiв за 2018 рiк складає (осiб): 2290 чол. Працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) - небуло. Фонд оплати працi: 179520,538 тис.грн. Факти змiни розмiру фонду оплати працi, його збiльшення або зменшення вiдносно попереднього року: збiльшення ФОП в 2018 роцi вiдносно попереднього 2017 року на 14166,138 тис. грн. пов`язане з премiюванням працiвникiв, пiдвищенням заробiтної плати у зв`язку з пiдвищенням прожиткового мiнiмуму та розмiру мiнiмальної заробiтної плати вiдповiдно до Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рiк". По ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" середньооблiкова чисельнiсть штатних працiвникiв облiкового складу (осiб) в 2018 роцi складає 1827чол. Середня чисельнiсть позаштатних працiвникiв та осiб, якi працюють за сумiсництвом (осiб): 41 чол. Середня кiлькiсть працiвникiв за 2018 рiк складає (осiб): 1868 чол. Працiвникiв, якi працюють на умовах неповного робочого часу (дня, тижня) - не було. Фонд оплати працi: 145995,398 тис.грн.. Кадрова програма емiтента спрямована на забезпечення рiвня квалiфiкацiї працiвникiв операцiйним потребам емiтента. Постiйно проводиться робота щодо пiдвищення квалiфiкацiї кадрiв, а також пiдготовки спецiалiстiв робiтничих професiй газового господарства. За 2018 рiк витрати на пiдготовку кадрiв становили 309 тис. грн.. В Товариствi постiйно проводиться робота щодо пiдвищення загальноосвiтнього рiвня, що дає змогу створювати резерв кадрiв для висування на вищi посади.

Емiтент не належить до будь-яких об'єднань.

Емiтент не здiйснює спiльної дiяльностi з органiзацiями, пiдприємствами, установами.

Будь-яких пропозицiй щодо реорганiзацiї з боку третiх осiб не надходило.

Органiзацiя бухгалтерського облiку та облiкова полiтика Товариства у 2018 роцi проводилась вiдповiдно до наказу ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" №01.4Н-300-1217 вiд 29.12.2017 року "Про затвердження Облiкової полiтики ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" на 2018 рiк". Облiк основних засобiв Основнi засоби - матерiальнi активи, якi Пiдприємство утримує з метою використання їх у процесi виробництва або постачання товарiв, надання послуг, здавання в оренду iншим особам або для здiйснення адмiнiстративних i соцiально-культурних функцiй, очiкуваний строк корисного використання (експлуатацiї) яких бiльше одного року (або операцiйного циклу, якщо вiн довший за рiк). Для визначення предметiв, що вiдносяться до малоцiнних необоротних матерiальних активiв (МНМА) встановлюється межа первiсної вартостi предметiв, якi включаються до їх складу - 6 000 грн. (без ПДВ). Предмети, первiсна вартiсть яких перевищує 6 000 гривень (без ПДВ), включаються до складу основних засобiв. До складу основних засобiв також включаються газотранспортнi мережi та обладнання i споруди на них незалежно вiд вартостi. МНМА не є основними засобами i в момент введення/передачi в експлуатацiю вартiсть МНМА визнається витратами поточному перiоду у складi "матерiальних витрат". Основнi засоби вiдображаються на балансi за умови вiдповiдностi критерiям: " iснування вiрогiдностi отримання майбутнiх економiчних вигод, пов'язаних з використанням даного активу; " вартiсть активу може бути достовiрно визначена. При цьому, окремi об'єкти основних засобiв безпосередньо можуть не збiльшувати економiчнi вигоди, але є необхiдними для забезпечення їх отримання вiд експлуатацiї iнших активiв. Класифiкацiя основних засобiв: " Земля, будинки та споруди. " Транспорт i iншi основнi засоби. " Газотранспортне обладнання Не зараховуються до складу основних засобiв тi об'єкти, що призначаються для подальшого продажу. Такi об'єкти облiковуються за рахунками облiку товарiв - рах. 28, або за рахунками готової продукцiї рах. 26, за умови їх власного виробництва. Аналiтичний облiк основних засобiв ведеться в розрiзi окремих iнвентарних об'єктiв, що представляє собою закiнчений пристрiй з усiма пристосуваннями i приладдям до нього або окремий конструктивно вiдокремлений предмет, що призначений для виконання певних самостiйних функцiй, чи вiдокремлений комплекс конструктивно з'єднаних предметiв одного або рiзного призначення, що мають для їх обслуговування загальнi пристосування, приладдя, керування та єдиний фундамент, внаслiдок чого кожен предмет може виконувати свої функцiї, а комплекс - певну роботу тiльки в складi комплексу, а не самостiйно. Якщо один об'єкт основних засобiв складається з частин, якi мають рiзний строк корисного використання (експлуатацiї), то кожна з цих частин може визнаватися в бухгалтерському облiку як окремий об'єкт основних засобiв. За групою машини та обладнання облiк ведеться за iнвентарними об'єктами, якi складаються з кожного окремого агрегату (машини, апарату, станку, установки) з всiма приналежними приборами, приладами, iнструментами, огородженням та фундаментом (якщо вiн на ньому змонтований). На рахунках основних засобiв (рах. 10) облiковуються як власнi основнi засоби так i отриманi на умовах фiнансового лiзингу, виробничi та невиробничi основнi засоби, майно що знаходиться у господарському вiданнi чи користуваннi. Кожний iнвентарний об'єкт основних засобiв вводиться в експлуатацiю наказом керiвника i закрiплюється за окремою службою та матерiально вiдповiдальною особою. Первiсна вартiсть. Придбанi/виробленi основнi засоби зараховуються на баланс за первiсною вартiстю, що складається з: " суми, що сплачують постачальникам активiв та пiдрядникам за виконання будiвельно-монтажних робiт (без непрямих податкiв); " реєстрацiйних зборiв, державного мита та аналогiчних платежiв, якi не вiдшкодовуються; " суми ввiзного мита; " суми непрямих податкiв у зв'язку з придбанням (створенням) основних засобiв; " витрати зi страхування ризикiв доставки основних засобiв; " витрати на транспортування, установку, монтаж, налагодження основних засобiв; " iншi витрати, безпосередньо пов'язанi з доведенням основних засобiв до стану, у якому вони придатнi для використання iз запланованою метою; " витрат на сплату вiдсоткiв за користування кредитом, який було взято для придбання/виготовлення основних засобiв, до моменту вводу в експлуатацiю таких основних засобiв. Первiсна вартiсть основних засобiв збiльшується на суму витрат, пов'язаних з полiпшенням об'єкта, що призводить до збiльшення майбутнiх економiчних вигод, первiсно очiкуваних вiд використання об'єкта. До таких витрат, зокрема, вiдносяться: Модернiзацiя - комплекс робiт з полiпшення експлуатацiйних характеристик дiючого устаткування замiною окремих складових частин бiльш досконалими згiдно з сучасними вимогами i нормами. Модифiкацiя - будь-яка головна, другорядна, акустична або емiсiйна змiна типової конструкцiї зразка технiки, що стосується її основних характеристик. Добудова - завершення будiвництва iндивiдуального об'єкта у вiдповiдностi до будiвельного паспорта. Реконструкцiя - перебудова iснуючих об'єктiв виробничого та цивiльного призначення, пов'язана з удосконаленням виробництва, пiдвищенням його технiко-економiчного рiвня та якостi вироблюваної продукцiї, полiпшенням умов експлуатацiї та проживання, якостi послуг, змiною основних технiко-економiчних показникiв (кiлькiсть продукцiї, потужнiсть, функцiональне призначення, геометричнi розмiри). Капiтальний ремонт - комплекс ремонтно-будiвельних, робiт, який передбачає замiну, вiдновлювання та модернiзацiю в зв'язку з їх фiзичною зношенiстю та руйнуванням, полiпшення експлуатацiйних показникiв, що призводить до збiльшення майбутнiх економiчних вигод. Капiтальний ремонт передбачає призупинення на час виконання робiт експлуатацiї будiвлi в цiлому або її частин (за умови їх автономностi). Переоцiнена вартiсть - вартiсть необоротних активiв пiсля їх переоцiнки. Залишкова вартiсть - первiсна (переоцiнена) вартiсть об'єкта необоротних активiв за вирахуванням зносу. Лiквiдацiйна вартiсть - сума коштiв або вартiсть активiв, яку Пiдприємство очiкує отримати вiд реалiзацiї (лiквiдацiї) необоротних активiв пiсля закiнчення строку їх корисного використання (експлуатацiї), за вирахуванням витрат, пов'язаних з продажем (лiквiдацiєю). В умовах вiдсутностi достовiрної iнформацiї, необхiдної для прийняття об?рунтованого рiшення i нестабiльностi економiки України, що iстотно пiдвищує складнiсть прогнозованостi в часi при придбаннi (виготовленнi) матерiальних необоротних активiв вважати, що їх лiквiдацiйна вартiсть дорiвнює нулю. Витрати, що здiйснюються для пiдтримання об'єкта в робочому станi та одержання первiсно визначеної суми майбутнiх економiчних вигод вiд його використання, включаються до складу поточних витрат, наприклад: замiна шин та аккумуляторiв для автомобiльного транспорту, покраска газапроводiв. У разi часткової лiквiдацiї об'єкта основних засобiв його первiсна (переоцiнена) вартiсть та знос зменшуються вiдповiдно на суму первiсної(переоцiненої) вартостi та зносу лiквiдованої частини об'єкта. Первiсна вартiсть безоплатно отриманих основних засобiв дорiвнює їх справедливiй вартостi на дату отримання. При визначеннi собiвартостi об'єктiв основних засобiв з цiни їх придбання вираховуються торговi знижки. Джерела надходження основних засобiв " Капiтальнi iнвестицiї; " Внесення засновникiв (акцiонерiв); " Безкоштовне отримання у власнiсть чи користування (вiдання); " Отримання в обмiн на iншi ТМЦ; " Оприбуткування неврахованих основних засобiв, виявлених при проведеннi iнвентаризацiй. Вiдображення витрат вiд зменшення корисностi Балансова вартiсть основних засобiв переглядається на предмет зменшення корисностi, коли певнi подiї чи змiна обставин вказують на те, що балансова вартiсть активу не зможе бути вiдшкодована. У випадку виявлення ознак зменшення корисностi активу, перевищення його балансової вартостi над оцiночною вiдшкодовуваною вартiстю вартiсть такого активу або одиницi, що генерує грошовi потоки, списується до вартостi очiкуваного вiдшкодування. Вартiсть очiкуваного вiдшкодування активiв визначається як бiльша з двох величин: чистої цiни продажу активу або вартостi використання активу. Втрати вiд зменшення корисностi об'єктiв основних засобiв включаються до складу витрат звiтного перiоду з одночасним збiльшенням суми зносу об'єкта основних засобiв. Сума вигод вiд вiдновлення ранiше зменшеної корисностi об'єкта основних засобiв вiдображається визнанням доходу з одночасним зменшенням суми зносу об'єкта основних засобiв. Облiк нематерiальних активiв Класифiкацiя нематерiальних активiв: " Права користування природними ресурсами; " Права користування майном; " Права на комерцiйнiй позначення, крiм тих, витрати на придбання яких визнаються роялтi; " Права на об'єкти промислової власностi, крiм тих, витрати на придбання яких визнаються роялтi; " Авторське право та сумiжнi з ним права, крiм тих, витрати на придбання яких визнаються роялтi; " Iншi нематерiальнi активи. Оформлення надходження нематерiального активу здiйснюється шляхом складання Акту приймання iз зазначенням назви, основних характеристик, порядку використання, пiдписiв посадових осiб, що прийняли об'єкт, iнвентарного номера. Амортизацiя необоротних активiв Об'єктом амортизацiї є вартiсть основних засобiв (окрiм вартостi землi, прав постiйного користування земельними дiлянками, природних ресурсiв i незавершених капiтальних iнвестицiй). Амортизацiя основних засобiв нараховується iз застосуванням прямолiнiйного методу. Малоцiннi необоротнi матерiальнi активи, враховуючи бiблiотечнi фонди, визнаються матерiальними витратами у першому мiсяцi використання цих активiв. Строк корисного використання (експлуатацiї) об'єкта основних засобiв та нематерiальних активiв встановлюється наказом по Пiдприємству при визнаннi цього об'єкта активом (при зарахуваннi на баланс/введеннi в експлуатацiю) з врахуванням: " очiкувань по використанню об'єкта Пiдприємством з урахуванням його потужностi або продуктивностi; " фiзичного та морального зносу, що передбачається; " правових або iнших обмежень щодо строкiв використання об'єкта; " iнших факторiв. Нарахування амортизацiї основних засобiв та нематерiальних активiв проводиться iз застосуванням прямолiнiйного методу здiйснюється згiдно рекомендованих строкiв корисного використання, наведених у таблицi 1, класифiкатор розподiлу основних фондiв за групами з нормами амортизацiї наведено у додатку 1. Нарахування амортизацiї починається з мiсяця, наступного за мiсяцем, у якому об'єкт основних засобiв став придатним для корисного використання. Амортизацiю активу припиняють починаючи з наступного мiсяця за мiсяцем, в якому вiдбувається одна з подiй: припиняється визнання активу або актив перекласифiкують як утримуваний для продажу (або включають до лiквiдацiйної групи, яку класифiкують як утримувану для продажу) згiдно з МСФЗ 5. Органiзацiя аналiтичного облiку Для органiзацiї облiку та контролю за збереженням основних засобiв кожному об'єкту надається iнвентарний номер. Кожнiй групi основних засобiв надається серiя номерiв виходячи з кiлькостi об'єктiв облiку та можливих надходжень в майбутньому. Аналiтичний пооб'єктний облiк основних засобiв в бухгалтерському облiку ведеться в Iнвентарних картках (типова форма ОЗ-6) iз зазначенням назви об'єкту, призначення, паспорт, заводський номер, модель, тип, марка, дата виготовлення, дата введення в експлуатацiю, iнвентарний номер, первинна вартiсть, рiчна норма амортизацiйних вiдрахувань, рахунок витрат вiднесення амортизацiйних вiдрахувань, сума нарахованого зносу. Внутрiшнє перемiщення основних засобiв оформляється за типовою формою ОЗ-1. Вибуття основних засобiв можливо шляхом: " продажу; " безкоштовної передачi/повернення; " часткової або повної лiквiдацiї; " виявлення нестачi в результатi iнвентаризацiї; " втрати в результатi стихiйного лиха; " морального старiння тощо. При неможливостi реалiзацiї основного засобу, який є непридатним для подальшої експлуатацiї, вiн пiдлягає списанню, для чого головою правлiння Пiдприємства назначається комiсiя, до складу якої можуть входити головний iнженер, головний механiк, головний енергетик, технолог, головний бухгалтер та iншi спецiалiсти. По результатам висновкiв комiсiї встановлюється придатнiсть до вiдновлення та подальшого використання, причини списання, винуватцiв у передчасному списаннi, визначається можливiсть подальшого використання вузлiв, деталей, конструкцiй, матерiалiв. Вiдомостi вiдображаються в Актi на списання основних засобiв (типовi форми ОЗ-3, ОЗ-4). Капiтальнi iнвестицiї Облiк капiтальних iнвестицiй ведеться по-об'єктно, включно з витратами на капiтальний ремонт основних засобiв. Капiтальнi iнвестицiї не амортизуються. Зменшення корисностi нефiнансових активiв На кожну звiтну дату Пiдприємство проводить оцiнку наявностi ознак можливого зменшення корисностi активiв. За наявностi таких ознак або при необхiдностi проведення щорiчного тестування на предмет зменшення корисностi Пiдприємство визначає вартiсть вiдшкодування активу. Вартiсть вiдшкодування активу є бiльшою з двох величин: справедливої вартостi активу або одиницi, що генерує грошовi потоки, за вирахуванням витрат на реалiзацiю i вартостi використання. Сума вiдшкодування активу визначається для кожного окремого активу, якщо цей актив генерує надходження коштiв i цi кошти, в основному, не залежать вiд iнших активiв або груп активiв. Коли балансова вартiсть активу або одиницi, що генерує грошовi потоки, перевищує суму його/її вiдшкодування, вважається, що його/її кориснiсть зменшилась, i його/її вартiсть списується до суми вiдшкодування. При оцiнцi вартостi використання очiкуванi грошовi потоки дисконтуються до їхньої теперiшньої вартостi з використанням ставки дисконту (до оподаткування), що вiдображає поточнi ринковi оцiнки вартостi грошей у часi й ризики, властивi цьому активу. При визначеннi справедливої вартостi за вирахуванням витрат на реалiзацiю враховуються останнi операцiї на ринку. У разi неможливостi визначення таких операцiй використовується вiдповiдна модель оцiнки. Такi розрахунки пiдтверджуються оцiночними коефiцiєнтами, котируванням акцiй дочiрнiх пiдприємств, якi вiльно обертаються на вiдкритому ринку цiнних паперiв, чи iншими показниками справедливої вартостi, що є в наявностi. Розрахунок зменшення корисностi Пiдприємства ?рунтується на детальних кошторисах та прогнозних розрахунках, що складаються окремо для кожної з одиниць Пiдприємства, що генерують грошовi потоки, мiж якими розподiляються iндивiдуальнi активи. Кошториси та прогнознi розрахунки, як правило, охоплюють перiод у п'ять рокiв. Для бiльш тривалих перiодiв розраховується довгостроковий темп зростання, який застосовується для прогнозування майбутнiх грошових потокiв пiсля п'ятого року. Збитки вiд зменшення корисностi поточної дiяльностi, в тому числi вiд зменшення корисностi запасiв, визнаються у консолiдованому звiтi про фiнансовi результати у складi iнших операцiйних витрат, за виключенням попередньо переоцiнених об'єктiв основних засобiв, сума дооцiнки яких вiдображалася безпосередньо у складi iншого сукупного доходу. В такому випадку зменшення корисностi також вiдображається у складi iншого сукупного доходу в сумi, що не перевищує попередньої переоцiнки. На кожну звiтну дату Пiдприємство здiйснює оцiнку наявностi ознак того, що збиток вiд зменшення корисностi, визнаний щодо певного активу ранiше, , вже не iснує або зменшився. За наявностi таких ознак Пiдприємство оцiнює суму вiдшкодування активу або одиницi, що генерує грошовi потоки. Збиток вiд зменшення корисностi, визнаний для активу в попереднiх перiодах, сторнується в тому випадку, якщо змiнилися попереднi припущення, застосованi для визначення суми вiдшкодування активу з моменту визнання останнього збитку вiд зменшення корисностi. Балансова вартiсть активу, збiльшена внаслiдок сторнування збитку вiд зменшення корисностi, не повинна перевищувати балансову вартiсть (за вирахуванням амортизацiї), яку б визначили, якщо б збиток вiд зменшення корисностi активу не визнали в попереднi роки. Сторнування збитку вiд зменшення корисностi визнається уконсолiдованому звiтi про фiнансовi результати, за винятком випадкiв, коли актив вiдображається за переоцiненою сумою. У таких випадках сторнування вiдображається як дооцiнка. Облiк орендних операцiй Оренда - угода, за якою орендар набуває прав користування необоротним активом за плату протягом погодженого з орендодавцем строку. Для здiйснення бухгалтерського облiку оренднi угоди можуть бути класифiкованi на: 1. операцiйну оренду; 2. фiнансову оренду. Фiнансова оренда - це оренда, яка передбачає передачу орендарю всiх ризикiв i вигод, пов'язаних з правом користування i володiння активом. Оренда визнається фiнансовою за наявностi хоча б однiєї з нижченаведених ознак: - орендар здобуває право власностi на орендований актив пiсля закiнчення термiну оренди; - орендар має можливiсть i намiр придбати об'єкт оренди за цiною, нижче його справедливої вартостi на дату придбання; - строк оренди становить бiльшу частину строку корисного використання (експлуатацiї) об'єкта оренди; - теперiшня вартiсть мiнiмальних орендних платежiв на початок строку оренди дорiвнює або перевищує справедливу вартiсть об'єкта оренди; - орендований актив має специфiчний характер, в силу чого лише орендар може використовувати його без витрат на його модернiзацiю, модифiкацiю, дообладнання (наприклад, в тому випадку, якщо об'єкт фiнансової оренди був спецiально зроблений для надання в оренду орендарю); - орендар може продовжити оренду активу за плату, значно меншу за ринкову орендну плату; - оренда може бути припинена орендарем, який вiдшкодовує орендодавцю його втрати вiд припинення оренди. Операцiйна оренда - це будь-яка iнша оренда, нiж фiнансова оренда Об'єктами оренди можуть бути: - основнi засоби; - нематерiальнi активи; - iншi необоротнi активи. Фiнансовi iнструменти Фiнансовi iнструменти облiковуються згiдно МСФЗ 9. Пiд фiнансовою iнвестицiєю слiд розумiти господарську операцiю, яка передбачає придбання корпоративних прав, цiнних паперiв, деривативiв та iнших фiнансових iнструментiв. Фiнансовi iнвестицiї утримуються пiдприємством з метою збiльшення прибутку (вiдсоткiв, дивiдендiв i т.п.), зростання вартостi капiталу або iнших вигод для iнвестора. Облiк дебiторської заборгованостi Єдиним планом рахункiв передбачена деталiзацiя дебiторської заборгованостi та авансiв виданих по рахунках 36, 37, 63, 68 з вiдповiдною аналiтикою. Поточна дебiторська заборгованiсть, яка є фiнансовим активом (крiм придбаної заборгованостi та заборгованостi, призначеної для продажу), включається до пiдсумку балансу за чистою реалiзацiйною вартiстю. Для визначення чистої реалiзацiйної вартостi на дату балансу обчислюється величина резерву сумнiвних боргiв. Облiк боргiв попереднiх рокiв та їх погашення ведеться з доступною аналiтикою у вiдповiдностi до iснуючої iнформацiї. На звiтну дату вся заборгованiсть має аналiзуватися та за необхiдностi створюються резерви сумнiвних боргiв, що облiковується на рахунку 38. Розрахунки з пiдзвiтними особами Пiдзвiтними особами можуть бути лише штатнi працiвники пiдприємства. Перелiк товарно-матерiальних цiнностей та послуг, оплата яких може проводитись готiвкою, визначається наказом керiвника Пiдприємства. Видача коштiв у пiдзвiт для господарчих потреб може здiйснюватись лише матерiально-вiдповiдальним особам. Порядок видачi коштiв пiдзвiт регулюється постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 15.12.2004р. №637 "Про затвердження Положення про ведення касових операцiй у нацiональнiй валютi". Авансовий звiт про використання коштiв на господарськi потреби подається до бухгалтерiї не пiзнiше наступного дня пiсля здiйснення господарської операцiї. Пiдставою для видачi з каси пiдприємства грошового авансу на службове вiдрядження є наказ керiвника Пiдприємства. Розрахунки iз пiдзвiтними особами за службовими вiдрядженнями здiйснюються вiдповiдно до чинного законодавства та затверджуються наказами по Пiдприємству. При необхiдностi, пiдприємство може встановлювати обмеження щодо сум та цiлей використання коштiв, наданих на вiдрядження. Складання i подання до бухгалтерiї пiдприємства звiту про витрачання працiвником готiвкових коштiв, якi було одержано для перебування у вiдрядженнi, здiйснюється протягом трьох робочих днiв пiсля його закiнчення. Здiйсненi витрати на вiдрядження та господарськi потреби оформлюються авансовим звiтом, який складається по формi та в порядку, визначеному дiючим законодавством. Кожна сума витрат, що включена до авансового звiту, крiм добових, повинна бути пiдтверджена документально. Не використана готiвка має бути повернена до каси пiдприємства не пiзнiше наступного робочого дня - для авансу, отриманого на господарськi потреби та не пiзнiше трьох робочих днiв пiсля закiнчення вiдрядження - для авансу на вiдрядження. Класифiкацiя дебiторської заборгованостi та визначення величини резерву сумнiвних боргiв Пiдприємство створює резерв сумнiвних боргiв, за рахунок якого списується з балансу безнадiйна дебiторська заборгованiсть, що стосується розрахункiв iз покупцями (споживачами) продукцiї, товарiв, робiт (послуг). Для розрахунку резерву сумнiвних боргiв необхiдно застосовувати iндивiдуальний пiдхiд, однак допускається застосовувати груповий пiдхiд iз застосуванням коефiцiєнтiв, як по юридичних особах так i по фiзичних особах. Пiд час iндивiдуального розгляду дебiторiв визначається сума сумнiвної дебiторської заборгованостi, базуючись на розумiннi платоспроможностi дебiтора та перемовин з ним, яку необхiдно забезпечити резервом. Пiд час групового пiдходу дебiторська заборгованiсть за продукцiю, товари, роботи, послуги групується за строками її непогашення iз установленням коефiцiєнта сумнiвностi для кожної групи. Коефiцiєнт сумнiвностi встановлюється Пiдприємством виходячи з фактичної суми безнадiйної дебiторської заборгованостi за продукцiю, товари, роботи, послуги за попереднi звiтнi перiоди (iсторичне погашення). Величина резерву сумнiвних боргiв визначається як сума добуткiв дебiторської заборгованостi кожної групи на вiдповiдний коефiцiєнт. Облiк запасiв та товарiв Одиницею бухгалтерського облiку запасiв визначити кожне їх найменування. Задачi облiку запасiв та товарiв (товарно-матерiальних цiнностей - ТМЦ): " документування надходжень ТМЦ на склад; " визначення фактичної собiвартостi використаних ТМЦ; " виявлення та реалiзацiя нелiквiдних запасiв; " контроль норм використання/списання виробничих запасiв. Аналiтичний облiк руху ТМЦ по внутрiшнiх пiдроздiлах органiзувати слiдуючим чином: - в бухгалтерiї - в кiлькiсно-сумовому виразi; - на складах - в кiлькiсному виразi; - в магазинах - в кiлькiсно-сумовому виразi; - в цехах та на дiльницях - в кiлькiсному виразi. Синтетичний облiк ТМЦ проводиться на субрахунках за групами, у вiдповiдностi до довiдникiв. Транспортно-заготiвельнi витрати, пов'язанi з придбанням запасiв включаються до вартостi таких запасiв. Для органiзацiї облiку всi ТМЦ подiляються на роздiли за рахунками. В межах роздiлiв подiляються на групи (за субрахунками). Окремi назви в межах групи подiляються на сорт, марку, розмiр. Кожному сорту, марцi та розмiру матерiалу привласнюється постiйний умовний код (номенклатурний номер). Даний номер в обов'язковому порядку зазначається на всiх документах, що супроводжують процес зберiгання та руху цiнностей. Для органiзацiї аналiтичного облiку по бухгалтерських рахунках використовуються мiсця зберiгання, матерiально вiдповiдальнi особи, номенклатура тощо. Первинне визнання Первинна вартiсть цiнностей власного виробництва визначається як собiвартiсть виробництва. Придбанi або виробленi ТМЦ зараховуються на баланс за первинною вартiстю - собiвартiстю запасiв, що включає фактичнi витрати: " суми, що сплачуються згiдно з договором постачальнику (продавцю) за вирахуванням непрямих податкiв; " сума ввiзного мита; " суми непрямих податкiв у зв'язку з придбанням запасiв, якi не вiдшкодовуються Пiдприємству; " транспортно-заготiвельнi витрати (затрати на заготiвлю запасiв, оплата тарифiв (фрахту) за вантажно-розвантажувальнi роботи i транспортування запасiв усiма видами транспорту до мiсця їх використання, включаючи витрати зi страхування ризикiв транспортування запасiв). Сума транспортно-заготiвельних витрат, що узагальнюється на окремому субрахунку рахункiв облiку запасiв, щомiсячно розподiляється мiж сумою залишку запасiв на кiнець звiтного мiсяця i сумою запасiв, що вибули (використанi, реалiзованi, безоплатно переданi тощо) за звiтний мiсяць. Сума транспортно-заготiвельних витрат, яка вiдноситься до запасiв, що вибули, визначається як добуток середнього вiдсотка транспортно-заготiвельних витрат i вартостi запасiв, що вибули, з вiдображенням її на тих самих рахунках облiку, у кореспонденцiї з якими вiдображено вибуття цих запасiв. Середнiй вiдсоток транспортно-заготiвельних витрат визначається дiленням суми залишкiв транспортно-заготiвельних витрат на початок звiтного мiсяця i транспортно-заготiвельних витрат за звiтний мiсяць на суму залишку запасiв на початок мiсяця i запасiв, що надiйшли за звiтний мiсяць; " iншi витрати, якi безпосередньо пов'язанi з придбанням запасiв i доведенням їх до стану, в якому вони придатнi для використання у запланованих цiлях. Не включаються до первинної вартостi, а вiдносяться до витрат поточного перiоду: " понад нормованi втрати та нестачi запасiв; " проценти за користування кредитом, за винятком фiнансових витрат, якi включаються до собiвартостi (капiталiзуються) квалiфiкацiйних активiв; " витрати на збут; " загальногосподарськi та iншi подiбнi витрати, якi безпосередньо не пов'язанi з придбанням та доставкою запасiв та доведенням їх до належного для їх використання стану. Оцiнка на дату балансу Запаси вiдображаються в бухгалтерському облiку i звiтностi за найменшою з двох оцiнок: первiсною вартiстю або чистою вартiстю реалiзацiї, що визначається по кожнiй одиницi запасiв вирахуванням з очiкуваної цiни продажу очiкуваних витрат на завершення виробництва i збут. Сума, на яку первiсна вартiсть запасiв перевищує чисту вартiсть їх реалiзацiї, та вартiсть повнiстю втрачених (зiпсованих або тих, що не вистачає) запасiв списуються на витрати звiтного перiоду. Суми нестач i втрат вiд псування цiнностей до прийняття рiшення про конкретних винуватцiв вiдображаються на позабалансових рахунках. Пiсля встановлення осiб, якi мають вiдшкодувати втрати, належна до вiдшкодування сума зараховується до складу дебiторської заборгованостi (або iнших активiв) i доходу звiтного перiоду. Якщо чиста вартiсть реалiзацiї тих запасiв, що ранiше були уцiненi та є активами на дату балансу, надалi збiльшується, то на суму збiльшення чистої вартостi реалiзацiї, але не бiльше суми попереднього зменшення, визнається iнший операцiйний дохiд iз збiльшенням вартостi цих запасiв. Документальне оформлення Матерiали оприбутковуються на пiдставi накладної або акту приймання/передачi. Запаси, якi надiйшли без товаросупровiдних документiв постачальника (невiдфактурованi поставки), приймаються на облiк за позабалансовим рахунком. Пiсля одержання вiд постачальника рахункiв-фактур та iнших товаросупровiдних документiв робиться запис на суму, яка значиться в одержаних документах. Якщо при прийманнi вантажу виявлена недостача матерiальних цiнностей, то на дебет рахунка 20 "Виробничi запаси" оприбутковують тiльки фактично одержанi цiнностi; на вартiсть недостачi матерiалiв, що виникла при перевезеннi, на пiдставi належно оформлених актiв пред'являють претензiю винуватцю i в бухгалтерському облiку вiдображають по дебету рахунка 374 "Розрахунки за претензiями" в кореспонденцiї з кредитом рахунка 63 "Розрахунки з постачальниками i пiдрядчиками". У разi об?рунтованої вiдмови вiд оплати розрахунково-платiжних документiв за матерiали, що надiйшли на адресу Пiдприємства (невiдповiднiсть якостi, номенклатури, цiни умовам договору тощо), такi цiнностi приймаються за актами на вiдповiдальне зберiгання i облiковуються на позабалансовому рахунку 02 "Активи на вiдповiдальному зберiганнi" (субрахунок 023 "Матерiальнi цiнностi на вiдповiдальному зберiганнi") до вказiвок постачальника про повернення, переадресування або реалiзацiї на мiсцi. На позабалансовому субрахунку 021 "Устаткування, прийняте для монтажу" облiковуються товарно-матерiальнi цiнностi, якi прийнятi для монтажу при виконаннi будiвельно-монтажних робiт вiд замовника. Облiк витрат на їх монтаж ведеться на вiдповiдних балансових рахунках. Облiк товарiв, якi не є власнiстю пiдприємства i прийнятi з метою продажу вiд iменi та за дорученням iнших сторiн згiдно договорiв комiсiї, доручення та iнших договорiв ведеться на позабалансовому рахунку 024 "Товари, прийнятi на комiсiю". Облiк ТМЦ на субрахунках рахунку 02 "Активи на вiдповiдальному зберiганнi" ведеться за цiнами, якi передбаченi в договорах та приймально-передавальних документах. Синтетичний облiк ТМЦ Синтетичний облiк наявностi i руху виробничих запасiв ведеться на рахунку 20 "Виробничi запаси" за субрахунками вiдповiдно до Плану рахункiв, що є додатком до Облiкової полiтики. На субрахунку 20.1 "Сировина й матерiали" ведеться облiк наявностi i руху вiдповiдно сировини та матерiалiв у кiлькiсно-вартiсному вимiрi. Зокрема, на цьому субрахунку облiковуються такi групи як: " труба полiетиленова; " труба сталева; " металопрокат; " кольоровi метали; " метизи; " хiмiчна продукцiя; " гумовотехнiчна продукцiя та ущiльнюючi матерiали; " електро-газозварювальнi матерiали; " кабельно - провiдникова продукцiя та електротовари; " пломбувальнi матерiали; " iншi. На субрахунку 20.2 "Купiвельнi напiвфабрикати та комплектуючi вироби" ведеться облiк наявностi i руху вiдповiдно купiвельних напiвфабрикатiв та комплектуючих виробiв у кiлькiсно-вартiсному вимiрi. Зокрема, на цьому субрахунку облiковуються комплектуючi вироби до газопроводiв. На субрахунку 20.3 "Паливо" облiковується наявнiсть та рух палива, що придбається чи заготовляється для технологiчних потреб виробництва, експлуатацiї транспортних засобiв, а також для вироблення енергiї та опалення будiвель. Тут також облiковуються оплаченi талони на нафтопродукти i запаси газу для технологiчних та експлуатацiйних потреб. На субрахунку 20.4 "Тара й тарнi матерiали" ведуть облiк усiх видiв тари, а також тарних матерiалiв, якi використовуються для виготовлення тари та її ремонту (за винятком матерiалiв, якi використовуються для додаткового обладнання вагонiв, суден, барж з метою забезпечення збереження вантажу при перевезеннi, облiк яких ведеться на субрахунку 201 "Сировина й матерiали"). На субрахунку 20.5 "Будiвельнi матерiали" ведеться облiк наявностi та руху вiдповiдно будiвельних матерiалiв у кiлькiсно-сумовому вимiрi. Зокрема, на цьому субрахунку облiковуються за такими групами: " Будiвельна хiмiя; " Обробнi матерiали; " Кровельнi матерiали; " Лiсоматерiали; " Скломатерiали; " Будiвельно-монтажнi, ЖБI та сипучi матерiали. На субрахунку 20.7 "Запаснi частини" ведеться облiк наявностi та руху вiдповiдно запасних частин у кiлькiсно-сумовому вимiрi. Зокрема, на цьому субрахунку облiковуються за такими групами: " Запчастини внутрiшньо-будинкового газового обладнання (ВБГО); " Автошини; " Запаснi частини для транспортних засобiв; " Запаснi частини обладнання ГРП, ШРП, КС; " Запаснi частини обладнання для експлуатацiї автотранспорту; " Запаснi частини обладнання АГНКС; " Запаснi частини обладнання для виробничих потреб; " Запаснi частини обладнання для облiку газу; " Запаснi частини обладнання для покращення системи облiку газу; " Запаснi частини приладiв; " Запаснi частини медичного обладнання. На субрахунку 209 "Iншi матерiали" облiковуються бланки суворого облiку (за вартiстю придбання). Вiдходи виробництва (обрубка, обрiзка, стружка тощо), невиправний брак, матерiальнi цiнностi, одержанi вiд лiквiдацiї основних засобiв, якi не можуть бути використанi (металобрухт, утиль), зношенi шини тощо мають облiковуватися за вартiстю можливої реалiзацiї або списуватися у вiдповiдностi з вимогами облiкової полiтики. Аналiтичний облiк ведеться за однорiдними групами. Зокрема, на цьому субрахунку ТМЦ облiковуються за такими групами: " Канцтовари та полiграфiчна продукцiя; " Медична продукцiя; " Господарчi матерiали та товари. " Iншi. Облiк МШП Матерiальний актив вiдноситься до складу малоцiнних та швидкозношуваних предметiв (далi - МШП) за умови що актив використовуються протягом не бiльше одного року або нормального операцiйного циклу, якщо вiн бiльше одного року; Класифiкацiя МШП по групах: " Iнструменти; " Засоби iндивiдуального захисту; " Спецодяг; " Господарчi матерiали та товари; " Витратнi матерiали; " Канцтовари та полiграфiчна продукцiя; " Периферiйнi пристрої для комп'ютерної та оргтехнiки. До складу МШП вiдносяться iнвентар, спецодяг, iнструменти загального та спецiального призначення, що використовують протягом перiоду не бiльше 1 року. Балансову вартiсть МШП при передачi їх в експлуатацiю вiдносити на витрати звiтного перiоду. Здiйснювати обов'язкове ведення на позабалансовому рахунку МЦ "Малоцiннi активи в експлуатацiї" кiлькiсного облiку МШП в розрiзi матерiально-вiдповiдальних осiб до прийняття рiшення про їх повну лiквiдацiю. При поверненнi предметiв МШП з експлуатацiї на склад вони оприбутковуються по цiнам можливого використання або реалiзацiї. Спецодяг, спецхарчування та засоби iндивiдуального захисту видаються працiвникам товариства вiдповiдно до умов Колективного договору. При цьому, спецодяг видається у тимчасове користування на основi Особової картки облiку спецодягу, спецвзуття та запобiжних пристроїв та має бути повернений на склад при отриманнi нового або при звiльненнi з роботи чи переведеннi на iншу посаду, де видача такого спецодягу не передбачена Колективним договором. Облiк готової продукцiї Узагальнення iнформацiї про наявнiсть та рух готової продукцiї Пiдприємства здiйснюється на рахунку 26 "Готова продукцiя". До готової продукцiї належать вироби, якi є придатними для реалiзацiї або використання та вiдповiдають всiм технiчним умовам i стандартам. По рахунку вiдображається надходження за фактичною виробничою собiвартiстю, визначеною у вiдповiдностi до облiку витрат на виробництво. Облiк товарiв Узагальнення iнформацiї про наявнiсть та рух товарiв Пiдприємства здiйснюється на рахунку 28 "Товари". До товарiв належать матерiальнi цiнностi, що придбанi (отриманi) та утримуються Пiдприємством з метою подальшого продажу. Облiк товарiв здiйснюється у кiлькiсно-вартiсному вимiрi. На цьому рахунку облiковується, зокрема, отриманий природний та скраплений газ. Обсяг природного газу, придбаний за однiєю цiною облiковується окремою партiєю. Використання природного газу оцiнюється за методом iдентифiкованої собiвартостi. Для формування первинної вартостi запасiв на цьому ж рахунку облiковуються витрати на транспортування природного газу магiстральними трубопроводами. Обсяг скрапленого газу, придбаний за однiєю цiною облiковується окремою партiєю. Використання скрапленого газу оцiнюється за методом iдентифiкованої собiвартостi. Транспортно-заготiвельнi витрати по доставцi скрапленого газу включаються безпосередньо до собiвартостi газу. Синтетичний облiк скрапленого газу розрiзняє спосiб реалiзацiї - самостiйно, або через комiсiонера. Аналiтичний облiк товарiв (крiм природного газу) ведеться за мiсцями зберiгання (матерiально вiдповiдальними особами). Метод списання Для всiх одиниць запасiв, якi мають однаковi призначення й умови використання, застосовується тiльки один з передбачених методiв. В залежностi вiд виду матерiальних цiнностей передбачається використання методiв iдентифiкованої собiвартостi вiдповiдної одиницi запасiв та собiвартостi перших за часом надходження запасiв (ФIФО). Загальним методом оцiнки вибуття запасiв приймається метод iдентифiкованої собiвартостi, за неможливостi його використання допускається метод ФIФО. В пiдроздiлах роздрiбної торгiвлi (магазин, кафе) оцiнка вибуття запасiв може здiйснюватись за цiнами продажу iз застосуванням середнього проценту торговельної нацiнки товарiв в зв'язку iз значною i змiнною номенклатурою товарiв. В такому випадку собiвартiсть реалiзованих товарiв в роздрiбнiй торгiвлi визначається як рiзниця мiж продажною (роздрiбною) вартiстю реалiзованих товарiв i сумою торговельної нацiнки на цi товари. Сума торговельної нацiнки на реалiзованi товари визначається як добуток продажної (роздрiбної) вартостi реалiзованих товарiв i середнього вiдсотку торговельної нацiнки. Середнiй вiдсоток торговельної нацiнки визначається дiленням суми залишку торговельних нацiнок на початок звiтного мiсяця i торговельних нацiнок у продажнiй вартостi одержаних у звiтному мiсяцi товарiв на суму продажної (роздрiбної) вартостi залишку товарiв на початок звiтного мiсяця та продажної (роздрiбної) вартостi одержаних у звiтному мiсяцi товарiв. Списання запасних частин до автотранспорту i автошин проводиться при їх передачi у використання матерiально-вiдповiдальним особам для ремонту та замiни на пiдставi накладних та актiв. Iнвентаризацiя Iнвентаризацiя - це перевiрка i документальне пiдтвердження наявностi та стану, оцiнка активiв та зобов'язань (майно, вкладення Пiдприємства в статутнi фонди iнших Пiдприємств, розрахунки з дебiторами та кредиторами) для встановлення фактичної наявностi цiнностей i порiвняння даних iнвентаризацiї з облiковими даними, яка проводиться з метою забезпечення достовiрностi даних бухгалтерського облiку та фiнансової звiтностi. Проведення iнвентаризацiї є обов'язковим: " Перед складанням рiчної бухгалтерської звiтностi, крiм майна, цiнностей, коштiв i зобов'язань, iнвентаризацiя яких проводилась не ранiше 1 жовтня звiтного року. Iнвентаризацiя будiвель, споруд та iнших нерухомих об'єктiв основних фондiв може проводитись один раз у три роки, а бiблiотечних фондiв - один раз у п'ять рокiв; " При змiнi матерiально вiдповiдальних осiб (на день прийому - передачi справ); " При встановленнi фактiв крадiжок або зловживань, псування цiнностей (на день встановлення таких фактiв); " За приписом судово-слiдчих органiв; " У разi техногенних аварiй, пожежi чи стихiйного лиха (на день пiсля закiнчення явищ); " При передачi Пiдприємств та їх структурних пiдроздiлiв (на дату передачi). Iнвентаризацiя може не проводитися у разi передачi Пiдприємств та їх структурних пiдроздiлiв в межах одного органу, до сфери управлiння якого входять цi Пiдприємства; " У разi лiквiдацiї Пiдприємства; " Iнших випадках передбачених законодавством. Основнi завдання iнвентаризацiї: " Виявлення фактичної наявностi основних фондiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, коштiв, цiнних паперiв та iнших грошових документiв, а також обсягiв незавершеного виробництва в натурi; " Встановлення лишку або нестачi цiнностей i коштiв шляхом зiставлення фактичної наявностi з даними бухгалтерського облiку; " Виявлення товарно-матерiальних цiнностей, якi частково втратили свою первiсну якiсть, застарiлих фасонiв i моделей, а також матерiальних цiнностей та нематерiальних активiв, що не використовуються; " Перевiрка дотримання умов та порядку збереження матерiальних та грошових цiнностей, а також правил утримання та експлуатацiї основних фондiв; " Перевiрка реальностi вартостi зарахованих на баланс основних фондiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, цiнних паперiв i фiнансових вкладень, сум грошей у касах, на розрахунковому, валютному та iнших рахунках в установах банкiв, грошей у дорозi, дебiторської i кредиторської заборгованостi, незавершеного виробництва, витрат майбутнiх перiодiв, резервiв наступних витрат i платежiв. До завдань з оцiнки активiв та зобов'язань належать: " Визначення ринкової вартостi будь-якого облiкового об'єкта; " Визначення технiчного стану основних засобiв та прийняття рiшення про доцiльнiсть їх подальшого використання; " Визначення потреби в проведеннi ремонтiв технiчних засобiв та ефективностi проведення незакiнчених ремонтiв; " Аналiз стану дебiторської та кредиторської заборгованостi Пiдприємства та знаходження шляхiв прискорення розрахункiв; " Здiйснення оцiнки первинної вартостi iнвестицiй та їх оцiнка на дату балансу тощо. Правила проведення iнвентаризацiї Правила проведення iнвентаризацiї встановлюються у вiдповiдностi до Iнструкцiї по iнвентаризацiї основних засобiв, нематерiальних активiв, товарно-матерiальних цiнностей, грошових коштiв i документiв та розрахункiв, затвердженої Наказом Мiнiстерства фiнансiв України N 879 вiд 02.09.2014р. Вiдповiдальнiсть за органiзацiю iнвентаризацiї несе керiвник Пiдприємства, який повинен створити необхiднi умови для її проведення у стислi строки, визначити об'єкти, кiлькiсть i строки проведення iнвентаризацiї, крiм випадкiв, коли проведення iнвентаризацiї є обов'язковим. Голова постiйно дiючої iнвентаризацiйної комiсiї має забезпечити дотримання норм законодавства та правил її проведення. Матерiали iнвентаризацiї i рiшення iнвентаризацiйної комiсiї щодо регулювання розходжень затверджуються керiвником Пiдприємства iз включенням результатiв у звiт за перiод, в якому закiнчена iнвентаризацiя, а також у рiчний звiт, та викладаються у примiтках до фiнансової звiтностi. Iнвентаризацiя проводиться за умов: " Обмеження на перiод її проведення кiлькостi прибутково-витратних операцiй, якi проводяться на об'єктi iнвентаризацiї; " Надання в розпорядження комiсiї необхiдної технiки та вiдповiдних працiвникiв для проведення пiдготовчих робiт (групування, сортування, перемiщення, укладання, обмiрювання, переважування ТМЦ). Для проведення iнвентаризацiйної роботи письмовим наказом керiвника на Пiдприємствi створюється постiйно дiюча iнвентаризацiйна комiсiя у складi, зокрема, керiвника структурного пiдроздiлу, головного бухгалтера або його заступника та iнших фахiвцiв, добре обiзнаних зi складськими справами (технологiями зберiгання ТМЦ), iнженерно-технiчних працiвникiв, здатних дати оцiнку технiчного стану засобу (об'єкта основних фондiв), економiстiв та спецiалiстiв з маркетингу (якi добре знають облiкову справу i можуть скласти ринкову вартiсть будь-якого активу). Комiсiю очолює керiвник Пiдприємства або його заступник. На Пiдприємствах, де через великий обсяг робiт проведення iнвентаризацiї не може бути забезпечене однiєю комiсiєю, для безпосереднього проведення iнвентаризацiї у мiсцях зберiгання та виробництва продукцiї чи товарiв наказом керiвника Пiдприємства створюються робочi iнвентаризацiйнi комiсiї, якi очолюють представники керiвника Пiдприємства, який призначив iнвентаризацiю. Робочi iнвентаризацiйнi комiсiї: " Здiйснюють iнвентаризацiю майна, товарно-матерiальних цiнностей, коштiв, цiнних паперiв та iнших грошових документiв i незавершеного виробництва у мiсцях зберiгання та виробництва; " Визначають результати iнвентаризацiї i розробляють пропозицiї щодо залiку нестач i надлишкiв за пересортицею, а також списання нестач у межах норм природного убутку; " Вносять пропозицiї з питань упорядкування приймання, зберiгання i вiдпуску товарно-матерiальних цiнностей, полiпшення облiку та контролю за їх зберiганням, а також реалiзацiї непотрiбних Пiдприємству матерiальних цiнностей i майна; " Несуть вiдповiдальнiсть за своєчаснiсть i додержання порядку проведення iнвентаризацiй вiдповiдно до наказу керiвника Пiдприємства, за повноту i точнiсть внесення до iнвентаризацiйних описiв даних про фактичнi залишки майна, матерiальних цiнностей, грошових коштiв i документiв, цiнних паперiв та заборгованостi в розрахунках; " Оформлюють протокол iз зазначенням у ньому стану складського господарства, результатiв iнвентаризацiї i висновкiв щодо них, пропозицiй про залiк нестач та лишкiв за пересортицею, списання нестач в межах норм природного убутку, а також понаднормових нестач i втрат вiд псування цiнностей iз зазначенням вжитих заходiв щодо запобiгання таким втратам i нестачам. Для оформлення результатiв iнвентаризацiї на Пiдприємствах використовуються форми типових документiв, затверджених Державним комiтетом статистики України. Регулювання iнвентаризацiйних рiзниць Останнiм етапом iнвентаризацiйного процесу є регулювання iнвентаризацiйних рiзниць та оформлення пропозицiй щодо прийняття рiшень за виявленими порушеннями. Усi рiшення комiсiя приймає колегiально i заносить їх до протоколу. Регулювання iнвентаризацiйних рiзниць передбачає: " Перевищення вартостi цiнностей, що виявились у надлишку, проти вартостi цiнностей, що виявились у нестачi пiд час пересортицi, вiдноситься на збiльшення даних облiку вiдповiдних матерiальних цiнностей i результатiв фiнансово-господарської дiяльностi. " Взаємний залiк лишкiв i нестач внаслiдок пересортицi може бути допущено тiльки щодо товарно-матерiальних цiнностей однакового найменування i в тотожнiй кiлькостi за умови, що лишки i нестачi утворилися за один i той же перiод, що перевiряється, та в однiєї i тiєї ж особи, яка перевiряється. " У разi якщо пiд час залiку нестач з лишками при пересортицi вартiсть цiнностей, що виявились у нестачi, бiльше вартостi цiнностей, що виявились у надлишку, рiзниця вартостi має бути вiднесена на винних осiб. " Якщо винуватцi не встановленi, то сумовi рiзницi розглядаються як нестачi цiнностей понад норми природного убутку з вiднесенням їх на результати фiнансово-господарської дiяльностi. За такими сумовими рiзницями в протоколах iнвентаризацiйної комiсiї мають бути наведенi вичерпнi пояснення причин, за якими рiзницi не можуть бути вiднесенi на винних осiб. Розходження фактичної наявностi матерiальних цiнностей та коштiв з бухгалтерськими даними, встановленi при проведеннi iнвентаризацiї та iнших перевiрках, регулюються Пiдприємством в такому порядку. " Основнi засоби, ТМЦ, цiннi папери, кошти та iнше майно, що виявилося у надлишку, пiдлягають оприбуткуванню та зарахуванню вiдповiдно на результати фiнансово-господарської дiяльностi, з наступним встановленням причин виникнення надлишку i винних у цьому осiб. " Убуток цiнностей у межах затверджених норм списується за рiшенням керiвника Пiдприємства вiдповiдно до витрат виробництва. Норми природного убутку можуть застосовуватись лише в разi виявлення фактичних нестач. За вiдсутностi норм убутку вiн розглядається як понаднормовi витрати. " Понаднормовi втрати i нестачi ТМЦ, в тих випадках, коли винуватцiв не встановлено, зараховуються на збитки. У документах, якими оформляються списання втрат i понаднормовi нестачi, мають бути зазначенi вжитi заходи щодо недопущення таких нестач у майбутньому. Порядок визначення розмiру збиткiв вiд розкрадання, нестачi, знищення (псування) матерiальних цiнностей регулюється чинним законодавством. Облiк грошових розрахункiв Порядок ведення касових операцiй визначається у вiдповiдностi до Положення про ведення касових операцiй у нацiональнiй валютi в Українi, затвердженим Постановою НБУ N 637 вiд 15 грудня 2004 року. Правила, види i стандарти розрахункiв встановленi Iнструкцiєю про безготiвковi розрахунки в Українi в нацiональнiй валютi, що затверджена постановою Правлiння Нацiонального банку України вiд 21 сiчня 2004 р. N 22. Касовi та банкiвськi операцiї щодо перерахування коштiв може проводити лише касир або бухгалтер пiдприємства на пiдставi дозволу (пiдпису) керiвника або уповноваженої їм особи, обов'язки якого визначаються посадовою iнструкцiєю та з яким укладена угода про повну матерiальну вiдповiдальнiсть. Обсяг залишку коштiв у касi визначається лiмiтом залишку готiвки в касi. Лiмiт каси встановлюється структурним пiдроздiлом Пiдприємства самостiйно на пiдставi розрахунку. Встановлений лiмiт каси структурних пiдроздiлiв затверджується головою правлiння Пiдприємства та доводиться до структурних пiдроздiлiв наказом. Готiвковi кошти не вважаються понадлiмiтними в день їх надходження, якщо вони були зданi в сумi, що перевищує встановлений лiмiт каси, до обслуговуючих банкiв не пiзнiше наступного робочого дня банку або були використанi пiдприємством наступного дня на господарськi потреби. Облiк грошових коштiв та грошових документiв ведеться вiдповiдно на рахунках 30 "Каса", 31 "Рахунки в банках" за аналiтикою по кодах платiжного балансу товариства та на рахунку 33 "Iншi кошти" за видами грошових документiв i за контрагентами по коштах в дорозi. При необхiдностi додатковi (крiм передбачених Планом рахункiв) субрахунки рахунку 31 встановлюються структурними пiдроздiлами Пiдприємства самостiйно. Облiк розрахункiв з оплати працi Норми i гарантiї щодо оплати працi на Пiдприємствi регулюють Закон України "Про оплату працi", Статут та Колективний договiр. Колективний договiр визначає форми i системи оплати працi, норми працi, розцiнки, тарифнi сiтки, умови введення та розмiри надбавок, доплат, премiй, винагород та iнших заохочувальних, компенсацiйних i гарантiйних виплат, тривалiсть вiдпусток та iнше. Схеми посадових окладiв вiдповiдно до квалiфiкацiї i посад працiвникiв визначає штатний розпис, який складається структурними пiдроздiлами Пiдприємства та розглядається i затверджується головою правлiння Пiдприємства. На основi штатного розпису приймається наказ про затвердження посадових окладiв та доплат i надбавок до них по працiвниках. Типовi форми з облiку розрахункiв з робiтниками i службовцями по заробiтнiй платi, що використовуються в бухгалтерському облiку, затвердженнi Наказом Мiнiстерства Статистики України N 489 вiд 05.12.2008 р. Виплати за невiдпрацьований час, що не пiдлягають накопиченню, наприклад, оплата перших п'яти днiв лiкарняних, визнаються зобов'язанням в тому перiодi, в якому час вiдсутностi працiвника на роботi пiдлягає оплатi. Первиннi документи по облiку працi i заробiтної плати, що надходять до бухгалтерiї, пiсля перевiрки i опрацювання групують за iдентифiкацiйними номерами працiвникiв i використовують для складання розрахунково-платiжних вiдомостей. Основним документом, який використовується для оформлення розрахункiв з робiтниками i службовцями є розрахунково-платiжнi вiдомостi. Вони мiстять iнформацiю про всi нарахування за видами оплат, утримання iз заробiтної плати. Пiдставою для складання розрахунково-платiжних вiдомостей служить табель використання робочого часу та iншi документи. Аналiтичний облiк розрахункiв з робiтниками i службовцями по оплатi ведеться в картках - особових рахунках (ф. № П-54 i № П-54а), якi мiстять iнформацiю про нарахованi суми, утримання, виплати. Ця iнформацiя використовується для наступних розрахункiв середньої заробiтної плати (при оплатi вiдпусток, нарахуваннях допомоги по тимчасовiй непрацездатностi тощо), видачi рiзного виду довiдок. Порядок розрахунку забезпечення виплати вiдпусток Виплати щорiчних вiдпусток визнаються зобов'язанням через створення забезпечення. З метою рiвномiрного включення до собiвартостi продукцiї (робiт, послуг) витрат на оплату щорiчних вiдпусток структурнi пiдроздiли Пiдприємства створюють резерв на забезпечення виплати вiдпусток працiвникам. Такий резерв створюється щомiсяця як добуток кiлькостi днiв невикористаної вiдпуски та середньої заробiтної плати, розрахованої згiдно законодавства. У бухгалтерському облiку на суму створеного резерву робиться запис по дебету рахунка 23 "Виробництво", 91 "Загальновиробничi витрати", 92 "Адмiнiстративнi витрати", 93 "Витрати на збут" та iн., кредиту рахунка 471 "3абезпечення виплат вiдпусток". Нарахована заробiтна плата вiдноситься на зменшення ранiше створеного резерву записом по дебету рахунка 471 у кореспонденцiї з кредитом рахунка 661 "Розрахунки за заробiтною платою". Сальдо (кредитове) рахунка 471 включає залишок невикористаного на кiнець року резерву. На кiнець року проводиться iнвентаризацiя резерву на оплату вiдпусток працiвникам. З цiєю метою вiддiлом кадрiв складається список з зазначенням прiзвища кожного працiвника, за який перiод не використана вiдпустка, кiлькiсть днiв невикористаної на 1 сiчня наступного року вiдпустки. Зайво нарахована сума резерву сторнується, а на суму, якої не вистачає, робиться донарахування. Порядок розрахунку довгострокових забезпечень виплат персоналу Довгостроковi забезпечення виплат персоналу розраховуються в кiнцi звiтного року вiдповiдно до МСФЗ 19 "Виплати працiвникам", враховуючи: - компенсацiї державi суми пенсiйних нарахувань, що виплачуються працiвникам, якi працювали певний перiод у шкiдливих умовах, - одноразовi виплати при виходi на пенсiю, - виплати до ювiлейних дат, - та iншi виплати, передбаченi Колективним договором. Сума майбутнiх виплат, пiдлягає дисконтуванню з метою визначення приведеної вартостi зобов'язання. На кiнець року проводиться iнвентаризацiя довгострокового забезпечення виплат персоналу. Зайво нарахована сума забезпечення пiдлягає вилученню з облiку. У бухгалтерському облiку на суму створеного забезпечення робиться запис по дебету рахунка 90 "Собiвартiсть реалiзацiї", 92 "Адмiнiстративнi витрати", 95 "Фiнансовi витрати" та iн., кредиту рахунка 472 "Додаткове пенсiйне забезпечення". Актуарнi збитки (доходи) визнаються у складi iншого сукупного доходу. Облiк власного капiталу Облiк статутного капiталу Статутний капiтал Товариства облiковується на рахунку 40 "Статутний капiтал". Аналiтичний облiк по рахунку 40 "Статутний капiтал" ведеться за видами акцiй (простi, привiлейованi). Порядок змiни статутного капiталу акцiонерного товариства регламентується Законом України "Про акцiонернi товариства", згiдно з яким збiльшення статутного капiталу АТ може бути здiйснено шляхом додаткового випуску акцiй, обмiну акцiй на облiгацiї або збiльшення номiнальної вартостi акцiй. Облiк додаткового капiталу Додатковий капiтал включає: 1. iнший капiтал, вкладений учасниками товариства; 2. перевищення вартостi реалiзацiї випущених акцiй над їх номiнальною вартiстю; 3. суми дооцiнки необоротних активiв; 4. безкоштовно отриманi необоротнi активи вiд участникiв Товариства. Додатковий капiтал може бути одним iз джерел погашення збиткiв товариства. В момент безоплатного отримання необоротних активiв вiд учасникiв товариства в безоплатне користування, господарське вiдання пiдприємство збiльшує свiй додатковий капiтал. В момент безоплатного отримання необоротних активiв у власнiсть пiдприємство визнає доходи вiд безоплатного отримання по кредиту рахунку 745. В момент отримання необоротних активiв вiд неучасникiв товариства в безоплатне користування, господарське вiдання пiдприємство визнає зобов'язання перед власниками майна. При нарахуваннi зносу необоротних активiв, по яких визнано зобов'язання, одночасно нараховується iнший дохiд у розмiрi нарахованого зносу без врахування проведених переоцiнок та полiпшень майна. Облiк резервного капiталу Резервний капiтал створюється Пiдприємством з метою усунення можливих у майбутньому тимчасових фiнансових утруднень i забезпечення нормальної дiяльностi за рiшенням зборiв акцiонерiв за рахунок прибутку. Облiк нерозподiленого прибутку Облiк нерозподiленого прибутку (непокритих збиткiв) ведеться на субрахунках: " 441 "Прибуток нерозподiлений"; " 442 "Непокритi збитки", їх списання здiйснюють за рахунок нерозподiленого прибутку резервного чи додаткового капiталу; " 443 "Прибуток, використаний у звiтному перiодi", на ньому вiдображають розподiл прибутку мiж власниками (нарахування дивiдендiв), вiдрахування до резервного капiталу та iнше використання прибутку у звiтному перiодi. Рiчнi фiнансовi результати дiяльностi пiдприємства закриваються на вiдповiдний субрахунок рахунку 44. Облiк цiльового фiнансування i цiльових надходжень До цiльового фiнансування i цiльових надходжень належать кошти, якi видiляються за цiльовим призначенням у розпорядження Товариства на здiйснення вiдповiдних заходiв, не пов'язаних з формуванням власних оборотних засобiв. Кошти цiльового фiнансування i цiльових надходжень складають одержанi субсидiї, асигнування з бюджету i позабюджетних фондiв, цiльовi внески юридичних i фiзичних осiб тощо. Джерела цiльового фiнансування i цiльових надходжень регламентуються вiдповiдними урядовими постановами i нормативними документами. Облiк кредитiв банкiв Аналiтичний облiк банкiвських кредитiв ведеться за видами кредитiв банкiв, що їх надали, та строками погашення. Окремо ведеться облiк пролонгованих i прострочених кредитiв. Погашення основної суми банкiвського кредиту, так само як i вiдсотки, може проводитись щомiсячно, частинами за обумовленими в кредитнiй угодi перiодами або по закiнченнi строку кредитування. Рiзниця мiж ставкою за пролонгований кредит i стандартною ставкою розглядається як штрафна санкцiя i вiдображається на дебетi рахунка 94 "Iншi витрати операцiйної дiяльностi". На зазначеному рахунку вiдображають також вiдсотки по прострочених кредитах i кредитах, використаних не за цiльовим призначенням. Оплата вiдсоткiв за наданi кредити провадиться в строки, визначенi кредитною угодою, шляхом перерахування банку кредитору коштiв платiжними дорученнями. Вiдсотки за кредит у бухгалтерському облiку вiдображаються записом по дебету рахунка 951 "Вiдсотки за кредит" i кредиту рахунка 684 "Розрахунки за нарахованими вiдсотками". Облiк кредиторської заборгованостi Формування у бухгалтерському облiку iнформацiї про кредиторську заборгованiсть та її розкриття у фiнансовiй звiтностi проводиться у вiдповiдностi з методологiчними засадами. Єдиним планом рахункiв передбачена деталiзацiя кредиторської заборгованостi та авансiв отриманих по рахунках 36, 37, 63, 68 з вiдповiдною аналiтикою. Облiк розрахункiв з бюджетом Поточнi зобов'язання по розрахунках з бюджетом - заборгованiсть Товариства за усiма видами платежiв до бюджету, включаючи податки з працiвникiв. Пiд податком i збором (обов'язковим платежем) треба розумiти обов'язковий внесок до бюджету вiдповiдного рiвня або державного цiльового фонду, здiйснюваний платниками у порядку i на умовах, що визначаються законами України про оподаткування. Пiдприємство, у вiдповiдностi до Податкового кодексу облiковує податки i збори у розрiзi їх видiв. У Балансi поточнi зобов'язання за розрахунками з бюджетом вiдображаються у IV роздiлi Пасиву "Поточнi зобов'язання" в рядку "Поточнi зобов'язання за розрахунками з бюджетом" за сумою погашення. Операцiї з пов'язаними сторонами Пов'язаними сторонами вважаються: - Пiдприємства, якi перебувають пiд контролем або суттєвим впливом iнших осiб; - Пiдприємства i фiзичнi особи, якi прямо або опосередковано здiйснюють контроль над Пiдприємством або суттєво впливають на його дiяльнiсть, а також близькi члени родини такої фiзичної особи. Перелiк пов'язаних сторiн визначається Пiдприємством, враховуючи сутнiсть вiдносин, а не лише юридичну форму (превалювання сутностi над формою). Вiдносини мiж пов'язаними сторонами це, зокрема, вiдносини: материнського (холдингового) i його дочiрнiх Пiдприємств; спiльного Пiдприємства i контрольних учасникiв спiльної дiяльностi; Пiдприємства-iнвестора i його асоцiйованих Пiдприємств; Пiдприємства i фiзичних осiб, якi здiйснюють контроль або мають суттєвий вплив на це Пiдприємство, а також вiдносини цього Пiдприємства з близькими членами родини кожної такої фiзичної особи; Пiдприємства i його керiвника та iнших осiб, якi належать до провiдного управлiнського персоналу Пiдприємства, а також близьких членiв родини таких осiб. Облiк фiнансового результату Облiк доходiв Дохiд визнається пiд час збiльшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капiталу (за винятком зростання капiталу за рахунок внескiв учасникiв пiдприємства) за умови, що оцiнка доходу може бути достовiрно визначена. Не визнаються доходами такi надходження: - сума податку на додану вартiсть, акцизiв, iнших податкiв i обов'язкових платежiв, що пiдлягають перерахуванню до бюджету i позабюджетних фондiв; - сума надходжень за договором комiсiї, агентським i iншим аналогiчним договорам на користь комiтента i т.п.; - сума попередньої оплати продукцiї (товарiв, робiт, послуг); - сума авансу в рахунок оплати продукцiї (товарiв, робiт, послуг); - сума завдатку пiд заставу або в погашення позики, якщо це передбачено вiдповiдним договором; - надходження, що належать iншим особам. Визнанi доходи класифiкуються за групами в наступному порядку: 1) доходи вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг): розподiл та постачання природного газу, реалiзацiя скрапленого газу, реалiзацiя товарiв, надання послуг по газифiкацiї, послуги iншої дiяльностi (субрахунки рахунку 70); 2) iншi операцiйнi доходи: реалiзацiя запасiв, необоротних активiв, утримуваних для продажу та груп вибуття, операцiйна оренда активiв, операцiйнi курсовi рiзницi, пенi, штрафи, неустойки, якi визнанi боржником, або щодо яких отримано рiшення судових органiв про стягнення (економiчна вигода при цьому пiдтверджується фактичним отриманням компенсацiї), вiдшкодування сум ранiше списаних активiв, списання кредиторської заборгованостi, безоплатно одержанi оборотнi активи, iншi доходи операцiйної дiяльностi (субрахунки рахунку 71); 3) доходи вiд участi в капiталi: дохiд, отриманий вiд iнвестицiй в дочiрнi, асоцiйованi пiдприємства за методом участi в капiталi (субрахунки рахунку 72); 4) фiнансовi доходи: вiдсотки, дивiденди отриманi вiд фiнансових iнвестицiй (крiм iнвестицiй за методом участi в капiталi) (субрахунки рахунку 73); 5) iншi доходи (субрахунки рахунку 74); Дохiд вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, iнших активiв) визнається тiльки тодi, коли всi наступнi умови були виконанi: 1. товариство передало покупцевi всi iснуючi ризики i вигоди вiд володiння товаром; 2. товариство бiльше не управляє проданими товарами i не контролює їх; 3. обсяг виручки може бути вимiряний достовiрно; 4. є впевненiсть, що в результатi операцiї вiдбудеться збiльшення економiчних вигод; 5. понесенi витрати можуть бути достовiрно визначенi. Дохiд вiд надання послуг Дохiд, пов'язаний з наданням послуг, визнається виходячи зi ступеня завершеностi операцiї з надання послуг на дату балансу, якщо може бути достовiрно оцiнений результат цiєї операцiї. Оцiнка ступеня завершеностi операцiй по наданню послуг здiйснюється шляхом вивчення виконаної роботи, при цьому доходи вiдображаються у звiтному перiодi пiсля пiдписання акту про наданi послуги (виконанi роботи). Визначений дохiд (виручка) вiд реалiзацiї продукцiї (товарiв, робiт, послуг) не коригується на величину пов'язаної з ним сумнiвної та безнадiйної дебiторської заборгованостi. Сума такої заборгованостi визнається витратами пiдприємства. Доходом визнається сума зобов'язання, яке не пiдлягає погашенню. Цiльове фiнансування не визнається доходом доти, поки не iснує пiдтвердження того, що воно буде отримане та пiдприємство виконає умови щодо такого фiнансування. Отримане цiльове фiнансування (у тому числi кошти, вивiльненi вiд оподаткування у зв'язку з наданням пiльг з податку на прибуток пiдприємств) визнається доходом протягом тих перiодiв, в яких були зазнанi витрати, пов'язанi з виконанням умов цiльового фiнансування. Цiльове фiнансування капiтальних iнвестицiй визнається доходом протягом перiоду корисного використання вiдповiдних об'єктiв iнвестування (основних засобiв, нематерiальних активiв тощо) пропорцiйно сумi нарахованої амортизацiї цих об'єктiв. Цiльове фiнансування для компенсацiї витрат (збиткiв), яких зазнало пiдприємство, та фiнансування для надання пiдтримки пiдприємству без установлення умов його витрачання на виконання у майбутньому певних заходiв визнаються дебiторською заборгованiстю з одночасним визнанням доходу. Дохiд не визнається у разi обмiну продукцiєю (товарами, роботами, послугами та iншими активами), якi є подiбними за призначенням та мають однакову справедливу вартiсть. Дохiд вiдображається в бухгалтерському облiку в сумi справедливої вартостi активiв, отриманих або належних до отримання. Проценти визнаються у тому звiтному перiодi, до якого вони належать, виходячи з бази їх нарахування та строку користування вiдповiдними активами. Дивiденди визнаються у перiодi прийняття рiшення про їх виплату. Облiк витрат Витратами звiтного перiоду визнаються або зменшення активiв, або збiльшення зобов'язань, що призводить до зменшення власного капiталу пiдприємства (за винятком зменшення капiталу внаслiдок його вилучення або розподiлу власниками) за умови, що цi витрати можуть бути достовiрно оцiненi. Витрати визнаються витратами певного перiоду одночасно з визнанням доходу, для отримання якого вони здiйсненi. Витрати, якi неможливо прямо пов'язати з доходом певного перiоду, вiдображаються у складi витрат того звiтного перiоду, в якому вони були здiйсненi. Не визнаються витратами i не включаються до звiту про фiнансовi результати: - платежi за договорами комiсiї, агентськими угодами i iншими аналогiчними договорами на користь комiтента, принципала i т.п.; - попередня (авансова) оплата запасiв, робiт, послуг; - погашення одержаних позик; - iншi зменшення активiв або збiльшення зобов'язань, якi не призводять до зменшення власного капiталу пiдприємства; - витрати, якi вiдображаються зменшенням власного капiталу вiдповiдно до МСФО. Формування витрат в бухгалтерському облiку проводиться без використання рахункiв 8 класу "Витрати за елементами" iз застосування рахункiв 9-го класу "Витрати дiяльностi". Для забезпечення формування фiнансової, економiчної та управлiнської звiтностi облiк витрат ведеться за видами дiяльностi, за елементами витрат (з видiленням витрат на ремонт), за мiсцями їх виникнення вiдповiдно до встановлених в Планi рахункiв субрахункiв i рахункiв аналiтичного облiку. Види витрат, що враховуються при визначеннi фiнансових результатiв: - собiвартiсть реалiзованих товарiв (робiт, послуг); - адмiнiстративнi витрати; - витрати на збут; - iншi операцiйнi витрати; - фiнансовi витрати; - втрати вiд участi в капiталi; - iншi витрати; - податок на прибуток; Перелiк i склад статей калькулювання виробничої собiвартостi продукцiї (робiт, послуг), постiйних i змiнних витрат, порядок розподiлу непрямих витрат визначається Положенням про облiк витрат по Пiдприємству. Враховуючи, що за специфiкою виробничих процесiв Пiдприємство працює ритмiчно, всi загальновиробничi витрати включаються до виробничої собiвартостi i щомiсячно списуються до дебету субрахункiв рахунку 23 "Виробництво" в повнiй сумi. Облiк адмiнiстративних витрат, витрат на збут та iнших операцiйних витрат Адмiнiстративнi витрати та витрати на збут є витратами звiтного перiоду i не включаються до складу собiвартостi реалiзованої продукцiї (послуг). Перелiк статей витрат, якi облiковуються в складi адмiнiстративних визначає Положення про облiк витрат по товариству. Витрати на збут включають такi витрати, пов'язанi з реалiзацiєю (збутом) продукцiї (товарiв, робiт, послуг): " Оплата працi та комiсiйнi винагороди продавцям, торговим агентам та працiвникам пiдроздiлiв, що забезпечують збут; " Витрати на рекламу та дослiдження ринку (маркетинг); " Витрати на вiдрядження працiвникiв, зайнятих збутом; " Витрати на утримання основних засобiв, iнших матерiальних необоротних активiв, пов'язаних зi збутом продукцiї, товарiв, робiт, послуг (операцiйна оренда, страхування, амортизацiя, ремонт, опалення, освiтлення, охорона); " Витрати на транспортування, перевалку i страхування готової продукцiї (товарiв), транспортно-експедицiйнi та iншi послуги, пов'язанi з транспортуванням продукцiї (товарiв); " Iншi витрати, пов'язанi зi збутом продукцiї, товарiв, робiт, послуг. До iнших операцiйних витрат включаються: " Собiвартiсть реалiзованих виробничих запасiв; " Сума списаної безнадiйної дебiторської заборгованостi; " Втрати вiд операцiйної курсової рiзницi (тобто вiд змiни курсу валюти за операцiями, активами i зобов'язаннями, що пов'язанi з операцiйною дiяльнiстю пiдприємства); " Втрати вiд знецiнення запасiв; " Нестачi й втрати вiд псування цiнностей; " Визнанi штрафи, пеня, неустойка; " Витрати на утримання об'єктiв соцiально-культурного призначення; " Iншi витрати операцiйної дiяльностi; " Собiвартiсть реалiзованих необоротних активiв, утримуваних для продажу, та груп вибуття. До фiнансових витрат вiдносяться витрати на проценти (за користування кредитами отриманими, за облiгацiями випущеними, за фiнансовою орендою, тощо) та iншi витрати пiдприємства, пов'язанi iз запозиченнями (крiм фiнансових витрат, якi включаються до собiвартостi квалiфiкацiйних активiв). Втрати вiд участi в капiталi є збитками вiд iнвестицiй в асоцiйованi, дочiрнi або спiльнi пiдприємства, якi облiковуються методом участi в капiталi. До складу iнших витрат включаються витрати, якi виникають пiд час звичайної дiяльностi (крiм фiнансових витрат), але не пов'язанi безпосередньо з виробництвом та/або реалiзацiєю продукцiї (товарiв, робiт, послуг): - собiвартiсть реалiзованих фiнансових iнвестицiй, - втрати вiд не операцiйних курсових рiзниць, - сума уцiнки необоротних активiв i фiнансових iнвестицiй, - залишкова вартiсть списаних необоротних активiв та витрати на їх лiквiдацiю, - благодiйна допомога та iншi витрати.

Основним видом дiяльностi ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" у 2018 роцi є розподiл природного газу. За 2018 рiк ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" було розподiлено 582,41 млн.м.куб. газу. Дохiд вiд здiйснення даного виду дiяльностi склав 369772,7 тис. грн. без ПДВ. Доходи вiд iншої дiяльностi - 41207,1 тис. грн. без ПДВ. Тариф на послуги з розподiлу встановлюється НКРЕКП, з врахуванням рiвня прибутку, який забезпечує можливостi пiдприємства самостiйно здiйснювати iнвестицiї у розвиток системи газопостачання регiону. Вiдповiдно до вимог законодавства України 05.01.2015 було зареєстровано нову юридичну особу - ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВIДПОВIДАЛЬНIСТЮ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" (далi - ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ"), яка здiйснює постачання газу вiдповiдно до лiцензiйних умов. За 2018 рiк ТОВ "ЖИТОМИРГАЗ ЗБУТ" було поставлено 354,945 млн.м.куб. природного газу на загальну суму 2257,6 млн. грн. без ПДВ. За звiтний перiод Дочiрнiм пiдприємством "ПРОПАН" було реалiзовано 16,5 тонн зрiдженого газу на суму 301,2 млн. грн. без ПДВ. Враховуючи суспiльно-економiчну ситуацiю в країнi, iнфляцiйнi процеси, а також невiдповiднiсть дiючих тарифiв до фактичних витрат ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ", будь-якi перспективи розвитку емiтента вiдсутнi. Залежнiсть вiд сезонних змiн, полягає в тому, що обсяг доходiв в опалювальний перiод вiд розподiлу природного газу вищий, нiж у лiтнi мiсяцi. Це пов'язано з тим, що у зимовий перiод природнiй газ використовується не лише для побутових потреб, але i на опалення. Щодо ринкiв збуту та основних клiєнтiв: Товариство протягом 2018 року займає монопольне становище на ринках послуг (робiт) з транспортування природного газу розподiльними газопроводами, по вiдновленню виконавчо-технiчної документацiї, по обстеженню та проведенню випробувань внутрiшньобудинкової системи газопостачання при вiдновленнi документацiї, по первинному пуску газу в опалювальний котел з вiдводом продуктiв згоряння в димовий канал в межах Житомирської областi (крiм м. Коростишева та Коростишiвського району), села Махаринцi Козятинського району, сiл Бухни та Морозiвка Погребищанського району Вiнницької областi, з частками 100 вiдсоткiв вiдповiдно. Основними споживачами ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" є юридичнi та фiзичнi особи, що мешкають в межах територiї Житомирської областi (крiм м. Коростишева та Коростишiвського району), села Махаринцi Козятинського району, сiл Бухни та Морозiвка Погребищанського району Вiнницької областi, та обслуговуються газовими мережами Товариства. Основнi ризики в дiяльностi емiтента: падiння обсягiв розподiлу природного газу, невiдповiднiсть дiючих тарифiв до фактичних витрат Товариства. Заходи щодо зменшення ризикiв: - вживати заходiв до зменшення втрат природного газу - забезпечити 100 вiдсотковi розрахунки споживачiв за послуги з розподiлу природного газу - проводити роботу по збiльшенню доходiв вiд iншої дiяльностi - впроваджувати сучаснi системи облiку природного газу - забезпечувати повне виконання Iнвестицiйних програм Товариства - пiдвищувати прибутковiсть ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" - вдосконалення органiзацiйної структури Товариства - запровадження нових програмних продуктiв, що суттєво оптимiзують виробничi процеси. Послуги транспортування природного газу надаються Товариству вiдповiдно до Договору №1512000704 вiд "17" грудня 2015 року, укладеного мiж ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" (за договором - "Замовник") та ПАТ "УКРТРАНСГАЗ" (за договором - "Оператор"). Емiтент не здiйснює свою дiяльнiсть в iнших країнах.

Товариство протягом останнiх п`яти рокiв не здiйснювало основнi придбання або вiдчуження активiв. Пiдприємством не плануються будь-якi значнi iнвестицiї або придбання, пов`язанi з її господарською дiяльнiстю.

Основнi засоби ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" розташованi у межах м. Житомира та Житомирської областi, крiм м. Коростишева та Коростишiвського району, будь-яких значних правочинiв щодо основних засобiв не вчинялись. Пiд час формування Статутного фонду пiдприємства до нього не увiйшли газопроводи та споруди на них, тобто об'єкти стратегiчного призначення, якi згiдно з чинним законодавством не пiдлягають приватизацiї. Згiдно з Договором №31/10 вiд 22.11.2012 року "Про надання на правi господарського вiдання державного майна, яке використовується для забезпечення розподiлу природного газу, не пiдлягає приватизацiї, облiковується на балансi господарського товариства iз газопостачання та газифiкацiї i не може бути вiдокремлене вiд його основного виробництва" (Додатковою угодою, пiдписаною з Протоколом розбiжностей, №1 вiд 24 травня 2017 року до зазначеного договору, вiн викладений в новiй редакцiї як "Договiр експлуатацiї газорозподiльних систем або їх складових") державне майно знаходиться на балансi ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" на пiдставi строкового користування. Крiм того, на балансi Товариства знаходяться власнi основнi засоби: адмiнiстративнi будiвлi, транспортнi засоби, iнструменти, меблi, спецодяг, госпiнвентар та iнше. У 2018 роцi освоєно капiтальних вкладень на загальну суму бiля 13,3 млн.грн., у т.ч.: - реконструкцiя, капiтальний ремонт, замiна газових мереж на суму 1,0млн.грн; - реконструкцiя, капiтальний ремонт, замiна споруд на газових мережах (ГРП, ШРП, ЕХЗ) 6,3 млн.грн; - iншi капiтальнi вкладення (замiна побутових газових лiчильникiв, придбання лiчильникiв для обмiнного фонду, придбання комп'ютерної технiки) 6,0 млн.грн. Крiм того, за рахунок рiзних джерел фiнансування силами Товариства побудовано i введено в експлуатацiю 15,5 км газових мереж.

Значний вплив на дiяльнiсть Товариства мають наступнi фактори : 1. Полiтичнi, а саме : нестабiльнiсть полiтичної ситуацiї, постiйнi змiни в законодавствi, вiдсутнiсть законодавчих актiв за багатьма проблемами галузi, несвоєчасний перегляд тарифiв та популiстичнi дiї полiтикiв. 2. Фiнансово-економiчнi, а саме : низька платоспроможнiсть споживачiв, збiльшення вартостi природного газу, зупинення виробництва споживачами. 3. Соцiальнi, а саме : велика кiлькiсть пiльгових категорiй споживачiв (пiльги, субсидiї), можливе збiльшення питомої ваги субсидiй за рахунок збiльшення вартостi газу, неплатоспроможнiсть споживачiв, крадiжки природного газу. Середнiй вплив на дiяльнiсть Товариства мають виробничо-технологiчнi фактори, а саме : старiння мереж та обладнання з причин великого строку експлуатацiї та недостатностi коштiв для ремонту. Втрати газу за рахунок погiршення стану газопроводiв. Український газовий сектор знаходиться на етапi реструктуризацiї та реформування. Майбутнi напрямки та результати реформ наразi важко передбачити. Потенцiйнi реформи в iснуючiй системi тарифiв, бюджетний дефiцит та нестача бюджетних коштiв для багатьох державних пiдприємств для поточного погашення зобов'язань можуть мати значний вплив на пiдприємства газового сектору. Найактуальнiшою проблемою для Товариства наразi лишається невiдповiднiсть тарифу на розподiл природного газу, який встановлюється НКРЕКП фактичним витратам ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ", понесеним у процесi здiйснення своєї основної дiяльностi, що в свою чергу стало першочерговою причиною збитковостi Товариства в сумi 355,3 млн. грн..

Джерелом фiнансування дiяльностi Товариства є кошти, отриманi вiд розподiлу природного газу. З огляду на те, що державна власнiсть не пiдлягає приватизацiї i складає суттєву частину в дiяльностi Товариства, майбутня дiяльнiсть Товариства залежить вiд договору про надання на правi господарського вiдання державного майна, яке використовується для забезпечення розподiлу природного газу, не пiдлягає приватизацiї, облiковується на балансi господарського товариства iз газопостачання та газифiкацiї i не може бути вiдокремлене вiд його основного виробництва з Мiнiстерством енергетики та вугiльної промисловостi України (Додатковою угодою, пiдписаною з Протоколом розбiжностей, №1 вiд 24 травня 2017 року до зазначеного договору, вiн викладений в новiй редакцiї як "Договiр експлуатацiї газорозподiльних систем або їх складових"). Товариство контролює капiтал, застосовуючи коефiцiєнт платоспроможностi, що являє собою чисту заборгованiсть, подiлену на власний капiтал плюс чиста заборгованiсть. Товариство включає до складу чистої заборгованостi iншi довгостроковi зобов`язання, включаючи поточну частину, кредиторську заборгованiсть, поточнi зобов`язання з одержаних авансiв та iншi поточнi зобов`язання за вирахуванням грошових коштiв та їх еквiвалентiв.

У Товариства немає невиконаних договорiв.

На 2018 рiк рiшенням Загальних зборiв акцiонерiв ПАТ "ЖИТОМИРГАЗ" (Протокол Загальних зборiв №23 вiд 21.03.2018) затверджено основнi напрямки дiяльностi Товариства: 1. Дотримання затвердженої НКРЕКП структури тарифу; 2. Виконання затвердженої iнвестицiйної програми; 3. Забезпечення дотримання дисциплiни газоспоживання; 4. Виконання заходiв, щодо пiдготовки до осiнньо-зимового перiоду; 5. Покращення облiку природного газу, скорочення технологiчних втрат газу; 6. Забезпечення своєчасного виконання регламентних робiт на газопроводах, спорудах та приладах облiку.

Полiтики щодо дослiджень i розробок ще не було.

Така iнформацiя вiдсутня.